CC BY
30
3. Лкова полггика: теорiя i практика : монографiя / 1.М. Синякевич, 1.П. Соловiй, О.В. Врублевська та íh. / за ред. проф. 1.М. Синякевича. - AbBÍB : ЛА мПiрамiдам, 2008. - 612 с.
4. Лковий кодекс Украши : Офщшне видання. - К. : Вид. дiм "1н. Юре", 2006. - 184 с.
5. The Swedish Forestry Act. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.skogsstyre-l sen.se/ epi server4/templates.
6. State of Europe's Forests 2007. The MCPFE Report on Sustainable Forest Management in Europe. Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. - Warsaw, 2007. - 247 s.
Тереля И.П., Мазепа М.И. Особенности лесной политики Швеции
Приведены данные о лесах и лесном хозяйстве Королевства Швеция. Проанализированы основные положения лесного законодательства Швеции. Установлено, что позитивные изменения показателей лесного фонда Швеции предопределены совершенной лесной политикой страны и разными формами собственности на леса. Налоговая система страны направлена на своевременное использование спелых лесов и развитие сети лесных дорог.
Ключевые слова: лесная политика, лесное законодательство, леса, лесное хозяйство.
Terelia I.P., Mazepa M.I. Some peculiarities of Swedish forestry policy
Some information about Swedish forestry and forests is presented. Main regulations of Swedish forestry legislation are analyzed. Described that the positive changes of indexes of forest fund of Sweden are predefined the perfect forest policy of country and different patterns of ownership on the forests. The tax system of country is directed on the timely use of the ripe forests and development of network of forest roads.
Keywords: forestry policy, forestry legislation, forests, forestry.
УДК 630*11:630*114.33 Ст. наук. ствроб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук -УкрНД1ЛГА м. Г.М. Висоцького; ст. наук. ствроб. 1.С. Нейко,
канд. с.-г. наук - ДПВтницька ЛНДС
Д1АГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТ1В ДОМ1НАНТНИХ ТИП1В Л1СУ СЛОБОЖАНСЬКОГО Л1СОТИПОЛОГ1ЧНОГО РАЙОНУ
Представлено результати дослщження особливостей формування свiжих ясене-во-липово'1 та кленово-липово' дiбров Слобожанського люотиполопчного району. З'ясовано дiагностичнi вщмши мехашчного та фiзико-хiмiчного складу грунпв цих титв люу. Встановлено, що грунти свiжих кленово-липово'1 та ясенево-липово' дiб-ров переважно представлеш темно-арими опщзоленими грунтами на лесах, як на пщтиповому рiвнi подшяють на середньо гумусоакумулятивш та помiрно слабо гумусоакумулятивш .
Ключое1 слова: типи люу, грунт, мехашчний склад, фiзико-хiмiчний склад.
Вступ. За сучасним люотиполопчним районуванням Слобожанський район займае Придншровську низовину (Ворскло-Псельський сектор) \ шв-денно-захщш схили Середньоросшсько! височини (Придонецький сектор). Найбшьш поширеними типами люу регюну е св1ж1 ясенево-липов1 (Б2-яс-лД) та кленово-липов1 д1брови (Б2-кл-лД). Св1жа ясенево-липова д1брова видше-на як зональний тип л1су [20-22].
Основним шдикатором св1жих ясенево-липових д1бров е наявшсть ясе-на у склад1 деревостану. За вщсутносп ютотних шших вщмшностей св1жу ясе-нево-липову д1брову не виокремлювали в окремий тип (П.П. Кожевников) [9], або вщносили до шдтипу кальщефшьного вар1анта кленово-липово'' д1брови (Д. Д. Лавриненко) [15]. Уперше на р1вш зонального типу люу св1жу ясенево-
липову дiброву видiлив Д.В. Воробйов [5]. Доцшьшсть виокремлення цього типу було шдтверджено здiйсненими подальшими дослiдженнями М.С. Ула-новського, П.П. Посохова [29-31], 1.В. Туркевича, Л. А. Медведева [16].
Зпдно з типологiчними дослiдженнями та розробленим Кадастром ти-пiв лiсу (Б.Ф. Остапенко, 1.Ф. Федець, М.С. Улановський, З.Г. Образцова, В.П. Пастернак, В.П. Ткач) [20-22], у Слобожанському люотиполопчному райош видшено 23 типи люу. Зональним типом е свiжа ясенево-липова дiбро-ва (бал поширення 5). Також у регюш достатньо поширена свiжа кленово-ли-пова дiброва (бал поширення 4) [22]. Незважаючи на встановлений перелж рослинних iндикаторiв для цих тишв лiсу, дiагностичнi ознаки едатошв пов-нiстю не з'ясовано. Так, якщо цi типи люу е досить схожими як за складом ча-гарникового, так i рослинного покриву, то вiдмiнностi за наведеними типами грунпв, на наш погляд, досить часто е дискусшними. Зокрема, свiтло-сiрi ль совi грунти не можуть бути дiагностичною ознакою кленово-липових дiбров Лiвобережного Лiсостепу, зокрема Слобожанщини, оскiльки географiчний ареал 1хнього поширення - Захiдний та Правобережний Люостепи. Отже, ви-никае потреба в докладност та диференщаци ознак (показниюв, iндикаторiв) свiжих ясенево-липових i кленово-липових дiбров. Нашi дослiдження були спрямоваш на встановлення таких ознак в едафiчнiй складовiй цих тишв люу.
Об'екти дослiджень. За фiзико-географiчним районуванням об'екти дослiджень належать до Лiвобережного Лiсостепу, а за люотиполопчним -до областi свiжого груду (2ё) Слобожанського району свiжих ясенево-липо-вих дiбров [20-22].
У межах Лiвобережного Лiсостепу поширенi власне лiсостеповi грунти: чорноземи глибою, що сформувалися на непокритих люом землях; ошд-золенi грунти (чорноземи, темно-Ыр^, утворенi пiд пологом широколистяно! деревно! рослинностi; iнтразональнi грунти (галогенш, болотнi, торфовища) [1, 8, 11-13, 26, 27]. У регюш домшують чорноземи глибокi, якi займають вщносно рiвнi плато та високi лесовi тераси. Опiдзоленi грунти, що представ-ленi сiрими лiсовими (здебiльшого на високих еродованих правобережних смугах) та чорноземами ошдзоленими за площею посщають друге мiсце. За-галом сiрi лiсовi грунти представленi свiтло-сiрими, Ырими та темно-сiрими типами [26]. Варто зазначити, що останшм часом щ грунти належать до окре-мих самостiйних типiв, якi називають: ясно-сiрi лiсовi, сiрi лiсовi та темно-сь рi опiдзоленi [27]. Кожний iз них мае по два фащальних пiдтипи - звичайш та вологi. У Лiвобережному Люостепу вологих фацiй цих грунтiв практично не-мае, переважають темно-сiрi ошдзолеш, а сiрi лiсовi грунти зрщка зустрiча-ються серед темно-сiрих [1, 26, 27]. Темно-сiрi опiдзоленi грунти широколис-тяних лiсiв сформувались в умовах достатнього зволоження за перюдично промивного типу водного режиму i поеднують в собi ознаки дерново-ошдзо-лених та чорноземних грунтiв, що проявляються у досить виражених проце-сах опiдзолення (профiль таких грунпв диференцiйований за елювiально-iлювiальним типом) та гумусонагромадження. Головною грунтоутворюваль-ною породою е лес, що й зумовлюе л^олопчну однорiднiсть грунтового покриву на плакорах. Менш поширеш - щiльнi глини, пiщанi вщкладення.
Результати дослвджеиь. Шд час вивчення питання щодо оцiнки люо-рослинного потенцiалу грунпв основних типiв лiсу (свiжi кленово-липовi та ясенево-липовi дiброви) грудових умов, ми зауважили певш вiдмiнностi як на морфолопчному рiвнi, так i на рiвнi фiзико-хiмiчних властивостей грунпв. Цi вiдмiнностi стосуються тiльки високопродуктивних люосташв та можуть бути використаними для щентифшаци типiв люу Б2-яс-лД та Б2-кл-лД у межах Слобожанського люорослинного району. Грунти свiжих кленово-липово! та ясенево-липово! дiбров переважно представлеш темно-сiрими опiдзоленими грунтами на лесах, як на пiдтиповому рiвнi подiляють на середньо гумусо-акумулятивш та помiрно слабо гумусоакумулятивнi (рис. 1).
Рис. 1. Шдтипи темно-срих отдзолених tрунтiв на лесах:
а) темно-срий отдзолений середньо гумусоакумулятивний на леЫ; б) темно-Ырий отдзолений пом1рно слабо гумусоакумулятивний на леЫ
Ясенево-липовi дiброви приурочеш здебшьшого до темно-Ырих отдзолених середньо гумусоакумулятивних 1'хтх шдтитв, а кленово-липовi - до помiрно слабо гумусоакумулятивних. Глибина залягання лесiв у ясенево-ли-пових дiбровах ближча до поверхнi грунту - у середньому 121 см, тодi як у кленово-липових дiбровах - 154 см.
Морфолопчно цi типи грунлв вiдрiзняються бiльш потужним гумусо-вим шаром у темно-сiрому ошдзоленому середньо гумусоакумулятивному грунтi, а також його темшшим забарвленням, порiвняно iз помiрно слабо гу-мусоакумулятивним; гумусовий горизонт якого, у^м як i увесь профiль, свгг-лiший, iз домiнуванням уже не темно-сiрого, а бурого вщтшку.
Гранулометричний склад леЫв насаджень обох типiв люу е досить по-дiбним та здебшьшого змiнюеться у межах вщ легко глинистого до легко се-редньо глинистого, зрiдка - важко глинистого iз деяким поважчанням 1хньо-го складу в ясенево-липових дiбровах.
Так, леси кленово-липових дiбров переважно представлеш легко гли-нистими та легко середньо глинистими крупнопилувато-мулкуватими рiзно-видами, частка яких становить 50 %, решта - це леси важко суглинкового та середньо суглинкового класу. Серед леЫв ясенево-липових дiбров частка легко- та легко-середньо глинистих зростае до 75 % за вщсутносл важко суглинкового роду (класу) та появi важко глинистого. В абсолютних величинах вмюту фiзичноl глини це виглядае так: грушогарш породи (леси) ясенево-липових дiбров вiдрiзняються дещо вищим середшм вмiстом фiзичноl глини, порiвняно iз кленово-липовими - 66,5 % проти 62 %, насамперед внаслщок зростання мулисто! фракци, вiдповiдно - 43,5 % проти 37 % (рис. 2).
Рис. 2. Вм^т фиичноХ глини у гумусових горизонтах (Н- горизонт) та материнських породах (Р) свiжих ясенево-липових та кленово-липових дiбров
Вщповщно до леЫв, гранулометричний склад грунлв ясенево-липо-вих дiбров також е бшьш "важким". 1хш гумусово-елювiальнi горизонти вмь щують у середньому 51 % фiзичноl глини та 28 % мулу, тодi як подiбнi горизонти кленово-липових дiбров - 44 та 21,5 % (рис. 3) [19].
тах Н - горизонт
Рис. 3. Вмкт мулистоИ фракци (частки <0,001 мм) у гумусових горизонтах (Н- горизонт) та материнських породах (Р) свiжих ясенево-липових
та кленово-липових дiбров
М1ж грунтами цих тишв люу простежуеться деяка рiзниця 1'хшх агрохь мiчних властивостей, зокрема кислотно-обмiнних. Так, грунтовий профiль свь жих ясенево-липових дiбров, порiвняно iз кленово-липовими, вiдзначаеться
змiщенням реакци розчину в лужний 6ík на 5 % - вщ 5,9 до 6,2 од. рН у гумусовому горизонт та вщ 7,6 до 8 од. у грунтоутворювальнш породi (рис. 4).
■ кленово-липов! ясенево-липов]
генетичш горизонта генетичш горизонта
Рис. 4. Кислотшсть (рН) та eMicm обмшного кальцЮ окремих генетичних горизонтiв tpyHmie (Не та Рк) свiжих ясенево-липових та кленово-липових
di6poe
Обмшт властивост (зокрема вмют кальщю) грунлв типiв лiсу D2^c-
2+
лД та D2-кл-лД вiдрiзняються ще значнiше. Вмiст Са у гумусовому горизон-тi грунпв свiжих ясенево-липових дiбров, порiвняно Í3 кленово-липовими, зростае на 12 % (вщ 20,5 до 24 м-екв/100 г грунту), а у грунтоутворювальнш породi - на 18 % (вщ 26 до 32 м-екв/100 г грунту). Отже, вбирний комплекс грунлв ясенево-липових дiбров значною мiрою насичений кальщем, що свщ-чить про вищий рiвень трофностi грунтiв цього типу люу.
Отже, фiзико-хiмiчнi властивост грунтiв домiнантних типiв лiсу Сло-божанського лiсорослинного району високопродуктивних (1а-1 класи боште-ту) свiжих ясенево-липових та кленово-липових дiбров мають деяк вщмш-ностi. Так, грунти свiжих ясенево-липових дiбров, порiвняно Í3 кленово-липо-вими, вiдрiзняються бiльш "важким" (у межах легко- та легко середньо глинистого родiв (клаЫв) грунпв) гранулометричним складом, насамперед внас-лщок зростання мулисто! фракци вiд 22 до 28 % у лесах та вщ 44 до 51 % у гумусових горизонтах. К^м того, вони характеризуются бшьш лужною ре-акцiею грунтового розчину грунтоутворювально! породи (7,6 проти 8 од. рН), вищим вмiстом у породi обмiнного кальцiю (26 м-екв/100 г грунту проти 32) та ближчим до поверхш заляганням карбонатних горизонлв (табл.).
Табл. Система tpунтових показникв для дiагностування свiжих _ясенево-липових та кленово-липових дiбpов_
Показники Грунти Б2-яс-лД, тдгоризонти Грунти Б2-кл-лД, тдгоризонти
Н(е) Р Н(е) Р
Профшь грунту* середньо гумусо-акумулятивний пом1рно слабо гумусо-акумулятивний
Глибина залягання лес1в, см 121 170
Вм1ст часток <0,001, % 28 44 21 37
Вм1ст Са2+, м-екв/100 г грунту 24 32 20,5 26
рН 6,2 8 5,9 7,6
ПримШка. *грунти - темно-с1р1 опщзолеш на лесах.
Ясен звичайний е одшею з найвибагливiших до грунтових умов дерев-них порщ (мегатроф). Добре росте тiльки на найбшьш родючих грунтах (ci-рих люових та чорноземах - вилужених, звичайних, типових), не витримуе засолення, вважають кальцiефiлом. Однак, за Г.М. Висоцьким, ясен, зазви-чай, приурочений до вапняних грунлв не через особливу його потребу до кальщю, а через високу загальну родючють подiбних грунтiв. Такий висно-вок роблять на оcновi того, що на чистих крейдяних породах та вапняках ця порода не формуе високопродуктивних насаджень [28].
Отже, ясен, як порода-мегатроф iз поверхневою кореневою системою, потребуе достатньо1 кiлькоcтi поживних речовин та особливо кальщю, що можуть забезпечити грунти iз високою адcорбцiйною здатнicтю та близьким рiвнем залягання карбонатних горизонтiв [28]. До таких грунлв i належать грунти легко глинистих - легко середньо глинистих родiв (клаЫв), якi мають найбiльшi оптимальнi влаcтивоcтi. Внаcлiдок подальшого пiдвищення вмicту мулисто1 фракцiï, значно попршуються ïхнi водно-фiзичнi влаcтивоcтi, а це позначаеться на зниженш продуктивност лicоcтанiв. На нашу думку, саме тому в цих насадженнях випадае ясен. Отже, можна констатувати достатньо вузький дiапазон люорослинних властивостей грунлв, що лiмiтуе пошире-нicть ясена у Слобожанському люорослинному районi.
Висновки. Виявлеш вiдмiнноcтi лicороcлинних властивостей cвiжих дiбров - яcенево-липовоï та кленово-липовоï - можуть певною мiрою поясни-ти поширенicть ясена звичайного у ясенево-липових дiбровах та його вщсут-нicть у кленово-липових. Найбiльш оптимальш влаcтивоcтi для поширення ясена у Слобожанському люорослинному районi е у легко глинистих - легко середньо глинистих родах (класах) темно-Ырих ошдзолених грунлв.
Будова профiлю темно-ciрих отдзолених грунтiв на лесах, загальна глибина залягання леЫв, а також вмют мулиcтоï фракцiï та обмiнного кальщю у грунтоутворювальнш породi можуть бути використаними як дiагноc-тичш показники пiд час визначення тишв лicу - cвiжих ясенево-липово1' та кленово-липово1' дiбров високих рiвнiв продуктивност (1а-1 класи бонiтету).
Л1тература
1. Атлас почв Украинской ССР. - К. : Вид-во "Урожай", 1979. - 159 с.
2. Воробьев Д.В. Классификационная система лесоводственно-экологической типологии // Труды Харьковского с.-х. ин-та. - 1976. - Т. 225. - С. 6-13.
3. Воробьев Д.В. Лесная типология и ее применение / Д.В. Воробъев, Б.Ф. Остапенко. -Харьков : Харьк. с.-г. институт, 1977. - 53 с.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 387 с.
5. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
6. Высоцкий Г.Н. Избранные сочинения / Г.Н. Высоцкий. - Том II. Почвенные и поч-венно-гидрологические работы. - М. : Изд-во АН СССР, 1962. - 400 с.
7. Высоцкий Г.Н. Избранные труды / Г.Н. Высоцкий. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1960. - 435 с.
8. 1нструкщя i методичш матерiали до обслуговування грунпв колгосшв та радгосшв украшськга РСР. - Харюв : Вид-во УАСХ, 1957. - 370 с.
9. Инструктивно-методические указания по крупномасштабному почвенно-типологи-ческому обследованию и картированию Гослесфонда УССР. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛ-ХА, 1965. - 48 с.
10. Кожевников П.П. Дубовые леса Лесостепи / П.П. Кожевников. - Пушкино : Изд. ВНИИЛХ, 1939. - 36 с.
11. Крикунов В.Г. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. - К. : Вид-во "Вища шк.", Головное изд-во, 1987. - 320 с.
12. Кузьмичев В.П. Грунти Харювщини i пщвищення ix родючосп / В.П. Кузьмичев. -Харюв : Вид-во "Прапор", 1965. - 97 с.
13. Кулаковская Т.Н. Оптимальные параметры плодородия почв / Т.Н. Кулаковская, В.Ю. Кнашис, И.М. Богдевич и др. / под ред. акад. ВАСХНИЛ Т.Н. Кулаковской. - М. : Изд-во "Колос", 1984. - 271 с.
14. Крюдеиер А.А. Основы классификации типов насаждений и их народнохозяйственное значение в обиходе страны / А.А. Крюденер. - Пг., 1916/1917. - 318 с.
15. Лаврииеико Д.Д. Типы леса Украинской ССР. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1954. - 91 с.
16. Методические рекомендации по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективности их использования / Туркевич И.В., Медведев Л.А., Мокшанина И.М., Лебедев В.Е. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1973. - 72 с.
17. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли. - М. : Изд-во "Экология", 1993. - 364 с.
18. Морозов Г.Ф. Избранные труды. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 536 с.
19. Нейко 1.С. Особливосп формування свiжиx кленово-липових та липово-ясеневих дiбров Слобожанського люотиполопчного району // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.2. - С. 17-22.
20. Остапенко Б.Ф. Типолопчна рiзноманiтнiсть лiсiв Украши. Лсостеп. - Харюв : Харк. держ. аграр. ун-ет, 1977. - 128 с.
21. Остапенко Б.Ф. Лесорастительное районирование и классификация типов леса Украины и Молдавии / Б.Ф. Остапенко, И.Ф. Федец, М.С. Улановский // Труды Харьковского с.-х. ин-та. - 1978. - Т. 258. - С, 6-28.
22. Остапенко Б.Ф. Лкова типология / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Ч. 2. - Харюв : Вид-во "Майдан", 2002. - 204 с.
23. Остапенко Б.Ф. Типологическое разнообразие лесов Украины. Степь / Б.Ф. Остапенко, М.С. Улановский. - Харьков : Харьк. гос. аграр. ун-т, 1999. - 157 с.
24. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Вид-во АН УССР, 1955. - 452 с.
25. Руководство по типологии лесов Украины : отчет о НИР УкрНИИЛХА. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1973. - 91 с.
26. Полевой определитель почв / Мин-во сел. хоз-ва УССР и др. / под ред. Попупа-на Н.И. и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 320 с.
27. Полупан Н.1. Визначник еколого-генетичного статусу та родючосп грунпв Украши / Н.1. Полупан, Н.1., В.Б. Соловей, В.1. Кисшь, В.А. Величко : навч. поабн. - К. : Вид-во "Ко-лообщ 2005. - 304 с.
28. Пятницкий С.С. Курс дендрологии. - Харьков : Изд-во ХГУ, 1960. - 423 с.
29. Улановский М.С. Лесоводственно-типологическая оценка лесорастительных условий Харьковской области // Тезисы докладов. - Харьков, 1963. - С. 75-78.
30. Уточнение классификации типов лесорастительных условий Полесья, Лесостепи и Степи УССР : отчет о НИР УкрНИИЛХА. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1961-1963. -233 с.
31. Уточнение лесоводственно-типологического районирования Украинской ССР : отчет о НИР УкрНИИЛХА. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1964. - 287 с.
Распопина С.П., Нейко И.С. Диагностическая характеристика почв доминирующих типов леса Слободского лесотипологического района
Представлены результаты исследования особенностей формирования свежей ясенево-липовой и свежей кленово-липовой дубравы Слободского лесотипологичес-кого района. Выяснена диагностическая отмена механического и физико-химического состава почвы этих типов леса. Установлено, что почва свежих кленово-липовой и ясенево-липовой дубрав преимущественно представлены темно-серой подзолистой почвой на лесах, которая на подтипичном уровне разделяет на средне гумусоаккуму-лятивные и умеренно слабо гумусоаккумулятивные.
Ключевые слова: типы леса, почва, механический состав, физико-химический состав.
Raspopina S.P., Neyko I.S. The characteristic of soils diagnostic of dominating forest types in Slobozanskiy forest typological region
At article is results of soil research fresh ash-lime and fresh a maple-lime-oak types of Slobozanskiy forest typological region are submitted. Are determined of diagnostic differences mechanical and physics - chemical composition of soil. Diagnostic abolitions of mechanical and physical and chemical composition of soils of these types of the forest are found out. It is set that soils of fresh linden-tree and linden-tree oakeries mainly presented darkly grey by pozolysta soils on forests, which at subtypical level divides on middling gummous cumulating and moderato poorly gumus-cumulating.
Keywords: forest types, soil, mechanical composition, physics - chemical composition.
УДК 630*5: 633.877 (477.75) Асист Р.В. Салогуб-Швденна фтш "Кримський azpomexHORO¿Í4uuü умверситет" - НУ 6iopecypcie i природокористування
ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ КРИМСЬКО1 ТА ШИРОКОГ1ЛОЧНИКА СХ1ДНОГО В УМОВАХ
СТЕПОВОГО КРИМУ
Здшснено аналiз виробничо-техшчно! документацп, який показуе, що bcí наса-дження люогосподарських пщприемств рiвнинного Криму створеш штучно у другш половиш ХХ ст. Загальна площа вкритих люом земель становить близько 7 тис. га, зокрема майже 2 тис. га люових культур за участю шпилькових деревних порщ: сосни кримсько! та широкогшочника схщного або ту! схщно! (бюти). Встановлено, що у степовш частиш Криму впродовж останшх 50 роюв найбiльшi площi люових культур сосни кримсько'1 та широкогiлочника схiдного створено у 80-х роках ХХ ст. (1096,67 га). Садили !х переважно (70 %) весною 1-2^чними аянцями. Приживлю-ванiсть i збереженiсть культур у наш час значно менша, шж була у 60-х та 70-х роках.
Ключов1 слова: лiсовi культури, сосна кримська, бюта, степовий Крим.
Степова зона Криму займае значну частину швострова, яка характеризуемся р1внинним рельефом та посушливим кшматом [1,3-6]. 1сторично скла-лося так, що люи на територи Кримського швострова природно зростають лише в прськш частиш, а степова е безлюою [3-6]. За комплексним люогоспо-дарським районуванням Украши степову частину Криму вщнесено до люо-господарсько! област Швденний сухий степ, Причорноморсько-Приазовсько-го швденно-степового округу та району Р1внинного Криму i Керченського т-вострова з типчаково-ковиловими чагарниками i луговими степами [3]. У наш час державш пiдприемства люового господарства степово! частини Криму на-раховують близько 7 тис. га земель вкритих люом, з яких майже 2 тис. га - за участю шпилькових деревних порщ: сосни кримсько! (Pinus nigra ssp. pallasi-ana) - пщвид европейсько! чорно! сосни (Pinus nigra L.) та широкогшочника схщного або ту! схщно! (бюти) Platycladus orientalis (L.) Franco [Thuja orientalis L.] [2]. Уш насадження люогосподарських пщприемств рiвнинного Криму створеш штучно у другш половини ХХ ст. Вони збереглися до нашого часу i характеризуються певними лiсiвничо-таксацiйними показниками [4, 5]. Лiсовi насадження в умовах сухого степу мають важливе еколопчне значення, однак вони залишаються мало вивченими. Для подальшого розвитку степового люо-розведення, створення нових, бюлопчно стшких насаджень шпилькових деревних порщ у цш зонi, потрiбно передусiм здiйснити ретельний аналiз наяв-ного виробничого досвiду лiсогосподарських пщприемств.
