CC BY
16
Дьяченко Я.М. Использование в фитодизайне интерьеров заповедных дендросозоэкзотов in vivo Лесостепи Украины
Проанализированы разные аспекты фитодизайна интерьеров, результаты распределения заповедных дендросозоэкзотов in vivo Лесостепи Украины по их физиономическим формам на основании фитоархитектури и экологических особенностей растений, приведены рекомендации относительно использования исследуемых видов в оформлении интерьеров, в оранжерейных фитокомпозициях, зимних садах и для композиций типа "бонсай". Установлено, что оранжерейные дендроекзоти в первую очередь можно использовать в офисах учреждений естественного заповедного фонда, учебных и научно-исследовательских заведений, естественных музеях и тому подобное.
Ключевые слова: заповедные дендросозоэкзоты, in vivo, Лесостепь Украины, фитодизайн интерьеров, физиономические формы растений, типы фитокомпозиций, варианты оформления.
Dyachenko Y.M. Use of protected dendrosozoaliens in vivo of Ukraine's Forest-steppe for interior flower arrangemet
The article contains a short analysis of different aspects of interior flower arrangement, the results of division of Ukraine's Forest-steppe protected dendrosozoaliens according to their physiognomic forms based upon phytoarchitecture and ecological peculiarities of plants, gives recommendations concerning utilization of examinated species for interior arrangement, greenhouse phytocompositions, winter gardens and for compositions like "Bonsay". It is set that hothouse dendroekzoti above all things it is possible to utillize in the offices of establishments of the naturally protected fund, educational and research establishments, natural museums and others like that.
Keywords: Protected dendrosozoaliens, in vivo, Forest-steppe of Ukraine, interior flower arrangement, physiognomic plant forms, types of phytocompositions, variants of arrangement.
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. екон. наук - Закарпатський
лкотехмчний коледж
освоення схилових земель п1д сливов1 культурб1огеоценози
Розглянуто питання освоення схилових земель пщ плодовi культурбюгеоцено-зи у Закарпатп, рацюнального використання земельних ресурав. Дано характеристику фiзико-хiмiчних властивостей дерново-буроземних, бурих люових i отдзолено-буроземних трунив з метою !х покращення та використання тд високопродуктивш сливовi насадження. Встановлено, що для сливи на схилах найпридатшшими е дер-ново-буроземш, бурi лiсовi та отдзолено-буроземш середньосуглинковi грунти на делювiальних суглинках i глинист! на делювiальних вщкладах. Для покращення фь зичних властивостей i збагачення трунив поживними речовинами потрiбно здшсню-вати передпосадкове !х окультурення шляхом внесення тдвищених норм оргашчних i мшеральних добрив i мелюранив.
Ключов1 слова: схиловi земл^ властивоси грунтiв, ерозiйнi процеси, добрива, сидеральш культури.
Вступ. Рацюнальне використання земл1 - основного засобу сшьсько-господарського виробництва { люового господарства мае важливе народногос-подарське значення. Сьогодш одним 1з основних { реальних резерв1в збшь-шення продукци плод1вництва у Закарпатп е освоення схилових земель. У цьому райош найсприятлив1ш1 грунтово-кшматичш умови для плодових куль-
тур на схилах складаються у передгiрнiй зош (Берегiвський, Виноградiвський, 1ршавський, Мукачiвський, Тячiвський, Ужгородський i Хустський райони). Плодовi насадження на схилах за вщповщного догляду дають високi врожа!'. На цих землях можна вирощувати вс основнi плодовi породи - яблуня, груша, слива, алича, вишня, черешня, персик, абрикоса. Тут дозрiвають плоди кращих зимових сортiв яблуш i грушi в^чизняно! i зарубiжноl селекци.
В окремих садових господарствах не завжди враховувалися грунтовi умови. З ще! причини пiд час закладання садiв були допущенi помилки: шд них вiдводилися дiлянки без урахування бюлопчних особливостей плодових порщ i сортiв, з малопридатними або зовЫм непридатними грунтами для са-дiвництва i без попереднього !х окультурення. Тому на таких грунтах, як i ва-рто було чекати, сади малопродуктивна а деяк з них, так i не досягнувши репродуктивного вжу, через поганий !х стан, були викорчуванi.
Закладання високопродуктивних садiв на схилах потребуе науково об-грунтованого пiдходу шд час вибору земельних дiлянок шд плодовi культу-ри, розмiщення на них порщ i сортiв з урахуванням !хшх бiологiчних та гос-подарських особливостей.
Матерiали та методика дослвдження. Об'ектами дослiджень були сливовi (Prunus domestica L.) культурбiогеоценози у передпрнш зонi Закар-паття на рiзних типах грунтiв.
Зразки грунту для аналiзiв вiдбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали: pH сольово! витяжки потенцiометричним методом (1980), пдролггичну кислотнiсть - за Каппеном-Гшьковичем (1976), гумус - за Тюршим (1980), рухомий алюмшш - за Соколовим (1980), легкопд-ролiзований азот - за Юрсановим (1980), обмiнний калiй - за Масловою (1980), кальцiй i магнш, обмiннi основи - комплексометричним методом, польову вологiсть грунту - термоваговим методом, гранулометричний склад грунту - за Качинським (1976), структурно-агрегатний склад - за Савиновим (1976), щшьтсть залягання грунту - за Кауричевим (1980).
Дослщженнями ставилося завдання вивчити еколопчш особливостi рiзних тишв грунтiв з метою правильного !х вiдбору пiд сливовi культурбi-огеоценози.
Результати доcлiдження. Передгiрна зона садiвництва у Закарпатл характеризуеться великою рiзноманiтнiстю грунпв - понад 50 рiзновидiв, як можна об'еднати у п'ять тишв: бурi лiсовi (опiдзоленi i неошдзолеш), отдзо-лено-буроземнi, дерново-буроземнi, дерновi (ошдзолеш i неопiдзоленi) i луч-ш грунти. Материнськими грунтотвiрними породами для них слугують на схилах i вершинах горбiв елювiально-делювiальнi вiдклади магматичних по-рiд, на рiвнинi i бшя пiднiжжя гiр - алювiальнi i алювiально-делювiальнi вщ-клади. За мехашчним складом грунти переважно важкосуглинковi i суглин-ковi. Деякi з них, сформоваш на слабовивiтреному елювп - щебенистi, тобто мiстять уламки твердих вулкашчних i осадових порщ.
У бiльшостi типiв грунтiв Закарпаття рiзною мiрою проявляються оз-наки ошдзолення, оглеення, а на схилах - водно! ерози. Велика частина грун-тiв (дерновi опiдзоленi, дерново-ошдзолеш), сформувалися в умовах отдзо-леного типу грунтоутворення з чергуванням дернового процесу.
Надмiрне зволоження грунпв веде до 1х оглеення, яке проявляеться у збiльшеннi вмюту закисних сполук залiза i марганцю, рухомого алюмiнiю, вшьно! кислотностi (Н+) i продукпв анаеробного розпаду органiчних речо-вин, якi е результатом дiяльностi грунтово! мiкрофлори в умовах недос-татньо! забезпеченостi киснем. Токсичшсть цих сполук i вiдсутнiсть кисню, необхiдного корiнню для дихання, роблять зону оглеення непридатною для розвитку коренево! системи багатьох рослин, а також плодових культур. За-лежно вщ того, в яких шарах грунту утворюються анаеробнi умови, оглеення може вщбуватися в рiзних його горизонтах i навiть на поверхш.
Нерiдко водно-повiтряний режим змiнюеться i оглеенi в минулому го-ризонти потрапляють в умови достатньо! аерацй. Тодi вiдбуваеться процес протилежний оглеенню - окислення аеробною мiкрофлорою захисних сполук меташв i мiнералiзацiя оргашчних речовин, внаслiдок чого грунт стае придат-ним для вирощування рiзних культур. Вiдбуваеться цей процес дуже посту-пово i в грунт ще довгий час залишаються залишки попереднього оглеення.
Зазначимо, що основш масиви сливових насаджень Закарпаття розмь щенi на опiдзолено-буроземних середньосуглинкових i важкосуглинкових грунтах, грунтотвiрна порода - елювш - делювiй магматичних порщ. Заляга-ють цi грунти у передпр'1 на покатих схилах i на вершинах невисоких горбiв до 450 м н.р.м. Орний гумусований шар однорщний, глибиною 20-22 см, темно-бурого або Ыровато-бурого кольору, грудочкувато розпилено! структури i мютить 1-2,3 % гумусу. Цi грунти слабо забезпечеш рухомими формами фосфору i калiю, гiдролiтична кислотнiсть висока i становить 5-6,2 мг-екв на 100 г грунту, рН сольово! витяжки - 4-4,8.
У них з глибини 20 до 50-60 см залягае дуже промитий ошдзолений горизонт свггло-Ырого з бурим вщтшком кольору, який мае пластинчасто-го-рiхувату структуру, вищу кислотнiсть (6,9 мг-екв на 100 г грунту) i мютить мало поживних речовин. З глибини 50-60 до 80-120 см залягае елювiальний горизонт - дуже ущшьнений, горiхувато-призматичноl структури з великою кшьюстю ортштейнових зерен. У дуже отдзолених грунтах ортштейновий горизонт може перетворюватися у тверду суцшьну масу, непроникну для води i корiння рослин. Нижня частина iлювiю поступово переходить у грунто-твiрну породу.
Важливо зазначити, що на плато i слабопологих схилах iлювiальний горизонт слугуе водоутримувачем i приводить до застоювання атмосферних опадiв на поверхнi грунту, якi не мають бокового стоку. Як наслщок, гумусо-во-елювiальний i елювiальний горизонти шддаються процесу оглеення. У верхшх шарах нагромаджуеться велика кiлькiсть токсичних речовин - вмют рухомого алюмшш стрiмко збiльшуеться i досягае 20 мг на 100 г грунту.
Середньо i сильнозмит грунти сьогодш розглядають як малопридатнi i непридатш для закладання садiв. Це зв'язано з тим, що у цих грунтах розо-рюють елювiальний ^ частково, iлювiальний горизонти. Тому бюлопчна про-дуктивнiсть 1х дуже низька.
Внаслщок передпосадкового плантажного орання отдзолено-буро-земних середньосуглинкових грунтiв верхнiй горизонт зливаеться з отдзоле-
ним, утворюючи бщний на поживш речовини плантажний горизонт, потуж-шсть якого залежить вщ глибини оранки. Варто особливо зазначити, що щля-хом внесення тдвищених норм оргашчних (70-100 т/га нашвперепршого гною), мшеральних (500-600 кг д.р. фосфору { 300 кг калш) добрив, 12-15 т вапняку або 2-3 т фосфатшлаку { 10 т цеолтв на 1 га, поЫву сидеральних культур (люпин вузьколистий, озима вика + озиме жито, суршиця звичайна та ш.), можна значно покращити ф1зичш властивост цих грунлв, збагатити 1х поживними речовинами. Шсля вщповщного окультурення грунти цшком придатш для закладання високопродуктивних сливових насаджень.
Дуже еродоваш { глейов1 грунти плантажувати не варто, осюльки ви-вернеш на поверхню ортштейновий горизонт { глей утворюють анаеробш умови для глибших горизонлв { роблять 1х зовЫм неродючими. Коли ж на них здшснюють глибоку оранку, то коренева система рослин залягае до по-верхш в несприятливих умовах (пересихання влггку, промерзання зимою, ме-хашчш пошкодження коршня шд час обробггку).
Значну питому вагу у передпрнш зош Закарпаття займають бур1 л1со-в1 грунти, яю покривають схили р1зно! крутизни. Розмщеш вони вище вщ ошдзолено-буроземних грунлв { використовуються головним чином шд сади. За своши ф1зичними { х1м1чними властивостями бшьш сприятлив1 для плодо-вих рослин пор1вняно з шшими грунтами.
Сформувалися вони в умовах теплого { вологого кшмату (до 800100 мм опад1в за рж) шд рщким л1сом з трав'яним покривом на елювп-делю-ви магматичних порщ { Карпатського флшу. Завдяки природнш дренованос-т1, школи не бувають оглееними. За глибиною грунтового профшю 1х подь ляють на середньоглибою (50-80 см), бшьш поширеш, глибою { неглибою.
Шд сади використовують середньоглибою { глибою ошдзолеш грунти. Орний горизонт - 0-20 см бурого кольору, зернисто-грудочкувато! структу-ри, мютить 2,3-3,5 % гумусу, Р205 до 5 мг на 100 г грунту, калда до 8 мг на 100 г грунту, Кислотшсть висока (пдрол1тична = 4,6-4,7 мг-екв на 100 г грунту, рН = 4,0-4,7). Елюв1альний горизонт - до 55 см, мало вщр1зняеться вщ ор-ного, бшьш ущшьнешший, свгтший, мютить менше поживних речовин. 1люв1альний горизонт неглибокий, школи перевищуе 150 см. Бурий, не щшь-ний, неч1тко призматично! структури, переходить в червоно-буру породу.
На цих грунтах кореш плодових рослин добре проникають у глибину, знаходячи там поживш речовини { вологу. Поряд з ошдзоленими, трап-ляються середньоглибою бур1 л1сов1 грунти, в яких немае ознак ошдзолення. В передир'! Закарпаття це сам1 кращд грунти шд плодов1 культури. Тут розмь щеш основш масиви яблуш, переважно зимових термш1в дозр1вання (Джоно-тан, Батулен, Сол1варське благородне, Боскопська красуня, Старюнг).
Заслуговуе до уваги розширення площ сливових насаджень на дерно-во-буроземних ошдзолених грунтах, яю сформувалися в умовах чергування ошдзоленого процесу грунтоутворення з дерновим. Материнськими породами слугували елювш-делювш магматичних порщ 1, частково, середньоалювь альш вщклади. Розмщеш щ грунти на спадистих схилах, узвишшях р1внин, невисоких терасах р1чок, як наслщок - вони менше шддаються ерози. У зв'яз-
ку з цим вони характеризуются не завжди сприятливим режимом, бувають рiзною мiрою оглееш.
Профiль дерново-буроземних опiдзолених грунпв дуже схожий на профiль ошдзолено-буроземних, але верхнiй горизонт темнiше, потужний -до 35 см, внаслщок чого вмют гумусу бiльше шж 3 %, за забезпеченням формами живлення - мало забезпечеш фосфором i середньо забезпечеш калiем. Щ грунти придатнi для вирощування сливи.
Дерново-буроземнi, частково щебенюватi грунти, добре дреноваш i довго не бувають перезволожеш. Менш кислi (pH = 4,9-6,1), бщш на гумус (1,7-2,0 %), мало i середне забезпеченi P2O5 i K2O. Ц грунти придатнi для са-дiвництва пiд час внесення високих доз добрив. У наш час багато таких грун-тв, зайнятих рашше заростями кущiв i дрiбноï деревно! рослинностi, розкор-чованi i вщводяться пiд закладання садiв. Це значний потенщальний резерв для розширення плодових насаджень. На цих грунтах добре ростуть i плодо-носять плодовi культури, найвимогливiшi до режиму забезпечення пожив-ними речовинами (яблуш сортiв Джонотан, Голден Делiшес, Старкшг).
Закладаючи промисловi сади, господарства нерщко вiдводили для них менш придатш земельнi дiлянки з оглееними i поверхнево оглееними рiзно-видами грунт1в. 1нколи i дуже еродованi грунти. Останнi краще вiдразу вилу-чити iз освоення пiд плодовi насадження i здiйснювати на таких дшянках комплекс протиерозiйних заходiв, зокрема залюнення.
Найсприятливiшими для вирощування сливи в передпрнш зонi Закар-паття е схили крутизною до 20°. Шд час проектування сливових насаджень сорти варто розмщувати з урахуванням !хшх бюлопчних особливостей i грунтово-кшматичних умов дшянки. Найменш вимогливi сорти потрiбно роз-мiщувати на бшьш крутих схiдних i пiвденних схилах, вимогливiшi - на схилах меншо! крутизни захiдноï i швшчно! експозицiй. Якщо ж грунти не вщ-повiдають бiологiчним особливостям того чи шшого сорту, а проведення по-переднього передпосадкового окультурення грунту може не дати бажаного результату, проектувати на таких дшянках сливовi сади не доцшьно.
Найкраще плодовi культури ростуть за вологост грунту 70-80 % польового вологовмюту. Особливо шкiдливе для рослин перезволоження грунлв, за рахунок застшних вод, у яких бракуе кисню. У таких випадках вiдбуваеться ослаблення життедiяльностi коренево! системи, у грунт утво-рюються токсичнi для рослин закисш сполуки залiза, алюмiнiю, марганцю. Кращими грунтами за механiчним складом для сливи е суглинковь Важк за гранулометричним складом грунти промерзають менше, нiж легкi i коршня рослин рiдше пошкоджують морози.
Вважаемо, що у перспективi розвитку садiвничоï галузi в Закарпаттi велика роль повинна бути придшена кiсточковим породам, зокрема слив^ друго! за сво!м значенням плодово! культури. Вадою сливових садiв було по-ширення велико! кiлькостi малоцiнних сортiв. Сьогоднi шд час проектування садiв рекомендують крашд районованi сорти - Угорка звичайна, угорка га-лiйська, Ренклод Альтана, Ганна Шпет, Ренклод Карбишева, Угорка ажансь-ка. Слива - рослина свгглолюбна i вимоглива до умов зволоження, особливо
европейськ сорти. Але вона не витримуе застшних вод шд час невисокого стоянш. Мшмально допустима глибина залягання грунтових вод 1.5 м.
Як показали виробничий досвщ { науков! дослщження, слива росте на р1зних типах грунпв. Але високопродуктивш насадження можна одержати тшьки на родючих, з добрими ф1зичними властивостями грунтах. Оскшьки коренева система сливи розмщена, головним чином, у верхшх шарах грунту, вш повинен бути особливо багатим на поживш речовини, мати достатнш во-логовмют { р1вном1рне зволоження, реакщю грунтового розчину, близьку до нейтрально! (рН = 6,0-6,5). Для сливи принаймш,, шж для шших плодових культур, мае значення шдгрунтя, оскшьки !! кореш не проникають глибоко.
Отже, найкращими грунтами на схилах для сливи в передпр'! Закар-паття е дерново-буроземш, бур1 л1сов1 { ошдзолено-буроземш, добре окультурен грунти. Обираючи м1сце шд сливов1 насадження, треба враховувати не-достатню зимост1йк1сть рослин. Найкращими шдстильними породами е де-люв1альн1 суглинки { глинист! делюв!альш в!дклади.
Вщомо, що схилов! земл! т!ею чи шшою м!рою п!ддаються ероз!йним процесам. В умовах Закарпаття у боротьб! з ероз!ею грунту добр! результати дае Ыяння сидерат!в. При цьому вони не тшьки захищають грунт вщ змиву й розмиву, особливо в осшньо-зимовий перюд, але й збагачують його оргашч-ними речовинами, покращують функцюнальш властивост! грунту.
Для вирощування на схилових землях, з метою покращення ф!зичних властивостей грунту ! збагачення його поживними речовинами, рекомендовано так! сидеральш культури (табл.).
Табл. Сидеральш культури для вирощування на схилових землях
Назва Норма вишву, кг/га Глибина зароблювання насшня, см Термши вись вання
Яров!
Люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius L.) 180-200 4-5 1.IV - 15.IV 1.VII - 15.VII
Суршиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.) 20-25 2-3 10-20.IV
Озим!
Вика озима (Vicia villosa L.) 100-120 4-5 20.VIII-20.IX
Вика озима+жито (Vicia villosa L + Secale cereale L.) 100+50 4-6 20.VIII-20.IX
Прчиця бша (Sinapis alba L.) 20-25 2-3 15-30.VIII
Озиме жито (Secale cereale L.) 180-200 4-5 1-20.IX
Озимий ршак (Brassica oleífera L.) 20-25 2-3 15-30. VIII
Перко (Brassica L.) 20-25 2-3 15-30. VIII
Суршиця (Barbarea vulgaris R. Br.) 20-25 2-3 15-30. VIII
Створення високопродуктивних сливових культурбiогеоценозiв на схилових землях треба розглядати як складний бюлопчний комплекс, зумов-лений сукупшстю вЫх взаемопов'язаних екологiчних чинникiв.
Висновки. Сьогодш одним Í3 основних резервiв збiльшення вироб-ництва плодiв у Закарпатп е освоення схилових земель.
Найпридатнiшi на схилах для сливи дерново-буроземш, 6ypi лiсовi i опiдзолено-буроземнi середньосуглинковi грунти на делювiальних суглинках i глинист на делювiальних вiдкладах. З метою покращення фiзичних власти-востей i збагачення грунтiв поживними речовинами потрiбно здiйснювати пе-редпосадкове 1х окультурення шляхом внесення шдвищених норм оргашч-них i мiнеральних добрив та мелюрантв.
Одним з перспективних напрямюв використання таких культур, як люпин вузьколистий, суршиця звичайна, озимий ршак, гiрчиця бiла, перко е залучення 1х до процесу бюеколопзаци з метою шдготовки схилових земель для закладання плодових насаджень: за рахунок самих рослин не виснажува-ти, а навпаки - збагачувати грунт. Ц культури ефективно перешкоджають розвитку бур'яшв i ерозiйних процесiв, цим самим сприяють покращенню екологiчних функцш грунтiв.
Л1тература
1. Атлас почв Украинской ССР / под ред. Н.К. Крупского и Н.Н. Полупана. - К. : Вид-во "Урожай", 1979. - 159 с.
2. Вернандер Н.Б. Почвы УССР / Н.Б. Вернандер, М.М. Годлин, Г.Н. Самбур, С. А. Скорина. - Киев-Харьков, Госсельхозиздат УССР, 1951. - 326 с.
3. Галян В.Г. Грунти Закарпатсько! область - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1969. - 70 с.
4. Добровольский Г.В. Функции почв в биосфере и екосистемах / Г.В. Добровольский, е. Д. Никитин. - М. : Изд-во "Наука", 1990. - 260 с.
5. Назаренко I.I. Найпридатшш1 сливи на дерново-буроземних грунтах / 1.1. Назаренко, С.М. Польчина, В.А. Нкорич. - Чершвщ, 2003. - 300 с.
6. Попович П.Д. Придатнють грунпв пщ сади i ягщники / П. Д. Попович, В.А. Джамаль, Н.Г. 1льчишина, С.О. Скорина. - К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 159 с.
7. Симиренко Л.П. Помология. - К. : Вид-во "Урожай", 1973. - Т. 3. - 423 с.
Иваницка В.М. Освоение склоновых земель под сливовые культурбиогеоценозы
Рассмотрен вопрос освоения склоновых земель под плодовые культурбиоге-оценозы в Закарпатье, рационального использования земельных ресурсов. Дана характеристика физико-химических свойств дерново-буроземных, бурых лесных и оподзоленно-буроземных почв с целью их улучшения и использования под высокопродуктивные сливовые насаждения. Установлено, что для сливы на склонах самыми пригодными являются дерново-буроземные, бурие лесные и оподзоленно-бурозем-ных середнесуглинкови почвы на делювиальных суглинках и глинистые на делювиальных отложениях. Для улучшения физических свойств и обогащения почв питательными веществами нужно осуществлять предпосадочное их окультуривание путем внесения повышенных норм органических и минеральных удобрений и мелио-рантив.
Ключевые слова: склоновые земли, свойства почв, эрозийные процессы, удобрения, сидеральни культуры.
Ivanytska V.M. Cultivation of slopy lands under plum-tree culturebiogeoce-
nosis
The question of slopy lands' cultivation under fruit culturebiogeocenosis in the Tran-scarpathian region, rational usage of land resources is viewed. The characteristics of physical-chemical properties of derned-red, forest red and pidzol-red soils with the purpose of their improvement and usage under high-productive plum-tree plantations is given. It is set that for a plum on slopes most suitable are cespititious-brownified, burie forest and pidzol-red serednesuglinkovi soils on deluvium loams and clay on deluvium deposits. For conditioning
and enriching of soils nutritives it is needed to carry out predposadochnoe their cultivating by bringing of enhanceable norms of organic and mineral fertilizers and meliorantiv.
Keywords, slopy lands, soils' properties, erosive processes, fertilizers, sideral cultures.
УДК630* Астр. С.Л. Котй; тж. М.Т. Копитко;
доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
вплив л1согосподарських заход1в на динам1ку
м1колог1чно1 структури Грунту
Здшснено аналiз динамши видового складу мшофлори грунпв тд впливом ль согосподарських заходiв рiзно1 штенсивносп. Встановлено особливосп формування комплекав грунтових мшромщет1в на дiлянках з суцшьно вирубаними деревоста-нами. Обгрунтовано приурочування рубань головного користування до урожайних роюв лiсотвiрно! деревно! породи, для ефективного використання потенцшних мож-ливостей багато! мiкофлори грунту старовшових лiсостанiв.
Бшьшють рослин (дерева, чагарники, трав'яш) активно сшвпрацюють з симбютрофними грибами, утворюючи на коршт мжоризу. Вщомо, що мь кориза формуеться практично у вЫх судинних рослин - квггкових, голонасш-них, хвошдв, плаушв, хоча в особливо сприятливих умовах рудеральна рос-линшсть може юнувати без мшоризи. Доведено, що рослини одного { того ж, або навггь р1зних вид1в можуть бути пов'язаш одна з одною через мжоризу [1,5,11,16]. Значно поширена мжотрофшсть деревних порщ е основою юну-вання лшв практично у вЫх зонах пом1рного кшмату. Вона облшатна (обо-в'язкова) для представниюв родин соснових, березових { букових. У грунт мщелш гриба щшьним чохлом пф огортае др1бне коршня { коренев1 волоски рослин, у багато раз1в збшьшуючи площу !хнього живлення. Для деревних рослин характеры так зваш ектотрофна { ектоендотрофна мжоризи. У першо-му випадку пфи гриба утворюють чохол на зовшшнш поверхш коршня, а в другому - пфи не тшьки обпл1тають коршь, але { проникають в його м1жкль тинний проспр { в середину кштин паренх1ми.
Багато необхщних рослинам елеменпв, наприклад, деяк сполуки фосфору, кальщю, калда, азоту знаходяться в грунт в недоступнш для рослин формь Якби симбюз гриб1в { рослин не був так штенсивно поширений в природ^ вщсутшсть мжоризи зумовлювала б ютотт обмеження у мшеральному живленш рослин. Вагому роль мшориза вщграе у постачанш рослин водою. Особливо важлива ця функщя в умовах недостатньо! вологосл, ф1зюлопчно! сухост { засоленосп грунпв.
Мжоризш гриби виконують важливу функщю у захист рослин вщ па-тогенних оргашзм1в. В1дом1 випадки, коли загибель чистих культур сосни звичайно! була спричинена вщсутшстю у грунтах мжоризних гриб1в та штен-сивним розвитком патогенного гриба Тгаш^еБ га&ЫреЛа. Гриби-мжоризоут-ворювач1 здатш розкладати деяк недоступш рослинш оргашчш сполуки грунту, виробляють речовини, щентичт вггамшам { активаторам росту. Нада-ючи таю численш переваги рослинам, гриби отримують вщ них вуглеводи, як через вщсутшсть хлорофшу не здатш синтезувати самь
