CC BY
16
2. Баранецький Г.Г., Гречаник Р.М. Биологическая активность экзометаболитов бука лесного и пихты белой// В материалах научно-технической конференции "Леса Беларуси и их рациональное использование", Минск, 29-30 ноября 2000 г. - С 188-190.
3. Баранецький Г.Г., Гречаник Р.М. Х^мчний склад екзометаболтв бука .тсового та яли-ц бшса// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.8. - С. 9-11.
4. Большакова В.И. Газохроматографическое определение летучих компонентов живицы некоторых видов хвойных// Химия природных соединений. - 1987, № 2. - С. 212-214.
5. Гречаник Р.М. 1дентифшащя флавонощв бука люового та ялищ бшо'1'// Наукове видання: Науков1 основи збереження бютично'1 р1зноман1тност1/ Тематичний зб1рник 1нститу-ту екологп Карпат НАН Укра!ни. - Льв1в: "Л^а-Прес". - 2003, вип. 4, 2002. - С. 202-205.
6. Гречаник Р.М., Баранецький Г.Г., Вронська Л.В. Флавонощи у джерелах екзометаболтв деревних рослин// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.1. - С. 23-25.
7. Гречаник Р.М., Вронська Л.В. Визначення флавоновдв з джерел екзометаболтв бука люового та ялищ бшо!// Матер1али V М1жнародного медичного конгресу студенпв та мо-лодих учених (Тернотль, 10-13 травня 2001 р.). - Тернотль: Укрмедкнига. - 2001. - С. 199.
8. Гречаник Р.М., Лебединець Л.О. Х^м1чний склад екзометаболтв деревних рослин// Льв1всью х1м1чт читання-2001: Матер1али VIII науково! конференций присвячено! 340-ш р1чниц1 заснування Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка (Льв1в, 24-25 травня 2001 р.). - 2001. - С. А9.
9. Гродзшський А.М. Основи х1м1чно! взаемодп рослин. - К., 1973. - 180 с.
УДК 630*892 Ст. наук. ствроб. Ю.Г. Гринюк, канд. с.-г. наук1;
наук. ствроб. Я.Я. БЫик - Страдчiвська ЛДС, НЛТУ Украти
ДЕРЕВН1 1НТРОДУЦЕНТИ В НАСАДЖЕННЯХ ЯНЮСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ: ДОСВ1Д I ПЕРСПЕКТИВИ
Ще з позаминулого столiття у лiсах Яшвського Розточчя розпочалися а^матиза-цiйнi пошуки. Найбiльш перспективними для впровадження деревними штродуцентами тут можна вважати дугласш, дуба червоного, деякi види горiхiв, сосон та модрин, тую пгантську, американсью клени, багато декоративних дерев та кущiв.
Yu.G. Grynyuk; Ya.Ya. Bilyk - Stradch Forest research station of UkrSUFWT
Condition of exotic dendrospecies in Yaniv Rostochya forest plantings:
experience and prospects
Starting the century before last in Yaniv Rostochya forest plantings have begun of acclimation research of the delivered trees. As most perspective for introduction there are: Pseudotsuga men-ziesii, Quercus rubra, some kinds of Juglans, Pinus and Larix family, Thuja gigantea, some american maples and many decorative trees and bushes.
Яшвське люництво, де у 1940 р. видатним украшським вченим-лшвни-ком А.П'ясецьким була заснована люодослщна станщя та започатковано дов-готривал типолопчш дослщження [4], було у 1945 р. перетворено на навчаль-но-дослщний люокомбшат - базове люогосподарське шдприемство для прове-дення практик Льв1вського люотехшчного шституту. Важко знайти в Укра1т мюце, де б люи настшьки були насичеш науковими об'ектами, експеримен-тальними культурами, пробними площами [2, 5]. Одним з прюритетних напря-м1в дослщницьких робгг було впровадження та випробовування в умовах Ук-ра1нського Розточчя р1зномаштних деревних та чагарникових екзот1в, що могли би полшшити продуктившсть наших лшв або використовуватись як декора-
1 заыдувач Страдч1всько1 тсодосладно! станци (chief of Stradch Forest research station of NUFWT of Ukraine)
тивнi породи в озелененш. У сiчнi 1998 р. наказом ректора УкрДЛТУ з метою вивчення люових насаджень Розточчя, шдвищення !х продуктивносл, стшкос-т та бiорiзноманiття, збагачення перспективними видами штродуценпв, збе-реження та поповнення колекцшних насаджень арборетуму, сприяння прове-денню навчальних практик студентiв люогосподарського факультету, екопрос-вгтньо1 роботи вщтворено дiяльнiсть Страдчiвськоl люодослщно1 станци i зат-верджено 11 штат як вщдшу Ботсаду лiсотехнiчного унiверситету.
Лiсовi культури Страдчiвського навчально-дослiдного лiсокомбiнату, як впродовж десятилiть створювалися з урахуванням передово! науково! думки, е одним iз найважливiших об'ек^в дослiджень люодослщно! станци. Ще з позаминулого столбя тут розпочалися аклiматизацiйнi пошуки. Найбшьш перспективними деревними iнтродуцентами на Розточчi вважають-ся дугласiя, дуб червоний, горiхи, сосни та модрини рiзних видiв, туя гь гантська, деяк види американських кленiв, багато декоративних порщ.
Найактивнiше впровадження iнтродуцентiв за планами дослщницьких робiт учених люогосподарського факультету ЛЛТ1 розпочалося у 50-т роки. Закладено багато експериментальних дшянок з участю модрини сибiрськоl, европейсько1 та японсько1, кедрових сосен (европейсько1, сибiрськоl), дугла-си, сосен Веймутово1 та Банкса, дугласи, смереки. Почалися експерименти та промислове вирощування таких листяних екзо^в як дуб червоний, горiхи чорний, сiрий та шш1, бархат амурський робiнiя i т.д. На жаль, практично не збереглася документащя щодо цих дослiдiв, але багато висаджених порiд добре прижилися й збагатили рiзноманiття янiвських лiсiв.
На початку роботи Страдчiвськоl ЛДС головна увага придшяеться власне вивченню стану iнтродуцентiв у насадженнях заповщника та люоком-бiнату, що обумовлено специфшою планiв науково1 роботи ботсаду, шдроздь лом котрого е станщя.
Результати проведених обмiрiв на мошторингових стацiонарах представлено в табл. 1. З наведених даних видно, що люорослинш умови на вЫх дшянках сприяють доброму росту представлених тут деревних порщ, що по-силюе напругу конкурентно: боротьби мiж ними.
Табл. 1. Зведеш дат таксацШних показнитв мошторингових стацiонарiв
заповiдника "Розточчя "
Шифр Тип л1су Склад насадження Вк Кшьшсть дерев/га Запас (м /га)
МС-11 С29а С2ГСД С4Дч4КлГ 40 1360 293.5
МС-11С29б С2ГСД 6Дч2Кл2Г+С, Влч, Лп, Бр, Бк 40 1300 236.0
МС-11 С29в С2ГСД 7Мд2КлДч+ С, Г, Бр 40 1248 429.16
МС-16В9а С2БС 2БкМдДгС2КлЯв2Г+Б, Лп 30 3876 154.0
МС-16В9б С2БС 5БкМдКлСЯвГ+Б, Дг 30 3268 141.0
МС-16В9в С2БС 4Мд2С2ДгБкГ+Д, Кл 30 3032 226.0
Пiсля припинення з часу виникнення заповщника доглядових рубань, динамiчнi процеси формування насаджень цшком обумовлюються характером бюлопчних можливостей видiв, що його становлять. На стацiонарi МС-16-В9 сформувався головуючий ярус зi швидкоростучих модрини, дугласи,
поодиноких дерев смереки i самосiвних сосни i берези, причому модрина займае наддомiнуючу роль, далеко обiгнавши в рост всi iншi породи. Другий ярус складаеться з дуба, бука, явора, граба та шших аборигенних видiв. На всiх секцiях стацюнару МС-11-С29 також домiнують швидкорослий штроду-цент дуб пiвнiчний та модрина. Сосна практично повшстю випала з насадж-ення, хоча екземпляри, що залишилися, характеризуються добрим ростом. У головному ярус опинилися також клени [3].
З метою порiвняльного дослщження особливостей росту культур сосни звичайно!, дуба черещатого, бука лiсового, модрини японсько! (гiбридна форма?), дуба червоного та бархату амурського в умовах Украшського Роз-точчя закладено лiсiвничий стацiонар (Страдчiвське л-во, кв.40 вид. 10, 11, 13, урочище "Палатки").
Закладено лiсiвничi пробш плошд також у молодих змiшаних культурах (№ 5: Страдчiвське л-во, кв 55, вид.8; № 6: Страдчiвське л-во, кв.55, вид.11). Даш обмiрiв вказаних пробних площ вмщено в табл. 2.
Табл. 2. Основш таксацшш показники лшових культур стащонару "Палатки " _та урочища "Старий розсадник"_
Деревна порода Таксацшш показники Яшст показники
Б13, см Н13, м Усер, м3 п/га, шт. Ярус Тех.яшсть Перспект.
Пробна площа № 1
Модрина 36,9 23 1,05 245 1 Сучкат1 Домшант
Сосна зв. 24,1 21,5 0,44 290 1 Добра Сшвдомш.
Дуб черв. 24,0 21 0,46 120 1 Д.добра Сшвдомш
Дуб звич. 17,0 18 0,21 115 2 Добра Другоряд.
Граб зв. 8,9 10 0,04 85 3 - Пвдгш
Пробна площа № 2
Бархат ам. 21,3 17 0,32 115 2 Низька Другоряд.
Сосна зв. 27,0 21 0,51 365 1 Добра Домшант
Дуб черв. 23,1 20 0,41 180 1 Д.добра Домшант
Дуб звич. 22,4 18,5 0,34 85 1 Добра Другоряд.
Граб зв. 8,6 9 0,03 35 3 - Пвдгш
Пробна площа № 3
Сосна зв. 23,2 21,0 0,44 1 Добра Домшант
Дуб черв. 20,7 20,5 0,34 1 Д.добра Домшант
Дуб звич. 16,0 14 0,15 2 Добра Другоряд.
Граб зв. 11,8 11 0,06 3 - Пвдгш
Пробна площа № 5
Сосна зв. 3,4 3,1 960 1 Домшант
Модрина 5,6 5,4 120 1 Домшант
Дуб зв. 2,6 3,6 1140 1 Ствдом.
Яв1р 2,9 4,6 290 1 Ствдом.
Пробна площа № 6
Сосна зв. 6,1 5,2 830 1 Домшант
Модрина 8,3 8,0 100 1 Домшант
Осика 3,5 6,1 420 1 Другоряд.
Береза 3,6 5,6 360 1 Другоряд.
Дуб зв. 3,7 4,9 710 1 Ствдом.
Проведений попереднш таксацiйний аналiз зазначених пробних площ свiдчить про загалом добрий стан дослщжених культур i високу вiрогiднiсть формування тут високопродуктивних стiйких штучних деревостанiв у майбутньому. Експеримент з бархатом амурським (п\п № 2) показав, що ця порода цшком адаптувалась в умовах Розточчя i може входити до складу ль сових культур. Необхiдно, проте, зазначити, що бархат не варто садити разом з сосною звичайною, котра ютотно випереджуе його по росту i врештi-решт починае пригнiчувати. Найкращими супутниками бархата на Розточчi, очевидно, е дуб звичайний, липа, граб.
З метою вивчення динамжи люокультурного виробництва у Страд-чiвському НВЛК ми провели аналiз проек^в лiсових культур на предмет впровадження штродуцент1в (табл. 3). Як видно з представлених даних, найбшьший асортимент деревних порщ використано у культурах 1970-го року, найбшьше екзо^в, натомiсть, висаджувалось у культури у 50-т роки. На жаль, згодом видовий набiр дерев зменшуеться, лише вже у 2000 р. спостерь гаеться збшьшення рiзноманiття в люових культурах, що створювалися...
Табл. 3. Породний складл'шових культур Страдчiвського НВЛК
Р1к посадки 1957 1970 1980 1990 2000 2001 2002
Площа, га 49,1 41,3 27,7 31,2 44,6 50,5 55,4
Кшькшть посадкових м1сць
С 39700 58400 31700 74500 55300 67240 79250
Д 42000 44000 31700 22500 86700 71860 63660
Бк 22100 27000 12800 28400 19590 21160
нн ¡и Яв 4500 13100 7200 18300 12200 6160
д ь о Кл 6300 11300 2700 7700 11750 22290
Яс 8600 3200 3400 3100 120 2620
К а Рц О Лп 3700 4100 330 500
О с Влч 3200 1630
< Б 1000
Г 2300
Чрш 3500
Всього 96600 153500 113300 117000 203600 183090 197270
Площа, га 46,5 30,2 25,5 31,2 11,1 21,8 26,6
Мдс 119300
Мде 5300 5600 3300 2200 720 880
См 6800 500 5600 2300 2090 8100
^ к 2 * Дч 14500 25700 5700 2500
Гор 600
РЦ о Н С Брх 6100
X нн Сб 3100
Акб 7200
Всього 150800 37800 11800 8900 4500 2810 11480
Разом 247400 191300 125100 125900 208100 185900 208750
Позитивним фактом е те, що у 50-70-т роки широко впроваджувались в насадження щнш, хоч i другорядш в люогосподарському вiдношеннi абори-геннi дерева, наприклад, черешня, та штродуценти, особливо таю щнш, як
горiхи сiрий i чорний, бархат амурський, дуб червоний, смерека. У той же час, невиправдано багато (без апробаци) садили у 50-т роки модрини си-бiрськоl, котра в умовах Розточчя не прижилася i практично повшстю випала з насаджень вже через 15-20 роюв тсля посадки. З 70-х рокiв замють си-бiрськоl садять европейську (судячи з фенотипу дерев у посадках - також японську та пбридш мiж ними форми) модрину, котрi прекрасно ростуть, пе-реганяючи ус мiсцевi породи вже з перших роюв пiсля посадки.
Розташованi на рис. 3 дiаграми i графжи наочно демонструють дина-мiку участ iнтродукованих порiд у створюваних за останш 40 рокiв культурах Стра^вського навчально-виробничого лiсокомбiнату.
Враховуючи, що за останнi десятирiччя в насадженнях люокомбшату проведено достатню кiлькiсть дослщжень щодо люогосподарсько! та бюло-пчно! цiнностi iнтродуцентiв, така ситуацiя неприпустима. Адже таю породи, як горiхи чорний та Ырий, дугласiя, модрини европейська й японська, смерека, сосна кедрова европейська, дуб червоний (на бщних едатопах) цшком позитивно себе проявили в умовах Украшського Розточчя i заслуговують на як-найширше впровадження в мiсцевi лiси [1].
60 т X 300000
50
а
£ 40
3
ос30
п
а
I 20
4 В
10
0
250000
200000 13
150000
100000 н "3
50000 ^
1 Площа загальна 1 Площа з штродуцентами
■ Посадкових мкць всього
■ 1нтродуцент1в
3 4 5 Рiк посадки
Рис. 1. Динамка участi iнтродуцентiв у лкових культурах, що створено у
Страдчiвському НВЛК
Необхщно активiзувати роботи з впровадження штродуценпв у лiсовi культури Страдчiвського НВЛК, як тих, щодо перспективной! яких немае сум-нiвiв, так i нових, експериментальних. Така робота ведеться кафедрою люових культур НЛТУ Украши: упродовж кшькох останшх рокiв у культури введено сосну жорстку з метою дослщження росту ще! породи в умовах Розточчя.
Першочерговим завданням е негайний облж дiлянок з участю стиглих дерев дугласй, веймутки та модрини, створення генних резерватiв чи на-сшневих дiлянок на !х основi та селекцшна робота, спрямована на вiдбiр плю-сових дерев цих порщ. Особливо актуальним це уявляеться для сосни Веймута, декшька дерев котро! збереглося у кварталах 49-50 Стра^вського лiсництва.
Лiтература
1. Гринюк Ю.Г. Характеристика дю1в Яшвського Розточчя// Тези м1жнар. наук.-практ. конференци "Проблеми та перспективи розвитку дю1вничо'1 осв1ти, науки та виробниц-тва", Льв1в, 14-16 кв1тня 1999 р., Льв1в, 1999. - С. 41-42.
2. Лювницькч досдщження на Розточч1. В-во "Каменяр." Л. - 1972.
0
3. Лггопис природи, зведений том 10-лiтнiх дослщжень 1985-1995/ Природний запо-вiдник "Розточчя". - 1вано-Франкове, 1996. - Книга 9.
4. Пясецький А.Л. Про побудування i бiологiчний розвиток ряду титв украшського лiсу. Укра'шське видавництво, 1942. - 117 с.
5. Швадчак 1.М., Бондаренко В.Д., Чернявський М.В. Короткий путiвник по на-уково-дослiдних об'ектах Львiв, 1995, 48 с.
УДК 581.527.7 Acnip. Г. Б. Лукащук1 - НЛТУ Украти
РОСЛИНН1СТЬ ЗРУБ1В ГОРГАН
Вивчено хiд природних змiн на заростаючих зрубах рiзних типiв i вiку. Наведено результати дослщжень рослинностi зрубiв Горган, видiлено 16 варiантiв рослин-них угруповань.
Doctorate H.B. Lukashchuk - NUFWTU Vegetation of Cutovers of Gorgany
The course of natural changes on the overgrowing cutovers of different types and age has been studied. The research results of vegetation of the cutovers of Gorgany are showed, 16 variants of vegetable groupments have been selected.
Вступ
В1рне уявлення про рослинний покрив, яке вщповщае географ1чним i кшматичним факторам м1сцевост1, е обов'язковою умовою для здшснення за-ход1в щодо вщновлення природних угруповань [5].
Люовщновлення е одшею з найважлив1ших проблем люового госпо-дарства Украши. Особливо це стосуеться природного вщновлення лшв, яке формуе люостани майбутнього. Для впевненост в усшшному природному поновленш треба вивчити хщ природних змш на заростаючих люосжах р1з-них тишв. Тшьки знання природного ходу змш рослинного покриву на зрубах р1зного типу дае можливють планувати л1с1внич1, охоронш та люокуль-турш заходи [6]. Потр1бно знати не тшьки характер змши порщ, а й динамжу надгрунтового покриву.
Об'екти та методика дослщжень
Метою нашого дослщження було наукове узагальнення матер1ал1в 16 дослщних дшянок зруб1в Горган, що виникли протягом останнього десяти-р1ччя. Дослщження проводили в Надв1рнянському, Ворохтянському, Осмо-лодському та Болех1вському держлюгоспах.
Районом наших досл1джень були Горгани. Вони належать до Прськокар-патського (Вишювсько-Гринявського) геоботашчного округу, для якого харак-терними е смереков1 люи з домшкою бука, ялищ, явора та в'яза голого [4].
Геолопчна будова регюну неоднорщна. Швшчна, зовшшня частина складаеться 1з глинистих i частково менштових сланщв, а центральна утво-рена переважно твердими "ямненськими" шсковиками, яю, вивггрюючись, утворюють камеш-глиби. Швденна, привододшьна частина складаеться 1з товщ "магурських" шсковиюв i глинистих сланщв. Грунтотворними породами
1 Наук. кер1вник: д-р бюл. наук П.Р. Третяк, проф. - НЛТУ Украши
