Особливості гранулометричного складу ґрунтів Розточчя Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

резерваты и заказники; будет ориентирован на обеспечение устойчивого развития местных общин.

Ключевые слова: геопарк, геосайты, окаменевшее дерево, возвышенность Рас-точье, геообразование, геотуризм.

Zinko Yu.V., Bogucki A.B., Brusak V.P., Hnatyuk R.M., KrompecM., Buraczynski Ya. International Geopark "Petrified Forest of Roztochya": concept and programme of its formation

We describe the essence and tasks of a novel international category of geoheritage protection, i.e., geoparks. The concept and programme of forming an international Geopark "Petrified Forest of Roztochya" is presented based on the example of a transborder (Ukrainian-Polish) highland of Roztochya. Its main attractions sites will be the fragments of petrified trees of Taxodium origin, that can be usually found within neogenic sandy deposits. A programme of research and organizational measures has been presented concerning the formation of topical Geopark in Roztochya region as well as the accomplishment by the Geopark of natureprotection, educational and geotourism functions. The Geopark is going to embrace the territory of the existing natureprotecting sites of Roztochya, i.e., preserve, national and landscape parks and conserved areas, reservates (reserves). The Geopark's orientation is sustainable development of local communities.

Keywords: Geopark, petrified trees, geosites, highland, geoeducation, geotourism.

УДК 631.435 (477.83) Проф. М.Г. Kim, канд. геогр. наук -

Львiвський НУ iM. 1вана Франка; доц. О.М. Шдкова, канд. геогр. наук - КНУ iM. Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТ1 ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТЮ

РОЗТОЧЧЯ

Визначено i проаналiзовано гранулометричний склад грунтсв i грунтотворних порщ Розточчя: дерново-опщзолених, сформованих на дочетвертинних i водно-льодовикових тсках; арих люових, сформованих на лесоподiбних суглинках; дерно-вих, сформованих на водно-льодовикових сутсках; дерново-карбонатних грунпв, грунтотворною породою яких е елювш карбонатних порщ (вапняюв i мергелiв). Гранулометричний склад грунти Розточчя повшстю успадкували вщ грунтотворних порщ. Встановлено особливосп гранулометричного складу грунпв Розточчя залежно вщ порщ, на яких вони сформувались.

Kлючовi слова: гранулометричний склад, грунти, породи.

Постановка проблеми. Гранулометричний склад е важливою гене-тичною й агроном1чною характеристикою грунту. Вщ нього залежать майже вс ф1зичш, мехашчш, значною м1рою ф1зико-х1м1чш властивосл грунлв i 1х-m режими. Родючють грунт1в також тюно пов'язана з 1'хтм гранулометрич-ним складом.

Гранулометричний склад грунлв значною м1рою успадковуеться вщ грунтотворних порщ i в сво1х основних рисах мало змшюеться у процес грунтотворення. На щшьних породах процеси грунтотворення i вивггрювання вщбуваються одночасно, що зумовлюе фiзичне подрiбнення породи на грану-лометричш елементи рiзного розмiру. При цьому сшввщношення цих части-нок е рiзним залежно вiд характеру вихщно! породи, напрямку, iнтенсивностi та тривалосп вивiтрювання, визначаючи цим гранулометричний склад вщ-кладiв i, вiдповiдно, грунлв, що на них формуються.

Одшею з особливих рис Розточчя е pi3HOMaHiTHiCTb грунтотворних i пiдстилаючих порiд [2]. Породи вщмшт за петрографiчним i мiнералогiчним складами, будовою, щшьтстю тощо, по-рiзному впливають на будову та властивост грунтiв, що на них сформувалися, зокрема й на 1хньому грануло-метричному складi.

Мета i завдання дослiджень. Метою дослщжень було вивчити грану-лометричний склад грунлв Розточчя, виявити його особливост залежно вiд грунтотворних порiд.

Для досягнення мети було виконано таю завдання: визначено i про-анашзовано гранулометричний склад грунтiв i грунтотворних порщ Розточчя; виявлено особливостi гранулометричного складу грунтiв Розточчя залежно вщ л^ологп грунтотворних i пiдстилаючих порщ.

Матерiали i методи дослiджень. Дослщженнями було охоплено дер-ново-опiдзоленi (приховано-, слабо- i середньоопiдзоленi), сiрi лiсовi i дерно-вi (зокрема дерново-карбонатш) грунти, оскiльки вони займають найбiльшi площi на Розточчi та становлять основу земельного фонду регюну.

Гранулометричний склад грунлв i грунтотворних порщ Розточчя виз-начали методом Качинського. Гранулометричний склад карбонатних грунтотворних порщ i всiх грунтових горизонлв, що мiстять карбонати, визнача-ли цим же методом шсля попереднього оброблення 1х 0,2 i 0,05 н НС1, щоб вiдокремити гранулометричш частинки мiж собою шляхом руйнування кар-бонатiв, якi вiдiграють роль скршлювального (цементуючого) матерiалу.

Результати дослщження. Гранулометричнi елементи рiзного розмiру мають переважно рiзний мiнералогiчний, вiдповiдно, i хiмiчний склад. Груб-шi частинки зазвичай представлеш кварцом, пилуватi - кварцом i польовими шпатами, тонкодисперсш - вторинними глинистими мiнералами [4, с. 70].

Дерново-ошдзолеш грунти Розточчя характеризуются легким грану-лометричним складом, однак розподш фракцiй гранулометричних елемент1в е рiзним (табл. 1).

Табл. Гранулометричний склад tpyHmie Розточчя (за даними aemopie)

№ з/п Генетич- ний горизонт Глибина вщбору зразк1в, см Втрати ввд оброблення НС1, % Розм1р частинок, мм; кшьшсть % Сума частинок <0,01 мм, %

Фтзичний тсок | Фтзична глина

тсок пил мул

10,25 0,250,05 0,050,01 0,010,005 0,0050,001 <0,001

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Дерново-прихованоотдзолет зв'язнопщат на дочетвертинних тсках

3В Hpe 5-13 - 20,48 50,71 20,60 1,01 0,85 6,36 8,21

Pie (h) 13-23 - 18,53 50,86 17,51 1,61 2,49 9,00 13,10

P 140-150 - 21,96 57,89 10,18 4,41 2,20 3,36 9,97

Дерново-слабоотдзолет зв'язнопщат на дочетвертинних тсках

2В He 5-14 - 37,37 25,68 27,40 2,38 2,05 5,12 9,55

Ieh 14-27 - 46,51 29,58 14,55 2,36 0,88 6,12 9,37

I (e) 37-47 - 51,69 23,43 16,26 2,33 2,37 3,92 8,63

Pif (k) 75-85 - 50,10 25,87 8,06 2,73 1,80 11,44 15,97

Ptk 140-150 40,5 80,50 6,15 8,77 0,24 2,12 2,22 4,57

1 | 2 | 3 |4|5|6 7 | 8 9 10 | 11

Дерново-слабоотдзолет зв'язнопiщанi на водно-льодовикових тсках, пiдстелених мореною

11Б He 5-15 - 35,71 53,25 4,31 0,89 1,49 4,35 6,73

He 15-25 - 37,85 49,85 6,43 1,33 0,76 3,78 5,87

Ш 25-31 - 39,84 51,40 1,41 2,17 1,04 4,14 7,35

Ie (h) 46-56 - 37,72 55,99 1,44 0,04 0,48 4,33 4,85

I 83-93 - 42,91 50,56 1,64 0,52 0,08 4,29 4,89

Pi 115-125 - 33,53 56,78 1,88 0,96 1,48 5,37 7,81

D 140-150 - 2,40 19,00 33,18 4,65 8,02 32,75 45,42

Дерново-слабоопiдзоленi супщат на водно-льодовикових пiсках, пiдстелених вапняками

1П He (op) 0-10 - 33,07 5,76 44,32 4,73 5,82 6,30 16,85

He (op) 10-20 - 29,84 7,77 44,17 7,45 4,90 5,87 18,22

Ш (n/op) 20-27 - 28,45 9,73 42,79 6,64 4,05 8,34 19,03

EIh 33-43 - 22,37 7,38 45,25 5,45 9,33 10,22 25,01

Iрtk 55-65 - 32,22 2,42 8,11 3,23 3,74 50,28 57,24

Дерново-слабоопiдзоленi супiщанi на водно-льодовикових тсках, тдстелених пiсковиками

2П He 0-10 - 26,32 17,67 42,20 4,56 7,29 1,96 13,81

He (op) 10-19 - 28,71 13,18 45,29 4,53 5,66 2,63 12,81

He (n/op) 19-29 - 27,09 18,82 40,60 5,22 5,18 3,09 13,49

IEh 31-41 - 20,35 13,65 48,18 3,89 9,68 4,25 17,81

D 85-95 - 6,20 26,88 41,68 3,80 10,88 10,56 25,24

Дерново-середньоотдзолет супiщанi на водно-льодовикових пiсках, тдстелених мореною

3П He (op) 0-10 - 17,66 14,27 53,55 3,23 3,06 8,23 14,52

He (op) 10-20 - 21,34 11,95 52,71 7,04 1,70 5,26 14,00

E (i) 20-30 - 14,48 7,86 60,73 6,49 1,53 8,91 16,93

E (i) 30-40 - 10,71 5,74 63,51 8,23 3,99 7,82 20,04

I Ю 45-55 - 11,15 5,41 61,55 3,60 9,86 8,43 21,89

IP 60-70 - 23,74 17,28 32,57 7,56 2,76 16,09 26,41

P 73-83 - 40,90 17,64 27,61 5,47 3,72 4,66 13,85

D 115-125 - 1,14 6,83 55,07 6,06 9,09 21,81 36,97

Сiрi лiсовi слабозмит легкосуглинковi на лесоподiбних суглинках

1Л Ш op 0-10 - 27,40 0,44 51,56 5,72 6,04 8,84 20,60

He op 10-21 - 18,60 3,04 55,08 9,64 4,20 9,44 23,28

He n/op 21-30 - 19,0 4,96 55,76 5,80 4,60 9,88 20,28

Ieh 36-46 - 8,40 4,36 64,48 5,80 6,40 10,56 22,76

I (e) 51-61 - 12,00 2,68 52,84 3,28 4,80 24,40 32,48

Рi 75-85 - 13,60 3,52 52,32 5,64 1,72 23,20 30,56

P 125-135 - 16,20 4,52 52,24 1,92 8,24 16,88 27,04

Дерновi опiдзоленi супiщанi на водно-льодовикових сутсках

13Б He op 0-10 - 3,34 51,17 27,25 6,03 5,17 7,04 18,24

He op 10-20 - 3,54 53,65 26,72 6,19 0,86 9,04 16,09

Ш n/op 20-30 - 3,15 55,91 25,57 4,80 2,93 7,64 15,36

He n/op 35-45 - 2,97 57,36 25,25 1,82 4,20 8,40 14,42

ih Ф P 55-65 - 0,99 31,15 49,84 4,31 4,92 8,79 18,02

P (h) 81-91 - 0,19 42,48 40,31 6,45 1,97 8,60 17,02

1 | 2 | 3 |4|5|6 7 | 8 9 10|11

Дерново-карбонатт супщат на елюви вапняшв згусткових

3Р Нк 3-26 11,6 25,00 51,64 3,92 1,76 4,16 13,52 19,44

НРк 28-38 27,6 18,60 62,72 5,60 2,48 0,92 9,68 13,08

РИк 50-58 58,5 26,52 42,99 8,67 3,08 0,19 18,55 21,82

Дерново-карбонатт слабовилуговат супщат на елюви вапняк1в згусткових

2Р Н (к) 6-31 4,8 38,40 43,28 6,80 2,12 1,80 7,60 11,52

НРк 36-46 7,8 37,80 44,64 6,12 2,16 1,16 8,12 11,44

РИк 51-58 31,8 17,30 65,92 3,61 2,84 4,19 6,14 13,17

Дерново-карбонатт важкосуглинков1 на елюви мергел1в глинистих

2Л Нк ор 0-10 13,6 1,80 19,24 21,96 32,36 5,92 18,72 57,00

Нк ор 10-20 14,0 2,40 17,20 23,68 6,32 12,80 37,60 56,72

Нк п/ор 20-30 13,4 2,80 18,40 19,60 7,12 8,52 43,56 59,20

РИк 30-40 13,6 2,20 19,24 19,68 4,88 12,40 41,60 58,88

Розглянемо це докладшше. У гранулометричному складi дерново-при-хованоопiдзолених грунлв Розточчя (розрiз 3В) переважае фракцiя дрiбного пiску (частинки розмiром 0,25-0,05 мм), вмiст яко! у профiлi грунлв стано-вить понад 50 %. Приблизно однаковим е вмют середнього шску (частинки розмiром 1-0,25 мм) i грубого пилу (частинки розмiром 0,05-0,01 мм), проте в грунтотворнш породi вщзначено збiльшення кiлькостi середнього пiску за одночасного зменшення кiлькостi грубого пилу. Мшералопчний склад дочет-вертинного шску, на якому сформувались дерново-прихованоопiдзоленi грунти, такий: порода майже на 90 % складена кварцом, вмiст польових шпа-тiв становить 2-3 %. Це пояснюе високий вмiст грубих фракцш у профiлi грунтiв, вщповщно гранулометричний склад вони повнiстю успадкували вiд грунтотворних порiд.

Перше мюце за фракцiею гранулометричних елементiв дерново-слабо-опiдзолених зв,язнопiщаних грунтiв (розрiз 2В) посiдае фракцiя середнього пiску, друге мюце за вмiстом - дрiбний пiсок, трете - фракцiя грубого пилу. Розподш пiщаних фракцiй у профш дерново-слабоопiдзолених грунтiв ш-ший, нiж у дерново-прихованоопiдзолених. В останшх вмiст середнього i дрiбного шску зростае у напрямку до грунтотворно! породи, тодi як у дерно-во-слабоопiдзолених грунтах вiдзначено рiзке зростання фракци середнього пiску в грунтотворнш породi порiвняно з горизонтами, що лежать вище; при цьому одночасно рiзко зменшуеться вмiст фракци дрiбного пiску - вiд 50,10 до 80,50 % i вiд 25,87 до 6,15 % у горизонтах Р1!?(к) i Р1к вiдповiдно. Вщмшносл в розподiлi грубих фракцiй пов'язаш з вiдмiнностями грунтотворних порщ.

У гранулометричному складi грунтотворних порщ дерново-слабоошд-золених грунтiв (розрiз 2В) пiщана фракцiя становить майже 87 %, причому переважае середнш шсок (80,50 %). У твердих карбонатних конкрещях, що мiстяться у грунтотворнш пород^ вмiст кварцу майже в 2 рази менший (47 %, а загалом уламкова частина становить 57-58 %, решта - карбонатний цемент). Внаслщок вивiтрювання карбонати руйнуються, а уламкова частина, представлена здебшьшого кварцом, входить у мшеральну частину грунтiв.

За дослщженнями Е.1. rarapiHOÏ, у pa3i вивiтрювання карбонатних по-рiд вщбуваеться розчинення i вилуговування карбона™, унаслiдок чого за-лишково нагромаджуеться нерозчинний залишок, який входить у склад мше-ральноï частини грунпв. Значна кшьюсть зерен кварцу породи мае кородова-ну форму, що, на думку автора, е ознакою розчинення карбона™ [1].

У дерново-слабоопiдзолених грунтах, яю сформувались на водно-льодовикових тсках (розрiз 11Б), серед фракцiй гранулометричних елемен-тiв також переважають середнш i дрiбний пiсок, вони характеризуются зв,язнопiщаним гранулометричним складом. Гранулометричний склад шд-стилаючоï породи (важкосуглинкова морена) в них ютотно вiдрiзняеться вщ гранулометричного складу верхньоï частини профшю грунтiв (табл.).

У гранулометричному складi дерново-слабоопiдзолених супiщаних (розрiзи 1П, 2П) i дерново-середньоопiдзолених супiщаних грунтiв (розрiз 3П) переважае грубопилувата фракцiя. Верхня частина профшю грунлв ха-рактеризуеться грубопилувато-сутщаним гранулометричним складом, вниз по профшю гранулометричний склад важчае, що зумовлено збшьшенням вмюту мулу i фiзичноï глини (частинки розмiром < 0,001 i 0,01 мм вщповщ-но) у цьому ж напрямку, максимум ïx припадае на iлювiальнi горизонти грун-тiв. Найбiльш помггш змiни в розподiлi фракцiй гранулометричних елемент1в у грунтах спостерiгаеться у перехщних до породи горизонтах. Грунтотворни-ми породами грунтiв е водно-льодовиковi супiски, якi пiдстеляються вапня-ками, шсковиками та мореною. Рiзний мшералопчний i, вiдповiдно, гранулометричний склади пiдстилаючиx порiд вiдображаються у гранулометричному складi горизонтiв, що лежать вище.

Гранулометричний склад сiриx лiсовиx слабозмитих грунпв (розрiз 1Л) характеризуеться грубопилувато-легкосуглинковим складом у межах всього профшю, о^м iлювiальниx горизонтiв, де вш важчае внаслiдок пере-мiщення мулистих частинок з верхшх горизонтiв грунпв. Переважаючою фракцiею гранулометричних елементiв е фракщя грубого пилу, кiлькiсть я^ у профiлi грунтiв становить вщ 51,56 до 64,48 %. Серед шщаних фракцiй переважае середнш шсок (табл.).

Дерновi опiдзоленi грунти (розрiз 13Б) характеризуються супiщаним гранулометричним складом у межах всього профшю, який вони успадкували вщ грунтотворних порiд. Серед гранулометричних елементiв переважае фракщя дрiбного пiску, а також грубого пилу, кшьюсть яких у профш грун-тiв становить 78-84 %.

Гранулометричний склад дерново-карбонатних грунлв (рендзин) Роз-точчя рiзний i залежить вiд ïxнix грунтотворних порщ. Рендзини, якi сформувались на елюви вапнякiв згусткових (розрiзи 2Р, 3Р), е супiщаними. Аналiз нерозчинного залишку вапнякiв вказуе на його тщаний склад, причому переважае фракщя дрiбного тску (66,07 % - у дерново-карбонатних слабовилуго-ваних сушщаних i 63,76 % - у дерново-карбонатних сушщаних грунтах) [3]. Руйнування карбонатного цементу та вилуговування продуклв руйнування сприяе нагромадженню шсюв у профш грунлв. У гумусово-акумулятивному та переxiдному гумусованому горизонтах вмют пiску вищий, нiж у перехщ-

ному до породи горизонт й безпосередньо в породь У верхнiй частинi профь лю грун^в процеси розчинення i вилуговування карбонатiв вiдбуваються ïh-тенсившше. Це узгоджуеться з результатами втрат вiд оброблення НС1, величина яко1 збшьшуеться зверху вниз i досягае максимуму в породi (табл.).

Грунти перебувають на рiзних етапах еволюци, що вiдображаеться у 1хньому гранулометричному складi. Бiльшою опiщаненiстю вщзначаються дерново-карбонатнi слабовилуговуванi супiщанi грунти, 1хня порода бiльш вивiтрена, нiж у дерново-карбонатних сушщаних грунтах. На це вказують ре-зультати втрат вщ оброблення НС1, опис шлiфiв порщ, а також морфолопч-ний опис грунтових профiлiв [2]. У дерново-карбонатних слабовилуговува-них супiщаних грунтах спостершаеться накопичення мулисто1 фракцiï у гори-зонтi HPk. Разом iз вилуговуванням карбона™ вимиваеться також тонкодис-персний глинистий матерiал (початок процесу лесиважу), на що вказуе розподш мулу по профшю грунпв (див. табл. 1).

Дерново-карбонатш грунти, грунтотворною породою яких е елювiй мергелiв глинистих (розрiз 2Л), характеризуються важкосуглинковим грану-лометричним складом у гумусово-акумулятивному горизонт та легкоглинис-тим вниз по профшю. Серед фракцш гранулометричних елеменлв переважае мулиста фракцiя. Вмют пiщаних фракцiй менший, нiж вмют пiску в дерново-карбонатних грунтах, сформованих на елюви вапняюв. Висока оглинешсть профiлю зумовлена мiнералогiчним i хiмiчним складами порiд. У нерозчин-ному залишку мергелю вмiст мулу становить 29,85 % [3]. Е.1. Гагарша зазна-чае, що шд час розчинення карбонатних порiд на ïxHrn поверхнi й всерединi них часто спостершаеться нагромадження глинистого матерiалу, походження якого можна трактувати по^зному. У випадках розчинення мергелю його нагромадження вщбуваеться переважно внаслiдок нагромадження нерозчин-ного залишку [1, с. 125].

Висновки

1. Гранулометричний склад грунти Розточчя успадкували вiд грунтотворних порщ. Наявнiсть пiдстилаючих порщ, якi лiтологiчно вiдрiзняються вiд грунтотворних, вщображаеться у гранулометричному складi грунпв, зок-рема ïхнiх нижнiх горизонлв.

2. Грунти Розточчя, сформованi на дочетвертинних i водно-льодовико-вих шсках i супiсках, характеризуються легким гранулометричним складом, переважають фракцiï середнього або дрiбного пiску.

3. Сiрi лiсовi грунти характеризуються суглинковим гранулометричним складом як i лесоподiбнi суглинки, на яких вони сформувались.

4. Гранулометричний склад дерново-карбонатних грунпв залежить вiд ïхнiх грунтотворних порiд: рендзини, сформоваш на елювiï вапнякiв, характеризуються супщаним гранулометричним складом, а рендзини, сформоваш на елюви мергелiв - важкосуглинковим i глинистим. За декарбошзаци порщ i вилуговування продуклв руйнування нерозчинний залишок входить у мшеральну частину грунпв.

Лггература

1. Гагарина Э.И. Опыт изучения выветривания обломков карбонатных пород в почве / Э.И. Гагарина // Почвоведение. - 1968. - № 9. - С. 117-126.

2. Пщкова О.М. Генетико-л1толопчна обумовленють формування грунтового покриву Розточчя / Оксана Миколшвна Пщкова : дис. ... канд. геогр. наук. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 221 с.

3. Пщкова О.М. Гранулометричний склад нерозчинного залишку карбонатних грунтотворних порщ Розточчя / О.М. Пщкова // Науковий вюник ВДУ 1м. Лес Украïнки : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Географ1я. - Луцьк. - 2010. - № 3. - С. 23-27.

4. Почвоведение. - В 2-ух ч. - Ч. 1. Почва и почвообразование / Г.Д. Белицина, В.Д. Васильевская, Л.А. Гришина и др. / под ред. В.А. Ковды, Б.Г. Розанова. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1988. - 400 с.

Кит М.Г., Пидкова О.Н. Особенности гранулометрического состава почв Расточья

Определен и проанализирован гранулометрический состав почв и почвообразу-ющих пород Расточья: дерново-подзолистых, сформированных на дочетвертичных и водно-ледниковых песках; серых лесных, сформированных на лессовидных суглинках; дерновых, сформированных на водно-ледниковых супесках; дерново-карбонатных почв, почвообразующей породой которых является элювий карбонатных пород (известняков и мергелей). Гранулометрический состав почвы Расточья полностью унаследовали от почвообразующих пород. Установлены особенности гранулометрического состава почв Расточья в зависимости от пород, на которых они сформировались.

Ключевые слова: гранулометрический состав, почвы, породы.

Kit M.H., Pidkova O.M. Characteristic of granulometric composition of soils of Roztochchya

Granulometric composition of soils and soil forming rocks of Roztochchya such as sod-podzolic soils formed on tertiary and water-glacial sands, gray forest soils formed on loess loams, sod soils formed on water-glacial sandy loams and rendzina soils formed on eluvium of carbonate rocks (limestones and marls) is identified and analyzed. Granulometric composition soils of Roztochchya fully inherited from soil forming rocks. Characteristics of granulometric composition depending on rocks on which they formed is set.

Keywords: granulometric composition, soils, rocks.

УДК 630*5 Доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук; доц. О.Г. Часковський,

канд. с.-г. наук; астр. В.В. Костишин - НЛТУ Украти, м. Львiв;

асист О.€. Токар - НУ "Львiвська nолimехнiка"

СТАТИСТИЧН1 МЕТОДИ МОН1ТОРИНГУ ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й (НА ПРИКЛАД1 ПЗ "РОТОЧЧЯ")

Описано статистичш методи для дослщження природно-заповщного фонду. Використано сучасш пщходи та нов^ш технологи пщ час дослщження насаджень, що дае змогу провести адекватну ощнку та прогноз. Наведено результати дослщження змшаних деревосташв за основними лiсiвничо-таксацiйними показни-ками.

Ключов1 слова: мониторинг, растр, сател^ний зшмок, просторова та вертикальна структура, насадження.

Вступ. На сьогодш на територп Л^всько1 област функцюнуе 326 об'екпв природно-заповщного фонду загальною площею 132,9 тис. га, що становить 6,1 % вщ площд територп область У област е 9 з 10 передбачених