CC BY
20
8. Методика исследований при интродукции лекарственных растений. - Сер.: Лекарственное растениеводство. - М. : Изд-во ЦБНТИ мед. пром. - 1984. - Вып. 3. - 33 с.
9. Былов В.Н. Методика изучения биолого-хозяйственных свойств перспективных видов / В.Н. Былов, А.А. Карписонова // Бюллетень Главного ботанического сада РАН. - 1978. - Вып. 107. - С. 77-82.
10. Скибщька М.1. Оцщка усшшносп щтродукцп ефiроолiйних рослин у Боташчному саду ЛНУ iM. 1вана Франка / М.1. Скибщька, Л.М. Борсукевич, М.Г. Могиляк, М.О. Щербина, О.Б. Щерба, В.П. Свтух // Биологический вестник. - Т. 12. - № 1. - С. 24-29.
Скибицкая М.И., Могиляк М.Г. Перспективы интродукции лекарственных и декоративных растений из семейства Lamiaceae в Западной Лесостепи Украины
Приведены результаты первичной интродукции 71 таксона лекарственных и декоративных растений из семейства Lamiaceae в Ботаническом саду Львовского национального университета имени Ивана Франко. По показателям жизненности оценена успешность введения видов в культуру: 86 % интродуцентов отнесено к группе особо перспективных для выращивания в Западной Лесостепи Украины; 14 % - к группе перспективных. Данные виды могут составлять весомую базу для расширения ассортимента полезных растений в области лекарственного и декоративного растениеводства.
Ключевые слова: интродукция, семейство Lamiaceae, лекарственные и декоративные растения.
Skybitska M.I., MohylyakM.G. Prospects for the introduction of medicinal and ornamental plants in the family Lamiaceae in the Western Steppe of Ukraine
The results of the primary introduction of 71 taxa of medicinal and ornamental plants in the family Lamiaceae in the Botanical Garden of Ivan Franko Lviv National University have been presented. In terms of viability assessed the success of the introduction of species in culture: 86 % of exotic species is related to a group of particularly promising for cultivation in the Western Steppe of Ukraine, 14 % - to a group perspective. These species can be a weighty base for expanding the range of useful plants in the field of medicinal and ornamental plant production.
Keywords: introduction, the family Lamiaceae, medicinal and ornamental plants.
УДК 631.43 Ст. наук. ствроб. 1.М. Шпаквська, канд. бюл. наук;
асптр. 1.М. Сторожук - 1нститут екологи Карпат НАН Украти, м. Львiв
ПОСТАГРОГЕННА ТРАНСФОРМАЦИЯ Ф1ЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТ1В СИЛЬВАТИЗАЦ1ЙНО1 СЕРН НА ТЕРИТОРН ВЕРХНЬОДН1СТРОВСЬКИХ БЕСКИД1В
Наведено результати дослщження постагрогенно! трансформаци фiзичних власти-востей буроземних Грунпв на територи Верхньодшстровських Бескидiв. Встановлено, що тривала вщсутшсть мехашзованого оброб™у орних земель зумовлюе процеси спонтанно! сильватизаци та зм^ гранулометричних, фiзичних i водно^зичних властивос-тей, зокрема зменшення кшькосп фракцш шску, збшьшення фракцш пилу та мулу, зменшення щшьност будови та збшьшення шпаруватост аераци в шарi Грунту 0-20 см.
Ключовг слова: Украшсьга Карпати, Верхньодшстровсьга Бескиди, Грунти, пос-тагрогенна трансформащя, сильватизащя, фiзичнi властивостг
Постановка проблеми та и значення. Зменшення площ орних земель у структур! сшьськогосподарських упдь е глобальною тенденщею змши землеко-ристування вщ середини ХХ ст. За перюд вщ 1961 р. до 2005 р. з активного
сiльськогосподарського використання у свт вилучено 223 млн га ршл^ аножа-тей та пасовищ. В розвинених кра!нах щ процеси вiдбувалися в 1960-1980 рр. за рахунок запровадження високоiнтенсивних агротехнологш зi збiльшенням уро-жайностi культур та пропорцшним зменшенням використовуваних земель. Нато-мють, у державах з перехщною економжою, значне зменшення площ орних земель розпочалося тсля 1990 р. не за рахунок штенсифжаци сшьськогосподарсь-кого виробництва, а через зменшення державних дотацш, проведения земельно! реформи та запровадження приватно! власносп на землi колишшх колективних господарств [4]. На сьогодш, унаслiдок економiчних причин та змши земельних вiдносин у кра!нах Схщно! Свропи (Польща, Словаччина) вилучено з штенсивно-го аграрного використання 15-20 % земель, тодi як на територiях захiдних областей Укра!ни вiд 1991 р. до тепершнього часу площа сiльськогосподарських угщь у рiзних адмiнiстративних районах зменшилася на 30-56 % [12]. Закономiрно, що впродовж останнiх 10 роюв можливосл вивчення процешв, що вiдбуваються внаслщок спонтанного вiдновления агроекосистем в рiзних регюнах, зумовили зацiкавленiсть науковцiв до цього явища та низку дослщжень особливостей дина-мiки рослинного й Грунтового покриву. Значна частина публжацш стосуеться вивчення вiдновления рослинного покриву та опису сукцесшних серш, досль дження змiни морфологiчних особливостей Грунтового профшю (часово! та ге-ометрично! диференцiацi! колишнього орного горизонту), фiзичних та фiзико-хi-мiчних властивостей Грунтав колишнiх орних земель. Незважаючи на те, що в Ук-ра!ш загалом, а в Укра!нських Карпатах зокрема, вiдбуваються iнтенсивнi процеси спонтанно! сильватизацп колишнiх орних земель, комплексного вивчення ди-намiки властивостей Трунив та особливостей трансформацi! оргашчного вуглецю з використанням екофiзiологiчних параметрiв Грунтово! мiкробiоти не проводили. Укра!нсью вченi розробляли теоретичнi положення еволюцп агроГрунтiв та !х класифiкацiю, запропонували зарахувати до номенклатурного перелiку агроГрун-тiв таксономiчну одиницю "постагрогеннi Грунти" [11]. З огляду на це, вивчення властивостей колишшх орних Грунтав е необхщним як для тзнання процесiв, як вiдбуваються впродовж спонтанно! люовщновно! сукцесi!, так i для розроблення ефективних способiв використання самозалюнених територiй.
Матер1али та методи. Об'екти дослщження приуроченi до фiзико-геог-рафiчного району Верхньоднiстровських Бескидiв Середньогiрно-скибово! об-ластi Зовнiшнiх Карпат, в межах яких на територп с. Гвоздець Головецько! сшьсько! ради Старосамбiрського району було закладено трансекту для вивчення впливу сильватизацп колишшх орних земель на властивосп Грунпв. Тран-секта, яка була локалiзована в урочищi Дмитрики в межах долини рiчки Днiстер i його право! притоки рiчки Гвоздянка, охоплювала рiзнi стадi! лiсовiдновно! сукцесi!: рiлля ^ пасовище ^ рiдколiсся ^ узлюся ^ зiмкнений мiшаний лiс (рис. 1). На цш територi! процеси спонтанно! сильватизацп тривають понад 60 роюв, що зумовлено виселенням радянським режимом в 50-х рр. ХХ ст. мю-цевого населення через допомогу вшськовим шдроздшам УПА. Прив'язка вих розрiзiв, в яких здшснювали вiдбiр зразкiв, здiйснено за допомогою ОР8-72 фiрми ОЛИМШ та сайту http://www.google.com/earth. Ус дослiджуванi дь лянки розташованi на висотi 560 м н.р.м.
Рис. 1. Територiя Верхньодтстровських Бескидiв (за фiзико-географiчним районуванням К. Геренчука, 1968) та локалiзацiя закладеноТ трансекти i достдних
дтянок
Морфолопчт особливост дослщжуваних Грунпв визначали вiдповiдно до методичних рекомендацш Б. Розанова (2004) [7]. Визначення грануломет-ричного складу проводили методом тпетки [5], щiльностi твердо! фази - ткно-метрично, загально! шпаруватосп та шпаруватостi аерацi! - розрахунково [1], щшьносп будови - буровим методом [6].
Виклад основного матер1алу й обГрунтування отриманих результа-т1в досл1дження. У Схiдних Бескидах видшяють два перiоди iстотних змiн у землекористуванш: перший з яких (вщ початку розселення у XIV ст. до 40-х ро-кiв XX ст.) характеризуеться значним збшьшенням сшьськогосподарських угiдь та другий (вiд 40-х роюв до сьогоднi), впродовж якого вiдбуваегься зменшення площ рiллi, пасовищ та сiножатей [9, 10]. У Верхньодтстровських Бескидах, зокрема, в поздовжтх долинах у верхiв'ях рiчок Стрий, Днiстер, Яблунька та Стинавка. Порiвняння сучасно! структури землекористування з картографiчни-ми даними В. Кубiйовича показало, що за перiод вiд 1900 до 2000 рр. у твтч-нш низькогiрнiй частинi Верхньоднiстровських Бескидiв площi пiд рiллею зменшилися на 14-37 %, а сiльськогосподарських упдь загалом - на 23-48 % [8]. На колиштх орних землях вщбуваються процеси сильватизацi! та форму -ються постагрогеннi Грунти, якi вiдрiзняються як вiд лiсових буроземiв зонального типу, так i вщ дерново-буроземних орних Грунтiв. Пiд час заростання рiллi деревними та чагарниковими видами основт змiни морфологiчних та фiзико-хiмiчних властивостей Грунтiв спостер^аються в колишньому орному горизон-ть Спочатку вiдбуваеться формування чiтко вщокремленого фрагментарного та фронтального дернового горизонту на колишньому орному горизонт^ а згодом, тд покровом деревних порщ, - трансформацiя дернового горизонту в гумусо-во-акумулятивний. Пiсля припинення мехатзованого обробiтку Грунтiв та па-совищного навантаження розпочинаються процеси вщновлення фiзичних властивостей, зокрема, гранулометричного складу та щшьносп будови Грунту.
Грунти дослщжено! трансекти характеризуються легко- та середньо- суг-линковим гранулометричним складом. Встановлено, що кшьюсть фiзичного тс-ку е найбiльшою на дшянщ рiллi та поступово зменшуеться на рiзних стадiях сильватизацi!. Зокрема, його вмют становить 47,7 % для ршл^ 37,9 % - для пасо-
вища, 38,3 % - для рщколюся, 20,8 % - для узлюся та 27,0 % - для зiмкненого ль су. Вмiст фракцп пилу натомють збiльшуeгься вiд 43,9 % в орному шарi рiллi до 58,9 % на лiсовiй дшянщ. Збiльшення кiлькостi пилу пов'язане зi зменшенням впливу агрогенного чинника, оскшьки шар Грунту не перемiшуeться в процеш оранки та проведення шших агротехнiчних заходiв. Значне збiльшення ще! фракцп на пасовищi в межах трансекти пов'язане iз випасом худоби. Вмют мулисто! фракцп в грунт також збiльшуеться вiд 8,4 % на рiллi - до 14,1 % тд лiсом. У переходному горизонтi Грунту колишнiх орних земель спостер^аеться аналогiчна тенденцiя щодо динамiки фракцiй гранулометричного складу; зокрема, вмiст фь зичного пiску зменшуеться вiд 35,2 % на стадп рiдколiсся до 22,9 % на стадп зiм-кненого лiсу, тодi коли вмiст фракцiй пилу та мулу збшьшусться (табл. 1).
Табл. 1. Гранулометричний склад Грунты досл1дних дтянок ргзних стадш сильватизаци колишн1х орних земель (с. Гвоздець, Старосамб1рський район
Льв1вськоТ област1)
Я Е.й ч «я м » 4 В 2 ~ и 5 ч " о ° Й 3 я о н О Генетичш горизонти ^ а о ч ю 2 Ч о я п Й '2 нз иа ю ^ к " л Г Розм1р частинок в мм, кшьгасть у % Сума частинок < 0,01 мм Назва Грунту за гранулометричним складом складом
физичний шсок | физична глина
тсок пил мул
1-0,25 0,250,05 0,050,01 £00'0 -то'о 0,0050,001 < 0,001
Ршля Н ор 8-15 10,00 37,68 27,72 4,92 11,32 8,36 24,6 Пщано легкосуглинковий
Пасовище Н (ор) 7-16 1,01 19,83 41,36 9,60 18,04 10,16 37,8 Пщанисто-середньосуглинковий
Рщколюся Н (ор) 0-4 4,04 34,24 31,76 9,44 12,48 8,04 29,96 Пщано легкосуглинковий
Нр 7-18 3,62 32,18 35,44 8,44 11,92 8,40 28,76 Пщано легкосуглинковий
Узлюся н а 0-5 3,72 34,16 35,96 4,48 14,44 7,24 26,16 Пщано легкосуглинковий
Нр 8-16 3,03 26,69 37,56 7,04 15,84 9,84 32,72 Пщанисто-середньосуглинковий
З1мкнений похiдний лю Н 4-8 2,22 24,78 35,48 7,12 16,28 14,12 37,52 Пщанисто-середньосуглинковий
Нр 18-30 1,57 35,67 38,00 6,40 18,36 14,00 38,76 Пщанисто-середньосуглинковий
Припинення сшьськогосподарського використання також зумовило змь ну складення щшьносп Грунту. Найбiльшi показники щшьност твердо! фази за-фжсоват в орному горизонтi: вони зменшуються в процесi люовщновно! сук-цесп за рахунок збiльшення кiлькостi фггодетриту, який надходить на поверхню Грунту. За шкалою оцшювання щiльностi будови Трунив Н. Качинського [2], Грунт, в якому цей показник е меншим за 1,0 г/см3, зараховують до категорп "розпушений або багатий на оргашчш речовини". Встановлено, що щiльнiсть будови Грунту на дослщженш територп змiнюеться вiд 0,56 до 0,93 г/см3, найбшьш ущшьненим був Грунт на пасовищi, а впродовж сильватизаци щшь-нiсть будови зменшуеться за рахунок вщновлення структури Грунту внаслщок припинення аграрного навантаження та змши рослинного покриву (табл. 2). У нижньому перехiдному гумусовому горизонт показники щiльностi будови майже не вiдрiзняються, що е свщченням впливу агрогенного навантаження на ютотну трансформацiю фiзичних властивостей орного горизонту. Тобто, тд час заростання колишшх орних земель деревними породами вщбуваеться зменшен-ня щiльностi будови 0-20 см шару Грунту.
Загалом, загальна шпаруватiсть залежить вiд щiльностi будови Грунту. У верхньому горизонтi дослщжено! трансекти вона змiнюeться вiд 63,6 до 77,0 %, що свщчить про задовiльнi умови для росту кореневих систем рослин та життадяльносп Грунтово! бiоти. Найменшi показники шпаруватосп вiдзначенi на пасовищi, що зумовлено ущшьненням Грунту внаслiдок випасання худоби, на рщколюш та узлiссi загальна шпаруватють збiльшуeться внаслiдок проник-нення кореневих систем трав'яних рослин та активiзацп Грунтово! мезофауни. У переходному горизонт показник загально! шпаруватостi, закономiрно, змен-шуеться до 54,7-56,7 %. Важливим показником продуктивносп Грунтiв е !хне забезпечення повiтрям, яке ощнюють за величиною шпаруватостi аерацп -кшькосп повiтря в шпаринах рiзного розмiру. Цей параметр е динамiчною характеристикою водно-фiзичних властивостей, оскшьки залежить вiд актуально! вологостi Грунту. Юльюсть шпарин, заповнених повiтрям, незважаючи на польову вологiсть Грунту, була найменшою на дiлянцi пасовища та збшьшува-лася внаслiдок процесу сильватизацп (табл. 2).
Табл. 2. Ф1зичт властивост Грунты рпних стадш сильватизаци колишнгх
орних земель (с. Гвоздець, Старосамбiрський район Львiвсько'í областг)
Горизонт за профь лем у розрiзi Грунту Орш земт Пасовище Рщколгсся Узлюся Зiмкнений похiдний лгс
Щтьтсть твердог фази Грунту, г/см3
Н 2,63 2,58 2,47 2,58 2,64
Нр н/в* н/в 2,54 2,76 2,57
Щтьтсть будови Грунту, г/см3
Н 0,90 0,93 0,56 0,73 0,82
Нр н/в н/в 1,15 1,12 1,11
Загальна шпаруваткть, %
Н 65,70 63,59 77,01 71,64 68,77
Нр н/в н/в 54,66 59,42 56,65
Шпаруватiсть аерацп, %
Н 34,07 22,98 47,73 28,40 43,68
Нр н/в н/в 20,21 26,21 31,56
* / не визначали
Висновки. Встановлено, що вщсутшсть використання орних земель впродовж шютдесяти роюв у сшьськогосподарському виробнищв на територп Верхноднютровських Бескидiв зумовлюе процеси спонтанно! сильватизацп, яю вiдбуваються через низку послщовних стадiй люовщновно! сукцесп. Змiна рос-линного покриву детермiнуе змiну фiзичних властивостей верхнiх горизонтiв Грунтового профшю у напрямку до вiдновлення параметрiв, характерних для Грунтiв Карпатсько! буроземно-люово! областi. Зокрема, постагрогенна тран-сформащя гранулометричного складу Грунту призводить до перерозпод^ фракцiй фiзичного пiску та фiзичноl глини за рахунок змши антропогенних факторiв Грунтоутворення на природнг Внаслiдок сильватизацп колишнiх орних земель вщбуваегься зменшення кiлькостi фракцш пiску та збiльшення фракцiй пилу та мулу в шарi Грунту 0-20 см. Припинення мехашзованого обро-бiтку земель також зумовлюе оптимiзацiю фiзичних та водно-фiзичних власти-
востей, зокрема, зменшення показниюв щшьносл будови та збшьшення шпару-ватост аерацiï верхнього горизонту Грунту.
Л1тература
1. Вадюнина А.Ф. Методы исследования физических почв и грунтов / А.Ф. Вадюнина, З.А. Корчагина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 399 с.
2. Гаськевич В.Г. Лабораторно-аналггичш роботи з Грунтознавства / В.Г. Гаськевич, Г.С. Пщвальна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ îm. 1вана Франка, 2006. - 96 с.
3. Грунтознавство - лабораторний практикум : навч. поабн. / В.Г. Крикунов, Ю.С. Крачен-ко, В.В. Криворучко, О.В. Крикунова. - Бiла Церква, 2003. - 166 с.
4. Люри Д.И. Динамика сельскохозяйственных земель России в XX веке и постагрогенное восстановление растительности и почв / Д.И. Люри, С.В. Горячкин, Н.А. Караваева и др. - М. : Изд-во ГЕОС, 2010. - 416 с.
5. Изменение некоторых свойств в таежных почвах при прекращении их сельскохозяйственного использования (на примере Костромской области) / А.С. Владыченский, В.М. Телес-нина, М. В Иванько // Доклады по экологическому почвоведению. - 2006. - Вып. 3, № 3. - С. 130-150. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://jess.msu.ru/index.php?option=com _scibibliog-raphy&func=view&id=42&Itemid= 121 &catid=62.
6. Никольский Н.Н. Практикум по почвоведению : учебн. пособ. / Н.Н. Никольский. - М. : Изд-во "Просвещение", 1965. - 200 с.
7. Розанов Б.Г. Морфология почв : учебник [для студ. ВУЗов] / Б.Г. Розанов. - М. : Изд-во "Академический проект", 2004. - 432 с. - ("Gaudeamus", "Классический университетский учебник").
8. Сливка Р.Р. Змши у структурi землекористування на територи Бойгавщини у ХХ столтгп / Р.Р. Сливка, М.1. Сав'юк // Вюник Прикарпатського нацюнального ушверситету îm. Василя Сте-фаника. - Сер.: Бюлопя. - 1вано-Франгавськ : Вид-во Прикарпатського НУ îm. Василя Стефани-ка. - 2011. - № 15. - С. 31-33.
9. Телш П. Використання ландшаф™ Верхньодшстровських бескидiв для оргашзаци рек-реацшно!' дiяльностi / П. Телш, I. Рожко // Вюник Львiвського нацюнального ушверситету îm. 1вана Франка. - Сер.: Географiчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ îm. 1вана Франка. - 2009. - Вип. 36. - С. 301-308.
10. Телш П.С. Iсторико-географiчнi особливосп розвитку i топошмжа сшьських поселень у Верхньодшстровських бескидах / П.С. Телш // Вюник Львiвського нацюнального ушверситету iM. 1вана Франка. - Сер.: Географiчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. - 2010. - Вип. 38. - С. 332-340.
11. Тихоненко Д.Г. Агрогенне Грунтотворення i класифжащя Грунпв / Д.Г. Тихоненко // Вюник Львiвського нацiонального унiверситету iM. 1вана Франка. - Сер.: Географiчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. - 2010. - № 5. - С. 5-10.
12. Baumann M. Patterns and drivers of post-socialist farmland abandonment in Western Ukraine / Matthias Baumann, Tobias Kuemmerle, Marine Elbakidze, Mutlu Ozdogan and other // Land Use Policy. - 2011. - № 28. - Pp. 552-562.
Шпакивская И.М., Сторожук И.М. Постагрогенная трансформация физических свойств почв сильватизиционной среды на территории Верхнеднестровских Бескидов
Приведены результаты исследования постагрогенной трансформации физических свойств буроземных почв на территории Верхнеднестровских Бескидов. Установлено, что длительное отсутствие механизированного возделывания пахотных земель вызывает процессы спонтанной сильватизации и изменение гранулометрических, физических и водно-физических свойств, в частности уменьшение количества фракций песка, увеличение фракций пыли и ила, уменьшение плотности строения и увеличение скважности аэрации в слое 0-20 см.
Ключевые слова: Верхнеднестровские Бескиды, почвы, постагрогенная трансформация, сильватизация, физические свойства.
MayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2013. - BHn. 23.10
Shpakivska I.M., Storozhuk I.M., The postagrarian transformation of the physical properties of the soil Verkhniodnistrovsky Beskydy Mts
The article is a presentation results research postagrarian transformation of the physical properties of brown soil in Verkhniodnistrovsky Beskydy Mts. (Ukrainian part of Eastern Carpathians). Also found that prolonged absence of mechanized cultivation of arable land causes spontaneous the reforestation of processes and changing granulometric composition, physical and hydro-physical properties, such as reducing fractions of sand, increasing fractions of dust and sludge, reducing the density of the structure and increased of aeration porosity in the soil layer 0-20 cm.
Keywords: Verkhniodnistrovsky Beskydy Mts., soils, postagrogenic transformation, afforestation, physical properties.
1. .icoBe Ta cag0B0-napK0Be rocnogapcTBo
51
