CC BY
36
11. Токарский В. А. Обзор экстерьерных особенностей европейского подвида степного сурка (Marmota ВоЬак Mull., 1776) / В. А. Токарский, Г. А. Савченко, В.И. Ронкин // Вюник Харювсь-кого национального унiверситету iM. В.Н. Каразша : зб. наук. праць. - Сер.: Бiологiя. - Харкв : Вид-во ХНУ. - 2008. - Вип. 8. - № 828. - С. 58-64.
12. Токарский В.А. Реакклиматизация степного сурка (Marmota ВоЬак Mull., 1776) в Украине (Харьковская, Полтавская, Сумская, Днепропетровская обл.) / В.А. Токарский, В.В. Груб-ник, А.С. Авдеев // Вюник Харквського национального университету iM. В.Н. Каразша : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогм. - Харкв : Вид-во ХНУ. - 2006. - Вип. 4, № 748. - С. 100-109.
13. Энциклопедический словарь / под ред. И.Е. Андреевского, К.К. Арсеньева, Ф.Ф. Петру-шевского. - СПб. : Изд-во "Семеновская типо-литография И. А. Эфрона". - 1891. - Т. 2А. - 965 с.
Надшшла до редакцп 28.11.2016р. Горошко В.В. Современные тенденции охоты на сурка
Представлены результаты анализа морфологических и этологических признаков сурка (Marmota ВоЬак Mull., 1776). Освещена история и современные тенденции, а также результаты анализа законодательной базы Украины касательно охоты на сурка. Описаны факторы, которые влияют на баллистику пули (калибра .223 Remington) при добыче сурка. Приведены расчёты скорости и отклонения пули (калибр .223 Remington) от точки прицеливания при стрельбе на расстоянии 500 м при скорости ветра приблизительно 0,5 и 3,0 м/с. Представлены рекомендации по организации охоты на сурка в охотничьих хозяйствах Украины.
Ключевые слова: сурок, лимит отстрела, охота, браконьерство, варминтинг, меткость выстрела, баллистика пули.
Goroshko V. V. Some Modern Tendencies of Hunting Steppe Marmot
The materials concerning morphology and ethology of steppe marmots (Marmota ВоЬак Mull., 1776) are presented. The history and modern tendencies as well as results of the analysis of law base of Ukraine on hunting steppe marmots are described. The characteristics of factors influencing the ballistics of bullet (callibre .223 Remington) using it while hunting steppe marmot are given. The calculations of speed and deviation of bullet (callibre .223 Remington) from the point of aiming while firing at the distance of 500 m at the wind speed about 0.5 and 3.0 m/s are presented. Recommendations concerning organization of hunting marmots in the hunting farms of Ukraine are given.
Keywords: marmot, limit shooting, hunting, poaching, varminting, accuracy of shot, ballistics of the bullet.
УДК 630*228
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙШ ПОКАЗНИКИ ТА САН1ТАРНИЙ СТАН СТАРОВ1КОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
"РОЗТОЧЧЯ"
О.Д. Зварич1, В.К. Захка2, Г.В. Стрямець3, Ю.В. Зварич4,1.О. Тимочко5
Вивчено лгавничо-таксащйш показники старовжових деревосташв Природного заповедника "Розточчя", як ростуть у рiзних типах люу сугрудiв i грущв. Вж деревосташв становить 110-165 роюв. В умовах сугрущв i грудгв тут сформувались переважно похщш старовiковi деревостани. 1х запас змшюеться в межах 378-733 м3/га, а абсолютна повнота - 30,2-52,9 м2/га. У бучинах здебшьшого сформувались одноярусш деревос-
1 здобувач О. Д. Зварич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 проф. В.К. Зажа, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 ст. наук. сп1вроб. Г.В. Стрямець, канд. с.-г. наук - Природний заповедник "Розточчя" МОН Украши;
4 асист. Ю.В. Зварич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
5 студ. 1.О. Тимочко - НЛТУ Украши, м. Льв1в
тани, де люовий намет утворили бук або бук i дуб, а в субучинах - сосна, бук i дуб. В умовах свiжоl i волого! грабово-сосново! судiброви сформувались складш деревостани з дво- i триярусним лiсовим наметом. У першому ярус росте сосна i дуб. Ялина евро-пейська, бук, осика, граб, клен гостролистий i береза трапляються у другому i третьому ярусах люового намету. 1ндекс санiтарного стану деревосташв змiнюеться в межах 1,32,6. На санiтарний стан деревосташв найбiльшою мiрою впливають дуб i ялина та мен-шою мiрою - сосна. Частка свiжого i старого сухостою дуба становить 13,3-25,5 %, ялини - 40 % i сосни - 6,5-15,6 %.
Ключов1 слова: Природний заповiдник "Розточчя", старовiровi деревостани, саштар-ний стан, лiсiвничо-таксацiйнi показники.
Вступ. Розточчя - фiзико-географiчний регiон, що займае частину терито-рií Украши i Польшд. Укра'нське Розточчя розташоване у перехеднш смузi вiд лiсовоí до лкостепово! зони. Флора Розточчя е типовою для широколистяно-ль сово! зони Середньо! €вропи [5, 7]. Упродовж тривалого перiоду лiси в регiонi штенсивно експлуатувались, що призвело до змши ценотично! структури лкос-ташв. Пралкових фiтоценозiв тут немае. На обмежешй плошi у вiддалених мк-цях заповiдника "Розточчя", Яворшськоого нацiонального природного парку та окремих заказникiв збереглись умовно-природш лiси [9].
На територп Розточчя найбiльшу площу займають сосновi (45,1 %), буковi (28,4 %), дубовi (10,3 %), березовi (5,3 %) та вiльховi (3,8 %) деревостани [5]. У вжовш структурi Природного заповiдника "Розточчя" переважають пристига-ючi, стиглi та перестшш деревостани. Унiкальними вважають дубово-буково-соснов^ дубово-сосновi, дубово-грабовi i грабово-буковi деревостани [1-3, 5].
Старовiковi природнi буковi лiси у заповiдника "Розточчя" займають площу близько 300 га, що становить приблизно 15 % територп заповедника. Вони вед-рiзняються простотою структури. У першому яруа, висотою близько 25-32 м, росте тедьки бук лiсовий, у другому, окрш бука, трапляеться граб звичайний. Сосново-дубово-буковi та сосново-буковi давнi лiси вданачаються складною триярусною будовою, розвиненим тдлкком, високою продуктивнiстю [10].
Методи i матерiали. Дослiдження проводили у старовшових 110-165^ч-них деревостанах Природного заповедника "Розточчя", ят знаходяться в рiзних типах лiсу сугрудових i грудових лiсорослинних умов. Вивчення лiсiвничо-так-сащйних показникш проводили шляхом закладання пробних площ [8]. 1х площа становила 0,5 або 1,0 га. Саштарний стан дерев визначали згедно iснуючих ви-мог [6]. Трав'яний покрив вивчали шляхом закладання на кожнш пробнiй плошi по 25 площадок розмiром 2x2 м. На них визначали видовий склад рослин, зiм-кнуткть та розраховували трапляння видав [4].
Результати та 1'х обговорення. У фггоценозах природного заповiдника "Розточчя" за ведсутносп антропогенного впливу вiдбуваються природнi зако-номiрнi процеси формування деревосташв. Вони зумовлеш виключно внут-рiшньовидовими та мiжвидовими конкурентними взаемовiдносинами особин у межах фiтоценозiв.
У 110-рiчному деревосташ свiжоí грабово-дубово! бучини зi складом дере-востану 9Бкл1Сз+КляЛпдГз запас стовбурово! деревини становить 501 м3/га (пр. пл. 1-14) (табл. 1). Сосна звичайна у цих лiсорослинних умовах е нехарактерною домшкою.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники старовжових деревостатв Природного
заповiдника "Розточчя"
№ Кв./ вид. Склад деревостану 1ндекс А, Порода Густо- Середт о, Бо- За-
пр. пл. Люництво типу лку ро-кiв та, шт./га ь, м а, см м2/г а т- тет пас, м3/га
Бкл 278 31,2 37,6 30,9 1а 466
114 Вере-щицьке 9Бкл1Сз+ Кля, Лпд, Гз Б2-гдБк Сз 12 29,5 39,1 1,4 I 20
16/8 110 Кля 16 27,5 27,9 1,0 II 13
Лпд 2 20,2 26,0 0,1 - 1
Гз 4 18,4 14,6 0,1 - 1
Разом по деревостану 312 25,3 37,0 33,5 - 501
Дз 188 31,9 49,9 36,8 I 558
Сз 12 31,6 63,2 3,8 I 55
2- Став- 14/1 8Дз1Сз1Гз+ С3-гсД 155 Гз 706 16,2 13,3 9,9 - 87
14 чанське Бкл, Ос, Бп Бкл 40 25,2 27,7 2,4 - 32
Ос 4 20,0 18,2 0,1 - 1
Бп 2 18,4 16,0 0,0 - 0
Разом по деревостану 952 25,0 26,6 52,9 733
2- Вере- 2/10 10Бкл+Гз С2-сБк 165 Бкл 172 31,1 47,0 29,9 I 442
15 щицьке Гз 8 16,7 23,0 0,3 - 3
Разом по деревостану 180 30,5 46,2 30,2 - 445
315 Вере-щицьке Бкл 224 29,4 40,5 28,9 I 412
8/4 9Бкл1Дз+Гз Б3-дБк 114 Дз 26 28,4 39,7 3,2 I 44
Гз 12 21,5 25,0 0,6 - 6
Разом по деревостану 262 28,9 39,9 32,7 - 462
Бкл 106 32,2 44,6 16,5 I 255
4- Вере- 17/7 5Бкл5Сз+Дз, С2-сБк 135 Сз 75 32,4 47,9 13,5 I 206
15 щицьке Гз Дз 2 27,0 42,8 0,3 II 4
Гз 9 21,7 26,9 0,5 - 5
Разом по деревостану 192 31,7 45,2 30,8 - 461
515 Став-чанське Дз 164 26,2 44,5 25,4 III 322
20/3 9Дз1Гз+Яле С3-гсД 150 Гз 702 13,5 11,8 7,6 56
Яле 3 9,1 10,0 0,0 0
Разом по деревостану 869 15,8 22,0 33,0 378
Сз 183 32,4 47,1 31,9 I 500
615 Став-чанське 7Сз3Дз+Бкл, Яле, Гз Дз 97 27,4 41,8 13,4 II 179
26/3 С2-гсД 130 Бкл 92 18,2 20,8 3,0 - 32
Яле 6 20,6 23,0 0,2 - 2
Гз 16 13,6 14,8 0,3 - 2
Разом по деревостану 394 26,9 39,7 48,8 - 715
Сз 236 27,5 41,5 31,8 II 429
715 Став-чанське 8Сз2Бкл+Дз, Яле, Клг Бкл 139 22,4 30,0 9,8 III 116
26/4 С3-гсД 130 Дз 44 18,5 22,3 1,7 - 20
Яле 8 21,2 24,1 0,4 - 5
Клг 3 9,8 10,0 0,0 - 0
Разом по деревостану 430 24,7 36,0 43,7 - 570
Примггка: Дз - дуб звичайний, Бкл - бук люовий, Сз - сосна звичайна, Яле - ялина европейська, Кля - клен-явiр, Клг - клен гостролистий, Гз - граб звичайний, Лпд - липа дрiбнолиста, Бп - береза повисла, Ос - осика.
Виявлено всього 12 дерев сосни на 1 га, ят за тенсивнктю росту не вщ-стають вiд бука лкового та досягають середньо! висоти 29,5 м i дiаметра 39,1 см. Густота бука лкового становить 278 дерев на 1 га. Вш росте за 1а кла-сом бонiтету i досягае висоти 31,2 м та дiаметра 37,6 см. Високою женсившс-тю росту характеризуеться також клен-явiр, висота i дiаметр якого вiдповiдно становлять 27,5 м i 27,9 см. Поодиноко в деревостанi представленi липа ^бно-листа i граб звичайний, ят за показниками росту iстотно вщстають вiд бука, сосни i клена-явора. Через низьку густоту щ деревш породи не формують другого ярусу. Тому такий деревостан можна вважати одноярусним з нормальним розподалом дерев за дiаметром та його вардаванням на рiвнi 31,2 %. Пiдлiсок розвинений слабо. Вiн представлений поодинокими екземплярами бруслини бо-родавчасто! висотою до 0,5 м i лiщини - 2-4 м.
Зiмкнутiсть трав'яного покриву пiд наметом деревостану е низькою i становить 0,2 (табл. 2). У його склада представлен яглиця, маренка запашна, печь ночниця, зiрочник ланцетолистий, медунка темна, зеленчук жовтий, купина кшьчаста, веснiвка дволиста, анемона дiбровна, осока волосиста, чина весняна, копитняк европейський.
В iншому 114-рiчному лiсостанi (пр. пл. 3-15) волого! дубово!' бучини сформувався коршний деревостан зi складом 9Бкл1Дз+Гз (див. табл. 1). Дуб i бук тут утворили верхнiй ярус. Вони мають середню висоту 28,4-29,4 м i да-аметр близько 40 см. Граб представлений у виглядi незначно! домiшки (12 шт./га) i знаходиться у другому ярусi. Його середня висота виявилась на рiв-нi 21,5 м, а дааметр - 25,0 см. Запас деревини становить 462 м3/га, а абсолютна повнота - 32,7 м2/га. Загальна зiмкнутiсть трав'яного покриву виявилась на рiв-нi 0,40 (див. табл. 2). Серед його видiв переважають ожина (46,3 %) i маренка запашна (27,5%), трапляння яких становить 84 %. Меншою мiрою поширеш зеленчук жовтий, веснiвка дволиста, безщитник жiночий, анемона дабровна, зь рочник ланцетолистий, осока лiсова, печшочниця звичайна, а поодиноко трап-ляеться фiалка лiсова.
У свiжiй сосновш субучинi заповiдника "Розточчя" трапляються як корш-нi, так i похвдш старовiровi деревостани (див. табл. 1). Так, 165^чний деревостан зi складом 10Бкл+Гз виявився похiдним (пр. пл. 2-15). За його загально! густоти 180 дерев на 1 га, кшьккть особин граба становить всього 8 шт./га. Середня висота бука досягае 31,1 м, а дiаметр - 47,0 см. Граб знаходиться у другому ярус з висотою 16,7 м i дiаметром 23,0 см. Запас деревини (445 м3/га) та абсолютна повнота (30,2 м2/га) е значними. Ввдсутшсть сосни у складi деревостану, очевидно, зумовлена ходом конкурентно!' боротьби та 11 стшкктю до фгго-патогешв. У шдросп трапляються поодиною кущi лщини.
Трав'яний покрив мае загальну зшкнуткть 0,46 (див. табл. 2). У його скла-дi переважають ожина (47,4 %), маренка запашна (13,1 %) i зеленчук жовтий (15,3 %). Меншою мiрою тут трапляються копитняк европейський, весшвка дволиста, ожика волосиста, осока лкова, печiночниця звичайна, безщитник жь ночий, малина i розрив-трава. Поодинокими особинами представленi анемона дiбровна, кропива дводомна, купина кшьчаста.
Табл. 2. Видовий склад трав'яного покриву в деревостанах
Вид Загальне проектнвне вкрнття, % Трапляння, %
№ пробно!' плопц № пробно!' плонц
2-15 3-15 4-15 5-15 6-15 7-15 2-15 3-15 4-15 5-15 6-15 7-15
Анемона д1бровна (Апетопа ntmorosa L.) п 2,5 п 8,7 3,8 - 4 24 8 32 48 -
Безщитник жшочий (Athyrium filix femina (L.) Roth) 0,8 1,3 1,2 3,0 - 5,5 4 8 8 12 - 30
Весшвка дволиста (Majanthemum bifolium (L.) Schm.) 0,4 5,0 30,7 50,9 7,5 2,0 8 32 60 84 40 44
Вовче тшо болотне (Comarum palustre L.) — — — — и — — — — — 24 —
Горлянка повзуча (Ajuga reptans L.) - - п - - - - — 8 - - -
Зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.) 15,3 6,3 3,5 - - - 60 40 12 - - -
31рочник ланцетолистий (Stellaria holoatea L.) - 0,4 п - - - - 4 4 - - -
Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) - 0,6 - п - - — 4 - 4 -
Конвал1я звичайна (Convallaria majalis L.) - — 34,3 0,4 п — - 68 8 8
Копитняк европейський (Asarun europaeum L.) 9,8 1,7 1,8 - - - 40 4 4 - - -
Кропива дводомна (Urtika dioica L.) п — — — — — 8 — — — — —
Купена кшьчаста (Poligonatum verticillatum (L.) Ail.) п - — - - - 4 — - - - -
Купена лшарська (.Poligonatum odoratum Druce.) - - 1,3 - - - — - 8 - -
Малина (Rubus idaeus L.) 0,4 - п - - - 4 - 4 - - -
Маренка запашна (Galium odoratum (L.) Scop.) 13,1 27,5 80 84 - - - -
Ожика волосиста (Luzula pilosa (L.) Willd.) 9,2 8,3 — — — — 28 24 — — — —
Ожина (Rubus caesius L.) 47,4 46,3 53,4 - 51,3 1,5 92 84 72 - 92 20
Осока люова (Carex sylvatica L.) 0,4 — 2,9 1,7 0,8 — 4 — 4 8 4 —
Печшочниця звичайна (Hepatica nobilis Mill.) 2,8 0,8 4,7 - - - 40 12 8 - - -
Розрив-трава (Impatiens nolitangere L.) 0,4 - 1,2 - - - 4 — 16 - - -
Чорниця (Vaccinium myrtillus L.) - - — - 6,7 91,0 - — - - 24 80
Ф1алка ni сова ( Viola odorata L.) - п - - - - - 4 - - - -
Щнтник чолов!чий (Dryopteris fdix mas (L.) Schott.) - - п - 29,6 - - — 4 - 76 -
3ÎMKHyTiCTb 0,46 0,40 0,29 0,18 0,28 0,23
Примггка: п - поодиною рослини
У 135-рДчному деревостанi свiжоí сосново!' субучини бук i сосна представ-ленi по п'ять одиниць, а дуб i граб присутнД у виглядi незначно!' домiшки (пр. пл. 4-15) (див. табл. 1). За загально!' густоти деревостану 192 шт./га, кiлькiсть дерев дуба становить всього 2, а граба - 9. Бук i сосна ростуть за I класом бош-тету. 1х середня висота досягае 32,2-32,4 м, а дiаметр - 44,6-47,9 см. Значного дiаметра (42,8 см) досягае i дуб звичайний. Однак вiн iстотно вДдстае вiд бука i сосни за висотою.
Зiмкнутiсть трав'яного покриву шд наметом деревостану е незначною (0,29) (див. табл. 2). ДомДнують тут два види - ожина (53,4 %) i веснiвка дво-листа (30,7 %) iз траплянням вiдповiдно 72 i 60 %. Проективне вкриття печДноч-ницi звичайно!', осоки лково!', копитняка европейського, квасницi звичайно!', зеленчука жовтого, безщитника жДночого i розрив-трави змiнюеться в межах 0,64,7 %. Такi види, як анемона дiбровна, горлянка повзуча, зiрочник ланцетолис-тий, малина i щитник чоловiчий трапляються поодиноко.
Низку пробних площ закладено у 130-155-рДчних деревостанах свiжоí (пр. пл. 6-15) i волого!' грабово-сосново!' судiброви (пр. пл. 2-14, 5-15, i 7-15) (див. табл. 1). Тут сформувались рiзнi за складом корiннi i похiднi деревостани. Так, на дшянщ 2-14 виявився корiнний 155-рiчний дубовий деревостан з породним складом 8Дз1Сз1Гз+БклОсБп та зi запасом деревини 733 м3/га i абсолютною повнотою 52,9 м2/га. Дуб i сосна в цих умовах ростуть за I класом боштету. 1х висота вДдповДдно виявилась на рiвнi 31,9 i 31,6 м, а дiаметр - 49,9 i 63,2 см. Густота бука лДсового становить 40 дерев на 1 га. Вш розмщений нерiвномiрно i знаходиться у другому ярус! Його середня висота досягае 25,2 м, а дiаметр -27,7 см. НайбДльшою густотою в деревосташ характеризуеться граб звичайний (706 дерев/га), який разом з поодинокими деревами осики i берези формуе тре-тiй ярус лiсового намету. Середня висота граба - 16,2, берези - 18,4 i осики -20,0 м. Цд деревш породи виглядають значно молодшими за дуба i сосну. Очевидно, ще до заснування заповiдника в насадженнях проводили доглядовД ру-бання, у процесi яких з деревосташв вибирали граб, березу та осику.
Живий надгрунтовий покрив мае загальну зшкнуткть 0,2 (див. табл. 2). У його складД переважають яглиця (80 %), осока лiсова (10 %), горлянка повзуча (5 %) Д конвалДя (5 %). 1ншД види (щитник чоловДчий, маренка запашна, вороня-че око, розрив-трава) трапляються поодиноко.
В Дншому 150-рДчному деревосташ волого!' грабово-сосново!' судДброви сформувався похДдний деревостан зД складом 9Дз1Гз+Яле (пр. пл. 5-15). За густоти дерев дуба 164 шт./га шд його наметом розвиваеться шдркт граба з густотою 702 та ялини европейсько!' - 3 дерева на 1 га. Дуб росте за III класом боштету та мае середню висоту 26,2 м Д дДаметр - 44,5 см. У граба звичайного щ по-казники вДдповДдно виявились на рДвнД 13,5 м Д 11,8 см, а у ялини - 9,1 м Д 10,0 см. Загальний запас деревини становить 378 м3/га, а абсолютна повнота -33,0 м2/га. ПДдлДсок слаборозвинений Д представлений лДщиною Д горобиною ви-сотою до 3 м.
Загальна зДмкнутДсть живого надгрунтового покриву на цДй дшянщ е дуже низькою (0,18) (див. табл. 2). Переважно вш представлений весшвкою дволис-тою Д конвалДею звичайною з проективним вкриття вДдповДдно 50,9 Д 34,3 % та
траплянням 84 i 68 %. Значним представництвом також характеризуеться анемона дiбровна (проективне вкриття 8,7 %) i безщитник жiночий (3,0 %). Купена лшарська та осока лiсова поширеш на плошд 1,3-1,7 %.
Ще один похвдний старовiковий деревостан волого! грабово-сосново! су-дiброви мае склад 8Сз2Бкл+Дз, Яле, Клг (пр. пл. 7-15) (див. табл. 1). Дом^е в деревосташ сосна звичайна, яка мае висоту 27,5 м i дiаметр - 41,5 см. Бук, дуб, ялина i клен гостролистий, очевидно, е молодшими за сосну звичайну. Середня висота бука, дуба i ялини змiнюеться в межах 18,5-22,4 м, а дааметра - 22,330,0 см. У клена щ показники виявились ще меншими i вiдповiдно становили 9,8 м i 10,0 см. Повнота деревостану значна i досягае 43,7 м2/га, а запас -570 м3/га. У складi пiдлiску трапляеться крушина ламка висотою до 1 м, лщи-на - до 2 м i горобина - до 1 м.
Трав'яний покрив на цш дiлянцi представлений незначною кшькктю видав (див. табл. 2). За загально! його зiмкнутостi 0,23, проективне вкриття чорнищ становить 91,0 %, безщитника жiночого - 5,5 %, веснiвки дволисто!' -2,0 % i ожини - 1,5 %, а конвал1я звичайна представлена поодинокими рослинами.
У свiжiй грабово-сосновiй судiбровi (пр. пл. 6-15) сформувався 130 рiчний коршний деревостан зi складом 7Сз3Дз+Бкл, Яле, Гз. Сосна звичайна i дуб тут сформували верхнiй ярус. Сосна росте за I класом боштету i досягае висоти 32,4 м та дааметра 47,1 см (див. табл. 1). Дуб звичайний за бюметричними показ-никами вщстае вiд сосни на 11-15 %. Бук лiсовий, ялина европейська i граб звичайний iстотно ввдстають у ростi вiд сосни i дуба. 1х висота змiнюеться в межах 13,6-20,6 м, а дааметр - 14,8-23,0 см. Повнота (48,8 м2/га) i запас (715 м3/га) деревостану е достатньо високими. Пiдлiсок характеризуеться поширенням лiшини висотою до 5 м та крушини ламко!, горобини i бузини червоно! - до 1,5-2,0 м.
Зшкнуткть трав'яного покриву невисока (0,28). У його складi переважае ожина (51,3 %). Значно представленi також щитник чоловiчий (29,6 %), весшв-ка дволиста (7,5 %) i чорниця (6,7 %). Окрш них, трапляються також анемона дiбровна, вовче ттло болотне, квасениця звичайна, конвал1я звичайна та осока лкова. Результати дослщження санiтарного стану дерев на до^дних дшянках наведено в табл. 3.
З табл. 3 видно, що деревостани, загалом, характеризуються добрим саш-тарним станом. 1ндекс саштарного стану деревосташв змiнюеться в межах 1,32,6. Низькi його значення виявлено на пр. пл. 1-14, 2-15 i 3-15 (1,3-1,4). На ш-ших дослiдних дiлянках його значення виявилось вищим (2,2-2,6). Аналiзуючи розподш дерев за категор1ями саштарного стану, з'ясовано, що на дшянках 1-14, 2-14, 2-15 i 3-15 переважають здоровi дерева (56,0-92,4 %). На iнших пробних площах !х кiлькiсть становить 38,0-50,7 %. Потрiбно вiдзначити погiршення са-нiтарного стану, що прогресуе, 150-рiчного дубового деревостану на дшянщ 515, де виявлено бшьше 22 % старого i близько 3 % свiжого сухостою. Окрiм цього, на цш д1ляннд 7 % дерев характеризуються сильним ослаблениям, а 2,8 % всихають. Як показують дослщження, на санiтарний стан деревостанiв значною мiрою впливають дуб i ялина. Так, на пробнш площд 2-14 кшьккть старого сухостою дуба становить 22,7 %, на пр. пл. 3-15-13,3 %, а на пр. пл. 615-25,5 %. На дшянщ 7-15 60 % дерев ялини виявились сильноослаблими, а
20 % е свiжий i 20 % старий сухостш. Сухостiй сосни звичайно! виявлено на да-лянках 1-14 (14,3 %), 1-15 (15,6 %), 6-15 (13,6 %) i 7-15 (6,5 %). Порiвняно з дубом i ялиною вiдпад сосни е меншим, але очевидно з вжом буде посилюватись.
Табл. 3. Показники саттарного стану дерев
№ пр. пл. Порода Категорш саттарного стану 1ндекс саттарного стану
1 2 3 4 5 6
1-14 Бкл 92,7 0,7 0,7 0,7 0,7 4,4 1,3
Гз 100,0 - - - - - 1,0
Клг 100,0 - - - - 1,0
Сз 85,7 - - - - 14,3 1,7
Лпд - - 100,0 - - 3,0
Разом 92,4 0,6 1,3 0,6 0,6 4,5 1,3
2-14 Бкл 93,8 6,3 - - - - 1,1
Дз 52,9 14,3 5,9 3,4 0,8 22,7 2,5
Сз 16,7 83,3 - - - - 1,8
Разом 56,0 16,3 5,0 2,8 0,7 19,1 2,3
2-15 Бкл 75,3 21,2 1,2 - - 2,4 1,4
Гз - 100,0 - - - - 2,0
Разом 71,9 24,7 1,1 - - 2,2 1,4
3-15 Бкл 76,3 21,9 - - 0,9 0,9 1,3
Гз 33,3 50,0 - 16,7 - - 2,0
Дз 53,3 33,3 - - - 13,3 2,0
Разом 71,9 24,4 - 0,7 0,7 2,2 1,4
4-15 Бкл 78,3 12,2 0,9 1,7 1,7 5,2 1,5
Гз 11,1 66,7 22,2 - - - 2,1
Дз - 100,0 - - - - 2,0
Сз 4,4 25,6 43,3 11,1 8,9 6,7 3,1
Разом 44,0 20,8 19,4 5,6 4,6 5,6 2,2
5-15 Дз 50,7 14,1 7,0 2,8 2,8 22,5 2,6
6-15 Бкл 94,3 - - - 2,9 2,9 1,3
Гз 100,0 - - - - - 1,0
Дз 59,6 10,6 4,3 - - 25,5 2,5
Сз 2,7 21,6 62,2 - 1,4 12,2 3,1
Яле 100,0 - - - - - 1,0
Разом 43,3 12,8 29,3 0,0 1,2 13,4 2,4
7-15 Бкл 90,4 1,9 3,8 - 3,8 - 1,3
Гз 70,6 17,6 5,9 - - 5,9 1,6
Яле - - 60,0 - 20,0 20,0 4,0
Сз 4,3 2,2 65,2 21,7 - 6,5 3,3
Разом 38,0 3,6 39,8 12,0 1,8 4,8 2,5
Висновки:
1. В умовах сугрувдв i грудiв природного заповiдника "Розточчя" сформувались переважно похiднi старовiковi деревостани, що е наслiдком попередньо'1 госпо-дарсько1 дiяльностi. 1х запас у вщ 110-165 рок1в становить 378-733 м3/га, а абсолютна повнота - 30,2-52,9 м2/га. У бучинах переважно сформувались одно-ярусш деревостани, де лiсовий намет утворили бук, або бук i дуб, а в субучи-нах - сосна, бук i дуб. В умовах свшо! i волого'1 грабово-сосново'1 судiброви сформувались складнi деревостани з дво- i триярусним лiсовим наметом. У
першому ярус росте сосна i дуб. Ялина европейська, бук, осика, граб, клен гос-тролистий i береза трапляються у другому i третьому ярусах лкового намету.
2. Зiмкнутiсть трав'яного покриву шд наметом старовiкових деревосташв стано-вить 0,18-0,46. В умовах сугруадв i грудiв найпоширенiшими видами е ожина, безщитник жiночий, осока лкова, веснiвка дволиста, маренка запашна, зеленчук жовтий, печiночниця звичайна. Дуже рiдко трапляються фiалка лкова, анемона дiбровна, кропива дводомна, купена ыльчаста.
3. 1ндекс санiтарного стану деревосташв змшюеться в межах 1,3-2,6. На попр-шення санiтарного стану старовшових деревостанiв значною мiрою вплива-ють дуб i ялина i меншою мiрою - сосна звичайна.
Лггература
1. Геренчук К.1. Природа Львiвськоl областi / за ред. проф. К.1. Геренчука. - Львш : Вид-во "Вища шк.", 1972. - 137 с.
2. Данчук О.Т. Особливостi монiторингу лвдв ПЗ "Розточчя" / О.Т. Данчук, М.М. Король, С.А. Гаврилюк // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 55-61.
3. Данчук О.Т. Аналiз змш лiсового вкриття територи Украхнського Розточчя на основi су-путникових зшмкхв Landsat за перюд i3 1988 по 2006 роки / О.Т. Данчук, О.Г. Часковський, Л.Б. Косик, I.A. Бiльський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.16. - С. 139-143.
4. Полевая геоботаника. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1964. - Т. 3. - 524 с.
5. Придка П.П. Лiсовi насадження Украхнського Розточчя: поширення та лвдвничо-такса-цйна характеристика / П.П. Придка, Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.16. - С. 9-22.
6. Саштарш правила в люах Украши. Затверджено постановою Кабинету Мш1стр1в Украши вiд 27 липня 1995 р., № 555. - 17 с.
7. Сорока M.I. Рослиншсть Украхнського Розточчя / M.I. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 432 с.
8. СОУ 02.02-37-476:2006. "Пробш площi лiсовпоряднi. Метод закладання". - К. : Вид-во Мшагрополпики Украши, 2006. - 32 с.
9. Стойко С.М. Деривати природних лiсових екосистем Украхнського Розточчя та !х бага-тогранне значення / С.М. Стойко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.16. - С. 194-200.
10. Стрямець Г.В. Давш буковi лiси Природного заповедника "Розточчя" / Г.В. Стрямець, Н.М. Ференц, Н.С. Стрямець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.1. - С. 96-101.
Надтшла доредакцп 19.10.2016р.
Зварич О.Д., Заика В.К., Стрямец Г.В., Зварич Ю.В., ТимочкоИ.О. Лесо-водственно-таксационные показатели и санитарное состояние старовозрастных древостоев Природного заповедника "Расточье"
Изучены лесоводственно-таксационные показатели старовозрастных древостоев Природного заповедника "Расточье", которые растут в разных типах леса сугрудков и грудов. Возраст древостоев составляет 110-165 лет. В условиях сугрудков и грудов формируются преимущественно производные старовозрастные древостои. Их запас составляет 378-733 м /га, а абсолютная полнота - 30,2-52,9 м2/га. В бучинах преимущественно сформировались одноярусные древостои, где лесной покров формируют бук или бук и дуб, а в субучинах - сосна, бук и дуб. В условиях свежей и влажной грабово-сосновой судубравы сформировались сложные древостои из двух- и трехярусным покровом. В первом ярусе растет сосна и дуб. Ель, бук, осина, граб, клен остролистый и береза встречаются во втором и третьем ярусах древостоя.
Индекс санитарного состояния древостоев колеблется в пределах 1,3-2,6. На санитарное состояние древостоев наиболее влияют дуб и ель, а меньше - сосна. Количество
свежего и старого сухостоя дуба составляет 13,3-25,5 %, ели - 40 % и сосны - 6,515,6 %.
Ключевые слова: Природный заповедник "Расточье", старовозрастные древостой, санитарное состояние, лесоводственно-таксационные показатели.
Zvarych O.D., Zaika V.K., Stryamec G.V., Zvarych Yu.V., Tymochko I.O. Forestry and Inventory Characteristics and Forests Health of Old-growth Stands of the Natural Reserve "Roztochya"
We studied forestry and inventory characteristics of the old-growth stands in different fairly fertile and fertile site type of the natural reserve "Roztochya". The age of stands is 110165 years. On the fairly fertile and fertile site type mainly secondary old-growth stands are formed. The volume of growing stock varies from 378 to 733 m3/ha and the absolute stands density varies from 30.2 to 52.9 m2/ha. In the beech fertile site types mainly single-stage stands formed, where stand canopy formed beech or beech and oak, and in the beech fairly fertile site types - pine, beech and oak. In the fresh and wet hornbeam and pine fairly fertile oak site types complex stands with two or three tree layer are formed. In the first tree layers pine and oak grow. In the second and third tree layers spruce, beech, aspen, hornbeam, maple and birch grow. Index of forests health of stands varies from 1.3 to 2.6. The index of forests health is mostly affected by such tree species as oak and spruce and lesser extent tree of pine. The number of new and old snag of oak tree ranges from 13.3 to 25.5 %, of spruce - 40 % and of pine 6.5-15.6 % respectively.
Keywords: Natural Reserve "Roztochya", old-growth stands, forests health, forestry and inventory characteristic.
УДК 630*561.24
БЮ1НДИКАЦ1Я СТАНУ НАСАДЖЕНЬ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ НА ПРИКЛАД1 ДЕРЕВОСТАНУ ЯРУНСЬКОГО Л1СНИЦТВА ДП "НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКЕ ДЛМГ"
1.М. Коваль1
Наведено результати дендроюпматичних та дендрощдикацшних дослщжень ясене-вих насаджень у Новоград-Волинському фiзико-географiчному райош. Виявлено збшь-шення чутливост радiального приросту ясена у 1986-2014 рр. ш^вняно з 19561985 рр. до шматичних чинниюв, що свщчить про зменшення стшкост насаджень внаслщок змш шмату. Депресн радiального приросту спричинеш шдвищенням темпе-ратури в липш-серпш та шдвищенням ргвня грунтових вод. Внаслщок цього ясеневi на-садження пошкоджуються кореневою гниллю та масово всихають.
Ключовi слова: дендроклiматичнi та дендрошдикацшш дослiдження, динамiка радь ального приросту дерев, Fraxinus excelsior L., змiни клiмату, рiвень грантових вод, ко-реневi гнилi.
Вступ. Всихання ясена звичайного почалося у Польшд в 1990-х роках та швидко поширилося у бшьшосп схщних, центральних та твшчних европейсь-ких краш [3, 4, 6].
У лках заходу Украши зафжсовано всихання ясена у чистих та м1шаних насадженнях, шо призводить до зб1льшення обсягу саштарних рубок. Автори под1бних досл1джень називають р1зн1 причини пог1ршення стану лкш та 1х всихання: змши кл1мату та г1дролог1чного режиму грунтав, спрошення стану i бу-
1 ст. наук. сп1вроб. 1.М. Коваль, канд. с-г. наук - Украшський науково-досл1дний гнститут л1сового господарства та агрол1сомел1орац11 iM. Г.М. Висоцького
