CC BY
16
швидкорослi деревця, дiаметр яких не перевищуе 10-12 см, а густа крона почина-еться на висотi 1 м i вище.
Необхiдно зауважити, що першопричиною таких деформацiй бувае i недо-статне ущiльнення Грунту при садшт крупномiрного садивного матерiалу та не строго вертикальне його розмiщення. Необхвдно також враховувати напрям пере-важаючих вiтрiв.
Одним з ефективних способiв зменшення маси налипання снiгу на дерева ту! е обрiзка частини и крони. Дослвдження, проведенi в дендропарку ботатчного саду УкрДЛТУ показали зменшення щорiчного приросту в висоту на 34 % ввд ко-нтрольних дерев. Останнi мали такий самий вш (34 р.), але не зазнали ввдчутних деформацiй крон до !х обрiзки. Бал плодоношення в них був вищим на один сту-пiнь.
Сильнi та середш деформаци крон негативно позначаться на подальшому ростi деревних рослин. Таю явища в !х житл Б.К. Термена (1980) вiдносять до критичних перiодiв. 1х виявлення в рiчному циклi хвойних iнтродукованих парко-утворювачiв мае першочергове значення для встановлення адаптацшних можли-востей та для прогнозування устшносп !х актматизаци.
Результати наших обстежень та дослвджень можуть бути корисними при створенш та реконструкци паркiв, скверiв та шших мiських насаджень. Це при-зведе не тiльки до тдвищення !х естетично! цiнностi та декоративносл, але й бю-лопчно! цшность
Лiтература
1. Кормилицын А.М. Флорогенетические и экологические принципы подбора древесных интродуцентов. - В кн.: Теории и методы интродукции растений в зеленое строительство. - К.: Наук. думка, - 1980. - С. 51.
2. Шляхта Я.М, Степанюк Н.Л. Стшкють дерев-паркоугворк®ачiв до снiголомiв - важ-ливий елемент 1х функцiонального призначення/ Науковий вюник. - Львiв: Престиж 1нформ. -1999, вип. 9.3. - С. 14-16.
3. Олшник 1.Я., Шляхта Я.М. Оптимiзацiя мiських ландшафтiв Заходу Украши. - В зб.: Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна пром-сть. - Львiв: Свiт, 1995. Вип. 24. - С. 25-28.
УДК 630*970.13 Доц. А.1. Гузш, к.с.-г.н. -Природний заnовiдник "Розточчя"
ОСОБЛИВОСТ1 ГН1ЗДОВОГО НАСЕЛЕННЯ ПТАХ1В ЧИСТИХ СОСНОВИХ БОР1В У Р1ЗНИХ РАЙОНАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Вперше розглядаеться структура населення птахiв рiзних вжових категорiй чистих соснових лiсiв Захщного Полiсся у гнiздовий перiод.
Облши птахiв проводилися в чистих соснових лках заплави р. Бiебрж (Бь ебржанський Парк Народовий, Польща) та р. Прип'ять (Шацький природний на-цiональний парк) за методикою А.П. Кузякша [1] у 1992-1997 рр.
Статистична обробка зiбраного матерiалу виконана з допомогою пакету прикладних програм банку даних лаборатори Зоологiчного мониторингу 1нституту систематики i екологи тварин СВ РАН (м. Новосибiрськ).
Обстежуваш нами чиста cocHOBi бори переважно зростають за IV боште-том. Цi лicи характеризуються здебiльшoгo одноярусною структурою, низькою прoдуктивнicтю, перевагою в надГрунтовому пoкривi лишайникiв i зелених мoхiв.
Незiмкнутi лicoвi культури у вщ 10-15 рoкiв досягають висоти лише 11,5 м. Продуктивнкть насадження становить 5-7 м3/га.
Висота жердняюв у вiцi 30-35 роив дoрiвняютьcя 5-6 м. Запас деревостану збшьшуеться до 20 м3/га.
Запас середньовшових лiciв у вiцi 50 роив становить 40-50 м3/га. В чагар-никовому яруci зрiдка зус^чаеться крушина ламка.
Середня висота стиглих лкосташв становить 15-18 м, а ix запас - 150-170 м3/га. У чагарниковому яруci, як i в пoпереднiй вiкoвiй категори, зуcтрiчаютьcя чагарники крушини ламко''.
В населенш птаxiв розглядуваних лiciв виявлено 55 видiв, в т.ч. 50 - у гш-здовий перioд.
Рiзнoманiтнicть населения птаxiв лicocтанiв Волинського Полкся i басей-ну р. Бiебрж суттево не вiдрiзняeтьcя i з 21 виду на незiмкнутиx лicoвиx культурах зростае до 41-43 - в стиглих лках. Фаунicтичний склад европейський. На Во-линському Полки частка участ птаxiв европейського походження з 99 % особин на незiмкнутиx лкових культурах зменшуеться до 88- у стиглих лках, в аналогь чних лicocтанаx Пoльщi - з 92 до 88 % вщповвдно. В борах Пoльщi чисельнкть птаxiв cибiрcькoгo типу фауни дещо вища. В жердняках, cередньoвiкoвиx i стиглих лicаx басейну р. Бiебрж на ''хню частку припадае 6; 7 i 5 % особин, тoдi як Волинського Полкся - 4 i 5 % ввдповвдно. Щiльнicть населення птаxiв Волинського Пoлiccя з 176 особин/ км2 на незiмкнутиx лicoвиx культурах зростае до 346 - у стиглих лках, а на польськш дшянщ - з 176 в жердняках до 427 ввдповвдно. Порь вняно вища щiльнicть птаxiв у лках Польського Пoлiccя нами пояснюеться еда-тoпiчними особливостями ix мкцезростання, кращою збереженicтю природно'' структури. Помггна рiзниця cпocтерiгаетьcя в cтруктурi населення птаxiв цих ль cocтанiв. На незiмкнутиx лicoвиx культурах укра'нсько'' дшянки дoмiнують зви-чайна вiвcянка, весняний вiвчарик i лicoвий щеврик (40, 21 i 14 %). У жердняках, середньовшових i стиглих лках найбiльш чисельним видом виступае зяблик (29; 26 i 25 %). У першому cпiвдoмiнують весняний вiвчарик, лicoвий щеврик i зви-чайна вiвcянка (12 i по 11 %), наступних - жовтобровий вiвчарик, лковий щеврик (13-15 %). Однoяруcнicть i зрiдженicть лicocтанiв утворюють cприятливi умови для проживання лкового щеврика, який cпiвдoмiнуе майже в уcix варiантаx населення. Вiдcутнicть дoмiшку листяних пoрiд у cкладi соснових лкосташв пoмiтнo обмежуе видову рiзнoманiтнicть птаxiв. У жердняках польсько'' дiлянки домшу-ють i cпiвдoмiнують весняний вiвчарик, зяблик i лicoвий щеврик (25, 20 i 11 %). В середньовшових лicаx - зяблик, жовтоголовий королик i жовтобровий вiвчарик (22, 13 i 12 %), стиглих - лише зяблик (21 %).
За еколого-фаунктичною структурою дoмiнують лicoвi птахи. На Волин-ському Полки частка ''х участ з 74 % особин у жердняках зростае до 93 у стиглих лках, Польському Полки - з 70 до 92 % ввдповвдно. На незiмкнутиx лкових культурах домшують узлкш птахи, вiднocна чиcельнicть яких з 40 % особин зменшуеться до 4 у стиглих лкостанах. Найбшьша кшьккть птаxiв живиться на по-верxнi Грунту. Ix ввдносна чиcельнicть в лicаx Волинського Полкся пoмiтнo вища,
нiж в райош р. Бiебрж. У першому випадку частка !х участi з 64 % в жердняках зменшуеться до 55 - у стиглих люах, другому - з 50 до 45 % ввдповвдно. Найвища чисельтсть птахiв ще! групи спостеркаеться на вирубках (67 %). Юльюсть крон-никiв бiльша в борах польсько! дiлянки, в яких частка !х участi з 28 % особин у жердняках зростае до 41 у стиглих лках, тодi як на Волинськомi Полiссi - з 19 до 28 %. Трете мкце посiдають птахи, пошуком корму пов'язанi з чагарниковим ярусом, ввдносна чисельнiсть яких з 19 % особин на незiмкнутих лкових культурах зменшуеться до 7 в стиглих. Бюмаса гнiздового населення птахiв i кiлькiсть трансформовано! енерги однакова i з 4 кг/ км2 та 4,2 тис. ккал/добу х км2 на незiм-кнутих лшових культурах 10 кг i 8 тис. ккал на одиницю площi у стиглих лшах. Компенсацiя енерговитрат в основному ввдбуваеться за рахунок споживання без-хребетних тварин, частка учасл яких з 90 - 92 % в жердняках зростае до 94 - 95 у стиглих лшах
Основш характеристики населення птахiв чистих соснових борiв Полiсся наведеш в табл. 1 i табл. 2.
Табл. 1. Основш показники населення пта^в чистих соснових лШв Волинського
Показники Вiковi категори лiсостанiв*
НЛК Ж СВ СТ
1 .Кшь-сть видiв: всього/фонових 21/13 34/19 44/27 43/26
2. Щiльнiсть населення, особин/ км2 176 153 277 346
3. Типи фаун, кшь-сть видiв/ % особин
а)транспалеарктичний 2/1 5/1 6/6 6/7
б) европейський 18/99 26/95 32/89 32/88
в) сибiрський - 3/4 6/5 5/5
г) монгольський 1/0,3 - - -
4. Еколого-фаунiстична група (кiль-сть видiв/ % особин)
а) люова 14/29 30/77 40/95 39/93
б) чагарникова 5/31 3/16 2/2 2/3
в) узлюна 1/40 1/11 1/2 1/4
г) заплавно-лiсова - - 1/0,7 1/0,3
д)степова 1/0,3 - - -
5. Мюце збору корму, % особин
а) на землi 67 64 52 55
б) в кронах 14 19 31 28
в) в чагарниках 19 16 10 7
г) на стовбурах - 1 8 10
д) в повир 0,6 0,3 - -
6. Бiомаса населення, кг/ км2 4 4 8 10
7. Трансформовано енерг^1, тис. ккал/добу х км2 за рахунок, % 4 4 7 8
а) безхребетних 94 92 91 94
б) хребетних - 0,2 2 2
в) насшневих кормiв 6 8 7 4
г) вегетативних частин рослин - - 0,5 0,4
*Примггка: НЛК - незiмкнутi лiсовi культури; Ж - жердняки; СВ - середньовiковi люи; СТ - стига лiси.
Табл. 2. Основт показники населення птахiв чистих соснових лШв басейну рШебрж ^_
Показники Вiковi категори лiсостанiв
Ж СВ СТ
1. Кшьюсть вищв: всього/фонових 31/23 41/32 41/29
2. Щiльнiсть населення, особин/ км2 176 315 427
3. Типи фаун, кшь-сть видiв/ % особин
а) транспалеарктичний 3/1 6/5 7/7
б)европейський 23/92 28/88 27/88
в) сибiрський 5/6 7/7 7/5
4. Еколого-фаушстична група (кiлькiсть видiв/ % особин)
а) люова 28/70 38/95 37/92
б) чагарникова 2/26 2/3 2/4
в) узлюна 1/5 1/2 1/5
г) заплавно-лiсова - - 1/0,2
5. Мюце збору корму, % особин
а) на землi 50 41 45
б) в кронах 28 41 41
в) в чагарниках 20 10 5
г) на стовбурах 2 8 10
д) у повiтрi 0,6 - 0,3
6. Бюмаса населення, кг/ км2 4 8 11
7. Трансформовано енерги, тис. ккал/добу X км2 за рахунок, % 4 7 9
а) безхребетних 90 92 95
б) хребетних 0,1 0,7 1
в) насшневих кормiв 10 7 3
г) вегетативних частин рослин - 0,9 0,7
В населент птахiв чистих соснових лгав найбшьша кшьюсть бюмаси про-дукуеться за рахунок значно! чисельностi зяблика. В жердняках, середньовшових i стиглих лiсах Волинського Полшся на частку цього виду ввдповвдно припадае 27 i по 20 % бюмаси, польського - по 19 %. В жердняках украшсько! дшянки ств-домiнують звичайна вiвсянка i лiсовий щеврик (14 i 10 %), Польсько! - лковий щеврик i весняний вiвчарик (11 i 10 %), стиглих лках, - лiсовий щеврик (12 %) та чорна жовна (10 %). На незiмкнутих лiсових культурах Волинського Полкся, за кiлькiстю бюмаси домшують i спiвдомiнують звичайна вiвсянка i лiсовий щеврик (53 i 14 %). Найбiльша кiлькiсть енергопотоку протiкае через популяци зяблика. В жердняках, середньовшових i стиглих лшах Волинського Полiсся цього виду при-падае30; 26 i 25 % енерги, Польського - 21; 24 i 22 %.
Таким чином, видовий склад населення птахiв чистих соснових лгав, що зростають в заплавах рiчок Прип'ять i Бiебрж, суттево не вiдрiзняеться i з 21 виду на незiмкнутих лiсових культурах зростае до 43 - в стиглих люах. Фаушстичний склад европейський. У борах польсько! частини Полшся щiльнiсть птахiв вища, що пояснюеться кращою збереженiстю природно! структури лкосташв. Поряд з цим тут зростае i чисельнiсть птахiв сибiрського походження. Для населення пта-хiв соснових молодняюв характерна висока чисельнiсть весняного вiвчарика i звичайно! вiвсянки, середньовшових лiсiв - жовтобрового вiвчарика, уих iнших вiкових категорiй - лкового щеврика. Починаючи з середньовiкових лгав, домь нуе зяблик. Вирiзняльною рисою гшздового населення птахiв стиглих соснових
лгав з шдлшком ялiвцю звичайного е сшвдомшування жовтоголового королика. За еколого-фаушстичною структурою переважають лiсовi птахи, за винятком не-зiмкнутих лiсових культур де домшують узлiснi види. Найбшьша кiлькiсть птахiв живиться на поверхш Грунту. Максимальну кiлькiсть бiомаси i енерги на незiмк-нутих лкових культурах продукуе i трансформуе звичайна вiвсянка, в умовах ш-ших вiкових категорiй - зяблик.
Лггература
1. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. Моск. пед. ин-та им. Н.К.Крупской. - 1962. -109 с. - Биогеография. - Вып.1. - С. 3-182.
УДК 630*182.59 Проф. М.Н. Зеленський, к.с.-г.н.,
В.М. Сасюк - Директор Шепет1вського ДЛГ
МОН1ТОРИНГ Л1С1В РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ЗНАЧЕННЯ ТА ЙОГО
ЗАВДАННЯ
Розглянуто роль мошторингу лiсiв рекреацшного значення, його оргашзащю, прак-тичне значення, класифiкацiю та основш завдання.
M.N. Zelensky - USUFWT, V.M. Sasauk Monitoring of the woods of recreation meaning and his task
The role of the monitoring woods of recreation meaning, his organization, practical meaning, classification and basic tasks is considered.
Рекреацшш змши лгав надзвичайно дина]шчш у 4aci i просторь Для збе-реження лгав як об'екта рекреацшно! дiяльностi, керування можливими змiнами noTpi6Ha неперервна оперативна шформащя про фактори, якi негативно вплива-ють на лiсовi угруповання, масштаби, дислокацiю, напрямки та штенсившсть трансформаци окремих компонентiв лiсових бiогеоценозiв. Як правило, у вироб-ничих умовах iнформацiю про будь-якi змши лкових рекреацiйних систем (на пiдставi фiзiономiчних вiдмiнностей) отримують при проведенш лшовпорядку-вання. Лiсовпорядкування, здiйснюючи швентаризащю лiсiв i проектування вико-ристання лкових рекреацiйних ресурив прогнозуе i контролюе динамiку лiсового фонду, тобто здшснюе свого роду монiторинг [1]. Але В.А. Бузун [2] звертае ува-гу на те, що показники, якими користуеться лiсовпорядкування, не завжди ]шстить достатньо iнформацii для правильно! штерпретаци процесiв динамiки лшових на-саджень на рiзних етапах ix розвитку пiд впливом рекреацшних i техногенних фа-кторiв. Навггь поширенi при дослiдженняx парнi тимчасовi пробнi площi (конт-роль-дослiд) без опорно! фоново! регiональноi точки значною мiрою будуть носи-ти характер суб'ективiзму [4]. Фоновою точкою повинен служити непорушений лiсовий масив на баз1 постiйниx пробних площ.
Вичерпну шформащю про динамiку лiсовиx угруповань пiд впливом рек-реацiйного пресу може забезпечити спещальний монiторинг, як система постш-них спостережень (збирання, оброблення, групування та аналiз шформаци, моде-лювання i прогнозування очшуваних процесiв, експертиза та обгрунтування упра-влiння). Вiн допоможе прогнозувати наслщки рекреацiйного використання лiсiв i
