CC BY
25
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280215
Article received 13.02.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 502.[11+15](477.44)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ж
©
@ El Correspondence author Yu.Yu. Ovchynnykova yu.ovchinnikova@donnu.edu.ua
Ю. Ю. Овчинникова
Донецький нащональний утверситет iм. Василя Стуса, м. Втниця, Украта
ТИПОЛОГ1ЧНЕ РАНЖИРУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТЕРИТОР1Й ЕКОЛОПЧНО1 МЕРЕЖ1 СХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ
На основi ландшафтно-еколопчних, геоботашчних, репрезентативних i зоогеографiчних принципiв i пiдходiв проведено типолопчне ранжирування ключових територш еколопчно! мережi Схдаого Подiлля. Визначено стввдаошення природних i антропогенних елеменпв на р!зних дiлянках лянлтпяфт1в та наявшсть антропогенних екотонiв. Ключовi територй видь лено з врахуванням таких критерйв: ступеня природноста територп; флористично-фаушстично! значущостц ландшафтно-це-нотично! i видово! репрезентативности функцiоняльного призначення ключово1 територп; наявного режиму заповiдностi. Територп еколопчно! мережi Сходного Подiлля визначено за 5-бальною шкалою. Запропоновянi 24 ключовi територп репре-зентують практично ва ландшафтно-ценотичнi комплекси регiону i вдаовщають загальнонауковим i практичним пiдходам до !х формування. Ключовi територп охоплюють, в!дпов!дно, флористично-фаунiстичне рiзномянiтгя. Акцептовано увагу на те, що на етат розроблення локальних складових еколопчно! мережi в межах адшшстративних, фiзико-географiчних i ге-оботянiчних райошв, функцiоняльно-просторову структуру пропонованих ключових теригорiй погрiбно деталiзувати на р!в-нi окремих видшв землекористування з наданням 1м рiзного статусу.
Ключовi слова: зяповiднi об'екти; критери оцiнки; збалансований розвиток; природт ядра.
Вступ. Вирiшення проблемы охорони, збереження i вiдгворення бiотичного й ландшафтного рiзноманiття Схiдного Подiлля, природний комплекс якого охоплюе 4,5 % територп кра!ни, оптимiзацiя наявних i створення нових заповiдних об'ектiв шляхом формування еколопчно! мереж! (ЕМ) е важливим завданням, необхiдним для ефективного коригування стратеги збалансованого розвитку як регюну, так i держави. Теоретичне обгрун-тування i науково-методична розробка засад реал!зацп репонально! еколопчно! мереж1 (РЕМ) е актуальною i важливою для встановлення методiв анал!зу територь ально! й функцюнально-просторово! структури й формування полгшки збалансованого природокористуван-ня не тшьки Схщного Подшля, але й шших регюшв кра!ни.
Мета дослiдження - провести типолопчне ранжирування ключових територш еколопчно! мереж! Схщ-ного Подшля за встановленими критерiями.
Матер1али 1 методи дослщження. Об'ект досл1-дження - ключов! територп (КТ) ЕМ Схвдного Под!лля. Використано реестр ПЗФ Вшницько! обласп, визначни-ки рослин ! тварин, Червону ! Зелену книги Укра!ни, методичш рекомендацп щодо формування схеми РЕМ та заходи щодо !! реал!зацп (Mudrak, Mudrak & Ро-lishchuk, 2015; Sheliakh-Sosonko, 2004; Tsaryk, 2006).
Основш тдходи ! методи формування ЕМ - лан-дшафтно-еколопчний, геоботашчний, зоогеограф!чний, пдроеколопчний, агроеколопчний, системний, репре-зентативний, мониторингу, картограф!чш, польов!
Результата дослiдження. Типолопчне ранжируван-ня КТ (природних ядер) проводили з метою визначення оцшки !х функцюнальних можливостей та встановлення виконувано! ними рол! як основних структурних елеменпв РЕМ. Природш ядра, яю е "шстяком" ЕМ, видь ляли з врахуванням таких критерпв: 1) стутнь природ-носп (трансформованосп) територп (ландшафпв); 2) флористично-фаушстична значущкть; 3) ландшаф-тно-ценотична та видова репрезентатившсть; 4) функць ональне призначення природного ядра; 5) наявний режим заповвдносп ядра. Зпдно з встановленими критерь ями, оцшку природних ядер РЕМ визначали за умовно прийнятою 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 бали -задовшьна, 3 бали - достатня, 4 бали - висока, 5 бал!в -дуже висока (Mudrak, Mudrak & Polishchuk, 2015; Tsaryk, 2006).
Пвд час анал!зу просторово! структури ландшафту дослвджували сшввщношення на р!зних його д!лянках (видшах) природних ! антропогенних елеменпв та наяв-шсть антропогенних екотошв. Природш елементи ландшафту - це угруповання ! екосистеми !з самостшним розвитком (здатшстю до самоочищения, самоввднов-лення) ! саморегуляшею, виконавш функцп стабшзацп еколопчного балансу, незалежно ввд !х використання, кторп створення тощо. До (хоч ! трансформованих) елеменпв ландшафту належать болота на стад!! само-ввдновлення, водойми на мкш торфових кар'ер!в, бшь-шкть лкових масив!в, значна частина лук1в тсля осу-шувально! мелюрацп тощо. В антропогенних ландшаф-
1нформащя про aBTopiB:
Овчинникова Юлiя Юрп'вна, доцент кафедри зоологй' та екологп. Email: yu.ovchinnikova@donnu.edu.ua
Цитування за ДСТУ: Овчинникова Ю. Ю. Типолопчне ранжирування ключових територШ еколопчно' мережi Схiдного Подiлля.
Науковий вiсник НЛТУ Укра'ни. 2018, т. 28, № 2. С. 81-85. Citation APA: Ovchynnykova, Yu. Yu. (2018). Typological Range of the Key Territories of the Ecological Network of Eastern Podillya. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 81-85. https://doi.org/10.15421/40280215
TiB майже немае здатностi до самоведновлення (саморе-гулювання), внаследок чого виникае потреба у здшснен-m спещальних витрат для пiдтримання !х у сучасному станi. До них належать - орш угiддя (рiлля), агроценози (сади, городи), селитебнi ландшафти (населеш пункти), промисловi та побутовi об'екти, транспортна мережа, а також гiрничо-промисловi ландшафти (кар'ерно-вед-вальнi комплекси, терикони, золошлаковедвали тощо), на яких природний бiогеоценотичний покрив не може бути ведновленим без заходiв i3 рекультивацп (ренату-ралiзацil). Антропогеннi екотони - це екосистеми чи дь лянки екосистем на природних елементах ландшафту, яш межують з антропогенними елементами ландшафту i постiйно зазнають !х впливу. Ширина зони впливу антропогенного елементу на природний елемент ландшафту може змiнюватися залежно вiд об'екта, еколо-гiчних умов i особливостей впливу (орографп, типу грунту тощо).
Стушнь просторово! структури природностi лан-дшафтiв визначали за допомогою карти (планшета) та ощнювали так: 5 балiв - корiннi первиннi незмшеш ландшафти (природнi елементи ландшафту покривають всю територiю, яку аналiзують - 90-100 %); 4 бали -вторинш природнi ландшафти з фрагментами корiнних (природнi елементи ландшафту покривають територш на 80-90 %, але е антропогеннi екотони вздовж комуш-кацiй, дорiг, мелiоративних каналiв тощо); 3 бали - вторинш природш ландшафти на мющ коршних (природнi елементи ландшафту покривають територш, яка аналь зують, на 70-80 %); 2 бали - вторинш природш ландшафти на мющ антропогенних (природш елементи ландшафту покривають територш, яку аналiзують на 50-70 %); 1 бал - нашвприродш антропогешзоваш ландшафти (природш елементи - менше 50 %) (Marynych & Shyshchenko, 2005; Mudrak, Mudrak & Polishchuk, 2015; Tsaryk, 2006).
Ощнювання флористично-фаушстично!' значущостi проводили з урахуванням:
1. Ботатчног 3ma4^ocmi територп. I! визначали за крите-рiями флористичног penpe3enmamueHocmi (типовостi) й ymKanbmocmi, яку ощнювали за кшьюстю видiв, занесе-них до: Червоного списку Miжнародно! спiлки охорони природи (ЧС МСОП, 2001); Свропейського червоного списку (СЧС, 1991); Конвенцп про охорону дико! фло-ри i фауни та природних середовищ (оселищ) юнуван-ня в Gвропi (Берн, 1979); Конвенцп про мiжнародну торгiвлю видами дико! флори i фауни, що перебувають тд загрозою зникнення (CITES, 1973); Червоно! книги Укра!ни (ЧКУ, 2009). Також ощнювали за кшьюстю: репонально рщюсних видiв, що знаходяться пiд охоро-ною на територп Вшницько! областi; ендемiчних i ре-лiктових видiв; видiв, що знаходяться на межi ареалу (Didukh & Sheliakh-Sosonko, 2003; Mudrak, Mudrak & Polishchuk, 2015; Rudenko, 2008).
2. Фаутстично'г penpe3emmamuemocmi й ymKanbwcmi територп. I! визначали за кшьюстю видiв, занесених до: ЧС МСОП (2001); СЧС (1991); додатюв до Конвенцп про охорону дико! флори i фауни та природних середовищ !х юнування в Сврот (Берн, 1979); Додатка до Конвенцп про мiжнародну торгiвлю видами дико! флори i фауни, що перебувають тд загрозою зникнення (СГРЕБ, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); Конвенцi! про збереження мiгруючих видiв диких тварин (QMS, Бонн, 1979); Угоди про збереження афро-евразшських
мiгруючих водно-болотних nTaxiB (AEWA, Гаага, 1995); Угоди про збереження кажатв в Сврот (EURO-BATS, Бонн, 1979); перелжу репонально рщюсних ви-дiв тварин. Фаутстичну цiннiсть природних ядер також визначали за: а) БР ïï тваринного св^у (за таксонами); б) кшьюстю мСць гтздування i розмноження пта-хiв; в) кшьюстю мкць розмноження ссавщв; г) мсця-ми нересту щнних видiв риб (Mudrak, Mudrak & Polishchuk, 2015; Rudenko, 2008).
Ощнювання ландшафтно-ценотично1 та видово1 репрезентативностi проводили з урахуванням наявносп в межах природного ядра типових i ушкальних лан-дшафтiв, рiдкiсних фiтоценозiв (люових, степових, нас-кельно-степових, лучно-степових, лучних, лучно-болот-них, водно-болотних, водних, особливо тих, що занесе-нi до ЗКУ) та видiв, характерних для дослщжуваного регiону: 5 балiв - поеднання лiсових, чагарникових, степових, наскельно-степових, лучно-степових, лучних, лучно-болотних, водно-болотних, водних екосистем; 4 бали - поеднання люових, степових, наскельно-степо-вих, лучно-степових, лучних екосистем; 3 бали -поеднання трьох основних екосистем; 2 бали -поеднання двох основних екосистем; 1 бал - наявшсть у природному ядрi виключно одше1 екосистеми (Marynych & Shyshchenko, 2005; Mudrak, Mudrak & Polishchuk, 2015; Rudenko, 2008; Tsaryk, 2006).
Функцюнальне призначення територп природного ядра ощнювали за такою шкалою: 5 балiв - природш ядра мiжнародного рiвня; 4 бали - национального рiвня; 3 бали - регионального ^жобласного) рiвня; 2 бали -локального рiвня; 1 бал - перспективш природнi ядра (Mudrak, Mudrak & Polishchuk, 2015; Tsaryk, 2006).
Наявний режим заповвдносп територп природного ядра ощнювали за 5-бальною шкалою: 5 балiв - при-родне ядро в межах природного заповедника (ПЗ), бюс-ферного заповедника (БСЗ) - так1 вiдсутнi; 4 бали - заповедно! зони нацюнального природного парку (НПП); 3 бали - заказников загальнодержавного значения i заповедно! зони регюнального ландшафтного парку (РЛП); 2 бали - пам'яток природи (боташчних, зооло-гiчних, комплексних) загальнодержавного значення i заказников мiсцевого значення (лiсових, боташчних, за-гальнозоологiчних, орнiтологiчних, ентомологiчних, гедролопчних); 1 бал - ландшафтних заказников мюце-вого значення i заповедних урочищ (табл.).
Проведене оцiнювання 24 КТ (природних ядер) РЕМ (з урахуванням основних критерив 1х видтення) дала змогу здiйснити типологiчне ранжирування, встановив-ши 5 груп за сумарним показником репрезентативности
1 група - найвищий показник - 21-20 балiв (2 природнi
ядра), що становить 8,33 % вщ загальноï ïх кiлькостi та 27,21 % вщ ïх загальноï площi в регют;
2 група - високий - 18-16 балiв (5 природних ядер), що
становить 20,83 % вщ загальноï ïх кiлькостi та 62,14 % вщ ïх загальноï площi в регiонi;
3 група - середнш - 15-13 балiв (10 природних ядер), що
становить 41,66 % вщ загальноï ïх кiлькостi та 8,26 % вщ ïх загальноï площi в регют;
4 група - задовшьний - 12-11 (3 природних ядра), що ста-
новить 12,5 % вщ загальноï ïх юлькост та 1,59 % вщ ïх загальноï площi в регiонi;
5 група - низький - 10 (3 природних ядра), що становить
12,5 % вщ загальноï ïх кiлькостi та 0,78 % вщ ïх загаль-ноï площi в регiонi.
*Примпка. Назва i статус ядра в екомережт Дтстерське - мiжнародний; Середньобузьке - нацюнальний; Мурафське - регюнальний (м1жобласний); Ршське - локальний.
№ з/п Назва природного ядра та його статус в екомережО* Стутнь природноси Флористично-фаушстична Ландшафтно-цено-тична й видова Призначення природних Режим заповОдностО Сума батв
територп значущОсть репрезентатившсть ядер територп
1 Дтстерське 3 4 5 5 3 20
2 Централъно-Подглъсъке 3 4 4 4 3 18
3 Середнъобузъке 3 3 4 4 3 17
4 Кармел юково-Подгл ъсъке 4 5 4 4 4 21
5 Мурафське 3 3 4 3 3 16
6 Згарське 3 4 3 3 3 16
7 Буго-Собське 2 3 3 3 3 14
8 Буго-Деснянське 2 3 3 3 3 14
9 Гармацьке 2 3 2 3 2 12
10 Лядовське 3 3 3 3 2 14
11 Наддтстрянське 2 3 3 3 2 13
12 Гопчицько-Надроське 3 3 2 3 1 12
13 Сандрацько-Березнянське 2 3 2 3 2 12
14 РОвське 2 3 3 2 3 13
15 Ьшшецько-ДашОвське 4 4 3 2 3 16
16 Самчинецьке 3 4 3 2 3 15
17 Грабарювське 3 3 2 2 3 13
18 ЖуравлОвське 3 3 3 2 3 14
19 Сестришвське 3 3 3 2 3 14
20 Устянське 3 3 3 2 3 14
21 Горячювсько-Княгинське 3 3 3 2 3 14
22 Крушишвське 2 2 2 2 2 10
23 Мазуровецьке 2 2 2 2 2 10
24 Копистиринське 2 2 2 2 2 10
До найвищого показника репрезентативное^ природних ядер РЕМ належить перша група, що мае сумар-ний показник репрезентативностi й ушкальносп 2120 балiв. До ще! групи належать Кармелюково-По-дiльське i Днiстерське (видiлено ВБУ мiжнародного рiвня) природнi ядра, загальною площею 33623,9 га. Це ядра мiжнародного i нацiонального рiвнiв, як1 розташо-ванi в межах НПП i РЛП, де вiдбуваеться повноцiнне збереження i вiдтворення унiкальних i репрезентатив-них ландшафтних комплексiв i екосистем.
До високого показника репрезентативносп природ-них ядер РЕМ належить друга група, що мае сумарний показник репрезентативностi й унiкальностi 18-16 ба-лiв. До ще! групи вщносять Центрально-Подiльське, Середньобузьке, Мурафське, Згарське, 1ллшецько-Да-шiвське природнi ядра, загальною площею 76783,63 га. Це ядра, яко розташоваш в межах проектованих НПП, функцiонуючих РЛП, заказников загальнодержавного значения, де вiдбуваеться повноцiнне збереження й вщ-творення ландшафтно-ценотичного i видового рiзнома-нiття.
До середнього показника репрезентативносп при-родних ядер РЕМ належить третя група, що мае сумар-ний показник репрезентативносп й унiкальностi 1513 балiв. До ще! групи вщносять Самчинецьке, Буго-Собське, Буго-Деснянське, Лядовське, Рiвське, Грабар-ковське, Журавлiвське, Сестришвське, Устянське, Го-рячковсько-Княгинське природнi ядра, загальною площею 7628,7 га. Це ядра, яш розташоваш в межах проектованих РЛП, заказников i пам'яток природи загальнодержавного значення, де вщбуваеться повноцiнне збереження i вiдтворення екосистемного i видового рiзно-манiття.
До задовшъного показника репрезентативносп природних ядер РЕМ належить четверта група, що мае су-марний показник репрезентативное^ й ушкальносп 1211 балiв. До ще! групи вiдносять Гармацьке, Гопчиць-ко-Надроське, Сандрацько-Березнянське природнi ядра, загальною площею 1970,6 га. Це ядра, яко розташоваш в межах перспективних РЛП, функцюнуючих i перспек-тивних заказников загальнодержавного i мюцевого значення. Созологiчний режим частини природних ядер регюнального та локального рОвня е дещо послабленим вщносно до ядер попередньоо групи.
До низъкого показника репрезентативносп природних ядер РЕМ належить п'ята група, що мае сумарний показник репрезентативносп й ушкальносп 10 балОв. До ще! групи вщносять Крушишвське, Мазуровецьке, Копистиринське природш ядра, загальною площею 969 га. Це ядра, в яких охороняють окремО бюцентри (БЦ), ще не створеш заповвдш об'екти для збереження компоненпв природних фггоценозОв запропонованих ядер. Вони розташоваш в межах перспективних РЛП, функцОонуючих О перспективних заказникОв мОсцевого значення, заповщних урочищ. Созолопчний режим частини природних ядер регюнального О локального рОвня е дещо слабкий, який необхщно покращити.
Проведене типолопчне ранжирування природних ядер показало ох ютотну диференцшовашсть за основними критерОями видшення. Природш ядра першоо, другоо О третьоо груп переважно вОдповОдають зазначе-ним критерОям, ох територОо можуть бути залученО до ви-конання комплексних науково-дослщних робгт з метою видОлення на мОсцевостО (встановлення конкретних меж) БЦ. Природш ядра четвертоо О п'ятоо груп потребу-ють проведення комплексних теоретично-методичних О практичних дослОджень, реформування О створення в
межах !х територш таких заповщних об'екпв, як1 б за-безпечували повноцшне збереження ! ввдтворення лан-дшафтно-ценотичного й видового р!зномашття репону.
Варто зазначити, що природш ядра четверто! ! п'ято! типолопчних груп репрезентують переважно те ландшафтно-ценотичне ! видове р!зномашття, в якому немае передумов формування шших природних ядер. Зокрема це стосуеться Крушишвського, Мазуровець-кого, Копистиринського природних ядер. Особливих дослщжень потребуе видшення природних ядер у межах швшчно! ! швденно-схщно! частини репону. По-ки що повноцшш природш ядра, як1 б репрезентували ландшафтно-ценотичне ! видове р!зномашття, там не-ефективш чи взагал! ввдсутт. Зокрема Сандрацько-Бе-резнянське, Р!вське природш ядра можуть ефективно функцюнувати за умови змши природоохоронного статусу територш, що входять до !х складу. Решта природних ядер (Крушишвське, Мазуровецьке, Копис-тиринське) потребують додаткових комплексних на-уково-теоретичних ! практичних дослщжень, рефор-мування ! створення в межах цих територш таких за-повщних об'екпв, як1 б забезпечували повноцшне збереження ! ввдтворення ландшафтно-ценотичного ! видового р!зномашття репону. 6 КТ е "еколопчними вузлами" (ЕВ) еднання - контактують !з сум!жними ЕМ суадшх репошв.
Враховуючи ф!зико-географ!чне ! геоботашчне районування Укра!ни (Didukh & Sheliakh-Sosonko, 2003; Matynych & Shyshchenko, 2005), варто зазначити, що ва 24 КТ РЕМ представляють ландшафтно-це-нотичне ! видове р!зномашття лкостепово! зони. Та-кож КТ репрезентують ландшафтно-ценотичне ! видове р!зномашття 6 ф!зико-географ!чних областей. Найщшьшше КТ зосереджеш в межах Середньобузь-ко! (10), Придшстровсько-Схщно-Подшьсько! (7) ви-сочинних областей. У географ!чному ввдношенш бшь-шкть КТ приурочена до долинно-р!чкових комплек-ав. Мурафська КТ приурочена до ввдрогу Товтрового кряжу Подшля. Сандрацько-Березнянське, Централь-но-Подшьське, Буго-Деснянське КТ репрезентують ландшафтно-ценотичне ! видове р!зномашття низо-винних "Подшьських Полкь". Лядовське, Наддшс-трянське, Грабарк1вське, Дшстерське природш ядра репрезентують ландшафтно-ценотичне ! видове р!зно-машття Вшницького Придшстер'я. Отже, видшеш 24 КТ репрезентують ва ландшафтно-ценотичш ком-плекси репону, тому дотриманий основний принцип формування ЕМ - створення БЦ у кожному ландшафтному район!.
Щодо поширеносп у КТ природних рослинних уг-руповань, то переважна бшьшшть з них репрезентують лко-лучно-степов! угруповання р!зних орогра-ф!чних (ландшафтно-висотних) р!вшв - р!внинно-во-додшьних (плакорних), р!внинно-р!чково-долинних. Сандрацько-Березнянське, Буго-Деснянське, Згарське, Р!вське природш ядра представлен! лковими, лучни-ми, водно-болотними екосистемами. Гармакське при-родне ядро представляе водно-болотш та лучш угруповання верх!в'я р!чково! долини на заплавних ! над-заплавно-терасових мшцевостях Подшьсько! височи-ни. Сестришвське, Гопчицько-Надроське, 1ллшецько-Даш!вське природш ядра представляють лков!, вод-
но-болотнi, лучнi угруповання Придшпровсько! висо-чини. Кармелюково-Подiльське природне ядро репре-зентуе лiсовi, лучш та степовi угруповання на плакорних i схилових мiсцевостях. Наддшстрянське, Дшс-терське, Мурафське, Лядовське природш ядра репрезентують степов!, наскельно-степовi й чагарниковi угруповання, яш найбагатшi за видовим складом i найрiдкiснiшi на Схщному Подшл!. Кожне природне ядро надiлене специфiчними ознаками, яш визнача-ються особливостями угруповань, що знаходяться в його основ!: боташко-зоолопчне, боташко-орштоло-гiчне, боташко-ентомолопчне, орштолопчно-пдроло-пчне та шш!
Висновки. Запропоноваш 24 КТ ЕМ репрезентують ус! ландшафти й групи ландшафпв репону i ввд-повщають загальнонауковим i практичним шдходам до !х формування. Щ КТ охоплюють практично ва ха-рактерш для репону типи бютошв i, вщповщно, фло-ристично-фаушстичне (генетичне) р!зномашгтя. Од-нак формуванню КТ у ландшафтах передуватиме створення ввдповщних заповщних об'екпв, проведения значних природовщновних ренатурал!зацшних захо-д!в, оптим!защя землекористування. Це стосуеться Гармакського, Лядовського, Гопчицько-Надроського, Сандрацько-Березнянського, Р!вського, Крушишвсь-кого, Мазуровецького i Копистиринського КТ. Необ-хщним е формування КТ у межах основних груп ландшафпв 27 адмшстративних, ф!зико-географ!чних, геоботашчних, зоогеограф!чних, лшотиполопчних, пдроеколопчних, агроеколопчних райошв репону. Найбшьш мозашною в бюгеоценотичному ввдношенш е територ!я Схвдно-Подшьського Придшстер'я, "По-д!льського Пол!сся" i Середнього Побужжя. Надал! на еташ розроблення локальних складових ЕМ в межах адмшстративних район!в i новостворених об'еднаних територ!альних громад, функц!онально-просторову структуру пропонованих КТ потр!бно детал!зувати на р!вш окремих вид!л!в землекористування з наданням !м р!зного статусу ввдповщно до вид!лених структур-ними елеменпв РЕМ.
Перелiк використаних джерел
Departamentu ekolohii. (n.d.). Ofitsalnii sait Departamentu ekolohii ta prirodonykh resursiv Vinnitskoi ODA. Retrieved from: http://www.vin.gov.ua/web/upravlinnya/web_dep_ecolog. [in Ukrainian].
Didukh, Ya. P. & Sheliakh-Sosonko, Yu. R (2003). Heobotanichne rainuvannia Ukrainy ta sumizhnykh terytorii. Ukramskii bota-nichnyizhurnal, 60(1), 6-17. [in Ukrainian]. Marynych, O. M. & Shyshchenko, P. H. (2005). Fizychna heohrafiia
Ukrainy:pidruchnyk. Kyiv: Znannia. 511 p. [in Ukrainian]. Mudrak, O. V., Mudrak, H. V. & Polishchuk, V. M. (2015). Etalony pryrody Vinnychchyny: monohrafiia. Vinnytsia: Ltd. Konsol. 540 p. [in Ukrainian].
Rudenko, L. H. (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy. Kyiv: DNVP
Kartohrafiia. 440 p. [in Ukrainian]. Sheliakh-Sosonko, Yu. R. (2004). Formuvannia regionalnikh skhem ekomerezhi: metodichni rekomendatsii. Kyiv: Fitosotsiotsentr. 71 p. [in Ukrainian].
Tsaryk, L. P. (2006). Ekoloho-heohrafichnii analiz i otsiniuvannia terytorii: teoriia ta praktyka. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan. 256 p. [in Ukrainian]. Zakonodavstvo. (n.d.). Prirodookhoronne zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from: http://www.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
Ю. Ю. Овчинникова
Донецкий национальный университет им. Василия Стуса, г. Винница, Украина
ТИПОЛОГИЧЕСКОЕ РАНЖИРОВАНИЕ КЛЮЧЕВЫХ ТЕРРИТОРИЙ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ СЕТИ ВОСТОЧНОГО ПОДОЛЬЯ
На основе ландшафтно-экологических, геоботанических, репрезентативных и зоогеографических принципов и подходов проведено типологическое ранжирование ключевых территорий экологической сети Восточного Подолья. Определено соотношение природных и антропогенных элементов на различных участках ландшафтов, а также наличие антропогенных эко-тонов. Ключевые территории выделены с учетом следующих критериев: степени естественности территории; флористичес-ко-фаунистической значимости; ландшафтно-ценотической и видовой репрезентативности; функционального назначения ключевой территории; существующего режима заповедности. Территории экологической сети Восточного Подолья определены по 5-балльной шкале. Предложенные 24 ключевые территории представляют практически все ландшафтно-ценотичес-кие комплексы региона и соответствуют общенаучным и практическим подходам к их формированию. Ключевые территории охватывают, соответственно, флористическо-фаунистическое разнообразие. В процессе исследования акцентировано внимание на том, что на этапе разработки локальных составляющих экологической сети в разрезе административных, физико-географических и геоботанических районов, функционально-пространственная структура предлагаемых ключевых территорий должна быть детализирована на уровне отдельных участков землепользования с предоставлением им разного статуса.
Ключевые слова: заповедные объекты; критерии оценки; сбалансированное развитие; природные ядра.
Yu. Yu. Ovchynnykova
Vasyl'Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine
TYPOLOGICAL RANGE OF THE KEY TERRITORIES OF THE ECOLOGICAL
NETWORK OF EASTERN PODILLYA
In order to determine the assessment of the functional capabilities and the role of key territories as the main structural elements of the regional ecological network and on the basis of geobotanical, landscape-ecological and zoogeographical principles, a typological ranking of the key ecotourism areas of Eastern Podillya was conducted. The ratio of natural and anthropogenic elements is determined on different landscapes. Key territories are selected taking into account the following criteria: landscape-cenotic and species representativeness, degree of naturalness of the territory; floristic-faunistic significance; functional purpose of the key territory; Existing Preservation Mode. Each natural nucleus is determined to be endowed with specific features, which are determined by botanical-zoological, botanical-ornithological, botanical-entomological, ornithological-hydrological and other features of groups based on it. It should be noted that the territory of the ecological network of Eastern Podillya is determined on a 5-point scale. The proposed 24 key territories represent practically all landscape-cenotics complexes of the region and correspond to general scientific and practical approaches to their formation. It is also determined that within the main groups of landscapes it is necessary to form the key territories of 27 administrative, physical geographic, geobotanical, zoogeographical, forest-typological, hydroecological, agro-ecological districts of the region. In the scientific research was paid attention to the fact that at the stage of development of local components of the ecological network in the context of administrative, geographical and geobotanical districts, the functional and spatial structure of the proposed key territories should be detailed at the level of separate plots of land, also different status according to with the allocated structural elements of the regional ecological network.
Keywords: protected objects; typological ranking; evaluation criteria; balanced development; natural nuclei.
