CC BY
17
Численность оленей в охотничьих угодьях держалась на высоком уровне только первые 6 лет, а далее резко сокращалась. Среди причин сокращения числа животных в охотхозяйствах отмечены гибридизация пятнистого оленя с благородным в природных условиях, а также браконьерство.
Ключевые слова, пятнистый олень, акклиматизация, охотничье хозяйство, Рас-точье.
Dzizuk O.I., Gorban I.M., Tatuch S.T., Kovalchuk M.I. Sika deer (Cer-vus nippon L., 1758) in the Ukrainian Roztochia.
Acclimatization of Sika deer (Cervus nippon L.) in Ukrainian part of Roztochia was undertaken in 1980-is. Acclimatization of this mammalian species aimed enrichment of species diversity of hunting grounds in the European zone of broadleaved forests. Resettlement of Sika deer was justified on the basis of their high ecological plasticity to new environment conditions and successful experience in reproduction in enclosure. The number of deer on hunting grounds was high only the first six years, and then continuously declined. The reason of this decline on hunting grounds of hunting farm "Maidan" was hybridization between acclimatized individuals and natural population of Red deer, and also cases of poaching.
Keywords: Dappled deer, acclimatization, hunting farm, Roztochia.
УДК 595.789 Наук. ствроб. Ю.В. Канарський, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН УкраХни
ФАУНА ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: HESPERIOIDEA, PAPILIONOIDEA) УКРА1НСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ I ЗМ1НИ II ВИДОВОГО СКЛАДУ
Наведено результати 6araTOpi4HHx дослщжень фауни денних лускокрилих Ук-ра!нського Розточчя, видовий склад яко! нараховуе 124 види. Охарактеризовано рщ-юсш та зникаючi види безхребетних. Аналiз часових змш видового складу показуе, що протягом ХХ ст. вщбулося ютотне його збщнення (на 26 видiв), зменшення участи стенотопних i спецiалiзованих видiв та зниження загально! еколого-бюгеографiч-но! своерщносп населення денних лускокрилих. Загалом видовий склад фауни денних лускокрилих Укра!нського Розточчя становить 60 % фауни Укра!ни (208 видiв) i 67 % фауни Свропейсько! люово! зоогеографiчноi провшцп (185 видiв).
Ключое1 слова: денш лускокрил^ видовий склад, фауна, Розточчя.
Вщшраючи значну роль в екосистемах, передуЫм як консументи-фгго-фаги й запилювач^ денш лускокрил1 е одшею з найпом^шших у природ! груп комах i мають особливе науково-шзнавальне й естетичне значения. Вод-ночас, денш лускокрил1 виявилися особливо вразливими до антропогенних вплив1в i тому належать до одше! з тих груп тварин, котр1 опинилися шд заг-розою. Вони становлять значну частку в списках рщюсних i зникаючих вид!в безхребетних у багатьох кра!нах. До Червоно! книги Укра!ни [8] занесенi 27 вид!в, проте, за деякими даними, в Укра!ш з понад 200 вщомих вид!в денних лускокрилих 40-70 (тобто 20-30 %) перебувають шд загрозою зникнення р!зного ступеня, а 10-15 вид!в ймов!рно вже зникли [15]. Отже, швентариза-щя !х фауни i з'ясування трендiв змш у видовому скюд! е актуальним завдан-ням для розроблення стратеги збереження бiорiзноманiття у природних районах, як! мають особливу природоохоронну щншсть. До таких територш, безумовно, належить i Укра!нське Розточчя.
Попередш дат щодо видового складу денних лускокрилих Розточчя були отримаш внаслiдок опрацювання лiтературних джерел [6, 14, 16] i мате-рiалiв колекцп Державного природознавчого музею НАН Укра1ни. Загалом, починаючи 3i середини Х1Х ст., у цьому райош було виявлено 124 види денних лускокрилих (табл. 1). Даш щодо сучасного стану фауни i поширення ок-ремих видiв денних лускокрилих були отримаш шд час систематичних мар-шрутних дослiджень на Розточчi, починаючи з 1994 р. К^м того, протягом 2000-2004 рр. проводили стащонарш дослщження угруповань лускокрилих на 20 дослщних площах, 14 з яких були розташоваш на територи Природного заповщника "Розточчя" i НПП "Яворiвський" [5].
Загалом видовий склад фауни денних лускокрилих Украшського Розточчя становить 60 % фауни Украши (208 видiв) i 67 % фауни Свропейсько! люово! зоогеографiчноl провшци (185 видiв) [13, 17]. Як у цш провшци, так i на Розточчi переважають види з широкими палеарктичними, европейсько-си-бiрськими i захiднопалеарктичними ареалами.
Табл. 1. Видовий склад денних лускокрилих Украшського Розточчя, _його ареалогiчнi та екологiчнi характеристики 1_
Тип ареалу, Еко- Трофь Сучасне
№ Вид складов! ло- чна поширен-
з/п дов-готна ши- ротна пчна група спещ-атзацк ня у реп-от, бали
1 2 3 4 5 6 7
PAPILIONOIDEA
Papilionidae
1 Parnassius mnemosyne Linnaeus, 1758 ЗП т М1 Хм 3
2 Iphiclides podalirius Linnaeus, 1758 ЗП н Х2 ДТош 2
3 Papilio machaon Linnaeus, 1758 ТП п U Хош 3
Pieridae
4 Leptidea sinapis Linnaeus, 1758 ЗП т M1 Хош 4
5 Aporia crataegi Linnaeus, 1758 ТП т М1 ДТош 1
6 Pieris brassicae Linnaeus, 1758 ЗП т U Хош 4
7 P. rapae Linnaeus, 1758 К т U Хош 5
8 P. napi Linnaeus, 1758 ТП т U Хош 5
9 Pontia edusa Fabricius, 1776 ТП т U Хош 4
10 Anthocharis cardamines Linnaeus, 1758 ТП т M1 Хош 4
11 Colias palaeno Linnaeus, 1761 ее мб T Хм 0
12 C. hyale Linnaeus, 1758 ее т U Хош 4
13 C. alfacariensis Berger, 1948 ЗП н X1 Хов 1
14 C. myrmidone Esper, 1781 е н Х2 Хов 0
15 C. crocea Geoffroy, 1785 ЗП н U Хош 4
16 Gonepteryx rhamni Linnaeus, 1758 ЗП т M1 ^в 5
Lycaenidae
17 Hamearis lucina Linnaeus, 1758 е н М1 Хов 0
18 Lycaena helle Denis & Schiffermüller, 1775 ее б H Хм 3
19 L. phlaeas Linnaeus, 1761 Г п U Хов 4
20 L. dispar Haworth, 1803 ее т Н Хов 3
21 L. virgaureae Linnaeus, 1758 ТП т М1 Хов 3
1 2 3 4 5 6 7
22 L. tityrus Poda, 1761 3n H M1 Xob 4
23 L. alciphron Rottemburg, 1775 3n H HX Xob 3
24 L. hippothoe Linnaeus, 1761 ec T H Xm 2
25 Thecla betulae Linnaeus, 1758 Tn T M2 ATob 2
26 Neozephyrus quercus Linnaeus, 1758 3n H M2 am 2
27 Satyrium pruni Linnaeus, 1758 Tn T M2 Tm 2
28 S. w-album Knoch, 1782 Tng H M2 AOB 1
29 S. spini Denis & Schiffermüller, 1775 3n H X2 Tm 1
30 S. ilicis Esper, 1779 3n H M2 AM 1
31 S. acaciae Fabricius, 1787 cn eH X2 Tm 0
32 Callophrys rubi Linnaeus, 1758 Tn T M1 TXn 2
33 Cupido minimus Fuessly, 1775 ec T X1 Xm 3
34 C. argiades Pallas, 1771 Tn T M1 Xom 4
35 C. alcetas Hoffmannsegg, 1804 cn eH X2 Xob 0
36 Celastrina argiolus Linnaeus, 1758 r T M2 TXn 4
37 Pseudophilotes vicrama Moore, 1865 cn eH X1 Xob 1
38 Scoliantides orion Pallas, 1771 Tn H X1 Xm 0
39 Glaucopsyche alexis Poda, 1761 Tn H X2 Xom 0
40 Maculinea alcon Denis & Schiffermüller, 1775 ec H H Xm 2
41 M. arion Linnaeus, 1758 Tn H X1 Xob 2
42 M. teleius Bergstraesser, 1779 ec H HX Xm 3
43 M. nausithous Bergstraesser, 1779 3n H HX Xm 3
44 Plebejus argus Linnaeus, 1758 Tn T X1 Xom 4
45 P. idas Linnaeus, 1761 r T X2 Xom 3
46 P. argyrognomon Bergstraesser, 1779 3n H X1 Xob 3
47 Aricia agestis Denis & Schiffermüller, 1775 Tn H X1 Xom 2
48 A. allous Geyer, 1837 3n TM AX Xm 0
49 A. eumedon Esper, 1780 Tng H HX Xob 0
50 Vacciniina optilete Knoch, 1781 r M6 T Xm 0
51 Cyaniris semiargus Rottemburg, 1775 Tn t M1 Xob 3
52 Polyommatus dorylas Denis & Schiffermüller, 1775 e H X1 Xm 2
53 P. thersites Cantener, 1834 3n H X1 Xm 0
54 P. icarus Rottemburg, 1775 Tn n U Xom 4
55 P. coridon Poda, 1761 e H X1 Xob 4
56 P. bellargus Rottemburg, 1775 cn eH X1 Xob 3
57 P. daphnis Denis & Schiffermüller, 1775 cn eH X1 Xm 3
Nymphalidae
58 Apatura iris Linnaeus, 1758 ecg H M2 ATOB 3
59 A. ilia Denis & Schiffermüller, 1775 ecg H M2 ATOB 4
60 Limenitis populi Linnaeus, 1758 ec T M2 AOB 2
61 L. camilla Linnaeus, 1763 Tng H M2 TXob 1
62 Neptis sappho Pallas, 1771 ec T X2 Xob 0
63 Nymphalis polychloros Linnaeus, 1758 3n T M2 ATn 3
64 N. xanthomelas Esper, 1781 ec T M2 ATom 2
65 N. antiopa Linnaeus, 1758 r T M2 Aom 2
66 Inachis io Linnaeus, 1758 Tn T U Xob 5
67 Aglais urticae Linnaeus, 1758 Tn T U Xm 4
68 Vanessa atalanta Linnaeus, 1758 r T U Xob 4
240
npHpogHH^i goe^ig^eHHH Ha Po3Tomi
HayK'OBiiii BicHHK H^TY YKpaiHH. - 2010. - Bun. 20.16
1 2 3 4 5 6 7
69 V. cardui Linnaeus, 1758 K n U Xn 4
70 Polygonia c-album Linnaeus, 1758 Tn n M1 TXn 5
71 Araschnia levana Linnaeus, 1758 Tn T M1 Xm 4
72 Argynnis paphia Linnaeus, 1758 ec T M2 Xob 4
73 A. aglaja Linnaeus, 1758 Tn T M1 Xob 4
74 A. adippe Denis & Schiffermüller, 1775 Tn T M1 Xob 4
75 A. niobe Linnaeus, 1758 Tn T M1 Xob 2
76 A. laodice Pallas, 1771 ec H H Xob 0
77 Issoria lathonia Linnaeus, 1758 3n n U Xm 4
78 Brenthis daphne Denis & Schiffermüller, 1775 Tn H X2 TXob 0
79 B. ino Rottemburg, 1775 ec T H Xom 3
80 Boloria selene Denis & Schiffermüller, 1775 r T M1 Xob 4
81 B. euphrosyne Linnaeus, 1758 ec T M1 Xob 2
82 B. dia Denis & Schiffermüller, 1767 ec T X2 Xob 3
83 B. aquilonaris Stichel, 1908 ec 6 T Xm 0
84 Proclossiana eunomia Esper, 1799 r 6 T Xm 3
85 Melitaea cinxia Linnaeus, 1758 Tn H X1 Xom 2
86 M. phoebe Denis & Schiffermüller, 1775 Tn H X2 Xob 0
87 M. didyma Esper, 1779 3n H X1 Xn 3
88 M. diamina Lang, 1879 ec T T Xob 3
89 M. athalia Rottemburg, 1775 Tn T M1 Xn 3
90 M. britomartis Assmann, 1847 ec T X2 Xob 0
91 M. aurelia Nickerl, 1850 3n T X1 Xob 0
92 Euphydryas maturna Linnaeus, 1758 ec T M2 AM 0
93 Euphydryas aurinia Rottemburg, 1775 Tn T HX Xm 0
94 Melanargia galathea Linnaeus, 1758 3n H M1 Xom 4
95 Hipparchia hermione Linnaeus, 1764 e H X2 Xob 0
96 H. semele Linnaeus, 1758 e T X2 Xom 3
97 Minois dryas Scopoli, 1763 ec H HX Xom 0
98 Erebia aethiops Esper, 1777 ec mt M1 Xom 0
99 E. medusa Denis & Schiffermüller, 1775 ec H M1 Xom 4
100 Maniola jurtina Linnaeus, 1758 3n T U Xom 5
101 Hyponephele lycaon Kühn, 1774 3n H X1 Xom 2
102 Aphantopus hyperantus Linnaeus, 1758 Tn T U Xn 5
103 Coenonympha pamphilus Linnaeus, 1758 Tn T U Xom 5
104 C. tullia Müller, 1764 r M6 T Xob 3
105 C. hero Linnaeus, 1761 ec 6 H Xom 3
106 C. arcania Linnaeus, 1761 e T M1 Xob 4
107 C. glycerion Borkhausen, 1788 ec T M1 Xom 3
108 Pararge aegeria Linnaeus, 1758 3n H M2 Xom 4
109 Lasiommata megera Linnaeus, 1767 3n H X1 Xom 4
110 L. maera Linnaeus, 1758 3n T M1 Xom 0
111 Lopinga achine Scopoli, 1763 ec T M2 Xob 2
HESPERIOIDEA
Hesperiidae
112 Erynnis tages Linnaeus, 1758 ec H X1 Xom 4
113 Carcharodus alceae Esper, 1780 3n H X1 Xob 3
114 C. flocciferus Zeller, 1847 3n H HX Xm 0
115 Pyrgus malvae Linnaeus, 1758 Tn T M1 Xom 4
1 2 3 4 5 6 7
116 P. alveus Hubner, 1803 ТП т М1 Хов 1
117 P. serratulae Rambur, 1839 ec н Х1 Хов 1
118 Carterocephalus palaemon Pallas, 1771 Г т М1 Хош 3
119 C. silvicolus Meigen, 1829 ec б Н Хош 1
120 Heteropterus morpheus Pallas, 1771 ec т НХ Хош 0
121 Thymelicus flavus Brunnich, 1763 ЗП н М1 Хош 4
122 T. lineola Ochsenheimer, 1808 Г т U Хош 4
123 Hesperia comma Linnaeus, 1758 Г т X1 Хм 2
124 Ochlodes sylvanus Esper, 1777 ТП т U Хош 4
1 Умовш позначення в таблицi: Тип ареалу: довготна складова: К - космопо-л^ний; Г - голарктичний; ТП - палеарктичний; €С - eвропейсько-сибiрський; ЗП -захiднопалеарктичний; С - европейський; СП - середземноморсько-понтiйський; д -диз'юнктивш ареали; широтна складова: п - полiзональний; б - бореальний; т - тем-ператний; н - неморальний (суббореальний); ен - еунеморальний (субсередземно-морський); м - монтанний (в комбшацп з шшими складовими) [1, 2, 11]; Еколопчна група: и - убшвюти; М1 - мезофiли лiсо-лучнi; М2 - мезофiли лiсовi; Н - пгрофши; Т - тирфофiли; НХ - дистопш гiгро-ксерофiли; Х1 - ксерофши степовi; Х2 - ксеро-фiли лiсостеповi; АХ - ксерофшьш монтиколи (екoтопiчну характеристику видiв наведено для Центрально! Свропи) [1, 3, 10, 12, 13]; Троф1чна спещал1защя: Д - ден-дрофаги; Т - тамнофаги; Х - хортофаги; м - монофаги; ов - вузью ол^офаги; ош -широк олiгофаги; п - полiфаги [1, 10, 12, 17]; Сучасне поширення в район! (пiсля 1990 р.): 0 - вид не траплявся, 1 - дуже рщюсний (поодиною зус^ч^ вiдомий з единого локалггету), 2 - рщюсний (дуже локально поширений i нечисленний), 3 - локально численний або суцшьно поширений нечисленний, 4 - звичайний, 5 - числен-ний ("фоновий") вид.
Розподш видового складу за довготними складовими ареашв виглядае так: космопол1ти - 2 види (1,6 %), голарктичш види - 12 (9,7 %), палеарктич-ш види - 37 (29,8 %), европейсько-сиб1рсью види - 32 (25,8 %), захщнопале-арктичш види - 29 (23,4 %), европейськ види - 7 (5,6 %), середземноморсь-ко-понтшсью види - 5 (4,0 %). За широтними складовими ареал1в переважа-ють температш (62 види, 50,0 %) { неморальш (суббореальш та субсередзем-номорсью) види - 48 (38,7 %). Решту становлять пол1зональш (6 вид1в, 4,8 %) та бореальш (8 вид1в, 6,5 %) види. Кр1м того, 4 види мають ч1тко виражену монтанну компоненту ареалу.
Пор1вняно з ареалопчною структурою флори регюну [7], у фауш ден-них лускокрилих дещо бшьша частка неморальних вид1в (38,7 % проти 33,8 %) { значно менша - монтанних (3,2 % проти 12,5 % монтанних { аркто-альпшських вид1в рослин). Це опосередковано свщчить про те, що в польодо-виковий перюд у ентомофауш регюну вщбувалися ютотшш1 яюсш змши, шж у флорь Серед еколопчних (екотошчних) груп за обсягом переважають люо-лучш та люов1 мезофши (46 вид1в, 37,1 %). Дещо менше прських, степових { люостепових ксерофшв (37 вид1в, 29,8 %). Решту становлять групи пгро- { тирфофшв разом з пгро-ксерофшьними екотошчними диз'юнктами (22 види, 17,7 %) та убжвют1в (19 вид1в, 15,3 %).
За функцюнально-тошчною спещал1защею в регюнальнш фауш абсолютно домшують хортофаги (хортобюнти) - 103 види, або 83,1 % видового складу. Решту становлять дендрофаги (дендробюнти) - 5 вид1в (4,0 %), там-
нофаги - 4 види (3,2 %), дендротамнофаги - 7 видiв (5,6 %) i хортотамнофа-ги - 5 видiв (4,0 %). За ступенем вимогливост до трофiчноl бази переважа-ють широкi й вузькi олшофаги - вiдповiдно 43 i 48 видiв, або 34,7 i 38,6 % видового складу; ^м того, е 25 видiв-монофагiв (20,2 %) та 8 - полiфагiв (6,5 %). Таким чином, вузько спещ^зованими е 73 види, або майже 60 %.
Наведене вище стосуеться умовно "первинного" видового складу ден-них лускокрилих Розточчя, тобто наявного тут в кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. Протягом останшх 50-100 роюв у ньому вщбулися значнi змiни, якi ви-явилися у зниженнi чисельностi та зникненш цшо! низки видiв (табл. 1). Зага-лом пiсля 1990 р. тут не було зареестровано 26 видiв, або 21 % "первинного" видового складу. Ц види або зникли, або мають таке обмежене поширення й низьку чисельшсть, що 1х не вдалося зарееструвати протягом останнiх 20 роюв. 1х трактуемо як "iмовiрно зникш". Данi щодо змiн у сучасному видовому складi денних лускокрилих, порiвняно з "первинним", за екологiчними тошч-ними й трофiчними групами наведено в табл. 2.
Табл. 2.1сторичш змши у видовому складi денних лускокрилих _Розточчя за екологiчними групами_
Еколопчт групи "Первин-ний"склад "Сучасний" склад 1мов1рно зникл1 види
к-сть вид1в % к-сть вид1в % к-сть вид1в % вщ групи
ГГ1 • • 1ошчн1
Уб1кв1сти 19 15,3 19 19,4 — 0,0
Мезофши лшо-лучт 29 23,4 26 26,5 3 10,3
Мезофши л1сов1 17 13,7 16 16,3 1 5,9
Разом мезофыъш види 46 37,1 42 42,9 4 8,7
Ксерофши степов1 22 17,7 19 19,4 3 13,6
Ксерофши л1состепов1 14 11,3 5 5,1 9 64,3
Ксерофшьш монтиколи 1 0,8 - 0,0 1 100,0
Разом ксерофыъш види 37 29,8 24 24,5 13 35,1
Пгрофши 8 6,5 7 7,1 1 12,5
Тирфофши 6 4,8 3 3,1 3 50,0
Дистоит пгро-ксерофши 8 6,5 3 3,1 5 62,5
Разом ¿¡грофыъш 1 ¿¡гро-ксерофыъш види 22 17,7 13 13,3 9 40,9
Троф1чш
Пол1фаги 8 6,5 8 8,2 0 0,0
Ол1гофаги широк 43 34,7 37 37,8 6 14,0
Разом неспец1ал1зоваш види 51 41,1 45 45,9 6 11,8
Ол1гофаги вузьк 48 38,6 38 38,9 10 20,8
Монофаги 25 20,2 15 15,3 10 40,0
Разом спещал1зоваш види 73 58,9 53 54,1 20 27,4
Разом 124 100,0 98 100,0 26 21,0
Аналiз змш видового складу за екотошчними групами показуе, що в найзагрозлившому становишд опинилися його екстразональш й азональш компоненти: ксерофшьш, тирфофiльнi, дистопнi пгро-ксерофшьш види. Рь вень iмовiрних втрат у цих групах становить приблизно вщ 15 до 65 %. Нато-мють серед зональних мезофшьних лiсо-лучних i лiсових компонентiв втрати
невеликi - у межах 6-10 %, а серед y6iKBÎCTÎB ïx y3arani немае. Змiни за тро-фiчними групами також демонструють удвiчi бiльший рiвень iмовiрниx втрат серед спецiaлiзовaниx видiв (27 0%), порiвняно з неспецiaлiзовaними (12 0%), причому рiвень втрат у видовому склaдi окремих груп послщовно збшь-шуеться вiд 0 до 14, 21 i 40 % за рядом: полiфaги - широк олiгофaги - вузькi олшофаги - монофаги.
Зaзнaченi структурнi змши вщображаються й на загальному рiвнi еко-лого-бiогеогрaфiчноï своерiдностi фауни денних лускокрилих Розточчя. Так, якщо значення тотального й середнього хороеколопчних шдекЫв (СЕ1; [4]) населення денних лускокрилих для "первинного" видового складу становлять 658 i 5,31, то для "сучасного" складу - 477 i 4,87 вщповщно.
Таким чином, у видовому склaдi денних лускокрилих Розточчя одно-часно вщбуваються два процеси: 1) загальне збщнення через зникнення окремих видiв; 2) зменшення учaстi специфiчниx стенобiонтниx видiв i збшьшен-ня - поширених мезо- й еврибюнтних, i пов'язане з цим зниження загального рiвня еколого-бiогеогрaфiчноï спецiaлiзaцiï видового складу.
Останне можна назвати "тривiaлiзaцiею", або, за висловом С. Шварца [9], "пошршням" бюти, що згаданий автор уважае одним з ключових наслщ-кiв негативного антропогенного впливу на природш екосистеми.
Проте варто зазначити, що таю змши структури видового складу фауни лускокрилих у Розточчi навряд чи зумовлеш суто антропогенними факторами. Якщо трансформащя болотних i лучно-болотних екосистем i пов'яза-ш з цим деградащя та фрагментащя оселищ гiгро- й тирфофiльниx видiв лускокрилих (групи Н, Т), безумовно, е виршальним фактором зменшення ïx чи-сельностi й видового рiзномaнiття, то для неморальних ксерофшьних видiв (групи Х1, Х2) все не так однозначно. У цьому випадку, вiрогiдно, впливають довготривaлi кшматичш змiни, а саме помiтний тренд до збшьшення гумщ-ностi регюнального клiмaту, що призводить до поступового змщення aреaлiв цих видiв у швденно-схщному напрямку.
Узагальнюючи викладений мaтерiaл, можемо зробити тaкi висновки:
1. Фауна денних лускокрилих (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) Укра-шського Розточчя вщзначаеться непересiчною видовою рiзномaнiтнiстю, а за кшьюстю зареестрованих видiв (124) становить 60 % фауни Украши.
2. Протягом останшх 50-100 роюв у фаут цього природного району вщбу-лися негaтивнi змiни, котрi полягають як у загальному збщнент видового складу (на 21 %), так i в його тривiaлiзaцiï (зменшення участ стено-топних i високоспецiaлiзовaниx видiв) та зниженнi загального рiвня еко-лого-бiогеогрaфiчноï своерiдностi на 10 i 28 % за показниками середнього й тотального хороеколопчних iндексiв населення денних лускокрилих.
3. Ощнка природних i антропогенних часових змiн видового складу фауни повинна базуватися не тшьки на юльюсних (валових) чи структурних по-казниках рiзномaнiтностi, але й на яюсних показниках, яю вiдобрaжaли б еколопчну й бiогеогрaфiчну "цiннiсть" тваринного населення та окремих його компоненив.
Лггература
1. Большаков Л.В. Булавоусые чешуекрылые Тульской области / Л.В. Большаков. -Тула : Изд-во "Гриф и К0", 1998. - 64 с.
2. Городков К.Б. Типы ареалов насекомых тундры и лесных зон Европейской части СССР / К.Б. Городков // Ареалы насекомых Европейской части СССР. Атлас. Карты 179-221.
- Л. : Изд-во "Наука", 1984. - С. 3-20.
3. Канарський Ю.В. Еколопчна класифшащя денних лускокрилих (Lepidoptera, Papilionoidea) / Ю.В. Канарський // Науковi основи збереження бютично'1 рiзноманiтностi : темат. зб. ш-ту екологи Карпат НАН Украши. - Львiв : Вид-во "Лга-Прес", 2004. - Вип. 5. -С. 232-237.
4. Канарський Ю.В. Ощнка рiвня еколого-бюгеографiчноi спещашзацл угруповання денних метелиюв (Lepidoptera, Diurna) в лучних екосистемах Розточчя / Ю.В. Канарський // Науковий вюник Ужгородського унiверситету : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Бюлопя, 2005. -Вип. 17. - С. 28-33.
5. Канарський Ю.В. Угруповання денних лускокрилих (Lepidoptera, Diurna) як структурний елемент лучних екосистем Украшського Розточчя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук - Дншропетровськ, 2006. - 20 с.
6. Попов С.Г. Население булавоусых чешуекрылых (Lepidoptera, Rhopalocera) заповедника Росточье в 1988 году (Западная Украина) / С.Г. Попов // Материалы Х съезда ВЭО, 11-15 сентября 1989 г. - Ленинград, 1990. - С. 195-197.
7. Сорока МЛ. Флора судинних рослин Украшського Розточчя / М.1. Сорока. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1998. - 136 с.
8. Червона книга Украши. Тваринний свгг / за ред. I.A. Аюмова. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - 600 с.
9. Шварц Е.А. Сохранение биоразнообразия: сообщества и экосистемы / Е. А. Шварц. -М. : Т-во научн. изд. КМК, 2004. - 112 с.
10. Benes, J., Konvicka, M. (ed) Butterflies of the Czech Republic: distribution and conservation / J. Benes, M. Konvicka. - Praha : SOM, 2002. - Vol. I, II. - 857 pp.
11. De Lattin, G. Grundriss der Zoogeographie. - Jena: G. Fischer Verlag, 1967. - 284 s.
12. Ebert, G. Die Schmetterlinge Baden-Württembergs / G. Ebert, E. Rennwald. I. Tagfalter.
- 552 s. Tagfalter II. - 535 s. - Schtuttgart : Ulmer, 1993.
13. Gorbunov, P.Y. The butterflies of Russia: classification, genitalia, keys for identification (Lepidoptera : Hesperioidea and Papilionoidea) / P.Y. Gorbunov. - Ecaterinburg : Thesis, 2001. -320 p.
14. Hirschler, J. Motyle wi^ksze (Macrolepidoptera) z okolic Lwowa / J. Hirschler, J. Romaniszyn // Spraw. Kom. Fiziogr. Akad. Umiej. w Krakowie. - 43. - Krakow, 1909. - S. 80-155.
15. Popov, S.G. Red Data Book of European Butterflies (Rhopalocera). Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Bern Convention). Part II. Datasheets for Threatened butterflies in the Ukraine and the Moldova / S.G. Popov in Ch. Van Swaay, et al. // Nature and Environment. - № 99. - Strasbourg: Council of Europe Publishing, 1997. - P. 77-193.
16. Romaniszyn J. Fauna motyli Polski (Fauna Lepidopterorum Poloniae) / J. Romaniszyn, F. Schille. - Prace monograficzne Kom. Fiziogr. PAU. - 6, T. 1. - Krakow, 1929. - 552 s.
17. Tolman, T. Butterflies of Britain & Europe. Collins field guide / T. Tolman, R. Lewington. - London : Harper Collins Publishers, 1997. - 328 pp.
Канарский Ю.В. Фауна дневных чешуекрылых (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) Украинского Расточья и изменение ее видового состава
Приведены результаты многолетних исследований фауны дневных чешуекрылых Украинского Расточья, видовой состав которой насчитывает 124 вида. Охарактеризованы редкие и исчезающие виды беспозвоночных. Анализ временных изменений видового состава показывает, что в течение ХХ в. произошло существенное обеднение (на 26 видов), уменьшение участия стенотопних и специализированных видов и снижение общего эколого-биогеографического своеобразия населения дневных чешуекрылых. Всего видовой состав фауны дневных чешуекрылых Украинского Расточья составляет 60 % фауны Украины (208 видов) и 67 % фауны Европейской лесной зоогеографической провинции (185 видов).
Ключевые слова: дневные чешуекрылые, видовой состав, фауна, Расточье.
Kanarskyi Yu.V. The butterfly fauna (Lepidoptera: Hesperioidea, Papili-onoidea) of Ukrainian Roztocze and alterations of its species composition
The results of long-year investigations on the butterfly fauna of Ukrainian Roztocze are given. There are 124 species occurred primarily. It is shown, that there were significant impoverishment (by 26 species) of species composition with decrease of the share of sthe-notopic and high-specialized species and reduction of the general ecology-biogeographical specifics of butterfly populations became during XX century.
Keywords: butterflies, species composition, fauna, Roztocze.
УДК598.279.2 Здобувач А.О. Кийко -Львiвський обласний дитячий
еколого-натуралктичний центр
ХИЖ1 ПТАХИ FALCONIIFORMES ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
За останш 20 роюв дiяльностi заповщника на його територп виявлено 23 види денних хижих nraxiB, серед яких 10 видiв занесено до Червоно! книги Украши, один вид до Червоного списку шжтв Свропи (Milvus migrans). У заповщнику регулярно гшздуеться 7 видiв, а 6 видiв е нерегулярно гшздовими. Також 6 видiв трапляеться пщ час перельотсв i два види е виключно зимуючими. Всього на територп заповщника зимуе 7 видiв хижих птахiв. Статус шудши рудого (Milvus milvus (L.) вважають не визначеним, оскшьки понад 20 рокiв цього виду не було на територп регюну Розточчя. Лише в останш роки у заповщнику зареестровано окремi особини рудих шулш у гшздовий перюд.
Ключов1 слова: хижi птахи, популяцп, рiдкiснi види, Червона книга Украши, Розточчя.
Природний заповщник "Розточчя" засновано у 1984 рощ на територп Явор1вського р-ну на Льв1вщиш. Це виключно люовий заповщник, площа якого займае 2084,5 га i належить до Середньоевропейсько! широколистяно! бюгеограф1чно! зони, в межах яко! сформоваш природш широколистяш л1тньозелеш л1си з незначним поширенням хвойних порщ. Тут проходить межа природного поширення бука, явора та черешш, помггне домшування бука та, меншою м1рою, дуба звичайного з дуже типовим i повсюдно поширеним грабом у другому яруЫ. Граб у склад1 мюцевих люових формацш займае значну частку i ютотно впливае на формування люово! рослинност нижшх яруЫв. Навколо заповщника домшують л1сиси територп, а це, своею чергою, мае ютотний вплив на формування орштофауни. В екосистемах заповщника наявш вшм природних тишв середовищ юнування. Серед них домшують ль сов1 - п'ять тишв: соснов1 люи (Pineta sylvestris), грабово-дубов1 (Carpineto-Quercetum), буков1 (Fagetum sylvaticae), дубов1 (Querceto roboris, Querceto petraea), вшьхов1 люи (Alneneta glutinosae). Серед шших тишв природних середовищ незначш плошд займають луки (Poaeta varioherbosa), торфов! та ш-ш1 болота, окрем1 водойми (ставки) та невелик р1чки - Верещиця, Ставчанка, як е границею окремих люових урочищ заповщника.
Територ1я заповщника розподшена на два люництва (Ставчанське, Ве-рещицьке), як своею чергою розподшеш на чотири урочища ("Ставки", "Горбки", "Верещиця', "Заливки"). Серед цих урочищ тшьки "Заливки" е люо-луч-ним 1з заплавою р1чки Верещищ, багатими чагарниковими та очеретяними за-ростями, а шш1 урочища заповщника - виключно люовь Польов1 дослщження
