CC BY
13
У деревосташ дуб звичайний (90 %) (середня висота -25 м, середнш
дiаметр - 36 см), граб звичайний (10 %о) (середня висота -_м, середнш дь
аметр -_см). Поодиноко клен гостролистий.
У трав'яному покривi осока волосиста, яглиця, папороть чоловiча. У пiдростi рiдко клен гостролистий.
Дуб звичайний - свгглолюбний вид, посухостшкий та солевитрива-лий. Осока волосиста, яглиця, папороть чоловiча -тшьовитриваи види.
Деревнi види - довготриваловегетуючi з перiодом зимового спокою, трав'янист рослини у генеративному та постгенеративному перюда, пiдрiст представлений iматурними особинами.
Проективне покриття - 95 %, (високе), а проективне покриття трав'яного покриву - 10 %, що свiдчить про низьку шсолящю шднаметового простору.
Як показали порiвняльнi дослiдження, у паркових фггоценозах спосте-рiгаються процеси десильватизаци, якi проявляються в агресивному заселен-нi до пiднаметового простору рудеральних трав'янистих видiв.
Зметою збагачення бiорiзноманiття паркових фiтоценозiв рекомендуемо рештродукувати в мiськi зеленi насадження типовi рослини-сильванти: печiночницю звичайну (Hepatica nobilis Mill.), копитняк европейський (Asa-rum europaeum L.), зiрочник люовий (Stellaria nemorum L.), барвiнок трав'янистий (Vinca herbacea Waldst.), купина багатоквггкову (Poligonatum multiflorum L.), якi характеризуются високою декоративнiстю.
Лiтература
1. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 247 с.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001. - 400 с.
УДК 598.2+630.182:5054.05(477.8) А.-Т.В. Башта, канд. бюл. наук -
1н-т екологи Карпат НАН Украти, м. nbßis
ОРН1ТОСУКЦЕС1Я: ЗВ'ЯЗОК 13 СУКЦЕС1СЮ РОСЛИННОСТ1 ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ В1ДТВОРЕННЯ Л1СУ
Висвiтлюeться вплив сукцесп лiсу на формування структури орштоугруповань у ходi вiдтворення мшаного люу (смерека+бук+ялиця) i встановлення ролi nTaxiB протягом цього процесу. Дослщжували на територп Сколiвських Бескидiв (Украшсь-Ki Карпати) у 1996-2004 рр.
Ключов1 слова: орнiтоyгрyповання, вторинна сукцеая, орнiтохорiя, Украшсь-Ki Карпати.
Andriy-Taras Bashta - Institute of Ecology of the Carpathians
Bird succession: the connection with plant succession and the importance
in process of forest restoring
Influence of plant succession on the formation of bird community structures in the restoring of mixed forest (spruce-beech-far forest) and determination of role of birds in this process were investigated on the territory of Skolivski Beskids (Eastern Carpathians) in 1996-2004.
Keywords: bird community, secondary succession, ornithochory, Eastern Carpathians.
Сучасна структура люових бiогеоценозiв значною мiрою залежна вiд впливу господарсько! дiяльностi людини. Антропогенне навантаження íctot-но впливае на видовий склад, чисельнiсть i поширення багатьох видiв люо-вих тварин, у тому чист й шж^в.
Вiкова динамiка характеру рослинного покриву люового бiогеоценозу, спричинена вирубуванням люостану i його вiдновленням, зумовлюе посль довнi змiни його орштоугруповань. Птахи е доволi пасивним елементом тако! сукцеси, але було б помилкою вважати, що !х участь у формуванш лiсового бiогеоценозу е неютотною.
Метою наших дослiджень було вивчення базово! динамiки формуван-ня орштоугруповань у ходi люово! сукцеси i встановлення ролi птахiв протя-гом процесу вiдтворення лiсу.
Матер1ал i методика
Дослiдження проводили на територи Сколiвських Бескидiв (швшчно-схщний макросхил Укра!нських Карпат) протягом 1996-2004 рр. Для цього регюну характерний дуже розчленований рельеф. Середнi висоти 600 -1000 м над р. м. Грунти належать до типу бурих прсько-люових [1].
Люи вкривають понад 90 % поверхш Сколiвських Бескидiв. У мину-лому серед люових угруповань великi плошд займали ялицево-буковi (Abieto-Fageta), буковi (Fageta sylvaticae), буково-ялицевi (Fageto-Abieta), смереково-буково-ялицевi (Piceeta-Fageto-Abieta). Протягом останнього столггтя вони зазнали значно! деградаци, насамперед унаслщок надмiрних вирубувань. У сучасному рослинному TO^mi найбiльшу площу займають похiднi смереко-вi угруповання [4].
Дослщш плошi закладенi на дшянках, що вiдображали послiдовнi вь ковi стадп вiдновлення мiшаного лiсу (смерека+ялиця+бук): свiжий зруб (до 5 р.), заростаючий зруб (до 15-20 р.), жердняк (до 35-40 р.), середньовшовий (до 60 р.), стиглий (до 100 р.) i перестшний (понад 100 р.) люостани.
Ощнку чисельност птахiв здiйснювали картографiчним методом [10]. Облжи проводили у першi 3-4 години шсля сходу сонця, а також, для уточ-нення чисельност деяких видiв - за 2 год. до заходу сонця. Домшантними вважаються види, частка котрих в угрупованш становить понад 10 %, фоно-вими - понад 1 % [5].
Результати й обговорення
Суцшьне вирубування призводить до цшковито! змши лiсового бюге-оценозу i тому на одно-дворiчних зрубах дендрофшьний комплекс птахiв повнiстю замiшений угрупованнями лучних, лучно-чагарникових й екото-нальних видiв. Кiлькiсть гнiздових видiв на такш дiлянцi у середньому становить 6-8 з чисельшстю 2,2-3,2 пар/10га. Така шiльнiсть орнiтоугруповання за-безпечуеться кiлькома домiнантними видами (трав'янка лучна [Saxicola rubet-ra L.], кам'янка звичайна [Oenanthe oenanthe L.], сорокопуд терновий [Lanius collurio L.], щеврик лiсовий [Anthus trivialis L.], вiвсянка звичайна [Emberiza citrinella L.] та iн.).
1стотну роль у вщтворенш лiсового бiоценозу на цш стади вiдiграе ор-нiтохорiя [3]. Заростання зрубiв вiдбуваеться значною мiрою завдяки розне-
2
сенню птахами насiння малини та шших чагарникiв (на 1 м зрубу може при-падати до 6 екскременлв дроздiв: 30-70 насшин у кожному), а також влашту-вання птахами запасiв плодiв (бук, дуб, граб, кедр), частина з яких шзшше проростае (9-84 проростки бука на 1 га зрубу шсля смерекового люу).
У наступш 2-3 роки, у зв'язку з розвитком трав'яно1 рослинностi, при-кореневого вщновлення, чагарникiв, угруповання птахiв цих дшянок стае ба-гатшим, але його видовий склад мiняеться незначно. Починають гнiздуватися чагарниковi види - кропив'янка сiра та iн., збшьшуеться чисельнiсть щеврика лiсового. Водночас проявляються змiни у структурi населення, пов'язаш з розвитком певного фiтоценозу.
На дшянщ заростаючого зрубу вiдзначено 15 видiв з середньою щшь-нiстю 14,8 пар/10 га. Домшуе в1вчарик-ковалик [Phylloscopus collybita Vieill.], субдомшанти - щеврик лiсовий, кропив'янка Ыра [Sylvia communis Lath.], чорноголова [S.atricapilla L.] i тинiвка лiсова [Prunella modularis L.]. Для цiеï стадп характерна висока чисельшсть чагарникових видiв (кропив'янка сiра та чорноголова, сорокопуд-жулан) i видiв узлiсь (щеврик люовий). Переважно саме вони формують орштонаселення лiсостанiв такого вiку. У люостанах цiеï сукцесiйноï стадiï починають селитися типово лiсовi види, навiть займа-ючи iнодi домiнантнi позицiï (напр., вiвчарик-ковалик). Дослiджувана стадiя характеризуеться багатством тваринних i рослинних кормiв, рiзноманiтнiстю мiсць для гнiздування й укриття, а тому лiсовi птахи активно використовують ïï як кормову територш.
Кшьюсть видав у населеннi птах1в темнохвойно-букового лiсостану вiком 25-28 р. збшьшуеться до 20 (13,8 пар/10 га). Домшант - зяблик (Fringilla co-elebs L.); субдомiнанти - вшьшанка (Erithacus rubecula L.), вiвчарик весняний (Phylloscopus trochilus L.), дазд чорний (Turdus merula L.). З орштонаселення зникли лучнi види; кшьюсть типових дендрофiлiв також ще порiвняно незначна.
Орнiтосукцесiï пiд час переходу вщ середньовiкових до пристигаючих i стиглих люосташв виражаються переважно збшьшенням кiлькостi видiв i загально1' щшьност орнiтонаселення, змiною багатства i кшьюсного сшввщ-ношення окремих видiв, тобто змши на цьому етапi мають значною мiрою кiлькiсний характер.
Стадiя пристигаючих i стиглих лiсостанiв характеризуеться змшою морфологiчноï структури лiсу, зменшенням зiмкнутостi крон, кращим розвитком тдросту i пiдлiску. Орнiтосукцесiя на цш стадiï виражена переважно збшьшенням кшькост видiв i щiльностi орштонаселення, змшою багатства i кшьюсного сшввщношення окремих видiв, тобто змiни мають значною мь рою кiлькiсний характер. У населенш птахiв вiдзначено 28 видiв (33,2 пар/10 га). Зяблик i надалi залишаеться домiнантом. До категори домь нантiв ще належить вiльшанка, королик жовточубий i синиця чорна (Parus ater L.). У смерекових насадженнях на цш стадп для природного вщновлення бука ютотну роль вiдiграе орнiтохорiя. На дшянках 80-лптах смеречникiв весь пiдрiст бука (5-45 екз./га) е, очевидно, оршгохорного походження.
З вшом вертикальна структура люосташв ускладнюеться, вони стають багатоярусними i рiзновiковими, зростае ix моза1'чшсть, що сприяе збшьшен-
ню кшькосп видiв i щiльностi населення шж!в (31 вид, 42,2 пар/10 га). Склад його близький до такого у стиглих люостанах, шдльшсть - значно ви-ща. Домшуе зяблик; субдомшанти - вiльшанка i синиця чорна.
ОрштосукцеЫя вiкового ряду дослщжуваного лiсу характеризуемся послiдовною якiсною трансформащею видового складу, особливо на почат-кових стадiях, прогресивним збiльшенням кшькосп видiв та особин (6-31 ви-дiв, 2,5-42,2 пар/10 га). Ц змiни значною мiрою зумовлеш структурним i просторовим розвитком рослинного покриву [2, 6]. Населення птахiв кожно! стади видiляеться за структурними показниками, зокрема, за складом i щшь-нiстю домiнантних видiв, розподшом екологiчних груп, а також наявшстю ш-дикаторних видiв.
Аналiзуючи змши чисельностi окремих видiв за характером !х реагу-вання на змiну умов через рiст лiсу, можна видшити три категори: а) характеры види, значною мiрою шдикаторш для окремих вiкових сукцеси; б) пос-тiйнi види, трапляються в уЫх або в бiльшостi вжових стадiй; в) випадковi види, у вжовому ряду або у деяких його стадiях трапляються нерегулярно або випадково.
Перша декада роюв свiжого зрубу е перюдом ступiнчастого нагромад-ження нових видiв. Жоден з видiв (на рахуючи випадкових) у цей час не ви-падае з сукцесшного ряду. Процес зникнення таксонiв спостер^аеться на стади жердняку. Шсля цього змiна видiв дещо сповшьнюеться. Черговий перiод популяцiйних змiн наступае тсля стади середньовiкового лiсостану. Перебу-дова популяцiй птахiв тут пов'язана, головним чином, з появою дуплистих дерев, як передумовою появи дуплогшздниюв. Змiни на цьому етапi е вже значно бшьше розтягнутi в чаЫ, мають характер швидше плавний, шж рапто-вий. Аналогiчний переб^ змiн орштонаселення вiдзначений мiж субкшмак-сом { клiмаксом [7].
Принципове значення для формування i розвитку рослинносл люово-го бюценозу, особливо на початкових стадiях, мае масове занесення насшня ягiдних шших чагарникiв. Окрiм того, птахи, разом зi ссавцями, е основними агентами розселення багатьох лiсотвiрних порiд (дуба, бука, кедра), що ютот-но впливае на породну структуру i стан люосташв.
Птахи серед теплокровних консуменлв вiдiграють особливо значну роль в об^у енерги та речовини в люових екосистемах, уступаючи тшьки ко-питним ссавцям [8, 9]. Активна { стимулююча роль птахiв у функцюнуванш екосистеми виходить поза трофiчну та енергетичну сфери. Ц тварини беруть участь у розсдаванш насiння, пощають комах, що живляться на рослинах, впливаючи на продукщю цих автотрофiв.
Л1тература
1. Андрущенко Г.А. Грунти захщних областей УРСР. - Льв1в: Льв1в. с.-г. ш-т, 1970. - 118 с.
2. Башта А.-Т.В. Сукцеая гшздово! орштофауни у процес вщновлення мшаного ль состану (Скол1вськ1 Бескиди)// Науков1 основи збереження 6ютично! р1зномаштносп. - Льв1в: Л1 га-Пресс. - 2000, вип. 1. - С. 8-14.
3. Башта А.-Т.В. Роль орттохори в процес люовщтворення// Прюритети орштоло-пчних дослщжень. - Льв1в-Кам'янець-Подшьський, 2003. - С. 95-97.
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
5. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. МОПИ им. Н.К. Крупской. - 1962, т. 109, № 1. - С. 3-182.
6. Одум Ю. Экология. - М.: Мир,1986, т.2. - 376 с.
7. Glowacinski Z. Wtorna sukcesja ptakyw w dojrzewajacym ekosystemie lesnym. -Warszawa-Krakyw: PWN, 1981. - 64 s.
8. Glowacinski Z., Kozlowski J., Weiner J. Energy flow and nutrient cycling in the bird population in Niepolomice Forest// Functioning and management of forest ecosystem in an industrial region of southern Poland. - 1982. - S. 64-79.
9. Gorecki A. A role of the consumers in Niepolomice forest// Functioning and management of forest ecosystem in an industrial region of southern Poland. - 1982. - P. 65-81.
10. Tomiaiojж L. The combined version of the mapping method// Bird Census Work and Nature Conservation. - Gottingen, 1980. - P. 92-106._
УДК 630.182: 632.651 М.П. Козловський - 1н-т
екологи Карпат НАН Украти
ВПЛИВ Г1ДРОЛОГ1ЧНОГО РЕЖИМУ НА УГРУПОВАННЯ Ф1ТОНЕМАТОД У ЗАПЛАВНИХ Д1БРОВАХ
Наведено результати дослщжень впливу умов зволоження в ясеневих дiбровах на формування грунтових угруповань ф^онематод.
Ключов1 слова: ясеневi дiброви, ф^онематоди, трофiчнi групи, бюшдикащя.
M.P. Kozlovsky
Influence of humidity conditions onto the soil phytonematod communities
in ash-oak forests
The results of investigation of humidity conditions influence onto the soil phytonematod communities forming in ash-oak forests are given.
Keywords: ash-oak forests, phytonematods, trophical groups, bioindication.
Природш заплавш ясенево-д1бров1 люи у верх1в'1 басейну р. Дшстер залишилися на однш дшянщ у заповщному урочишд "Кош1в". Ця екосистема мае первинну структуру угруповання i при повенях й паводках заливаеться водами Дшстра. У наш час основш лiсовi територи знаходяться за дамбами, що призвело до змш пдролопчного режиму i зумовило змши флори i фауни. Мiзернi плошд природних заливних лiсiв потребують невщкладного вивчен-ня, осюльки це мае надзвичайно велике значення для вщновлення подiбних лiсiв на данш територи в майбутньому.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш показав, що однiею з груп грунтово1 фауни, яка може ютотно впливати на функцiонування люових еко-систем, е фiтонематоди (R. G.M. Goede & H. Decker, 1993 R. G.M. Goede, 1996; L. Hanel, 1996; L. Ruess, 1995 та rnmi). Недослщженою залишаеться проблема змiн фiтонематодних угруповань унаслщок змiн гiдрологiчного режиму. У ль тературi ми не зустрiчали конкретних даних щодо цiеï проблеми. Можна при-пустити, що лiмiтуючим фактором обмеження чисельнос^ грунтових фiтоне-матод може бути недостатня кшьюсть води в грани, а ïï надлишок не мав би впливати на ïx чисельнiсть, оскiльки фiтонематоди належать до водних орга-нiзмiв. Однак, невщомо, як на формування нематодних угруповань буде впливати шша грунтова фауни, яка розвиваеться в умовах меншоï зволоженостi.
