CC BY
16
дiбровi. У мюцях рекреацiйного лiсокористування протягом тридцяти роюв 40pH0C0CH0Bi лiси не можуть природно поновитися, що свiдчить про пору-шення функци, властиво! для цього типу люу.
Застосування методу моделювання фiксованих рекреацiйних наванта-жень на поверхню грунту дае змогу уточнити кшьюст параметри впливу рекреаци на збереження сходiв деревних порщ. Ступiнь впливу на сходи оберненопропорцшно залежить вiд iнтенсивностi рекреацiйних навантажень. У багатших лiсорослинних умовах за рахунок вщсутност камiння на повер-хнi грунту формуються умови, як не спричинюють травмування рослин, таким чином сосна кримська краще поновлюеться природним шляхом.
Отриманi результати доцшьно використати для розроблення нормати-вiв рекреацiйного навантаження на лю.
Лiтература
1. Поляков А.Ф. Рекреационное лесопользование в горном Крыму / А.Ф. Поляков, Л.Ф. Каплюк, Е.И. Савич, А.Г. Рудь // Рекреационное лесопользование в СССР - АН СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 95-103.
2. Ларина Т.Г. Исследование рекреационного воздействия на травяной покров можже-велово-дубовых лесов южного берега Крыма / Т.Г. Ларина, Л.Г. Багрова // Лесоведение. -1987. - № 2. - С. 19-25.
3. Поляков О.Ф. Особливосп рекреацшного люокористування у прському Криму / О.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь // Науков1 пращ Лшвничо! академп наук Украши. -Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехнка". - 2005. - Вип. 4. - С. 110-118.
4. Плугатар Ю.В. Экологический метод оценки воздействия рекреации на лесную подстилку / Ю.В. Плугатар, О.Ф. Поляков, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Агроеколопчний журнал. - 2008. - № 2. - С. 17-22.
5. Плугатар Ю.В. 1з л1с1в Криму : монограф1я. - Харюв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 462 с.
6. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
УДК 631.42: 574.4 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехтчний коледж
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ П1Д ПЛОДОВ1 КУЛЬТУРБ1ОГЕОЦЕНОЗИ В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ
Наведено характеристику еколопчних властивостей сливи. Встановлено пози-тивний вплив застосування фосфатшлаку, цеолтв i вапняку на покращення бюло-пчно'1 продуктивносп еродованих грунтсв. Створення високопродуктивних плодових культурбiогеоценозiв на схилових землях потрiбно здiйснювати з урахуванням комплексу еколопчних чинниюв.
Ключов1 слова: екологiчнi властивостi сливи, фiзико-хiмiчнi властивостi грунту, протиерозiйна стшюсть, бiологiчна продуктивнiсть грунту.
Lecturer V.M. Ivanytska - Transcarpathian forest technical college
Ecological grounds of sloppy land cultivation under fruit culture biogeocenosis in conditions of Transcarpathia
The characteristics of plum-tree ecological properties is given. The positive ecological influence of phosphate waste, ceolitis and whitewash concerning the improvement of biological productivity of erosive soils is established. The creation of high-productive fruit
2. Еколопя довкшля
61
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
culture biogeocenosis on the sloppy lands is necessary to conduct taking into account the complex of ecological factors.
Keywords: ecological properties of plum-tree, physical-chemical properties of soil, anti-erosive stability, soil biological productivity.
Вступ. Шдвищення бюлопчно! продуктивност едафотошв, захист !х вiд водно! ерозп з метою ефективного використання для вирощування плодо-вих культур на схилових землях залишаються надзвичайно актуальними зав-даннями. Цiлу низку аспек^в щодо вирощування плодових культурбюгеоце-нозiв на схилах ще не виршено. У створеннi високопродуктивних плодових насаджень на схилових землях виршальне значення мають екологiчна оцiнка грунлв шд час !хнього вибору пiд плодовi культури, система утримання грунту, еколопчш принципи пiдвищення родючостi грунпв i захисту !х вiд водно! ерози, правильний пiдбiр сортiв, рацiональна конструкщя насаджень, високий рiвень агротехнiки, економiчно обгрунтована в нових умовах вщно-син на селi органiзацiя i спецiалiзацiя виробництва. Рацiональне i ефективне використання земель на схилах повинно передбачати комплексне !х освоення та широке запровадження механiзацi! виробничих процешв.
Слива (Prunus domestica L.) - важлива скороплiдна кiсточкова культура. У Закарпатл вона посiдае провщне мiсце серед кiсточкових порiд. Частка !! становить до 12 % уЫх плодових насаджень. Промислова культура сливи зосереджена у низиннш зош та в передгiр,!. У прськш зонi, через менш спри-ятливi екологiчнi умови, !! вирощують переважно для мюцевого споживання.
У цш роботi проаналiзовано екологiчнi властивостi сливи, встановле-но екологiчну стабiльнiсть та продуктившсть рiзних сортiв сливи на нетера-сованих схилах за рiзних екологiчних умов вирощування. Показанi еколопч-нi особливостi вирощування сливи на отдзолено-буроземних грунтах у передир'! Закарпаття.
Матерiали та методика дослвдження. Об'ектами дослiджень були сливовi культурбюгеоценози на опiдзолено-буроземних грунтах нетерасова-них схилiв у передгiрнiй зонi Закарпаття.
Дослщжували екологiчний вплив застосування оргашчних, мiнераль-них добрив, фосфатшлаку, цеолтв i вапняку у плодових культурбюгеоцено-зах на схилi крутизною 2-3° швденно-захщно! експозицi!. Дослiдження здiйснювали протягом 1991-2000 рр. Сад посаджено весною 1980 р., площа тд дослщом становить 2,85 га. Порода - слива. Сорти - Угорка звичайна i Ренклод фюлетовий. Площа живлення дерев - 6x4 м. Грунти дослщно! дiлян-ки - ошдзолено-буроземш поверхнево оглеенi середньосуглинковi на елювп вулканiчних порiд середньосуглинкового складу.
Зразки грунту для аналiзiв вiдбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали водно-фiзичнi, фiзико-хiмiчнi, хiмiчнi показники, гранулометричний склад грунту, структурно-агрегатний склад i водостшюсть грунтових часток, вмют важких металiв (Cu, Zn, Mn, Pb, Cd). Для кожного ва-рiанту дослiду здiйснювали оцiнку ерозшно! ситуацi!, бiометричнi вимiрю-вання i облiк урожаю плодiв.
Результати дослвджень. Багато вчених i практикiв вважае сливу помiр-но вимогливою до св^ла - значно тiньовитривалiшою, шж iншi породи (абри-
62
Збiрник науково-технiчних праць
кос, персик, вишня). Св^ло впливае на характер росту i форму крони дерева. Нестача св^ла призводить до оголення гшок у серединi крони i перемiщення плодоношення на периферiю. У добре освгтлених мiсцях формуються плоди з кращими смаковими i товарними якостями (Власюк, 1976; Куян, 1998).
Серед плодових порщ слива е одшею з найвимогливiших до вологи, проте це не однаковою мiрою стосуеться всiх сортiв. Високою вимогливютю до вологи характеризуються европейськi сорти сливи, оскшьки !х формуван-ня вщбувалося в умовах достатнього зволоження. Взагаш райони, де найпо-ширешша слива (Подiлля, Закарпаття, Тернопiльська i Чернiвецька областi), характеризуються достатньою кшьюстю опадiв.
Основним чинником екологiчного середовища, який впливае на тери-торiальне розмiщення сортiв сливи в районах Карпат, е теплозабезпечешсть (Гущiн, Омельченко, 1977). Дослщженнями П.Д. Поповича, В.А. Джамаля, Н.Г. 1льчишино!, С.О. Скорина (1981) встановлено, що слива потребуе родю-чiших грунив. Порiвняно з яблунею i грушею краще росте й плодоносить на карбонатних грунтах, як не придатнi для яблуш. Проте на грунтах iз вмiстом карбонатiв понад 8-10 % вона росте погано. В.Г. Куян (1992) вважае, що слива - помiрно свгтлолюбна, не досить вибаглива до грунлв, вщносно зимос-тiйка - у перiод спокою може витримувати зниження температури повгтря до мiнус 32-35°С.
Коренева система сливи розгалужена головним чином у верхшх шарах грунту, а тому вш особливо повинен бути багатим на поживш речовини, мати достатнш вологовмiст i рiвномiрну зволоженiсть, реакщю грунту, близьку до нейтрально!. Для сливи принаймш бiльше, нiж для шших плодових культур, мае значення шдгрунтя, тому що !! кореш не проникають глибоко.
За даними В.О. Грекова (1988), в умовах Закарпаття значних вщмш-ностей у реакци рiзних сор^в на грунтовi умови не вiдзначено. Поширення коренево! системи у буроземно-опiдзолених, дерново-буроземних i бурих гiрсько-лiсових грунтах передгiрно! зони Закарпатсько! областi трохи рiзне.
На основi виконаних дослiджень М.М. Горбач, В.М. Бобер, Л. А Горбач та ш. (1992) дшшли висновку, що в умовах Закарпаття слива - одна iз найбшьш вологолюбних плодових порщ, дуже чутлива до родючост грунту, особливо до забезпеченосл його фосфором i калiем. Краще, шж яблуня i груша, росте i плодоносить на кислих перезволожених грунтах.
Згiдно з дослщженнями Г.К. Карпенчука (1984), оптимальною для росту i плодоношення сливи реакцiею грунтiв е близька до нейтрально! i нейтральна (рН= 5,5-7,5). Але, як показали нашi дослiдження, вона росте i плодоносить й на бшьш кислих грунтах (рН=4,0-4,5).
Сьогодш здебiльшого грунт оцiнюють лише в агрономiчному вщно-шеннi, його широка функщональшсть випадае iз поля зору. Грунт - один iз найважливших екологiчних чинникiв, невiд,емним складником екосистеми.
Еколопзащя виробництва взагалi i вирощування сшьськогосподарсь-ко! продукцi!, особливо останшм часом, набула надзвичайно важливого значення. Вона зумовлена прагненням ращонально використовувати еколопчш ресурси, забезпечити !хню охорону i вiдтворення. Екологiчнi ресурси мають
2. Екологiя довкiлля
63
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
низку ютотних особливостей: обмеженiсть, незамiннiсть, невiдтворюванiсть або дуже складну вiдтворюванiсть, багатофакторнiсть та ш.
Зазначимо, що на схилових землях Закарпаття одшею з найважливших умов створення високопродуктивних плодових культурбiогеоценозiв е шдви-щення родючостi грунту. Це досягаеться здшсненням передпосадкового його окультурення. Залежно вiд типу грунту воно здшснюеться протягом неоднако-вого перюду. Так, пiдготовку бурих люових грунтiв провадять протягом одного року, дерново-буроземних - двох i ошдзолено-буроземних - трьох рокiв.
Основш прийоми пiдготовки бурих лiсових грунпв на схилових землях для вирощування сливи наведено в таблищ.
Табл. Перюд здшснення та основш екологiчнi заходи з мдготовки бурих лкових
Типи Грунтiв Крутизна схи-лiв i експозищя
Бурi лiсовi опiдзоленi, глеюватi, поверхнево-оглеенi, незмит i слабозмитi До 5°. Всiх ек-спозицш
Бурi лiсовi гли-бокi, середньо глибокi i не-глибокi глеюва-тi, слабо i се-редньо-змитi 5-12°. С, Швд.С, ПЗ, З, Пн, ПнС, ПнЗ
Бурi лiсовi гли-бокi i середньо-глибокi i щебе-нюватi, слабо- i середньозмш! 12-15°. С, ПС, ПЗ, З, Пн, ПнС, ПнЗ
Бурi лiсовi нег-либокi, щебе- нюватi i кам'янистi, слабо- i се-редньо-змип 16-20° С, ПС, ПЗ, З, Пн, ПнС, ПнЗ
Грунтово-кшматичш зони обласп
Перiод здiйснення та ochobhï заходи
Закарпатське передпр'я. Пiдвищення
серед Закарпатсько'1
низовини в райош Косини, Берегова, Муж1ево, Добросiлля
Однор1чне передпосадкове окультурення грунту. Весною. Вносять першу половину фосфорно-калшних добрив (Р2оо-зоо К150-250 кг/га), одну норму вапняку за пдрол1тичною кислотшстю (до 68,0 т/га), цеол1ти 10 т/га. Оранка на глибину 30- 35 см. Виавають сиде-ральш культури - люпин (180-220кг/га), суршицю, перко (2025 кг/га).
Восени. Вносять другу половину фос-форно-калшних добрив (Р200-300К150-250 кг/га), вапняку за пдро-л1тичною кислотшстю (до 6-8,5 т/га), 70-100 т/га гною. Пщшмають плантаж на глибину 50-60 см, а на терасах - на-твплантаж на глибину 40-45 см.
Мшкопрофшьш бур1 люов1 грунти з малопотужним гумусовим горизонтом орють на глибину 28-32 см з розрих-ленням тдорного шару грунтопоглиб-лювачем без вивертання пласту на глибину 40-45 см.
Варто зазначити, що таку систему заход1в з метою шдвищення фун-кцюнальних властивостей бурих люових Грунлв було б доцшьно застосувати для створення люових культур та захисних люоплодових насаджень. Це е безперечно можливим на доступних для застосування мехашзм1в схилах, що забезпечить добре приживання рослин та створення високопродуктивних ль сових насаджень.
За роки дослщжень (1991-2000 рр.) найвищу продуктившсть сорту Угорка звичайна отримано внаслщок внесення фосфатшлаку в норм1 Р300 кг/га (194,2 ц/га), цеолтв 10 т/га (178,3 ц/га), тод1 як на контрол1 -163,7 ц/га або бшьше вщповщно на 18,6 i 8,9 % до контролю. Найбшьшу про-дуктившсть сорту Ренклод фiолетовий отримано також внесенням фосфат -
64
Збiрник науково-техшчних праць
шлаку (164,5 ц/га) цеолтв 10 т/га (158,9 ц/га), а на контрольних дшянках -155,6 ц/га, що становить вщповщно 105,7 i 102,1 % nopiB^HO з контролем.
Саме складшсть ситуаци, яка характеризуе сучасний стан Грунтового покриву схилових земель Закарпаття, визначае потребу застосування еколо-пчних основ щодо рацiонального !хнього використання. Головним iз них е за-хист Грунтiв вiд водно! ерози; призупинення зниження й розширення вщтво-рення вмiсту гумусу; збагачення Грунпв основними поживними речовинами, особливо фосфором; застосування природних структуроутворювачiв (цеоль
мелiорацiя кислих Грунтiв (внесення фосфатшлаку, вапняку); скорочення розриву мiж потенщальною i реальною продуктивнiстю плодових рослин.
Отже, враховуючи позитивний середовищеперетворювальний вплив сливових культурбiогеоценозiв, розширення !хнього вирощування на схилових землях у Закарпатт зумовлене не тiльки отриманням потрiбних урожа!в високоякiсно! продукцп, але й пiдтриманням стiйкостi бiосфери, вщтворен-ням й пiдвищенням родючостi Грунпв, зменшенням негативного впливу на еколопчш системи, полiпшенням природокористування, ефективного й ращ-онального використання земельних ресурЫв.
Висновки. Слива - важлива скороплщна кiсточкова культура. У Закар-патт вона посiдае провiдне мiсце серед юсточкових порiд. I! доцiльно вико-ристовувати як додаткову культуру для створення плодово-люових насаджень.
З метою створення високопродуктивних сливових культурбюгеоцено-зiв потрiбно здiйснювати диференцiйоване передпосадкове окультурення едафототв.
Сьогоднi одним iз найреальтших резервiв розширення виробництва екологiчно чистих плодiв, насамперед для дiетичного та дитячого харчуван-ня, е вщновлення вирощування плодових культур на схилових землях.
Лггература
1. Власюк С.Г. Слива. - К. : Вид-во "Урожай", 1976. - 117 с.
2. Греков В.А. Влияние почвенных условий Закарпатской области на рост и развитие плодовых культур. - автореф. дис. на соискание науч. степени канд. с.-г. наук. - Харьков, 1988. - 15 с.
3. Гущш М.Ю. Еколопчш умови вирощування сливи в передпрних i прських районах Карпат / М.Ю. Гущш, 1.К. Омельченко // Сад1вництво. - К., 1977. - Вип. 25. - С. 3-10.
4. Карпенчук Г.К. Частное плодоводство. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 295 с.
5. Куян В.Г. Плод1вництво - К. : Аграрна наука., 1988. - 468 с.
6. Методические рекомендации по почвозащитной технологии возделывания садов и ягодников на юго-западных склонах Украинских Карпат и Закарпатского Предгорья (Закарпатская область) // Горбач Н.Н., Бобер В.М., Горбач Л. А. и др. - Ужгород, 1992. - 31 с.
7. Попович П.Д. Придатнють Грунпв тд сади i ягщники / П.Д. Попович, В. А. Джамаль, Н.Г. 1льчишина, С.О. Скорина. - К^^ид-во^Урожай",^^!. - 158 с.
УДК 504:368.17(477) Магктр Х.Р. Василишин; доц. I.A. Дубовiч,
канд. геогр. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто актуальшсть i важливють створення належних умов для ефективного функцюнування системи еколопчного страхування. Акцентовано увагу на понятп
2. Еколопя довкшля
65
