CC BY
18
условиях ГП "Путильское лесное хозяйство", что является следствием стороннего влияния на их рост и развитие при осуществлении хозяйственных мероприятий.
Ключевые слова: товарная структура, стоимостная структура, сортиментная структура, модальные буковые древостои, Буковинские Карпаты.
Ilkiv I.S., Savchyn V.M., Slyzhuk V.V. Features of commoditive structure of modal beech forests which are placed in Bukovyna Carpathians
The commoditive structure of modal beech forests is analysed after the materials of field researches. Low commodity of supply of beech forests is set in the conditions of Pu-til'ske state enterprise, which was caused by the extraneous influence on their growth and development during realization of economic measures.
Keywords: commoditive structure, cost structure, sortiment structure, modal beech forests, Bukovyna Carpathians.
УДК 502.[1+5]; 911.375.1 Наук. спвроб. А.В. Шчура -
Закарпатське eiddmeHня УкрНДЫрлщ НПП "Зачарований край "
ШЛЯХИ ОХОРОНИ I ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛАНДШАФТ1В У ЗОН1 ДП УРБАШЗАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
Наведено шляхи запоб1гання деградацшним процесам у ландшафтах. Перший, який мае значне поширення, полягае в удосконаленш пiдходiв з попередження таких деградацш. Другий шлях передбачае можливють досягти збереження та поновлення еколопчного каркаса довкшля через формування еколопчно! мережi.
Ключовг слова: охорона довкшля, ландшафт, урбашзащя, еколопчна мережа.
Зберегти природний ландшафт впродовж тривалого часу на територь ях активного антропогенного впливу, а особливо тд час ди урбатзацшних процешв, е проблемним. Природний ландшафт, або наближений до природного ландшафт, в умовах наростаючого техшчного прогресу безумовно тд-даеться деградацп, результатом яко! е змша як окремих компонента, так i всього ландшафту.
Незважаючи на те, що для всiх видiв можливих ландшафтних деграда-цiй розробленi науково обгрунтован пiдходи, методи i способи з попередження та лжвщацп наслщюв !х шюдливо! ди, повшстю уникнути деграда-цiйних впливiв на ландшафт i навколишне природне середовище, як засвщ-чуе досвiд практично! дiяльностi, неможливо. У кращому раз^ можна й пот-рiбно зберегти щ ландшафти в певних, допустимих для !х функцiонування, межах. Проте визначення цих допустимих меж не завжди е здшсненним, бо реакщя ландшафпв на будь-яке втручання проявляеться не вщразу, а через деякий час. У бшьшосп випадкiв цей час е таким тривалим, що неможливо вловити зв'язок мiж причинами i наслiдками змiн ландшафтiв. Це надае реак-цiям ландшафтiв характеру непередбачуваносл [2].
З наведеного випливае, що для дiевоl охорони i збереження ландшаф-тiв на територiях активно! господарсько! дiяльностi, передусiм тд час ди ур-банiзацiйних процешв, можуть бути застосованi щонайменше два шляхи що-до запобiгання та лжвщацп наслiдкiв деградацiйних явищ.
Перший шлях, який тепер широко застосовуеться, полягае в удоскона-леному розробленню та впровадженню науково обгрунтованих пiдходiв з по-
передження та усунення наслщюв шкiдливих деградацiйних процешв у ландшафтах. Попри юнукш недолiки вiд запровадження першого шляху, зокре-ма: неможливiсть повного уникнення деградацшних процешв, збiльшення наслiдкiв деградацшних змш у ландшафтах iз часом, непередбачувашсть характеру цих змш у часових i просторових параметрах, вш мае значного по-ширення при всiх видах антропогенного впливу на об'екти господарсько! дь яльносп, мiстобудiвництва, рекреацшно! сфери тощо. Без запровадження цього шляху було б неможливо планувати i здiйснювати оптимальний розви-ток та використання територш, що регламентуеться низкою Законiв Укра!ни.
Безумовно, що запровадження пiдходiв, методiв i способiв першого шляху е тим ефектившшими, чим тривалiшим буде перюд прямування до ме-жi допустимих трансформацiй ландшафтiв. Головне завдання тут полягае в якомога дальшому вщтягуванш критичного рiвня деградацiй ландшафпв, при якому настае межа i ландшафт настiльки трансформуеться, що втрачае свою попередню сутнiсть. Найефективнiшим при цьому, що трапляеться рщ-ко, вважаеться недопущення настання тако! межi деградацiй ландшафту вза-галi. Другий шлях запобшання та лжшдаци наслщюв негативних змiн у ландшафтах, що тддаються деградацiйному впливу, полягае в реатзацп пiдходу до охорони навколишнього природного середовища через природозаповщан-ня, а також у формуванш природоохоронних мереж, найбiльш узагальню-ючою з яких е екологiчна мережа.
Необхщнють формування екомережi, яка включае до свого складу i природно-заповщний фонд, спричинена передусiм негативними змшами складових компонентiв навколишнього природного середовища. Формування еколопчно! мережi практично дае можливють досягти збереження та понов-лення екологiчного каркаса довкiлля на такому рiвнi, щоб можна було вщтво-рити i зберегти багатогранну природну основу для життедiяльностi бюти. Ос-новним при цьому е дотримання спiврозмiрностi техногенного впливу на те-риторiю з природною стшюстю 11 ландшафтiв. Стiйкiсть ландшафтiв слугуе природним обмежувачем пiд час розмщення та концентрацп на територiях поселень, виробництв, рiзних видiв iнфраструктури, що пов'язано з середови-щеперетворювальними технолопями. Межi стiйкостi ландшафту е основним параметром тд час планування та оргашзацп територiй регiону вiдповiдно до вимог чинного природоохоронного законодавства.
Отож, другий шлях iз попередження шюдливих наслiдкiв техногенного впливу на ландшафти територш е бшьш результативним, бо не допускае деградаци ландшафтiв аж до настання межi 1х трансформацп. Цей шлях впро-ваджуеться через формування еколопчно! мереж^ яка загалом сприяе забез-печенню збереження та вiдтворення ландшафтного рiзноманiття, полiпшуе умови для життя i розвитку людини в середовищi природного або частково змшеного ландшафту, запоб^ае безповоротним втратам частин генетичного i ценотичного фонду регiону. Щонайменше, цшком реальним пiд час запровадження екомережi е фiксацiя сучасного стану ландшафпв i недопущення 1х подальшо! деградаци внаслiдок нерегульованого антропогенного впливу. За нашо! безпосередньо! участ тд час виконання природоохоронного заходу на
замовлення Державного управлшня охорони навколишнього природного се-редовища в Закарпатсьюй обл. були виконаш роботи з розроблення проекту екомережi Закарпатсько! обл.
Методично обгрунтований щдхщ до пiдбору елементiв для формуван-ня еколопчно! мережi област визначався, насамперед, спроможнiстю ландшафту загалом, або його частини, чи окремо! територп, або земельно! дшян-ки забезпечувати функцiонування бiоти. Проте точш межi ландшафтiв або !х частин за iснуючими ландшафтами, геоморфолопчними, геоботанiчними, комплексними лiсогосподарськими та шшими районуваннями узагальню-ючого науково-дослiдного рiвня встановити проблематично. У натуру щ ме-жi не виносились, та й таке винесення не передбачалось в результатах науко-вих дослщжень. Тому виникла необхiднiсть привести територп ландшафпв до облiкових категорiй земель за формою № 6-зем шляхом зютавлення (нак-ладання) карт ландшафтного та шших районувань з планами i картами земле -користування. При цьому до перелiку структурних складових екомережi об-ластi включались т облiковi категорп земель за формою № 6-зем, яю однозначно вщповщають статусу (вимогам) структурних елеменпв екомережi згiд-но з чинним природоохоронним законодавством.
Юридичною пiдставою для виконання природоохоронного заходу з розроблення проекту екомережi Закарпатсько! област були Закони Укра!ни та iншi нормативно-правовi акти щодо розроблення нацюнально! та регь ональних екомереж. Визначальним тд час розроблення проекту екомережi Закарпатсько! област було також врахування вимог щодо штеграцп ще! мере-жi в нацiональну та европейську еколопчш мережi. Така iнтеграцiя потребуе не тшьки безумовного дотримання вимог iз пiдбору структурних складових проектовано! екомереж^ а й вiдповiдностi цих пдабраних складових струк-турним елементам еколопчних мереж нацiонального рiвня та Свропи загалом.
Виконана за проектом робота дала можливють визначити та щентифь кувати в натурi об'екти i територil, що вiднесенi, згiдно з чинним природоохо-ронним законодавством та прийнятою методикою, до структурних складових регюнально! екологiчноl мереж^ Було здiйснено перелiк i опис структурних складових елеменпв екомережi Закарпатсько! обласп, уточнено та кiнцево визначено в натурi межi цих складових з нанесенням !х на планово-картогра-фiчнi матерiали, виконаних у координатах i представлених на паперових нось ях i в електронному виглядь Загалом до екологiчноl мережi Закарпатсько! об-ластi вiднесено площу 1013,4 тис. га, або 80 % територп краю (табл. 1).
З аналiзу даних табл. 1 випливае, що найбшьшу частку в екомережi обласп займають лiси та iншi лiсовкритi площi (71,5 %). Майже втричi мен-ша така частка для сшьськогосподарських земель екстенсивного використан-ня (25 %). На решту чотири облiковi категорil земель припадае тшьки 3,5 %. Тому для Закарпатсько! обл. найбшьш важливим е збереження люових тери-торiй, яю включають значну частку типiв лiсiв Свропи, а також пралiсiв, яких на теренах Свропи майже не залишилось.
Табл. 1. Склад земель екологiчноíмережi ЗакарпатськоТ областг за облковими категорiями форми № 6-зем, станом на 01.01.2007 р.
№ Облжов1 категорп земель за формою № 6-зем Площа
з/п тис. га %
1 Сшьськогосподарсью земш екстенсивного використання (без ршл1) 253,0 25,0
2 Лси та шт люовкрип площ1 (включет ва земл в повному обсяз1) 724,2 71,5
3 Забудоваш земт (включеш тшьки земт зелених насаджень за-гального користування, кемпшгш, будинюв для в1дпочинку або проведения ввдпусток) 1,2 0,1
4 Вдарит заболочен земт 0,9 0,1
5 Вдарит земл1 без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 15,6 1,5
6 Води 18,5 1,8
Разом 1013,4 100,0
Включеш до структури мережi земельш дшянки ютотно вiдрiзняються мiж собою за якiстю виконання кожною з них функцiй складових елеменлв екомережi. Тiльки частина, хоча й значна, земельних дшянок представлена наближеними до первюних природними ландшафтами. Решта земельних дь лянок розмiщуеться у ландшафтах, що зазнали деградацiйних змш рiзного рiвня. Для фжсацп рiвня якостi земель, що входять до екомереж^ було роз-роблено класифжащю. За цieю класифiкацieю, вiдповiдно до якосп виконання функцiй складовими екомережi, видiленi землi: найвищо1 якосп, високо1 якостi, достатньо1 якостi, середньо! якостi, низько1 якостi, найнижчо1 якосп [3]. 1нтегрованим показником визначення якост слугуе ступiнь наближеностi показникiв та характеристик земельних дшянок до вщповщних показниюв та характеристик природних ландшафпв. Чим iстотнiше таке наближення, тим кращi умовi для забезпечення життадяльносп бiоти.
До найвищо1 якостi складових екомережi вiднесенi земельнi дiлянки та упддя природно-заповiдного фонду. За ними йдуть землi територiй, що шдлягають особливiй охоронi - охоронюванi територп. Далi за якiстю життезабезпечення бюти видiленi лiси та iншi люовкрип площi. Наступними за якiстю видшено води - землi водного фонду. Попм iдуть вiдкритi заболочен землi. Надалi класифiкацiю представляють землi та угiддя сшьськогос-подарського використання, вдарил землi без рослинного покриву або з нез-начним рослинним покривом. Завершують класифiкацiю забудованi земл^ якi найбiльше зазнали змiн тд впливом господарсько1 дiяльностi та урбашза-цп (табл. 2).
Аналiз табл. 2. свщчить про високу яюсть земель, що формують еко-лопчну мережу Закарпатсько1 областi. Понад 76 % припадае на землi найви-що1, високо1, достатньо1 та середньо! якосп. Землi низько1 та найнижчо! якос-тi займають менше шж 24 % вiд загально! площi екомережi. При цьому час-тка земель найнижчо! якосп становить тшьки 0,1 %. Землi низько! якосп представленi значною мiрою змiненими ландшафтами, здебшьшого з вторин-ною рослиннютю. У складi земель низько! якосп, а це переважно землi ек-стенсивного сiльськогосподарського використання, значнi площi займають пiслялiсовi луки, якi тепер використовуються як сшожап та пасовища [1].
Табл. 2. Класифтащя земель ЗакарпатськоЧ областг за яшстю виконання ними функцй складових екомережi
№ з/п Земл1 за яюстю виконува-них ними функцш в складових екомережм Площа Облiковi категорй земель за формою № 6-зем, що входять до земель вщповщно! якост
тис. га %
1 Найвищо! якост 159,6 15,8 Земельнi дiлянки та упддя природ-но-заповiдного фонду
2 Високо! якост 277,0 27,3 Земельнi далянки природоохоронних територiй (без природно-заповiдного фонду)
3 Достатньо! якост 318,7 31,4 Люи та iншi лiсовкритi площ1 (крiм тих, що ввiйшли до найвищо! та високо! якосп)
4 Середньо! якост 18,2 1,8 Води - внутршт води (природш, штуч-нi); Вщкрип заболоченi землi - болота.
5 Низько! якост 238,7 23,6 Сiльськогосподарськi землi екстен-сивного використання
6 Найнижчо! якост 1,2 0,1 Вiдкритi землi без рослинного пок-риву або з незначним рослинним покривом; Забудоваш землi
Разом 1013,4 100,0
Розроблена та на сьогодш у встановленому порядку вже впроваджена еколопчна мережа Закарпатсько! обласп е прикладом ефективного застосу-вання другого шляху з попередження негативних змш у ландшафтах, що тд-даються деградацiйному впливу з рiзних причин, зокрема й ди урбашза-цiйних процесiв. Хоча, згiдно з чинним законодавством, вщнесення земель-них дшянок до структурних складових екомережi загалом не впливае на порядок 1х подальшого використання, зокрема й ресурсного, власники i корис-тувачi земельних дiлянок, включених до перетку територiй i об'ектiв екоме-реж^ за вимогами цього ж законодавства беруть на себе зобов'язання щодо збереження природних ресуршв, 1х еколопчно збалансованого та невиснаж-ливого використання.
Господарювання на землях, що включеш до складу екомережi, тдпо-рядковане основнiй законодавчо закрiпленiй вимозi. Вона полягае в тому, що яюсть цих земель та ресуршв на них не повинш зменшуватись. У тдсумку це фiксуеться припиненням деградацшних процесiв у ландшафтах.
Отож, включення земельних дiлянок до складу екомережi фактично е фiксацiею стану ii територiй, представлених рiзними ландшафтами. Стан лан-дшафтiв i територiй загалом не мае попршуватись. Подальша деградащя лан-дшафтiв внаслiдок нерегульованого антропогенного впливу законодавчо заборонена, про що беруть на себе зобов'язання власники i користувачi земельних дшянок.
Л1тература
1. Голубець М.А. Екосистемолопя / М.А. Голубець. - Льв1в, 2000. - 316 с.
2. Ерохина В.И. Озеленение населенных мест : справочник / В.И. Ерохина, Г.П. Жереб-цова, Т.И. Вольфтруб и др. / под ред. В.И. Ерохиной. - М. : Стройиздат, 1987. - 480 с.
3. Ючура А.В. Особливосп формування репонально! еколопчно! мереж Закарпаття. Природне середовище Укра!ни i духовшсть : матер. М1жнар. наук.-практ. конф. (м. Ужгород,
6-10 жовтня 2008 року) / А.В. Ючура, В.П. Ючура. - Ужгород : Вид-во УжНУ "Говерла", 2008. - С. 162-165.
Кичура А.В. Пути охраны и сохранения ландшафтов в зоне деятельности урбанизационных процессов
Приведены пути предупреждения деградационных процессов в ландшафтах. Первый, который имеет широкое распространение, состоит в усовершенствовании подходов по предупреждению таких деградаций. Второй путь предусматривает возможность достичь сохранения и возобновления экологического каркаса окружающей среды через формирование экологической сети.
Ключевые слова: охрана природы, ландшафт, урбанизация, экологическая сеть.
KichuraA.V. Landscape protection and preservation in zone of urbanization processes
Ways of preventing of the degradation processes in landscapes are observed. The first one, that is widespread, consists in enhancement of approaches preventing the degradation. The second is to saving and rise of ecological fundament of environment from way of forming ecological network.
Keywords: environmental protection, landscape, urbanization, ecological network.
УДК 630*582.894 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук;
acnip. О.1. Озармв - НЛТУ Украши, м. Львiв
НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НАДМIРНОÏ РЕКРЕАЦП НА Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ
Розкрито суть рекреацшного люокористування. Наведено основш види використання люу як рекреацшного ресурсу. Показано умови ращонального використання, охорони i ведення господарства в рекреацшних люах.
Ключовг слова: рекреащя, лю, природа, навантаження, екосистема.
З усього рiзноманiття сучасних проблем одшею з найскладшших е проблема наростання суперечностей Mi®: природними процесами та процеса-ми соцiально-економiчного розвитку i використання природних ресуршв. Роз-виток промислового й аграрного виробництв, а також використання значноï кшькосп природних ресуршв, урбашзащя та iншi складш антропогенш проце-си стали чинниками, як ютотно впливають на цшюнють природних екосис-тем i структурно-функцюнальну оргашзащю ландшафпв, зумовлюючи глибо-к змши у бюгеоценотичному покрив^ руйнування бюлопчного i ландшафтного рiзноманiття, знижують ступiнь бiотичноï модифiкацiï ландшафпв [2].
Лiс - найважливiша складова частина бiосфери нашоï планети i його роль визначаеться не тшьки величезним економiчним, але й зростаючим сощ-альним значенням, яке випливае зi здатностi лiсу сприятливо впливати на навколишне середовище.
Рекреацiйне використання природи, зокрема i люових екосистем, у свош сутностi е сощально зумовленим процесом. Однак сьогоднi залишають-ся не збалансованими потреби людини з можливостями природи. Передусiм це проявляеться в негативних змiнах природи в найбшьш популярних i вщвь дуваних мiсцях вiдпочинку. За цим наступае скорочення реально використо-вуваних природних ресуршв для вiдпочинку. При цьому звертае на себе ува-
