CC BY
36
9. Паулi Г. Синя економша. 10 роюв, 100 шновацш, 100 мшьйошв робочих мюць. Доповiдь Римському Клубу / Г. Паулi / пер. з англ. А. Побережна // Risk Reduction Foundation. - 2012. -320 с.
10. Лесная биоэнергетика : учебное пособие / Ю.П. Семенов., Б. Хиллринг., М. Парикка и др. / под ред. Ю.П. Семенова. - М. : ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. - 348 с.
Дынька О.П. Эколого-экономическая эффективность энергетического использования лесных ресурсов в контексте современной парадигмы устойчивого развития
Проанализированы основные проблемы и обоснованы пути улучшения энергетического использования лесных ресурсов Украины в контексте современной парадигмы устойчивого развития, которая обуславливается сочетанием в его рамках двух равноценных составляющих - "зеленой" и "синей" экономики.
Ключевые слова: энергетическое использование лесных ресурсов, устойчивое развитие, устойчивое энергообеспечение, "зеленая" экономика, "синяя" экономика, эко-лого-экономическая эффективность.
Dynka О.Р. Ecological and economic efficiency of forest resources energy use in the context of sustainable development.
The basic problems and areas of improvement of forest resources energy use of Ukraine are analyzed and justified in the context of sustainable development, which is determined by a combination of two interrelated components - the "green" and "blue" economy.
Keywords: energy efficient exploitation of forest resources, sustainable development, sustainable energy, "green" economy, "blue" economy, ecological and economic efficiency.
УДК504 (477.83) Здобув. Н.Я. Перун1 -
Львiвський нацональний аграрний ушверситет
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РЕПОНАЛЬНО'1 ЕКОЛОПЧНО1 МЕРЕЖ1 ЛЬВШЩИНИ
Розглянуто методолопчну та законодавчу основу формування екомереж^ Проана-лiзовано запроектоваш структуры елементи робочо! схеми екомереж^ Визначено основы помилки, як були допущеш шд час проектування еколопчно! мережi Львiвщини: 1) не запроектовано буферних зон навколо цшних природоохоронних територш; 2) шд час проектування вщиовлюваиих територш не було враховано еколопчного стану дег-радованих i малопродуктивних земель. Запропоновано мехашзм збереження бк^зно-машття i розвитку регюнально! екомережi.
Ключовi слова: природоохоронна дшлъшсть, екологiчна мережа, вщиовлюваш те-ритори, ренатуралiзацiя.
Постановка проблеми. Людство на порозi третього тисячолитя зггкну-лося з новими викликами, пов'язаними з вичерпанням природних ресурсiв, можливостями i загрозами новишх технологiй, активiзацieю кл1матичних змiн, всевладдям транснацiональних корпорацiй, принциповою нерiвномiрнiстю сус-шльного розвитку, глобалiзацieю. Вони загрожують у найближчiй перспективi увiйти в кожен д1м i змiнюють уявлення про майбутне свiту i перспективу цивь лiзацií. Глобалiзацiя, з одного боку, забезпечуе доступ до матерiальних благ i духовних ценностей в основному "захщного" свiту, водночас виступае потуж-ним чинником соцiальноí машпуляцц, орiентуючи населения на прогресивне
1 Наук кергвник: проф. М.С. Бопра, канд. екон наук
виробництво i споживання благ i цiнностей "цивiлiзацií" в умовах вичерпання ресурсiв планети та кризи сучасно!' бiосфери.
Основним завданням природоохоронно!' справи у ХХ1 ст. е збереження i примноження бiологiчного i ландшафтного рiзноманiття, покращення стану довкшля, створення здорового природного середовища для людини.
Питання взаемоди сусшльства i природного середовища завжди склада-ли важливу сторону розвитку та д1яльносп людства. Сьогоднi проблеми ращ-онального природокористування i охорони природи, як середовища iснування людини, е актуальними у розрiзi економiчноí i соцiальноí дiяльностi сусшль-ства у свгговому масштабi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання методологи i практики охорони навколишнього середовища дослiджували такi провiднi науковщ як Б. Данилишин [1], В. Джигирей [2], В. Руденко, М. Хвесик та iншi. Специфь ку формування нацiональноí екологiчноí мережi розглядали у сво!'х працях М. Голубець, О. Мудрак, С. Стойко, Н. Стойко, Ю. Шеляг-Сосонко та iн.
Методологiчною основою формування екомереж е Мiжнародна стратеги сталого розвитку, засади яко!' проголошенi декларацiею мiжнародноí конфе-ренцií ООН з навколишнього середовища й розвитку в Рю-де-Жанейро. Вщно-сини, пов'язанi з формуванням в Украíнi екомережi, регулюються законами Украши "Про екологiчну мережу Украши" [6], "Про Загальнодержавну програму формування нацiональноí екологiчноí мережi Украши на 2000-2015 роки" [7], "Про Генеральну схему планування територií Украши" (2002), Земельним кодексом Украши, а також законами Украши про окремi типи територiй та об'екпв, що пiдлягають особливiй державнiй охорош, iншими нормативно-пра-вовими актами, прийнятими вiдповiдно до них.
Постановка завдання. Проаналiзувати запроектовану робочу схему та структурш елементи екомережi. Запропонувати напрями реалiзацií та вдоскона-лення еколопчно!' мережi.
Виклад основного матерiалу. 1з погляду А. Журавського та В. Акуленка, проблему охорони навколишнього середовища та рационального викорис-тання природних ресурсов варто дослiджувати разом iз розвитком продуктив-них сил, розвиток яких мае бути пов'язаним iз процесами вiдтворення природних умов [3].
Важливим напрямом у плануванш використання i охорони земель е формування нащонально!' еколопчно!' мережi. Екомережа (EcoNetwork) концептуально - найщкавша екологiчна iдея останнього часу. Як показав европейський досввд, створення екомереж зменшуе соцiальнi витрати на запобiгання забруд-ненню довкшля i загальному И погiршенню, забезпечуе охорону водойм та рь чок, грунтових вод, зон вiдпочинку, а також збшьшуе рекреацiйну та туристич-ну цiннiсть територií [4].
Факт створення екомережi е чинником формування свщомого ставлення до природи як серед оргашв влади, так i мiсцевого населення. Етап визначення елеменпв екомережi, íх наукового обгрунтування та шдготовки проектов схем екомережi рiзного рiвня - перший крок у процесс Наступним етапом е узго-дження з органами мiсцевого самоврядування, землевласниками i землекорис-
тувачами меж екоядер та екокоридорiв. Схеми екомережi мають бути штегрова-нi в схеми планування територiй регiону ведповедно до чинного законодавства, та мае бути отримане схвалення населения. Водночас, у сенсi методологií, мова мае йти про змшу фундаментальних шдходав, а саме - впровадження принципов екосистемного пiдходу.
Принципова iновацiйнiсть методологи екомережi полягае в одночаснiй вiдмовi вiд охоронно!' категоричностi i жорсткого обмеження господарсько!' да-яльностi та вед тотально!' просторово!' експансií й кнорування природних чин-никiв розвитку суспшьства. Втiления iдеí екомережi проявляеться у вивiльненнi коштiв для оптишзаци суспiльно-економiчних заходiв на частинi територц, запуску природних процес^в ввдновлення та стабiлiзацií екосистем i ландшафтов на iншiй частинi територií, ренатуралiзацií та збереженнi природних бiо- та еко-топiв. В основi теори та практики створення екомережi лежить здатнiсть природних систем до шдтримання стацiонарноí нер^вноваги, саморегуляцií, активного та адаптивного ввдновлення та розвитку, забезпечення екосистемних фун-кцш. Формування екомережi е дiяльнiстю щодо трансформацií структури земельного фонду краши шляхом переведення екологiчно та економiчно дощль-но1 частини земель iз господарського використання до категорш земель, якi шд-лягають особливш охоронi та вiдтворенню на цих землях рiзноманiття природних ландшафпв, 1х поеднанню у територiально неперервну систему [5].
Найлегшим етапом у процес створення нацiональних екомереж е роз-роблення стратегiй та концепцш, схем екомереж, проведення наукових досль джень, а найскладнiшим - планування екомережi на мiсцевому рiвнi та ц штег-рацiя в галузевi плани розвитку.
Львгвська область, як прикордонна, вiдiграе ключову роль для штеграцц нацiональноí екомережi до Всеевропейсько!' екомережi через створення мiждер-жавних природоохоронних територiй.
Робота зi створення регюнально!' екомережi Львгвщини розпочалася ще в 2006 р. На початку 2007 р. на заседанш Координацшно!' ради було представлено та схвалено робочий проект екомережi.
Одним iз найважливiших структурних елемеитiв еколопчно!' мережi е територií та об'екти природно-заповедного фонду (ПЗФ) - регюнальш еколопч-нi ядра (табл.).
Зпдно з Програмою формування регiональноí еколопчно!' мережi Львiвськоí областi на 2007-2017 рр., затверджено!' рiшениям Львiвськоí облас-но1 ради вiд 13.06.2007 р. № 340, площу пiд ключовими територiями планують збiльшити на 32951,4 га. Наприклад, на базi кнуючих природоохоронних тери-торiй Польщi та Украши заплановане створення Розточанського мiжнародного бiосферного заповiдника (резервату). На першому етапi органiзацii' украшсько!' частини заповедника до нього увiйдуть iснуючi заповедш об'екти та проектова-ний регюнальний ландшафтний парк "Равське Розточчя", якому призначена роль екологiчного коридору мiж польськими та украшськими природоохорон-ними територiями. Проектований мiжнародний бiосферний заповедник "Розточчя" згiдно з Програмою е одним iз головних елеменлв нащонально!' еколопчно!' мережi загальнодержавного значення.
Табл. Ключовi територй (природш ядра) регiональноï екомережi Львiвщини
№ з/п Ha3Ba структурного елементa Зaгaльнa площa, ra Проектовaнa фyнкцiонaльно оптимaльнa плошд, ra
1 Вододшьно-Верховинсьга 278б 12879,4
2 Стрийсько-Сянсьга 19428 -
3 Верхтодтстерсьта 8536 Близько 10 тис.
4 Сянсько-Днiстерськa - 20554
5 Бескидськa 35684 -
б Днiстерськa I 22978 -
7 Дтстерсьга II 27570 -
8 Розточaнсько-Мaлополiськa 28266,1 -
9 Львiвсько-Розтоцькa 4710 -
10 Винниювсьга 2036 2464
11 Пiвнiчно-Подiльсько-Днiстерськa - 70978
12 Воронякiвсько-Гологiрськa 15587,92 32493
13 Мaлополiськa - 54043
14 Передгорбогiрно-Волинськa 2878 -
15 Всього 170460,0 203411,4
Kpiм ключових територш, велику роль y фоpмyваннi екомеpежi вщгра-ють сполyчнi територп (екокоридори). У робочш сxемi екомеpежi 6уло представлено 40 екокоpидоpiв, серед якж: Сянський (5935 га), Туршвський (12592 га), Стрийський (3250 га), Вододiльно-Веpxовинський (2616 га), Климецький (1725 га), Славсько-Тyxлянський (10715 га), Опорецько-Рожанський (4518 га), Зелем'янський (8340 га), Великосшьсько-Миговський (3679 га), Зубрицько-Роз-лyцько-Головецький (8649 га), Майдансько-Великосшьський (10999 га), Дов-гiвський (2013 га), Оpiвський (7010 га), Тpyxанiвсько-Моpшинський (10091 га), Трускавецько-Стшьський (21579 га), Монастирецький (2882 га), Журавненський (9361 га), Веpxньоднiстеpський (4713 га), Стришгорський (6390 га), Болозiвський (6113 га), Чайковицько-Роздиьський (11563 га), Верещицький (10114 га), Доб-ростанський (4869 га), Немиpiвсько-Веpещицьций (8239 га), Середкевичшський (1660 га), Kpеxiвсько-Мокpотинський (4249 га), Кунинсько-Соколянський (3939 га), Ратшський (10000 га), Грядово-Полтвинський (20306 га), Давидшсько-Гологipський (13940 га), Вороняювський (12890 га), Поморянсько-Отльський (3230 га), Голопрсько-Отльський (8662 га), Пеpемишлянсько-Опiльський (5950 га), Свирсько-Опльський (4335 га), Стирський (26597 га), Бузький (44332 га), Болотшвський (15764 га), Солокшський (13620 га), Добpотвipсько-Лопатинський (Бiлостоцько-Остpiвський) (14875 га). Сполучш територй' представлен лiсами, фрагментами дегpадованиx пасовищ, заплавними та вторинними луками, перелогами долинами рж та пpибеpежниx смуг тощо.
Як показав структурний аналiз проектовано! сxеми екомеpежi, e низка проблем та недоопрацювань, що полягають у наступному:
1) пiд час проектанта настyпниx обов'язкових елементiв екомережi - бу-ферних зон, не 6уло враховано цiнностi природоохоронних територiй, ос-к1льки бyфернi територй' забезпечують захист ключових i сполучних територш в1д зовн1шн1х вплив1в, i як результат - запроектовано одну буферну зону навколо вшськового пол1гону на Явор!вщиш;
2) шд час розроблення схеми екомережi було використано лише ландшаф-тний шдхщ, а не ландшафтно-екологiчний;
3) шд час проектуваннi вiдновлюваних територiй, таких як Немирiвська (2483 га), Яворiвська (7628 га), Стебникiвська (1650 га), Подорожнянська (2579 га), Берездiвцiвська (2768 га) та Червоноградська, в основному, було враховано лише порушеш територп шд впливом видобувних робiт. Пщ час проектування вiдновлюваних територiй було опущено низку критери'в, серед яких: рiвень бiорiзноманiття (вiдповiдаe коршним типам певних еко-систем), ландшафтно-ценотична репрезентативнiсть, структурно-функщ-ональне призначення, юнуючий режим збереженостi, площа;
4) не винесеш в натуру межi представлено'' схеми екомережi.
Як бачимо, представлена до затвердження схема екомережi потребуе де-тальнiшого просторового вивчення та вдосконалення. Адже розбудова екомере-жi передбачае вiдновлення занедбаних, екологiчно безперспективних, деградо-ваних земель i збтьшення продуктивностi природних ресурсiв. Саме таю територп тсля здiйснення заходiв щодо ренатуралiзацií е потенцiйним резервом, за рахунок яких можливе розширення екомереж у майбутньому, особливо площ ключових територiй i екокоридорiв.
Попри все, великою перевагою в проектувант регюнально'1 екомережi мае бути дотримання принципу запобiгання фрагментацп екосистем. Адже ка-нали екологiчного зв'язку - це поруч розташованi фрагменти природних лан-дшафтiв. Модель екомережi е динамiчним засобом розвитку i виконання полi-тики збереження природи.
Пропонуемо механiзм збереження бiорiзноманiття i розвитку регюналь-но'1 екомереж! (рис.).
Напрями реал1зацп1 розвитку регионально! екомережп
1 1
Еколопзащя природокористування \ туризму Формування структурних елеменпв екомережп Створення нових заповщних об'екпв [ територш Збереження бюландшафтного р1зномашття
Впровадження природозбер1 гаючих технологий Гармошзащя економ1чних та еколопчних пщход1в Фшансово-економ1чне управлшня екомережею
Рис. Механизм збереження бюр1зномашття / розвитку регюнальног екомереж1
Висновок. Отже, створення екомережi - це складний i довгий процес, що потребуе переосмислення форм природокористування, а також сприятиме вирiшенню таких основних завдань у галузi охорони та вiдтворення земельних ресурсiв: скорочення площi сiльськогосподарських угiдь, збагачення 1'х природ-ними компонентами та обмеження штенсивного використаня екологiчно ураз-ливих земель.
Невщкладним завданням сьогодення е вдосконалення структурних еле-ментiв екомережi та винесення íх меж у натуру.
Лггература
1. Данилишин Б.Н. Природно-ресурсний потенцiал сталого розвитку Украши / Б.Н. Данилишин, 1С. Дорогунцов, Р.С. Мщенко. - К. : Рада по вивченню продуктивних сил Украши, 1999. - 716 с.
2. Джигирей В.С. Екологш та охорона навколишнього природного середовища : навч. поабник / В.С. Джигирей. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 312 с.
3. Журавский А.Ю. Принципы сбалансированного еколого-економического развития территории / Журавський А.Ю., Акуленко В.Л. // Вiсник Сумського державного университету. -2003. - № 5 (51). - С. 64-68.
4. Марушевський Г.Б. Збереження бк^зномашття i створення екомережi : шформацшний довiдник / Г.Б. Марушевський, В.П. Мельничук, В.А. Костюшин. - К., Wetlands International Black Sea Programme, 2008. - 168 c.
5. Мовчан Я.1. Екомережа украши в контекст викликiв сучасностi / Я.1. Мовчан // Другi науковi читання пам'ятi Сергiя Таращука. - 2011. - С. 105-108.
6. Про еколопчну мережу Украши : закон Украши вiд 24 червня 2004 року // Урядовий кур'ер. - 2004.
7. Про загальнодержавну програму формування нацюнально! еколопчно! мережi Украши : закон Украши вщ 21 вересня 2000 року // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 2000. - № 30. -С. 349.
Перун Н.Я. Проблемы формирования региональной экологической сети Львовщины
Рассмотрены методологическая и законодательная основы формирования экосети. Проанализированы запроектированные структурные элементы рабочей схемы экосети. Определены основные ошибки, которые были допущены при проектировании экологической сети Львовщины: 1) Не запроектировано буферных зон вокруг ценных природоохранных территорий, 2) при проектировании возобновляемых территорий не было учтено экологическое состояние деградированных и малопродуктивных земель. Предложен механизм сохранения биоразнообразия и развития региональной экосети.
Ключевые слова: природоохранная деятельность, экологическая сеть, возобновляемые территории ренатурализации.
Perun N. Ya. Problems of regional environmental network Lviv
Methodological and legislative fundamentals of ecosystem formation are highlighted. Some projected structural elements of work scheme of ecosystem are analysed. Main mistakes made while ecosystem of Lviv region was projected were determined. They are: 1) buffer zones near nature protective areas were not projected; 2) ecological conditions of degraded and not efficient areas were not taken info account while renewing areas were projected. The mechanism of biodiversity preservation and regional ecosystem development was suggested.
Keywords: nature protection activity, ecological system, renewing areas, renaturalization.
УДК330. 53.351.713(477) Доц. 1.М. Горбан, канд. екон. наук -Львiвський ДУВС
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЮ Д1ЯЛЬН1С-ТЮ: МЕТОДИ I 1НСТРУМЕНТИ ПРИЙНЯТТЯ Р1ШЕНЬ
Дослщжено теоретичш та практичш аспекти проблеми оцшки ефективност управлшня pi3rnx ргвшв торговельно! дiяльностi через визначення ii штегрованого за чо-тирма основними факторами вимiрювача: середньо! продуктивной пращ, фондовщда-ч^ ресурсовiддачi i показника шдприемницьких шновацш. Усереднена функщя вщ ди-намши ефективностi використання цих факторiв дае змогу здiйснювати реальна оцшку економiчноi ефективностi дiяльностi торговельного пiдприемства.
Ключовi слова: моделювання оцшки ефективностi, середня ефективнiсть вико-ристання працi, середня ефектившсть використання предметiв працi, управлшня торго-вельною дiяльнiстю на рiзних рiвнях.
Постановка проблеми. Традицiйнi методики ан^зу ефективностi тор-говельно!' даяльносп е або надто укрупненими i не дають змоги виявити факто-ри, що затримують ii' зростання, або надто складними, якi потребують значних
