CC BY
104
Представлен рекомендованный ассортимент форм теневыносливых растений для парков Украины. Рекомендованы 12 древесно-кустарниковых и 32 травянистых вида и их формы.
Ключевые слова: теневыносливые растения, декоративные формы, парки Украины.
Horbenko N.Ye., Hrynyk O.M., Panasiuk O.P., UleyskayaL.I. Forest plants cultivars cultivation in the parks of Ukraine
The shade loved forest plants recommended assortment has been given in this article. 12 woody and 32 herbaceous species and their cultivars have been recomended.
Keywords: Shape loved plants, ornamental cultivars, parks of the Ukraine.
УДК 631.42 Ст. наук. ствроб. М.М. Горбач, канд. с.-г. наук;
наук. прац. лаб. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук -Закарпатський лкотехтчний коледж
П1ДБ1Р ГРУНТ1В П1Д САДИ В ЗАКАРПАТТ1
Наведено фiзико-хiмiчну, морфолопчну характеристику основних тишв Грун-^в: дерново-буроземних, бурих прсько-люових, дерново-буроземно-ошдзолених, ошдзолено-буроземних. З метою створення високопродуктивних садiв вибiр дшянок шд плодовi породи повинен бути диференцшований залежно вщ типу Грунту та еко-лого-бюлопчних особливостей вирощуваних плодових культур.
Ключовг слова: фiзико-хiмiчнi властивост Грунпв, плодовi породи, пiдбiр Грунтiв.
Вступ. Рацюнальне використання земт та шших природних ресуршв мае надзвичайно велике значення. Сьогодш в Закарпатп, з р1зних причин, чи-малу частину схилових та й шших земель, використовують неефективно або зовшм не використовують. Освоения схилових земель тд плодов! культур-бь огеоценози мае специф1чш особливосп, що зумовлено природними умовами мюцевосп, зокрема: висотою н.р.м., крутютю 1 експозищею схил1в. Все це вщ-биваеться на вибор! дшянок тд плодов! культури, тдбор! порщ 1 сорпв, агро-техтщ схилового сад1вництва (тдготовка дшянок, система утримання Грунту, удобрення, боротьба з ероз1ею). Щд час закладання сад1в господарствами не вс фактори надежно враховували, насамперед йдеться про придатнють Грун-пв. Допущену при цьому помилку майже неможливо виправити через те, що багатор1чш плодов! насадження культивують на одному мющ багато роюв.
У зон сад1вництва Закарпаття нараховуеться бшьше шж 50 р1зновид1в Грунпв. Майже в ушх Грунтах р1зною м1рою проявляються ознаки отдзолю-вання, оглеення, а на схилах - водно! ерозп, що потребуе творчого, науково обГрунтованого тдходу для правильно! оц!нки Грунту. У раз! вщповщного вибору земельних дшянок тд р!зн! плодов! породи ! сорти можна створити високопродуктивн! плодов! культурбюгеоценози, як! будуть давати найбшьш як!сну плодову продукц!ю.
Матерiали та методика дослщжень. Грунтово-бюлопчт дослщжен-ня на р!зних типах Грунт!в проводили в господарствах Закарпатсько! обласп, а польов! досл!ди - у КСП "Бороняво" Хустського району на терасованому схил! в 1983-2000 рр. ! у радгосп!-завод! "Виноград!вський" Виноград!всько-го району на нетерасованому схил! в 1991-2000 рр. Зразки Грунту для анал!з!в
вiдбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали: польову вологють Грунту, мехашчний та мiкроагрегатний склад Грунту, структурно-агрегатний склад i водостiйкiсть Грунтових частинок, щшьнють складення Грунту, рН сольово! витяжки, гiдролiтичну кислотнiсть, гумус, №К, нiтратний азот, рухомий алюмiнiй, кальцш i магнiй, обмiннi основи за прийнятими у Грунтознавст методиками.
Результати дослщжень. Значна частина Грунтiв (дерновi опiдзоленi, дерново-опiдзоленi i дерново-буроземнi отдзолеш) сформувалися в умовах опiдзоленого типу Грунтоутворення з чергуванням дернового процесу.
Встановлено, що надмiрне зволоження грунлв приводить 1х до ог-леення, яке проявляеться у збiльшеннi вмюту закисних сполук залiза i мар-ганцю, рухомого алюмiнiю, вшьно! кислотносп (Н+) i продуктiв анаеробного розпаду органiчних речовин, якi е результатом дiяльностi Грунтово1 мжроф-лори в умовах недостатньо! забезпеченостi киснем. Токсичнють всiх цих сполук i вiдсутнiсть кисню, необхiдного кореням для дихання, роблять зону ог-леення непридатною для розвитку коренево1 системи багатьох рослин, а та-кож плодових культур. Залежно вщ того, в яких шарах Грунту утворюються анаеробш умови, оглеення може вщбуватися у рiзних його горизонтах i на-вiть на поверхнi.
Нерщко водно-повiтряний режим Грунту змiнюеться i оглеенi в мину-лому горизонти потрапляють в умови достатньо1 аерацп. Тодi вiдбуваеться процес, протилежний оглеенню - окислення аеробною мiкрофлорою закисних сполук металiв i мiнералiзацiя органiчних речовин, унаслiдок чого Грунт стае придатним для вирощування сшьськогосподарських культур. Вщбу-ваеться цей процес поступово i в Грунтi ще довгий час залишаються рештки попереднього оглеення.
Значш масиви садiв у Закарпаттi розмщеш на опiдзолено-буроземних середньосуглинкових Грунтах, Грунтоутворювальна порода - елювiй-делювiй магматичних порщ. Залягають цi Грунти у передпр'1 на пологих схилах i вершинах пагорбiв до 400 м н.р.м. Орний гумусований шар одномаштний, гли-биною 20-22 см, темно-бурого або шрувато-бурого кольору, грудкувато-роз-пилено1 структури i мiстить 1-2,3 % гумусу, до складу якого входять основш ульмiновi кислоти. За результатами агрохiмiчних аналiзiв цi Грунти слабо за-безпеченi рухомими формами фосфору i калiю, гiдролiтична кислотнiсть ви-сока i становить 5,0-6,2 мг-екв на 100 г Грунту, рН сольово! витяжки - 4,0-4,8.
З глибини 20 до 50-60 см залягае дуже промитий отдзолений горизонт свггло-ирого кольору, з бурим вщлнком, мае пластинчасто-горiхувату структуру, ще бшьш високу гiдролiтичну кислотнiсть (6,9 мг-екв на 100 г Грунту). З глибини 50-60 до 80-120 см знаходиться горизонт вимивання (шю-вiальний), дуже ущшьнений, горiхувато-призматичноl структури з великою кшьюстю ортштейнових зерен. У сильно отдзолених Грунтах ортштейновий горизонт може перетворюватися у тверду суцшьну масу, непроникну для води i коренiв. Нижня частина шювш поступово переходить у Грунтоутворю-вальну породу.
На плато i слабо пологих схилах iлювiальний горизонт слугуе водо-упором i приводить до застоювання атмосферних опадiв га поверхш Грунту, у
який немае бокового стоку. Як наслщок, елюв!альний i гумусово-елювiальний горизонти пiддаються процесу оглеення. У верхшх шарах нагромаджуеться велика кшьюсть токсичних речовин, зокрема вмют рухомого алюмiнiю дося-гае 20-25 мг на 100 г Грунту i бшьше, це пригшчуе рют плодових культур.
Пiд час плантажного орання отдзолено-буроземних середньосуглинко-вих Грунтав верхнiй горизонт змiшуеться з отдзоленим, утворюючи бiдний на живильш речовини плантажний горизонт, потужнiсть якого залежить вiд глибини оранки. Заорюючи зеленi добрива, шляхом внесення гною i мшеральних добрив (80-100 нашвперепршого гною, до 600 кг д.р. фосфору i 800 кг калж> на 1 га) можна значно покращити фiзичнi властивостi цих грунлв, збагатити ïх живильними речовинами. Пюля 2-3-рiчного окультурення такi Грунти придат-нi для закладання високопродуктивних садiв. Середньо- i сильнозмитi отдзо-лено-буроземнi Грунти мало придатнi для закладення плодових культурбюге-оценозiв. У цих Грунтах розорюються елювiальний i, частково, шкгаальний горизонти. Тому бюлопчна продуктивнiсть ïх дуже низька.
Сильно еродоваш i глейовi Грунти плантажувати не потрiбно, оскiльки вивернеш на поверхню ортштейновий шар i глей утворюють анаеробнi умови для нижче розмщених горизонтiв i роблять ïх абсолютно неродючими. Коли ж проводять неглибоку оранку, то коренева система плодових рослин залягае до поверхш в несприятливих умовах (пересихання влггку, промерзання взим-ку, мехашчш пошкодження коренiв пiд час обробггку).
Бурi гiрськi-лiсовi Грунти покривають схили Карпат рiзноï крутостi. Роз-мщеш вони вище вiд опiдзолено-буроземних грунтш, ïх використовують го-ловно тд сади i лiсовi насадження. За своïми фiзико-хiмiчними властивостями вони бшьш сприятливi для плодових культур, завдяки природнiй дренованостi, практично не бувають оглееними. За глибиною Грунтового профшю ïх подшя-ють на середньоглибою (50-80 см), бiльш поширенi, глибою та неглибокт
Пiд сади краще вщводити середньоглибокi i глибою ошдзолеш Грунти. Орний горизонт глибиною - 20-22 см бурого кольору, зернисто-грудкува-toï структури, мютять 2,3-3,5 % гумусу, фосфору - до 5 мг на 100 г Грунту, калж> - до 8 мг на 100 г Грунту. Кислотшсть висока (пдролггична 4,6-4,7 мг-екв, рН 4,0-4,7). Елюгаальний горизонт до 55 см, мало вiдрiзняеться вщ орно-го, мютить менше живильних речовин. Iлювiальний горизонт цих грунлв неглибокий, школи перевищуе 150 см. Бурий, не щшьний, нечггко призма-тичноï структури, переходить у червонувато-буру породу.
Коренi рослин добре проникають у глибину, знаходячи там живильш речовини i вологу. Поряд з опiдзоленими, трапляються неглибок бур! люов! Грунти, у яких немае ознак отдзолювання. У передпр^ це найкращi Грунти тд сади. Тут розмщеш основш масиви яблунь, груш переважно зимових строюв дозрiвання (Батулен, Джонатан, Боскопська красуня).
Дерново-буроземно-ошдзолеш Грунти сформувалися в умовах чергу-вання опiдзоленого процесу Грунтоутворення з дерновим. Материнськими породами слугують елювш-делювш магматичних порщ i частково, середньо-алювiальнi вiдклади. Розмiщенi щ Грунти на пологих схилах, узвишшях р!в-нин, високих терасах р!чок, внаслщок менше тддаються ерозiï. З огляду на це, не завжди !з сприятливим водним режимом, вони бувають р!зною м!рою
оглеeнi. Профшь дерново-буроземно-опiдзолених rрунтiв дуже подiбний на профшь отдзолено-буроземних, але верхнiй горизонт темшший, потужний -до 35 см, внаслщок цього вмiст гумусу бшьше шж 3 %, за забезпечешстю жи-вильними речовинами - малозабезпечеш фосфором i середньозабезпеченi ка-лieм. Цi Грунти сприятливi для вирощування кiсточкових порiд.
Дерново-буроземнi частково щебенюват - добре дренованi i довго не бувають перезволоженi. Менш кислi (гiдролiтична кислотнiсть 4,2-4,8 мг-екв, рН - 4,9-6,1), бiднi на гумус (1,7-2,0 %), низько i середньо забезпечеш Р205 i К20. Сприятливi для садiв за умови внесення високих доз оргашчних i мше-ральних добрив. Тепер багато дшянок з такими Грунтами заросли чагарника-ми i дрiбною деревною рослиннiстю, для закладання на них плодових наса-джень потрiбно провести розкорчовування. Сьогодш це потенцшний резерв для розширення площ пiд садами. На цих Грунтах добре ростуть i плодоно-сять плодовi культури, найбiльш вимогливi до забезпечення поживними речовинами яблуш сортiв Джонатан, Голден Делшес, Старкiнг.
Пiд час закладання промислових садiв господарства нерщко вщводи-ли не кращi землi з глеевими i поверхневооглееними рiзновида Грунтiв, а та-кож сильно еродоваш Грунти. Останнi краще зразу вилучати i проводити на таких дшянках комплекс протиерозiйних заходiв, зокрема залюнення.
Найбiльш типовими для рiвнинноl зони Закарпаття е дерновi отдзоле-нi Грунти, якi сформувалися на стародавшх алювiальних вiдкладах, якi тд-стеляють на глибинi 150-200 см галька i крупний тсок у Виноградiвському районi i дрiбний пiсок у Берегiвському i Ужгородському районах.
Профiль дернових опiдзолених грунлв мае ознаки релiктового ог-леення. 1х гумусовий горизонт бувае рiзноl потужностi - вiд 20 до 25 см у звичайних дернових, до 40-45 см - у гдибокодернових. Елкгаальний та шю-вiальний горизонти нечико вираженi (менше опадiв, бiльший строк окульту-рення). Вмют живильних речовин залежить вiд гранулометричного складу -у супiщаних Грунтах менше, вони бшьш iнтенсивно вимиваються, а в суглин-кових Грунтах бшьше - завдяки 1х високш вбирнiй здатностi.
Для насаджень яблуш, груш^ абрикоси, персика дерновi оглееш, луч-нi глейовi, дерново-глейовi, сильно еродоваш Грунти непридатш. Найбiльш перспективним районом вирощування плодових культур-бiогеоценозiв е пе-редгiрна зона Закарпаття, де потрiбно використовувати схили крутiстю до 20°. Характеристику основних тишв Грунпв ще! зони наведено в табл.
Яблуня добре росте i плодоносить на глибоких легкопроникних для корешв Грунтах. Вона належить до вологолюбних i морозостiйких культур. Основна маса корешв залягае на глибиш 1 м. Бюлопчш особливостi яблунi склалися в умовах Грунтiв i ктмату, характерних для лiсу, це - слабо-кисла реакщя Грунтового розчину, захищенють вiд вiтрiв, висока вологiсть Грунту i повiтря. Яблуню, прищеплену на карликових шдщепах, необхiдно розмiщу-вати на добре зволожених дшянках з Грунтами, багатими на живильш речови-ни, бшя пiднiжжя i на нижшх частинах схилу.
Груша за сво!ми бiологiчними особливостями близька до яблуш, але бшьш вимоглива до температурних умов. Вона менш морозостшка, цвтння у не! починаеться рашше нiж у яблунi, тому квики часто пошкоджуються
весняними приморозками. Коренева система грушi залягае глибше, нiж у яб-лунi. Груша осшнього i зимового строюв дозрiвання добре росте на захище-них, теплих мюцеположеннях. Лiтнi сорти менш вибагливi до Грунтово-кль матичних умов.
Табл. Ф1зико-х1м1чна характеристика основных munie Грунт1в
передг1рноТ зони Закарпаття
Тип Грунту Глибина гумусового горизонту, см Вмют гумусу, % рн Цдролпична кис-лоттсть, мг-екв на 100 г Грунту Придатшсть Грунту
гiрсько-лiсовi 18-22 2,3-3,5 4,0-4,7 4,6-4,7 Яблуня, груша, слива, черешня, персик
Дерново-буроземнi 20-25 1,7-2,2 4,6-5,7 5,0- 5,5 Яблуня, груша, слива, абрикоса, вишня
Отдзолено-буроземнi до 20-22 см 1,0-2,3 4,0-4,8 5,0-6,2 Слива, груша, яблу-ня, вишня
Дерново-буро-земнi частково щебенюватi 20-25 1,7-2,0 4,9-6,1 4,2-4,8 Груша, абрикоса, вишня, персик, черешня
Краще за все плодовi культури ростуть за вологосл Грунту не нижче шж 70-80 % польово! вологомюткостг Особливо шкiдливе для рослин перез-воложення Грунтiв за рахунок застшних вод, у яких бракуе кисню. У таких випадках вiдбуваеться ослаблення життедiяльностi коренево! системи, в грунт утворюються токсичнi для рослин закисш сполуки залiза, алюмiнiю, марганцю.
Збагачення Трунив киснем залежить вiд !х мехашчного складу, кращи-ми Грунтами е легко- i середньосуглинковi. Важкi за мехашчним складом Грунти промерзають менше, шж легкi, i коренi рослин нерщко пошкоджують морози. Щiльнiсть Грунту на глибиш 2,5 м для яблуш, грушi, сливи, айви, вишш i персика не повинна перевищувати 1,5 г/см3, а для черешш i абрико-си - 1,4 г/см3. Для плодових культур найбшьш сприятлива реакщя Грунтового розчину за рН=6-7. Отже, в умовах Закарпаття кращими Грунтами для яблуш i грушi е дерново-буроземнi, бурi гiрсько-лiсовi, легко- i середньосуглинковi. Крiм того, сприятливий температурний режим, порiвняно добра забезпече-нiсть Грунтiв вологою роблять передгiрну зону кращим районом для вирощу-вання цих порщ.
У перспективi розвитку садiвництва Закарпаття велика роль повинна придшятися юсточковим породам. Основним недолiком кiсточкових садiв було поширення велико! кiлькостi малощнних сортiв. Сьогоднi пiд час проек-тування сливових садiв рекомендують кращi сорти сливи: Угорка звичайна, Угорка ггалшська, Ренклод Альтана, Ренклод Карбишева, Ганна Шлет.
Слива - рослина свгтлолюбна i особливо вимоглива до умов зволо-ження. Але не витримуе застiйних вод за невисокого !х стояння. Мiнiмально допустима глибина залягання Грунтових вод 1, 5 м. Дослщження показали, що високопродуктивш насадження сливи можна створити тшьки на родючих, з добрими фiзичними властивостями Грунтах. Оскiльки коренева система сливи розмщена головно у верхшх шарах Грунту, вiн повинен бути особливо
багатим на живильш речовини, мати достатню вологомютюсть i р!вном!рне зволоження.
Для сливи меншою м!рою, шж для шших плодових культур, мае зна-чення шдГрунтя, осюльки корен! ïï не проникають глибоко. Кращими Грунтами для сливи в умовах Закарпаття е дернов! ошдзолеш, дерново-буроземш, бур! прсько-люов!, добр! урожаï дае слива i на отдзолено-буроземних, добре окультурених Грунтах.
Черешня - краще росте в умовах пом!рно-теплого кшмату. Не витри-муе висо^ температури i сухого повггря, чутлива до р!зких перепад!в температур. Черешня не витримуе надм!рного зволоження i близького залягання Грунтових вод. У œï значна частина кореневоï системи проникае на глибину
2 м. Тому в районах достатнього зволоження Грунтов! води повинш бути не ближче шж 5-6 м. Як теплолюбну, черешню необхщно висаджувати у мюцях
3 природним захистом невеликими кварталами (5-10 га), обсаженими люос-мугами, в середин! садового масиву - тд прикриттям люу.
Черешня мало вимоглива до Грунтових умов, але краще росте на дре-нованих Грунтах легкого мехашчного складу. Для œï найбшьш придатш схи-ли передпр'я з бурими прсько-люовими Грунтами. Враховуючи сприятлив! Грунтово-кшматичш умови Закарпаття, ранне дозр!вання плод!в черешш, по-р!вняно з шшими районами Украши, ми вважаемо що господарствам необхщно спещал!зуватися на вирощуванш сорпв раннього строку дозр!вання плод!в. Це дасть змогу значно розширити перюд забезпечення населення свь жими плодами, а тому необхщно збшьшити площ! промислових насаджень цiеï культури.
Абрикоса - одна !з цшних плодових порщ, вимоглива до тепла i свила, чутлива до вологозабезпеченосп грунлв. Дерева абрикоса добре ростуть i плодоносять на родючих Грунтах. За нестач! азоту рют пагошв уповшь-нюеться. Велика кшьюсть вологи спричинюе штенсивний рют пагошв, що знижуе ïх зимостшюсть.
Абрикоса невимоглива до Грунтав, коренева система ïï приникае в Грунт на значну глибину. Особливосп будови кореневоï системи обумовили усшшне ïï вирощування на р!зних типах Грунтав за достатньоï аерацiï. Грунт i шдГрунтя за мехашчним складом повинш бути не дуже щшьними, краще -середньоï щшьностг Для культури абрикоси найбшьш придатш дерново-бу-роземш глибою Грунти.
Вишня значно поширена на ушх типах Грунпв, зокрема на тих, як! менше придатш для яблуш, груш!, сливи i абрикоси. Для закладання промислових сад!в i вирощування на присадибних дшянках рекомендують сорти Щдбельська, Грют остгеймський, Шпанка рання.
Висновки. В умовах Закарпаття найбшьш придатш для плодових по-р!д Грунти: дерново-буроземш, бур! прсько-люов!, дерново-буроземно-ошд-золеш, дернов! ошдзолеш, ошдзолено-буроземш.
Враховуючи сприятлив! Грунтово-ктматичш умови, передпрна зона у Закарпатп повинна стати основним районом для вирощування плодових культур.
Дерновi ошдзолеш оглееш, лучнi глейов^ дерново-глейсга, сильно еродоваш, з близьким заляганням щшьних i твердих порщ, з близьким piBHeM пiдrpунтових вод Грунти для багатоpiчних плодових насаджень нeпpидатнi.
Виявлення зв'язку врожаю плодових культур з Грунтовими факторами вiдкpиваe шиpокi можливост для оцiнки пpидатностi Грунту з метою закла-дання плодових порщ з певним piвнeм пpодуктивностi майбутшх садiв.
Л1тература
1. Атлас почв Украинской ССР / под ред. Н.К. Крупского и Н.И. Полупана. - К. : Вид-во "Урожай", 1979. - 159 с.
2. Вернандер Н.Б. Почвы УССР / Н.Б. Вернандер, М.М. Годлин, Г.Н. Самбур, С. А. Ско-рина. - Киев-Харьков : Госсельхозиздат УССР, 1951. - 326 с.
3. Гарифуллин Ф.Ш. Физические свойства почв и их изменение в процессе окультуривания / Ф.Ш. Гарифуллин. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 153 с.
4. Добровольский Г.В. Экологические функции почвы / Г.В. Добровольский, С.Д. Никитин. - М. : Изд-во МГУ, 1986. - 137 с.
5. Крикунов В.Г. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1987. - 319 с.
6. Полевой определитель почв / под ред. Н.И. Полупана, Б.С. Носко, В.П. Кузьмичева. -К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 321 с.
7. Попович П.Д. Придатшсть Грунпв шд сади i ягщники / П.Д. Попович, В.А. Джа-маль, Н.1. 1льчишина, С.О. Скорина. - К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 159 с.
Горбач М.М., Иваницкая В.М. Подбор почв под сады в Закарпатье
Приведена физико-химическая, морфологическая характеристика основных типов почв: дерново-буроземных, бурых горно-лесных, дерново-буроземно-оподзолен-ных, оподзолено-буроземных. С целью создания высокопродуктивных садов выбор участков под плодовые породы должен быть дифференцирован в зависимости от типа почвы и эколого-биологических особенностей выращиваемых плодовых культур.
Ключевые слова: физико-химические свойства почв, плодовые породы, подбор
почв.
Horbach М.М., Ivanytska V.M. The selection of soils under gardens in Zakarpattia
Physical and chemical, morphological description of basic types of soils is given: cespititious-brownified, brown mountain-forest, dern-brownified-pidsol, pidsol-brownifi-ed. With the aim of creation of high-performance gardens the choice of areas under fruit breeds must be differentiated depending on soil type and ecological-biological features of fruit cultures' growing.
Keywords: physical and chemical properties of soils, fruit breeds, selection of soils.
УДК 581.9 (477.83) Нач. вШту 1.П. Любинець -
В^дЫ науки та екоосвти Яворiвський нацюнальний природний парк
АУТФ1ТОСОЗОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р1ДК1СНИХ ВИД1В РОСЛИН ЯВОР1ВСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Вивчено аутф^осозолопчний шдекс (АФ1) 20 видiв рослин, занесених до Черво-но! книги Укра!ни. Ц види вщнесено до чотирьох клаав фгтосозолопчних шдекав. Пщтверджено, що АФ1 вщображае регюнальш особливосп созолопчного стану виду. Для бшьшосп дослщжених видiв необхщно застосовувати активну охорону й здшсню-вати постшний боташчний контроль за станом !х популяцш. Доцшьним е також засто-сування спещальних природоохоронних заходiв для збереження окремих видiв.
Ключов1 слова: аутф^осозолопчний вдекс, радист види, Украшське Розточчя.
