CC BY
31
8. Мшлер Г.П., Фед1рко О.М., Брусак В.П. Ландшафтна диференцiацiя територiй Карпатського бюсферного заповiдника// Бiорiзноманiття Карпатського бюсферного заповщ-ника. - К.: Наука, 1996. - С. 96-113.
9. Олещенко В.1. Природний нацiональний парк// ГЕУ. - К.: Наука, 1989, т. 3. - С. 87.
УДК 581.5.507.2 Асист. Р.М. Данилин, канд. бюл. наук - УкрДЛТУ;
доц. М.М. Колодко, канд. геогр. наук - ЛНУ M. 1вана Франка
Г1ДРОФ1ЛЬНИЙ РОСЛИННИЙ ПОКРИВ В ЕКОЛОГ1ЧН1Й ОПТИМ1ЗАЦ11 ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ КОМПЛЕКСНО! ЗЕЛЕНО! ЗОНИ М1СТА ЛЬВОВА
Представлено результати дослщження водних екосистем комплексно! зелено'1 зо-ни мюта Львова (КЗЗМЛ) з позицiй 1'х еколопчно'1 оптимiзацii. Наведено перспективнi для потреб озеленення види водних i прибережно-водних рослин та ix угруповань. На-голошуеться, що необxiдною умовою процесу оптимiзацii гiдроекосистем КЗЗМЛ е проведення екологiчного монiторингу на локальному та региональному рiвняx.
Ключов1 слова: КЗЗМ, водш екосистеми, гiдрофiльна рослиншсть
Assist. R.N. Danylyk; doc. M.M. Kolodko
Hydrophilic plant cover in ecological optimization of water ecosystems of
L'viv complex green zone
It were represented the results of L'viv complex green zone (LCGZ) water ecosystems research from the ecological point of view. It were listed the species of water, water-and-coastal plants and their communities which are perspective for the needs of greening. It is emphasized that carrying out an ecological monitoring on the local and regional levels is a necessary condition of optimization process of LCGZ hydroecosystems.
Keywords: LCGZ, water ecosystems, hydrophilic plants.
Вступ
На сучасному етат урбашзацшних процеЫв водш ресурси, а разом is ними водш та прибережно-водш бюгеоценози, у процес ix безперервного та всезростаючого використання зазнають кшьюсних i яюсних змш, зшчно! дигресивноi трансформаци. Велику цштсть для мюьких агломерацш мають акватори вЫх тишв водосховища, озера, ржи, ставки тощо, адже водш об'екти залежно вщ масштабiв, бiльшою чи меншою мiрою впливають на ста-бiлiзацiю вологост повiтря, пом'якшення мiсцевого клiмату, служать своерщ-ними екологiчними магiстралями, володдать значним рекреацiйним потенць алом [1, 12-14, 17].
Надзвичайно важливим, особливо в мютах та \х примюьких зонах, е збереження природно! та створення штучно! комплексноi мережi водних об'екпв полiфункцiонального використання. Вирiшення цього завдання мож-ливе шляхом оптимiзацii автотрофного блоку водного та прибережно-водно-го середовища. Одним iз методiв пiдвищення рекреацiйноi ролi мiськиx пд-роекосистем е збiльшення асортименту аборигенних та штродукованих видiв рослин для \х аклiматизацii та створення, у поеднанш з особливостями ландшафту, високоестетичних пдрофггогеокомплекЫв [4, 15, 16, 18].
Для мют з незначними пдролопчними ресурсами проблема оптимiза-ци водних екосистем, зокрема \х автотрофного блоку, мае винятково важливе
значення. ПередовЫм, цю проблему необхiдно розглядати як складову части-ну ефективного функцюнування не тiльки водних, але й ycix iнших екосис-тем до сощоекосистеми, якою е сучасне мюто, включно. Безперечно, до таких урболандшаф™ належить комплексна зелена зона мюта Львова. За виз-наченням В.П. Кучерявого [14, с. 511], "... комплексна зелена зона мюта - це науково обгрунтована сукупшсть територш у межах населених мюць i за мю-том у межi зелених зон, яка включае зеленi насадження, воднi простори та ш-шi елементи природного ландшафту, як е своерiдним екологiчним каркасом планувально1 структури мiста, i забезпечуе рекреацшш, санiтарно-гiгiенiчнi, естетичнi та сощальш функцiï з метою створення здорового оточуючого се-редовища для пращ, спорту i вщпочинку населення". Представлен тут лан-дшафти знаходяться на рiзних рiвнях антропогенноï трансформацiï i мають дуже багато подiбних елеменпв. Практично неможливо встановити фiзичнi межi мiж природними ландшафтами мiста й примюьких територiй.
Матер1али та методика
Дослщження проводились у межах комплексноï зеленоï зони м. Львова (КЗЗМЛ). Ця зона розташована в радiусi 25-30 км, тобто за даними М.М. Койнова [10] приблизно зб^аеться з поняттям "околищ Львова" - геог-рафiчна територiя в межах цього радiусу, яка тюно пов'язана з життям i роз-витком мiста, а тому мае комплексний характер. За визначенням В.П. Кучерявого [12], КЗЗМЛ - це система природних ландшаф^в його урбашзовано1" територи та примюько1" зони.
Об'ектами дослiдження були воднi екосистеми, яю представленi во-доймами рiзних типiв i рiзного ступеня антропогенно:' трансформаци (64 водних екосистем: озера, стави, рiчки, канали, кар'ери тощо). Упродовж 19952004 роюв у польових умовах, а також iз використанням гербарних матерь алiв (CHER, KW, KRAM, LE, LW, LWS, UU та iн.) i лггературних джерел були проведет дослщження гiдрофiльного рослинного покриву. Дослщжувану флору ми розглядаемо як сукупшсть трав'яних видiв рослин рiзних таксоно-мiчних груп, що нерозривно пов'язаш з водним i прибережно-водним середо-вищем iснування. Усi назви видiв узгодженi з "Определителем." [21], тому ix автори в текстi не наводяться.
Синтаксономiя гiдрофiльноï рослинностi наведена за методикою еко-лого-флористичноï класифшаци Браун-Бланке у викладi авторiв [20, 26, 28]. Назви синтаксошв подаш за В. Ротмалером [27] з урахуванням ф^осощоло-гiчниx зведень [22, 29-31].
Для висвгглення засад екологiчноï оптимiзацiï ми керувалися теоретич-ними та практичними розробками у цьому роздш екологи М.А. Голубця [5, 6].
Результати та обговорення
Благоустрш водних об'ек^в КЗЗМЛ з метою рекреаци проведений тiльки незначною мiрою i переважно це стосуеться вщносно великих за пло-щею озер - оз. Винниювське, оз. Глинна-Наварiя, каскаду озер у селищi Брю-xовичi, смт. 1вано-Франкове та ш. Поряд iз тим, бiльшiсть не благоустроених середшх i малих, за площею водноï поверxнi, озер, ставюв, малих рiчок також штенсивно використовуються в рекреацiйниx цiляx, частково впливають
на створення мжрокшмату мюта, служать еколопчними зв'язками для живих opraHÍ3MÍB (рослин, тварин, MiKpoopraHÍ3MÍB тощо) [3].
Значного антропогенного навантаження зазнають tí водш екосистеми, якi розмщеш в межах багатоповерхово! забудови, у зош промислових шд-приемств, поблизу сшьськогосподарських упдь. На територи цих водойм водна й прибережно-водна флора та рослиншсть змшена за рахунок збщнен-ня И гетерогенност внаслщок випадання чутливих до антропогенного пресу видíв, а мюцями знищена внаслщок нaдмíрного рекреацшного, сшьськогос-подарського навантаження чи проведенням будíвельних робгг. Наприклад, зникнення багатьох водних i прибережно-водних видíв рослин пов'язане з пе-рюдичним осушенням озер у селишд Брюхович^ проведенням господарсько-реконстукцшних робгг оз. Винниювське, сашгарно-гтешчних зaходíв Пща-ш озера та ш. Одним íз шляхíв вщновлення рослинного покриву та шдвищен-ня рекреацшного значення цих пдролопчних об'еклв е проведення робгг з рештродукци аборигенних i акшматизаци штродукованих до мюцевих умов видíв рослин [15].
Враховуючи, що багато водних i прибережно-водних рослин вщзнача-ються полíзонaльним поширенням i мають, завдяки еколопчним особливос-тям водного середовища, високий стутнь пристосувань до змши оселищ, за-гальний спектр таких видíв досить великий [9, 11, 25]. Перспективними для використання з щею метою можуть бути високодекоративш та багатофункщ-ональш за своею еколопчною роллю в бюценозах водойм представники багатьох тaксономíчних груп [8].
Поряд з еколого-бюлопчними особливостями, озеленення водних об'еклв характеризуеться специфíчними методами та прийомами, без врахування яких воно малоефективне. З огляду на декоративний елемент водно! повер-хш, найбшьше значення мають водш квíтковí рослини та сформоваш ними ценози. Для ще! мети використовують види, як характеризуются високоде-коративними морфолопчними особливостями - широкими або розЫченими листками й ефектними кв^ками (види родíв Batrachium, Butomus, Nymphaea, Nuphar, Hydrocharis, Potamogeton, Nymphoides, Trapa, Sagittaria, Stratiotes, Ut-ricularia тощо). Одшею з вимог озеленення до рослин ще! групи е те, що вони не повинш займати великого простору водно! поверхш та розмщатися щшь-но [23]. Коли водна поверхня вщкрита i чиста, окремí композищ! рослин на-дають водному рослинному покриву й об'екту в щлому характерних обриЫв з тдвищеним естетичним моментом. При оформленш водного пейзажу вини-кае необхщшсть забезпечити постшний рíвень води. Це особливо важливо для чутливих до цього фактора рослин, як можуть внаслщок зниження рíвня води ютотно змшювати сво! морфолопчш параметри [8]. Небажаш зниження рíвня води також можуть призвести до оголення рíзномaнíтних закршляючих споруд, що вщбиваеться на естетичному значенш водних об'еклв. У квггко-вому оформленш водойм важливим е використання в оптимальному поед-нанш водних i прибережно-водних видíв рослин íз максимально можливим врахуванням еколопчних зв'язюв екосистеми та ландшафтних особливостей рельефу мюцевосп [24].
Специфiка пристосувань пдрофшьних рослин до водного середовища, яка виробилася у процесi еволюци, надае ïm переваги у зайнятл особливо! екологiчноï нiшi. Тому ушкальне значення в гiдроекосистемi належить влас-не водним рослинним угрупованням, адже на вщмшу вiд наземних, де мож-ливi замiни одних фiтоценозiв iншими (лiс-лука-поле), воднi фiтоценози ш-якими iншими замiнити не можна.
Внаслщок вивчення морфолого-бiологiчних i еколопчних особливос-тей гiдрофiтiв ми встановили, що перспективними у використаннi для оптимь зацiï автотрофного блоку водних екосистем КЗЗМЛ е таю види водних рослин: Aldrovanda vesiculosa, Batrachium aquatilis, Callitriche verna, Ceratophyllum de-mersum, C. submersum, Hottonia palustris, Hydrocharis morsus-ranae, Nuphar lutea, Nymphaea alba, N. candida, Nymphoides peltata, Potamogeton crispus, P. na-tans, P. pectinatus, Salvinia natans, Spirodella polyrrhyza, Stratiotes aloides, Trapa natans, Utricularia minor, U. vulgaris та шшь Найпоширешшим серед цих видiв в озелененнi е Nymphaea alba, яка вщзначаеться великою морфолопчною мш-ливiстю [7], а також кшьюстю виведених сортiв i гiбридiв [19].
Бiльшiсть з наведених видiв на територiï дослiджених водойм КЗЗМЛ формують вiдповiднi угруповання [2]. Проте, поширеш вони досить нерiвно-мiрно, а подекуди представленi тшьки окремими фрагментами або характери-зуються низьким ступенем флористично! рiзноманiтностi (мають збiднений склад). Це пояснюеться частково розмiрами водних об,ектiв i неоднорщним антропогенним впливом унаслiдок ix використання. Зменшення гетероген-ностi рослинних угруповань на територп КЗЗМЛ загалом характерне в нап-рямку вiд перифери до центра, що пояснюеться географiчним положенням регiону дослiджень, зокрема вщсутшстю в центральнiй частинi м. Львова великих пдролопчних об,ектiв.
На нашу думку, особливо в умовах мюько! забудови (рекреацшш об'екти), необхщно ширше запроваджувати формування в озеленеш водойм фiтоценозiв з плаваючими на поверхш води листками (асоцiацiï Spirodelo-Sal-vinietum natantis, Hydrocharitetum morsus-ranae, Nymphaeetum albae, Nymphaeetum candidae, Potamogetono-Nupharetum, Nymphoidetum peltatae та ш.). Також немаловажне значення мають в екологiчному баланс функщону-вання водойм угруповання, як знаходяться в товщi води (Ceratophylletum de-mersi, Potamogetonetum crispi, Potamogetonetum lucentis, Myriophylletum spicati та ш.). Значно! шкоди для поширення аборигенних ценозiв завдае широке роз-повсюдження угруповань Elodeetum canadensis, якi подекуди займають майже всю товщу води стоячих водойм (вул. Зелена, перехрестя вулиць Стрийсько! та Науково!). У цьому разi виникае необхiднiсть проведення на територи таких об'екпв робiт, спрямованих на вiдновлення автохтонних ценозiв.
Не менш важливу роль в екосистемах водойм вщграе прибережно-водна рослиннiсть. Особливiсть ïï полягае, перш за все, у тому, що вона займае екотони - перехщш зони мiж водним та наземним середовищем i за-безпечуе зв'язок двох ютотно вiдмiнних еколопчно бiосистем. Поряд з тим, твiрни колоритнi художнi ефекти водних секторiв, вона особливо урiзнома-нiтнюе кольори та шдсилюе вiдображення на воднш поверхнi. Розмiщенi без-
посередньо бшя берега kbïtkobï групи pi3Hrn кольорiв надають пейзажу ще бшьшого естетичного значення [23].
Перспективними для використання на територи КЗЗМЛ е такi види прибережно-водних рослин: Acorus calamus, Alisma lanceolatum, A. plantago-aquatica, Asparagus officinalis, Bidens cernua, Butomus umbellatus, Caltha palustris, Carex acuta, C. cespitosa, C. pseudocyperus, C. riparia, Cladium mariscus, Iris pseudacorus, I. sibirica, Ligularia sibirica, Poligonum amphibium, Ranunculus flammula, R. lingua, Sagittaria sagittifolia, Schoenoplectus lacustris, S. taberna-emontani, Sparganium erectum, Typha angustifolia, T. latifolia та шшь На вщмь ну вщ водно!, таксономiчний спектр прибережно-водних видiв е значно бшь-ший, а тому полегшуе ïx пiдбiр пiд час проведення робiт з озеленення берего-вих смуг. Вш також дае змогу ефективно пщбрати види вiдповiдно до ступе-ня антропогенноï трансформацiï водойм.
Результати аналiзу флористичного складу прибережно-водних угрупо-вань дослiдженоï територiï, свiдчать також про зниження ïxньоï гетероген-ностi, а подекуди значну деградащю. Враховуючи високий стутнь консор-тивних зв,язкiв, якими характеризуются цi фiтоценози, 1'хня роль у функщ-онуваннi водойм мае виключно важливе значення i, перш за все, для юнуван-ня орштофауни. У зв'язку з цим, а також загальними засадами еколопчно!" оп-тимiзацiï перспективними в озелененш КЗЗМЛ е формування таких асощацш як Acoretum calami, Caricetum ripario-acutiformis, Cicuto-Caricetum pseu-docyperi, Glycerietum maximae, Phragmitetum, Tyhpetum angustifolio-latifoliae, Sagittario-Sparganietum emersi, Scirpetum lacustris та шшь
Як було зазначено вище, необxiдною умовою процесу оптимiзацiï е проведення еколопчного монiторингу. Стеження за станом рослинного покриву пдроекосистем, особливо важливе з огляду на багатофункщональне використання водних об'еклв КЗЗМЛ. Враховуючи високий стутнь фгготди-кацiйниx властивостей водного та прибережено-водного рослинного покриву, проведення мониторингу водойм з його застосуванням набувае вагомого значення. Звичайно, вш не може замшити жодного з вщомих на цей час видiв екологiчного монiторингу, проте е невщ'емною ланкою у визначенш стану навколишнього природного середовища регюну.
Екологiчний монiторинг водних об'ектiв КЗЗМЛ повинен проводитися на локальному й регюнальному рiвняx. Локальний рiвень полягае у його зас-тосуваннi на конкретних модельних водоймах i, перш за все, з рекреацшним i господарським навантаженням. Регюнальний - базуеться на аналiзi й екстра-поляци даних локального монiторингу з подальшим ix використанням у сис-темi нацiонального екологiчного монiторингу.
Щодо параметрiв, якi необxiдно враховувати пiд час проведення мош-торингових дослiджень, то до них належать кшьюст та яюст показники пд-рофiльного рослинного покриву. Серед них головними, на нашу думку, е флористичний i ценотичний склад, дат фенологи, продуктившсть бюмаси, стутнь заростання водойм та im
Висновки
Таким чином, екологгчна оптимiзацiя автотрофного блоку водних екосистем КЗЗМЛ повинна базуватися на комплексному пiдходi з обов'язковим залученням наукових даних стосовно ггдрофгльного рослинного покриву й системи загального монiторингу регiону. Одним Ï3 шляхiв оптимiзацiï водних екосистем урбангзованих територiй зони Захiдного Лiсостепу, в якгй знахо-диться м. Львiв, е процес вiдновлення бiорiзноманiття гiдроценозiв методом ïx озеленення. Пiдвищення ступеня гетерогешзаци водних i прибережно-вод-них угруповань, внаслгдок ïxньоï оптимiзацiï, буде супроводжуватися приш-видшенням процесiв саморегуляци екосистем i частково сприятиме успгшно-му керуванню ними.
Л1тература
1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропро-миздат, 1990. - 239 с.
2. Данилик Р.М. Еколого-бгологгчна характеристика рослинностг водних екосистем зелено'1' зони мгста Львова (трансформацiя, фiтоiндикацiя, вгдновлення)/ Автореф. дис. ... канд. бгол. наук. - Днiпропетровськ, 2004. - 20 с.
3. Данилик Р.М., Данилик 1.М. Аспекти оптимiзацГï автотрофного блоку водних екосистем урбангзованих територгй// Наук. вгсник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективи роз-витку лгсового господарства. - 1998, вип. 9.1. - С. 29-31.
4. Голуб В.М. Макрофгти Правобережного Лгсостепу Украши та перспективи 1'х використання в озелененнг водойм. - К.: Наука, 1998. - 87 с.
5. Голубець М.А. Питання оптимгзаци бгогеоценотичного покриву// Антропогеннг змгни бгогеоценотичного покриву в Карпатському реггонг/ За ред. М.А. Голубця. - К.: Наук. думка, 1994. - С. 113-145.
6. Голубець М.А. Екосистемологгя. - Львгв: Поллг, 2000. - 316 с.
7. Дубына Д.В. Кувшинковые Украины. - К.: Наук. думка, 1982. - 232 с.
8. Дубына Д.В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды. - К.: Наук. думка, 1993. - 434 с.
9. Катанская В.М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. Методы изучения. - Л.: Наука, 1981. - 187 с.
10. Койнов М.М. Природно-географические ландшафты окрестностей г. Львова// Вопросы регионального ландшафтоведения и геоморфологии СССР. Географический сборник. - 1964, вып. 8. - С. 54-63.
11. Кузьмичев А.И. Гигрофильная флора юго-запада Русской равнины и ее генезис. - Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1992. - 215 с.
12. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
13. Кучерявий В.П. Урбоекологгя. - Львгв: Свгт, 2002. - 440 с.
14. Кучерявий В.П. Фгтомелгорацгя. - Львгв: Свгт, 2003. - 540 с.
15. Кучерявий В.П., Данилик Р.М. Воднг та прибережно-воднг рослини в озелененнг м. Львова// Наук. вгсник УкрДЛТУ: Проблеми ландшафтноï архгтектури, урбоекологи та озеленення населених мгсць. - Львгв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 2. - С. 100-103.
16. Лаптев О.О. Бгогеоценотичний покрив сучасного великого мгста. Иого стан та шляхи оптимгзаци// Наук. вгсник УкрДЛТУ: Проблеми експериментальноï ботангки та еколо-riï рослин. - К.: Наук. думка. - 1997, вип. 1. - С. 248-251.
17. Лаптев О.О. Екологгчна оптимгзацгя бгогеоценотичного покриву в сучасному ур-боландшафтг. - К.: Укр. екол. акад. наук, 1998. - 208 с.
18. Лаптев О.О. Проблеми оптимгзаци бгогеоценотичного покриву (БГЦП) сучасного урбангзованого ландшафту/ 1нтродукцгя та аклгматизацгя рослин з основами озеленення. -К.: Фгтосоцгоцентр, 2001. - С. 39-44.
19. Мазур Т.П. Водойма у саду (латаття - види, сорти, ггбриди, особливостг розвитку та догляду за ними). - К.: Квгти Украши, 2000. - 54 с.
20. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Соломещ А.И. Современная наука о растительности: Учебник. - М.: Логос, 2001. - 264 с.
21. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н., и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
22. Соломаха В.А. Синтаксож^я рослинност Украши// Укр. фiтоцен. зб. - 1996. -Сер. А, вип. 4(5). - 119 с.
23. Стойчев Л.И. Парковое и ландшафтное искусство. - София: гос. изд-во Земиз-дат, 1962. - 385 с.
24. Успенская Н.Д. Приемы и примеры проектирования вводно-прибрежного ландшафта// Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. -К.: Наук. думка, 1994. - С. 66-86.
25. Casper S.J., Krausch H.D. Säusswasser flora von Mitteleuropa (Anthophyta). - Jena, 1981. - Bd. 2. - 943 S.
26. Dierschke H. Pflanzensoziologie: Grundlagen und Methoden. - Stuttgart: Ulmer, 1994. - 683 S.
27. Exkursionsflora von Deutschland. Gefäßpflanzen: Kritischer Band./ W. Rothmaler et al. - Jena, Stuttgart: Gustav Fischer, 1994. - Bd. 4. - 811 S.
28. Glavac V. Vegetationsökologie. - Jena: Fischer, 1996. - 358 S.
29. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warsza-wa: Wyd-wo Naukowe PWN SA, 2001. - 540 s.
30. Mucina L. Conspectus of classes of European vegetation// Folia Geobot. Phytotax. -1997. - Vol. 32. - P. 117-172.
31. Oberdorfer E. Pflanzensoziologische Exkusionsflora. - Stuttgart: Ulmer, 1994. - 1050 S.
УДК 502.4; 502.7; 551.4 Ст. наук. ствроб. Ю. Зтько; доц. В. Брусак,
канд. географ. наук; доц. Р. Гнатюк, канд. географ. наук; acnip. Р. Кобзяк; проф. I. Ковальчук, д-р географ. наук; проф. Я. Кравчук, канд. географ. наук - Львiвcький НУ м. 1вана Франка
СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ ОХОРОНИ ГЕОМОРФОЛОГ1ЧНИХ ОБ'СКТЮ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Дослщження присвячене аналiзу геолого-геоморфолопчних об'еклв Украшсь-ких Карпат, як включеш до категорп природних пам'яток, заказников, заповщниюв, нащональних парюв. Розроблеш рекомендацп щодо оптимiзащi мереж заповщних геоморфолопчних об'еклв, ix комплексно'1' паспортизацп та використання в екоосвгг-шх та екотуристичних цшях.
Ключов1 слова: геоморфолопчш об'екти, паспортизащя, еколопчна щншсть.
Yuri Zinko; doc. Vitaliy Brusak; doc. Roman Hnatyuk; doctorate Roman Kobzyak; prof. Ivan Kovalchuk; prof. Yaroslav Kravchuk - LNU named after Ivan Franko
The State and Prospects of Protecting the Geomorphological Sites of the
Ukrainian Carpathians
The state has been analyzed concerning the conservation of geomorfological sites of the Carpathians Region included in the category of nature monuments, preserves, national parks on the background morphogenetic formations and taxonomical units of the region. The recomandations have been issued concerning the optimization of a network of concer-ved geomorphological sites, complex pasportization as well as the wais of their utilization in educative and ecotourism activities.
Keywords: geomorfological sites, pasportization, ecological value.
Актуальшсть проблеми. У природно-заповщному фонд1 Украши природоохоронш геоморфолопчш об'екти представлеш головним чином у вигляд1 геолопчних (стратиграф1чна, геоморфолопчна та естетична групи) пам'яток природи [3]. В окремих випадках iM вщповщають й шш1 типи ма-
