CC BY
11
УДК 631.42 Викл. М.М. Горбач, канд. с.-г. наук; викл. В.М. 1ваницька,
канд. бюл. наук - Закарпатський лкотехшчний коледж
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОСНОВНИХ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР I П1ДБ1Р ДЛЯ НИХ ГРУНТ1В У ЗАКАРПАТТ1
Показано еколопчш особливостi основних плодових культур: яблуш, грушi, сливи, вишнi, черешнi, абрикоса, персика, ropixa. Наведено коротку характеристику бурих люових, дерново-буроземних i буроземно-отдзолених rpунтiв. З метою отри-мання необхщно! продукцп рекомендуеться застосовувати еколопчний пiдxiд при пiдбоpi rpунтiв тд плодовi культури у Зaкapпaттi.
Ключов1 слова: еколопя, грунт, еpозiйнi процеси, продуктившсть плодових рослин.
Вступ. Сьогодш рацюнальне використання земл1 - основного засобу сшьськогосподарського виробництва i люового господарства - мае важливе народногосподарське значення. Промислове сад1вництво у Закарпатл зосере-джено у Берепвському, Виноград1вському, 1ршавському, Мукач1вському, Ужгородському i Хустському районах. Тут вирощують основш плодов1 культури: яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, ropix. У зош сад1в-ництва нараховуеться понад 50 р1зновидностей грунпв, як можна об'еднати у 5 тишв: бур1 прсько-люов1 (ошдзолеш i неошдзолеш), буроземно-ошдзолеш, дерново-буроземно-ошдзолеш, дернов1 (ошдзолеш i неошдзолеш) та лучш глейовь Материнськими грунтотворними породами для них слугують на схи-лах елюв1ально-делюв1альш вщклади магматичних порщ, на р1внин1 i бшя шдшжжя гip - aлювiaльно-делювiaльнi вiдклaди. За гранулометричним складом грунти переважно важкосуглинков^ подекуди - супiщaнi. Деяк з них, що сформувалися на слабо вивггреному елювii - щебнюват^ тобто мiстять уламки твердих вулкашчних i осадових поpiд.
У пеpспективi розвитку сaдiвництвa Закарпаття велика роль повинна бути вщведена екологiзaцii виробництва, штенсифжацп, концентpaцii i piзно-маштност сортименту вирощуваних плодових культур. У системi зaxодiв з iнтенсифiкaцii сaдiвництвa важливе значення повинно мати розмщення плодових насаджень вiдповiдно до еколопчних умов, покращення ix породно-сортового складу, впровадження нових сор^в i пiдщеп, якi забезпечують шд-вищення пpодуктивностi рослин. Невiдповiднiсть умов мюцезростання вирощуваних плодових культур ix бiологiчним особливостям - одна з основних причин недостaтньоi ix пpодуктивностi у Зaкapпaттi.
Матерiали та методика дослiджень. На теpитоpii Закарпатсь^' обл. за гpунтово-клiмaтичними умовами ч^ко видiляють чотири агрогрунтових райони з плодiвництвa: Беpегiвський (Закарпатська низовина вщ 100 до 125 м н. р. м.), Закарпатський (Закарпатське Передпр'я вiд 125 до 350-400 м н. р. м.), Тячiвський (близько 500-550 м н. р. м.) i Верховинський (вище 500550 м н. р. м.). Останш два райони пpедстaвленi одною Карпатською люолуч-ною зоною iз заляганням переважно бурих гipсько-лiсовиx i дерново-буро-земних гpунтiв. Нижнiй прський пояс (Тячiвський агрогрунтовий район) бшьш теплий i менш зволожений, а верхнш (Верховинський, зокрема i Поло-нинський) - пiдвищено зволожений i бiльш холодний.
Бiолого-гpунтовi дослiдження для piзниx плодових культур проводили в господарствах област^ а бiльш детальш польовi дослiди здiйснювaли в
КСП "Бороняво" Хустського району в 1983-2000 рр. i радгоспi-заводi "Виног-радiвськийм Виноградiвського р-ну Закарпатсько! обл. в 1991-2000 рр. Зразки грунту для аналiзiв вщбирали з шарiв 0-20, 20-40, 40-60, 60-80 i 80-100 см. У них визначали передбачеш методикою фiзико-хiмiчнi та агрохiмiчнi аналiзи. По кожному варiанту дослiду визначали висоту дерев, сумарний прирют, по-товщення штамбiв шляхом вимiрювання ix обхвату на висот 25-30 см; ощ-нювали ерозiйну ситуацiю пiсля сшготанення i випадання зливових дощiв (за С.С. Соболевим) та облiк урожаю плодiв при збиральнiй стиглостi.
Результати дослщжень. Яблуня (Malus domestica Borkh.) - основна плодова порода в насадженнях Закарпатсько! обл. Вона е одшею iз найбiльш стiйких проти несприятливих еколопчних умов. Цим, а також високими сма-ковими i харчовими якостями плодiв пояснюеться ii найбiльше поширення.
На потужних, добре зволожених грунтах коренева система яблуш про-никае на глибину 7-9 м. Основна ж маса корешв залягае на глибинi до 1 м. Яблуня погано росте на перезволожених i карбонатних грунтах. Кращи-ми для ще1 породи е грунти iз слабокислою i нейтральною реакщею грунтового розчину. Добре яблуня росте i плодоносить на слабозмитих грунтах за умови доброго передпосадкового окультурення !х, зокрема при внесенш шд-вищених доз оргашчних, а також мiнеральних фосфорних i калшних добрив, посiвi сидеральних культур.
За гранулометричним складом кращi для яблуш середньо- i легкосуг-линковi грунти. На дiлянках з близьким заляганням грунтових вод (180200 см) вона добре росте i плодоносить на грунтах легкого мехашчного складу - суглинкових, сушщаних i глинисто-шщаних. Рослини, щеплет на слабо-рослих тдщепах бiльшою мiрою, нiж на сильнорослих, вимогливi до грунлв, добре забезпечених поживними речовинами i вологою.
Яблуня належить до вологолюбних i морозостiйких культур. Рослини, прищеплеш на карликових пiдщепах, необхщно розмiщувати на добре зволожених дшянках з грунтами, багатими на поживш речовини, у пiднiжжя i на нижнш частинi схилу.
Груша (Pirus communis L.) - за бюлопчними особливостями, як i за вимогами до мшерального живлення, близька до яблуш. Коренева система проникае в грунт глибше, шж у яблуш. Прше, нiж яблуня, переносить грунти важкого гранулометричного складу. За мехашчним складом крашд для грушi легко- i середньосуглинковi грунти. Груша краще, порiвняно з яблунею, росте i плодоносить на схилах крутютю до 15-20
Сорти грушi осiннього i зимового сор^в добре ростуть на захищених, теплих мюцях положення. Лiтнi сорти менш вимогливi до грунтово-киматич-них умов.
Слива домашня (Prunus domestica L.) - рослина свгглолюбна i особливо вимоглива до умов зволоження, бшьш характерно це для европейських сор^в. Слива не виносить застшних вод. Мшмально допустима глибина за-лягання грунтових вод 1,5 м. Дуже чутлива до родючост грунту, особливо до забезпеченост ii фосфором i калiем. Краще, нiж яблуня i груша, росте i плодоносить на кислих, перезволожених грунтах. Оскшьки коренева система сливи розмщена головним чином у верхшх шарах грунту, вш повинен бути особливо багатим на поживш речовини, мати достатню вологомютюсть i рiв-
HOMipHe зволоження, реакщю Грунтового розчину, близьку до нейтрально:. Для сливи, меншою мipою, нiж для iнших плодових культур, мае значення шдГрунтя, оскiльки коршня ïï не проникае глибоко.
Слива, щеплена на аличi, краще, шж на iнших пiдщeпах переносить перезволоження i погано аероваш Грунти. Добре зростае на схилах крутютю до 18-20
Вишня (Cerasus vulgaris Mill.) - менш вимоглива до Грунтово-кшма-тичних умов, нiж iншi плодовi породи. Добре росте на Грунтах вщносно легкого гранулометричного складу - легкосуглинкових i сушщаних. На шщаних Грунтах, якi не мають водозатримувального iлювiального горизонту, росте погано. Хоча вишня краще, шж iншi плодовi породи, переносить сухють Грунту i повiтpя, разом з тим чутлива до зрошення. Краще, шж iншi плодовi породи, переносить вмют у Гpунтi каpбонатiв, дуже чутлива до засолення. Добре росте i плодоносить як на piвнинi, так i на схилах крутютю до 18-20 °.
Черешня (Cerasus avint Moench) - теплолюбна плодова порода. Мен-ше, нiж iншi плодовi культури, вимоглива до родючост Гpунтiв i умов зволоження. ÏÏ можна вирощувати на менш родючих Грунтах легкого гранулометричного складу. Погано переносить важк глинист Грунти, а також довготри-вале перезволоження. Добре росте i плодоносить на шдвищених piвнинних дiлянках i схилах крутютю до 18-20 °.
Абрикос (Armenica vulgaris Lam.) - вщносно маловимогливий, поpiв-няно з шшими породами, до Грунтових умов i зрощення. Разом з тим, на дуже бщних пiщаних Грунтах погано росте i плодоносить. Краще вщ шших плодових порщ переносить карбонати, але не витримуе висо^ концeнтpацiï солей у Грунл. Погано росте i плодоносить на важких за гранулометричним складом, перезволожених Грунтах. Квiтковi бруньки - слабоморозостшю та часто пiдмepзають. Дерева абрикоса зацвггають pанiшe вiд шших порщ, що також часто е причиною шдмерзання бруньок вiд весняних приморозюв. Абрикос погано росте на важких за мехашчним складом Грунтах, а також на мюцепо-ложеннях з близьким заляганням оглеених або шших коренепроникних гори-зонтiв.
Персик (Persica vulgaris Mill.) - теплолюбна рослина, свгглолюбна, дуже чутлива до забезпеченост Грунту поживними речовинами. Добре росте i плодоносить на бурих люових слабоскелетних Грунтах, на перезволожених дшянках росте погано. Крашд врожа'' нeобхiдних кондицiй отримують на схи-лових землях пiвдeнноï eкспозицiï.
Грецький горiх (Inglans regia L.) - одна iз найбiльш вимогливих до Грунтових умов плодова порода. Разом з тим, плодовi насадження до 4-5^чно-го вiку вимагають такого ж догляду, як i iншi плодовi культури. Грецький гоpiх не переносить загущення i сильного обpiзання. Добре росте i плодоносить на схилових землях, малопридатних для вирощування iнших плодових поpiд.
Пiд закладку i реконструкщю садiв перевагу слщ вiддавати бурим ль совим, дерново-буроземним i буроземно-ошдзоленим Грунтам суглинкового складу. Видшяти схили нeобхiдно з повнопрофшьними i слабозмитими Грунтами, а за умови окультурення - iз середньозмитими Грунтами. Сильнозмит Грунти, з виходом на поверхню Грунтотворних порщ, не пpидатнi для виро-
щування штенсивних промислових насаджень основних плодових порщ (яб-луня, слива, груша).
Для ощнки грунив на придатнiсть шд плодовi культури потрiбно ко-ристуватися даними щодо гранично допустимих параметрiв (табл. 1).
Табл. 1. Гранично допустимi i оптимальш параметри властивостей tрунтiв _Закарпаття для плодових культур_
Властивост1 грунпв Одиниця вим1ру Стутнь проявления фактор1в
гранично допустимих оптимальних
бн я а ш у гр а в К л с й 0 че р бн я а а гр а в к л с й 0 че р
Потужтсть кореневмшного шару, обмеженого щшьними породами (мергель, вапняки, масивно-кристал1чт породи) см 150 150 +120130 100 200 200 150180 150
Вм1ст рухомого ЛЬ+++ у кореневмшному шар1 мг/100 г грунту 5 5 6-7 4 0 0 0 0
Вм1ст закисного зал1за (кислотна витяжка) мг/100 г грунту 4-5 4-5 - 3-4 3 3 - 3
Вм1ст рухомих форм закисного зал1за (кислотна витяжка) мг/100 г грунту 10 10 - 0 1-2 1-2 - 0
Вм1ст СаС03 в дерново-карбонатних грунтах % в1д ваги грунту 6 6 - 0 10 0 - 10
Щшьтсть складення грунту ко-реневмшного шару, не б1льше г/см3 1,74 1,74 1,651,74 1,70 1,301,65 1,301,65 1,301,65 1,30
Гранулометричний склад - - - - - Суглинков! та легкоглинисп
Реакщя середовища (сольове) - - - - - 6,57,0 6,57,0 - 6,57,0
Порист1сть а) загальна б) аераци % % 40-50 20 40-50 20 - 40-50 20 45-55 25-30 45-55 25-30 45-55 25-30 50-55 20
Глибина залягання 1люв1ально-го горизонту в дерново-отдзо-лених грунтах см - - 50-60 - 50 50 50 40
Р1вень залягання пршних 1 сла-бом1нерал1зованих вод у сутща-них 1 легкосуглинкових грунтах см 140150 140150 - 130 200 200 - 170
Грунти, як вщводяться шд багаторiчнi насадження, характеризуються рiзними фiзичними властивостями i вмiстом поживних речовин. При цьому важливо зазначити, що шляхом внесення шдвищених норм гною (70100 т/га), мшеральних добрив (до 600 кг д.р. фосфору i 300 кг калш на гектар), посiву сидеральних культур (люпин, озимий рiпак, суршиця звичайна, перко, вика озима, вика озима+жито) можна значно покращити фiзичнi та водш властивостi грунпв, збагатити 1х поживними речовинами. Як шдтвер-дження такого пiдходу, наводимо змшу фiзичних i водних властивостей бу-
2. Екологiя довкiлля
65
рих люових опiдзолених суглинкових грун^в на елюво-делювiальних гли-нистих сланцях iз шаруватим пiщаником в КСП "Бороняво" Хустського району (табл. 2).
Табл. 2. Структурно-агрегатний склад i водостшшсть tрунту в шарi 0-20 см за рiзних способiв окультурення полотна терас (середня частина полотна)
Вар1анти Роки Розм1р структурних аг эегат1в у мм, вм1ст у %
сухий розшв водостшшсть
>10 10-0,25 <0,25 >10 10-0,25 <0,25
Чорний пар 1з внесенням гною 40 т/га 1985 20,7 68,4 10,9 6,7 41,6 51,7
1995 14,4 78,0 7,6 6,4 64,9 28,7
2000 12,3 80,5 7,2 2,9 67,0 30,1
Чорний пар з внесенням гною 120 т/га 1985 25,8 67,7 6,5 11,0 54,0 35,0
1995 14,6 81,2 4,2 8,4 68,1 24,5
2000 13,2 82,0 4,8 3,3 68,2 28,5
Сидеральний пар 1985 25,4 67,6 7,0 10,9 48,6 40,5
1995 12,0 83,4 4,6 9,2 62,6 28,2
2000 12,8 83,3 3,9 5,6 72,0 22,4
Довготривале задерншня 1з скошуван-ням зелено! маси 1985 28,3 65,1 6,6 22,0 46,7 31,3
1995 18,2 80,3 1,5 24,5 60,1 15,4
2000 14,0 84,2 1,8 10,3 70,3 19,4
За перюд окультурення полотна терас (1985-2000 рр.) вмют найбшьш щнних частинок грунту розмiром 0,25-10 мм у верхньому (0-20 см) шарi грунту, який найбшьше шддаеться воднш ерозй, на дiлянках чорного пару з вне-сенням гною 40 т/га збшьшився на 4,9-12,1 %, чорного пару з внесенням гною 120 т/га - на 7,2-14,3, сидерального пару - на 11,8-15,7 i довгострокового за-дернiння з вщчуженням зелено! маси - на 8,1-19,1 %. За цей же перюд водос-тшюсть грунтових частинок розмiром 0,25-10 мм на дiлянках чорного пару з внесенням гною 120 т/га збшьшилася на 7,1-14,2 %, сидерального пару - на 16,9-23,4, довгострокового задерншня iз вдауженням зелено! маси - на 21,223,6 i на дiлянках чорного пару з внесенням гною 40 т/га - на 23,5-25,4 %.
Майже в уЫх грунтах Закарпаття рiзною мiрою проявляються ознаки опiдзолювання, оглеення, на схилах - водно! ерозй. Велика частина грунпв (дерновi ошдзолеш, дерновi опiдзоленi i дерново-буроземно ошдзолеш) сформувалися в умовах опiдзоленого типу грунтоутворення з чергуванням дернового процесу.
Закарпаття - традицшний район вирощування рiзних плодових культур. Покращення стану iснуючих та створення у цьому регюш високопродук-тивних плодових культурбiогеоценозiв сприяло б, по-перше, покращенню економiки землекористувачiв рiзних форм власност^ а по-друге, мае прак-тичний штерес ще й тому, що цей регiон передбачаеться розвивати як одну з важливих рекреацiйних зон. Це дало б змогу забезпечити потребу в високо-щнних плодах не тшьки проживаючого тут населення, але й вщпочивальни-кiв, туриств та iнших людей без значних додаткових транспортних витрат. Сьогоднi особливо важливе значення мае розроблення ресурсоощадливих технологiй виробництва екологiчно чистих плодiв, зокрема для оздоровчого, дiетичного i дитячого харчування.
Висновки. Сьогоднi одним Í3 найбiльш реальних pe3epBÍB розширення виробництва екологiчно чистих плодiв, насамперед для дiетичного та дитячого харчування, е вiдновлення вирощування плодових культур на схилових землях. А тому !х освоення пiд високопродуктивнi плодовi культурбiогеоценози вщпо-вiдае вимогам рацюнального використання земельних i природних ресурЫв.
Одна з найважливiших еколопчних особливостей створення високоп-родуктивних плодових культурбiогеоценозiв на кислих, бiдних поживними елементами, особливо рухомим фосфором, буроземних грунтах передпрно! зони Закарпаття полягае в необхщност проведення диференцшованого пе-редпосадкового окультурення едафотопiв.
Екологiчний тдхщ до опрацювання прийнятого використання еродова-них земель пiд культуру сливи домашньо! (Prunus domestica L.) е перспектив-ним, всебiчним та комплексним, що забезпечить пiдвищення бюлопчно! продуктивности еродованих грунтiв та отримання необхiдних урожа!в високо! якостi.
Лггература
1. Добровольский Г.В. Экологические функции почвы / Г.В. Добровольский, С.Д. Никитин. - М. : Изд-во МГУ, 1986. - С. 1-137.
2. Любимова Л. Л. Сади на схилах / Л. Л. Любимова. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1969. - 78 с.
3. Карпенчук Г.К. Частное плодоводство / Г.К. Карпенчук. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 295 с.
4. Ковда В.А. Почвенный покров, его улучшение, использование и охрана / В. А. Ковда. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 182 с.
5. Крикунов В.Г. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1987. - 319 с.
6. Куян В.Г. Плодiвництво / В.Г. Куян. - К. : Вид-во " Аграрна наука", 1988. - 468 с.
7. Попович П.Д. Придатнють грунпв тд сади i ягщники / П.Д. Попович, В. А. Джамаль, Н.Г. 1льчишина, С.О. Скорина. - К. : Вид-во "Урожай", 1981. - 159 с.
Горбач М.М., Иваницкая В.М. Экологические особенности основных плодовых культур и подбор для них почв в Закарпатье
Показаны экологические особенности основных плодовых культур: яблони, груши, сливы, вишни, черешни, абрикоса, персика, ореха. Приведена короткая характеристика бурых лесных, дерново-буроземных и буроземно-оподзоленных почв. С целью получения необходимой продукции рекомендуется применять экологический подход при отборе почв под плодовые культуры в Закарпатье.
Ключевые слова: экология, почва, эрозийные процессы, производительность плодовых растений.
Horbach M.M., Ivanytska V.M. Ecological properties of principal fruit cultures and soil selection on them in the Transcarpathian region
The ecological properties of principal fruit cultures: apple, plum, cherry, sweet cherry, apricot, peach and walnut trees are shown. The characteristics of red forest, dern red-soiled and red pidzol-soiled soils is given. With the purpose of getting necessary production it is recommended to apply the ecological approach in the selection of soils under fruit cultures in the Transcarpathian region.
Keywords: ecology, soil, errosion processes, productivity of fruit cultures.
УДК 630*431 Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз.-мат. наук - Львiвський ДУ БЖД ЗНАЧЕНИЯ УЗЛ1ССЯ У ПОЖЕЖН1Й БЕЗПЕЦ1 Л1С1В
Проаналiзовано пожежну небезпеку узлюь рiзних титв. Дослщжено мшрокль матичш показники тд час переходу через узлюся. Основним фактором пожежно! не-безпеки узлюь е бшьша швидюсть висушування люового горючого матерiалу.
