CC BY
14
3. Синякевич 1.М. Концепцiя нащонально1 цшово1 полiтики в люовому господарствi Украши / 1.М. Синякевич, В.С. Дудюк // Науковий вюник НЛТУ Украiни : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лсова пол^ика в KOHTeKCTi еколопзацп економiки. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 145-151.
4. Про мисливське господарство та полювання : закон Украши вщ 22 лютого 2000 р., № 1478-Ш i3 змiнами, внесеними Законом Украши № 1827-VI вщ 21.01.2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
5. Муравйов Ю.В. Нормативи плати за спeцiальнe використання лiсових мисливських yгiдь та фауни як шструмент рeалiзацii еколопчно1 пол^ики : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.08.01 / Ю.В. Муравйов. - Львiв, 2001. - 200 с.
6. Вартгсть лщензш на добування мисливських тварин у мисливських угщдях Украiни : затверджено наказом Державного ком^ету лiсового господарства Украши вщ 28.09.2009, № 243. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi.
7. Про встановлення повноважень оргашв мюьких рад щодо регулювання цiн (тари-фiв) : постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 25 грудня 1996 р., № 1548 // Урядовий кур'ер. - 1997. - 23 ачня.
8. Про затвердження граничних рiвнiв щн на мисливськi трофе'1, добyтi шоземними громадянами, та граничних рiвнiв тарифiв на послуги, що 1'м надаються : наказ Державного комiтeтy люового господарства Украши вiд 28 лютого 2002 р., № 26. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua/.
9. Чернявський М.В. Порадник карпатського лювника / М.В. Чернявський, В.1. Пар-пан, Р.1. Бродович та ш / за заг. ред. М.В. Чернявського. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Фоль ант", 2008. - 368 с.
10. Харченко Ю.В. Методика визначення розмiрy, порядку внесення плати за користу-вання мисливськими угщдями та типовий договiр мiж ix користувачами та власником або ко-ристувачем земельних дiлянок, на яких знаходяться цi yгiддя / Ю.В. Харченко, А.С. Торосов, В С. Лебедев та ш. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2008. - 234 с.
Гуль И.Г. Методологические основы формирования цен на продукцию и услуги охотничьего хозяйства
Определены основные подходы к классификации продукции охотничьего хозяйства. Проведен анализ нормативно-правовой базы Украины относительно формирования и регулирования цен на продукцию и услуги охотничьего хозяйства. Дана характеристика основным методикам определения нормативов платы за специальное использование охотничьих угодий и ресурсов охотничьей фауны.
Ключевые слова: охотничье хозяйство, продукция охотничьего хозяйства, цены на продукцию и услуги, нормативы платы, специальное использование.
GulI.G. Methodological basis of formation of price on products and services of hunting
The approaches to the classification of hunting products are made. The legal framework of Ukraine on the formation and regulation of prices for products and services hunting is analysed. The main methods of determination of standards for special use fee hunting grounds and resources hunting fauna are characterized.
Keywords: hunting, hunting products, prices of products and services, fee standards, special use.
УДК 504.6 (477.43/44):502.7 Ст. наук. стерев. I.С. Нейко, канд. с.-г. наук -ДП "Втницька лкоеа шукоео-доШдш станця" УкрНДШГА
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ДОСЯГНЕНЬ Л1СОВО1 ТИПОЛОГ11 У КОНТЕКСТ РОЗБУДОВИ НАЦ1ОНАЛЬНО1
ЕКОЛОГ1ЧНО1 МЕРЕЖ1
Наведено результати застосування люотиполопчних пiдxодiв до розбудови на-щонально!' еколопчно!' мережа Запропоновано використовувати люотиполопчне районування та люотиполопчну класифшащю пщ час створення об'екпв екомережь Ключое1 слова: елементи еколопчно!' мереж^ типология, типи люу.
Пан'европейська стратепя збереження ландшафтного та бiологiчного pi3HOMamrra (The Pan European Biological and Landscape Diversity Strategy, PEBLDS) - одна з найбшьш важливих шщатив щодо збереження видового та ландшафтного рiзноманiття у Gвропi. Основним шструментом стратеги е створення та розбудова еколопчно1 мережi европейського рiвня (Pan-European Ecological Network, PEEN). Пан'европейська еколопчна мережа - це ос-новний шструмент для забезпечення збереження повного дiапазону екосис-тем, середовищ iснування, рiзновидiв ландшафтiв европейсько! ваги; форму-вання достатньо великих середовищ юнування для збереження та розвитку видового рiзноманiття бiоти; забезпечення достатшх можливостей для поши-рення видiв; вiдновлення пошкоджених частин основних еколопчних систем; локалiзацil потенцiйних загроз ключових територiй. Концепцiя екомережi ба-зуеться на умовi встановлення взаемозв'язку мiж природними комплексами для протиди !х фрагментаци у просторi. Проект формування сучасно! пан'европейсько! еколопчно1 мережi охоплюе формування: ключових терито-рiй (еколопчних ядер), буферних зон, сполучних (еколопчних коридорiв) та вщновлювальних територiй [1, 5-7, 11, 20, 21].
Еколопчна мережа Украши розбудовуеться у контекст пан'евро-пейсько1 еколопчно1 мережi як едино1 просторово1 системи еколого-стабш-зуючих територiй. Пiдходи та напрямки розвитку нацюнально1 еколопчно1 мережi закрiпленi на законодавчому рiвнi [8, 11]. Поряд iз цим, в Укршт склалися певнi особливостi щодо створення та розбудови еколопчно1 мережi, якi пов'язаш з: особливостями формування природних ландшаф^в та !х знач-ним антропогенним порушенням; вiдмiнними методико-органiзацiйними особливостями проектування регюнальних компонентiв екомережi.
Необхiдно вщзначити, що природнi ландшафти Украши характеризуются значним антропогенним порушенням та !х iстотною фрагментацiею. У цьому контекстi лiсовi ландшафти виступають у ролi найменш порушених компонентiв екомереж^ якi в минулому все ж зазнавали iстотних антропоген-них змш. Результатом цього е змiна вшово1 та породно1 структури, зниження продуктивностi та селекцшно1 якостi лiсостанiв.
Методико-оргашзацшш вiдмiнностi щодо формування нацюнально1 еколопчно1 мережi зумовленi рiзними методичними шдходами щодо формування компонентiв екомережi на регiональному рiвнi. Вiдсутнiсть чггко1 стратеги та тактики розбудови нащонально1 еколопчно1 мережi призводить до неузгодженост дiй природоохоронних та науково-дослщних установ у цьому напрямку. Поряд iз цим, аспектами розбудови еколопчно1 мережi займають-ся: географи, бюлоги, екологи, геоботанiки. Для окремих територш наль чуеться по декiлька розроблених проекпв екологiчних мереж. Варто зазначи-ти, що бiльшiсть таких розробок залишаються на рiвнi проектiв, пропозицш чи побажань та не враховуються у розробцi основного проекту еколопчно1 мережi, який затверджуеться на законодавчому рiвнi.
У цьому контекстi виникае необхщшсть узгодження усiх основних пропозицш та розроблених проекпв екологiчних мереж для найбшьш повного представлення бюти в ll компонентах. Основний принцип розбудови еко-лопчно1 мережi - створення каркасу територiй на основi компонентiв при-
родно-заповiдного фонду (ПЗФ) мае ютотш недолiки. Одним з основних вад е те, що об'екти ПЗФ представляють зазвичай не типов1, а найбiльш цшш (часто не характернi для цього регюну) об'екти природи з рщюсними та зни-каючими видами. При цьому втрачаеться принцип представлення та поеднан-ня найбшьш типових природних об'еклв окремого регюну.
Сьогодш розроблений проект нащонально1 екологiчноï мережi, який охоплюе основнi екологiчнi ядра та коридори широтного та довготного спря-мування. Стушнь деталiзацiï регiональних об'еклв екологiчноï мережi зале-жить вщ особливостей формування завершеноï системи природних об'еклв, якi законодавчо закрiпленi нормативно-правовими актами. Для окремих реп-ошв ще не сформоваш проекти еколопчних мереж та потребують ïx подаль-шоï розробки i детал1заци. У структурi сучасного проекту нацiональноï еко-логiчноï мережi близько 60 % становлять лiсовi об'екти. Необxiдно вщзначи-ти, що значна частина люових масивiв також буде представлена у сполучних та вщновлювальних територiяx. З огляду на це, важливим етапом розвитку нацiональноï екологiчноï мережi е використання люотиполопчних пiдxодiв для ощнки лiсотипологiчного рiзноманiття, ефективностi використання люо-типологiчного потенцiалу, оцiнки антропогенних змш люово1" рослинностi та iншиx аспеклв.
На наш погляд, найбiльш перспективним у цьому напрямку е використання таких люотиполопчних напрацювань:
• визначення лiсотипологiчного рiзноманiття iз врахуванням наявних зональ-них, азональних та штразональних типiв лiсу;
• представлення найбшьш повного спектра титв люорослинних умов та типiв лiсу в об'ектах екомережц
• оцiнювання антропогенних змш люово1 рослинност та визначення корiнниx i похвдних типiв деревостатв;
• оцiнювання ефективност використання люотиполопчного потенцiалу;
• запровадження методiв та заxодiв щодо вiдтворення антропогенно поруше-них територiй, як пiдлягають подальшому залiсненню.
Початковим етапом використання люотиполопчних шдход1в до про-ектування та розбудови нацюнально1" еколопчно1" мереж1 е узгодження сучасного люотиполопчного районування 1з проектом екомережь На рис. зображе-но проект формування екомереж1 Украши, де представлен головш та спо-лучш територи, а також видшеш люотиполопчш област^ райони та сектори. У табл. наведено елементи нацюнально1" еколопчно1" мереж1 у розр1з1 люоти-полопчного районування Украши.
Бшьшють люотиполопчних областей, райошв та сектор1в представле-m у проекл розбудови нацюнально1" еколопчно1" межь Зокрема, у зош волого-го груду наявш так головш територи: Волинська, Мало-Полюька, Карпатсь-ка, Подшьська, Центрально-Полюька. В област св1жого груду: Подшьська, Центрально-Полюька, Центрально-Украшська, Слобожанська. Суха загрудо-ва область представлена Бузько-Степовою, Дншровсько-Сивашською, Днш-ровсько-Степовою та Схщноукрашсько-Степовою ключовими територ1ями. У дуже сухш загрудовш област розташоваш Дунайська, Дншровсько-Си-вашська та Прсько-Кримськаголовш територи.
Рис. Основи лiсотипологiчного районування та проект розбудови нащональноХ eкологiчно'iMepern;i (карту склали на основi лiсотипологiчного районування територи Украгни: Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач [4]; та проекту нащональноХ
eкологiчно'i мeрeжi [9])
I - Волинська; II - Мало-Пол1ська; III - Карпатська; IV- Подтьська; V- Дунайська;
VI - Центрально-Пол1ська; VII - Центрально-Укратська; VIII- Бузько-Степова; IX- Днтровсько-Сивашська; X- Грсько-Кримська; XI - Деснянсько-Старогутська; XII - Слобожанська; XIII - Днтровсько-Степова; XIV- Сх1дноукратсько-Степова [11]; сполучш територи национального р1вня: I-I - Пол1ський, II-II - Глицько-Слобожанський, III-III - Швденноукратський, IV- IV- Прибережноморський, V- V- Дшстровський, VI- VI - Бузький, VII- VII - Днтровський, VIII- VIII -
С1версько-Донецький
Табл. Лiсотиnологiчнe районування (за Б. Ф. Остапенком [4]) та компоненти _нац'юнальноХ eкологiчно'i мeрeжi [9]_
Елементи люотиполопчного районування Елементи екомережi
область район сектор ключовi територи сполучш територи
4 d - сирого груду 1. Розтоцьких сирих гру- Д№ - - II
3 d - воло-гого груду 2. Полюько-Прикарпатсь-кий вологих грабових дiбров 2.1. Полюький 2.2. Волинський 2.3. Подшьський 2.4. Прикарпатський I, VI I, II II, IV III I II, V V
3. Придеснянський воло-гих безграбових дiбров - XI I
2 d - свiжо-го груду 4. Днтровський свiжих грабових дiбров 4.1. Подшьський 4.2. Правобережний 4.3. Лiвобережний IV VI VII II, V I, II, VII I, II, VII
5. Слобожанський свiжих ясенево-липових дiбров 5.1. Ворскло-Псельський 5.2. Придонецький XII XII I, II I, II, VIII
1 ё - сухого груду 6. Середньо-бузький сухих д1бров ¡з дубом скельним 6.1. Придшстровський 6.2. Пристеповий - V, VI VI, VII
1 е - сухо! загрудови 7. Швшчностеповий сухих чорно-пакленово-бе-рестових д1бров 7.1. Ивденно-Подшьський 7.2. П1вденно-дншровський VIII VIII, XIII V, VI III, VI, VII
8. Донецький байрачних люв 8.1. Схщностеповий 8.2. Деркульський 8.3. Донецький 8.4. Приазовський 8.5. Швденностеповий XIII XIV XIII IX VII II, VIII III, VIII III, IV, VII III, VII
Ое - дуже суха загрудова область 9. Причорноморський заплавних люв - - V, VI
10. Приазовський заплавних люв - IX VII
О/- дуже суха загрудова область 11. Тавршський 11.1 Бугазький 11.2 Присивашський 11.3 Пвшчнокримський V IX X IV, V VI, VII IV
За розробленим проектом екомережi не представленi ключовi терито-рп в областi сирого груду (район Розтоцьких сирих грудiв). Вщсутт ключовi компоненти в област сухого груду (Середньо-Бузький район сухих грабових дiбров iз дубом скельним). Не представлений в еколопчних ядрах Донецький сектор району Донецьких байрачних лiсiв (суха загрудова область). Вщсутш головш територп, якi представляють дуже суху загрудову область (райони: Причорноморський та Приазовський заплавних лiсiв).
Сполучш територи перетинають бiльшiсть лiсотипологiчних областей, райошв та секторiв у широтному та довготному напрямках. Вщсутш сполучш територи у Волинському районi Полюько-Прикарпатських вологих грабових дiбров (область вологого груду). В област сирого груду (4 представлена назначна кшьюсть компонентiв еколопчно1 мереж1. Зокрема, область перети-нае Галицько-Слобожанський екологiчний коридор. Область представлена районом Розтоцьких сирих грудiв. Найбшьш поширеними типами люу е вологi грабовi дiброви, волоп грабовi бучини, вологi дубово-сосновi субори, свiжi грабовi бучини. Вказанi типи люу повиннi бути представленi в еколопчних ядрах та коридорах. Необхщним також е наявшсть малопоширених та фрагмен-тарних типiв люу, якi характернi для цього люотиполопчного району згiдно з класифiкацiйним списком титв лiсу вщповщно1 люотиполопчно1 область
Область вологого (3 груду перетинають Полюький, Галицько-Сло-божанський та Дшстровський екологiчнi коридори нацiонального рiвня. Зокрема, Полiський екологiчний коридор проходить через Полюький сектор. Га-лицько-Слобожанський - перетинае Подiльський, а Дшстровський - По-дiльський та Прикарпатський сектори Полюько-Прикарпатського району вологих грабових дiбров. Найбiльш поширеними типами люу областi волого груду е для Придеснянського району - свiжий дубово-сосновий субiр, По-люького - вологий дубово-сосновий субiр, Волинського - свiжа та волога грабова дiброва, Подiльського - свiжа грабова дiброва, Приднiстровського -свiжа та волога грабова дiброви.
Область свiжого груду (2 представлена Дншровським та Слобо-жанським лiсотипологiчними районами, як перетинають: Полiський, Галиць-ко-Слобожанський, Дшстровський, Дншровський, Сiверсько-Донецький сполучш територи. Зокрема, через Подiльський сектор проходять екологiчнi ко-ридори Галицько-Слобожанський, Днiстровський; через Правобережний та Лiвобережний сектори - Полiський, Галицько-Слобожанський, Дншровський еколопчш коридори. У Слобожанському райош свiжих яснево-липових дiб-ров проходять Полюький та Галицько-Слобожанський екологiчнi коридори (Ворскло-Псельський сектор), Полiський, Галицько-Слобожанський та Сь версько-Донецький (Придонецький сектор). Для Дншровського люотиполо-гiчного району найбшьш поширеними е свiжi грабовi дiброви, а для Слобо-жанського люотиполопчного району - свiжi ясенево-липовi та кленово-липо-вi дiброви.
Основними еколопчними коридорами нацiонального рiвня, якi перетинають люотиполопчну область сухого груду (1 ^ 1 е) е: Дшстровський, Бузький, Дншровський. Найбшьш поширеним типом люу е сухi дiброви iз дубом скельним. Суху загрудову область (Ое, О/) перетинають еколопчш кордори: Швденно-Украшський, Прибережноморський, Днiстровський, Бузький, Дншровський, Оверсько-Донецький. Домшуючими типами лiсу е сухi чорнокленовi та пакленово-берестовi дiброви. Дуже сухi областi перетинають екологiчнi коридори: Прибережноморський, Дшстровський, Бузький, Дншровський, Оверсько-Донецький.
Варто зазначити, що у розрiзi компонентiв лiсотипологiчного району-вання ми визначили лише сполучш та головш територи нацюнального рiвня. У люотиполопчних областях, районах та секторах наявш також компоненти екомережi регюнального рiвня, якi доцiльно встановити надаль Пiд час фор-мування нацюнально1 екомережi лiсотипологiчу оцiнку природних ядер на нашу думку, доцшьно проводити на основi визначення тишв лiсу в межах клю-чових та сполучних об'екпв. У межах природних ядер доцшьно визначити макрокомплекс тишв люу та встановити: зональш, азональш та iнтразональнi типи. У межах тишв люу необхiдно встановлювати вiдповiднiсть деревостанiв типам лiсу, зокрема визначати типи деревосташв (корiнний, похщний). Оцш-ка природного ядра повинна здшснюватися також на основi дослщжень наяв-них пiдтипiв (корiнних асощацш) та визначення видового рiзноманiття наса-джень. Лiсостани, якi вiдповiдають коршним, а також тi, якi характеризуются високим видовим рiзноманiттям та полшшеною селекцiйною структурою варто вщносити до природних ядер (бiоцентрiв) iз найвищою оцiнкою.
Висиовки. Розбудову нацюнально1 еколопчно1 мережi треба проводити iз врахуванням досягнень люово1 типологи. Найбiльш перспективним у цьому напрямку е використання таких люотиполопчних напрацювань: визначення люотиполопчного рiзноманiття iз врахуванням наявних зональних, азональних та штразональних типiв лiсу; представлення найбшьш повного спектра тишв люорослинних умов та тишв люу в об'ектах екомережi; оцшю-вання антропогенних змш люово1 рослинностi та визначення коршних i по-хiдних типiв деревосташв; оцшювання ефективностi використання люотипо-
логiчного потенщалу; запровадження методiв та заходiв щодо вiдтворення антропогенно порушених територiй, як пiдлягають подальшому залiсненню.
Л1тература
1. Еколопчна безпека Вшниччини : монограф1я / за заг. ред. Олександра Мудрака. -Вшниця : ВАТ "Мська друкарня" - 2008. - 456 с.
2. Попович С.Ю. Природно-заповщна справа : навч. поабн. / С.Ю. Попович. - К. : Вид-во " Арютей", 2007. - 480 с.
3. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
4. Остапенко Б.Ф. Люова типология / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Харюв : Вид-во "Майдан", 2002. - Ч. 2. - 204 с.
5. Науковий звгг з виконання науково-дослщно! роботи "Пщготовка проекту Зведено1 схеми формування екомереж Украши (перший етап)". - К. : Вид-во "Либщь", 2008. - 127 с.
6. Розбудова екомереж1 Украши / за ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К. : Вид-во "Ворскла", 1999. - 127 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.biodiv. org.
7. Природоохоронне законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. rada. gov .ua
9. Мовчан Я. Еколопчна мережа Украши. Обгрунтування структури та необхщносп створення / Я. Мовчан // Конвенщя про бюлопчне р1зноман1ття. Громадська об1знанють та участь. - К. : Вид-во "Стилос", 1997. - С. 98-110.
10. Збереження бюр1зномашття i створення екомережi: 1нформацшний довщник. / Г.Б. Марушевський, В.П. Мельничук, В.А. Костюшин. - К. : Wetlands International Black Sea Programme, 2008. - 168 c.
11. Нацюнальна доповщь Украши про гармошзащю життдаяльносп суспiльства у навколишньому середовищi // Довкiлля для Свропи : спец. вид. до 5-1 Всеевропейсько! конф. мiнiстрiв навколишнього середовища / вщпов. керiвник розробки, д-р екон. наук, проф. В .Я. Шевчук. - К. : ТОВ "Новий друк", 2003. - 128 с.
12. Сучасний стан територш та об'екпв природно-заповщного фонду Украши на початку 2008 року // Безпека житгадаяльностт - 2008. - № 5-6. - С. 6-11.
13. Фурдичко О.1. Заповщна справа в Укра1ш : пiдручник / О.1. Фурдичко, В.К. Сiвак, В.Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2005. - 336 с.
14. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории / Н.Ф. Реймерс, Ф.Р. Штильмарк. - М. : Изд-во "Мысль", 1978. - 295 с.
15. Данилов-Данильян В.И. Экологический вызов и устойчивое развитие : учебн. по-соб. / В.И. Данилов-Данильян, К.С. Лосев. - М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2000. - 418 с.
16. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, М.Д. Гродзинский, В.Д. Романенко. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 2004. - 144 с.
17. Ткачов А. Концептуальш основи формування нацюнально! екомереж1 Украши / А. Ткачов, I. 1ваненко // Рщна природа. - 2000. - № 2. - С. 50-55.
18. Шеляг-Сосонко Ю. Сдина екомережа - стратегия сталого розвитку / Ю. Шеляг-Сосонко // Рщна природа. - 2001. - № 1. - С. 14-16.
19. Социально-экономический потенциал устойчивого развития : учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2007. - 1120 с.
20. Council of Europe. European Landscape Convention. European Treaty Series. - 2000. -№ 176. - P. 23-28.
21. Sepp, K. & A. Kaasik, 2002. Development of National Ecological Networks in the Baltic Countries in the framework of the Pan-European Ecological Network. IUCN Regional Office for Europe, Warsaw.
22. Bennett, G. 2004. Integrating biodiversity conservation and sustainable use. Lessons learned from ecological networks. IUCN Gland, Switzerland and Cambridge, UK.
Нейко И. С. Перспективы использования достижений лесной типологии в контексте развития национальной экологической сети
Представлены результаты применения лесотипологических подходов к формированию национальной экологической сети. Предложено использовать лесотиполо-
гическое районирование и лесотипологическую классификацию при создании объектов экосети.
Ключевые слова: элементы экологической сети, типология, типы леса
Neyko I.S. Prospects of use of achievements of forest typology in the context of development of the national ecological network
Results of application forest typological approaches to development of a national ecological network are induced. It is offered to use forests typological division into districts and forests typological classification at creation of econets objects.
Keywords: elements of an ecological network, typology, types of forest.
УДК 630*24; 580*16 Доц. С.В. Роговский, канд. с.-г. наук -
Белоцерковский НАУ
ИНТРОДУКЦИОННАЯ ОПТИМИЗАЦИЯ ЛАНДШАФТА БОЛЬШОЙ ПОЛЯНЫ ДЕНДРОПАРКА "АЛЕКСАНДРИЯ"
Рассмотрены исторические и стилистические особенности формирования ландшафта Большой Поляны дендропарка "Александрия" - резиденции графов Браниц-ких и его интродукционной оптимизации. Приведены доводы в пользу сакральности этого ландшафта. Приведен список деревьев и кустарников, произрастающих на данной территории.
Дендропарк "Александрия" НАН Украины - один из немногих памятников садово-паркового искусства конца XVIII - начала XIX ст., сохранивший основные ландшафтные композиции до наших дней. Особенный интерес для специалистов садово-паркового строительства, учёных, интересующихся вопросами интродукции древесных растений, историков-парковедов представляет ландшафт Большой Поляны, выполняющий в настоящее время роль центрального ядра дендропарка.
История формирования этого ландшафта противоречива, до конца не изучена. Согласно литературным данным, строительство дендропарка началось в 1786 [7] или 1793 [1, 5] гг. и продолжалось до 1838 г. (год смерти владелицы парка графини О.В. Браницкой). Строительство и переустройство некоторых парковых ландшафтов осуществлялось и в более поздние годы, однако большинство из этих объектов имели утилитарное предназначение. Согласно архивным записям, первоначальный план дендропарка был составлен французским архитектором Мюффо, а руководили работами садовник Август Станге, архитектор Доминик Ботани. Начиная с 1815 и до 1869 гг., главным садовником дендропарка служил Август Йенс (Энс), под руководством которого и была сформирована ландшафтная структура дендропарка, который в середине XIX ст. по праву считался одним из лучших дендропарков Европы. Парк создавался в ландшафтном, романтическом стиле с использованием элементов сентиментализма и меланхолии. Семантика парков того времени была сложной, аллегоричной, предназначенной для узкого круга высокообразованных культурных людей - хозяев парка и их гостей. В "Александрии" было очень много мемориальных мест, связанных с именем дядюшки графини князя Григория Потемкина, для увековечивания памяти которого, по её словам, она и строила этот парк. Позже в парке появились места, связанные с посеще-
