CC BY
12
3. Клауснитцер Б. Экология городской фауны. - М.: Мир, 1990. - С. 118.
4. Лопарьов С.О. Орштофауна населених пунк™ центру Украши та й змши: Авто-реф. дис... канд. бiол. наук. - К., 1997. - 25 с.
5. Миловидов С.П. Летнее население птиц Академгородка Томского научного центра// Птицы и урбанизированный ландшафт. - Каунас. 1984. - С. 96-98.
6. Птицы Советского Союза/ Под ред. Г.П. Дементьева, Н.А. Гладкова. - М.: Советская наука, 1951-1954. - Т. 1-6.
7. Скщьський 1.В. Структура й особливост формування фауни та населення птахгв середнього мiста (на прикладi Чершвщв): Автореф. дис.. канд. бюл. наук. - К., 2000. - 19 с.
8. Степанян Л.С. Конспект орнитологической фауны СССР. - М.: Наука, 1990. - 726 с.
УДК 630*.165.5. В.Б. Мандзюк - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ Л1С1В ГОЛОГОРО-КРЕМЕНЕЦЬКОГО ГОРБОГ1Р'Я ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗБУДОВИ ЛОКАЛЬНО! ЕКОМЕРЕЖ1
PerioH е частиною головного вододiлу Свропейського континенту. Тут пла-нуеться органiзувати трансконтинентальний коридор. До нього можуть бути залуче-нi наявнi лiси старшого вжу, загальна площа яких становить понад 20 тис. га.
Ключовi слова: Еколопчна мережа, лiс, Украша.
V.B. Mandzuk - USUFWT
Features of woods of Gologory-Kremenec chain of hill and perspective of a local ecological network expansion
The region by a part of main watershed of the European continent. Here is planned to organize a transcontinental ecological corridor. It can be created on the basis of available forest of tye senior age. The cjmmjn area makes them more that 20 thousand he.
Key words: Ecological network, forest, Ukraine.
Загальнодержавна програма формування нащонально! еколопчно! ме-режi Украши на 2000-2015 р. передбачае розширення мережi територш державного природно-заповщного фонду та створення спещальних еколопчних коридор1в для збереження бюлопчного рiзноманiття природних ландшафтiв, шдтримання шлях1в мiграцií та поширення вид1в рослин i тварин [1]. Така мережа повинна бути продовженням Всеевропейсько! екологiчноí мережi. Зокрема, функцií такого трансконтинентального еколопчного коридору у перспектиш мае виконувати головний вододiл бвропейського континенту. У межах захвдного репону Украши вiн представлений головним чином лкови-ми ландшафтами Розточчя та Гологоро-Кременецького горбопр'я. У межах Розточчя охорона бiорiзноманiття лiсових екосистем забезпечуеться на тери-торií национального парку "Яворiвський" (7,1 тис. га) та природного заповвд-ника "Розточчя" (2,1 тис. га). У межах Гологоро-Кременецького горбопр'я мережа природно-заповвдних об'екпв недостатньо розвинена. Вона представлена лише пам'ятками природи (загальна площа 1205 га) та заповвдними лко-вими урочищами (на площi 74 га). Найважлившими серед них е пам'ятки природи "Жулицька гора", "Гора Сторожиха", "Гора Висока", "Гора Макгг-ра", де охороняються фрагменти степово! рослинностi, а також "Лиса Гора",
"Гора Сипуха", "Пам'ятка Пеняцька" i заказники "Ромашвський", "Свiрзський", Кременецький фiлiал заповiдника "Медобори", в межах яких охороняються ranoBi зональнi широколистянi лiси. Значну роботу з охорони флористичного бioрiзнoманiття виконують Кременецький та Львiвськi бота-шчш сади загальнодержавного значения. Очевидно, що на такiй невеликiй теритoрií об'екпв прирoднo-запoвiднoгo фонду не може бути забезпечено на-лежну охорону всього кнуючого видового та ценотичного рiзнoманiття цieí природничо1 oбластi. Тому саме тут необхадно до прирoднo-запoвiднoгo фонду залучити дoдаткoвi лiсoвi територц надавши íм вiдпoвiдний запoвiдний статус. Виконати таке завдання можна лише на пiдставi аналiзу структури ль сово1 рoслиннoстi, виявлення особливо щнних, близьких за станом до при-родних лiсoвих угруповань.
Об'екти i методика дослiджень. Гологоро-Кременецьке гoрбoгiр'я -важлива, але недостатньо дoслiджена у лiсiвничoму та загальноприродничо-му вщношенш частина бвропейського вододалу i проектованого екoлoгiчнoгo коридору. До його складу входять Вороняки та Гологори, а також Креме-нецькi гори. Цей район являе собою горбисте плато з глибокими долинами i пагорбами, висота яких перевищуе 400 м., що формуе вoдoдiльну смугу шв-нiчнoгo краю Подалля. Кряж мае рiзкo виражену асиметричну будову - стрiм-кий обривистий пiвнiчний схил висотою 150-200 м (так званий Швшчно-По-дiльський уступ) та пологий швденний. Характерною oсoбливiстю Креме-нецько!' гряди е наявнiсть перед п пiвнiчним краем ряду ерoзiйних останщв та останцевих масивiв, що вдаленоваш вiд Пoдiльськoгo плато.
Розташоване гoрбoгiр'я на теритoрií Львiвськoí, Тернотльсько!' та частково Р1вненсько1 адмiнiстративних областей. Значна частина його земель представлена лковими масивами, що е у користуванш Бiбрськoгo, Бро-дiвськoгo, Золочшського та Кременецького державних лiсoгoспoдарських шдприемств (ДЛГ). Тому власне 1х держлкфонд (58 тис. га) у межах горбо-гiр'я, було залучено до аналиичних дoслiджень.
На пiдставi матерiалiв первинного таксацiйнoгo oблiку лiсoвих дшя-нок лiсництв, що входять в межi гoрбoгiрнoí oбластi, побудовано у середови-щi СУБД ACCESS 2000 спецiалiзoвану базу даних. Диференцiйoваний вiдбiр iнфoрмацií проводився за допомогою технологш спецiалiзoваних запитiв. Bi-дiбрана шформащя пiддавалась кooрдинацiйнoму аналiзу за окремими парами фактoрiв. Узагальнення проводились за сумами площ дiлянoк та усеред-неним складом деревoстанiв. Формула такого усередненого складу визнача-лася як вiднoсна середньозважена величина представництва усiх лiсoтвiрних пoрiд у процентах.
Результати дослвджень. Bнаслiдoк iнтенсивнoгo ведення лiсoзагoтi-вель протягом oстаннiх столиь вiкoва структура лiсiв дoслiдженoгo району е непропорщйною (табл. 1). Переважають середньoвiкoвi та пристигаючi дере-востани, сформоваш головним чином з автохтонних деревних виддв - бука ль сового, граба звичайного та дуба звичайного. Значна участь сосни звичайно1 у складi деревостан1в е очевидно культурного походження.
84
Лiсiвницькi дослщження в yKpaiHi
Табл. 1. Склад i втова структура лiсiв центральноI та твтчно-схгдног частини Гологоро-Кременецького горбогiр'я
£
ш к
Вщносна участь головних лiсотвiрних порiд у складi деревостанiв, %
Площа
ю й а
м
со
%
0-20
13
11
16
13
-59,4
9,9
21-40
21
12
14
11
11369,5
21,4
41-60
26
11
20
16
14385,9
27,1
61-80
25
30
19
12
14211,0
26,8
81-100
24
31
14
19
5563,2
10,5
101-120
10
60
13
10
1714,5
3,2
>120
20
64
536,1
1,0
У цшому
23
19
16
15
53039,6
100,0
8
8
3
7
3
6
5
1
3
1
1
7
6
4
6
3
7
3
1
1
1
1
7
3
5
3
2
1
2
1
0
1
1
4
0
2
1
3
1
1
2
0
1
0
2
0
1
0
4
0
1
2
1
0
1
1
0
0
0
1
0
1
2
1
0
0
4
8
0
0
1
0
1
0
0
0
1
0
0
6
4
3
3
3
3
2
1
1
1
1
Лки старшого вшу, бшьше 80 роюв, збереглися на плош близько 15 %. Горбогiрний розчленований рельеф та геолопчш особливостi мкце-восп зумовлюють формування широкого спектру едафотошчних умов (табл. 2).
Табл. 2. Розподт земель держлкфонду за типами едафототв i
Типи пг-ротошв Вiковi групи Разом %
1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 01-12( 121140 бшьше 140
Бори
Сух1 1,7 0,9 2,6 0,0
Свiжi 17,2 50,1 176,6 40,4 3,2 287,5 0,5
Вологi 1,2 0,6 2,3 4,1 0,0
Субори
Сух1 12,5 12,5 0,0
Свiжi 728,8 1512,1 1444,3 1321,3 407 99,7 -,5 5565,7 10,5
Вологi 42,1 63,9 78,9 60 1,5 10,6 16,5 273,5 0,5
Сугруди
Сух1 3,1 0,3 3,4 0,0
Свiжi 502,7 1321,4 2881,9 2820,5 1083,8 124,5 41,9 285,2 9061,9 17,1
Вологi 415,6 657,9 1480,2 957,3 456,2 153,2 22,5 31,9 4174,8 7,9
Сирi 124,4 303,4 340,6 170 2 2,9 943,3 1,8
Мокрi 7,1 6 8,8 21,9 0,0
Груди
Сух1 0,3 5,5 5,8 0,0
Свiжi 2585,2 5577,7 6024,6 6798,1 2584,3 1031,5 18,8 43,8 24664 46,6
Вологi 848,3 1843,1 1690 1962,5 1014,4 280 20,1 7658,4 14,5
Сирi 7,4 28,7 186 34,1 256,2 0,5
Разом -74,6 11366,6 14312,81 14193,6 55-,4 1699,5 172,3 363,8 -935,61 100,0
Ввдсоток 10,0 21,5 27,0 26,8 10,5 3,2 0,3 0,7 100,0
Переважаючими типами умов мкцезростання в умовах горбопр'я е свiжi i вологi сугруди i груди, рiдше субори. Вони зумовлюють iстотну спе-цифiку формування складу деревостанв старшого вiку (табл. 3). В умовах свiжих сугрудш у складi деревостанв старшого вжу переважае сосна зви-чайна, а значну домiшку формують дуб звичайний, бук звичайний, граб зви-чайний та ряд шших широколистяних деревних вид1в. В умовах вологих суг-рудав деревостани утворюе, переважно, дуб звичайний iз значною домiшкою граба звичайного i сосни звичайно!.
Табл. 3. Усереднений склад деревосташв старшого в^ у найбтьш поширених типах едафототв
Типи гiгротопiв % Формула складу деревосташв старшого вшу*
Бори
Свiжi 0,5 99Сз1Бп
Субори
Свiжi 10,5 93Сз4Дз2Бп1Гз
Вологi 0,5 84Сз5 Дз5Бп3Влч 1 Брс 1 Гз 1 Тб
Сугруди
Свiжi 17,1 61 Сз 18 Дз6Бк3Бп9Гз 1 Клг 1 Яз 1 Ял
Вологi 7,9 39 Дз20Гз 16Сз9Бп5Яс4Бкл3Влч 1 Клг1 Лпд 1 ос 1 Ял
Сирi 1,8 82Влч6Гз3 Дз2Бк2Клг2Сз 1 Ос 1 Яс 1 Бп
Груди
Свiжi 46,6 49Бкл23 Гз 14 Дз2Бп4Ясз3Сз2 Лпд 1 Клг 1 Яв 1 Мде
Волоп 14,5 56Бкл 17Гз 10 Дз4Ясз4 Лпд3 Сз2 Бп2Влч1Клг1Ос1Яв
Сирi 0,5 89Влч1Бкл4Бп2Гз2Клг2Ясз
Разом 100,0 32Бкл23Сз 17Гз 16 Дз3Яз3Бп2Влч2 Лпд 1 Клг 1 Яв
* умовш позначення деревних вищв: Бкл - бук люовий; Бп - береза повисла; Брс - берест; Влч - вшьха чорна; Гз - граб звичайний; Дз - дуб звичайний; Клг -клен гостролистий; Лпд - липа дрiбнолиста; Мде - модрина европейська; Ос - осика; Сз - сосна звичайна; Тб - тополя бша; Яв - клен явiр; Яз - ясен звичайний
У свiжих i вологих грудах спостеркаеться тенденцiя до формування деревосташв з домiнуванням бука лкового та значною участю дуба, граба звичайного та iнших широколистяних видш. У сирих сугрудах i грудах, ят мають обмежене поширення в межах горбопр'я, поширеш угруповання вшьхи чорно! з невеликою домiшкою граба звичайного, дуба звичайного, бука лкового та шших порвд. У борових i суборових типах едафототв повсюдно спосте-рiгаеться формування деревосташв iз домiнуванням сосни звичайно! i невеликою домiшкою дуба звичайного, берези повисло!' тощо.
Переважна бшьшкть деревостанiв е середньо! повноти (табл. 4). Це особливо стосуеться насаджень старшого вжу, усереднена повнота яких ста-новить 0,5. Очевидно, це наслщок iнтенсивних доглядових рубань, оскшьки, як видно з табл. 4, запас насаджень з вшом бшьше 80 рок1в регресивно спа-дае. Низью показники середньо! висоти та дааметра стовбур1в деревостанв у вшд 100 i бшьше рокiв вказують на те, що зi складу деревосташв усувалися головним чином велит дерева.
86
Ллнвницью дослщження в Укра'лш
Табл. 4. Усереднеш таксацшш показники деревостатв р'иних груп вЫу
Групи вiку Площа Усереднент
га % повнота запас, м3/га висота, м дiаметр, см
1-20 -74,6 10,0 0,7 34,6 5,3 5,2
21-40 11369 21,5 0,8 151 14,1 15
41-60 14328 27,1 0,7 214 18,6 20,2
61-80 14194 26,8 0,7 279 23,3 27,7
81-100 5557,8 10,5 0,6 290 26 35,4
101-120 1699,5 3,2 0,5 257,7 26,7 40,2
121-140 172,3 0,3 0,5 255,3 28,1 43,6
Бшьше 140 363,8 0,7 0,5 246,4 25,9 45,9
У цшому -958 100,0 0,7 209,8 18,7 22,1
У межах швшчного уступу горбопр'я локально на денну поверхню виходять вапнистi прсью породи i гiпси. Вони зазнають карстування, i тому утворюють складний мiкрорельеф. На таких вапнистих субстратах фор-муються родючi нейтральнi, багап гумусом, дерново-карбонатнi грунти. У таких умовах природно були поширенi складш змiшанi угруповання широко-листяних лкових видав, якi вiдзначаються широким флористичним рiзнома-нiттям. Натурнi обстеження окремих залишкш таких лiсових екосистем дозволили виявити зростання в !х складi клокички перисто!' ^арЬука р1ппа!а Ь), виду, що занесений до Червоно! книги Укра!ни.
Аналiз природного поновлення показав, що в межах лкш горбогiр'я iнтенсивно природним шляхом вiдновлюеться бук лiсовий та клени гостро-листий i явiр. Наявшсть у пiдростi значно! кiлькостi особин в'язу голого вь ком 2-7 роюв свдаить про високий потенщал до самовiдновлення цього виду, популяцк якого зазнала iстотноí деградацц за рахунок захворювань та ви-нищення унаслiдок лiсозаготiвель. Нажаль молоде поколшня дуба звичайно-го е малочисельним.
Висновки i рекомендаци. Отриманi результати свiдчать про потен-цiйну можливiсть розширення природно-заповвдного фонду вододдльного екологiчного коридору за рахунок кнуючих високопродуктивних середньовi-кових i пристигаючих деревостан1в дуба звичайного i бука лiсового, що зрос-тають в умовах свiжих сугрудш i грудiв. Таких деревостан1в у межах горбопр'я е бшьше 20 тис. га (табл. 1). Тому бажаною е змша стратеги лкогоспо-дарювання у межах територш, що будуть зарезервованi для розширення еко-логiчноí мережi, у напрямку формування високоповнотних i б1льш продук-тивних змiшаних насаджень старшого вшу.
Лггература
1. Закон Украхни "Про Загальнодержавну програму формування нац1онально1 еколо-гiчноl мережi Украхни на 2000-2015 роки". - Кив, 21 вересня 2000 р., N 1989-111 (Вщомосп Верховно! Ради (ВВР), 2000, N 47, ст.405)
