CC BY
18
наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.04 "Геоморфология i палеогеографiя" / Л.Б. Косик. - Львiв, 2010. - 22 с.
6. Кравчук Я.С. Геоморфология Скибових Карпат : монографiя / Я.С. Кравчук. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2005. - 232 с.
7. Кравчук Я.С. Геоморфология Передкарпаття : монографiя / Я.С. Кравчук. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 1999. - 188 с.
8. Стационарное изучение плоскостного смыва в Предкарпатье / О.И. Болюх, А.П. Ка-наш, М.Г. Кит, Я.С. Кравчук. - Львов : Вид-во "Вища шк.", Изд-во Львов. ун-те, 1976. - 114 с.
9. Цись П.М. Геоморфолопчш райони // Природа Львiвськоi обласп / за ред. К.1. Геренчука. - Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1972. - С. 27-39.
10. Roztocze: Srodowisko рrzуrоdniсzе / роё red. 1апа Вигас2упвк1е§о. - Lublin : Wyd-wo Lubelskie, 2002. - 341 s.
Косык Л.Б., Кравчук Я.С. Влияние индексов морфометрических показателей на характер распространения и интенсивность плоскостного смыва в Украинском Расточьи
Охарактеризованы особенности рельефа Украинского Расточья. Проанализированы геолого-геоморфологические и тектонические особенности исследуемой территории. Проведено распределение территории региона за морфометрическими показателями. Для исследуемой территории построены морфометрические карты для определения влияния горизонтального расчленения, крутизны, экспозиции склонов, относительных высот и длины склонов на характер плоскостного смыва. Вычислены средневзвешенная длина и крутизна склонов. Проанализировано влияние морфомет-рических характеристик на интенсивность влияния плоскостного смыва в Украинском Расточьи.
Ключевые слова: Украинское Расточье, плоскостной смыв, методы, эрозийные процессы.
Kosyk L.B., Kravchuk Ya.S. The influence of morphometrical indices on the character of erosion growth spreading and intensiveness in Ukrainian Roztochya
The peculiarities of Ukrainian Roztochya relief are described. The geologic, ge-omorphologic and tectonic feature of the study area is analysed. The distribution of region territory according to morphometrical indices is conducted. For the research area the morphometric maps were used to determine the influence of the horizontal partition, escarpment, slope exposure, the relative heights and lengths of slopes on the nature of the sheet erosion. The calculation of soil erosion stability for the Roztochya region was done. The influence of morphometrical descriptions on the erosion growth intensiveness in Ukrainian Roztochya is analysed.
Keywords: Ukrainian Roztochya, sheet erosion, methods, erosion processes.
УДК 502.3 630*187 Астр. В.Б. Мандзюк; проф. П.Р. Третяк, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
РОЗБУДОВА ЛОКАЛЬНО! ЕКОЛОГ1ЧНО1 МЕРЕЖ1 ГОЛОГОРО-КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГ1Р'Я
Проектування екомережi природного репону запропоновано виконувати на ос-новi просторового аналiзу розмщення заповщних територш та найщншших люових масивiв за !х межами, що вщзначаються широким спектром титв люу та вшово! структури деревосташв.
Ключов1 слова: екомережа, заповщш територи.
Вступ. У 1995 р. було схвалено Всеевропейську стратепю збереження ландшафтного \ бюлопчного р1зномашття. Головним И завданням е створен-
ня Пан-европейсько1 еколопчно1 мережi, яка б базувалася на нацiональних екологiчних мережах [1]. Це система взаемопов'язаних природних чи натв-природних територiй, яка мае вщгравати iнтегральну природоохоронну роль. Цим питанням надають особливого значення у крашах Свропейського Союзу. В Укрш'ш вони також урегульованi на законодавчому рiвнi [2, 3]. Нащ-ональна екологiчна мережа Украши повинна бути з'еднана з екологiчними мережами сумiжних краш. Зокрема, захiдна частина Галицько-Слобожансь-кого природного коридору в Укра1ш е частиною трансконтинентального еко-логiчного коридору, яким е головний европейський вододш. Охоронi його ландшаф^в та екосистем европейська спiльнота краш надае особливого значення. Адже Головний Свропейський Балтiйсько-Чорноморський вододiл е важливим шляхом мшраци певно! множини видiв тваринних й рослинних ор-ганiзмiв у широтному напрямi. Водночас, вш е до певно! мiри бар'ером для транспорту генетичного матерiалу iнших органiзмiв у меридiональному нап-рямi. Цей природний коридор загальноконтинентального значення поеднуе в едине цше природнi комплекси всiх рослинних зон та висотних поясiв Свропи.
Одне з головних завдань формування нащонально! еколопчно! мережi [2, 3] е розширення заповiдних територiй, спрямоване на розширення !х бь орiзноманiття, особливо шляхом залучення старовiкових природних угрупо-вань, прируслових лiсiв, типових та ушкальних екосистем i ландшафтiв, сере-довищ iснування рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, угруповань видiв тварин i рослин. Щ ключовi територи повиннi бути з'еднаш мiж собою сполучними коридорами та оточеш буферними зонами i контакту-вати з вiдновними територiями, щоб забезпечити можливiсть збагачення !х генетичним.
Ключовими структурними елементами еколопчно1 мережi е об'екти природно-заповiдного фонду. Спецiалiзованi функци в нацiональнiй еколо-гiчнiй мережi повиннi виконувати й iншi И структурнi елементи - сполучш, буфернi та вiдновлюванi територи [2, 3]. 1хня функцiональна роль також спрямована на збереження та вщтворення природного рiзноманiття екосистем та популяцш. Якщо ключовi територи забезпечують збереження найбiльш цiнних i типових для даного регiону компонеилв ландшафтного та бiологiчного рiзноманiття, то сполучш територи (так зваш екокоридори) поеднують мiж собою ключовi територи, забезпечують можливють м^раци органiзмiв та обмш генетичного матерiалу. Буфернi територи захищають ключовi та сполучнi територш вiд зовнiшнiх впливiв. Вiдновлюванi територи призначенi для формування просторово1 цшсносп екомережi та вiдтворення природних екосистем на техногеннозмшених територiях.
Формування природних екокоридорiв передбачае широке залучення до !х складу захисних, рекреацiйно-оздоровчих та експлуатацiйних лiсiв, ль сосмуг, лук та пасовищ [2, 3]. Формування еколопчно1 мережi зобов'язуе до змш у структурi земельного фонду краши шляхом вiднесення частини земель господарського використання до категорш, що шдлягають особливiй охоронi та вiдтворенню притаманного !м рiзноманiття природних ландшафтiв.
Проблема формування репональнот' екомережi. Гологоро-Креме-нецьке горбопр'я е оригiнальним багатим бiорiзноманiттям природним комплексом Головного Свропейського вододшу у межах Львiвськоl обл. Його швшчно-схщне вiдгалуження розташоване в межах швшчно1 частини Львiвськоl та Терношльсько1 обл. Здiйснене аналiтичне дослiдження показало, що загальна площа ще1 територи - 389 тис. га., з яких частка земель шд-приемств люового господарства становить лише 18,1 %, а вкритих люом земель - всього 16,5 %
Природно-заповщний фонд горбопр'я представлений локальними осе-редками, якi разом не формують повнощнний екологiчний коридор. Бшь-шiсть заповiдних об'ектiв було сформовано ще у 70-90 роках ХХ ст. Загалом станом до 2009 р. 1хня площа становила 5720,73 га (табл.). Отже, заповщт територи Гологоро-Кременецького горбогiр'я загалом охоплюють лише 1,4 % його плошд, що надзвичайно мало. Зазначимо, що площа об'екпв природно-заповiдного фонду захщноукрашсько1 люостепово1 провшци становить 4,2 % вщ загально1 площi. Вщповщно, частка заповiдних територiй у межах Роз-тоцько-Ошльсько1 фiзико-географiчноl областi становить 6,3 %. Для порiв-няння, у Карпатському регюш цей показник сягае 12,9 %, а на Полюс -10,3 % [9].
Табл. Структура мережi об'eктiв ПЗФу межах земель л^ового фонду
Гологоро-Кременецького горбогiрЯ, станом на 2008 р.
Статус Спещал1защя К-ть, Площа
об'екив загальна, га частка, %
Заповвдники Заповедник "Медобори" 1 1000 17,48
Пам'ятки природи комплексы загальнодержавного значения 2 592,8 10,36
комплексна мшцевого значення 4 534,5 9,34
ботатчна мшцевого значення 10 221,73 3,88
геолопчна мшцевого значення 6 102,7 1,8
Разом 22 1451,73 25,38
ботатчний загальнодержавного значення 2 256 4,47
ботатчний мшцевого значення 3 118,5 2,07
Заказники загально зоолопчний мшцевого значення 4 1792 31,32
ландшафтний мшцевого значення 2 933 16,31
лшовий мшцевого значення 1 60,5 1,06
Разом 12 3160 55,24
Заповвдт урочища мшцевого значення 2 92 1,61
Парки-пам'ятки парк пам'ятка садово-паркового мистецтва 1 17 0,30
Разом 38 5720,73 100
Указом Президента Украши № 156/2010 було започатковано у 2010 р. створення у межах Гологоро-Кременецького горбопр'я Нацюнального природного парку "Швшчне Подшля" загальною площею 15587,92 га (зокрема
5434,4 га земель, що надаються Нацюнальному природному парку в постшне користування. На жаль, створення цього природоохоронного об'екта на цей час зупинилося через проблеми погодження земельних правовщносин.
Таким чином, у захщному регюш Укра!ни територ1альна репрезента-тившсть мереж1 природно-заповщного фонду у межах Захщноукра!нського Люостепу, до якого належить { горбопр'я, е у два рази меншою, шж на Полю-ад, { в три рази меншою, шж в Укра!нських Карпатах. Щодо Гологоро-Креме-нецького горбопр'я, то тут вкрай потр1бно розбудовувати мережу заповщних об'еклв, оскшьки юнуючий стан е вкрай незадовшьним для збереження локального бюлопчного р1зномашття, а в контекст! м1жнародних зобов'язань Укра!ни щодо розбудови Всеевропейсько! екомереж1 - компрометуючим. Це також стосуеться { розбудови структурних елемент1в ц1е! дшянки широтного Галицько-Слобожанського коридору нацюнально! еколопчно! мереж1 у межах Гологоро-Кременецького горбопр'я.
Под1бш проблеми виникли в Укра!ш { стосовно розбудови еколопчно! мереж1 загалом, оскшьки правовий статус територш еколопчно! мереж! не передбачений земельним законодавством [4], хоча у Люовому кодека Укра-!ни зазначено, що постшш та тимчасов! люокористувач! зобов'язаш сприяти формуванню еколопчно! мереж! вщповщно до природоохоронного законо-давства [5, с. 19, 20], а люовпорядкування навггь передбачае "виявлення ти-пових та ушкальних природних комплекадв, мюць зростання та оселення рщ-юсних та таких, що перебувають тд загрозою зникнення, вид1в тваринного { рослинного свггу { шдлягають заповщанню, включенню !х до еколопчно! мереж!" [5, с. 46]. Водночас на постшних л1сокористувач1в покладаеться обов'язок збереження бюр1зномашття лшв шляхом "створення { оголошення в установленому законом порядку на найбшьш цшних люових дшянках територш та об'еклв природно-заповщного фонду, розвитку еколопчно! мереж!" [5, с. 85]. На жаль, вимоги прикшцевих положень Закону Укра!ни "Про еко-лопчну мережу Укра!ни", як передбачали приведення у вщповщтсть до цього закону юнуючих нормативно-правових аклв та прийняття нових [3, роздш IV], залишилися доад не виконаними. Проте, надал1 актуальними е пи-тання наукового забезпечення формування, збереження та використання на-цюнально! еколопчно! мереж! [2, с. 11; 3, с. 13].
Саме тому метою нашого дослвдження було розроблення наукових засад формування структури локально! еколопчно! мереж! на приклад! Голо-горо-Кременецького горбопр'я.
Матерiали i методика. Загальш та поглиблеш дослщження люового фонду виконано на основ! матер1ал1в його облжу на землях люогосподарсь-ких шдприемств. В1дб1р таксацшних матер1ал1в щодо деревосташв у межах горбопр'я здшснено з використанням топограф1чних карт { картосхем л1с-ництв. При цьому меж! горбопрного кряжу видшяли на картограф1чних мате-р1алах шляхом накладення контур1в. Анал1зуючи характер рельефу та специ-фжу територш за категор1ями географ1чного та геоморфолопчного району-вання, на топограф1чних картах було нанесено межу контакту р1внин Малого Полюся, Острожсько! улоговини, структурних р1внин Опшля та Захщного
Подiлля з горбопр'ям. Вiдповiдно, цю межу було перенесено на картографiч-ш люовпорядш матерiали. Вiдiбранi матерiали подiлянкового облжу лiсового фонду було внесено до електронно1' бази даних, що створена в середовищд Access 2000. Для цього текстову шформащю файлiв таксацшних описiв лю-ництв було структуровано i перенесено до таблиць бази даних. У вихщнш таблицi зведеного люового фонду всi лiсовi дшянки, що належать до горбо-прно1 територiï, були вiдзначенi в базi даних у вiдповiдному полi позначкою "К". Окрiм того, в шшому полi, що стосуеться дiлянок природно-заповщного фонду, було вiдповiдними позначками вщзначено дiлянки, що належать до конкретних категорш заповiдностi: заказник, заповiдне урочище, пам'ятка природи, заповiдник тощо. Диференцшований вiдбiр необхiдних даних здiйснювався за допомогою технологiй спецiалiзованих запитiв.
Розроблення схеми структурноï органiзацiï локальноï екологiчноï ме-режi (рис.) виконано на основi методичних пiдходiв, розроблених П.Л. Цари-ком для Подiлля, що базуеться на просторовому аналiзi розмщення найщнт-ших у природничому аспект об,ектiв [10].
За основу шд час вибору найбiльш перспективних для залучення до екомережi лiсових кварталiв було обрано критерiй широти спектра рiзнома-нiття вiковоï структури та тишв лiсу. Попередньо спектр рiзноманiття дере-востанiв за типами рельефу i едафототв, складом та вжовою структурою було опрацьовано загалом для вше1' територiï [6-8]. О^м цього, насамперед до екомережi потрiбно залучати лiсовi землi малопоширених типiв едафотопiв, якi не представлен на ключових територiях, а також рщюсш фiтоценози, особливо тi, що мютять види, що пiдлягають охорош.
Отриманi результати. У межах Гологоро-Кременецького горбопр'я лiсовi масиви розмiшенi нерiвномiрно (рис.). Найбiльшi плошi заповiдних те-риторiй зосередженi у пiвденно-захiднiй Голопрськш частинi району (Бiбрське ДПЛГ). Окремi бiльшi фрагменти таких територiй трапляються у середнiй Воронякськiй частинi (Золочiвське ДПЛГ), а також у швшчно-схщ-нiй кременецькiй частинi (ПЗ "Медобори": фiлiал "Кременецьк гори").
У швденно-захщнш та центральнiй частинах зосередженi найцiннiшi лiсовi масиви, що вiдзначаються найширшим спектром типiв лiсу та вжу де-ревостанiв. Окремi такi об'екти виявлено й у межах крайньо1' швшчно-схщно1" частини (Кременецьке ДПЛГ). До таких територш приурочене i найширше рiзноманiття флористичних та зоологiчних елемеипв, зокрема оселища "чер-вонокнижних" видiв рослин i тварин.
Загалом проектована локальна еколопчна мережа повинна охопити майже всю смугу привододшьних лiсiв. До ïï структури повиннi увшти еко-логiчнi коридори. Це могли б бути вузьк смуги переважно люових земель, шириною до 1 км, як оптимально, найкоротшими вщстанями об'еднували б ключовi (заповiднi) територи з найщншшими лiсовими масивами, що вщзна-чаються широким спектром тишв люу та вiковоï структури деревосташв, i водночас - зi сумiжними екокоридорами. Решта територiï екомережi повинна бути вщнесена до буферно1' частини, а у центральны частинi на межi Львюь-ко1' та Тернопшьсько1" областей, де лiсова рослиннiсть майже вщсутня i немае цiнних деревосташв, - до вщновно!" (рис.).
u>
ss -1
a
w р
a
о
2 S"
Cd
№ ex
s"
H
to о
Умовш позначення
on
--J
Квартали з найширшим спектром: - тишв люута йковоУструкзури деревосташв; -тишв л icy; i—i - bíkobo'í структуры деревосташв.
Рис. Структур ni особливоспй проектованоХ етлогтноХ мережч Гологоро-Кременецького горбогф 'я. Цифрами еказано напрями сум ¡ж них сколог'тних коридоры: / - розточаисъкий, 2 - вододыьний,
3 - острозький, 4 - товтровий, 5 - о/пльський
Пiд час детального проектування потрiбно до складу еколопчних ко-ридорiв вiднести вкрит лiсом землi малопоширених едафотопiв, зокрема свь жих борiв рiзного ступеню зволоження, свiжих та вологих суборiв, сирих суг-рудiв та грудiв. Доцiльно також залучити до екокоридорiв деревостани старшого вiку сосни звичайно1, граба, модрини европейсько1, вiльхи клейко1, ста-ровiковi лiси дуба звичайного, ялини европейсько1, ясена звичайного, клена-явора, липи др16нолисто! та широколисто1.
З метою розширення спектра бiорiзноманiття до сполучних елементiв екокоридорiв потрiбно залучати також iншi лiсовi й нелiсовi угруповання, що не представлеш на територiях природно-заповiдного фонду. На буферних те-риторiях бажано формувати пропорцшну вiкову структуру типових люових деревостанiв, оскiльки така буде сприятлива ще й для збереження тваринного св1ту (кормовi бiотопи, мюця перебування молодняка тощо).
До вщновних територiй, окрiм фрагментарних лiсових масивiв та ча-гарникiв, доцiльно залучити заболочеш та еродованi землi, вщпрацьоваш кар'ери, нагромадження вiдходiв прничо! промисловосп, покинутi землi ко-лишнього аграрного призначення. Тут неохщно вiдтворювати типовi природнi лiсовi фiтоценози, насамперед сосновi та дубовi лiси. Сосна е доброю мелюра-тивною породою, що може росте в умовах бщних едафотошв, а дуб, завдяки глибокш стержиевiй кореневiй системi, теж здатний добре рости на неупддях.
Висновки. Проектування екомережi природного регiону доцшьно ви-конувати на основi просторового аналiзу розмiщення заповiдних територiй та найцшшших лiсових масивiв за !х межами, що вiдзначаються широким спектром типiв лiсу та вжово1 структури деревостанiв. До сполучних елеменлв екокоридорiв потрiбно залучати, зокрема, лiсовi й нелiсовi угруповання, що не представлеш на територiях природно-заповiдного фонду. Загалом у межах екомережi необхщно формувати пропорцiйну вiкову структуру деревосташв, на вiдновних територiях - вщтворювати типовi природнi лiсовi фiтоценози, насамперед сосновi та дубовi лiси.
Лггература
1. Всеевропейська стратегия збереження бюлопчного та ландшафтного рiзиомаиiття. -К. : Вид-во "Авалон", 1999. - 34 с.
2. Закон Укра'Тни "Про Загальнодержавну програму формування иацiоиадьиоi екодоriчиоi мережi Украши на 2000-2015 роки", 21 вересня 2000 року № 1989-Ш // Урядовий кур'ер "Орiеитир". - 8 листопада, 2000. - № 207. - С. 3-16.
3. Закон Украт'ни "Про еколопчну мережу Украши" // Вщомосп Верховнох' Ради Украхни (ВВР), 2004. - № 45. - С. 502 -505.
4. Земельний Кодекс Украши // Вщомосп Верховноi Ради Украши (ВВР), 2002. - № 3-4. - С. 27.
5. Лковий Кодекс Украши // Вщомосп Верховноi Ради Украши (ВВР), 1994. - № 17. -
С. 99.
6. Мандзюк В.Б. Вплив рельефу на едафiчну структуру та склад деревосташв Гологоро-Кременецького горбопря / В.Б. Мандзюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7 - С. 73-79.
7. Мандзюк В.Б. Особливосп структури лiсiв Гологоро-Кременецького горбопрря та перспективи розбудови локальноi екомережi / В.Б. Мандзюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лювницью дослщження в Укра^-Ш. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -2002. - Вип. 12.4 - С. 83-87.
8. Мандзюк В.Б. Структура люово! рослинносп Гологоро-Кременецького горбопрря / В.Б. Мандзюк // Роль природно-заповщних територiй Захiдного Подшля та Юри Ойцовськоп у збереженш бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття : зб. праць Украшсько-польсько'1 наук. конф. - Гримайшв, 23-25 травня 2002 р. - С. 64-65.
9. Петрова Л.М. Стан та оптимiзацiя мережi люових заповiдних об'eктiв заходу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук ^bBiB, 2003. - 17 с.
10. Царик П.Л. Региональна еколопчна мережа: географiчнi аспекти формування i розвитку (на матерiалах Тернотльсько! областi) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук: спец. 11.00.11. - Чершвщ, 2005. - 25 с.
Мандзюк В.Б. Третяк П.Р. Проектирование локальной экологической сети Гологоро-Кременецкой возвышенности
Проектирование локальной экологической сети целесообразно выполнить на основе пространственного анализа размещения заповедных территорий и ценных лесных массивов за их пределами, которые обладают широким спектром типов леса и возрастной структуры древостоев.
Ключевые слова: экологическая сеть, заповедные территории.
Mandzyuk V.B., Tretyak P.R. Building of local ecological network of Holohory-Kremenets hills
Designing of the local ecological network is advisable to perform on the basis of spatial analysis of protected areas location and the most valuable forests areas outside, which are characterized by a wide range of forest types and age structure of forest stands.
Keywords: ecological network, protected areas.
УДК 911.2:521.525 (477.83) Доц. Б.П. Муха, канд. геогр. наук -
Льв1вський НУ т. 1вана Франка
ДИНАМ1КА ТЕМПЕРАТУРИ С1РОГО Л1СОВОГО ГРУНТУ У
П1ВДЕННОМУ РОЗТОЧЧ1
Коротко проаналiзовано динамшу температури арого люового середньосуг-линкового грунту тд мезоф^ним лучним рiзнотрав'ям. На пiдставi даних спостере-жень Розтоцького ландшафтно-геофiзичного стацюнару показано динамшу се-редньорiчноi температури грунту до глибини 320 см упродовж 1969-2009 рр., се-редньомюячш градiенти та ампл^уди температури на рiзних глибинах, швидюсть про^вання та вихолодження товщi грунту.
Ключов1 слова: температура грунту, глибина, про^вання, охолодження, тренд, дииамiка, ампдiтуда, градiент, стратифiкацiя.
Знання особливостей температурного режиму грунту дуже важливе практично для вЫх землекористувач1в у сшьському, люовому, шженерно-бу-д1вельному, транспортному, рекреацшному та ш. господарствах, а також для наукового трактування процеЫв грунтоутворення, оскшьки з ним пов'язана актившсть ф1зичних, бюлопчних, х1м1чних та бюх1м1чних процеЫв, що тут вщбуваються. Поряд 1з цим, у науковш л1тератур1 температурному режиму грунлв придшено мало уваги через складшсть здобуття вихщних даних, потребу тривалих режимних спостережень. Автору не вщом1 публiкацii стосовно температурного режиму Ырих люових грунпв на Розточч1 чи захщних областях Украши, де вони значно поширеш, а тому стверджуемо, що публжуемо опис температурного режиму Ырих люових грунпв у Розточч1, визначений за 40-р1чний перюд, вперше.
