CC BY
51
мигрируют в Заливки со многих лесных кварталов заповедника. Размножение всех лесных амфибий на заповедной террасе реки Верещицы происходит на протяжении марта - первой декады мая в такой последовательности: Rana temporaria - Rana arvalis - Bufo bufo - Triturus vulgaris - Triturus cristatus - Hyla arborea.
Ключевые слова: заповедник "Расточье", амфибии, популяции, лесные экосистемы.
Gorban L.I. Fauna of forest amphibian species of "Roztochia" nature
reserve
On the territory of nature reserve "Roztochia" 11 species of amphibians are recovered. Among them all 6 forest species are included to Bern convention list. Most closely tied with forest ecosystems are: Bufo bufo, Triturus vulgaris, Hyla arborea and two Rana species: R. temporaria and R arvalis. "Zalyvky" is most valuable for conservation of local amphibians populations. This site has main value for reproduction of all amphibian species, that migrate in early Spring from forest to this site. Reproduction of all forest amphibian species, on the protected terrace of the Vereschytsia river valley, occurs during March -May in sequence: Rana temporaria - Rana arvalis - Bufo bufo - Triturus vulgaris - Tritu-rus cristatus - Hyla arborea.
Keywords: "Roztochia" nature reserve, amphibians, populations, forest ecosystems.
УДК 599. 423 Ст. наук. ствроб. 1.М. Горбань -
Природний заnовiдник "Розточчя "
ФАУНА ПТАХ1В ТА ССАВЦ1В ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Сучасна фауна укра!нсько! частини Розточчя об'еднуе 357 видiв хребетних тва-рин, з яких 83 % становлять види, що поширеш у природному заповщнику. Високий природоохоронний статус мають 74 % видiв, як тдлягають охорош зпдно з Бернсь-кою конвенщею. Також 19 % м^руючих видiв шаав та ссавщв тдлягае охорош зпдно з Боннською конвенщею. Найбшьш багатою е фауна шж!в, що становить 71 % вщ загально! кшькосп поширених тут видiв хребетних тварин. Вщ загального числа видiв хребетних, яю занесет до Червоно! книги, близько 70 % - це види пта-хiв. Серед шж!в переважають горобцеподiбнi, як становлять близько 41 % вщ загально! кшькосп вах виявлених на Розточчi видiв шаав. Серед ссавщв домiнують гризуни Muriformes (35 % вщ загально! кшькосп ссавщв репону) та хижаки Сат/ог-твя (24 %). Дрiбнi комахощш ссавщ (8огш/огте8) становлять близько 13 % вщ загального складу виявлених ссавщв.
Ключов1 слова: птахи, ссавщ, популяцп, рщюсш види, Укра!нське Розточчя.
Донедавна дослщження фауни хребетних тварин у швденнш частит Розточчя 1, зокрема, на територи сучасного заповщника, проводили польськ зоологи, як детально вивчали фауну та створювали м1сцев1 фаушстичш ко-лекци [6, 10]. Шсля Друго! свггово! вшни зоолопчш дослщження на швден-ному Розточч1 продовжили вчеш Льв1вського державного ушверситету та Льв1вського люотехшчного шституту [1, 2, 7].
Регулярш зоолопчш дослщження в укра!нськш частит Розточчя роз-почато з 1985 р. вщ часу заснування природного заповщника, що обшмае два люництва - Верещицьке та Ставчанське загальною площею 2084 га. Вщ того часу регулярно здшснюють загальнодержавну програму Лггопису природи заповщника, що мае на мет щор1чний анал1з стану популяцш як рщюсних, так { звичайних вид1в фауни. Вивчають фенолопчш явища у житт тварин, особливосл !х бюлогп, щор1чну динамжу чисельносп та щшьносл вид1в, як
пгдлягають регулярному контролю. Для оцгнювання чисельностi лгсових ви-дiв птахгв та ссавцгв заповiдника прокладено трансекти для облгку та монгто-рингу за станом популяцгй хребетних тварин. Вiдповiдно, на цих маршрутах створено i постшнг пробнг площi, на яких проводять облiк дрiбних ссавцiв (з допомогою ловчих цилiндрiв та спецiальних пасток - живоловок), або оцшювання щшьностг гнгздових видiв птахiв чи осглих ссавцiв. Окремi дослгджен-ня на всш територiï украшсько1" частини Розточчя проводили зггдно з загаль-новизнаними методиками [9] за бютошчним розподiлом або загальним тери-торiальним розмiщенням, розмноженням, весняними та осгнтми мiграцiями у птахiв. На територп заповiдника застосовано картографiчну методику дос-лiдження гнiздовоï орнiтофауни лiсових та болотних екосистем [3].
В умовах Розточчя найбгльш багатою е фауна птахiв, що становить 71 % вгд загальноï кiлькостi поширених тут видiв i, вiдповiдно, 70 % - види птахгв, що занесет до Червоноï книги Украïни (вгд загальноï кiлькостi видiв, якi занесено до Червоно1' книги). Серед птахгв переважають горобцеподiбнi, якi становлять близько 41 % вгд загально1' кшькостг всiх виявлених на пгвден-ному Розточчi видiв птахiв.
Багатим на видовий склад е лгсовий комплекс птахiв, де серед хижих птахгв домiнують яструб великий Accipiter gentilis, яструб малий Accipiter ni-sus, канюк звичайний Buteo buteo, шдсоколик великий Falco subbuteo. У ба-гатьох хижих видiв, що занесет до Червоно1' книги, розмiри мiсцевих попу-ляцгй помiтно скоротились (змiеïд Circaetus gallicus, орел-карлик Hieraaetus pennatus, шдорлик малий Aquilapomarina). Але в орлана-бглохвоста Haliaetus albicilla упродовж 20 рокгв чисельнгсть залишаеться сталою (Gorban, 1985) i на територп заповгдника щорiчно одна пара успгшно виводить 1-2 молодих. Значнi змгни вiдбулись у лiсових куриних птахiв, а саме, у тетерука Lyrurus tetrix стрiмко скоротилась кiлькiсть токовищ та сумарна кшькгсть гнiздових пар. На вгдмгну вiд тетерука, в орябка Tetrastes bonasia, в останнг роки чисельтсть зростае i цей вид почав поширюватись по всш територп швденного Розточчя, тодi як рангше (протягом останнгх 25 рокiв) траплявся лише в урочищах мисливського господарства Майдан.
До лгсових видiв iз сталою чисельнгстю популяцiй в останнi два деся-тилiття належать: коловодник лгсовий Tringa ochropus, слуква Scolopax rusticola, дятел середнгй Dendrocopos medius, сова сгра Strix aluco, жовна чорна Dryocopus martius, дрiзд-омелюх Turdus viscivorus, щеврик лiсовий Anthus tri-vialis, синиця чубата Parus cristatus, синиця чорна Parus ater. У таких лгсових видiв, як припутень Columba palumbus, одуд Upupa epops, крутиголовка Jynx torquilla, крук Corvus corax - чисельтсть помггно зростае i вони поширюють-ся по всьому Розточчю. Щорiчно чисельнiсть скорочуеться або помггно змг-нюеться у голуба-синяка Columba oenas, горлицг звичайно1' Streptopelia turtur, зозулг Cuculus canorus, жовни сиво1' Picus canus, жовни зелено1' Picus viridis, синицг довгохвосто1' Aegithalos caudatus, снiгура Pyrrhula pyrrhula, шдкориш-ника короткопалого Certhia brachydactyla. Не регулярно, у окремi роки, в лг-сах пгвденного Розточчя гнгздуються: чиж Spinus spinus, шишкар ялиновий Loxia curvirostra, чечевиця Carpodacus erythrinus, мухоловка бглошия Ficedu-
la albicollis, мухоловка мала Ficedula parva, горихвютка звичайна Phoenicurus phoenicurus.
Серед рщюсних люових видiв, що занесет до Червоно! книги Укра!ни i трапляються у заповiднику та по всш територи пiвденного Розточчя, чи-сельнiсть зростае у пугача Bubo bubo, сови довгохвосто! Strix uralensis, помгг-но скорочуеться або змшюеться у лелеки чорного Ciconia nigra, шулжи рудого Milvus milvus, сорокопуда Ырого Lanius excubitor.
Для водно-болотяних птахiв важливу роль вiдiграють ставковi ком-плекси вздовж кордотв заповiдника по долит рiчки Верещицi мiж с. Леле-хiвка та с. Страдч. Особливо важливе значення мае великий Ятвський став площею понад 200 га, який з давтх часiв ще називають Янiвським озером. Саме на цьому озерi гнiздуються найбiльшi в укра!нсьюй частинi Розточчя колони Ырих чапель Ardea cinerea (понад 200 пар) та мартитв звичайних La-rus ridibundus (понад 1500-2000 пар). Колотя чапель перебувае на територи орттолопчного заказника "Ятвсью чаплiм поруч iз садибою заповiдника i тут охороняеться. Чисельтсть гнiздових колонiй мартитв звичайних в ос-танне десяташття зазнала значних коливань i деякого скорочення мюцево! популяцп. Переважну бшьшють ставiв щороку восени звiльняють вщ води з метою вилову риби i наповнюють водою тшьки рано навест. Такий режим не зовЫм сприяе птахам, бо пiзно восени Ятвський став залишаеться без кормових ресурЫв i не мае значення для м^руючих видiв птахiв, а також i для зимуючих популяцш.
Серед водоплавних шж^в на ставках твденного Розточчя, вздовж кордону заповщника, з юнця 1970-х роюв почала гтздуватись чернь чубата Aythya fuligula, але стрiмко впала чисельнiсть бшооко! чернi Aythya nyroca, яка в юнщ 1980 - тих рр. у цьому регют була на межi зникнення [11]. Тiльки в остант роки чисельнiсть Aythya nyroca (зараз занесена до Червоно! книги) почала вщновлюватись i вона знову продовжуе гтздуватись на ставках i на-вггь в заплавi рiчки Верещицi. Стрiмке скорочення чисельностi було виявле-но у сiро!' качки Anas strepera та широкотски Anas clypeata, яке тривало про-тягом остантх 20 рокiв i лише в остант роки також почала вщновлюватись чисельтсть цих качок на ставах твденного Розточчя. Цшком шша ситуащя з чиркою бшьшою Anas querquedula, яка донедавна була звичайним видом на ставках Розточчя, але в остант 5-6 роюв пом^но скоротила свою чисельтсть (бшьше шж на 50 %). Також пом^но, що значт перепади чисельностi про-довжують вiдбуватись у лиски Fulica atra та норця чорношийого Podiceps nigricollis. До лучних видiв, яю мали значнi перепади чисельностi протягом остантх десятилт належить деркач Crex crex. В останнi 5 роюв його чисельтсть на Розточчi вщтворюеться i в сучасних умовах в урочишд Заливки та на луках Яворiвського вiйськового полiгону в гтздовий перiод оселяеться не менше 30-40 спiвочих самцiв цього виду.
Деюлька рiдкiсних видiв птахiв, яю занесено до Червоно! книги, трапляються на твденному Розточчi, як i в межах кордотв заповщника, лише тд час весняних або осштх перельотв. Серед них: гоголь Bucephala clangula (в час весняно! м^рацн у квiтнi на Яновському ставi е окремi пари та згра! - до
20-30 особин), кульон великий Numenius arquata (переважно у серпш та на початку вересня рееструються поодинок особини та згра1 - до 17-30 особин). Серед хижих m^xiB - сапсан Falco peregrinus, балобан Falco cherrug та скопа Pandion haliaeetus (поодинок особини цих сотшв полюють бшя берепв Янiвського ставу в серпш та на початку вересня), беркут Aquila chrysaetos та лунь польовий Circus cyaneus трапляються переважно у листопадi та грудш. В окремi роки в долит Верещищ перед осшшм вiдльотом злiтаеться до 3050 чорних лелек Ciconia nigra. Найбшьш численнi мiграцiï здiйснюе через Розточчя журавель Ырий Grus grus, зграï яких навеснi у березш нараховують до 20-50 особин, а у вересш-жовтш - понад 50-80 особин.
У багатьох водно-болотяних птахiв впродовж останшх десятилiть сформувались стшю адаптацiï до зимiвлi на Розточчь Серед них насамперед вiдомi численш зимiвлi чаплi сiроï Ardea cinerea, качки крижня Anas platyrhynchos, регулярш, але нечисленнi зимiвлi бугая Botaurus stellaris та лебедя шипуна Cygnus olor. Але найважливше, що завдяки багатим на врожа1' люам на Розточчi залишаеться зимувати багато люових видiв птахiв. Взимку в урожайш роки букових та грабових горшюв, для багатьох птахiв люи Розточчя е довготривалим присташвком для успiшноï зимiвлi. Сюди, в люи тв-денного Розточчя прил^ае зимувати багато птахiв пiвнiчноевропейських по-пуляцiй, особливо, це дрiбнi горобинш птахи. Серед них: синиця довгохвоста Aegithalos caudatus, га1'чка болотяна Parus palustris, га1'чка-пухляк Parus mon-tanus, синиця чубата Parus cristatus, синиця чорна Parus ater, синиця блакит-на Parus caeruleus, повзик Sitta europaea, шдкоришник звичайний Certhia fa-miliaris, чиж Spinus spinus, шишкар ялиновий Loxia curvirostra, сшгур Pyrrhula pyrrhula, костогриз Coccothraustes coccothraustes. Також розточанськ лiси е важливими для зимiвлi багатьох видiв дятлiв, що здiйснюють тривалi пере-мiщення у несприятливi сезони року: жовна сива Picus canus, жовна чорна Dryocopus martius, дятел середнш Dendrocopos medius, дятел малий Dendro-copos minor.
На швденному Розточчi в межах заповщника переважно поширеш ль совi види ссавцiв, серед яких домшують гризуни Muriformes (35 % вщ загаль-но1' кшькосл ссавцiв регiону) та хижаки Caniformes (24 %). З люових видiв дрiбних гризунiв найбiльше поширенi i чисельнi мишак жовтогрудий Sylva-emus tauricus, нориця руда Myodes glareolus, люкулька (горшковий вовчок) Muscardinus avellanarius. Але на жаль, у цих люових видiв, якi е основою тро-фiчних ланцюгiв багатьох хижих звiрiв та птахiв, в останне десятилтя по-мiтнi значш перепади чисельностi i тривалий спад загально1' чисельностi на всiх дослщжуваних лiсових дiлянках. У лучних екосистемах домшують таю види, як нориця польова Apodemus arvalis, мишка лугова Micromys minutus. Для останнього виду встановлено щшьшсть вздовж узлюь до 3-4 гшзд на 500 м маршруту, а вздовж лугових берепв рiчки Верещищ ïï щшьшсть досягала на 1 км маршруту до 9-11 гшзд. В останш роки зросла чисельтсть вов-чка Ырого Glis glis, який часто трапляеться у дубових та буково-дубових ль сах. Також цей вовчок дедалi часлше адаптовуеться до присутност людсько-го житла на узлюсях. До типових i чисельних видiв гризунiв у регiонi нале-
жать заець сiрий Lepus europaeus та бшка звичайна Sciurus vulgaris. Серед гризушв за тривалий перiод найпомiтнiше скоротилась чисельтсть мишiвки лiсовоï Sicista betulina у люових екосистемах, та хом'яка звичайного Cricetus cricetus в агроландшафтах. Значнi змiни у фаунi ссавщв Розточчя вщбулись останнiм часом саме серед гризушв. Рашше штродукований вид - ондатра Ondatra zibethicus, у два остант десятилггтя почала вщновлювати свою чисельтсть i знову зайняла бшьшсть мiсцевих водойм. Але найщкавшим е факт, що бобер европейський Castor fiber почав швидко поширювати свiй ареал з малих рiчок Балтiйського басейну у рiчки Чорноморського басейну. На сьогоднi бобри зайняли бшьшу частину пiвденного Розточчя i зареестро-ванi на кордонах заповщника.
Дрiбнi комахоïднi ссавцi (Soriciformes) в умовах заповiдника становлять близько 13 % вщ загального складу виявлених ссавщв. Серед них в люах домшують мiдниця звичайна Sorex araneus та мщниця мала Sorex minutus. Встановлено, що у засушливi роки чисельтсть цих дрiбних комахоïдних тварин помггно скорочуеться. У протiчних водоймах регюну (у малих рiчках та каналах) трапляються воднi види комахощних тварин - рясонiжка велика Ne-omys fodiens, рясонiжка мала Neomys anomalus (останню занесено до Черво-ноï книги Украïни).
Серед рукокрилих Vespertilioniformes найбшьш поширеними на Роз-точчi е нiчниця велика Myotis myotis, вухань звичайний Plecotus auritus, нето-пир малий Pipistrellus pipistrellus, кажан шзнш Eptesicus serotinus. Три види кажашв - нiчниця довговуха Myotis bechsteinii, тчниця ставкова Myotis dasycneme, широковух европейський Barbastella barbastellus - занесет до Червоно!" книги i трапляються вщносно рiдко. Бшьшсть з них на зиму вщш-тають, але вухань звичайний Plecotus auritus, у вщносно теплi зими, найчасть ше залишаеться у мюцевих печерах або на окремих горищах рiзних будiвель-них споруд [1, 2], особливо у рекреащйних зонах.
На територи украшсько1' частини Розточчя в останне десятилтя помь чено зростання чисельност багатьох хижих звiрiв. Значнi перепади чисель-ностi помiчено у вовка сiрого Canis lupus, собаки енотоподiбного Nyctereutes procyonoides, лисищ звичайно1' Vulpes vulpes, ласки Mustela nivalis, тхора темного Mustela putorius. Однак чисельтсть вовка Canis lupus на Розточчi зростае. У природному заповщнику одна Ым'я вовюв виводила молодих протягом 2005-2006 рр., але особливе зростання чисельност вовюв пов'язане зi сприят-ливими умовами для цих звiрiв на територи Яворiвського вiйськового пол^о-ну, який межуе зi заповiдником та Яворiвським нацiональним природним парком. Загальний природоохоронний режим завдяки цим природоохорон-ним територiям тепер iстотно сприяе збереженню вовкiв на Розточчi загалом.
Особливо значне зростання чисельностi за остант 10 роюв вщбулося у горностая Mustela erminea, де в урочищд Заливки та в долин рiчки Верещищ на 1 км трапляеться до 3-4 особин дорослих горноста1'в. Можливо з ростом чисельност горностая, який рашше був досить рщюсним видом i дос занесено до Червоно1' книги Украши, часпше почали спостерiгати змшу чисельнос-тi ласки Mustela nivalis. Також, за остант 7-8 роюв ютотно зросла чисель-
шсть видри рiчковоï Lutra lutra i в 2005-2007 рр. в украшсьюй частит Розточчя нараховували близько 30-35 особин видр, яю активно перемщались малими рiчками у рiзнi водойми (особливо у рибогосподарсью ставки) протя-гом рiзних сезонiв року. Дос видра е пiд охороною Червоно1' книги i навiть на територiях мисливських угiдь, площi яких на швденному Розточчi досить значнi - обершаеться законодавчо. Також зросла чисельтсть кунищ лiсовоï Martes martes, а у кунищ кам'яно1' Martes foina, яка оселяеться у населених пунктах, вона досить тривалий час (понад 15 роюв) залишаеться вщносно сталою. З аклiматизованих видiв дуже вдало адаптувались собаки енотовиднi Nyctereutes procyonoides, норка американська Mustela vison мае вщносно низьку чисельтсть, очевидно через загальну високу конкуренщю мiж хижи-ми ссавцями та не зовЫм сприятливi вузькi долини малих рiчок пiвденного Розточчя.
На вщмшу вiд згаданих вище видiв хижих звiрiв, на територiï твден-ного Розточчя зникла норка европейська Mustela lutreola, яко1' нам не вдалося виявити за остант 10 роюв зоолопчних дослiджень, а також, очевидно, зник i ют лiсовий Felis silvestris. Але одну особину люового кота було зареестровано у заповщнику 25 серпня 2009 р. Стабшьною залишаеться лише популяцiя бор-сука звичайного Meles meles, який у мюцевих листяних та змшаних люах мае особливо сприятливi умови для розмноження та зимiвлi. На 10 км лшв Яво-рiвського р-ну Львiвськоï обл. ми виявили до 2-3 Ымей борсукiв Meles meles.
Серед копитних звiрiв твденного Розточчя у заповiднику найбiльш чисельними е свиня дика Sus scrofa, та козуля европейська Capreolus capre-olus, а найбiльш малочисельними i нав^ь рiдкiсними - олень благородний Cervus elaphus та лось европейський Alces alces [1, 2]. Чисельтсть лося була високою лише протягом 1960-1970-х роюв, коли вщбулась значна ix мшращя з пiвнiчно-сxiдниx районiв Свропи [4, 5, 8]. Що ж стосуеться акшматизаци оленя плямистого Cervus nippon на швденному Розточч^ то вона виявилась невдалою. Плямистих олешв, випущених у лiси пiвденного Розточчя протягом 1960-х роюв, упродовж наступних десяташть винищили xижi звiрi та лю-дина. До останшх роюв на Розточчi цей олень збершаеться лише в напiвпри-родних умовах та в невеликих вольерах i, очевидно, не планують його по-дальшоï аклiматизацiï.
Л1тература
1. Гуз1й А.1. Фауна i населення хребетних Захщного регюну Украши. - Т. 1. Розточчя / А.1. Гузш. - К. : Вид-во "Либвдь", 1997. - 148 с.
2. Татарииов К.А. Фауна Хребетних Заходу Украши / К. А. Татаринов. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1973. - 256 с.
3. Bibby C.J. Bird Census Techniques / C.J. Bibby, N.D. Burgess, D.A. Hill. Academic Press. - London, 1992. - 257 p.
4. Chorazy A. Losie w lasach nadbuzanskich / A. Chorazy Lowiec Pol. - Warszawa, 1964. -
23-24.
5. Glowacinski Z. Wystepowanie oraz sondazowa ocena oddzialywania losia Alces alces (L.) na zbiorowiska lesne Zamojszczyzny / Z. Glowacinski, A. Kosior, P. Profus. Studia Osr. Dok. Fizjogr. PAN, 20: - Krakow, 1992. - 273-285.
6. Godyn Z. Rzadkie gatunki ptakow z rzedu Falconiformes obserwowane w latach 1920-1937 w poludniowo-wschodniej Polsce / A. Godyn. Arta Orn., 2, 8: - Warszawa, 1938. -133-144.
7. Gorban I. Current data on Status оf Eagles in the West Ukraine. USSR / I. Gorban. World Working Group on birds оf ргеу of the International Council for bird Ргеsегvation. - Berlin, 1985. -P. 28-29.
8. Graczyk R. Wystepowanie i liczebnosc losia (Alces alces L) w Polsce z uwzglednieniem przyczyn ekspansji terytorialnej / R. Gracxyk, W. Kaniewski. Roczn. AR. - Poznan, 1978. - 39-59.
9. Hagemaijer W.J.M. The EBCC Atlas of European Breeding Birds: Their Distribution and Abundance / W.J.M. Hagemaijer, M.J. Blair. Poyser. - London, 1997. - 903 p.
10. Niezabitowskie M. Przyczynek do fauny krengowcow w Galicii // Sr. komisji fizigeogr. -Krakow. 1890. - № 35. - S. 102-128.
11. Tucker G.M. Birds in Europe: their conservation status / G.M. Tucker, M.F. Heath. Bird Life Conservation Series. - Cambridge, 1994. - № 3. - 600 p.
Горбань И.М. Фауна птиц и млекопитающих заповедника "Рас-
точье"
Современная фауна украинской части Расточья объединяет 357 видов позвоночных животных, среди которых 83 % видов обнаружены в заповеднике. Высокий природоохранный статус имеют 74 % видов, которые охраняются международной Бернской конвенцией. Также 19 % мигрирующих видов птиц и млекопитающих охраняются Боннской конвенцией. Наиболее богата фауна птиц, которая составляет 71 % от общего количества видов местной фауны. Около 70 % от всего состава позвоночных, которые внесены в Красную книгу Украины, составляют птицы. Среди них преобладают воробьинообразные - 41 % от всего видового состава этих животных на Расточьи. Среди млекопитающих в видовом составе преобладают грызуны (Muriformes - 35 %) и хищные (Caniformes 24 %). Мелкие насекомоядные (Soricifor-mes) составляют всего 13 % от общего состава обнаруженных млекопитающих.
Ключевые слова: птицы, млекопитающие, популяции, редкие виды, Украинское Расточье.
Gorban I.M. Birds and mammals fauna of "Roztochia" reserve.
Recent fauna of Ukrainian part of Roztochia comprise 357 species of vertebrate animals, 83 % of which are distributed in nature reserve. High conservation status have 74 % of species, protected by Bern Convention. Also, 19 % of migrating bird and mammal species protected by Bonn Convention. The richest is bird fauna, that comprise 71 % of vertebrate animals distributed here. From overall number of animals listed in Red Book, 70 % are birds. Among birds passerines dominate, wich comprise about 41 % of bird species. Muriformes (35 % of all mammal species in region) and Caniformes (24 %) dominate among mammals. Small insectivorous mammals (Soriciformes) make up about 13 % of all recovered mammals.
Keywords: birds, mammals, populations, rare species, Ukrainian Roztochia.
1 2 УДК 599. 423 O.I. Дзизюк ; ст. наук. ствроб. 1.М. Горбань ;
С.Д. Татух3; M.I. Ковальчук3
ПЛЯМИСТИЙ ОЛЕНЬ (CERVUS NIPPON L., 1758) В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Заходи з а^матизацп плямистого оленя (Cervus nippon L.) в украшськш части-Hi Розточчя було здшснено у 1980-т роки. Акшматизащя цього виду ссавщв перед-бачала збагачення видового рiзноманiття мисливських упдь у европейськш зош ши-роколистяних лiсiв. Розселення плямистих олешв обгрунтоване на основi ïx високо
1 Товариство вшськових мисливщв та рибалок Захщного репону Украши;
2 Льв1вський НУ îm. 1вана Франка;
3 Держуправлшня охорони навколишнього природного середовища у Львîвськîй обласп
