CC BY
28
Вюник Дшпропетровського унiверситету. Cepiя: геолопя, географiя. 25 (1), 2017, 119 - 130. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 25 (1), 2017, 119 - 130.
Doi: 10.15421/111713 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 911.9:502
Структурування екомереж1 на субрегиональному piBHi (Покровський та Меж1вський райони Дншропетровськот област1)
В. М. Швайко, Вад. В. Манюк
Днiпровський нацiональний yuieepcumem iMem Олеся Гончара, Днтро, Украша, email: [email protected], oril.npp. [email protected]
Запропоновано алгоритм формування еколопчнот мереж1 субрегюнального р1вня з використанням програмного забезпечення QGIS. За основу алгоритму обрано методику формування еколопчнот мереж1 за В. П. Коломшчуком, В. П. Воровкою та В. О. Демченко i принципи побудови еколопчнот мереж1 за Г. I. Денисиком. У результат! виконання цього наукового дослщження сформовано еколопчну мережу субрегiонального рiвня Дншропетровськот областi (Покровський та Межшвський райони) та визначено п основш структурнi елементи (ключовi, сполучнi та ввдновлюваш територп ). Визначено частину буферних територш для приток р. Вовча (Гайчур та Янчур) iз метою вiзуалiзацiт тх мiсця i функцш у загальнiй схемi еколопчнот мережь Визначено спiввiдношення площ основних структурних елемен^в екологiчноТ■ мережi та и вiдповiднiсть основним принципам територiальноТ■ структури. Результати досл1дження використаш для розроблення схеми еколопчнот мереж1 Дншропетровськот областi (проект виконувався у 2016 р. на замовлення Департаменту охорони навколишнього середовища ДнiпропетровськоТ■ облдержадмиктрацп). Запропонований алгоритм побудови еколопчнот мережi з використанням програмного забезпечення QGIS може бути використаний для формування еколопчних мереж аналопчного |лвня, як для територГт ДнiпропетровськоТ■ областi, так i для 1нших областей степовот зони Укратни, з урахуванням тх шдиввдуальних особливостей.
Ключовг слова: екомережа (екологгчна мережа), ландшафтне та бюлоггчне ргзноматття, природний ландшафт, антропогенний ландшафт, QGIS
The Ecological Network of the subregional level of Dnipropetrovsk region (Pokrovsky and Mezhyvsky districts)
V. M. Shvaiko, Vad. V. Manyuk
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnepro, Ukraine, email: [email protected], noril.npp. [email protected]
The Algorithm of forming the Ecological network of the local level with the use of the software QGIS is presents. The Methods of forming the Ecological network by V. P. Kolomiichuk, V. P. Vorovka, B. O. Demchenko and the principles of building the ecological network by G. I. Denysyk are taken as a basis for the algorithm. As the result of this research we have formed the ecological network of the local level of Dnipropetrovsk region (Pokrovsky and Mezhyvsky district and determined its main structural elements (key, connective and renew territories). We have determined the part of buffered territories for the tributaries of the rivers Vovcha (Gaichur and Yanchur) to visualize their places and functions in the general scheme of ecological network. We have determined the relation of squares of the main structure elements of the ecological networks and its correlation to the main principles of the territory structure. The results of the research were used during the performance of the project of the development of the scheme of the ecological network of Dnipropetrovsk region (it was performed in 2016 on a by-order basis of the Department of the Environment protection of the Dnipropetrovsk region administration). The above-presented Algorithm of building a local ecological network with the use of the software QGIS can be used for the formation of the ecological networks of the same level on the territory of Dnipropetrovsk region and the territories of other regions of the steppe zones of Ukraine, taking into account their individual peculiarities.
Keywords: eco-network (ecological network), landscape and biological diversities, nature landscape, anthropogenic landscape, QGIS
Актуальшсть дослщження. Однieю з найважливiших проблем, яю повиннi бути вирiшенi нашою державою на шляху до сталого розвитку, постае збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття. Важлива, або навт i ключову роль у даному процес вiдводиться побудовi стшко! природно! системи -еколопчно! мереж, яка повинна забезпечити стадий розвиток територш в еколопчному напрямi. Особливо! гостроти цш проблемi надае i той факт, що антропогенний ландшафт стае пашвним i майже витiснив природний, який зберiгся у виглядi окремих територiй, непридатних для ведення господарства, та острiвкiв природно-заповiдного фонду, переважно iзольованих мiж собою. Цi iзольованi територи з часом втрачають бюлопчне та ландшафтне рiзноманiття i не можуть забезпечити його збереження у подальшому майбутньому, тобто вони втрачають свою природну стiйкiсть.
Наразi юнуе загальна екологiчна мережа Укра!ни, а також низка еколопчних мереж регюнального та обласного рiвнiв. Проте для проведення бiльш ефективно! полiтики щодо збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття потрiбно почати процес розбудови еколопчних мереж для адмшютративних одиниць нижчих рангiв (районiв, великих мют-агломерацш тощо), враховуючи при цьому !х iндивiдуадьнi особливостi та проблеми. Мета наукового дослiдження - формування еколопчно! мережi субрегiонадьного рiвня Дншропетровсько! област (Покровського та Межiвського районiв).
Для цього потрiбно виконати низку завдань: 1. Здшснити дистанцiйне дослiдження потенцшних територiй майбутньо! еколопчно! мережi i побудувати И контури. 2. Сформувати основш структурнi елементи еколопчно! мережа 3. Побудувати загальну схему еколопчно! мережi та дати оцiнку II вщповщносп основним принципам територiадьноI структури та природно! стiйкостi.
Ви\1дн1 передумови. Велике методолопчне значення для побудови Еколопчно! мережi Укра!ни на нащональному рiвнi мають статтi: Ю. Р. Шеляга-Сосонка (Уакагепко, Dubyna, Shelyah-8080пк0, 2005; 8Ье1уаЬ-8080пк0, 1999; 8Ье1уаЬ-8080пк0, ТкаеЬепк0, Andriyenko, М0уеЬап, 2005), Я. I. Мовчана (МоуЛап,1997; Movchan, Shelyah-Sosonko, 1999), Г. I. Денисика (Denysyk, 2013; Denysyk, 2010) та багатьох шших вiдомих учених-географiв.
Так, Я.1. Мовчан (Movchan, 1997) створив першу концептуальну схему Еколопчно! мережi Укра!ни, де обгрунтував, те що вона мае штегральний характер i охоплюе практично всi галузi господарсько! та культурно! сфери життя людини. У стратегiчнiй перспективi формування еколопчно! мереж суттево може визначати характер економши держави, можливосп оздоровлення населення i довкiлля, пiдтримку динамiчноI рiвноваги екологiчних умов функцiонування бюгеоценотичного покриву та традицiйних форм господарсько! дiяльностi, полiпшення якостi життя тощо. I! створення вимагатиме комплексно! ощнки стану територи та з'ясування чинниюв загроз довкiллю та !х усунення.
Ю. Р. Шеляг-Сосонком сформулював, на наш погляд, одне з найбшьш вдалих визначень еколопчно! мережi, за яким: "Екомережа -комплексна багатофункщональна та
багатор1внева природно-територ1альна
система, основною функщею, яког е збереження б1ор1зноматття, стабмзащя еколог1чног р1вноваги, тдвищення продуктивност1 ландшафт1в, покращення стану довкыля 7 загалом збалансований розвиток держави" (8Ье1уаЬ-8080пк0, 1999).
Також у його статп сформульоваш основш принципи, яким мае вщповщати територiальна структура екомереж:
«- достатност1 (загальна площа територ1й та об 'ект1в екомереж1 достатня для збереження б1ор1зноматття);
- просторовог цмсност1 (територИ' та об 'екти екомереж1 пов'язам в цмсну просторову систему);
- репрезентативност1 (на територ1ях екомереж1 представлен7 як типов1, так 7 р1дюст для певного рег1ону види рослин 7 тварин, рослинм угрупування, екосистеми та ландшафти)» (8Ье1уаИ-8080пк0, 1999).
У статп "Екомережа Укра!ни та И природш ядра" (Shelyah-Sosonko, ТкаеЬепк0, Andriyenko, Movchan, 2005) автори запропонували одну з перших генеральних схем формування нацюнально! Еколопчно! мереж Укра!ни, розробивши науковi пропозицп щодо вдосконалення схеми формування !! природних територiй з рiзним ступенем антропогенного впливу. Головш положення, як використали автори стосовно включення об'екпв до складу еколопчно! мережi, полягали в максимально можливому включент об'екпв природно-заповiдного фонду та обов'язковому включенш
найщншших дшянок 6iopi3HOMaHiTHOCTi згiдно з юнуючими на той час конвенцiями та приматом щнносп екологiчних та ценотичних об'екпв, тобто систем надвидово! оргашзаци, що не спадкуються.
Велике значення для побудови екологiчноï мережi як нащонального, так i регiональних та мюцевих рiвнiв мае праця Г. I. Денисика, в якш вш пiдкреслив явнi недолiки сучасних проектов екологiчних мереж: "У рег1ональних проектах екомереж зовам не враховуються, антропогент ландшафти, ïx сучасний стан, а перевага надаеться так зватй "натурал^зовант " природ!. Це спричинить до формування навть на папер1 нереальних екомереж. Сучасна екомережа в УкраШ, де антропогенм ландшафти займають в1д 85 до 92% територи, повинна бути сформована на ïx основi" (Denysyk, 2010). У новоствореному культурному ландшафт екологiчноï мережi сшввщношення мiж натуральними та антропогенними ландшафтами повинно вщповщати(в щеат) золотш середиш - вiдповiдно 32 i 68 %. У його статтях i3 даноï тематики наголошуеться, що будуючи як нацiональну екологiчну мережу, так i еколопчш мережi нижчих рiвнiв (регiональних, мiсцевих, локальних), важливо враховувати ушкальш особливостi природних умов та ландшафтов Украïни та ïï окремих регiонiв, своерiднiсть iсторiï ïï господарського освоення, менталiтет, традицiï та звичаï людей iнакше реальна екологiчна мережа в Укрш'ш не матиме можливосп для стабiльного iснування та виконання покладених на неï завдань.
Подальшого розвитку проблема формування екомережi здобула у регюнальних дослiдженнях: Украïнських Карпат (Brusak, Krychevs'ka, Zin'ko, 2010 ); Люостепу (Popovych, Vasylenko, 2009.); Центрального Придншровя (Bashchenko, Honchar, Lavrov, Deriy, 2009); Подiлля (Mudrak, 2009) та Степу (Manyuk Vad., 2011), (Kolomiychuk, Vorovka, Demchenko, 2010), (Skrypnyk, Smetana, 2014).
Великого значення проблема збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття, а з нею i проблема побудови стiйкоï екологiчноï мережi набувае у степовому регюш. Для нього характерна надзвичайно висока трансформацiя та освоення природного ландшафту галузями сшьського господарства (частка
трансформованих територiй перевищуе 80%), а природний ландшафт збер^ся окремими вогнищами на не придатних для ведення сiльського господарства територiях: заплавах
рiчок i прив'язаних до них балково-яружних системах; територiях степових крутосхилiв та об'ектах природно-заповiдного фонду, яю охороняються державою.
Вагому роль у розбудовi екологiчноï мережi степового регiону вiдiграли пращ В. П. Воровки та його колег (Vorovka, Kolomiychuk, 2002), зокрема при побудовi екологiчноï мережi Запорiзькоï областi (Kolomiychuk, Vorovka, Demchenko, 2010) були ч^ко сформульованi концептуальнi положення для створення екологiчноï мереж даноï територiальноï частини степового регiону та грунтовно дослiджений вплив господарськоï дiяльностi на екологiчний стан територiй, як були запропонованi для включення до складу екологiчноï мереж.
Для визначення екологiчних ядер В. П. Воровка та його колектив висунули три основш критери:
- Збережемсть природних комплексов (збережемсть найбшьш цтних i типових для даного регiону компонентiв бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття, включаючи середовища iснування рiдкiсниx i таких видiв рослин i тварин, що знаходяться тд загрозою зникнення).
- Показники значного бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття (характеризуются великою рiзноманiтнiстю, форм ландшафтiв i середовищ тнування, вiдiграють винятково важливу роль для збереження ендемiчниx, релттових i рiдкiсниx видiв).
- Враховувались також вузловi елементи ваег екологiчноï мережi областi.
У регюнальних дослщженнях екологiчноï мережi Дшпропетровсь^' обласп i Степового Придшпров'я (Maniuk Vad., 2011) сформульоваш концептуальш засади басейнового тдходу до формування екологiчноï мереж обласп, який дае можливють територiального i функцюнального охоплення заповщанням. Застосування даного тдходу показуе очевидшсть збереження вшх дшянок, де екосистеми наближеш за будовою до природних i гарантуе збереження природного бiорiзноманiття, в першу чергу - на екосистемному рiвнi.
Структурним елементом вищого рангу в еколопчнш мережi Днiпропетровськоï областi е основна ландшафтна вюь регiону - долина р. Дншро та долини основних його приток -Самари iз Вовчою i Кшьченню, Орiлi - на лiвобережжi, та Омельника, Самотканi, Домотканi, Мокроï Сури, Базавлука iз
Кам'янкою, 1нгульця Í3 Саксаганню - на правобережжь
1деальною метою eколоriчно! мережi в контекст згадувано! публшацп (Maniuk Vad., 2011) постае проблема створення канви з природних та квазiприродних екосистем, настiльки щшьно!, щоб саме природш екосистеми формували довкiлля, а не навпаки, як це спостертаеться зараз.
Важливою е також праця О. О. Скрипника та С. М. Сметани (Skrypnyk, Smetana, 2014), в якш автори розробили систему еколопчних коридорiв першого та другого порядку еколопчно! мeрeжi дншроштровсько! област i створили схематичну карту ll основних коридорiв.
За основу формування eколоriчно! мeрeжi областi обрано Дшпровський нацiональний коридор, у систeмi якого центральне положення займають ключовi територи, особливо об'екти природно-заповiдного фонду. Основне завдання у формуванш Днiпровського еколопчного коридору, на думку авторiв, вбачаеться у збшьшенш площi та кшькосп ключових тeриторiй, а також скороченш вiдстанi мiж такими об'ектами, що сприятиме бiльш тiснiй взаемоди, а вщтак - цiлiсностi eколоriчно! мережа
Для проведення ефективно1 полiтики по збереженню бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття в сучасному навколишньому сeрeдовищi необхщна бiльш точна дeталiзацiя iснуючих на даний час загально1 схематично1 модeлi eкологiчноl мeрeжi Укра1ни та низки моделей еколопчних мереж регюнального рiвнiв, шляхом розробки окремих eкологiчних мереж для адмшютративних одиниць нижчих ранпв (районiв, великих мiст-агломeрацiй, тощо), з урахуванням при цьому !х шдивщуальних особливостей та проблем. Виклад основного матерiалу.
1. Методика побудови екомережi субрегiонального рiвня за допомогою геошформацшнот системи QGIS. QGIS (QuantumGIS) - це вшьна крос-платформова гeоiнформацiйна система, одна з найбшьш функцiональних i зручних настiльних гeоiнформацiйних систем, що динамiчно розвиваються (QGIS - Free GIS with software, 2017).
Основним призначенням системи, як i для бшьшост Г1С, е вiзуалiзацiя, обробка й аналiз просторових даних, пiдготовка рiзноманiтно! картографiчноl продукци. QGIS дозволяе
користувачам створювати карти з безлiччю шарiв, використовуючи при цьому рiзнi типи картографiчних проекцiй (систем координат).
Важливими функщональними
можливостями QGIS, пов'язаними з можливютю опрацювання даних дистанцiйного зондування землi (рис. 1), виступають:
- вiзуалiзацiя антропогенного та природного ландшафту;
- вiзуалiзацiя трансформованостi природних ландшафлв;
- вiзуалiзацiя рiзних типiв ландшафтного рiзноманiття.
Особливо! уваги заслуговуе наявнють у QGIS структури баз даних високого рiвня (рис. 2), що зумовлюе важливу функцiю QGIS -швидке структурування та аналiз вiзуалiзовано! шформаци з подальшим створенням власно! шформаци, яка може бути подана у виглядi карт i таблиць. Карти можуть бути зiбранi в рiзнi формати, включаючи ESRI Shapefíle i GeoTIFF, якi можуть використовуватися для рiзних цiлей.
Важлива функщя системи QGIS полягае в тому, що карти можуть складатися з растрових або векторних шарiв. Типовi для такого роду програмного забезпечення, векторш данi зберiгаються як точка, лшя, полiгон. Рiзнi види растрових зображень шдтримуються i програмне забезпечення може виконувати географiчну прив'язку даних зображень до об'екпв на мюцевосп.
Таким чином можна з повною впевненiстю пiдсумувати, те що QGIS це вiльна та унiверсальна Г1С - програма з доволi широким набором функцш, якi можуть бути використаш у процесi проведення геоеколопчних дослiджень.
На першому етапi дослщження вiдповiдно до одного з поставлених завдань потрiбно здiйснити дистанцiйне дослщження потенцшних територiй, якi можуть стати основою для формування еколопчно! мережi
субрегюнального рiвня.
До складу таких територш ввiйдуть землi природного ландшафту, як збереглися як уже зазначалося нами ранiше, окремими вогнищами на непридатних для ведення сiльського господарства територiях: заплавах рiчок i прив'язаних до них балково-яружних системах, територiях степових крутосхилiв та об'ектах природно-заповщного фонду, якi охороняються державою.
Також до складу територш, як можуть бути включеш до складу екологiчно! мережi потрiбно вiдiбрати територi! антропогенного
ландшафту (рис. 3), який на даний момент часом сам шляхом самовщновлення може набути вилучений з штенсивного господарського рис природного ландшафту. використання, частково рекультивований або з
Рис.1. Даш Дистанцшного зондування Землi в штерфейа QGIS
Рис. 2. База даних QGIS
На другому ключовому етат важливим завданням постае формування основних
структурних елеменпв еколопчно1 мережi: ключових, сполучних, буферних та вiдновлюваних територiй.
Важливим завданням на даному етапi постае збирання шформаци про вже наявш i дiючi об'екти природно-заповiдного фонду: бюсферш резервати (заповiдники), природнi заповедники, нацiональнi природнi парки, регiональнi ландшафты парки, ландшафтнi заказники мiсцевого значення, яю володiють значним бiологiчним та ландшафтним рiзноманiттям i на 1х територiях були виявленi найбiльш щнш i типовi для даного регюну представники рослинного i тваринного св^у. Також потрiбно виявити за допомогою даних дистанцiйного зондування землi територп, якi не входять до складу об'ектiв природо-заповiдного фонду, але володдать значним ландшафтним, а
Рис. 3. Дшянки антропогенного ландшафту, вилученi з господарського використання (даш дистанцiйного зондування ЗемлГ)
отже й бiологiчним рiзноманiттям i е важливими вузловими елементами майбутньо1 еколопчно1 мережi. Цi типи територш в подальшому проведеннi дослщження повиннi бути взятi за основу ключових територш (природних ядер) майбутньо! еколопчно! мережа Також у перспективi можливим варiантом для формування ключових територш виступае третш тип - окультурений, або
самовiдновлений ландшафт на основi вiдновлюваних територiй.
Сполучнi територп, як правило, переважно можуть бути сформоваш з територш рiчкових долин (так формуються меридiональнi рiчковi коридори) та територiй, охоплених лiсовою рослиншстю та лiсосмуг, висохлих рiчкових долин (так переважно формуються широтш коридори, зокрема й степовий коридор).
Вщновлюваш територii повиннi бути сформованi за рахунок антропогенного ландшафту, вилученого з господарського використання, а також можливим постае варiант вилучення малопродуктивних
сшьськогосподарських земель, але лише за умови попереднього погодження з мюцевим населенням i подальшою матерiальною компенсацiею. Даний метод набув широкого вжитку в кра!нах Свропи для вирiшення аналогiчних проблем шд час формування 1х нащональних екологiчних мереж.
Буфернi територii, як е складовою ключових, вiдновлюваних та сполучних територш, переважно формуються iз густо! мережi вузьких лiсосмуг, яю оточують переважну бiльшiсть таких територш.
На третьому, завершальному етапi потрiбно побудувати схему екологiчноi мереж на основi контурiв екомереж побудованих на першому етапi, та вiдповiдно до вище зазначених принципiв вiдбору територш на другому еташ дослiдження. Наступне завдання, це розрахунки площ даних об'екпв i подальша розробка структури бази даних та 1! уклад ання.
Завершальним завданням постае загальний аналiз сформовано! екологiчноi мережi за основними принципами, яким мае вщповщати 11 територiальна структура та оцiнювання 11 стшкост в умовах сучасного ландшафту, яке здшснюеться шляхом розрахунку вщношення площi екологiчноi мережi до загально1 площi сучасного ландшафту.
2. ЕколоНчна мережа субрепонального р1вня ДншропетровськоТ област (Покровський та Меж1вський райони). Регюн нашого дослiдження припадае на територда Покровського та Межiвського адмшютративних районiв, що на пiвденному сходi Днiпропетровськоi областi. Вiн розташований у степовш зонi, пiвнiчностеповоi пiдзони, лiвобережно-днiпровсько-приазовському пiвнiчностеповому кра1 у межах Оршьсько-Самарсько1 та Кiнсько-Ялинськоi низовинних областей. Для територп регюну дослщження характерш пiвнiчностеповi низовинно-рiвниннi типи ландшафтiв, а до густо1 рiчковоi мережi приурочеш заплавнi, лучно-лiсовi, болотнi та остепнеш рiвниннi типи ландшафтiв. Клiмат помiрно-континентальний з порiвняно холодною зимою та жарким посушливим л^ом, коефiцiент зволоження 0,6-0,8. У грунтовому покривi переважають чорноземи звичайнi.
У ходi першого етапу здшснено дистанцiйне дослiдження територп
Покровського та Межiвського районiв з метою визначення територiй, на яких поширений природний ландшафт, а також територп колишнього антропогенного ландшафту, який на даний момент вилучений з господарського використання або майже не використовуеться.
Результатом стали побудова контурiв майбутньо1 екологiчноi мереж субрегiонального рiвня Днiпропетровськоi областi (Покровський та Межiвський район) (рис. 4) та визначення 1х площi.
Так, загальна площа територii екологiчноi мережi субрегiонального рiвня
Днiпропетровськоi областi (Покровський та Меж1вський райони) за проведеними пiдрахунками становить 52 747 га, з яких на територда еколопчно1 мережi Покровського району припадае 24 266 га (46 %), а Межiвського району 28 481 га (54%).
Результатом другого етапу дослщження став аналiз шформаци про об'екти природно-заповщного фонду Покровського та Межiвського райошв та нанесення 1х контурiв на карту Покровського та Межiвського адмшютративних райошв (рис. 5).
На основi даних про об'екти природно-заповщного фонду, а також даних дистанцшного зондування землi здiйснено формування основних структурних елеменпв екологiчноi мережi субрепонального рiвня
Днiпропетровськоi областi (Покровський та Меж1вський райони) (рис. 6).
Проте буферш територii, яю е характерними для всiх трьох iнших елеменпв екологiчноi мережi, були побудованi з метою прикладу 1х вiзуалiзацii лише для приток рiчки Вовчо1: рiчки Гайчур та Янчур (рис. 7).
Сформоваш даш про структурш елементи еколопчно1 мережi субрегiонального рiвня систематизовано в таблищ.
Слiд зазначити, що еколопчна мережа субрегiонального рiвня Дншропетровсько1 областi (Покровський та Меж1вський райони) задовольняе основнi принципи територiальноi структури:
Таблиця
Структурнi елементи екомережi субрепонального рпяш Покровського та Межiвського райошв
_ (ДшпропетровськоТ областi)__
Типи структурних Загальна територ1я, га (% Ключов1 територН, га Сполучш територЦ, га Вщновлюваш територЦ, га (%
елеменив в1д еколопчно1 мереж1 (% в1д екомереж! (% в1д екомереж! свого в1д екомереж! свого р1вня)
субрег1онального р1вня) свого р1вня) р1вня)
Екомережа 52 747 23 759 16 377 12 611
субрег1онального (100 %) (45,04 %) (31,06 %) (23,9 %)
р1вня
Екомережа 24 266 10 264 7 727 6 275
(Покровський район) (46 %) (42,3 %) (31,84 %) (25,86 %)
Екомережа 28 481 13 495 8 650 6 336
(Меж1вський район) (54 %) (47,38 %) (30,37 %) (22,25 %)
- Достатносп (загальна площа територп еколопчно1 мереж становить 52 747 га, це 21,4 % вщ загально1 територii Покровського та Межiвського адмiнiстративних районiв, що мiнiмально достатньо для стабшьного iснування екологiчноi мережi та збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття).
- Просторово1 цiлiсностi (територп та об'екти еколопчно1 мережi пов'язаш в цiлiсну просторову систему).
- Репрезентативностi (на територп об'екпв природно-заповiдного фонду, що ввшшли до складу екологiчноi мереж1 представленi як типовi, так i рiдкiснi для даного регiону види рослин i тварин).
Виеновки. У peзyльтaтi дослiджeння сфоpмовaно eкологiчнy мepeжy
сyбpeгiонaльного piвня Днiпpопeтpовськоï област (Покpовський та Meжiвський paйони)
загальною площeю 52 747 га, що становить 21,4 % вiд усього лaндшaфтy (246 100 га) По^ов^кого та Meжiвського paйонiв
Pиc. 4. Контури eкoлoгiчнoï мeрeжi cубрeгioнaльнoгo ртия Днiпрoпeтрoвcькoï oблacтi (Пoкрoвcький та Meжiвcький райони)
Рис. 5. Об'екти природно-заповвдного фонду Покровського та Межiвського районiв
ДнiпропетровськоТ област
Визначенi основнi структурнi елементи еколопчно1 мережi та 1х площi:
- ключовi територii (23 759 га);
- сполучш територii (16 377 га);
- вщновлювальш територii (12 611 га). Визначено частину буферних територш
для приток р. Вовча (Гайчур та Янчур) з метою вiзуалiзацii 1х мiсця у загальнш схемi екологiчноi мережi.
Результати дослщження використанi пiд час виконання проекту розробки схеми екологiчноi мереж Дшпропетровсько1 областi у 2016 р. на замовлення Департаменту охорони навколишнього середовища Днiпропетровськоi облдержадмiнiстрацii.
Проте для 11 подальшого успiшного iснування необхiдно виконати низку таких прюритетних завдань:
- визначити рiвнi основних територiальних ядер ключових територiй;
- визначити рiвнi екологiчних коридорiв;
- визначити вщновлюваш територi!, якi можуть стати територiальними ядрами нових ключових територiй;
- ощнити бiоцентрично-мережеву
структуру екологiчно! мережi для пiдтримки бiорiзноманiття за показниками зв'язносп (Гродзинський, Шищенко, 1998).
Рис. 6. Схематична модель екомережi субрегшмальмого р1вни Дмшропетровсько!' областi (Покровський та Межiвський райоми)
Phc. 7. npHKrag Sy^epHHX TepHTopifi Ha giiHH^ eKoaoriHHoï Mepe^i noKpoBCbKoro pafioHy (pi^KH rafiqyp Ta flHHyp)
Biô^iorpa^ÎHHi nocn.iaHHH
Bashchenko M. I, Honchar O. F., Lavrov V. V., Deriy S. I., 2009. Ecological Network of Central Dnieper [Ekolohichna merezha Tsentral'noho Prydniprov'ya]: Monograph. -K.: Center for Ecological Education and Information (in Ukrainian).
Brusak VP., Krychevs'ka D.A., Zin'ko YU.M., 2010. The geographical basis for development of regional ecological networks (for example, the Ukrainian Carpathians) [Heohrafichni osnovy rozrobky rehional'nykh
ekolohichnykh merezh(na prykladi Ukrayins'kykh Karpat ] // Reserved, recreational nature management and environmental monitoring. [Scientific notes] 1, 11-17 (in Ukrainian).
Vakarenko L. P., Dubyna D. V., Shelyah-Sosonko Y. R.,2005. Econet Ukraine: Ideology and create ways of creating [Ekomerezha Ukrayiny: ideolohiya stvorennya ta shlyakhy formuvannya] // Chernomor. Botan. zhurn.-Vol. 1, 1, 60-65 (in Ukrainian).
Vorovka V.P., Kolomiychuk V. P., 2002. Primorsko-steppe ecological corridor as
environmental structure of Northern Azov [Prymors'ko-stepovyy ekokorydor yak pryrodookhoronna struktura Pivnichnoho Pryazov'ya ] // Ecological visn. 11-12, 26-28 (in Ukrainian).
Hrodzyns'kyy M. D., Shyshchenko P. H., 1998. Conservation and restoration of landscape diversity in the context of sustainable development [Zberezhennya i vidtvorennya landshaftnoho riznomanittya v konteksti staloho rozvytku] // Reserve business in Ukrayini.- Vol. 4, Issue 1, 3-8 (in Ukrainian).
Denysyk H. I., 2013. The problem of developing the National Ecological Network [Do problemy rozbudovy Natsional'noyi ekolohichnoyi merezhi] //People and the environment. Problems Neo, 3-4, 11-12 (in Ukrainian).
Denysyk H. I., 2010. Development of Ecological Network in Ukraine: problems in terms geographer [Rozbudova ekolohichnoyi merezhi Ukrayiny: problemy z pohlyadu heohrafa] // Journal of Kharkov National University VN Karazin, 893, 19-22 (in Ukrainian).
Manyuk V. V. Steppe Dnieper ecological network concept [Kontseptsiya ekomerezhi stepovoho
Prydniprov'ya] // [Dnepropetrovsk regional ecological center for children and young uchnivs-governmental] (in Ukrainian).
Movchan, Y. I., 1997. Econet Ukraine: study of the structure and ways of implementation [Eko-merezha Ukrayiny: obgruntuvannya struktury ta shlyakhiv vtilennya] // Convention on Biological Diversity: public awareness and participation, 98-110 (in Ukrainian).
Movchan, Y.I., Shelyah-Sosonko Y. R., 1999. Ways to implement the ecological network of Ukraine [Shlyakhy vtilennya ekomerezhi Ukrayiny] // Building an ecological network of Ukraine, 104-111 (in Ukrainian).
Mudrak O.V., 2009. Podillya in the structure of the National Ecological Network [Podillya v strukturi natsional'noyi ekolohichnoyi merezhi] // Reserve business in Ukraine. Volume 15 Issue. 2, 15-19 (in Ukrainian)..
Kolomiychuk V.P., Vorovka V.P., Demchenko V.O., 2010. Ecological Network Zaporizhia region [Ekolohichna merezha Zaporiz'koyi oblasti] // Reserve business in Ukraine. - Vol 16, 1, 10-17 (in Ukrainian).
Skrypnyk O.O., Smetana S. M., 2014. Hierarchical system of ecological corridors as the functional basis for regional ecological network Dnipropetrovsk region
[Iyerarkhichna systema ekokorydoriv yak funk-tsional'na osnova rehional'noyi ekomerezhi Dnipropetrovs'koyi oblasti] //
Ecology and Environmental Sciences. - Vol. 14, 86-101 (in Ukrainian).
Popovych S.YU., Vasylenko V. S., 2009. Econet steppes of Ukraine, and its legend kartoshema [Ekomerezha Lisostepu Ukrayiny: kartoskhema ta yiyi lehenda] // Reserve business in Ukraine. - Vol. 15, 1, 1- 5 (in Ukrainian).
Shelyah-Sosonko YU.R., 1999. Holovni rysy Ekomerezhi Ukrayiny [Holovni rysy Ekomerezhi Ukrayiny] //Rozbudova ekomerezhi Ukrayiny. - Kyiv, 13-22 (in Ukrainian).
Shelyah-Sosonko Y. R., Tkachenko V. S., Andriyenko T. L., Movchan Y. I., 2005. Econet of Ukraine and its natural nucleus [Ekomerezha Ukrayiny ta yiyi pryrodni yadra] // Ukr. Botan. Zh. - Vol. 62, 2, 142-158 (in Ukrainian).
Landscapes and physical-geographical
regionalization of Ukraine. [Electronic resource] - Access:
http://studopedia.su/2 57891 landshafti-i-fiziko-geografichne-rayonuvannya-ukraini.html (in Ukrainian)
QGIS - Free GIS with software. [Electronic resource] - Access:
http : //www .qgis.org/ru/site/ (in Russian)
Hadiüm^a do редкonегiï 19.04.2017
