CC BY
10
3. Застосування сонячно! енергп у житловому господарст та деревообробцi : наук. ви-дання / 1.М. Озаркiв та ш. - Львiв : НВФ "Украшсью технологи", 2012. - 338 с.
4. Излучение ультрафиолетовое. Величины и единицы. Термины и определения. Руководящий технический материал. РТМ. 3-381-73, 1974. - 37 с.
5. Мешков В.В. Основа светотехники / В.В. Мешков. - М. : Изд-во "Енергия", 1979. -
368 с.
6. Клешинин А.Ф. Растения и свет / А.Ф. Клешинин. - М.-Л. : Изд-во АН СРСР, 1954. - С.
7. Свенцицкий И.И. Использование образцовых ламп силы света для градуировки фито-фотометров / И.И. Свенцицкий, Д.Н. Четвергов // Свето-техника. - 1972. - № 9. - С. 14-15.
Копий Л.И., Озаркив О.И., Тереля И.П. Фотобиологические действие солнечного излучения на лесные насаждения
Раскрыты основные свойства Солнца как естественного источника излучения. Дана классификация электромагнитного излучения и его воздействие на окружающую среду. Описано влияние солнечной энергии на фотосинтез.
Ключевые слова: солнце, источник излучения, окружающая среда, фотосинтез, волна, состояние растений, освещенность, полосы поглощения, эффективность излучения.
Kopiy L.I., Ozarkiv O.I., Terelya I.P. Photobiology effect of sunlight on forest plantations
This paper examines the basic properties of the sun as a natural source of radiation. Given the classification of electromagnetic radiation and its impact on the environment. We describe the impact of solar energy in photosynthesis.
Keywords: sun, the source of radiation, environment, photosynthesis, wave condition of plants, light, absorption, emission efficiency.
УДК 630*[11+114.33] Зав. лаб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫГА м. Г.М. Висоцького
Д1АГНОСТИЧН1 ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ Л1СОРОСЛИННОГО ПОТЕНЦ1АЛУ П1ЩАНИХ ЗЕМЕЛЬ УКРА1НИ
Розглянуто проблему класифжаци шщаних Грунпв за рiвнем продуктивности Показано, що нашнформатившшим шдикатором !х люорослинного потенщалу е гра-нулометричний склад. Визначено параметри гранулометричного складу шщаних земель Укра!ни для рiзних тишв люорослинних умов та розроблено систему дiагнос-тичних показнигав для ощнювання !х люорослинного потенщалу.
Ключовг слова: шщаш Грунти, гранулометричний склад, дiагностичнi показни-ки, люорослинний потенщал.
Люорозведення на основ! науково-практичних розробок, як максимально враховують потенщал земель, забезпечуе високу приживлювашсть та життездатшсть люових культур, !х адаптованють до навколишнього середо-вища. Питання з ощнювання люорослинного потенщалу земель набувають особливо! актуальност в умовах великомасштабних завдань, викладених у Концепцп реформування й розвитку люового господарства щодо тдвищення темтв люорозведення з метою досягнення оптимального р1вня люистосп Ук-ра!ни (20 %), за рахунок залюнення малопродуктивних земель (зокрема тща-них), виведених 1з сшьськогосподарського обку.
Стан питання. На тепер найбшьш уживаною люотиполопчною сис-тематизащею шщаних земель Укра!ни е класифжащя А. С. 1ванова - М.М. Дрю-
ченка з урахуванням доповнень О.С. Гладкого, у якт основними маркерами трофносп е гранулометричний склад Грунту та низка його морфолопчних оз-нак [1, 2]. Доповнення О.С. Гладкого стосуються розроблення градацт тща-них Грунпв за вмiстом фiзичноl глини (%), що виглядають так: 1) тсок 0-2,5(3); 2) пiсок глинистий 2,5(3) -5 (6); 3) сутсок легкий 6(5) -10; 4) сутсок (суглинко-тсок) 10-20. Проте класифiкацiя О.С. Гладкого потребуе уточнень та доопрацювань принаймт у двох аспектах. Так, наведет в дужках дат роблять ll незакiнченою, а, крiм цього, автор зазначав, що, поряд iз гранскла-дом, важливим критерiем потенцiалу пщаних земель е потужнiсть гумусова-носп профiлю, проте цей показник ще необхiдно кiлькiсно оцiнити.
Одиницями лiсотипологiчноl систематизацп пiщаних Грунтiв е таю 1х класи - пiски, глинисп пiски та супiски (легкi та важю), водночас за загаль-ноприйнятою в Укра!т класифiкацiею Грунтiв за гранскладом Н.А. Качинсь-кого тски подiляють на "рихлi" (вмiст фiзичноl глини 0-5 °%), "зв'язнi" (510 %), та "супiски" (10-20 %). Класу "глинистi пiски" у класифжацп Качинсь-кого не видшено. Отже, у лiсознавствi прийнято бшьш дрiбний розподiл т-щаних земель за вмютом фiзичноl глини, що мае об'ективно кращу тформа-тивтсть про 1х лiсорослинний потенцiал. Так, збагачення тску на 1-2 % глиною може тдвищити боттет соснових насаджень на один клас. За нашими спостереженнями, збiльшення вмюту фiзичноl глини в гумусованому шарi Грунтiв на 1 % сприяе тдвищенню середньо1 висоти соснових деревосташв у лiсостеповiй зонi приблизно на 0,6 метра [3].
Невщповщнють наведених класифжацш може спричиняти ототожнен-ня зв'язно-тщаних та глинисто-пiщаних Грунтiв, що е помилковим, оскшьки вмiст фiзичноl глини цих класiв вiдрiзняеться майже удвiчi. Якщо ж припус-тити (а так, iмовiрно, й е), що тд час визначення мехашчного складу Грунтiв дослiдники користувались загальновизнаною класифiкацiею Качинського, а оцiнювання титв лiсорослинних умов (ТЛУ) проводили за вщомими поло-женнями, згiдно з якими боровi умови приуроченi до тсюв, суборовi - до глинистих пiскiв, а сугрудовi - до сутсюв, то в наявностi маемо плутанину або iстотнi помилки. Отже, унаслщок неузгодженостi лiсотипологiчноl та Грунтознавчо! класифiкацiй пiд час оцiнювання рiвня трофностi пiщаних Грунтiв та, вщповщно, ТЛУ, часом виникають суперечливi результати, нас-лiдками яких е неправильне проектування титв люових культур тд час ство-рення нових лiсiв. Невiдповiднiсть лiсових культур типам мюцезростань спричиняе зниження 1х стiйкостi до несприятливих умов середовища, через що вони втрачають життездатнiсть та неефективно виконують сво1 природо-охороннi та захист функцil.
Отже, зважаючи на надзвичайну важливiсть гранулометричного складу Грунпв пiд час вiднесення мюцезростань до пе! чи iншоl групи трофностi, виникае необхiднiсть конкретизування кшьюсних параметрiв гранскладу ос-новних клашв пiщаних Грунтiв - "пiски", "глинисп пiски", "супiски", а та-кож - показника потужноста гумусовано! частини профшю, який також мае дiагностичне значення пiд час оцiнювання ТЛУ пщаних земель.
2. Еколопя довкшля
79
Об'екти та методи. Вивчення люорослинного потенцiалу пщаних rрунтiв (дернових опiдзолених на давньоалкгаальних тсках, дерново-скрито-опiдзолених на флювюглящальних та давньоалювiальних пiсках) проводили зпдно з базовими положеннями люово1 типологп, Грунтознавства та агрохь ми. У рiзних природних зонах Укра1ни (Полюся, Люостеп, Пiвнiчний Степ) та ТЛУ (Аь А2, Вь В2, С2 та 1х перехiдних варiантах) було закладено 103 пробнi площ^ надано таксацшну характеристику соснових насаджень, вь дiбрано та проаналiзовано 330 зразюв Грунту. Потенцiал Грунтiв оцiнювали на основi визначення: гранулометричного складу (методом тпетки); вмiсту гумусу (за Тюршим); вмiсту загальних форм К, Р, К (у концентрованiй ирча-нокислш витяжцi методом Гiнзбург); вмiсту обмшних Са2+, Мg2+, К+ у оцто-во-амонiйнiй витяжцi; рiвня кислотностi (потенцюметрично).
Серед названих показникiв Грунту за допомогою методiв математич-но1 статистики визначали такi показники, що в щентичних умовах зволожен-ня найбшьшою мiрою впливають на продуктивнiсть люу, а, отже, можуть слугувати 11 критерieм. Головна вимога до показниюв - iнформативнiсть, тоб-то максимум шформацп про лiсопродуктивну здатнiсть мюцезростань за умов використання 1х мшмально! кiлькостi. На таких принципах для пщаних земель Укра1ни було розроблено яюсно-юльюсну систему Грунтових показниюв для ощнювання 1х люорослинного потенцiалу.
Результати досл1дження. Пiщанi Грунти успадкували вiд материнсь-ких порщ (пiскiв рiзного генезису) легкий гранулометричний склад та слабку диференцiацiю за профшем. При загальнiй подiбностi, 1х грансклад у межах природних зон Укра1ни все ж мае деяк вiдмiнностi. Так, у складi пщаних Грунпв люостепово1 та твшчно-степово1 зон переважае фракщя мiлкого тс-ку, вмiст яко1 для обох зон становить 61 %, а в зош Полiсся - фракцiя крупного й середнього тску - 54 %. Серед часток фiзичноl глини в пiщаних Грунтах ушх природних зон домiнуе мулиста фракцiя. 11 кiлькiсть е максимальною в Люостепу (6 %), а в швшчно-степовш та лiсовiй зонах дуже подiбною (вщ-повiдно 4,1 та 4,3 %).
За природними зонами у Грунтах рiзних ТЛУ вмют фiзичноl глини змiнюеться так. У сухих та свiжих борових умовах Полюся та Пiвнiчного Степу, тобто, у зонах свого максимального поширення, 11 вмют дуже низь-кий - 3,9 та 4,9 % вщповщно. У найбагатших умовах пщаних мюцезростань (С2), максимальна юльюсть фiзичноl глини властива Грунтам Люостепу -11,2 %, що вище на 25 % нiж у Грунтах Полюся (8,4 %) та на 44 % - Швшчно-го Степу (7,4 %). Грунти свiжого субору за природними зонами характеризуются досить схожим вмютом глинистих часток. Так, у Люостепу та Швшч-ному Степу вш дорiвнюе 7 %, а в Полюй дещо знижуеться - 6,2 %. Характер змiн за природними зонами Укра1ни параметрiв iншого шдикатора люопро-дуктивно1 здатностi пiщаних Грунпв - гумусованостi профiлю е подiбним до змiн вмiсту фiзичноl глини. Так, в ушх типах пщаних мюцезростань найбшьшою гумусованютю профшю вiдзначаються Грунти Лiсостепу (В1, В2 - 32 см; С2 - 80 см), найменшою - Полюся (А1, А2 - 7 см; В1, В2 - 15 см; С2 _ 22 см), а Швшчному Степу цей показник займае промiжне значення мiж зонами (Аь А2 - 13 см; В!, В2 - 25,5 см; С2 - 64 см).
Аналiз отриманого нами численного фактичного матерiалу щодо поеднаного вивчення гранскладу пiщаних трунив та 1х лiсорослинного ефек-ту дав змогу нам розробити класифжащю пiщаних rрунтiв Укра1ни за грану-лометричним складом та рiвнем 1х лiсорослинного потенцiалу. Так, за вмюту часток фiзичноl глини до 5 % ми вщносимо цi Грунти до класу пiщаних, вiд 5-7 - глинистих пююв, 8-10 - сутсюв легких, 11-20 % - сутсюв важких (суг-линко-тсюв). Ще бiльше дрiбнення вмiсту фiзичноl глини класу "пiски", по-дiбне до дрiбнення за О.С. Гладким (<2(3) %), ми вважаемо недоцшьним унаслiдок низки причин. Так, недосконалють i невисока точнiсть методу "т-петки", яким в Укра1т визначають грансклад, за вкрай мало1 юлькосп глинистих часток, буде давати значт похибки результатiв аналiзу, що в тдсум-ку, призводитиме до похибок тд час оцiнювання ТЛУ. Крiм цього, Грунти iз вмютом фiзичноl глини <2 % е нехарактерними для дослщжених природних зон (що тдтверджено результатами численних аналггичних визначень), а 1х лiсорослинний ефект майже не вiдрiзняеться вiд Грунпв iз вмiстом часток фь зично1 глини 2-4 %. Отже, ми пропонуемо найменшим класифiкацiйним зна-ченням, що характеризуе клас "пiски", залишити саме величину 5 %.
Агрохiмiчнi показники Грунтiв дуже часто використовують пiд час оцiнювання 1х потенщалу. Пiщанi Грунти Укра1ни характеризуються кислою реакщею (рНвод. - 5,1), дуже низьким загальним вмiстом елементiв живлення (К - 0,045, Р - 0,03, К - 0,07 %%), обмiнних основ (4 м-екв/100 г Грунту), гумусу (0,8 %) з поступовим зростанням 1х вмюту в Грунтах вщ борових до суг-рудових умов. Математичним аналiзом доведено, що серед названих показниюв найкращим iндикатором лiсопродуктивноl здатност пiщаних Грунтiв е вмiст загального калiю. З цiею метою також можна використовувати вмют гумусу та суму обмшних основ. Отже, за результатами власного численного фактичного матерiалу та дотримуючись базових лiсотипологiчних положень, ми розробили систему дiагностичних показниюв для визначення ТЛУ тща-них земель Укра1ни. Параметри цих показниюв та вщповщш 1м категорп трофносп представлено в табл.
Табл. Дiагностичнi показники для визначення трофностг тщаних земель УкраТни
Категорп трофноси Параметри дагностичних показниюв для визначення трофност тщаних Грун-нв
вмют ф1зич-но! глини, % вмют К2О, % потужшсть гумусованих горизонпв*, см
Полюся Люостеп Швшчний Степ
А <5 0,03±и'ш <10 - <15
В 5-7 0,06±0-005 10-15 15-35 20-25
ВС-С 7-8 15-20 - >50
С 8-10 0,14±0-027 20-30 35-45 -
СБ 11-20 >30 >70
Примака: - потужшсть гумусованих горизонпв включае в себе сумарну потужшсть горизонпв ¡з вираженою наявшстю гумусу (Не+Нр+РН(РЬ)).
Висновки. Основними дiагностичними показниками пiд час ощню-вання лiсорослинного потенцiалу трунив пiщаних земель Укра1ни е вмют фь зично1 глини, загальна потужшсть гумусовано! частини профiлю, а також вмют загального калто. Перехiд вщ одного до iншого типу люорослинних умов супроводжуеться поступовим збiльшенням !х параметрiв.
2. Екологiя довкiлля
81
Л1тература
1. Гладкий О.С. Грунтово-люорослинш умови Нижньодншровських (Олешковських) тсюв / О.С. Гладкий // Нау^ працi УкрНД1ЛГА. - К. : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 1960. - Вип. 20. - С. 68-79.
2. Иванов А.Е. Комплексное освоение песков / А.Е. Иванов , М.М. Дрюченко. - М. : Сельхозиздат, 1962. - 432 с.
3. Распотна С.П. Грунтсж шдикатори для ощнювання продуктивной основних титв люових мюцезростань сидного Люостепу / С.П. Распотна // Агрохiмiя i Грунтознавство : Mi:®8WM4. темат. наук. зб. - Харгав. - 2011. - С. 89-95.
Распопина С.П. Диагностические показатели для оценки лесорас-тительного потенциала песчаных земель Украины
Рассмотрена проблема классификации песчаных почв по уровню продуктивности. Показано, что гранулометрический состав является наиболее информативным индикатором их лесорастительного потенциала. Определены параметры гранулометрического состава песчаных почв Украины для разных типов лесорастительных условий, а также разработана система диагностических показателей для оценки их ле-сорастительного потенциала.
Ключевые слова: песчаные почвы, гранулометрический состав, диагностические показатели, лесорастительный потенциал.
Raspopina S.P. The diagnostic parameters for assessment of capacity for forest production of sandy lands of Ukraine
The problem of classification of sandy soils is considered in accordance with their capacity for production. It is shown that granulometric composition of sandy soils is the most informative indicator of forest productivity. The parameters of granulometric composition of sandy lands of Ukraine were estimated which correspond to the different types of forest site conditions and system of diagnostic indices for assessment of forest site capacity of soils is determined.
Keywords: sandy soils, granulometric composition, parameters for diagnostic, productivity of forest soil.
УДК502.37:332.87(477) Доц. Н.Б. Буряк, канд. екон. наук;
доц. С.В. Лукаш, канд. екон. наук - Львiвська державна фтансова академш
ПРОБЛЕМИ ЗБИРАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА УТИЛ1ЗАЦН ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В В УКРАШ1
Здшснено огляд сучасних пiдходiв до визначення понять "вщходи" та "твердi побутсш вщходи" (ТПВ). Систематизовано дат про щорiчне нагромадження ТПВ на мюькому полнот Львiвського комунального шдприемства "Збиранка". Розглянуто порядок формування тарифiв на послуги з вивозу ТПВ. Окреслено проблемш та перспективы аспекти еколопчного розвитку Украши.
Ключовг слова: еколопчна безпека, промисловi вщходи, твердi побутовi вщхо-ди, норми утворення твердих побутових вiдходiв, житлово-комунальш послуги, тариф, власники вiдходiв.
Вступ. 1снують суперечност м1ж прогресуючим економ1чним розвит-ком, зростаючими потребами в природних ресурсах i запоб^анням забруд-ненню навколишнього середовища. Вiд цього залежить еколого-енергетична безпека краши i це може призвести до еколопчно! катастрофи в масштабах планети. Невщкладного вирiшення та фшансування заходiв як на державному, так i на мюцевому рiвнi потребують проблеми у сферi поводження з по-
