CC BY
22
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
2. Федоров Н.И. Корневые гнили хвойных пород / Н.И. Федоров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 160 с.
3. Шубин В.И Плодоношение Armilariella millea (Vahl ex fr.) Karst. на Северо-Западе Европейской части СССР / В.И. Шубин // Микология и фитопатология. - 1976. - Т. 10, № 2. -С. 128-133.
4. Kloska R. Wybrane zagadnienia z prognozowania / R. Kloska, M. Hundert, R. Czyzycki. -Wyd.: Ekonomicus, Szczecin, 2007. - 236 p.
5. Krotkoterminowa prognoza wyst^powania wazniejszych szkodnikow i chorob in-fekcyjnych drzew lesnych w Polsce w roku 2009. - S^kocin Stary : IBL, 2009. odpowiednio co-rocznie dla lat 2001 do 2008. - 342 p.
6. Lech P. Metody diagnozowania i prognozowania stanu zagrozenia srodowiska lesnego / P. Lech, Z. Sierota, M. Malecka. - Warszawa : IBL, 1994. - 272 p.
7. Manka K. Fitopatologia lesna / K. Manka. - Warszawa : RWRiL, 2005. - Wyd. 6. - 472 p.
8. Ocena wyst^powania wazniejszych szkodnikow lesnych i chorob infekcyjnych w Polsce w 1999 roku oraz prognoza ich pojawu w 2000 roku. - Warszawa : IBL, 2000. odpowiednio corocznie dla lat 1976 do 1999. - 312 p.
9. Stanisz A. Przyst^pny kurs statystyki z zastosowaniem STATISTICA PL na przykladach z medycyny / A. Stanisz. - Krakow : StatSoft Polska, 2006. - Tom 1, 2. Wyd. 3. - 224 p.
10. ZoJciak A. Opienki / A. Zolciak. - Warszawa : Centrum Informacyjne Lasow Panstwowych, 2005. - 334 p.
Михайлив О.Б. Угроза повреждения насаждений опенком (Armilla-ria), обусловленная погодными условиями
Приведены результаты выполнения статистического анализа влияния погоды на распространение Armillaria. Исследования проводились для насаждений на территории Польши. Представлены результаты применения методики регрессионного анализа для построения моделей определения взаимосвязей между основными факторами погоды, которые могут влиять на развитие патогенного процесса и на жизнеспособность растений.
Ключевые слова: Armillaria, распространение болезни, множественный регрессионный анализ, регрессионная модель зависимости.
Mykhayliv O.B. Threat of forest stands by Armillaria caused weather conditions
The results of the statistical analysis of the effects of weather on the area where the Armillaria occurred is showed. The studies were conducted for plantations in Poland. The results of applying regression analysis techniques for modeling the links between weather factors that may influence the pathogenic process and the viability of plants is showed.
Keywords: Armillaria, area of occurrence of disease, multiple regression analysis, regression model based, predisposition of disease.
УДК 630*[11+114.521] Ст. наук. спшроб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫГА т. Г.М. Висоцького
ОСНОВН1 ТИПИ М1СЦЕЗРОСТАНЬ СЛОБОЖАНСЬКОГО Л1СОТИПОЛОГ1ЧНОГО РАЙОНУ ТА ГРУНТОВ1 ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ IX Л1СОРОСЛИННОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розглянуто основш типи мюцезростань вщповщно до 1хньо! ландшафтно! при-уроченостг Визначено систему дiагностичних показнигав для оцшювання люорос-линного потенщалу Грунпв. Показано, що гранулометричний склад Грунту е нашн-форматившшим шдикатором продуктивной люових Грунпв Слобожанщини.
Ключовг слова: люорослинне оцшювання Грунпв, продуктившсть лгав, грану-лометричний склад Грунту.
Грунтовий покрив е найважливiшою ланкою у структурi лiсових еко-систем. Вiд його люорослинних властивостей значною мiрою залежить величина екологiчного потенцiалу лiсiв, 1х продуктивтсть та стiйкiсть до неспри-ятливих факторiв зовнiшнього середовища. Розроблення системи дiагностич-них показниюв для визначення потенцiалу rрунтiв вщповщно до окремих ти-пiв мюцезростань i типiв лiсу е складним та актуальним завданням лiсового Грунтознавства як на теперiшнiй час, так i на перспективу. Актуальнiсть пи-тань з оцiнювання лiсорослинного потенщалу земель особливо зростае в умо-вах великомасштабних завдань, викладених у Концепцп реформування й роз-витку лiсового господарства щодо пiдвищення люистосп Укра1ни за рахунок залiсення земель, виведених iз сiльськогосподарського обiгу. Люорозведення на основi теоретичних розробок, яю максимально враховують потенцiал земель, набувае науково обгрунтованого рiвня та забезпечуе високу приживлю-ванiсть i життездатнiсть лiсових культур, 1х адаптоватсть до навколишнього середовища та, загалом, високу продуктивнiсть створених лiсiв.
Мета дослвджень - на основi сполучених дослщжень властивостей Грунтiв та продуктивной лiсостанiв визначити систему Грунтових показниюв для ощнювання лiсорослинного потенщалу земель Лiвобережного Люос-тепу Укра1ни (Слобожанський лiсотипологичний район). Основною вимогою до ще1 системи е висока шформативтсть - максимум шформацп про люо-рослинний потенцiал мiсцезростання за мшмально! кiлькостi показникiв.
Основний фон територп схщно1 частини Лiвобережного Люостепу становлять ландшафти височин та 1х схилiв з ярами, балками, врiзаними у крейдовi породи. Усi рiчковi долини Лiвобережжя мають типову асиметрич-ну будову: правi береги - висою, крутi та безпосередньо бшя рiчки представ-ленi сильно еродованими коршними плато, а лiвi береги - низью, чiтко тера-соваш системою четвертинних i третинних терас. Надзаплавна (борова) тера-са лiвих берегiв рiчок вкрита потужним шаром тщаних вiдкладень, якi пере-важно утворюються фракцiями середнього та дрiбного пiску з незначною кiлькiстю мулу, проте тарпляються також пiщанi масиви, що представленi глинистими пiсками та навиь супiсками. Рiвень трофностi мюцезростань арен залежить вщ вмiсту глинистих часток та тдвищуеться з 1х зростанням у межах вiд борового до сугрудового типу, проте в абсолютны бiльшостi пща-нi масиви борових терас характеризуються суборовими умовами.
На тдвищених дшянках вододiлiв та правих берегах рiчок Лiвобереж-ного Люостепу тд широколистяними лiсами за мшмально! участi трав'яно1 рослинностi сформувались свiтло-сiрi лiсовi та сiрi лiсовi Грунти, а у менш сприятливих для дендрофлори мюцезростаннях - тд достатньо розрщжени-ми лiсами з розвиненим трав'яним покривом - отдзолеш Грунти (темно-сiрi опiдзоленi та чорноземи отдзолеш). Територп, що були зайнят тшьки трав'яною рослиннiстю, представленi чорноземом типовим. За умов вщсут-ност або слабкого прояву ерозiйних процешв, тип лiсорослинних умов усiх цих територш визначаеться як свiжий груд (Б2). На дiлянках, що характеризуються близьким рiвнем Грунтових вод (заплави, притераст дiлянки, мжро-пониження) формуються гiгроморфнi (напiвгiдроморфнi) Грунти. Як правило,
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.12
це - грудовi типи мюцезростань рiзного рiвня зволоженостi (вщ вологуватих до мокрих титв): лучно-чорноземнi Грунти (Р2_3), лучш (03), лучно-болотнi (В4_5), болотнi (05).
Основнi масиви дiбров займають вододшьш плато та плакори правих коршних берегiв рiчок, що переважно представлен умовами свiжого груду (Б2), яю на верхнiх дiлянках пiвденних схилiв змiнюються 1хшми сухуватими пiдтипами (Р1_2) та мiсцями умовами сухого груду (РО, а на нижнiх дшянках схилiв - вологуватими пiдтипами (Б2_3) та умовами вологого груду (Б3).
Зональним типом лiсорослинних умов регюну дослiджень е свiжий груд, що представлений типами люу - свiжа ясенево-липова дiброва (Б2-яс-лД, бал поширеносп - 5) та свiжа кленово-липова дiброва (Б2-кл-лД, бал пошире-ност - 4), за Д.В. Воробйовим це безясеневi варiанти ясенево-липових дiбров [1, 2]. У ясеневих тдтипах дiбров перший ярус деревостану поряд iз дубом складений ясеном (вщ 10 до 40 %). Досить значну поширенiсть мають також умови свiжого субору, (тип лiсу - свiжий дубово-сосновий субiр (В2-дС), бал поширеносл - 3) [2]. Iншi типи лiсорослинних умов зустрiчаються значно рщ-ше. Так, наприклад, бал поширеност сугрудових умов, що представлеш типом люу - свiжий дубово-сосновий сугруд (С2-дС) становить "1" [2].
Визначено, що загалом для оцшки лiсорослинного потенцiалу незасо-лених люових Грунтiв найiнформативнiшими показниками на рiвнi 1х морфо-логiчних ознак е: потужнють гумусового горизонту та глибина залягання кар-бонатiв (визначаеться за лшею скипання вiд 10 % НС1), а на рiвнi фiзико-хi-мiчного складу: гранулометричний склад, вмют гумусу та рiзних форм Са, М^, К. Ця система показниюв подшяеться на основнi та додатковь При цьому гранулометричний склад, зокрема вмют фiзичноl глини, е одним iз найiнформативнiших (основних) iндикаторiв рiвня продуктивностi лiсових земель. Решта показниюв, зважаючи на 1хню закономiрну сушдряднють гра-нулометричному складу, е додатковими.
Основнi типи лiсу Слобожанського люотиполопчного району свiжi ясенево-липовi дiброви та свiжi кленово-липовi дiброви майже повсюди фор-муються на темно-шрих опiдзолених Грунтах на лесових породах - лесах. Щ Грунти характеризуються акумулятивним типом профiлю (доволi глибокою гумусованютю, значною насиченiстю основами), на який накладаеться про-цес отдзолення невисоко1 iнтенсивностi; карбонати, зазвичай приурочеш до материнсько1 породи. Темно-сiрi Грунти подшяються на помiрно слабогуму-соакумулятивш та середньогумусоакумулятивнi [4], що морфолопчно вiдрiз-няються дещо потужнiшим i темнiшим забарвленням гумусового шару, тодi як гумусовий горизонт слабогумусоакумулятивних шдтишв набувае вираже-ного бурого вщтшку.
Система дiагностичних показникiв лiсопродуктивноl здатносп темно-сiрих Грунтiв на лесах i вiдповiдно лiсорослинного потенцiалу умов свiжого груду охоплюе: гранулометричний склад, вмют загального кальцiю у мате-ринських породах, спiввiдношення вмiсту лужноземельних металiв, гумусова-нiсть Грунтового профшю. Основними показниками, що виявили найбшьш тiснi зв'язки з продуктивнiстю дубових лiсiв е гранулометричний склад Грун-
пв-шдГрунтя, а також вмют та спiввiдношення катюшв. Так, на лесах важког-линистого складу переважним чином формуються ^6oBi деревостани II кла-ciB боштету, тодi як на легко- та середньосуглинистих лесах - 1а-1 клашв. Зни-ження продуктивностi деревостанiв пов'язано з попршенням водно-фiзичних властивостей важкоглинистих грунлв, зокрема значним зростанням 1х щшь-ностi та недоступно1 рослинам вологи (вологють в'янення досягае 15-16 %).
Склад та вмiст обмшних катiонiв також е маркерами продуктивносп умов свiжого груду. Визначено, що вбирний комплекс rрунтiв дiбров 1а-1 кла-сiв бонiтету переважно насичений кальщем та калiем, у той час, як дiбров II класу - магнiем, що супроводжуеться зменшенням вмiсту Са2+ бiльш нiж у 5, а К+ - у 7 разiв. Отже, склад обмшних катюшв Грунтав у дiбровах II класу боштету е розбалансованим (сшввщношення Са: Mg-1:5), що негативно позна-чаеться на 1хньому кальщевому живленнi. При цьому оптимальне (теоретич-но-практичне) спiввiдношення (Са: Mg-3:1) збшаеться з тим, що спостерь гаеться в Грунтах високопродуктивних дiбров. Зауважимо, що класики лiсiв-ництва та люового Грунтознавства П.С. Погребняк i Н.П. Ремезов також при-дшяли значну роль Грунтовому кальцiю, як елементу живлення, що ютотно впливае на продуктившсть дубових деревостанiв [3, 6].
Таким чином, Грунти, сформован на лесах легкоглинистого-середньо-глинистого складу, переважно насичених кальщем, мають вищий люорослин-ний потенцiал, порiвняно з Грунтами на важкоглинистих лесах, насичених магшем. Зростання люорослинного потенцiалу Грунпв супроводжуеться тд-вищенням рiвня продуктивност дубових деревостанiв у середньому на один клас бонiтету - вщ II до I (Iа).
Ми також розробилио систему Грунтових показниюв для щентифжацп дiбровних типiв люу дослiджуваного регiону. Так, ясенево-липовi дiброви переважно приуроченi до середньогумусоакумулятивних пiдтипiв темно-сiрих опiдзолених Грунтiв, у той час як кленово-липовi - до помiрно слабогумусо-акумулятивних. Лшя скипання карбонатiв вiд 10 %> HCl у Грунтах ясенево-липових дiбров, порiвняно з кленово-липовими, як правило, ближча до по-верхш Грунту в середньому на 20 см (130 на противагу 150 см). За фiзико-хi-мiчними властивостями Грунти Б2-яс-лД вiдрiзняються вiд Б2-кл-лД дещо важчим гранулометричним складом (зазвичай, легкоглинистим-легкосе-редньоглинистим) за рахунок зростання вмюту мулисто1 фракцп, а також тд-вищеними рiвнями лужностi Грунтового розчину та трофностi (бiльш висо-ким вмiстом обмiнного кальцiю, калто, загального фосфору та гумусу) [5].
Ясен, як порода-мегатроф iз добре розвиненою неглибокою корене-вою системою, потребуе шдвищено! кiлькостi поживних речовин (особливо кальщю), що можуть забезпечувати Грунти зi значною абсорбцiйною здатшс-тю та близьким рiвнем залягання карбонатного горизонту. Цим вимогам вщ-повiдають темно-сiрi опiдзоленi Грунти на лесах легкоглинистого-легкосе-редньоглинистого класу, подальше зростання вмюту глинистих часток (до важкоглинистого класу) зумовлюе погiршення 1х водно-фiзичних властивостей, про що згадувалось вище, та призводить до зниження люорослинного потенцiалу Грунтiв, що проявляеться як у загальному зниженш продуктив-ностi лiсостанiв, так i змiнi 1х видового складу та, вщповщно, типiв лiсу.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2G11. - Вип. 21.12
Отже, поширенють та Cлобожaнщинi ясенa звичaйного певною мiрою обмежyeться невисоким рiвнем зволоженосп мiсцезростaнь, a тaкож вузьким дiaпaзоном влaстивостей темно-сiрих опiдзолених Грyнтiв та лесaх, що вгазу-ють та дещо вищий ïx рiвень трофносп, порiвняно з Грyнтaми, де y склaдi та-сaджень ясен вщсутнш.
Cосновi лiси регiонy прaктично повсюди предстaвленi yмовaми свiжо-го субору (B2), мiсцями (нa верxнix чaстинax пiщaниx бyгрiв) - його перехщ-ними вaрiaнтaми (Bi_2). Bони приурочен до борових терaс лiвиx берепв рь чок, укритих потужною товщею дaвньоaлювiaльниx добре промитих пiскiв, та яких формуються дерновi опiдзоленi (боров^ Грунти. Окремi (незнaчнi зa площею) дiлянки борових терaс, що склaденi грубозернистими пiскaми, вщ-повiдaють yмовaм свiжого бору (А2). Ще менш поширеними e умови сухого субору (Bi), вони трaпляються нa вершитах пiщaниx бyгрiв, a тaкож - умови свiжого сугруду (С2), що приурочеш до сyпiщaниx мaсивiв (та межi переходу до лесових терaс) aбо до глинистих пiскiв iз псевдофiбрaми, aбо - поxовaниx Грунпв. Ha зниженнях, вiд'eмниx елементax рельeфy мiсцезростaння сосно-вих лiсiв щентиф^ються як вологi субори (B3) чи волоп сугруди (С3).
Дерновi отдзолеш Грунти регюну, що формуються тд освiтленими сосновими лiсaми з розвиненим трaв'яним покривом, xaрaктеризyються неди-ференцiйовaним aбо слaбодиференцiйовaним профiлем, мiсцями з тдвищеним рiвнем гyмyсонaкопичення. У суборевих мiсцезростaнняx потyжнiсть гумусового горизонту Грунпв змiнюeться вiд i0 до 50 см, тобто зтаходиться в межax кaтегорiй неповнорозвиненi-короткопрофiльнi-мaлопотyжнi. Шйпоширешши-ми e неповнорозвинеш Грунти, ïx чaсткa серед iншиx кaтегорiй Грyнтiв сгано-вить бiльше 50 %. Cyгрyдовi умови xaрaктеризyються знaчно потyжнiшим гу-мусовим профiлем (70-90 см), тобто вщповдають кaтегорiям середньопотуж-нi-потyжнi з перевaжaнням остaннix. Глибинa зaлягaння мaтеринськоï породи (дaвньоaлювiaльний пiсок) змiнюeться вщ 45 до i 20 см. Подiбнa строкaтiсть yтворюeться yнaслiдок хвилястого рельeфy нaдзaплaвниx терaс.
Bизнaчено, що у свiжиx суборевих мiсцезростaнняx, лiсорослинний потенцiaл дернових опiдзолениx Грyнтiв нa дaвньоaлювiaльниx пiскax, a й, отже, i продуктивнють соснових лiсiв оцiнюeться тaкою системою погазни-кiв: грaнyлометричний скгад; потyжнiсть гумусового горизонту; вмiст зa-гaльного кaлiю, гумусу тa обмшного кaльцiю. Основними дiaгностичними покaзникaми e: грaнyлометричний склaд, вмiст зaгaльного галт, a тaкож по-тyжнiсть гумусового горизонту ^вдяки простотi тa швидкосп його визта-чення), рештa погазниюв (вмiст гумусу тa обмiнниx га^ошв) e додaтковими. Змiнa пaрaметрiв цих погазниюв (зa умов iдентичного рiвня ïx зволоженостi) впливae нa продуктивнють соснових лiсiв. Тaк, збiльшення та 25 % чaстки фiзичноï глини в мaтеринськiй породi (дaвньоaлювiaльний тсок) суборевих мiсцезростaнь, що вiдповiдae змш грaнyлометричного склaдy Грyнтiв вiд т-щaного до глинисто-пiщaного, спричиняe тдвищення продyктивностi соснових деревостaнiв у середньому нa один клaс боштету (вiд II до I (Ia)). Лiсо-рослинний потенцiaл Грyнтiв соснових лiсiв тaкож зростae зa мiрою збiль-шення потyжностi гумусового горизонту (вщ 20 до 40 см) тa вмiстy кaлiю в
породi вщ 0,02 до 0,08 %. CocHOBi лiси Слобожанщини умов свiжого сугруду формуються за найвищими класами боштету (1-1а та вище).
Висновки. Нашнформатившшими (за умови, достатньо! для розвитку дендрофлори звoлoженocтi мicцезрocтань) iндикатoрами рiвня продуктивнос-тi лicoвих земель Слобожанського люотиполопчного району е грануломет-ричний та мшералопчний (хiмiчний) склад материнських порщ.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. - 452 с.
2. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач // Укра-шський ордена "Знак Пошани" науково-дослщний ш-т люового господарства та агролюомел> орацп ¡м. Г.М. Висоцького. - Харгав : Вид-во Харк. держ. аграрн. ун-т ¡м. В.В. Докучаева, 2002. - 204 с.
3. Погребняк П. С. Дослщження Грунпв i кореневих систем у д1бровах // Пращ шститу-ту лгавництва, 1949. - Т. 1. - 10-67 с.
4. Полупан М.1. Визначник еколого-генетичного статусу та родючосп Грунпв Укра1ни : навч. поабн. / М.1. Полупан, В.Б. Соловей, В.1. Кисть, В.А. Величко. - К. : Вид-во "Коло-об!г", 2005. - 304 с.
5. Распоп1на С.П. Д1агностична характеристика Грунпв домшантних тишв люу Слобожанського люотиполопчного району / С.П. Распотна, 1.С. Нейко // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2010. - Вип. 20.5. - С. 45-52.
6. Ремезов Н.П. Лесное почвоведение / Н.П. Ремезов, П.С. Погребняк. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 324 с.
Распопина C.n. Основные типы мест произрастаний Слобожан-ского лесотипологического района и почвенные показатели для оценки их лесорастительного потенциала
Рассмотрены основные типы местопроизрастаний в соответствии с их ландшафтной приуроченностью. Определена система диагностических показателей для оценки лесорастительного потенциала почв. Показано, что гранулометрический состав почвы является наиболее информативным индикатором производительности лесных почв Слобожанщины.
Ключевые слова: лесорастительная оценка почв, производительность лесов, гранулометрический состав почвы.
Raspopina S.P. Basic types of habitat of Slobozhansky forest typological region and soil parameters for assessment of their capacity for forest production
The main types of habitat in accordance with their landscape confinement are considered. System of diagnostic indices for assessment of forest site capacity of soils is determined. It is shown that granulometric composition of soils is the most informative indicator of productivity for forest soils of Slobozhanshchina.
Keywords: assessment of soil capacity for forest production, forest productivity, gra-nulometric composition of soil.
УДК 582.475:630*1 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
Бтоцертвський Нацюнальний аграрний университет
ОСНОВН1 ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕТАП1В 1НТРОДУКЩ1 РОСЛИН
Проанал1зовано особливосп становлення штродукцп рослин як науки, розгля-нуто завдання та методи наукових дослщжень на рiзних етапах штродукцп. Запропо-
