CC BY
39
УДК 630*502.72 Acnip. О.В. Василии* - НУ бюресурав
i природокористування Украти, м. Кшв
ЗАПОВ1ДН1 ДЕНДРОСОЗОФ1ТИ П1ВДНЯ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Розглянуто стан поширення раритетних деревних видiв рослин автохтонно'1 де-ндрофлори природно-заповiдного фонду двох фiзико-географiчних областей: Шв-денно-Подшьсько та Квденно-Придшпровсько'].'. Наведено короткi ботанiчнi характеристики раритетних видiв, а також зроблено аналiз флористич^' подiбностi вказа-них фiзико-географiчних областей.
Ключов1 слова: заповщш дендросозофiти, природно-заповiдний фонд, рари-тетне дендрорiзноманiття, флористична подiбнiсть, фiзико-географiчна область.
Post-graduate O.V. Vasylyk - National University of Life and Environmental
Sciences of Ukraine, Kyiv
Rare arboraceous species under protection of the Southern right-bank forest-steppe zone
The distribution state of rare arboreal plant species of indigenous dendroflora of nature-reserve fund two climatic-soil zones: Southern Podil'sky and Southern Pridniprovsky is examined in this article. Short botanical descriptions of rare species and the analysis of floral similarity of mentioned climatic-soil zones is also done.
Keywords: rare arboraceous species, nature reserve fund, dendroid species diversity, floral similarity, climatic-soil zones.
Актуальшсть питання. Протягом останшх роюв свггова спшьнота значну увагу придшяе проблем! збереження бюр1зномашття та стану довкшля загалом. Як наслщок, Украша ратифжувала низку докуменпв м1жнародного та спещального люового права, що шдтверджено украïнськими нормативно-правовими актами. З цього випливае, що дослщження раритетноï дендрофло-ри окремих географ1чних чи адмшютративних регюшв е досить актуальними. З огляду на це, на наш погляд, детальшш1 флористичш дослщження доцшьно здшснювати в межах конкретних ф1зико-географ1чних областей Украши.
Мета дослiдження, матерiали i методи. Головна мета наших досль джень полягае у складанш конспеклв раритетних деревних вид1в рослин, а також ïхньому пор1вняльному анал1з1 для природно-заповщного фонду двох ф1зико-географ1чних областей Правобережного Люостепу Украïни: Швден-но-Подiльськоï та Швденно-Придншровськоь Зазначимо, що ми цшеспрямо-вано зупинилися на вибор1 саме цих двох швденних областей, оскшьки на формування ïx флори загалом мають вплив природш умови Степу, Приднш-ровськоï та Подiльськоï' височини.
Об'ектами дослiджень були дендросозофгги, тобто види, котр1 занесет до офщшних "червоних списюв" вЫх р1вшв значення раритетность Для дослщження автоxтонноï' дендросозофлори вказаних ф1зико-географ1чних областей було застосовано системний та регюнальний шдходи, при цьому вико-ристовували загальногеоботашчш та флористичш методи дослщження лшв. Серед конкретних метод1в польових дослщжень ми застосували детально-
* Наук. кер1вн. проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
маршрутний. Матерiалами для дослiдження слугували npaBOBi документи, бiблiографiчнi джерела, pi3Hi кадастровi вщомост^ зокрема лiсового та при-родно-заповщного фонду, таксацiйнi описи лiсiв, реестри природно-заповщ-ного фонду, картографiчнi матерiали, геоботанiчнi описи, картки первинного облжу видiв тощо.
Результати дослiдження. Швденно-ПодЫьська височина охоплюе частини Вшницько! та Одесько! адмiнiстративних областей [2]. Дендросозоф-лора природно-заповiдного фонду ще! фiзико-географiчноl областi представлена досить значною кiлькiстю раритетних видiв рослин, як зростають у рiз-них об'ектах природно-заповiдного фонду. Про зростання на !х територiях де-ндросозофтв йшлося у багатьох джерелах л^ератури, зокрема для ботатч-ного заказника загальнодержавного значення "Урочище "Устянська дача" (Природно-заповщний., 1999; Заповщне., 2001; Мудрак, 2008), Бритавсь-кого ботанiчного заказника загальнодержавного значення (Природно-заповщ-ний., 1999; Заповщне., 2001; Заповщт., 2005; Реестр., 2005; Андрiенко, Орлов, 2006), ботатчного заказника мiсцевого значення "Вербська дача" (За-повщне., 2001; Заповщт., 2005; Реестр., 2005), Долинського ботатчного заказника загальнодержавного значення (Природно-заповщний., 1999; Попова, Стойловський, Кузнецов, 2005; Реестр., 2006), Павлiвського ботатчного заказника загальнодержавного значення (Природно-заповщний., 1999; Попова, Стойловський, Кузнецов, 2005; Шеляг-Сосонко, Устименко, Попович та im, 2002), ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сав-ранський лю" (Шеляг-Сосонко, Курсон, 1980; Природно-заповщний., 1999; Попова, Стойловський, Кузнецов, 2005; Реестр., 2006), ботатчного заказника мюцевого значення "Лiсничiвка" (Попова, 2002; Реестр., 2006), Березiвсь-кого ландшафтного заказника мюцевого значення (Реестр., 2006), ландшафтного заказника мюцевого значення "Фрасино" (Реестр., 2006), ландшафтного заказника мюцевого значення "Шептереди" (Терзi, Попова, 2004; Реестр., 2006), заповщного урочища "Байтали" (Попова, 2002; Реестр., 2006), заповедного урочища "Чабанка" (Реестр., 2006). Всього на природно-заповщно-му фондi Швденно-Подшьсько! височинно! фiзико-географiчнiй областi зрос-тае вiсiм видiв раритетних видiв деревних рослин рiзних бiоморф (Sorbus torminalis (L.) Crantz., Euonymus nana Bieb., Staphylea pinnata L., Amygdalus nana L., Crataegus ucrainica Pojark., Spiraea hypericifolia L., Chamaecytisus krec-zetoviczii (Wissjul.), Chamaecytisuspaczoskii (V. Krecz.). У табл. 1 наведено зве-денi данi про наявтсть раритетних деревних видiв рослин на природно-запо-вiдному фондi Швденно-Подшьсько! височини.
Як видно iз табл. 1, у цш фiзико-географiчнiй областi серед восьми за-повiдних раритетних деревних видiв рослин е лише одне дерево - Sorbus torminalis (L.) Crantz., а решта - чагарники. Переважно це види европейського походження неморальних широколистяних лiсiв та люових галявин мезофгг-но! еколопчно! групи. Деякi види трапляються на остепнених вапнякових дь лянках. За приналежтстю до фiтоценотипу у !хньому складi переважають асектатори, лише деяк е домiнантами пiдлiску i утворюють раритетнi рос-линнi угруповання. Найпоширетшими е Staphylea pinnata L. та Amygdalus nana L., якi трапляються на шмох природно-заповiдних територiях. Найменш
w Sa
№ a
O
ft) *
Sa td a o
o
w
a
s
ft) a a
SO
SQ
S to
R ft)
№ a
a *
to
a *
o
S
sa
sa 0 §
w td
00 £ o
K
s
ft) a a
SO
to a
O Co
td i^q S Ui o ^ •
^ CO Sa
r a g§.
2 a
5=1 sa
.-• a
• to
" B
H sa W O H
^ ^ o
o io w O »flu
a "
Sä.
00 o №
fl > « S a
« m sa
? a a « o
1—1 o w o -
vo to
¿9B 3.
BS i
a « a o ^
S.v. ^o
n O o
M h- • w
S to h- •
W hH
0 ß hS ^
1 °
s *
to &3
SO E±
o\ to
O ft)
o\ H
O o
H fl
S ~
* w
o
4 o
ft) td
o o
!-) "I
A ^
Sa sa ^to
Cg
ft Ä Ä
H sa
a a o
* ^
p. a
CO Sa
a o td I—i •
to a
^ j o _
* * O sa
A
n ^
H
Sa
I a
5=1
a a ß 12
sl
ft a & E
a pb
^ to
w
JO
a
a fl o
to a o
w sa
a o td I—i •
to a a at
№ *
O
o
u
s
to
o to a o
w sa
a o td
B to"
sa a
hQ- a H at a : o •
h-j V
o H^
w S,
ja vo « O sa -
O g ^ o
a td
to 5 o
o P at
o a
^ ^ a-
v. • VO W
ws"
« vM1 «
o o
U CO ^
0 sa o
3 a ,
1 S 0
HH I—I
Sa to
: a
w A £ o
H o o w o
CO
o o
a w ^
o S3
w I
o o a
a o
o
w
a
s
ft) a a so
w
a a
VO C
00 a :
j? a ^
o o
□ a £ ►c
» w a
to « w
« sa «
O td sa
J w
sa
tO' R O w o h^ 5 o\ \o 2 j • a
a |
to td
3 a o o
h-j >°
td
at
B u o o SO
H
Sa «
o
^ s.
a B.
w H
hS ^
T3 QJ
q
• a □ 2
a o
w
Ä •w.
OS
e> >! Si
os
a
Ci
■c a
hS ° x
p u s
№ a
o
ff _
T3 o\
f*5 h^ Sa ja
o
H Sa
a
2 o 3. w
a a o to a o
w sa
o a w w to a
to'^- S
a ffi 3 r- 5 a
J § s
td a o
o w
a
H № o X
to
a ^^ M
* B a • o
05 dd g
o w a *
sa
f13 Ä
ft S td 5=1
a B so ^ - u
tn H
ft)
w T3 O sa
a a a a o to a o
w sa
a o
Sa
a td-
S3 w
td ja
a o
o o
- O KH
td ni w
a h
td ft)
O ^
^ w ?
to a o
■ö
^aöaHKa (1662) BaiiTajiH (1753) B a> a H n> ■ö n> a O H^ ON OpacHHO (421) CaßpaHCbKHH nie (8397) Bepe3ißCbKHH (1534) a B a> o a o № * P2 s P2 IlaBjiiBCbKHH (403) JlicHHniBKa (3176) ,H,ojiHHCbKHH (815) BepöcbKa a ana (45) EpirraBCbKHH (3259) a hj ° § 3 Ö o a hh ßl ? ® 09 3 g 8 ^^.a p» i—' • Ö a o
co a o td h- • a i—' • n PS a U) tn o
+ u 0 P2 + + + H P2 a i—i • A Sorbus torminalis (L.) Crantz
H a h- • w P2 « P2 W a a + + + a h- • w P2 « P2 W a a « Euonymus nana Bieb.
+ + a B PS + + + + + Staphylea pinnata L. CD a
+ + + + + + + a Amygdalus nana L.
+ + Crataegus ucrainica Pojark. ■ö o o o w n
+ Spiraea hypericifolia L. 1—I •
+ Chamaecytisus kreczetoviczii
(Wissjul.) Holub
+ Chamaecytisus pac-zoskii (V. Krecz.)
§
I ©
«
ft a
? ^
s- s-
X
2 « B4
* S'
© ©
to a s
B O I
sa Q iS
^ to
s «
5 o a
x S
ja td
* a
R to
8 ^
a o
S ><
ja O
X ^
- O
w sa
a u o
ß
ft)
S
hS S
fl ft)
sa A
a ft)
o
№ *
a at
a ^
ja H
o cr
S o
a » o
o a so
S
H № C5\ P
©
a ©
© OS
S*
a
s 5
a-
^ H = sa
El
ff tS a a
^ 2 ►a §
to w
ä ja s- «
• ~ sa
w
a
a «
o So
td
a № O
S
u a
B
ft)
to td sa
A
dd a
ft) H
a 2 o\ d
g B-
sa ft)
■h ^
td a a x
td a
o * . = td
o °
£ u
tn w fl /■—»
3 B h a
sa o
td H
0 № № w
5 o
01
h^ a p so a 2
- H № o SO
a a at
Sa ja
« a
sa -ft
tf a
a a
a sa
« hQ-
(D H
h 2
ES
s^
g* a
Si. Si ft
el.
o ^ '—i
^ N
< o
^ J
ft) (-N
-I
^ ft
sa
ft
I—I.
5=1 №
K
a o
s
H
sa «
O « w
« ft
R N
№ ft
B. S-
O Ti
ft) td
S
sa
td
5=1 a
S3 ^ a a
*
sa w
a
a *
o
sa
H №
a
a
hg ^
a ^ h
ft) m
d <2.
§ a
X w
2007), боташчного заказника мюцевого значення "Плетений ташлик" (Запо-вщш..., 1999; Прядко, Андрieнко, Крицька, 1999; Вiннiченко, 2006; Природ-но-заповiдний ..., 2007), ландшафтного заказника мюцевого значення "Май-горове" (Заповщш..., 1999), боташчно! пам'ятки природи мюцевого значення "Кудинове" (Заповщш..., 1999), боташчно! пам'ятки природи мiсцевого значення "Степовi кургани" (Природно-заповщний..., 2007), геолопчно! пам'ятки природи мюцевого значення "Каскади" (Прядко, Андрieнко, Крицька, 1999; Вшшченко, 2006), комплексно! пам'ятки природи мюцевого значення "Бiрзуловськi горби" (Заповщш..., 1999), комплексно! пам'ятки природи мю-цевого значення "Ташлицькi скелГ' (Заповщш..., 1999; Прядко, Андрieнко, Крицька, 1999; Вшшченко, 2006), заповщного урочища "Балка Куца" (Мир-за-Сiденко, 2006), заповщного урочища "Горiхiвська балка" (Мирза-Сщенко, 2006), заповiдного урочища "Калмазiвське" (Заповщш..., 1999; Вiннiченко, 2006). Отже, у цш фiзико-географiчнiй областi зростае всього Ым видiв запо-вiдно! раритетно! дендрофлори (Cerasus fruticosa Pall., Cerasus mahaleb (L.) Mill., Dianthus hypanicus Andrz., Rosa spinosissima L., Amygdalus nana L., Euo-nymus nana Bieb., Ephedra distachya L.).
Табл. 2. Приурочешсть дендросозофiтiв до npupodHosanoeidHux територш
Швденно-Приднтровсько1 височини
Назва природно-заповвдно! територи, площа (га) Дендросозофiти
Cerasus fruticosa Pall. Cerasus mahaleb (L.) Mill. Dianthus hypanicus Andrz. Rosa spinosis-sima L. Amygdalus nana L. Euonymus nana Bieb. Ephedra dis-tachya L.
Ботатчт заказники
Бузове (50,7) +
Плетений ташлик (5) + + +
Ландшафтт заказники
Войнiвський (50) + +
Когупвка (120) +
Майгорове (35) + +
Чорнолшький (3491) +
Чорноташлицький (15) + + +
Ботанiчнi пам'ятки природи
Кудинове (13) +
Степовi кургани (0,04) +
Геолопчна пам'ятка при роди
Каскади (2,5) | + +
Комплекснi пам'ятки природи
Бiрзуловськi горби (1,7) +
Ташлицькi скелi (2,0). +
Заповщш урочища
Балка Куца (30) +
Горохiвська балка (22,6) +
Калмазiвське (10) +
Як видно i3 табл. 2, у цш ф1зико-географ1чн1й област серед семи запо-вщних раритетних деревних видiв рослин найпоширенiшi Amygdalus nana L. (поширений у сiмох об'ектах природно-заповiдного фонду) та Dianthus hypa-nicus Andrz. (трапляеться у сiмох об'ектах природно-заповщного фонду). Найменш поширеними видами е Cerasus mahaleb (L.) Mill., Euonymus nana Bieb. та Ephedra distachya L. (росте тшьки в одному об'ект природно-заповщ-ного фонду). Також варто зазначити, що найбшьшою природно-заповщною територiею у цiй фiзико-географiчнiй област е Чорнолiський ландшафтний заказник, хоча охороняеться тут лише один раритетний вид, а у боташчному заказнику "Плетений Ташлик" та Чорноташлицькому ландшафтному заказнику, як за площею меншi у десятки разiв, охороняеться по три види раритетно! дендрофлори вщповщно. Зазначимо, що серед семи дендросозофтв ще! височини немае жодного дерева, вс сiм видiв рослин е чагарниками. У табл. 2 наведено зведеш данi про наявшсть раритетних деревних видiв рослин на природно-заповщному фондi Швденно-Придншровсько! височинно! фiзико-географiчно! областi.
Для з'ясування ступеня флористично! подiбностi даних двох фiзико-географiчних областей ми використали коефiцiент Жаккара (Kj) [7], котрий визначають за формулою
K
3 a + b - c '
де: a - кшьюсть видiв у одному флористичному списку; b - кiлькiсть видiв у iншому флористичному списку; c - кiлькiсть видiв, спiльних для обох фло-ристичних спискiв. Отже,
K3 =-2— = 0,1538.
] 8 + 7 - 2
Звщси видно, що флористична подiбнiсть даних фiзико-географiчних областей становить приблизно 15 %. Цей показник представляють Amygdalus nana L. i Euonymus nana Bieb. Опрiч цього, рiзницею е те, що у Швденно-По-дiльськiй височиннш областi переважають лiсовi види, а у Швденно-Прид-нiпровськiй - степов^ зростання котрих пов'язане здебiльшого iз виходами на поверхню кам'янистих вщшарувань.
Далi наводимо наскрiзний конспект дослщжених видiв заповiдно! ав-тохтонно! дендросозофлори для обох фiзико-географiчних областей разом:
1. Cerasus fruticosa Pall. - чагарник з тонкими голими гшками, 20-100 см заввишки, з густою кроною i кореневими пагонами, тонкими, пруто-подiбними, спочатку ледве волосистими, тзтше голими; зростае в Ль состепу, Степу, на пiвднi Укра!нського Полiсся у заростях кущiв, на сте-пових дiлянках, узлiссях, схилах [4];
2. Cerasus mahaleb (L.) Mill. - чагарник, зрщка дерево 4-7 м заввишки; трапляеться в уих люах Укра!ни [4];
3. Dianthus hypanicus Andrz. - натвчагарничок 10-30 см заввишки, стебла в нижнш частит коротко опушет, вщ основи галузистi, часто утворюють густ пiвкулястi дернини або подушки; трапляеться тшьки на граттних вщшаруваннях Правобережного Степу по рiчках Пiвденний Буг, 1нгул, 1нгулець [3];
4. Rosa spinosissima L. - дрiбний чагарник до 75 см заввишки, з прямостоячими гшками, вкритими досить мщними, прямими, при OCHOBÏ дещо сплюснутими шипами та дрiбними голчастими шипиками, дуже рясними на турюнах та квiтконосних гiлках; поширена на кам'янистих та вапняко-вих вщслоненнях та по гiрських схилах [4] ;
5. Ephedra distachya L. - чагарничок висотою 20-100 см; поширена в Кри-му, степовш зонi; пiвнiчна межа поширення проходить по твдню Лiсос-тепу [1].
6. Sorbus torminalis (L.) Crantz. - дерево 10-25 м заввишки, зростае у свгт-лих широколистяних, переважно букових, лiсах (Карпати, Закарпаття, Прикарпаття), а також на заходi Правобережного Люостепу - Ананыв (Одеська область), на твтч до лiнiï Сатанiв (Хмельницька область) -Бар та Жмеринка (Вшницька область) [4] ;
7. Euonymus nana Bieb. - чагарник 30-50 см заввишки, часто з сланкими гшками, iнодi з довгим тдземним кореневищем та багатьма висхщними прямостоячими пагонами; зростае у грабово-дубових люах, дiбровах, зрiдка - в заплавинах серед верб [5];
8. Staphylea pinnata L. - чагарник до п'яти метрiв заввишки або невелике дерево iз зеленими, голими однорiчними пагонами i свгтло-коричневими гiлками, зростае в широколистяних люах, рiдко на заходi Правобережного Люостепу [5];
9. Amygdalus nana L. - низький чагарник 30-120 см заввишки, з голими, спрямованими вгору гшками i численними вкороченими гшочками. По-ширений на степових дшянках, схилах, в заростях шших чагарнишв, шо-дi на полях як бур'ян. У Лiсостепу твтчна межа масового поширення виду проходить по лши: Ямпiль - Умань - Смша - Полтава - Харюв -Вовчанськ; на пiвночi зрiдка; не показаний для Швденного Степу [4] ;
10. Crataegus ucrainica Pojark. - чагарник, поширений на узлюсях листяних лiсiв, схилах крутих рiчкових берегiв, серед шших чагарниюв, переважно у твтчних лiсостепових районах [4] ;
11. Spiraea hypericifolia L. - чагарник 50-150 см заввишки, iз сiрими стеблами та коричневими, часто досить довгими прутоподiбними, голими або в молодому стат часто павутинистоопушеними пагонами, зростае на кам'янистих степових схилах, гранггних вiдшаруваннях, схилах до балок та рiчок; здебшьшого утворюе заросп, також у твденних i твденно-схщ-них лiсостепових та степових районах Украши [4];
12. Chamaecytisus kreczetoviczii (Wissjul.) - чагарник з висхщними гшками, 20-50 см заввишки; поширений на вапняково-кам'янистих вщ-шаруваннях [4];
13. Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.) - чагарник 30-60 см заввишки, з роз-простертими гшками, як дугоподiбно пiдiймаються; зростае у листяних i мшаних люах, зрiдка - в захiдних областях Украши [4] ;
Основну частину зазначених вище видiв (п'ять) занесено до Червоноï книги Украши (Sorbus torminalis (L.) Crantz., Euonymus nana Bieb., Dianthus hypanicus Andrz., Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.), Staphylea pinnata L.) [], iншi до Свропейського Червоного списку (Dianthus hypanicus Andrz., Crataegus ucrainica Pojark., Chamaecytisus kreczetoviczii (Wissjul.)), Червоного списку М[жнародного союзу охорони природи i природних ресурЫв (МСОП) (Crataegus ucrainica Pojark., Chamaecytisus paczoskii (V. Krecz.)), Бернсь^'
конвенци (Dianthus hypanicus Andrz.), Регюнальних ЧС (Ephedra distachya L., Cerasus fruticosa Pall., Cerasus mahaleb (L.) Mill., Amygdalus nana L., Spiraea hypericifolia L., Rosa spinosissima L.).
Л1тература
1. Екофлора УкраТни/ за ред. Я.П. Д1дух. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2000. - Т. 1. -2000. - 284 с.
2. Маринич О.М. Удосконалена схема ф1зико-географ1чного районування Укра!ни / О.М. Маринич, Г.О. Пархоменко, О.М. Петренко, П.Г. Шищенко // Укра!нський географ1чний журнал. - 2003. - Т. 41, № 1. - С. 16-20.
3. Флора УРСР, 1936-1965 / за ред. М.1. Котов. - У 12-ти т. - К. : Вид-во АН УРСР. -1952. - Т. 4. - 689 с.
4. Флора УРСР, 1936-1965 / за ред. Д.К. Зеров. - У 12-ти т. - К. : Вид-во АН УРСР. -1954. - Т. 6. - 608 с.
5. Флора УРСР, 1936-1965 / за ред. М.В. Клоков, О.Д. Вююлша. - У 12-ти т. - К. : Вид-во АН УРС. - 1955Р. - Т. 7. - 657 с.
6. Червона книга УкраТни. Рослинний свгг / за ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К. : Вид-во "Укр. енцикл.", 1996. - 608 с.
7. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике / В.М. Шмидт. - Л. : Изд-во "Ленинградского ун-та", 1984. - 288 с._
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Р1СТ ТА ОСОБЛИВОСТ1 НАКОПИЧЕННЯ Ф1ТОМАСИ ЧИСТИМИ НАСАДЖЕННЯМИ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО (QUERCUS BOREALIS MICH.) В УМОВАХ
ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
Здшснено аналiз 6araTopi4HHx дослщжень за чистими деревостанами дуба червоного бореального в умовах Захщного Люостепу Украши. З'ясовано, що в умовах волого'1 грабово'1 дiброви продуктившсть та ф^омаса як нормальних, так i зрщжених насаджень дуба червоного бореального переважае коршш типи деревосташв. Вста-новлено, що дуб червоний бореальний цшком придатний для використання його за-хисних властивостей тд час формування рiзноманiтних еколопчно стшких агролан-дшафтсв, а також для покращання бiологiчного рiзноманiття та захисту довкiлля вiд деяких шкщливих природних та антропогенних чинниюв.
Assoc. prof. V.A. Mayboroda - NUFWT of Ukraine, L'viv
Growth and features of accumulation phytoweight clean of forest stands of the oak red (Quercus borealis Mich.) in conditions of the western
forest-steppe
The analysis of long-term researches behind clean forest stands of an oak red in conditions of the Western Forest-steppe of Ukraine is made. It is marked, that in conditions damp hornbeam oak groves efficiency and phytoweight as normal, and not dense than forest stands of an oak red is higher than in radical types of forest stands. It is set that oak red boreal'niy fully suitable for the use of him protective properties during forming of various ecologically proof agrolandshaftiv, and also for the improvement of biological variety and defence of environment from some harmful natural and anthropogenic factors.
Насадження дуба червоного бореального поширеш по всш територи Украши i зростають у рiзних люорослинних областях. Проте, з рiзних причин як юторичного характеру, так i завдяки сприятливим умовам мюцезростання ця деревна порода найпоширешша в умовах Захщного Ллсостепу.
