CC BY
21
кого отримання достовiрних високоточних даних, формування та актуашзаци значно! за обсягом бази даних, подальшого використання отриманих даних для детального аналiзу, порiвняння результата, отриманих в рiзнi перiоди часу. В поеднанш з сучасними шформацшними технологiями i принципово но-вим програмним забезпеченням, використання сучасних приладiв iстотно зменшить трудовитрати та шдвищить точнiсть !х проведення.
На вщмшу вiд наукових та дослщних установ, де дослiдження, як правило, проводять iз застосуванням сучасних приладiв, широкого використання цi прилади в люогосподарськш дiяльностi поки-що не знайшли. Однак ращ-ональне використання люових ресурсiв, яке грунтуеться на достовiрнiй кшь-кiснiй та яюснш оцiнцi, вимагае впровадження цих приладiв в господарську дiяльнiсть лiсових шдприемств.
Лiтература
1. Bitterlich W. The relascope idea. Relative measurementsin Forestry. Salburg: Commonwealth agriltural bureaux, 1984 - 242 P.
2. Fachkatalog Nr. 47. Ausruestungen fuer Wald, Landschaft, Natur und Umwelt 2004/05. GRUBE, 2004/05. - 496 S.
3. Kramer H., A.Akca. Leitfaden zur Waldmesslehre. Frankfurt am Main: J. D. Sauerlaenders Verlag, 2002. - 286 S.
4. Букша И.Ф. Современное оборудование и инструменты для мониторинга, инвентаризации лесов и таксации лесопродукции// Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2004, №1. - С. 6-7, №3. - С. 8-9_
УДК 581.5: 507.2 504 Асист. Р.М. Данилик, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти
ДЕКОРАТИВН1 ВЛАСТИВОСТ1 Г1ДРОФ1ЛЬНИХ РОСЛИН, ПЕРСПЕКТИВНИХ ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ
УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Наведено результати дослщження декоративних властивостей пдрофшьного рослинного покриву (на прикладi комплексно! зелено'1 зони мюта Львова) пщ кутом зору озеленення водних екосистем урболандшафтсв. Встановлено перспективы для використання в мюькому озеленены види рослин. Вказано на необхщнють формування високоестетичних пдроф^огеокомплекав як необхiдних елемешив ландшафту з високим ступенем рекреацшного навантаження.
Ключов1 слова: водш екосистеми, гiдрофiльний рослинний покрив, озеленення, урбашзоваш територп
Assistant R.M. Danylyk - NUFWT of Ukraine
Decorative properties of гщрофшьних plants of waters екосистем of the urbanized territories perspective for planting of greenery
There are given the results of decorative features research of hydrophyll plant cover from the position of planting trees and shrubs in water ecosystems city landscapes. It have been established long-term plant species for the planting in city. It is pointed out the necessity of high-easthetic hydrophytogeocomplexes as landscape necessary elements with high level of recreation press.
Keywords: water ecosystems, hydrophyll plant cover, plantings trees and shrubs (in), urbanized areas.
Збереження природно! та створення штучно! комплексно! мережi вод-них об'ек^в полiфункцiонального використання е надзвичайно важливим завданням, особливо в мютах та !х примiських зонах. Одним i3 методiв шдви-щення рекреацiйно!' ролi мюьких гiдроекосистем е збiльшення асортименту аборигенних та штродукованих видiв рослин для !х аклiматизацi! та створення, у поеднанш з особливостями ландшафту, високоестетичних пдрофгтоге-окомплексiв [2, 10-12].
Безперечно, до таких урболандшаф^в належить комплексна зелена зона мюта Львова (КЗЗМЛ). За визначенням В.П. Кучерявого [9, с. 511], "... комплексна зелена зона мюта - це науково обгрунтована сукупшсть терито-рiй у межах населених мюць i за мiстом в межi зелених зон, яка включае зе-ленi насадження, воднi простори та iншi елементи природного ландшафту, яю е своерiдним екологiчним каркасом планувально! структури мiста, i забез-печуе рекреацшш, санiтарно-гiгiенiчнi, естетичнi та сощальт функцi! з метою створення здорового навколишнього середовища для пращ, спорту i вщ-починку населення".
Формування високоестетичних i функцiонально збалансованих рос-линних композицiй у межах пдроекосистем урбанiзованого середовища повинно базуватися на всебiчних дослiдженнях бюлого-еколопчних i декора-тивних властивостей пдрофшьних рослин. Тому вивчення цих властивостей е актуальною проблемою озеленення мют [1, 7, 8].
На територп водойм КЗЗМЛ, яю розмiщенi в межах багатоповерхово! забудови, у зош промислових пiдприемств, поблизу сiльськогосподарських упдь, водна й прибережно-водна флора та рослиншсть змiнена за рахунок збщнення !! гетерогенностi внаслiдок випадання чутливих до антропогенного пресу видiв, а мюцями знищена внаслiдок надмiрного рекреацшного, сшьсь-когосподарського навантаження чи проведенням будiвельних робiт. Наприк-лад, зникнення багатьох водних i прибережно водних видiв рослин пов'язане з перюдичним осушенням озер у селищi Брюхович^ проведенням госпо-дарсько-реконстукцiйних робiт оз. Винниювське, санiтарно-гiгiенiчних захо-дiв Пщаш озера та iн. Одним iз шляхiв вiдновлення рослинного покриву та тдвищення рекреацiйного значення цих пдролопчних об,ектiв е проведення робiт з рештродукци аборигенних i аклiматизацi! штродукованих до мюцевих умов видiв рослин [10].
Враховуючи, що багато водних i прибережно-водних рослин вщзнача-ються полiзональним поширенням i мають, завдяки екологiчним особливос-тям водного середовища, високий стушнь пристосувань до змши поселень, загальний спектр таких видiв досить великий [5, 6, 16]. Перспективними для використання з щею метою можуть бути високодекоративш та багатофункщ-ональнi за своею еколопчною роллю в бiоценозах водойм представники багатьох таксономiчних груп [4].
З огляду на декоративний елемент водно! поверхш найбiльше значення мають водш квiтковi рослини та сформоваш ними угруповання. Для ще! мети використовують види, яю характеризуються високодекоративними мор-фологiчними особливостями - широкими або розЫченими листками й ефек-
2. Деревна рослиншсть у фмодизашм, ландшафтнш apxiTeKTypi та озелененш
201
тними кв^ками (види родiв Batrachium, Butomus, Nymphaea, Nuphar, Hydroc-haris, Potamogeton, Nymphoides, Trapa, Sagittaria, Stratiotes, Utricularia тощо). Одшею з вимог озеленення до рослин ще1 групи е те, що вони не повиннi займати великого простору водно1' поверхнi та розмщуватися щiльно [14]. Коли водна поверхня вщкрита i чиста, окремi композицiï рослин надають водному рослинному покриву й об'екту загалом характерних обриЫв з шдви-щеним естетичним моментом. При оформленш водного пейзажу виникае не-обхiднiсть забезпечити постшний рiвень води. Це - особливо важливо для чутливих до цього чинника рослин, яю можуть внаслщок зниження рiвня води ютотно змiнювати своï морфологiчнi параметри [4]. Небажаш зниження рiвня води також можуть призвести до оголення рiзноманiтних закршляючих споруд, що вiдбиваеться на естетичному значенш водних об,ектiв. У квггко-вому оформленнi водойм важливим е використання в оптимальному поеднанш водних i прибережно-водних видiв рослин iз максимально можли-вим врахуванням еколопчних зв,язкiв екосистеми та ландшафтних особли-востей рельефу мiсцевостi [15].
Внаслщок вивчення бiолого-екологiчних i декоративних властивостей пдрофтв ми встановили, що перспективними у використанш для озеленення водних екосистем КЗЗМЛ е таю види водних рослин: Aldrovanda vesiculosa, Batrachium aquatilis, Callitriche verna, Ceratophyllum demersum, C. submersum, Hottonia palustris, Hydrocharis morsus-ranae, Nuphar lutea, Nymphaea alba, N. candida, Nymphoides peltata, Potamogeton crispus, P. natans, P. pectinatus, Salvi-nia natans, Spirodella polyrrhyza, Stratiotes aloides, Trapa natans, Utricularia minor, U. vulgaris та шшь Найпоширешшим серед цих видiв в озелененш е Nymphaea alba, яка вщзначаеться великою морфолопчною мiнливiстю [3], а також юльюстю виведених сортiв i гiбридiв [13].
Бшьшють з наведених видiв на територп дослщжених водойм КЗЗМЛ формують вiдповiднi угруповання [1]. Проте, поширеш вони досить нерiвно-мiрно, а подекуди представлеш тiльки окремими фрагментами або характеризуются низьким ступенем флористичноï рiзноманiтностi (мають збiднений склад). Це пояснюеться частково розмiрами водних об'екта i неоднорiдним антропогенним впливом унаслщок ïx використання. Зменшення гетероген-ностi рослинних угруповань на територп КЗЗМЛ загалом характерне в нап-рямку вщ периферiï до центра, що пояснюеться географiчним положенням регюну дослiджень, зокрема вiдсутнiстю в центральны частинi м. Львова великих пдролопчних об,ектiв.
На нашу думку, особливо в умовах мюько1* забудови (рекреацшш об'екти), доцiльно ширше запроваджувати формування в озеленеш водойм угруповань з плаваючими на поверхш води листками (асоцiацiï Spirodelo-Salvini-etum natantis, Hydrocharitetum morsus-ranae, Nymphaeetum albae, Nymphaeetum candidae, Potamogetono-Nupharetum, Nymphoidetum peltatae та ш.). Також важ-ливе значення мають в екологiчному баланс функцiонування водойм угруповання, яю перебувають у товщi води (Ceratophylletum demersi, Potamogetone-tum crispi, Potamogetonetum lucentis, Myriophylletum spicati та ш.). Значноï шко-ди для поширення аборигенних ценозiв завдае широке розповсюдження угру-
повань Elodeetum canadensis, якi подекуди займають майже всю товщу води стоячих водойм (вул. Зелена, перехрестя вулиць Стрийсько1 та Науково1). У цьому разi виникае необхiднiсть проведення на територп таких об'екпв робiт, спрямованих на вщновлення автохтонних ценозiв.
Не менш важливу роль в екосистемах водойм вщграе прибережно-водна рослиншсть. Особливють ïï полягае, насамперед, у тому, що вона займае екотони - перехщш зони мiж водним та наземним середовищем i за-безпечуе зв'язок двох iстотно вщмшних екологiчно бiосистем. Поряд з тим, утворюючи колоритнi художнi ефекти водних секторiв, вона особливо урiз-номаштнюе кольори та пiдсилюе вiдображення на воднш поверхнi. Розмще-нi безпосередньо бшя берега квiтковi групи рiзних кольорiв надають пейзажу ще бшьшого естетичного значення [14].
Перспективними для використання на територи КЗЗМЛ е таю види прибережно-водних рослин: Acorus calamus, Alisma lanceolatum, A. plantago-aquatica, Asparagus officinalis, Bidens cernua, Butomus umbellatus, Caltha palustris, Carex acuta, C. cespitosa, C. pseudocyperus, C. riparia, Cladium mariscus, Iris pseudacorus, I. sibirica, Ligularia sibirica, Poligonum amphibium, Ranunculus flammula, R. lingua, Sagittaria sagittifolia, Schoenoplectus lacustris, S. taberna-emontani, Sparganium erectum, Typha angustifolia, T. latifolia та шшь На вщмь ну вщ водной таксономiчний спектр прибережно-водних видiв е значно бшь-шим, а тому полегшуе ïx пiдбiр пiд час виконання робiт з озеленення берего-вих смуг. Вш також дае змогу ефективно пщбрати види вiдповiдно до ступе-ня антропогенноï трансформацiï водойм.
Результати аналiзу флористичного складу прибережно-водних угрупо-вань дослiдженоï територiï також свiдчать про зниження ïxньоï гетерогеннос-тi, а подекуди - значну деградацда. Враховуючи високий ступiнь консортив-них зв'язюв, якими характеризуються цi фiтоценози, 1'хня роль у функцюну-ваннi водойм мае винятково важливе значення i, передуЫм, для iснування ор-шгофауни. У зв'язку з цим перспективними для озеленення КЗЗМЛ е форму-вання таких асощацш як Acoretum calami, Caricetum ripario-acutiformis, Cicu-to-Caricetum pseudocyperi, Glycerietum maximae, Phragmitetum, Tyhpetum an-gustifolio-latifoliae, Sagittario-Sparganietum emersi, Scirpetum lacustris та iншi.
Незважаючи на загалом досить широкий асортимент пдрофшьних рослин, в озелененш КЗЗМЛ цей важливий елемент водних екосистем вико-ристовуеться недостатньо. Враховуючи також, що високодекоративш власти-востi гiдрофiльного рослинного покриву збшьшують естетичне значення ур-боландшафтiв, а вiдтак пiдвищують 1'хню рекреацiйну функцiю, необxiдно збiльшувати використання пдрофшьних рослин у мюькому озелененш.
Лггература
1. Данилик Р.М. Еколого-бюлопчна характеристика рослинностi водних екосистем зелено! зони мюта Львова (трансформащя, фiтоiндикацiя, вiдновлення)/ Автореф. дис. ... канд. бюл. наук. - Дншропетровськ, 2004. - 20 с.
2. Голуб В.М. Макроф^и Правобережного Люостепу Украши та перспективи ïx використання в озелененш водойм. - К.: Освгга, 1998. - 87 с.
3. Дубына Д.В. Кувшинковые Украины. - К.: Наук. думка, 1982. - 232 с.
4. Дубына Д.В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды. - К.: Наук. думка, 1993. - 434 с.
2. Деревна рослиншсть у фгтодизайш, ландшафтнш архiтектурi та озелененш
203
5. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. Методы изучения. - Л.: Наука, 1981. - 187 с.
6. Кузьмичев А.И. Гигрофильная флора юго-запада Русской равнины и ее генезис. -Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1992. - 215 с.
7. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
8. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свгт, 2002. - 440 с.
9. Кучерявий В.П. Фгтомелюращя. - Львiв: Свгт, 2003. - 540 с.
10. Кучерявий В.П., Данилик Р.М. Воднг та прибережно-воднг рослини в озелененш м. Львова// Проблеми ландшафтно! архгтектури, урбоекологл та озеленення населених мгсць. - Львгв: УкрДЛТУ, 1998, т. 2. - С. 100-103.
11. Лаптев О.О. Бгогеоценотичний покрив сучасного великого мгста. Иого стан та шляхи оптимгзаци// Проблеми експериментально! ботангки та екологи рослин: Зб. наук. праць. -К.: Наук. думка, 1997, вип. 1. - С. 248-251.
12. Лаптев О.О. Проблеми оптимгзаци бгогеоценотичного покриву (БГЦП) сучасного урбангзованого ландшафту/ 1нтродукцгя та акшматизащя рослин з основами озеленення. - К.: Фгтосоцгоцентр, 2001. - С. 39-44.
13. Мазур Т.П. Водойма у саду (латаття - види, сорти, ггбриди, особливостг розвитку та догляду за ними). - К.: Квгти Украши, 2000. - 54 с.
14. Стойчев Л.И. Парковое и ландшафтное искусство. - София: Гос. изд-во Земиздат, 1962. - 385 с.
15. Успенская Н.Д. Приемы и примеры проектирования вводно-прибрежного ландшафта// Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. -К.: Наук. думка, 1994. - С. 66-86.
16. Casper S.J., Krausch H.D. Säusswasser flora von Mitteleuropa (Anthophyta). - Jena, 1981. - Bd. 2. - 943 S.
УДК 634:71+674.031.632.267 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук; мол. наук. ствроб. Л. Б. Коляда - НЛТУ Украти
ПОСЛ1ДОВН1СТЬ I ТРИВАЛ1СТЬ ЦВ1Т1ННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ДЕНДРАР1Ю БОТАН1ЧНОГО САДУ
За результатами семирiчних фенолопчних спостережень над 87 видами дерев i кущiв дендрар^ Боташчного саду Нащонального люотехшчного ушверситету Украши вивчено феноршмку цвтння за дослщжений перюд, зокрема, встановлено се-редш дати початку та кшця цвтння, а також середню його тривалють. Виявлено тенденщю бшьшо! варiабельностi середшх фенодат початку цвiтiння ранньоквiтучих рослин порiвняно з середньо- та шзньокв^учими.
Ключов1 слова: фенологiчнi спостереження, цвтння, варiабельнiсть.
Senior research worker A.I. Ivchenko; senior research worker N.L. Blyusyuk;
senior research worker L.B. Kolyada - NUFWT of Ukraine
Sequence and duration of flowering of arboreal plants to arboretum
of botanical garden
As a result of septennial phenological research of 87 arboreal specieses from the arboretum of the Botanical garden of the National University of Forestry and Wood Technology of Ukraine the phenological rhythmes of the flowerings for the indicated period is explored. The middle dates of the beginning and the end of the flowering and also its middle duration are set in particular. The tendency of the more large variability of the middle phenological date of the beginning of the flowering of early well-liking plants is exposed comparative with middle- and late well-liking.
Keywords: phenological supervisions, flowerings, variable.
