CC BY
45
7. Gorban I. Current data on Status of Eagles in the West Ukraine. USSR / I. Gorban. World Working Group on birds of ргеу of the International Council for bird Preservation. - Berlin, 1985. -P. 28-29.
8. Graczyk R. Wystepowanie i liczebnosc losia (Alces alces L) w Polsce z uwzglednieniem przyczyn ekspansji terytorialnej / R. Gracxyk, W. Kaniewski. Roczn. AR. - Poznan, 1978. - 39-59.
9. Hagemaijer W.J.M. The EBCC Atlas of European Breeding Birds: Their Distribution and Abundance / W.J.M. Hagemaijer, M.J. Blair. Poyser. - London, 1997. - 903 p.
10. Niezabitowskie M. Przyczynek do fauny krengowcow w Galicii // Sr. komisji fizigeogr. -Krakow. 1890. - № 35. - S. 102-128.
11. Tucker G.M. Birds in Europe: their conservation status / G.M. Tucker, M.F. Heath. Bird Life Conservation Series. - Cambridge, 1994. - № 3. - 600 p.
Горбань И.М. Фауна птиц и млекопитающих заповедника "Рас-
точье"
Современная фауна украинской части Расточья объединяет 357 видов позвоночных животных, среди которых 83 % видов обнаружены в заповеднике. Высокий природоохранный статус имеют 74 % видов, которые охраняются международной Бернской конвенцией. Также 19 % мигрирующих видов птиц и млекопитающих охраняются Боннской конвенцией. Наиболее богата фауна птиц, которая составляет 71 % от общего количества видов местной фауны. Около 70 % от всего состава позвоночных, которые внесены в Красную книгу Украины, составляют птицы. Среди них преобладают воробьинообразные - 41 % от всего видового состава этих животных на Расточьи. Среди млекопитающих в видовом составе преобладают грызуны (Muriformes - 35 %) и хищные (Caniformes 24 %). Мелкие насекомоядные (Soricifor-mes) составляют всего 13 % от общего состава обнаруженных млекопитающих.
Ключевые слова: птицы, млекопитающие, популяции, редкие виды, Украинское Расточье.
Gorban I.M. Birds and mammals fauna of "Roztochia" reserve.
Recent fauna of Ukrainian part of Roztochia comprise 357 species of vertebrate animals, 83 % of which are distributed in nature reserve. High conservation status have 74 % of species, protected by Bern Convention. Also, 19 % of migrating bird and mammal species protected by Bonn Convention. The richest is bird fauna, that comprise 71 % of vertebrate animals distributed here. From overall number of animals listed in Red Book, 70 % are birds. Among birds passerines dominate, wich comprise about 41 % of bird species. Muriformes (35 % of all mammal species in region) and Caniformes (24 %) dominate among mammals. Small insectivorous mammals (Soriciformes) make up about 13 % of all recovered mammals.
Keywords: birds, mammals, populations, rare species, Ukrainian Roztochia.
1 2 УДК 599. 423 O.I. Дзизюк ; ст. наук. ствроб. 1.М. Горбань ;
С.Д. Татух3; M.I. Ковальчук3
ПЛЯМИСТИЙ ОЛЕНЬ (CERVUS NIPPON L., 1758) В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Заходи з а^матизацп плямистого оленя (Cervus nippon L.) в украшськш части-Hi Розточчя було здшснено у 1980-т роки. Акшматизащя цього виду ссавщв перед-бачала збагачення видового рiзноманiття мисливських упдь у европейськш зош ши-роколистяних лiсiв. Розселення плямистих олешв обгрунтоване на основi ïx високо
1 Товариство вшськових мисливщв та рибалок Захщного репону Украши;
2 Льв1вський НУ îm. 1вана Франка;
3 Держуправлшня охорони навколишнього природного середовища у Львîвськîй обласп
еколопчно'1 пластичносп до нових екотопiчних умов та устшного досвiду розмно-ження за вольерного та натввшьного утримання. Чисельнють оленiв у мисливських угiддях утримувалась на високому рiвнi лише першi шiсть рокiв, а далi постшно ско-рочувалась. Серед причин скорочення чисельностi плямистих оленiв в упддях гос-подарства "Майдан" на Розточчi е гiбридизацiя мiж аклiматизованими особинами та природною популяцiею благородного оленя, а також випадки браконьерства.
Ключовi слова: плямистий олень, акл1матизащя, мисливське господарство, Розточчя.
З метою збагачення видового р1зномашття мисливських упдь та пок-ращення умов отримання медичного препарату пантокрину, в европейськш зош широколистяних лшв у 1980-т1 роки були здшснеш заходи з акшматиза-ци плямистого оленя (Cervus nippon L., 1958). Розселення цих копитних звь р1в обгрунтоване на основ1 ïx високоï екологiчноï пластичност до нових еко-тошчних умов та устшного досвщу розмноження за вольерного та натввшьного утримання [1-3].
Mm^i^ для ^eï роботи нагромаджено протягом 1986-2009 рр. на те-ритори украïнськоï частини Розточчя (далi Украшське Розточчя) в угiддяx мисливсько-рибальського господарства "Майдан" Товариства вшськових мисливцiв та рибалок Заxiдного регiону Украïни. Фiзико-географiчнi та кль матичнi особливостi регюну Розточчя визнано сприятливими для юнування та репродукцiï плямистого оленя у нашввшьних умовах. Площа господарства досягае 410 км , що становить близько 60 % всieï плошд Украïнського Розточчя. Розтоцька гряда е складовою частиною Головного Свропейського вододь лу, а тому тут вщсутт широкi та глибок рiчки. Найбiльшою серед них е р. Верещиця, що впадае в Дшстер, а ïï максимальна ширина в межах району не перевищуе 5-10 м. Значно вужчими, здебшьшого перетвореними в канали, е рiчки Ставчанка, Шкло, Любачiвка, Завадiвка, Деревенька, Червонець, Ма-рушка, Бiла тощо.
Серед лiсiв району найпоширенiшими е буковi та, меншою мiрою, ду-бово-сосновi. Буково-сосновi та дубово-грабовi насадження площею поступа-ються 1'м майже у два рази. Ще меншi видiли займають сосновi, вiльxовi, гра-бовi, буковi та дубовi люи. Характерно, що буковi лiсостани Розточчя належать до типу карпатських. Вiльxовi угруповання трапляються в заплавах рь чок на заболочених дшянках прохщних долин. Луки Розточчя належать до суходшьних та заплавних. Суходшьш представленi переважно справжнiми луками з участю костриць червоно1' та лучно1', мiтлицi звичайно1' та прище-тинника жовтуватого. Серед заплавних лук переважають болотис^ та торф'янисп. Болота здебшьшого належать до долинних, рщше - улоговинних i представленi евтрофними трав'яними та трав'яно-моховими угрупованнями. Значна частина ïx шдсушена i вкрита травостоем, властивим для торф'янис-тих лук [4-5].
В умовах украшсько1" частини Розточчя акшматизацш плямистого оленя здшснювало Товариство вiйськовиx мисливцiв та рибалок на базi мисливських упдь мисливсько-рибальського господарства "Майдан" впродовж 1986-1987 рр. Загалом було здшснено два випуски: 30 квггня 1986 р. - 30 го-лiв та 14 квггня 1987 р. - 28 голiв плямистих олешв [3].
Першу групу олешв Ï3 заповiдного мисливського господарства "Бор-суки" (Калузька область, Росшська Федерацiя) завезли для утримання у вольерах на базi МРГ "Майдан" у лютому-березш 1986 р. Тварин з упдь Ро-сiйськоï Федерацн перевозили на спецiально облаштованих автомобшях "Камаз" iз перебуванням у дорозi протягом двох дiб. Випуски здшснювали зпд-но з тогочасними вимогами та чинним природоохоронним законодавством. Транспортування виконувалось за вщповщними погодженнями та тд нагля-дом Львiвськоï лiсомисливськоï iнспекцiï, ветеринарноï служби та депутатского контролю Яворiвськоï районно1' ради народних депутатiв, спецiалiстiв мисливського господарства. За вшма фактами щодо транспортування та по-дальшого утримання штродукованих тварин було складено акти вщповщного змiсту та форми, що засвщчували процес виконання програми акиматизацп нових видiв копитних тварин в умови европейсько1' лiсовоï зони та Украшсь-кого Розточчя зокрема.
З метою контролю та шдвищення ефективносл процесу аклiматизацiï, ведення наукових дослщжень за iнтродукованими тваринами було укладено договiр № 704 вiд 01.06.1987 р. про науково-техшчну спiвпрацю мiж Львiвсь-ким держунiверситетом (кафедра зоологи) iм. 1вана Франка та Товариством вшськових мисливщв та рибалок з 15 травня 1987 р. по грудень 1992 р. За матерiалами егерсько1' служби, повщомлення лiсовоï охорони та вщповщаль-нi за тему пращвники робили щорiчнi звiти, як зберiгаються в архiвi Окруж-но1' Ради ТВМР ЗРУ.
Пiсля карантинноï перевiрки та перетримки у вольерних загонах до нашввшьних умов в упддя мисливського господарства випущено 27 особин. У процес карантину було вибракувано три доро^ особини, що виявились не придатними до подальших репродукцшних функцiй. У березнi 1987 р. на базу господарства "Майдан" Калузь^ област Росiйськоï Федерацн привезено наступну групу олешв: з них - 20 самиць та 10 самщв. Внаслщок транспортування тварин, з них загинуло двi особини. Шсля карантинноï перетримки 14 квггня 1987 р. в мисливськ упддя господарства "Майдан" знову було випущено 28 особин, серед яких 19 самиць та 9 самщв плямистих олешв.
Поширення оленя по обходах мисливських упдь вщбуваеться пере-важно групами по 7-8 особин. У зимовий перюд тварини розмщувались у хвойних молодняках, що зазвичай межують iз зрубами, молодим листяним люом (осика, береза, верба, дуб). Таю бютопи для цього виду копитних ма-ють необхщш захисш властивостi та достатню кормову базу. Шпильковi (хвойнi) люи Розточчя для плямистих оленiв здебшьшого виконують захисну функцiю, але за наявност вiдповiдного пiдросту (ожинник, рiзнотрав,я, ча-гарники) можуть вiдiгравати i кормову роль.
Встановлено, що в умовах Украшського Розточчя добовi перемщення плямистих оленiв у рiчному цикл е мiнiмальними i досягають довжини до 2,5-3 км. При тому, що типовi перемщення протягом доби (звичайний добо-вий хщ) становлять 12-15 км, якщо мисливськi упддя мають площу не менше 1-1,5 тис. га. Тимчасовi добовi л^вища плямистi оленi влаштовують переваж-но у цен^ кормових дiлянок. Добова актившсть руху оленiв переважно за-
лежить вщ сезонних абютичних та бiотопiчних факторiв, а також вiд ступеня антропогенного навантаження або антропогенного перетворення природних умов мисливських упдь. Шд час добових перемщень плямистих олешв вщ кормових дшянок до лiгвищ короткотривалого перепочинку та навпаки, цi звiрi звично використовують сталi стежки, що розташованi в ярках, на помiр-но залiснених схилах. Але, зазвичай, олеш в одному напрямку використовують одш стежки, а в шшому напрямку, протягом одте! доби, переважно - ш-шi стежки. Очевидно, така територiальна поведiнка на кормових та шших дь лянках у плямистих олешв пов'язана з дотриманням традицшних правил без-пеки вщ нападу хижакiв у люових умовах.
У нових умовах акшматизаци ми дослiджували добовi бiологiчнi рит-ми життедiяльностi оленiв. Найвища актившсть у цих тварин спостерiгалась шд час швидко! змiни величин добового освплення (в сутiнках у вечiрнiй та ранковий час). У лггнш перiод виявлялась денна добова актившсть, що найчастше була пов'язана iз перемiщеннями до водопою. У зимовий перюд, перемiщення плямистих оленiв у люових угiддях Розточчя були, зазвичай, мь нiмальними i спостерiгались переважно внаслщок збiльшення факторiв хви-лювання, особливо пiд час полювання. У лггнш час в сутшках олеш поводи-лися дуже безпечно, виходячи на лiсовi галявини, що межують з автодорогами, при цьому слабо реагували на рух транспортних засобiв, присутнiсть людей. Тодi як у зимовий перiод, щ ж тварини були полохливими i помiтно бен-тежились вiд присутност людини або наявностi будь-яких факторiв хвилю-вання. Зазвичай, пiд час перемщень акшматизованих стад оленiв ми не вста-новили фактiв наявност чiтких лiдерiв серед цих тварин, але виявлено, що самцi обережнiшi в мисливських угiддях, нiж самищ. Внаслiдок виникнення чинникiв небезпеки, щ тварини видають характерний свист, що нагадуе людськi посвисти, але в олешв вони помггао рiзкiшi. Шсля поданого сигналу тривоги оленi вщб^ають на вiдстань близько 200 м, i зупиняються, згодом (за короткий час) вони тжають на значно бiльшi вiдстанi. Внаслiдок значно! небезпеки (переслщування здичавiлими собаками) плямист оленi перемiщують-ся до люових угiдь, що межують iз житлом людини, що очевидно пов'язано iз спробами вщвернути увагу хижакiв та знайти захист у нетиповому середови-щд. Однак така поведiнка мала би бути ефективною у стосунках з дикими звь рами, такими як вовк, лисиця, але це не ефективно стосовно здичавших собак.
Добова актившсть в лптай перюд роздшяеться на актившсть вщ 21-1 год до 1-1 год ноч^ а далi протягом 1.00-4.00 (рщше 5.00) оленi перепочива-ють на влаштованих лiгвах. Далi активнiсть знову зростае протягом 4.00 (5.00) год до 8.00 (9.00) год i в цей час олеш активно здобувають корм. Шсля цього повторюеться нова фаза перепочинку, що тривае протягом 8.00 (9.00) год. до 12.00. З полудня перепочинок замшюе короткотривала кормодобувна актившсть протягом наступних 12.00-13.00, рщше до 14.00. Шсля цього тривае значний перюд вщпочинку перед наближенням сутшок, вщ 13.00 (14.00) до 21.00. Таким чином, добова актившсть плямистих олешв в умовах лiсiв Розточчя подшялась на шють фаз (перiодiв), де тривалють активного способу життя (перемщення, кормодобувна дiяльнiсть) займае понад 10-11 год, а три-
валiсть вщпочинку протягом доби бiльша на 2-3 год. Вщмшносл у ритмах добовоï активностi можуть бути пов,язанi з погодними умовами, але не знач-ною мiрою.
Лiгвища в л^нш перiод плямистi оленi, зазвичай, влаштовують на шдви-щених мiсцях: по схилах високостовбурового букового люу, безлюих верхiвках пагорбiв. У зимовий перюд мiсця перепочинку повиннi бути захищеш вiд хо-лодних вiтрiв. Зазвичай таю умови оленi знаходять у ялинниках, iнколи на зру-бах, а в окремих випадках нашть бiля вивернутих з корiнням стовбурiв дерев.
До характерних дiлянок, що найбшьш придатнi для перебування плямистого оленя в осшньо-зимовий перюд в умовах господарства "Майдан", можна вщнести лiсовi мисливськi угiддя, що постшно змiнюються внаслiдок сукцесiй. Таю лiсовi бiотопи найбiльш придатнi за кормовими та захисними умовами. Велике значення для життездатност популяцш плямистих олешв мають молодi насадження як листяш, так i хвойнi. Вони характеризуються наявшстю великих запасiв гшлячкового корму, захисними властивостями, в ïx пригрунтовому покривi переважають злаки, осоки та ягоди. Так у райош ур. "Гарай" (Старицьке л-во Старицького вшськового лiсгоспу ДП "1вано-Франювський ЛПК МО Украши", далi Старицький в/л-п) постшно вщзна-чаеться концентращя оленiв (кв. 6-7; 8; 29; 13; 14) - це райони зрубiв, шдрос-ту молоднякiв iз значним трав'яним покривом та чагарниковими заростями. Що характерно, за весь осшньо-зимовий перюд тварини в цьому райош жод-ного разу не шдходили до населених пункпв та люорозробок.
По Майданському люництву Старицького в/л-пу (1-й обхщ) завдяки значним бютехшчних заходам пiдвищено кормнiсть та захисш умови для цих тварин. Прирют поголiв,я плямистого оленя у 1987 р. становив у середньому 10-12 %. Це досить низький рiвень i його можна пояснювати неналежною бо-ротьбою iз здичавшими собаками, а також браконьерством. Цього року вщ-значено три випадки загибелi тварин вiд бродячих собак та один випадок до-бування плямистого оленя браконьерами. Впродовж року пращвники господарства та мисливщ вщстршяли 16 бродячих собак та два вовки. Одну зграю (4 особини) собак розстршяно шд час 1хнього полювання на оленiв.
Розподш оленiв по обходах мисливського господарства: обхщ № 134 ос. (11 ос. у вольерi профшакторш, 18 ос. у районi центральноï бази господарства, 5 - бюкомплекс № 1); обxiд № 2-27 ос. (урочище "Гарай"); обхщ № 3-17 ос. У 1987 р. виявлено перехщ 19 плямистих олешв на територш за-повщника "Розточчя", що пов'язано з нижчим фактором турбування на цш територи.
Пiдгодiвлю плямистого оленя виконують у п'яти обходах. По1дання одних i тих же кормiв в однаковий час вiдрiзняеться за обходами i навпъ за-лежить вiд розташування годiвниць. Зокрема в першому обxодi з 15 годiв-ниць пощання кормiв у п'яти е задовшьним. Вони розташованi у високо-ствольному буковому лiсi, який добре проглядаеться та захищений вщ вiтру пагорбами. Годiвницi розмiщенi в улоговинi. Решта годiвниць влаштованi у хвойних молодняках з добрим трав'яним покривом. Пощання кормiв у них незначна. У реш^ обxодiв годiвницi розташованi в молодняках. Корми з них
по!дають здебшьшого козулi та лише за великого сшгового покриву вiдвiду-ють олеш. Стушнь та обсяги по!дання кормiв залежать вiд 1х якостi. Перевагу олеш надають сiну, скошеному на сухих схилах з переважанням у складi ко-нюшини, злакiв, вики, чини тощо. Сша, заготовленого на заболочених мю-цях, луках, так само, як i гiллячковий корм, практично не по!дали. Пщрубу-вання осики мае велике кормове значення. В окремi зимовi перiоди року спостер^алось об'1дання одного зрiзаного дерева за шч. З природних кормiв у рацiон тварин входить ожина, поросль осики, верби, сосни, дуба. Солонщ влаштовуються поблизу годiвниць. Типи солонщв рiзноманiтнi: стовпчики, коритця, жолоби, розщепи тощо. Найбшьше оленi споживають лизунець у березш-червш.
Весною 1987 р. у близько 10 % самиць були яловими, а решта мали по одному телять Можливо, що тут вiдiграла роль сувора зима 1986-1987 рр. Розвиток оленят вщбувався нормально. Аномалш не помiчалось. Яловiсть самиць також могла бути пов'язана з порушеннями статево! структури (стввщ-ношення самиць до самщв: 7 до 1 самця, за норми 3: 1). Траплялись групи молодих самщв по 2-3 особини без "гаремiв". Старi самщ витiсняли слабших та молодих. Мiжвидова конкуренцiя: в цей рiк не помiчалась. Козулi трапля-ються повсюдно разом з оленями (зокрема на мюцях пiдгодiвлi).
Протягом 1988 р. спостер^ались масовi м^аци плямистого оленя в iншi угiддя навколо господарства, хоча в самих упддях оптимального рiвня ще не досягнуто. Випадюв загибелi тварин не вiдзначено. Олеш активно вщ-вiдують мiсця мшерально! пiдгодiвлi. Вiдзначаються особини з високояюсни-ми мисливськими трофеями.
Отiл самиць у червш. Мiсця виведення потомства вщзначались шдви-щеними захисними властивостями (здебшьшого це узлюся з добре розвине-ними чагарниковими заростями та травостоем). У цей перюд самщ знаходи-лись здебшьшого у чисто буковому лiсi на пагорбах. У приплодi було по одному телять У цей час спостер^али стадо в 29 особин: 6 самщв, 7 цьогорiчок, 16 самиць. Пн виявлено вщ вересня до першо! половини листопада. Гареми становили 5-6 самиць на 1 самця. Тварини вщносно людини ставали бшьш обережш i на перiод полювань вщкочовували в глибину лiсництв.
У 1989 р. зимiвля оленiв вщбулася успiшно (зима була малоснiжною). З Ычня по квiтень тварини тримались великими стадами по 20-30 особин. З кви^я вiдзначаеться розпадання стада на невелию групи з 5-6 особин (2-3 са-мицi з телятами). Самщ в цей час перемутились в глибину люу. В цих групах вожаком була доросла самиця. У ращон живлення в зимовий перюд здебшьшого входили гiллячковi корми. Вщвщувашсть годiвниць була низька (що пояснюеться сприятливими кшматичними умовами). Вщвщувашсть солонцiв навпаки виросла. Поведшка оленiв пiсля випуску з вольера майже не змши-лась: шдвищена обережнiсть у зимовий перюд, найменша - з серпня по гру-день. У червш (08.06.1989) зареестровано перше теля (мало вже близько одного тижня).
У лптай перюд знову спостер^алась концентращя тварин у вщтворю-ючiй дшянщ - навколо сiнокосiв та пiдгодiвельних полiв. Особливо вiдвiду-
вали поле кукурудзи, яке врештьрешт вони повшстю знищили (в окремi ве-чори на полi вiдзначалась концентрацiя тварин до 40-50 особин).
З початку вересня почав спостершатись перехщ самщв до основного стада, а з кшця вересня розпочався гiн. Шк припав на першу половину жов-тня i закiнчився на початок грудня. Вперше зафiксовано участь в гош пля-мистого оленя самщв благородного оленя. Гарем цього року вже становив 24 самищ на одного самця. Пiсля гону гареми вщкочували у високоствольний дубово-буковий лю. У груднi вiдзначено вщвщування солонцiв самцями. Мо-лодi самщ, що не мали гарему, тримались поблизу основного стада групами 2-3 особини.
Максимально! чисельност на територи господарства плямистий олень досягнув у 1994 р. (це не враховуючи, що вщзначалось ранiше, початок по-ширення тварин прилеглими територiями). Динамжу чисельностi плямистого оленя в упддях МРГ "Майдан" у 1989-2009 рр. наведено в табл. 1.
Табл. 1. Динамика, чисельностi плямистого оленя в угiддях МРГ "Майдан "
Роки 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
Кшькшть, ос. 85 80 71 80 95 74 45 38 30 28
Роки 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Кшькшть, ос. 25 25 23 20 18 12 12 14 14 14
На основi методичних вказiвок [5], ми розрахували оптимальну мю-тюсть мисливських угiдь господарства, яка на пiдставi впорядкувань [4, 5] становить 200 особин на всю площу придатних стацш перебування. Враховуючи сумарну кшьюсть оленiв (благородного та плямистого) [6-7], у 1989 р. чисельшсть олешв (280) становила 140 % вщносно оптимально!, саме це в наступному рощ призвело до !х масових м^ацш на iншi територi! i вже в 1990 р. становила 57 %. Можливо, що саме мiжвидова гiбридизацiя в 19901994 рр. призвела до незначного зростання чисельност популяцi! плямистого оленя i тодi до !! рiзкого скорочення.
Рис. Динамка чисельностi плямистого оленя вугiддях МРГ "Майдан "
у 1989-2009 рр.
В останнш перюд вилучення тварин здшснювалось за лiцензiями лю-бительського спортивного полювання, а з початку 90-х роюв минулого сто-лггтя було дозволено промисловий вiдстрiл. Лише у 1992 р. здшснено вщстрш 10 ос., а протягом 1989-1996 рр. вщстршювали щорiчно не бшьше 26 ос. Починаючи з 1997 р. вщстршу плямистого оленя в упддях МРГ "Майдан" не здшснювали через рiзкий спад чисельность
Табл. 2. Статево-вшова структура популяци плямистого оленя в угiддях _МРГ ""Майдан "" в 2005-2009 рр._
Роки Загальна чисельшсть (ос.) Самщ Самищ
молод1 доросл1 стар1 молод1 доросл1 стар1
2005 12 - 4 2 - 5 1
2006 12 - 4 2 - 5 1
2007 14 - 4 2 - 7 1
2008 14 - 4 2 - 7 1
2009 14 - 4 2 - 7 1
Як видно з табл. 1, чисельшсть тварин в упддях трималась на високо-му рiвнi лише першi шють рокiв i тодi постiйно зменшуеться. На нашу думку, одшею з причин зменшення чисельност оленiв в угiддях господарства е пб-ридизацiя наявних в упддях двох видiв: плямистого (аклiматизованого) та благородного (природна популящя) та браконьерство. За нашими спостере-женнями та за повщомленнями егерсько1 служби, на сьогодш в угiддях господарства "Майдан" останш 3 роки спостер^аеться 14 тварин, якi мiстять оз-наки обох видiв, домiнуючими е морфолопчш особливостi, характернi для плямистого оленя (забарвлення, низько посаджеш роги тощо). Вказанi особи-ни участ в розмноженнi не беруть, про що свiдчить i статево-вiкова структура популяци (табл. 2).
Лггература
1. Гузш А.1. Фауна i населення хребетних Захiдного регiону Украши. - Т. 1. Розточчя / A I. Гузш. - К. : Вид-во "Либвдь", 1997. - 148 с.
2. Татаринов К.А. Фауна Хребетних Заходу Украши / К. А. Татаринов. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1973. - 256 с.
3. Дзизюк О.1. Акл1матизащя плямистого оленя на Розчочч1 та перспективи його використання / O.I. Дзизюк, I.M. Горбань, Й.В. Царик, M.I. Ковальчук, С.Д. Татух // Еколого-фаунютичш особливост водних та наземних екосистем : матер. наук. конф., 12-13 лютого 2008 р. - Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2008. - С. 45-47.
4. Настанова з упорядкування мисливських упдь: Держком. люового господарства Украши. - К. : Вид-во "Л1бра", 2002. - 114 с.
5. Проект мисливського впорядкування мисливсько-рибальського господарства "Майдан" Товариства вшськових мисливщв та рибалок Захщного репону Украши. - Льв1в : ТВМР ЗРУ, 1999. - 38 с.
6. Дзизюк О.1. Ратичт Украшського Розточчя (особливосп бюлоги, динамша чисельносп та рацюнальне використання) / O.I. Дзизюк // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. наук. статей учасниюв М1жнар. наук.-практ. конф. 27-29 листопада 2007 р. - Житомир, 2007. - Т. 1. - С. 82-89.
7. Дзизюк О.1. Анал1з сучасного стану популяци благородного оленя (Cervus elaphus L., 1758) на Розточч1 / O.I. Дзизюк // Стан i бюр1зномашття екосистем Шацького нацюнального природного парку : матер. наук. конф., 11-14 вересня 2008 р. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2008. - С. 59-61.
Дзизюк А.И., Горбань И.М., Татух С.Д., Ковальчук М.И. Пятнистый олень (Cervus nippon L., 1758) в условиях Украинского Расточья
Пятнистый олень (Cervus nippon L.) в украинской части Расточья акклиматизирован в 1980-х годах. Акклиматизация этого вида копытных предусматривала обогащение видового разнообразия млекопитающих охотничьих угодий в европейской зоне широколиственных лесов. Расселение пятнистых оленей обосновано на их высокой экологической пластичности к новым условиям экотопов, а также успешном опыте разведения данного вида в вольерном хозяйстве и в полувольном состоянии.
Численность оленей в охотничьих угодьях держалась на высоком уровне только первые 6 лет, а далее резко сокращалась. Среди причин сокращения числа животных в охотхозяйствах отмечены гибридизация пятнистого оленя с благородным в природных условиях, а также браконьерство.
Ключевые слова, пятнистый олень, акклиматизация, охотничье хозяйство, Рас-точье.
Dzizuk O.I., Gorban I.M., Tatuch S.T., Kovalchuk M.I. Sika deer (Cer-vus nippon L., 1758) in the Ukrainian Roztochia.
Acclimatization of Sika deer (Cervus nippon L.) in Ukrainian part of Roztochia was undertaken in 1980-is. Acclimatization of this mammalian species aimed enrichment of species diversity of hunting grounds in the European zone of broadleaved forests. Resettlement of Sika deer was justified on the basis of their high ecological plasticity to new environment conditions and successful experience in reproduction in enclosure. The number of deer on hunting grounds was high only the first six years, and then continuously declined. The reason of this decline on hunting grounds of hunting farm "Maidan" was hybridization between acclimatized individuals and natural population of Red deer, and also cases of poaching.
Keywords: Dappled deer, acclimatization, hunting farm, Roztochia.
УДК 595.789 Наук. ствроб. Ю.В. Канарський, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН УкраХни
ФАУНА ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: HESPERIOIDEA, PAPILIONOIDEA) УКРА1НСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ I ЗМ1НИ II ВИДОВОГО СКЛАДУ
Наведено результати 6araTOpi4HHx дослщжень фауни денних лускокрилих Ук-ра!нського Розточчя, видовий склад яко! нараховуе 124 види. Охарактеризовано рщ-юсш та зникаючi види безхребетних. Аналiз часових змш видового складу показуе, що протягом ХХ ст. вщбулося ютотне його збщнення (на 26 видiв), зменшення участи стенотопних i спецiалiзованих видiв та зниження загально! еколого-бюгеографiч-но! своерщносп населення денних лускокрилих. Загалом видовий склад фауни денних лускокрилих Укра!нського Розточчя становить 60 % фауни Укра!ни (208 видiв) i 67 % фауни Свропейсько! люово! зоогеографiчноi провшцп (185 видiв).
Ключое1 слова: денш лускокрил^ видовий склад, фауна, Розточчя.
Вщшраючи значну роль в екосистемах, передуЫм як консументи-фгго-фаги й запилювач^ денш лускокрил1 е одшею з найпом^шших у природ! груп комах i мають особливе науково-шзнавальне й естетичне значення. Вод-ночас, денш лускокрил1 виявилися особливо вразливими до антропогенних вплив1в i тому належать до одше! з тих груп тварин, котр1 опинилися шд заг-розою. Вони становлять значну частку в списках рщюсних i зникаючих вид!в безхребетних у багатьох кра!нах. До Червоно! книги Укра!ни [8] занесенi 27 вид!в, проте, за деякими даними, в Укра!ш з понад 200 вщомих вид!в денних лускокрилих 40-70 (тобто 20-30 %) перебувають шд загрозою зникнення р!зного ступеня, а 10-15 вид!в ймов!рно вже зникли [15]. Отже, швентариза-щя !х фауни i з'ясування трендiв змш у видовому скюд! е актуальним завдан-ням для розроблення стратеги збереження бiорiзноманiття у природних районах, як! мають особливу природоохоронну щншсть. До таких територш, безумовно, належить i Укра!нське Розточчя.
