CC BY
18
Лггература
1. Краснов В.П. Науковi основи використання продукцп лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення лiсiв/ Автореф. ... дис. д-ра с.-г. наук. - К., 2000. - 43 с.
2. Орлов О.О., 1ркл1енко С.П., Турко В.М., Кал1ш О.Б. Комплексна радюеколопч-на ощнка ресурав дикоросло'1' лшарсько'1' сировини по твденному тренду Чорнобильських аварiйних випадiнь// Наука. Чорнобиль-98. - Наук.-практ. конф. (м. Кшв, 1-2 квiтня 1999 р.): Збiрка тез. - Кшв, 1999. - С. 26-31.
3. Орлов О.О., Кал1ш О.Б. Накопичення радiонуклiдiв рослинами нижнiх яруав ль сово'1' рослинностi// Основи люово'1' радюекологп/ Патлай 1.М., Краснов В.П., Савущик М.П., Пшчук В .Я., Табачний Л.Я. та ш./ Пiд ред. М.М. Калетника. - К.: Держкомлюгосп Украiни, 1999. - С. 101-125.
4. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Люова типология. - Харкiв: ХАУ, 2002, ч.2. - 204 с.
630*907.9: 598.2 Доц. 1.В. Рижак, канд. с.-г. наук;
acnip. А. Б. Невпорана - УкрДЛТУ
ОРН1ТОЛОГ1ЧНИЙ НАУКОВО-ПВНАВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ЯК ОДИН З НОВИХ П1ДХОД1В РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦП НА РОЗТОЧЧ1
Присутнiсть фауни в лiсах ютотно пiдвищуe атрактивнiсть (привабливiсть) ландшафт з рекреацшно'" точки зору. У цьому вiдношеннi особливо багатими е заповiднi об'екти: бiосфернi та природш заповiдники, нацiональнi природнi парки, заказники, заповщш урочища та iн. Бiорiзноманiття фауни в них значно багатше порiвняно з при-леглими територiями, на яких ведеться господарство, чому передуе наступне.
1снуе цiла низка засобiв i способiв прямого i опосередкованого використання фаунiстичних ресурсiв з метою рекреацп. Ми пропонуемо цшком новий пiдхiд - ор-штолопчний науково-пiзнавальний туризм на базi природно-заповщних об'ектiв.
Ключов1 слова: туризм у лiсi, птахи.
Doc. I.V. Ryzhak; assist. A.B. Nevporana- USUFWT
The ornithological science- cognitive tourism as one of the new way development recreation on Roztochia
The presence of fauna in the forests raises the engaging of the landscapes of recreation point of view. That is why the special rich are the protected objects: biosphere and natural preserves, national natural parks, reservations and others. The fauna is more richest at those than at adjacent territories where the economy is leading.
There is a range of means and ways straight and undirected using faunistic resources with the aim of recreation. We offer the entirely new approach - the ornithological science- cognitive tourism on the base of natural - protected objects.
Keywords: tourism in the forest, birds.
Географ1чний район Розточчя е крайшм вщрогом Подшьсько"' височи-ни. Укра'нська дшянка Розточчя бере початок у райош Львова i 60-ти кшо-метровою горбопрною смугою простягаеться на швшчний захщ, до кордону з Польщею. Ширина ще" смуги коливаеться в межах 5-35 км.
1сторичний огляд
На кшець XIX ст. у Росшськш 1мперп у багатьох культурних центрах проводилась пропаганда охорони природи (у першу чергу охорони люу i пта-х1в). Природоохоронш виставки, як i дш "деревонасадження", були в той час новою i дуже усшшною формою вггчизняно"' пропаганди охорони природи.
Проте шонери охорони природи цим не обмежились. Кшвське орнiтологiчне товариство iм. Кесслера оргашзувало в 1914 р. спещальш природоохороннi курси екскурсоводiв. Ялтинське вщдшення Кримсько-Кавказького гiрського клубу в тому ж рощ випустило для екскурсаилв особливi зошити для запису-вання вражень i спостережень з природоохоронними закликами. З кiнця XIX ст. за природоохорону почала говорити преса. Кшвський геолог П.А. Тут-ковський у 1893 р., у газет "Кшвське слово" писав про захист шж^в, озеле-нення мiст, природоохороннш ролi у вихованнi дiтей та необхщшстю утиль зацп шкiдливих вiдходiв (1). Статтi (а то й роздши) з'являлись у багатьох природно-наукових журналах: "Любитель природи", "Птицеведение и птицеводство", "Орнитологический весник", Природа"... Публжацн в основному стосувались охорони домашшх i мисливських тварин, загибелi риб вiд заб-руднення рж, захисту пам'ятникiв природи, охоронi лiсiв, птахiв. Так по пи-таннях з охорони птахiв з 1870 до 1917 р. у Роси було опублшовано близько 100 рiзних книг i наукових статей.
Сучасний стан природно-заповщних об'ект1в Льв1вщини
Збереження усього багатства природного рiзноманiття залежить вiд рiз-номанiття категорiй природно-заповщного фонду. Класифiкацiя категорiй - це конститущя заповщно! справи. Тiльки зараз можна ощнити наскiльки багатог-раншшою стала заповiдна справа в Укршт завдяки введенню до класифжацн природно-заповщного фонду таких категорiях, як нацюнальний природний парк та регiональний ландшафтний парк. Структуру природно-заповiдного фонду Львiвськоl областi наведено у табл. 1. Розташування головних об'екпв ПЗФ наведено на картi-схемi 1.
На сьогодш на територи Львiвщини функцюнуе 332 об'екти природно-заповiдного фонду рiзних категорiй заповiдностi загальною площею 111205,3 га (2). З них заповiднi об'екти природного походження займають 93,34 %, а штучно створеш -6,66 %. Загальна юльюсть об'екпв з 1994-2003 рр. з 415 зменши-лась до 332, що вважаеться абсолютно новим явищем. Це пояснюеться наступ-ним за останш 10-15 роюв у Сврош розпочався процес "глобалiзацil" заповщно-го фонду, Львiвщина в цьому вщношенш не е винятком. Суть глобалiзацil поля-гае в тому, що вщносно дрiбнi об'екти ПЗФ з консервативною формою збереження (заказники, заповщш урочища, пам'ятки природи) поступово включають-ся до бшьших за площею заповщних об'ектiв полiфункцiонального призначення (нацiональнi природнi парки (НПП), регюнальш ландшафтнi парки (РЛП)), втрачаючи при цьому свш попереднiй статус i набуваючи нового, як правило, вищого. Це процес не спонтанний, а цшеспрямований i перебувае пiд контролем державних природоохоронних заходiв.
На Розточчi е усi передумови оргашзаци i розвитку орнiтологiчного наукового туризму:
• екзотичтсть;
• зручтсть в оргатзаци (зручне транспортне сполучення Льв1в - 1в.Франкове);
• доступтсть спостережень за птахами;
• залучення фах1вщв-орттолопв.
Табл. 1. Структура природно-заповiдного фонду Львiвсько'i областi
№ з/п | Категор1я |К-сть |Площа, га| %
Запов1дш об'екти природного походження
1 Природний заповвдник 1 2084,5 1,8
2 Нащональний природний парк 2 42762,6 38,4
3 Регюнальний ландшафтний парк 3 28276,1 25,4
4 Заказники: Ботатчний Пдролопчний Ентомолопчний Загальнозоолопчний Ландшафтний Л1совий Орттолопчний 6 3 1 3 13 9 2 250.6 334.7 0,5 4563 11977,1 10330,5 836 0,2 0,3 4,1 10,7 9,3 0,7
37 28292,4 25,4
5 Пам'ятки природи: Ботатчна Геолопчна Пдролопчна Комплексна 108 18 33 17 568,53 188,93 11,59 1526,1 0,5 0,2 0,04 1,4
176 2295,15 2,14
Разом 219 103711 93,34
Штучно створена запов1дш об'екти
6 Заповвдт урочища 48 6501,7 5,8
7 Парки-пам'ятки природи садово-паркового мистецтва 61 944,22 0,8
8 Ботатчт сади 3 42,7 0,06
9 Зоолопчний парк 1 5,90 -
Разом 113 7494,52 6,66
Всього 332 111205,3 100
Одним з об'екпв оргашзаци орштолопчного наукового туризму е при-родний заповiдник "Розточчя".
На формування фауни заповщника i Розточчя загалом iстотно вплину-ли особливостi географiчного розташування i рослинного покриву. З одного боку Розточчя межуе з Прикарпаттям (Карпати), з шшого - Полюсям, й одно-часно належить до люостепово! зони. Через Розточчя (з боку Карпат) проходить межа поширення смереки, ялищ бшо!, бука лiсового, Полiсся - сосни звичайно!, якi поряд з шшими породами, перекриваючись, сформували тут рiзноманiтнi типи лiсiв (близько 80 % рiвнинноl частини Укра1ни). Поряд з поширенням деревно-чагарникових порiд, на Розточчя проникла чимала кшь-кiсть тварин i рослин з Карпат i Полiсся. Одночасно тут простежуються й бютошчш зв'язки з iншими регюнами та широтами, що проявляються в обмь нi рослинним i тваринним матерiалом. З мiграцiею смереки з швшчних широт Карпат, а потм, у середньому голоценi, на Розточчя проникли тварини сибiрського, а з широколистяними лiсами з швдня, пiвденного заходу - пред-ставники европейського, середземноморського та шших тишв фаун.
Важливим екологiчним чинником е проходження через Розточчя частини Головного европейського водороздшу, звщки води розтшаються в Чор-не та Балтшське моря, звiдки походить i назва району. Долинами i водотока-
ми зазначених басейшв шдшмаеться на Розточчя чимала кiлькiсть рiзних ви-дiв тварин.
Як наслщок вище описаних обставин, на Розточчi сформувалися над-звичайно рiзноманiтнi та своерщш, складнi за структурою, бюкомплекси, якi не мають аналогiв у свiтi. Наприклад, з "карпатських" видiв тут трапляються плямиста саламандра та довгохвоста сова, "полюьких" - очеретяна ропуха, болотяна черепаха, водяний вуж, строката мухоловка, лось та ш. Основним мюцем проживання срiблястого та жовтоногого мартинiв - гшздових птахiв Розточчя, е узбережжя Чорного та Балтшського морiв. Власне у мшаному характерi рослинного i тваринного свiту й полягае ушкальшсть Розточчя,
Нижче коротко зупинимося на розглядi орнiтофауни Розточчя. З 484 ви-дiв хребетних, виявлених у захщних областях Укра!ни, на Розточчi зафiксовано не менше 360 (75 %), а в межах заповедника близько 250 таксошв (69 %).
Найбшьш представленим серед хребетних е клас птахiв. З 315 видiв птахiв Захiдного регiону Укра!ни понад 265 видiв зафiксовано на Розточчi (табл. 2), з яких 170 - у межах заповщника (4).
Табл. 2. Розподт чтах'кв Розточчя по рядах Iхарактеру перебування
Ряди Заг. к-сть вид1в Кшькшть вид1в за характером пе] зебування
осших гшздових прол1тних зал1тних зимуючих н.
Гагаропод1бт 2 - - 2 - - -
Норцепод1бн1 5 - 5 - - - -
Пел1канопод1бн1 2 - - 1 1 - -
Лелекопод1бн1 10 - 5 - 5 - -
Гусепод1бт 24 - 8 9 7 - -
Соколопод1бн1 25 3 7 6 7 2 -
Куропод1бн1 6 4 1 - - - 1
Журавлепод1бн1 8 - 7 1 - - -
Сивкопод1бн1 43 - 15 16 11 - 1
Голубопод1бт 5 2 3 - - - -
Зозулепод1бн1 1 - 1 - - - -
Совопод1бн1 12 6 - - 4 - 2
Др1млючопод1бн1 1 - 1 - - - -
Стрижепод1бн1 1 - 1 - - - -
Ракшопод1бт 4 1 2 - 1 - -
Дятлопод1бн1 9 8 1 - - - -
Горобцепод1бн1 10 29 55 1 10 5 7
Всього 265 53 112 36 46 7 11
Така рiзниця у видовш рiзноманiтностi пояснюеться бiотопiчними особливостями "Розточчя". Близько 92 % територп заповiдника - покрита ль сом площа. Болота, водойми, луки мають фрагментарне поширення. Як нас-лiдок, водно-болотнi птахи, порiвняно з прилеглими територiями, тут слабо представлен чи трапляються спорадично. Найбшьш рiзноманiтною i численною е група птахiв, гнiздування котрих пов'язано з лiсовими екосистемами. Домшують i спiвдомiнують зяблик (Fringilla сое1еЬБ Ь.), малинiвка (БпШасш гиЬеси1а Ь.), рiзнi види вiвчарикiв, кропив'янок, дроздiв й iнших птахiв. Серед заростей водно-болотно! рослинностi на гшздуванш переважають борсучок
(Acrocephalus schoenobaenus), очеретяна вiвсянка (Emberiza schoeniclus), велика i чагарникова очеретянки (Acrocephalus arundinaceus L, dumetorum Blyth.), крижень (Anas platyrhynchos L.), червоноголова чернь (Aythya ferina L.), бугай (Botaurus stellaris L.), та низка шших видiв. Мешканцi водно-бо-лотних угiдь заповiдника тiсно пов'язаш з прилеглими водними акваторiями, сусщшх водойм, роздiлених дамбою (рибогосподарськi водойми заплави р. Верещиця). Так, крижень, червоноголова чернь, вщгшздившись на заповщ-них територiях (ур. Заливки), переселяються на воднi плеса.
Не можна обшти увагою населення водоплавних пт^в рибогосподарсь-ких ставiв. Тут у значнш кiлькостi гнiздяться звичайний мартин (Larus ridibun-dus L.), лиска (Fulica atra L.), червоноголова чернь (Aythya ferina L.), звичайна водяна курочка (Gallinula chloropus L.), крижень (Anas platyrhynchos L.), великий норець (Podiceps cristatus L.), чорношиш норець (Podiceps nigricol-lis C.L. Brehm.), шрощокий норець (Podiceps griseigena Bodd.), чубата чернь (Aythya fuligula L.), бiлощокий (Chlidonias hybrida Pall/) i чорний крячки (Chlido-nias nigra L.) та низка шших видiв. Майже вс водойми заселеш лебедем-шипуном (Cygnus olor Gm.). На узбережжях гшздиться чимала кшьюсть рiзних видiв куликiв (бекас (Gallinago gallinado L.), травник (Tringa totanus L.), великий веретенник (Limosa limosa l.), малий зуйок (Charadrius dubius Scop.), перевiзник (Ac-titus hypoleucos L.). На луках переважають польовий жайворонок (Alauda arven-sis L.), лучний чекан (Saxicola rubetra L.), лучний щеврик (Anthus pratensis L.), жовта i бiла плиски (Motacilla flava L., alba L.), бекас (Gallinago gallinado L.) (3).
З ряду Голшастих територiю заповщника вiдвiдують чорний лелека (Ciconia nigra L.) i бший лелека (Ciconia ciconia L.), сiра чапля (Ardea cinerea L.). Усi щ види гнiздяться на Розточчi. Характерно, що чорний лелека заселив Розточчя тшьки 15-20 рокiв тому. Напроти дирекци заповiдника, у ль сах Страдчанського учлiсокомбiнату, розташовуеться колотя Ырих чапель, у якiй нараховуеться близько 150 житлових гнiзд. На базi ще! колони у 1995 рощ створено заказник "Ятвсью чаплГ (16 га).
Особливо! уваги заслуговують Соколоподiбнi (деннi хижi) птахи. На Розточчi найчастiше трапляються канюк (Buteo buteo L.), великий яструб (Acci-piter gentilis L.), малий яструб (Accipiter nisus L.), чеглик (Hypotriorchis subbu-teo L.), осо1д (Pernis apivorus L.). Рiдкiснi чорний шутка (Milvus korschus Gm.) та малий тдорлик (Aquila pomarina Ch.). Гордютю заповiдника е гнiздування у
Cтaвчaнському зaповiдному лiсництвi eдиноï пари на Розточчi орлана-бшохвос-та (Haliaeetus albicilla L.). Зазначений вид занесений до Свропейсько1' червоно1' книги. В зaповiднику пара пт^в вже бiльше десяти роюв щорiчно виводить по 1-2 пташенят.
З роду Куриних у заповщнику зрiдкa гнiздяться сiрa курiпкa (Perdis perdis L.), залггають тетерев (Lyrurus tetrix L.) та перепел (Coturnix cotur-nix L.). Зaповiдник повною мiрою репрезентуe ряд Голубоподiбних птaхiв. У лiсaх гнiздяться припутень (Columba palumbus L.), синяк (Columba oenas L.), звичайна горлиця (Streptopelia tutrur L.), на дшянках забудов - сизий голуб (Columba livia L.) i кшьчаста горлиця (Streptopelia decaocto Frivald.).
Не можна оминути увагою i Cовоподiбних птaхiв. Нaйбiльш числеш-шою e сiрa сова (Strix aluco L.). Значно рiдше зустрiчaeться вухата сова (Asio otus L.), а в осшньо-зимовий перiод залпж: пугач (Bubo bubo L.). Щкаво, що на прилеглих територiях на гшздуванш виявлеш довгохвоста (Strix uralensis Pall.) i болотяна сови (Strix nebulosa I.R. Forst.), сичик-горобець (Glaucidium passeri-num L.), хaтнiй сич (Athene noctua Scop.). Узлiсся i вирубки нaселяe дрiмлюгa.
З ряду Рaкшоподiбних уздовж водотокiв звичайна на гшздування бла-китна рибалочка. Cеред нагромаджень кaмiння, у щiлинaх скельних виходiв i зсувiв селиться одуд. Люостани зaповiдникa зaселенi майже вшма видами дятлових птaхiв фауни Украши, за винятком трипалого - типового мешканця смерекових мiшaних лiсiв Карпат.
Звичайно, вищою рiзномaнiтнiстю характеризуються Горобцеподiбнi птахи (85 видiв). З року в рж помiтно зростae чисельшсть лiсового жайворон-ка, жовтоголовоï плиски, чорноголовоï чикалки, звичaйноï чечевицi. Зви-чайний на зимувaннi сiрий сорокопуд. Зi зменшенням шпaкiвень усе глибше i глибше у лiс проникae шпак. Cорокa i сiрa ворона найчастше гнiздяться по периферiï люових мaсивiв. Поряд iз шкодою, Ыра ворона, знищуючи хвору i заражену гельмштами рибу, до певноï мiри приносить користь рибному гос-подарству. Ора ворона e бiологiчним тупиком для внутршшх пaрaзитiв риб. Загрозливо високоï чисельностi сягae крук. Рашше цей вид заселяв вiддaленi куточки люу. Тепер звик "до людини" i часто наносить чимaлоï шкоди приро-дi. З Карпат на Розточчя зрщка зaлiтaють горiхiвкa i оляпка. Рщко трапляються рябогруда кропив'янка, зaхiдний соловейко, синьошийка, бшобровий дрiзд, просянка та iн. В межах Украши тшьки на Розточч^ в передгiрних i рiвнинних люах Закарпаття гнiздиться короткопалий пiдкоришник.
Очевидно, що район Розточчя загалом i територiя зaповiдникa зокрема за умови граматичного виршення питання, цiлком придатна для орштолопч-ного пiзнaвaльного (дидактичного) туризму. Шзнавальш маршрути цiлком можуть пролягати по дамбах мiж водоймами та територieю зaповiдникa, вь докремленого вщ водойм спростованим руслом р. Верещиця. Рiдкiснi види птaхiв можна спостершати з допомогою бiноклiв та шдзорних труб. Пiзнa-вaльнi маршрути можуть закладатись i в шших районах регiону без нанесен-ня шкоди дикш природi.
Орнiтологiчний науково-шзнавальний туризм може бути призначеним для фахових оршголопв, орнiтологiв-aмaторiв, вишколу вчителiв, учнiв та студентiв тощо.
В уЫх кра!нах свiту заповщання територiй поеднуеться з рекре-ацшною дiяльнiстю. Не позбавлена тако! можливост й Укра!на. Актуаль-нiсть питання посилюеться й тим, що в Укра!ш розпочато формування нащ-онально! еколопчно! мережi. Загалом проблеми поеднання заповщання тери-торiй i !х рекреацiйних можливостей можна звести до чотирьох груп. Органiзацiйно-правовi проблеми:
• дшче законодавство 1 тдзаконт акти недостатньо враховують особливост природоохоронно!' дiяльностi та рекреаци;
• приналежтсть до рiзних мiнiстерств i ввдомств об'ектiв ПЗФ, оподаткування, система облшу i фiнансування потребують удосконалення.
Екологiчнi проблеми:
• система ввдведення територш пiд ПЗО не завжди рационально враховуе питання охорони лiсiв, лук, болiт з точки зору представления вше!' гами бюто-тв i населення фауни;
• проведення лiсогосподарських заходiв у лiсах природо-заповвдного фонду (реконструктивнi рубання i вдосконалення методiв догляду за лiсами, спря-мованими на формування стiйких коршних деревостанiв).
Економiчнi проблеми:
• головною проблемою е загальна бiднiсть населення. Як наслщок - зневажан-ня природоохоронного законодавства, порушення його з метою отримання матерiальних благ.
• забезпечення стабiльного, достатнього i доцшьного фiнансування установ ПЗФ, економiчне стимулювання розвитку рекреаци.
• необх1дно створити умови для довгострокових iнвестицiй, будiвництва дорiг, придбання техиiки та обладнання, розбудови iнфраструктури туристичних ор-гатзацш.
• непередбачуванiсть законодавства, (особливо податкового i природоохоронного) виступае як окрема економiчна проблема, що перешкоджае довгостро-ковому плануванню розвитку люового господарства.
Соцiалbнi проблеми:
• складна сощальна ситуащя в регiонах i населених пунктах, де основою еко-номiки е пiдприемства лiсового i деревообробного комплексiв;
• недостатнiй розвиток та дiяльнiсть громадських екологiчних оргатзацш;
• тенденци надавати економiчному устху першочергового значення, ввдторг-нення еколопчних обмежень, якщо вони перешкоджають зростанню особис-того добробуту;
• зростання числа i обсягiв самовiльних рубань, прояви тшьово! економiки, ви-падки коруици;
• низька поiиформоваиiсть сусшльства про дiяльнiсть природоохоронних установ. ВЫ щ проблеми взаемопов'язаш та часто ускладнюються негараздами
у люогосподарському, агропромисловому, водному й шших секторах.
До прюритет1в перехщного перюду необхщно вщнести не тшьки вирь шення окресленого кола проблем, а й збшьшення об'еклв ПЗФ з найвищим статусом заповщност (тобто збшьшення кшькост власне заповщниюв). Важ-ливо ч1тко { системно сформувати прюритети екопол1тики для окремих реп-ошв Укра!ни щодо розбудови екомереж1 та розвитку рекреаци на !хтй основ1 в нових умовах функцюнування ПЗО.
Л1тература
1. Борейко В.С. Пути и методы природоохранной пропаганды// Серия: прирооохран-ная пропаганда. - К., 2002, вып. 18. - 248 с.
2. В.Б. Леоненко, М.П. Стеценко, Ю.М. Возний. Додаток до атласу об'екпв приро-до-заповщного фонду Укра'1'ни. - К.: Вид.-пол^аф. ц. "Кшвський ушверситет", 2003. - 119 с.
3. Марисова И.В., Талпош В.С. Птицы Украины. Полевой определитель. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1984. - 184 с.
4. Гузш А.1. Особливостi орнiтофауни i населення птахiв Розточчя/ Проблеми i пер-спективи розвитку природоохоронних об'eктiв на Розточчк матер. мiжнар. наук.-практ. конф. (с. Шкло, 6-7 липня 200 р.) - Львiв: Логос, 2000. - С. 132-134.
УДК 630* 41:42:44 Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк
Д1АГНОСТИКА СТАД1Й ЗАХВОРЮВАННЯ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЗБУДНИКАМИ РАКОВИХ ПУХЛИН
Аналiзуються етiологiя i поширення ракових хвороб бука. З метою точно'' дiаг-ностики розроблено шкалу стадiй захворювання бука збудниками ракових пухлин.
Ключов1 слова: буковi деревостани, раковi пухлини, стан дерев, стадiя захво-рювання.
Senior scientific employee P.Ya. Slobodjan - UMFRI
Diagnostics of stages of disease of beechen forest stands activators
of cancer tumours
The origin and distribution of cancer illnesses of a beech are analyzed. With the purpose of exact diagnostics the scale of stages of disease of a beech is developed by activators of cancer tumours.
Key words: beechen forest stands, cancer tumours, a condition of trees, a stage of disease.
Протягом бшьше ста роюв вчеш Свропи i Швшчно! Америки вислов-люють р1зш, часто суперечлив1 погляди на етюлопю захворювання бука збудниками ракових пухлин, серед яких видшяють маловивчеш гриби Nectria galligena Bres., Nectria ditissima Tul., Nectria соссinea (Pers.) Fr. i Nectria Lesion. Найбшьш поширена думка, що некрози - наслщок сшльно! дiяльностi комах i грибiв. Серед багатьох видiв комах i грибiв, знайдених у некрозах, найчастше згадуеться гриб нектрiя i личинки комах Cryptococcus Fagisuga, Xylococculus betuale [1]. Поряд з тим е публжаци [2], в яких роль комах у за-раженш бука раковими хворобами визнаеться не з'ясованою.
1нокулящею Nectria соссinea (Pers.) Fr. дерев, уражених Cryptococcus Fagisuga, встановлено, що розмiри пошкоджень залежать вiд iнтенсивностi зараження i не пов'язаш iз наявнiстю ходiв i трiщин, через котрi може прохо-дити iнфекцiя [2]. Активiзацil хвороби сприяе непружений (стресовий) фiзi-олопчний стан дерева. Водночас, iснування рiзних джерел стресу також може призвести до суперечливих висновюв про етюлопю раково'' хвороби бука.
Як показали дослщження науковцiв Закарпатсько'' дослщно! станци, буковi насадження передгiр'я Укра'нських Карпат у засушливi перiоди втра-чають свiй життевий потенцiал, частше пошкоджуються шкiдниками, уража-
