CC BY
46
УДК 630*6(075.8) Доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук;
асист. М.Й. Мазепа - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ ШВЕЦП
Наведено даш про лiси i лiсове господарство Королiвства Швецiя. Проанал1зо-вано основш положення лiсового законодавства Швецп. Встановлено, що позитивнi змiни показникiв люового фонду Швецп зумовленi досконалою люовою полiтикою краши та рiзними формами власносп на лiси. Податкова система краши спрямована на своечасне використання стиглих лiсiв i розвиток мережi лiсових дорiг.
Ключов1 слова: люова полiтика, лiсове законодавство, лiси, люове господарство.
Удосконалення напрям1в збалансованого розвитку люового господар-ства Украiни потребуе вивчення досвщу лiсовоi пол^ики краш 1з високим р1внем ведення люового господарства. Одшею з таких краш, для яко' харак-терний стадий рiвень ведення лiсового господарства, е Королiвство Швецii. Характерною рисою люопромислового виробництва цiеi краши е спецiадiза-цiя на глибокому переробленнi деревноi сировини, а також те, що вона пось дае одне з провщних мiсць у свiтi з експорту люопродукци. Водночас ведення люового господарства Швеци спрямоване на виконання люами насампе-ред 1'х природоохоронних функцiй.
Бiльшу частину територii Швецii займають плоскогiр,я та горбист рiв-нини. На пiвночi та швшчному заходi краши розташованi Скандинавськ гори. На пiвночi переважають хвойш лiси на опiдзолених грунтах, а на швдш -змшаш лiси на дерново-опiдзолених грунтах. На крайнш пiвночi краши фор-муеться тундрова рослиннють. Клiмат бiльшоi частини територи краши - по-мiрний, перехiдний вiд морського до континентального. Середньомюячш температури сiчня на швдш - вiд 0 до 5 0С, на пiвночi - вщ -7 до - 14 0С, лип-ня вiдповiдно 15-17 0С i 10-11 0С. Кiлькiсть опадiв у середньому за рiк змь нюеться вiд 800 до 1700 мм [2].
Станом на 2009 р., загальна площа вкритих люом земель становить 23 млн га. Крiм цього, до лiсових територш належать височини i субальпшсь-к лiси (3,5 млн га) та прсью райони (0,9 млн га). Площа болгг становить 4,5 млн га. Люистють Швецii е найвищою серед краш Свропи та за даними рiзних джерел, перебувае в межах 65-75 %. Така розбiжнiсть пояснюеться рiзними методиками пiдрахунку вказаного показника, а також вщсутнютю за-гальновизнаного поняття лiсу. Охороною охоплено близько 7 % плошд територи на якш органiзовано 9 нацюнальних паркiв.
За запасами деревини Швещя посiдае друге мiсце в Сврош. Зазначи-мо, що щорiчний прирiст деревини у люах краши сягае 100 млн м , причому з 1920 р. запас деревини зрю на 60 %. Швидке зростання запаЫв деревини пояснюеться змшами в землекористуванш та покращеним веденням люового господарства [6]. У даних, наведених у табл. 1, охарактеризовано динамжу люових ресурЫв краши за 1984 р. i 2007 р. Наведет показники св^ать про позитивш змiни люових ресурЫв Швецii та пiдтверджують високий рiвень ведення лiсового господарства.
На 85 % вкритих люом земель сформувалися хвойнi насадження з яли-ни 10 % i 6 % площ займають iншi породи.
42
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.5
Табл. 1. Динамика, л'шовихресурЫв Швеци
Показники Роки
1984 [1] 2007 [5]
Загальна площа л1с1в 1 лшових земель, млн га 26.4 30.9
Площа л1с1в, млн га 24.0 27.9
Земл1, вкрии люовою рослинтстю, млн га 22.2 24.7
Запас деревини на 1 га, м3 98.0 111.0
Приршт на 1 га, м3 2.70 4.3
Вжова структура лiсiв Швеци характеризуемся досить рiвномiрним розподiлом за групами вшу (табл. 2). За перюд з 1984 по 2007 рр. у люах краши спостерiгаеться зростання площ насаджень вiком до 60 роюв та зменшен-ня насаджень вжом старше 60 рокiв. Цим можна пояснити значне зростання приросту деревини за анашзований перюд. Тобто вс насадження, яю досягнули експлуатацшного вiку, за вiдсутностi окремих застережень призначають пiд головнi рубання. Таким чином, нагромадження стиглих деревосташв з незначним приростом не вщбуваеться.
Табл. 2. Шкова структура деревосташв Швеци
Р1к спостереження Групи в1ку, рошв
До 20 21-40 41-60 61-80 81-100 101 1 бшьше
1984 [1] 23 8 13 16 16 24
2007 [5] 29 24 16 10 8 13
Змша (±) +6 + 16 +3 -6 -8 -11
За формами власност люи Швеци е приватними (51 %), державними (25 %) i приватних люових компанiй (24 %). Середня площа сiмейних лiсових господарств становить 47 га. Державш лiси зосереджено, головним чином, у швшчнш частит краши, для яко! характернi складш клiматичнi умови люо-вирощування. Приватш лiси представленi у всiх регюнах Швеци, а найбшь-ша 1х частка зосереджена на пiвднi краши. У кра1ш налiчуеться приблизно 350 тис. приватних власниюв лiсiв, з них третина - жiнки.
У рамках нащонально! федераци Шведських люових власникiв при-ватнi лiсовласники об'еднались у 12 регiональних органiзацiй. Кшьюсть ферм, якi поеднують сiльське та люове господарство, збiльшилося до 30 % порiвняно з 50-ми роками минулого столггтя.
Упродовж останнiх роюв заго^вля деревини у лiсах Швеци становить
3 3
78,1 млн м (2005 р.), зокрема промислово! - 58,5 млн м . Основними спожи-вачами деревини е розвинена промисловють. Водночас, щорiчно для опален-ня використовують 7,5 млн м3, з них лiсових вiдходiв - 4,4 млн м3.
Головна роль у формуванш люово1 полггики Швеци належить Нащ-ональному департаменту з люового господарства, який мае велик повнова-ження щодо впровадження в життя заходiв, спрямованих на полшшення стану лiсiв i використання лiсових ресурсiв [3]. Основнi положення щодо веден-ня люового господарства регламентуе лiсове законодавство краши, яке вщно-сить лiси до нащонального ресурсу та зобов'язуе управляти ними таким чином, щоб забезпечувати належний дохiд i, одночасно, збершати бiорiзнома-нiття з урахуванням шших суспiльних iнтересiв [6].
1. Лкове та садово-паркове господарство
43
Для люовирощування, за шведським законодавством, визнають земл^ на яких можна отримати щорiчний прирiст деревини не менше одного кубометра з гектара. К^м цього, закон не забороняе використовувати лiсовi землi для iнших потреб.
Основними люогосподарськими заходами в люах Швеци е рубання на люових землях, метою яких е формування юнуючих насаджень та ix вщтво-рення. Основними видами формування рубань е осв^лення та прорiджування, для здшснення яких, на вiдмiну вщ головних рубань лiсу, не вимагаеться доз-вiл вiд Шведського люового управлiння. На дiлянкаx, якi е несприятливими для вщтворення на них лiсiв, а також захисних люових дiлянкаx, вирубування лiсу здiйснюють лише за наявност дозволу регiонального люогосподарського органу. Пiдставою для отримання дозволу на вирубування люу е план заxодiв, складений лiсовласником, який повинен забезпечити природний стан люу i збереження його соцiальниx функцiй. Крiм цього, лiсовласники пiд час веден-ня лiсового господарства повиннi враховувати штереси оленярства.
Пiд особливою охороною в Швеци перебувають лiси, як становлять культурну спадщину та прсью лiси. Лiсова полiтика кра'ни спрямована на розширення i збереження щнних листяних порiд (в'яз, ясен, граб, бук, вишня, липа, клен).
Основними шструментами люово'' полiтики ще'' скандинавсько'' кра'ни е податкова система та еколопчна сертифiкацiя лiсiв. Податкова система в ль совому господарствi спрямована на пришвидшення використання деревних запаЫв стиглого лiсу, запровадження iндустрiальниx методiв люовирощуван-ня та розвитку мережi лiсовиx дорiг. Для вiдтворення щнних широколистяних лiсiв у кра'ш практикуються спещальш субсиди iз суспiльниx фондiв.
Зазначимо, що Основний лiсовий закон Швеци вщзначаеться компак-тнiстю та мютить 41 статтю. Регламентацiю бшьшосп лiсогосподарськиx за-xодiв покладено на шдзаконш акти лiсового вiдомства. Вщтак, Лiсовий Кодекс Укра'ни е занадто об'емним i мiстить 110 статей [4]. Цей правовий документ вкрай обтяжений другорядними матерiалами, як можуть бути змютом галузевих стандартiв, положень, правил тощо. Тому, в подальшому удоскона-леннi люового законодавства Укра'ни, варто врахувати основш положення лiсового законодавства Швеци, яке удосконалювалось впродовж столiть.
Висновки. Позитивш змiни показникiв лiсового фонду Швеци зумов-ленi досконалою лiсовою политикою кра'ни та рiзними формами власност на лiси. Податкова система кра'ни спрямована на своечасне використання стиг-лих лiсiв i розвиток мережi лiсовиx дорiг.
У xодi удосконалення Лiсового Кодексу Укра'ни доцiльно використа-ти досвiд лiсового законодавства Швеци, що сприятиме пришвидшеному переходу на засади сталого ведення люового господарства Укра'ни.
Л1тература
1. Воробьев Г.И. Лесное хозяйство мира / Г.И. Воробьев, К.Д. Мухамедшин, Л.М. Девяткин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 352 с.
2. Дубов1ч I.A. Кра'нознавчий словник : довщник. - 5-те вид., [перероб. i доп.]. / I.A. Ду-бов1ч. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - С. 497-499.
44
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.5
3. Лкова полггика: теорiя i практика : монографiя / 1.М. Синякевич, 1.П. Соловiй, О.В. Врублевська та íh. / за ред. проф. 1.М. Синякевича. - AbBÍB : ЛА мПiрамiдам, 2008. - 612 с.
4. Лковий кодекс Украши : Офщшне видання. - К. : Вид. дiм "1н. Юре", 2006. - 184 с.
5. The Swedish Forestry Act. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.skogsstyre-l sen.se/ epi server4/templates.
6. State of Europe's Forests 2007. The MCPFE Report on Sustainable Forest Management in Europe. Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. - Warsaw, 2007. - 247 s.
Тереля И.П., Мазепа М.И. Особенности лесной политики Швеции
Приведены данные о лесах и лесном хозяйстве Королевства Швеция. Проанализированы основные положения лесного законодательства Швеции. Установлено, что позитивные изменения показателей лесного фонда Швеции предопределены совершенной лесной политикой страны и разными формами собственности на леса. Налоговая система страны направлена на своевременное использование спелых лесов и развитие сети лесных дорог.
Ключевые слова: лесная политика, лесное законодательство, леса, лесное хозяйство.
Terelia I.P., Mazepa M.I. Some peculiarities of Swedish forestry policy
Some information about Swedish forestry and forests is presented. Main regulations of Swedish forestry legislation are analyzed. Described that the positive changes of indexes of forest fund of Sweden are predefined the perfect forest policy of country and different patterns of ownership on the forests. The tax system of country is directed on the timely use of the ripe forests and development of network of forest roads.
Keywords: forestry policy, forestry legislation, forests, forestry.
УДК 630*11:630*114.33 Ст. наук. ствроб. С.П. Распотна, канд. с.-г. наук -УкрНД1ЛГА м. Г.М. Висоцького; ст. наук. ствроб. 1.С. Нейко,
канд. с.-г. наук - ДПВтницька ЛНДС
Д1АГНОСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТ1В ДОМ1НАНТНИХ ТИП1В Л1СУ СЛОБОЖАНСЬКОГО Л1СОТИПОЛОГ1ЧНОГО РАЙОНУ
Представлено результати дослщження особливостей формування св1жих ясене-во-липово! та кленово-липово^ д1бров Слобожанського люотиполопчного району. З'ясовано д1агностичш вщмши мехашчного та ф1зико-х1м1чного складу грунпв цих титв люу. Встановлено, що грунти св1жих кленово-липово'х' та ясенево-липово^ д1б-ров переважно представлеш темно-с1рими отдзоленими грунтами на лесах, яю на пщтиповому р1вш подшяють на середньо гумусоакумулятивш та пом1рно слабо гу-мусоакумулятивш.
Ключов1 слова: типи люу, грунт, мехашчний склад, ф1зико-х1м1чний склад.
Вступ. За сучасним люотиполопчним районуванням Слобожанський район займае Придншровську низовину (Ворскло-Псельський сектор) i шв-денно-захщш схили Середньоросшсько1 височини (Придонецький сектор). Найбшьш поширеними типами люу регюну е свiжi ясенево-липовi (Б2-яс-лД) та кленово-липовi дiброви (Б2-кл-лД). Свiжа ясенево-липова дiброва видiле-на як зональний тип лiсу [20-22].
Основним шдикатором свiжих ясенево-липових дiбров е наявшсть ясе-на у складi деревостану. За вiдсутностi iстотних шших вщмшностей свiжу ясе-нево-липову дiброву не виокремлювали в окремий тип (П.П. Кожевников) [9], або вщносили до шдтипу кальцiефiльного варiанта кленово-липово1 дiброви (Д. Д. Лавриненко) [15]. Уперше на рiвнi зонального типу люу свiжу ясенево-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
45
