CC BY
127
УДК 502.72
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНАЛЬНИХ ЛАНДШАФТНИХ ПАРКІВ ДОЛИНИ ДНІПРА
У багатьох країнах Європи для обмеження антропогенного впливу на національні парки та задоволення рекреаційних потреб населення створюється мережа місцевих парків, які виконують природоохоронні рекреаційні та освітні функції. їх називають регіональними, природними, ландшафтними. їх площа часто перевищує площі інших категорій природно -заповідних територій, зокрема, національних парків. Це спостерігається, наприклад, у Франції, Німеччині, Чехії, Польщі. У Великобританії ландшафтні парки є характерною особливістю її екологічних мереж.
Для центральної частини України, де незначна кількість національних природних парків і заповідників, та враховуючи її густо населеність, високий ступінь розораності поряд з низькою лісистістю найефективнішим шляхом охорони, є охорона біорізноманіття на ландшафтному рівні. Найпоширенішою заповідною категорією в розвинених країнах Європи є ландшафтні парки, які доповнюють мережу національних парків. Ландшафтні парки становлять істотний елемент екологічного захисту регіону, який дозволяє зберігати природні цінності.
Метою роботи було визначення існуючого стану регіональних ландшафтних парків у долині Дніпра і встановлення їх.
Матеріал та методи дослідження. Об’єктом дослідження є система регіональних ландшафтних парків (РЛП) у долині Дніпра. РЛП є категорією природно-заповідного фонду України відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ст.23-24 [7]. За своїм статусом вони є природоохоронними, рекреаційними установами місцевого або регіонального значення. На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань:
• охорона та збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів;
• створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об’єктів;
• сприяння екологічній освітньо-виховній роботі, в тому числі безпосередньо в природі.
Методами дослідження є встановлення раритетного фіторізноманіття на території парків, як існуючих так і проектованих.
Результати дослідження та їх обговорення. Особливістю регіональних ландшафтних парків як категорії природно-заповідного фонду є те, що створення їх має на меті як охорону цінних природних територій так і проведення туризму, в тому числі наукового та екологічного, відпочинку та екологічного виховання в природі для різних верст населення.
Потреба в регіональних ландшафтних парках в Україні, як природоохоронних установах, дуже велика, що зумовлено необхідністю організації відпочинку населення, особливо в густонаселених районах і невисокою лісистістю її території
У загальній екологічній мережі України Дніпровський коридор є однією із найбільш важливих ділянок збереження біологічного різноманіття та одним із основним міграційних шляхів тварин та рослин. Одним із пріоритетним напрямків екологічного оздоровлення долини Дніпра є формування мережі природно-заповідних територій, що слугуватиме збереженню біологічного різноманіття та природних екосистем. У долині Дніпра сформована розвинена система природно-заповідних територій. Охоплені ними природні екосистеми
долини Дніпра в різних його частинах відіграють провідну роль у збереженні біорізноманіття. Наводимо коротку характеристику існуючих парків.
РЛП «Міжрічинський» розташований на території Чернігівського Полісся. Особливості геоморфологічної будови, гідрології, своєрідних грунтів цього регіону обумовлюють і формування своєрідного рослинного покриву.
На його території переважають соснові ліси зеленомохові, лишайниково -зеленомохові, злаково-лишайникові, відмічені типчакові та папоротеві. Типові в цілому для Полісся соснові ліси чорницеві тут відсутні. Серед дубово-соснових лісів трапляються орлякові. Зрідка відмічені також грабово-дубово-соснові і грабові.
Характерними для цієї території є чорновільхові та березово-чорновільхові ліси, які розміщуються переважно в притерасній частині заплави Десни. Враховуючи специфіку рельєфу, гідрологічних умов території парку, значну роль в рослинному покриві відіграє лучна рослинність. Основні площі лук зосереджені в заплаві Десни, ширина якої в низов’ї досягає 4-5 км. Менші площі лук знаходяться в заплаві Дніпра, не залитій Київським водосховищем.
Найбільшу ботанічну цінність представляє собою болотний масив Видра, загальною площею 2458 га, який знаходиться на східному березі Київського водосховища. Характерною особливістю болота Видра є наявність мезотрофних ділянок, які є найбільш південним угрупованням цього типу на Лівобережжі.
Відомості про цей болотний масив є у роботах ряду українських болотознавців -Д.К.Зерова [9], Ф.Я.Левіної [10], Г.Ф.Бачуриної [3], Л.С.Балашов [1,2]. На території масиву Видра виявлено 166 видів вищих судинних рослин болотної флори, серед них є місцезростання цілого ряду дуже рідкісних болотних видів, занесених до Червоної книги України [11] таких як шейхцерія болотна Scheuchzeria palustris L., жировик Лезеля Liparis loeselii (L.) Rich., береза низька Betulus humilis Schrank, верба чорнична Salix myrtilloides L., шолудивник королівський Pedicularis sceptrum-carolinum L., лікоподієла заплавна Lycopodiella inundata (L.) Holub, а також реліктовий вид - вужачка звичайна Ophioglossum vulgatum L.
Нижче за течією Дніпра в Лісостеповій зоні створений Трахтемирів РЛП, загальною площею 10711,2 га, із яких 5148 га в Київській обл. та 5562,5 га в Черкаській обл. Природна рослинність збереглась тут переважно в ярах, балках та подекуди на схилах Дніпра і представлена угрупованнями дуба черешчатого Quercus robur L. з участю граба звичайного Carpinus betulus L., остепненими луками та лучними степами. На схилах переважають угруповання Pinus sylvestris L. та робінії лжеакації Robinia pseudoacacia L.
На території парку виявлені 11 видів занесених до «Червоної книги України» [11] водяний горіх російський Trapa rossica V.Vassil., зозулинець рідкоквітковий Orchis laxiflora Lam., ковила волосиста Stipa capillata L. ковила дніпровська Stipa borysthenica Klok. ex Prokud, лілія лісова Lilium martagon L., пальчатокорінник закривавлений Dactylorhiza cruenta (O.F.Muell.) Soo, пальчатокорінник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, підсніжник білосніжний Galanthus nivalis L., рябчик руський Fritillaria ruthenica Wikstr., сальвінія плаваюча Salvinia natans L. та цибуля ведмежа Allium ursinum L.
Територія досить багата лікарськими рослинами і крім того на ній виявлено чимало археологічних пам’яток скіфських та ранньослов’янських часів. Особливий характер має рослинність РЛП «Кременчуцькі плавні», створеного у верхів’ї Дніпродзержинського водосховища на площі 5080,0 га.
На території парку представлені типові для регіону ценотично і флористично багаті заплавні комплекси, які розміщені в залежності від рівня грунтових вод. Серед типів рослинності виділяємо ліси (вербові, тополеві, дубові), луки (справжні, остепнені, болотисті, засолені), болота високотравні та осокові, водні та прибережно-водні угруповання. Найбільшу площу нині займають прибережно-водна високотравна рослинність, яка займає природний комплекс акваторії Дніпродзержинського водосховища (40 % території парку), півостровів і різних за величиною островів навколо проток, заток, а також піщані сухі луки.
Водна рослинність приурочена до заплавних спокійних водойм (берегів, чисельних заток і рукавів), оскільки в протоках на її розвиток негативно впливає коливання рівня води у Дніпродзержинському водосховищі.
Луки поширені на вирівняних та плескатих знижених елементах рельєфу островів та прилеглої материкової території.
Болотна рослинність в парку займає близько 300 га, що становить 7 % його території. У комплексі з луками трапляються ділянки заплавних лісів - як на невеликих острівцях, так і у вигляді смуг на берегах водотоків.
Природна флора судинних рослин парку нараховує 603 види [4]. Флора парку за основними показниками систематичної структури відбиває розташування регіону поблизу границі лісостепової та степової зони.
Серед видів флори парку виявлені 1 вид із Світового Червоного списку очиток Борисової Sedum borissovae Ваїк., 1 вид із Європейського Червоного списку козельці українські Tragopogon ucsainicus Artemcs. та 3 види, занесені до Червоної книги України [11] зозулинець болотний Orchis palustris Jacg., водяний горіх дніпровський Trapa borysthenica V. Vassil. V., сальвінія плаваюча Salvinia natans L.
Рідкісні синтаксони, виділені на території парку, потребують охорони як на загальнодержавному, так і регіональному рівні. З них до Зеленої книги України [8] занесені 5 синтаксони, які репрезентують лісовий та водний тип рослинності 3 синтаксони є рідкісними для регіону дослідження.
У цілому за своїми природними комплексами і розміщенням парку на межі природних регіонів - Лісостепу і Степу, Правобережжя і Лівобережжя, РЛП «Кременчуцькі плавні» є цінним і своєрідним парком України, який уособлює природу Дніпровської заплави.
Доповнює мережу парків нижче на межі Лісостепу і Степу РЛП «Нижньоворсклянський» на площі 23200,0 га. Територія цього парку охоплює долину р.Ворскли, її заплаву, тераси, ряд островів та акваторію Дніпродзержинського водосховища. У природному рослинному покриві парку виділяють п’ять основних комплексів рослинності: крутосхилів правового корінного берега р.Ворскла, байрачних дібров, заплави р.Ворскла, Ворсклянської затоки та островів Дніпродзержинського водосховища. Природна рослинність найкраще на території парку збереглась на заплаві та другій боровій терасі. Рослинний покрив відзначається переважанням у його складі лучної рослинності, на Дніпродзержинському водосховищі - водної. Менші площі займають лісова, болотна, незначні - степова, псамофітна рослинність.
У складі флори парку виявлено 901 вид вищих судинних рослин. Основу флори складають степові, лучно-степові та неморально-лісові види. Це свідчить про відносну збереженість екосистем зональних типів рослинності, характерних як для Лісостепу, так і для Степу. У флорі парку виявлено 5 видів із Європейського Червоного списку козельці українські Tragopogon uœainiœs Artemcs., жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus (DC.) Andrz., козельці дніпровські Tragopogon borysthenicus Artemcz., глід український Crataegus ucrainica Pojark., астрагал шерститоквітковий Astragalus dasyanthus Pall. та 18 видів, занесені до Червоної книги України [11].
РЛП «Нижньоворсклянський» є еталонною природною ділянкою пониззя р.Ворскла і є вузловим бо центром Ворсклянського екологічного коридору [10].
Гирлові екосистеми Дніпра представлені в РЛП «Нижньодніпровський». Гирлова область Дніпра займає значні площі (350 м2) заплавної рослинності, що характеризується флористичним (956 видів макрофітів) та ценотичним (72 асоціації боліт, луків, водоймищ, лісів та чагарників) багатством [12].
На території гирлової частини Дніпра виявлено 3 види із Світового Червоного списку Thymus borysthenicus Klok. et Shost., Arenaria rigida Bieb., Agropyron dasyanthum Ledeb. 10 видів із Європейського Червоного списку та 15 видів, занесені до Червоної книги України [ 11]. Територія парку відбиває основні риси нижньодніпровської терасово-дельтової області степової зони.
Крім існуючих РЛП на території (акваторії) Дніпра наукову цінність представляють проектовані РЛП «Дніпровські острови», «Світловодський» та «Білецьківські плавні».
Проектований РЛП «Дніпровські острови» складається із більш як двох десятків островів, які входять до Голубої зони м. Києва загальною площею біля 3000,0 га.
Рослинний покрив парку зазнає постійного рекреаційного навантаження і дуже трансформованим, особливо на островах Труханів, Гідропарк і його можна охарактеризувати як псамофітні-гідрофільний. Враховуючи, що біля м. Києва проходять дві ботаніко-географічні границі - між лісовою та лісостеповою зонами і між Правобережжям та Лівобережжям Дніпра, це зумовлено зростанням бореальних (північних) видів, в основному
болотних та лучно-болотних з одного боку і з другого - південних видів рослин, переважно у складі водної флори.
На території дослідження виявлено 2 види занесені до Європейського Червоного списку козельці українські Tragopogon ucrainicus Artemcs. та жовтозілля дніпровське Senecio borysthenicus (DC.) Andrz., 8 видів із Червоної книги України [13].
Проектований РЛП «Світловодський» включає себе акваторію Кременчуцького водосховища з системою балок і міжбалкових ділянок, а також острови, загальна площа становить 6032,0 га. У рослинному покриві переважають лісові та степові ділянки, які в основному зосереджені в балках та на островах. На території проектованого парку виявлені 2 види із Європейського Червоного списку козельці українські Tragороgоn uсгаіnісus Artemcs., астрагал шерститоквітковий Astragalus dasyanthus Pall., та 7 видів, занесені до Червоної книги України [7] коручка широколиста Epipactis helleborine (L.) Crantz, тюльпан дібровний Tulipa guercetorum Klok. et Zoz, крокус сітчастий Crocus reticulatus Steven ex Adam., горицвіт весняний Adonis vernalis L., сон чорніючий Pulsatilla nigricans Storck, сальвінія плаваюча Salvinia natans L., ковила дніпровська Stipa borysthenica Klok. ex Procud.
Проектований РЛП «Білецьківські плавні» займає площу біля 1000,0 га і представляє собою заплаву Середнього Дніпра. Заплава дуже різноманітна і у її структурі можна виділити три генетичні рівні: прирусловий, центральний та притерасний. Центральна частина заплави найбільша за площею, тут розташовані заплавні озера, стариці та протоки. Найбільші площі серед рослинності займає лучна (болотисті та справжні луки) у комплексі з заплавними лісами та прибережно-водною та водною рослинністю [6].
Аналізуючи сучасний стан РЛП можна стверджувати, що кількість їх не достатня для збереження унікальних і типових ландшафтів долини Дніпра. Існуючі та проектовані природно-заповідні території - це природні ядра Дніпровського екологічного коридору, вони відіграють основну роль в збереженні біорізноманіття долини Дніпра.
Перспективи подальших досліджень. Створення регіональних ландшафтних парків може значно підвищувати рівень заповідності у долині Дніпра. Матеріали флористичних досліджень можуть використовуватися при створенні вищих категорій природно-заповідного фонду, як національні природні парки. Таким чином у 2008-2011 роках планується створення трьох національних природних парків, а саме «Кременчуцькі плавні», «Нижньоворсклянський» та «Нижньодніпровський».
Г ЛГ А / "І А -ІГ • / А г І/ / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / -Г / / ґ лг г
1. Балашов Л.С. Деякі спостереження над динамікою трав’яно-мохових угруповань болота Видра на Остерщині / Л. С. Балашов // Укр.ботан.журн., 1970. - № 4. - С. 497-501.
2. Балашов Л. С. Мезотрофні ділянки евтрофного болота Видра Косачівське на Остерщині та деякі флористичні знахідки на ньому / Л. С. Балашов // Укр. ботан .журн., 1970. - № 1. - С. 114-119.
3. Бачурина Г. Ф. Болота Українського Полісся / Бачурина Г. Ф. - К. : Наук. думка, 1964.
4. Гальченко Н. П. Рослинність РЛП «Кременчуцькі плавні». Природно-заповідні території України. Рослинний світ. Випуск 5. К.: Фітосоціоцентр, 2006. - 175 с.
5. Еталони природи Полтавщини / О. М. Байрак, М. І. Проскурняк, Н. О. Стецюк [та ін]. // Полтава: Верстка, 2003. - С.173-186.
6. Заповідні куточки Кіровоградської землі / [Андрієнко Т. Л., Терещенко П. І., Клєстов М. Л. та ін.]. -К. : «Арктур-А»., 1999. - 238 с.
7. Закон України «Про природно-заповідний фонд України», 1992
8. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / [под общ. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко]. - К. : Наукова думка, 1987. - 216 с.
9. Зеров Д. К. Болота УРСР / Зеров Д. К. - К.,1938
10. Левина Ф. Я. Болота Черниговского Полесья / Ф. Я. Левина // Ботан.журн. СССР, 1937. - № 1.
11. Червона книга України. Рослинний світ. - К. : Українська енциклопедія. - 1996. - 608 с.
12. Чинкіна Т. Б. Сучасний стан і завдання охорони рослинного покриву гирлової області Дніпра / Т. Б. Чинкіна // Природничий альманах. Біологічні науки. Збірник наук. Праць. Херсон : Персей. - 2002. -Вип. 2. - С. 240-247.
13. Цуканова Г.О. Флористичне та ценотичне різноманіття островів Дніпра в межах м. Києва та його охорона / Автореф.дисс...канд.біол.наук, К., 2005. - 20 с.
У .!*■ У У .Г
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГИОНАЛЬНЫХ ЛАНДШАФТНЫХ ПАРКОВ ДОЛИНЫ ДНЕПРА Гальченко Н.П.
В статье рассмотрена характеристика природных комплексов региональноландшафтных парков долины Днепра и охарактеризовано их место в системе Днепровского экологического коридора. Установлено созологическое значение этих территорий и выделена раритетная биота.
Ключевые слова: региональный ландшафтный парк, биота.
THE CHARACTERISTIC OF REGIONAL LANDSCAPE PARKS OF THE DNEPR ‘S VALLEY Galchenko N.P.
In the article is considered the natural complexes’ characteristic of regional-landscape parks of the Dnepr’s valley and is characterized their place in the system of the Dnepr’s ecological corridor. It is established the sozologic importance of these areas and is allocated a rarity biota.
Key words: regional landscape park,
biota.
