CC BY
22
ДТдух, В.В. Кошовий, В.1. Лялько, Л.1. Муравський, В.С. Найда, В.В. Панасюк, М.О. Попов // Науковий вюник ВНУ iM. Лесi Укра'шки : зб. наук. праць. - Луцьк : Вид-во ВНУ iM. Лесi Ук-рашки, 2009. - Т. 1. - С. 8-14.
14. Севильская стратегия для биосферных резерватов. - М. : Изд-во Центра охраны дикой природы, 2000. - 30 с.
15. Формування регюнальних схем екомережi (методичш рекомендаций / за ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 71 с.
16. Червона книга Украши: Рослинний свгг. - К. : Украшська ен-дiя, 1996. - 496 с.
17. Червона книга Украши: Тваринний свгг. - К. : Украшська ен^я, 1996. - 457 с.
Лакыда П.И., Назарук Л.Ф. Оценка качественных параметров компонентов фитомассы клюквы на территории Черемского природного заповедника
Приведены методические подходы и результаты экспериментальных исследований определения содержания абсолютно сухого вещества в компонентах фитомассы растений клюквы, которая произрастает на территории Черемского природного заповедника.
Ключевые слова: охрана окружающей среды, экологическая безопасность, научные исследования, экосеть, мониторинг, Черемский природный заповедник, биологическая продуктивность, фитомасса.
Lakyda P.I., Nazaruk L.F. Assesment of qualitative parameters of cranberry phytomass components on the territory of Cheremskiy natural reservation
Technical approaches and results of bone-dry matter content in phytomass components of cranberry plants on the territory of Cheremskiy natural reservation are presented.
Keywords: environmental protection, ecological safety, scientific research, phytomass, ecological network, biological productivity._
УДК 591.50:597.82 1нж. Л.М. Борсукевич -Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮРВНОМАШТТЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГ1ДЬ ШЛЯХОМ ОПТИМ1ЗАЦ11 РЕГ1ОНАЛЬНО1 ЕКОМЕРЕЖ1 (БАСЕЙН ВЕРХНЬО1 ТЕЧ11 ДН1СТРА, ПРУТА ТА ЗАХ1ДНОГО БУГУ)
Запропоновано перспективну схему репонально! екомережi дослщжуваного регюну. Показано стан антропогенно!' трансформацп водно-болотних упдь. Визначе-но ступшь представленосп водно!' та болотно!' рослинносп на територп ключових ядер рiзного рiвня та визначено раритетш ценози, що будуть забезпечеш охороною.
Вступ. За ф1зико-географ1чним районуванням басейни верхньо! течи Дшстра, Прута та Захщного Бугу об'еднують р1зш природш райони, тому характеризуются р1зномаштшстю еколопчних умов, що, вщповщно, зумовлюе високу бюлопчну р1зномаштшсть. Тут е багато р1зних тишв природних та нашвприродних екосистем - люових, лучних, степових, тощо. Незважаючи на значний антрошчний вплив, на дослщжуванш територи збереглося також чимало цшних водно-болотних упдь, що мають значення для збереження ти-пових { рщюсних екосистем, ценоз1в та вид1в. Однак, чимало { таких, що пе-ребувають у кризовому стат. До ще! категори належать водно-болотш упддя заплавних водойм 1з змшеним пдрорежимом внаслщок виконання мелюра-тивних робгг, штучних водойм 1з регульованим пдрорежимом, прируслов1 дь
лянки бшьшоси рiчок. Такi трансформованi екосистеми мають тенденцiю до розширення [1].
Водночас наукова щнтсть водно-болотних угiдь, своерщшсть розвит-ку 1хтх бiотичних компоненпв, високе бiорiзноманiття та значнi обсяги при-родних ресурсiв зумовлюе пошук шляхiв та дiевих заходiв з 1х охорони та не-виснажливого використання. Одним iз таких методiв е долучення водно-бо-лотних упдь до базових елементiв репональнох екомережь
Матерiали та методи. Головним завданням нашо! роботи е оптимiза-щя репональнох екомережi Львiвськоl, Терношльсько1, 1вано-Франювсько1 та Чершвецько1 областей. Найцiннiшi дшянки (ключовi ядра) було видiлено на основi лiтературних даних (вже юнуючих регiональних схем) [6-8, 12], даних про територи ПЗФ [3, 4, 9] та власних дослщжень, на основi яких було видь лено водно-болотш угiддя, перспективнi для залучення до складу регюналь-но! екомережь Оскiльки ступiнь трансформаци водно-болотних упдь та за-безпечення !х охороною значно рiзняться у рiзних рiчкових басейнах та при-родних зонах, ми розробили схеми екомережi окремо для басейну Дшстра, Захiдного Бугу та Прута. Рщюст фiтоценози визначали за категорiями рщ-кiсностi, прийнятими в УкраАт [2, 5, 10].
Результати дослщження. У минулому природно-заповщний фонд (ПЗФ) дослiджуваного регiону формувався без урахування принцишв об'еднано1 мережь Тому тепер вiн об'еднуе територiально iзольованi заповщ-нi об'екти, що не охоплюють надежною мiрою вс геоботанiчнi райони. Для забезпечення ефективно1 ролi ПЗФ його доцiльно формувати як об'еднану екологiчну мережу. Аналiз розмiщення об,ектiв ПЗФ виявив, що найкраще в його системi представлен природнi райони карпатсько1 групи, де вщносний показник заповiдностi становить 10-37 %, трохи менше - подшьсько1. Недос-татньо представленi у природно-заповщному фондi опiльськi, передкарпатсь-кi i особливо полiськi групи природних районiв [4]. Тому для пiдвищення репрезентативност мережi об,ектiв ПЗФ доцiльно розширити И саме в цих межах.
Зпдно з планом перспективно: екомережi Украши дослiджувана тери-торiя пов'язуе мiж собою три екокоридори загальнодержавного рiвня: широт-ний (Галицько-Слобожанський) та два меридюнальш (Бузький та Дшс-тровський) [11]. Проблематищ побудови екологiчних мереж дослщжуваного регiону присвячено працi О.Т. Кузярша, М.М. Приходько, П.Л. Царика, 1.1. Чорнея, О.О. Кагала та шших [6-9, 12].
Оскшьки бшьшють природно-заповiдних об,ектiв у регiонi створюва-ли для охорони наземних тишв рослинностi, зокрема, лiсового та степового, рiвень забезпеченостi охороною водно!" та болотное" рослинностi е низький. З метою оптимiзацil рослинного покриву водно-болотних упдь ми пропонуемо створити 11 нових природоохоронних об'екпв (7 заказниюв загальнодержавного значення та 4 - мюцевого значення). Таю заходи дають змогу шдвищи-ти вщсоток заповiдностi у регiонi, шдвищити ступiнь охопленостi охороною вишо водно!" рослинностi, а також забезпечать вишу представлешсть И в об'ектах ПЗФ.
До елеменпв регюнально! екомережi, KpiM ключових територш, належать ochobhí комунiкацiйнi елементи, а саме - широтш природш коридори, що забезпечують природнi зв'язки зонального характеру: Бузько-Волинський (мiжнародний), Малополюький, Захiдноподiльсько-Опiльський височинний, Днiстровсько-Передкарпатський долинно-височинний, Зовшшньокарпатсь-кий низькогiрний, Вододiльно-Карпатський середньогiрно-високогiрний еко-коридор та меридiональнi природнi коридори, просторово обмежеш долинами середшх i малих рiчок [7, 8].
Екомережа басейну р. Дшстер. Долина Дшстра е важливим еколопч-ним коридором у Центрально-Схщнш Gвропi, який зв'язуе гiрську систему Карпат з рiвнинними ландшафтами люостепово! та степово! зони. Вона е та-кож з'еднувальною ланкою мiж екомережами чотирьох областей - Львiвсь-ко!, Тернопшьсько!, 1вано-Франювсько! та Чертвецько!. Особливе значення мають старицi Днiстра, як осередки для збереження водно-болотно! флори та м^аци орнiтофауни. Природно-заповiдний фонд басейну нараховуе понад 400 об'еклв загальною площею близько 225 тис. га. Тут е два природних за-повщники, три нацiональних природних парки, п'ять регiональних ландшаф-тних парюв тощо. Частка заповiдностi територи досить висока (8 %), вища, шж в середньому по Укршт (4,07 %) та порiвняно з басейном тако! прилегло! рiвнинноl рiчки, як Захiдний Буг (1 %). Однак нижча порiвняно з басейном верхiв,я р. Прут (12 %). Для басейну Дшстра розроблено найбшьш де-талiзовану схема екомереж^ особливо для природних районiв карпатсько! групи. Водно-болотнi екосистеми басейну найбшьш повно забезпечеш охороною. В екомережi басейну р. Днiстер пропонуемо виокремити 10 ключових територш загальнодержавного рiвня та 6 - регюнального рiвня.
Верходнстровсько-Бескидська (1) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання люово! рослинность Вища водна та болотна рослиншсть займае дуже малi площi. На територи ядра виявлено рщюсш угруповання Catabrosetum aquaticae, Callaetum palustris, Typhetum shuttleworthii.
Старицедшстровська (2) ключова територiя загальнодержавного рiв-ня. Типовими для не! е угруповання широколистяних лiсiв, ценози водно!', болотно! та заплавно! рослинностi. На територй ядра виявлено рщюст угруповання Wolffietum arrhizae, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Галицька (3) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання лучно! та болотно! рослинностi. Вища водна рослиншсть також займае значш плошд. На територй ядра зосереджено багато рщ-кiсних угруповань, зокрема, Trapetum natantis, Nymphoidetum peltatae, Salvi-nio-Spirodeletum polyrrhizae, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Схщницька (4) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання люово! рослинносл. Вища водна та болотна рослиншсть займае малi площд. Тут виявлено локал^ет нового для флори Укра-1'ни виду - Groenlandia densa (L.) Fourr.
Рожнятiвська (5) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання люово! та болотно! рослинностi. Вища водна рос-
линнiсть займае Mani площi. На територп ядра зосереджено багато рщюсних угруповань, зокрема, Trapetum natantis, Salvinio-Spirodeletum polyrrhizae, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Сколiвськa (6) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типови-ми для не! е угруповання люово! рослинносп. Вища водна та болотна рос-линнiсть займае дуже мaлi площi. На територп ядра виявлено рщюсне угруповання Typhetum shuttleworthii.
Залщицька (7) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типови-ми для не! е угруповання степово! та лучно! рослинностi. Вища водна та болотна рослиншсть займае незнaчнi плошд. На територп ядра виявлено рщюс-не угруповання Nupharo lutei-Nynphaeetum albae та Ceratophylletum submersi.
Серетська (8) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання водно!, болотно! та заплавно! рослинностi. На територи ядра - велике рiзномaнiття типових та рiдкiсних гiдрофiльних ценозiв. Тут виявлено рiдкiснi угруповання Nymphoidetum peltatae та Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Полонинсько-Горганська (9) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання хвойних лiсiв. Вища водна та болотна рослиншсть займае дуже мaлi плошд. На територи ядра виявлено рщюсне угруповання Callaetum palustris.
Свидовецько-Чорнопрсько-Горганська (10) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для не! е угруповання субальпшських лук та хвойних лiсiв. Вища водна та болотна рослиншсть майже не представлена. На територи ядра буде здшснюватись охорона мюцезростань ряду прських пдрофшьних видiв, таких як Cardamine opizii J. et C. Presl., Epilobium anagal-lidifolium Lam. та шших.
Теребовлянська (a) ключова територiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання лучно! рослинносп та ценози широколистяних лiсiв. Вища водна та болотна рослиншсть займае незначш плошi. На територп ядра виявлено рщюсне угруповання Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Семиювсько-1шювська (b) ключова територiя регiонaльного значення. Типовими для не! е угруповання водно! та болотно! рослинносп. На територи ядра виявлено рщюсне угруповання Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Бережанська (c) ключова територiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання водно!, болотно! та лучно! рослинносп. На територп ядра зосереджена багато рщюсних угруповань, зокрема, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae, Wolffietum arrhizae, Nymphaeetum candidae.
Ходорiвськa (d) ключова територiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання болотно!, заплавно! та лучно! рослинносп. На територи ядра велике рiзномaнiття типових пдрофшьних ценозiв. Тут виявлено рщюсш угруповання Salvinio-Spirodeletum polyrrhizae, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Верещицька (e) ключова територiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання люово! та заплавно! рослинносп. Вища водна та болотна рослиншсть займае незначш площд. На територп ядра виявлено рщюсне угруповання Nymphoidetum peltatae.
Хом'яювська (f) ключова територiя регюнального значення. Типовими для Heï е угруповання водно! та болотно! poслиннoстi. На територи ядра зосе-реджено багато рщюсних угруповань, зокрема, Nymphoidetum peltatae, Salvi-nio-Spirodeletum polyrrhizae, Trapetum natantis, Scirpetum radicantis, Eleocha-retum ovatae.
Екомережа басейну р. Захщний Буг. Долина Захщного Бугу е важли-вим еколопчним коридором мiжнapoднoгo piвня, який зв'язуе нaцioнaльну екомережу з екокоридором р. Буг на територи Польшд, а також сполучае piв-нинш ландшафти пoлiськoï зони з височинними подшьськими ландшафтами. У бaсeйнi Захщного Бугу створено найменше oб,ектiв ПЗФ (всього 70 об'еклв загальною площею понад 18 тис. га) та найнижчий вщсоток заповщ-них територш (по районах - вщ 0,07 до 2 % територи). Для прикладу, у Тур-ювському р-ш (басейн Днiстpa) частка зaпoвiдних територш становить 20 %. Незважаючи на значш плошд водно-болотних угiдь, у дослщжуваному peri-oнi, пopiвнянo з шшими, вони найменше зaбeзпeчeнi охороною. Проект peri-онально! eкoмepeжi для цього регюну перебувае у стади розроблення [6]. В eкoмepeжi басейну р. Захщний Буг пропонуемо виокремити 4 ключoвi територи загальнодержавного piвня та 4 - регюнального piвня.
Голопрська (11) ключова тepитopiя загальнодержавного piвня. Типовими для не! е угруповання степово! та лучно! poслиннoстi. Вища водна та болотна рослиншсть займае мaлi плошд. На тepитopiï ядра буде здшснюва-тись охорона типових угруповань.
Верхньобузька (12) ключова тepитopiя загальнодержавного piвня. Типовими для не! е угруповання лучно! та болотно! рослинность Вища водна poслиннiсть займае незначш плoщi. На тepитopiï ядра зосереджено багато рщюсних угруповань, зокрема, Nasturtietum officinalis, Cladietum marisci, Bat-rachietum trichophylli - Callitrichetum cophocarpae.
Центральномалополюька (13) ключова тepитopiя загальнодержавного piвня. Типовими для не! е угруповання люово!, заплавно! та болотно! рослин-нoстi. Вища водна poслиннiсть також займае значш площь На територи ядра виявлено рщюсш угруповання, зокрема, Callaetum palustris, Ranunculetum aq-uatilis, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae.
Захщномалополюька (14) ключова тepитopiя загальнодержавного piв-ня. Типовими для не! е угруповання люово!, лучно! та заплавно! рослинность Вища водна poслиннiсть також займае значш площд. На тepитopiï ядра виявлено рщюсш угруповання Callaetum palustris, Nupharo lutei-Nynphaeetum albae, Nymphaeetum candidae.
Волицька (g) ключова тepитopiя регюнального значення. Типовими для не!' е лiсoвi угруповання. Вища водна та болотна рослиншсть займае май площд. На територи ядра буде здшснюватись охорона типових угруповань.
Пукaчiвськa (h) ключова тepитopiя регюнального значення. Типовими для не! е лiсoвi угруповання. Вища водна та болотна рослиншсть займае мaлi площд. На територи ядра буде здшснюватись охорона типових угруповань.
Прибузька (i) ключова тepитopiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання люово! та прибережно-водно! рослинность На терито-
piï ядра виявлено рщюст угруповання Nupharo lutei-Nynphaeetum albae, Bat-rachio trichophylli-Callitrichetum cophocarpae.
Сосшвська (j) ключова територiя регюнального значення. Типовими для ^ï е угруповання водноï, болотноï та заплавноï рослинностi. На територп ядра зосереджено багато рщюсних угруповань, зокрема, Potameto-Zannichel-lietum palustris, Ranunculetum aquatilis, Wolffietum arrhizae, Nymphaeetum can-didae, Potametum graminei. Тут також виявлено локалггети рщюсних видiв Червоно!' книги Украши - Hydrocotyle vulgaris L. та Juncus bulbosus L. [13].
Yci запропоноваш регюнальш ключовi територп розташоваш на територп Волинського Ошлля та Малого Полiсся, частка заповщносп яких низька (менше 1 %). Запропоноваш територп мютять дiлянки з водною та болотною рослиннiстю, представленою переважно типовими для регiону угруповання-ми. У перспективi на мющ останнiх двох ключових територiй регюнального рiвня (за умови пiдвищення ïx природоохоронного рангу) можна створити Бузьку ключову територiю загальнодержавного рiвня, в якш би охоронялась, в першу чергу, лучна, болотна та заплавна рослиншсть.
Екомережа басейну р. Прут. Долина р. Прут е важливим еколопч-ним коридором, який зв'язуе прську систему Карпат з рiвнинними ландшафтами лiсостеповоï зони. У верxiв,ï р. Прут вiдсоток заповщносп досить висо-кий (у КоЫвському р-нi сягае 55 %). Однак шсля виходу рiчки на рiвнину, на територп Прут-Днiстерського межирiччя, значно падае. Кшьюсть об,ектiв ПЗФ тут становить лише близько 10 % вщ загальноï кiлькостi заповiдниx об'ек^в верxньоï частини басейну. За ступенем охорони водно-болотних екосистем басейн займае промiжне положення. В екомережi басейну р. Прут пропонуемо виокремити 3 ключовi територп загальнодержавного рiвня та 4 -регюнального рiвня.
Чивчино-Гринявсъка (15) ключова територiя загальнодержавного рiв-ня. Типовими для неï е угруповання лiсовоï рослинностi та субальпшських лук. Вищоï водноï та болотноï рослинностi тут майже немае. На територп ядра буде здшснюватись охорона мюцезростань ряду прських пдрофшьних ви-дiв, таких як Cardamine opizii, Epilobium anagallidifolium та шших.
Покутсъко-Буковинсъка (16) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для неï е угруповання лiсовоï рослинностi. Вища водна та болотна рослиншсть займае малi плошд. На територп ядра виявлено рщюст угруповання Nasturtietum officinalis та Callaetum palustris.
Чершвецъка (17) ключова територiя загальнодержавного рiвня. Типовими для неï е угруповання лучноï та степовоï рослинностi. Вища водна та болотна рослиншсть займае незначш плошд. На територп ядра буде здшсню-ватись охорона типових угруповань.
Совицъка (k) ключова територiя регiонального значення. Типовими для неï е угруповання болотноï рослинносп. Вища водна рослиннiсть займае малi плошi. На територп ядра буде здшснюватись охорона типових угруповань.
Борiвецъка (l) ключова територiя регiонального значення. Типовими для неï е угруповання степовоï рослинностi. Вишоï водноï та болотноï рос-линностi немае.
запропоноваш нами природпо-заповщш об'екти (з прив'язкою до ключових територш)
Рис. 1. Картосхема проектовано'1 екомережi басейшв верхньо'1 течи Дшстра,
Прута та Захiдного Бугу
Ocmpiee^rn (m) ключова тepитopiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання степово! та лучно! рослинность Вищо! водно! та болотно! рослинност майже немае. На територи ядра буде здшснюватись охорона типових угруповань.
niô6aecbKa (n) ключова тepитopiя регюнального значення. Типовими для не! е угруповання болотно! та лучно! рослинность Вища водна рослиншсть займае мaлi площь На територи ядра буде здшснюватись охорона типових угруповань.
Уш запропоноваш регюнальш ключовi територи розташоваш на територи Прут-Дшстровського межирiччя, вщсоток заповiдностi якого низький (менше 1 %). Запропоноваш територи мютять рщюсш для цього височинного ландшафтного регюну дiлянки з водною та болотною рослиншстю, представ-леноï переважно типовими для регюну угрупованнями. У перспективi на 1хньому мiсцi, за умови шдвищення природоохоронного рангу, можна ство-рити Приднiстровську лiсостепову ключову територш загальнодержавного рiвня, в якiй насамперед охоронялася би степова рослиншсть, меншою мiрою - лучна та болотна.
Висновки. Такий план перспективноï екомереж^ завдяки зв'язку мiж басейнами Дшстра, Прута та Заxiдного Бугу, а також мiж рiвнинними, висо-чинними i гiрськими ландшафтами, забезпечить територiальну i функщ-ональну цiлiснiсть регюну, а також дасть змогу забезпечити охороною щнш в науковому та господарському аспектах та вщносно збережеш дшянки водно-болотних угiдь регюну.
Лгтература
1. Дубина Д.В. Стратегия збереження та невиснажливого використання бюр1зномашття водно-болотних упдь Украши / Д.В. Дубина // Жива Украша. - 2005. - № 1-2. - С. 16-17.
2. Дубина Д.В. Вища водна рослиншсть / Д.В. Дубина : вщп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Рослиншсть Украши. - К. : Вид-во "Ф1тосощоцентр", 2006. - 412 с.
3. Каталог раритетного бюр1зномашття заповщниюв i нащональних природних парив Украши. Фiтогенетичний фонд, мшогенетичний фонд, фiтоценотичний фонд / за наук. ред. С.Ю. Поповича. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2002. - 276 с.
4. Костенко А. Мережа заповщних об'екпв на Заxодi Украши / А. Костенко, Л. Петрова, П. Третяк // Пращ НТШ iм. I. Шевченка. - Т. III. Екол. зб. на пошану А.С. Лазаренка. - 1999. -С. 262-273.
5. Кузярш О.Т. Раритетш рослини та фпоценози заплав Захщного Бугу / О.Т. Кузярш // Науковi зап. держ. природозн. музею. - 2001. - 16. - С. 87-102.
6. Кузярш О.Т. Заплавна рослиншсть басейну верxiв'я Захщного Бугу: еколого-ценотична структура, динамiчнi тенденци, охорона : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук. - К., 2008. - 20 с.
7. Масжевич Ю.М. Деякi аспекти формування екологiчноï мережi Чернiвецькоï обласп в розвитку нацiональноï екологiчноï мережi Укра1ни областi / Ю.М. Масшевич, I.I. Чорней, I.В. Скiльський та ш. // Еколог1я та ноосферолопя. - 2005. - Т. 16, № 3-4. - С. 33-39.
8. Приходько М.М. Структура i принципи формування рег1онально1 еколог1чно1 мережi в Ьано-Франювськш област1 / М.М. Приходько, М.М. Приходько // Еколопя та ноос-феролог1я. - 2005. - Т. 16, № 3-4. - С. 63-74.
9. Приходько М.М. Природно-заповщш територи та об'екти Iвано-Франкiвськоï обласп / М.М. Приходько, IM. Абрамюк, I.I. Бойчук та ш. - !вано-Франювськ, 2000. - 272 с.
10. Стойко С.М. Раритетш ф^оценози захщних регiонiв Украши / С.М. Стойко, Л.! Мшкша, П.Т. Ященко та ш. - Львiв : Вид-во "Поллi", 1998. - 190 с.
11. Розбудова екомереж1 Украши / за ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К., 1999. - 127 с.
12. Царик П. Територiальна оргашзащя структурних елеменпв регiональноï екомережi (за матерiалами Тернопiльськоï областi) / П. Царик // Науковi вiсник Чернiвецького унiвер-ситету. - Сер.: Географiя. - 2004. - Вип. 199. - С. 79-92.
13. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Изд-во "Глобал-консалтинг", 2009. - 912 с.
Борсукевич Л.М. Сохранение биоразнообразия водно-болотных угодий путем оптимизации региональной экосети (бассейн верхнего течения Днестра, Прута и Западного Буга)
Предложена перспективная схема региональной экосети исследуемого региона. Показано состояние антропогенной трансформации водно-болотных угодий. Определена степень представления водной и болотной растительности на территории ключевых ядер разного уровня и определен ценоз раритетов, который будет обеспечен охраной.
Borsukevych L.M. Preservation biodiversity of wetlands by optimisation regional econet (basin of headwaters of Dniestr, Prut and Zahidnyj Bug)
It is offered the perspective scheme regional econet investigated area. It is shown level of anthropogenous transformation of wetlands. It is defined presence level water and marsh vegetation on core area and are defined rare community which will be provided by protection.
УДК 657.1 (043) 1.М. Васькович; М.М. Баран - 1нститут тдприемництва
та перспективних технологш
ПРИРОДООХОРОНН1 ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЧОМУ
пвдприемств1
Порушено проблему визначення та класифшаци природоохоронних витрат на промислових тдприемствах. Розглянуто природоохоронну дiяльнiсть у виробничо-му процес цих тдприемств, вказано на необхщшсть облшу природоохоронних витрат та !хньо! детально! класифшаци.
Визначення природоохоронних витрат - це важливий етап в еколопза-ци виробництва, що е актуальним як для нацюнального господарства зага-лом, так i на piвнi окремого шдприемства. Прюритет у вивченш еколопчних витрат на теренах колишнього Радянського Союзу належить професору Ю.Ю. Тунищ, який у 70-х роках ХХ ст. вперше увiв це поняття, запропону-вав вщображати еколопчш витрати в сoбiвapтoстi продукцп, а також сформу-лював закон зростання еколопчних витрат суспшьства [1].
Яюсний piвeнь здшснення природоохоронно! дiяльнoстi на шд-пpиемствi залежить вщ багатьох чинникiв, серед яких пoтpiбнo вiдзнaчити такий: "повнота вiдoбpaжeння витрат на охорону навколишнього природного середовища в облжу". Для усунення впливу цього чинника пoтpiбнo, по-пер-ше, розробити класифжащю eкoлoгiчних витрат i, по-друге, визначити основ-нi принципи вщображення !х у систeмi рахунюв бухгалтерського oблiку, потрете, здшснювати aнaлiз та планування природоохоронних витрат на шдприемствь
Екoнoмiчнi проблеми охорони навколишнього природного середовища розглянуто в багатьох публжащях втизняних i зapубiжних aвтopiв, де змiст поняття "еколопчш витрати" або "витрати на здшснення природоохоронно! дiяльнoстi" трактуються по^зному, що зумовлено розглядом цих витрат без урахування необхщност !х oблiку. Серед них тaкi вiдoмi нaукoвцi, як Н.З. Гофман, В.В. Немченко, Ю.П. Лебединський, Т.А. Дьомша, В.К. Тш-ков, О.Ф. Балацький, С.А. Стуков, В.Ф. Пaлiй та iншi eкoнoмiсти [2-6]. Проте теоретичш й мeтoдичнi положення, пoв'язaнi з облжом та aнaлiзoм природоохоронно! дiяльнoстi, потребують подальшого поглиблення та доповнення. Внаслщок проведення критичного aнaлiзу спeцiaльнoï лiтepaтуpи та вивчен-
