CC BY
167
реалiзувати сшьськогосподарсью шдприемства. В 2008 р. вони реалiзували 89,8 тис. шт. У pa3i збереження сучасних тенденцiй у доходах населення i попит сiльськогосподaрськi шдприемства матимуть змогу збшьшити обсяги виробництва яець в чотири рази. При цьому вони не матимуть великих проблем з 1хшм збутом.
Зважаючи на те, що рiвень товaрностi яець на сшьськогосподарських шдприемствах становить 93,0 %, загальний прогнозний обсяг виробництва становитиме 396 млн шт. Виробництво яець у вЫх кaтегорiях господарств становитиме 816 млн шт., тобто 314 шт. з розрахунку на одну особу за рш. Це дасть змогу за збереження сучасного рiвня товарност виробництва забезпе-чити досягнення рацюнальних норм споживання яець як у мюьких, так i в сшьських домогосподарствах. Потреби у ввезенш яець з шших регiонiв не буде. Весь обсяг виробництва i споживання буде забезпечено за рахунок власного виробництва.
Лггература
1. Мельник Б. Стан та резерви збшьшення обсяпв виробництва продукци птаавництва / Б. Мельник // Тваринництво Украши. - 2001. - № 4. - С. 10-12.
2. Порубанська Л.В. Ефективнють виробництва яець у птаивницьких шдприемствах / Л.В. Порубанська // Економка АПК. - 2001. - № 11. - С. 78-80.
3. Ярошенко В.Ф. Напрями розвитку птаавництва в умовах ринкових вщносин / В.Ф. Ярошенко // Региональна економка. - 2003. - № 8. - С. 8-12.
4. Ярошенко В.Ф. Пщвищення ефективносп галуз1 птаивництва на баз1 шновацш / В.Ф. Ярошенко // Економка АПК. - 2003. - № 11. - С. 16-20.
Иванцюра О.В. Эффективность производства птичьих яиц во
Львовской области
Проведен расчет необходимого уровня цен на продукцию птицепродуктового подкомплекса. Разработаны перспективные параметры объемов производства яиц в сельскохозяйственных предприятиях. Обоснованы прогнозные показатели экономической эффективности производства продукции птицеводства в сельскохозяйственных предприятиях исследуемого региона. Разработаны предложения по увеличению поголовья птицы в сельськохозяйственных предприятиях и сохранения его численности в личных крестьянских хозяйствах.
Ivantsyura O.V. The effectiveness of poultry eggs production in Lviv
region
The calculation of the required level of product prices food-birds subseries. Developed promising options volumes of egg production in agricultural enterprises. Substantiated prognosis indicators of economic efficiency of production of poultry products in the agricultural enterprises of the region under study. The proposals to increase poultry in agricultures enterprises and maintain its strength in personal farmers.
УДК 639.1.02.07Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв ДО АНАЛ1ЗУ СПИСКУ МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В УКРАШИ
Проaнaлiзовaно видовий склад терюфауни Украши. До основних мисливських звiрiв вщнесено 33 види. Об'ектами систематичного полювання е 16 видiв. У Захщ-ному регюш нараховуеться 43 основних мисливських звiрiв, що становить 34 % вщ загально'1 кшькосп ссавщв, i 65 % - вщ загально'1 кшькосп мисливських видiв фауни Украши.
Ключов1 слова: ссавщ, мисливсью звiрi, захщний регюн Украши.
Полювання, мисливсько-рибальський туризм - важливi складовi еко-номiки багатьох кра!н, дохiд вщ них не менший, нiж дохщ вiд деяких галузей промисловостi. Для прикладу, у США 26 млн мисливщв, 46 млн рибалок i 63 млн спостерiгачiв за тваринами у природi щорiчно вкладають в економшу 90 млрд дол., а обслуговування ще! сфери дiяльностi надае понад 2 млн робо-чих мюць [4]. Зокрема, у 2006 р. у 25 штатах кра!ни вщ продажу мисливських лiцензiй було отримано 723 млн дол., що на 2,8 % бiльше, шж у попередньо-му роцi. Щорiчно понад 25 млн (близько 10 %) мешканщв США полюють. Понад 10 млн американщв жертвують грошi на вiдновлення популяцiй рщ-юсних тварин i утримання заповiдникiв. Результати дослщжень щодо полювання серед американських мисливщв свщчать: порiвняно з кшцем ХХ ст., на початку ХХ1 ст. чисельнiсть жiнок-мисливцiв збшьшилась на 63 %; 83 % сь мей стверджуе - будуть брати iз собою на полювання дгтей i привчати !х до активного вщпочинку на природi; 85 % респондент висловлюеться за роз-ширення мисливських угiдь за рахунок земельного фонду шта^в.
Значнi надходження вiд ведення мисливського господарства за-реестровано в багатьох кра!нах Свропи. Так, в Угорщинi площа мисливських упдь (4,7 млн га) у 10 р^в менша, нiж в Укршш (47 млн га). Дохщ вiд шо-земного мисливського туризму в Угорщиш становить близько 30 млн дол., вщ полювання угорськими мисливцями - понад 8 млн дол., а всього дохщ вщ ведення мисливського господарства становить понад 70 млн дол., в УкраАт -у 24 рази менше [5].
Проблеми покращення функщонування мисливського господарства Укра!ни потребують вирiшення низки питань на державному рiвнi з внесення змш до мисливсько-господарського законодавства, нормативно-правових ак-тiв. Зокрема, у сусщтх кра!нах (Росiя, Бiлорусiя) наявш офiцiйнi списки мисливських звiрiв. У Роси, яка займае одну восьму частину суш^ ландшафти рiзноманiтних природних зон заселяють 320 видiв ссавцiв i близько 730 видiв птахiв, до складу Державного мисливського фонду вщнесено понад 60 видiв звiрiв i 70 видiв шж!в, якi е об'ектами промислового та спортивного полювання. У Бшоруси мисливськими вважають 53 види диких тварин, з них -22 види ссавщв. В УкраАт перелжу мисливських звiрiв немае. Потреба в такому списку зумовлена тим, що в публжащях е значш вщмшносл в оцiнцi кiлькостi мисливських видiв, виникають труднощi у визначенш статусу звiра (мисливський, чи немисливський), ращональному використаннi мисливських ресурсiв [3, 10, 12, 15, 19, 20]. Тому метою роботи е анашз та обгрунтування видового складу мисливських звiрiв фауни Укра!ни.
Матерiал та методика. Для анашзу видового складу мисливських звь рiв фауни Укра!ни використано мисливсько-господарське законодавство Ук-ра!ни, нормативно-правовi акти, лiтературнi публжаци, власш матерiали. Проаналiзовано 10 джерел, в яких найповшше подано видову кшьюсть мисливських звiрiв:
• Закон Украши "Про мисливське господарство та полювання" (2002);
• Постанова Кабшету М1тстр1в Украши "Положення про мисливське господарство та порядок здшснення полювання" (1996);
• вщомосп статистично1 звгтносп таксацй' дичини (форма 2-тп мисливство) за
1979, 1994, 2007 рр.;
• лiтературнi публшаци [3, 10, 12, 15, 20].
Пор1вняльний анал1з списюв мисливських зв1р1в здшснювали за допо-могою коефщента под1бност1-в1дм1нност1 Жаккара [9] :
С j = J / а + b - J,
де: J - чисельшсть спшьних вид1в у списках мисливських зв1р1в, що пор1вню-ються; а - чисельшсть вид1в у першому списку; b - чисельшсть вид1в у другому списку. До основних мисливських зв1р1в вщнесено види, як в анашзова-них джерелах трапляються не менше тж 30 %.
Результати дослщження. У фауш Украши, зпдно з1 списком ссавщв Украши, який склала Комшя з украшсько1 зоолопчно1 номенклатури (1нсти-тут зоологи 1м. I.I. Шмальгаузена), нараховують 124 види ссавщв. Найширше представлений ряд Мишопод1бн1 (Muriformes) - 50 вид1в, як становлять 40 % вщ загально1 чисельност ссавщв, найменше - ряд Копитш (Equiformes) -2 види (тарпан - Equus gmelini, кулан - Equus hemionus, в Асканп-Новш, яких утримують в нашввшьному сташ). 1з ряду хиж1 (Caniformes) у список терь офауни внесено росомаху (Gulo gulo) i енота-полоскуна (Procion lotor), посе-лень якого в Укра1ш невiдомо. 1з ряду ратичнi (Cerviformes) внесено скельни-цю (Rupicapra rupicapra), яка в юторичш часи заселяла Чорногору, а на сьогодш вщсутня, а також байбака гiрського (Marmota marmota) iз ряду Ми-шоподiбнi (Muriformes), який у минулому заселяв субальпшську частину Чорногiрського хребта.
В одному iз перших спискiв мисливських звiрiв Буковини подано 27 видiв промислових звiрiв, що становить майже 50 % ссавщв област [10, 13]. 1з гризунiв зазначають ховрахiв европейського (Citellus citellus L.) i рябого (Citellus suslicus Guld.), яких добували заради шкур. Так, за 1959-1968 рр. у заготвельш пункти Чершвецько1 областi поступило майже 3,5 тис. шкур хов-раха европейського (ховраха рябого - менше), а протягом 1949-1951 р. у шв-шчних областях Захщного регюну Украши заготовлено понад 34 тис. шкурок ховраха рябого [17]. Мисливськими видами вважалися слшак гiрський (Spa-lax leucodon Nordmann) i буковинський (Spalax graecus Nehring). Слшака прського добували у 40-50-х роках ХХ ст. За 7^чний перюд (1948-1954 рр.) у Чершвецькш областi заготовлено понад 1 тис. шкурок, у наступш роки об-сяги добування зменшувались. У цей перiод добування шшого виду - слiпака буковинського було незначним, щорiчно - не бшьше нiж 100 шкурок [18]. Крiм гiрського i буковинського слшаюв, М.О. Макушенко та I. Д. Шнаревич (1954) до мисливських звiрiв вщносять слiпака подiльського (Spalax zemni Erxl.), щура водяного (Arvicola amphibius L.) i нав^ь вочка сiрого (Glis glis L.) та пацюка мандрiвного (Rattus norvegicus Berk.). На хутрозаготвельш пункти Волинсько1 областi у 1949-1950 рр. поступило понад 4,3 тис. шкурок пацюка [17]. До мисливських звiрiв вщнесено слшака звичайного (Spalax microphtal-mus), якого добувало населення в незначнш кшькосп заради шкури [15].
1нший регiональний список мисливських звiрiв Карпат нараховуе 22 види - 16 мисливськопромислових видiв i 6 видiв, у яких хутро викорис-товували як сировину, серед них також зазначають пацюка мандрiвного, щура водяного та ш. [14]. В якост другорядно! хутрово!' сировини використову-
вали шкурки хом'яка (СпсвШз спсвШ8 Ь.), якого добували у Захiдному реп-ош Укра!ни протягом 40-60-х рокiв минулого сташття. Так, у 1950 р. на бази "Заготживсировини" Волинсько! област надiйшло 153 шкурки, а в 1951 р. у Рiвненськiй област було заготовлено 108 шкурок хом'яка [17]. З 1953 по 1958 рр. у Чершвецькш та 1вано-Франювськш областях заготовлено майже 50 тис., а за наступш 10 роюв (1959-1968 рр.) - понад 2 тис. шкурок [18]. Шкурки пацюка, ховрахiв, хом'яка, вже в 60-70-х роках ХХ ст. дуже неохоче приймали для перероблення хутровою промисловютю.
У списку мисливсько-промислових ссавцiв фауни Укра!ни 1.Т. Сокур (1960) подае 30 видiв, зазначаючи, що лише 12 використовуються, а решта 18 - нечисленш та перебувають шд охороною закону. Список звiрiв найбшьш подiбний (С = 0,79) до списку, який запропонував у 80-х роках ХХ ст. колектив дослщниюв [12], ко^ до експлуатацшних вщнесли 29 видiв (табл. 1). У дисертацшнш роботi В.1. Гулай (1994) зазначае, що мисливсько-промисловими звiрами е 34 види, з яких 22 можуть бути об'ектом полювання. Особливютю видового списку дослiдника е вщнесення до мисливських звiрiв здичавшого собаки (Сатъ^ашШаш Ь.).
Табл. 1. Подiбнiсть спиств мисливських звiрiв (коефпцинт Жаккара)
Джерела шформацп Джерела шформацп
Макушен-ко, Шнаре-вич, 1954 Сокур, 1960 Форма 2-тп мисливство, 1979 7 н8 и9 3 ~ К г дн у- Рта Форма 2-тп мисливства 1994 Гулай, 1994 Постанова КМУ, 1996 Шейгас, 2002 ЗУ, 2002 Форма 2-тп мислив-ство, 2007
Макушен-ко, Шнаре-вич, 1954 - 0,5 0,38 0,51 0,41 0,45 0,48 0,35 0,26 0,55
Сокур, 1960 0,5 - 0,69 0,79 0,72 0,73 0,77 0,61 0,54 0,70
Форма 2-тп, 1979 0,38 0,69 - 0,77 0,96 0,70 0,65 0,81 0,67 0,79
Рудишин та 1н., 1987 0,51 0,79 0,77 - 0,80 0,80 0,85 0,68 0,56 0,78
Форма 2-тп, 1994 0,41 0,72 0,96 0,80 - 0,73 0,68 0,78 0,64 0,89
Гулай, 1994 0,45 0,73 0,70 0,80 0,73 - 0,78 0,63 0,57 0,68
Постанова КМУ, 1996 0,48 0,77 0,65 0,85 0,68 0,78 - 0,57 0,56 0,71
Шейгас, 2002 0,35 0,61 0,81 0,68 0,78 0,63 0,57 - 0,63 0,70
ЗУ, 2002 0,26 0,54 0,67 0,56 0,64 0,57 0,56 0,63 - 0,63
Форма 2-тп, 2007 0,55 0,70 0,79 0,78 0,89 0,68 0,71 0,70 0,63 -
У 70-х роках ХХ ст. користувачi мисливських упдь проводили облж 24 видiв мисливських звiрiв, результати таксаци заносили у зв^шсть згiдно з формою 2-тп (мисливство). У звiтi найширше представлений ряд хижакiв -10 видiв, ряд ратичнi та копитш нараховував 7 видiв. Форма статистично! звiтностi майже не змiнилася до 90-роюв минулого столiття, що шдтвер-джуеться коефiцiентом Жаккара (0,96). Список мисливських звiрiв збшьшив-
ся на один вид - кота люового (Felis silvestris Schreber). Незначш змши у ста-тистичнiй звiтностi вщбулися у першому десятилiттi XXI ст., юльюсть мисливських звiрiв збшьшилась до 28 видiв. Знову внесено змши у ряд хиж^ який збшьшився на горностая (Mustela erminea L.), iз ряду копитнi внесено кулана, до мишоподiбних - нутрш вiльну (Myocastor coypus Molina). У вшь-ному станi у природному середовишд нутрiя не трапляеться: представник шв-денноамерикансько1 фауни не пристосувався до юнування у замерзаючих во-доймах, низьких температур зимового перюду [16]. Вид вiднесено до мисливських, зпдно з постановою Кабшету Мiнiстрiв "Положення про мис-ливське господарство та полювання" (1996). Дослщники фауни Украши не вiдносили нутрш до мисливських звiрiв, у 1хшх списках вона вiдсутня [3, 10, 12, 15, 20]. У Закош Украши "Про мисливське господарство i полювання" пе-редбачено полювання на нутрш вшьну за наявност лщензи на добування вiд 15 жовтня до лютого включно [1].
Зпдно з постановою КМ Украши (1996), 32 звiрi вщнесено до катего-рп мисливських. Вони представляють 5 рядiв iз 8 у фауш Украши. 1з мисливських видiв 16 (50 %) належать до ряду хижь Лише один ряд представлений повшстю мисливськими видами - зайцеподiбнi, яких у фауш Украши на-раховують три види. У закош "Про мисливське господарство та полювання" (2002), який замшив зазначене вище положення, не вказано яю види можна вважати мисливськими, а також не наведено 1хнього перелжу. У статях 17, 19, 43 подано термши полювання, лщензшне добування та добування дичини за вщстршьними картками на 21 вид.
Щодо вщнесення звiрiв до категори мисливських видiв немае нiяких загальних принципiв. Згiдно зi Законом Украши "Про мисливське господарство та полювання" (2002), мисливськими тваринами вважаються дию звiрi та птахи, що можуть бути об'ектами полювання, а полювання - ди людини, спрямоваш на вистежування, пере^дування з метою добування i саме добування (вщстрш, вщлов) мисливських тварин, яю перебувають у станi природ-но1 волi або утримуються у нашввшьних умовах. Однак, як показала практика ведення мисливського господарства, деяю види диких тварин були об'ектами постшного полювання, деяю протягом нетривалого перюду (1020 рокiв), шших нiколи не добували заради м'яса, шкур тощо. На наш погляд, до мисливських звiрiв можна вщнести види, на яких велося i ведеться полювання (заради м'яса, шюри, трофе1в та iн.), а також види, на яких велося, але зараз з рiзних причин (мала чисельшсть, економiчна невигiднiсть та ш.) не ведеться. У такому випадку чисельшсть мисливських звiрiв буде значно бшь-шою, нiж подано в табл. 2.
1з 44 видiв мисливських звiрiв, якi трапляються в аналiзованих списках, до основних можна вщнести 33, тобто 75 % вщ загально1 юлькость Сiм видiв, здебiльшого дрiбнi звiрки (Citellus citellus, Citellus suslica, Arvicola amphibicus та ш.), траплялися у списках лише по одному разу. Немае пщстав вносити до списку мисливських звiрiв невеликих мишоподiбних гризушв, якi нiколи не були об'ектами полювання. Проте деяю види гризушв, на яких у минулому полювали, можуть знову стати об'ектами полювання. У першш по-
ловит ХХ ст. у Захщнш Укршт полювали на бiлку (Sciurus vulgaris L.). Зок-рема, протягом 1930-1933 рр. у мисливських упддях Рава-Руського повпу добуто 95 бiлок. Знову полювання на бiлку вiдбулося у 2008 р. В упддях ДП "Рава-Руське ЛГ", згiдно з лiцензiями, добуто 11 особин.
Табл. 2. Перелж основных eudie мисливських 3eipie за рЬними джерелами _щформаци [3,10,12,15, 20 та т.]_
№ Вид Трапляння вид1в у списках
мисливських звф1в
раз1в %
1. Lepus europaeus Pall. 10 100
2. Vulpes vulpes L. 10 100
3. Martes martes L. 10 100
4. Mustela putorius L. 10 100
5. Lynx lynx L. 10 100
6. Cervus elaphus L. 10 100
7. Capreolus capreolus L. 10 100
8. Sus scrofa L. 10 100
9. Sciurus vulgaris L. 9 90
10. Ondatra zibethicus L. 9 90
11. Castor fiber L. 9 90
12. Nyctereutes procyonoides Gray. 9 90
13. Ursus arctos L. 9 90
14. Meles meles L. 9 90
15. Lutra lutra L. 9 90
16. Alces alces L. 9 90
17. Canis lupus L. 9 90
18. Cervus nippon Temminck 9 90
19. Ovis musimon L. 9 90
20. Oryctolagus cuniculus L. 8 80
21. Cervus dama L. 8 80
22. Felis silvestris Schreber 7 70
23. Mustela lutreola L. 7 70
24. Marmota bobac L. 7 70
25. Martes _ foina Erxleben 7 70
26. Bison bonasus L. 7 70
27. Mustela eversmanni Lesson 6 60
28. Talpa europaea L. 5 50
29. Mustela erminea L. 5 50
30. Desmana moschata L. 3 30
31. Lepus timidus L. 3 30
32. Myocastor coypus Molina 3 30
33. Mustela vison Schreber 3 30
1з 44 видiв мисливських звiрiв, як трапляються в аналiзованих списках, до основних можна вщнести 33, тобто 75 % вщ загально1 кiлькостi. Cím видiв, здебiльшого дрiбнi звiрки (Citellus citellus, Citellus suslica, Arvicola amphibicus та ш.), траплялися у списках лише по одному разу. Немае шдстав вносити до списку мисливських звiрiв невеликих мишоподiбних гризунiв, як нiколи не були об'ектами полювання. Проте деяк види гризунiв, на яких у
минулому полювали, можуть знову стати об'ектами полювання. У першiй по-ловинi ХХ ст. у Захщнш Укршт полювали на бшку (Sciurus vulgaris L.). Зок-рема, протягом 1930-1933 рр. у мисливських упддях Рава-Руського пов^у добуто 95 бiлок. Знову полювання на бшку вщбулося у 2008 р. В упддях ДП "Рава-Руське ЛГ", згiдно з лiцензiями, добуто 11 особин.
1з ряду комахощш до мисливських видiв належать кр^ (Talpa euro-paea L.) i хохуля (Desmana moschata L.), промисел яких у значнiй кiлькостi був розвинений в минулому заради шкурок. У 50-60-х роках минулого столбя у Захщному регiонi Украши крота посилено добували. На Волинському Полюс вiн був одним iз основних хутропромислових звiрiв, заготiвля його шкурок протягом 1949-1951 рр. становила понад 87 тис. i збшьшувалась що-рiчно. 1з 1958 по 1961 рр. у 4 захщних областях (Львiвська, 1вано-Франювсь-ка, Тернопшьська, Чернiвецька) добуто понад 1,3 млн особин [17] (рис.).
X S
ю
о ^
с
ó К h
л
н о
и
п о о £
Рис. Добування Та1ра еигораеа у Захiдному регюш Украши (1958-1961 рр.)
Майже половину (47 %) кро^в добуто на територи Львiвськоl область До мисливських звiрiв iз ряду комахощш необхiдно вщнести !жака евро-пейського (Erinaceus europaeusм Ь.), якого в Карпатах добували заради м'яса (усне повщомлення проф. К. Татаринова).
У сучасних умовах мишоподiбнi гризуни з малоцшною, немщною шкурою (вовчки, слiпаки та ш.) господарсько! цiнностi не мають. Однак, внаслщок вдосконалення технологи перероблення сировини, знову можливе добування у значнш кiлькостi дрiбних ссавцiв. Тому лопчним видаеться ви-дiлити групу нашвмисливських звiрiв, добування яких можливе, але мае ви-падковий або спещальний характер. Сюди необхiдно вiднести хом'яюв, хов-рахiв, пацюкiв. 1з врахуванням нашвмисливських видiв загальна кiлькiсть на-земних мисливських видiв Укра!ни становитиме 52 види (табл. 3).
Мисливськ види становлять майже 42 %, а основш види - понад 26 % вщ загально! кшькост ссавцiв фауни Укра!ни. Ряд хижi нараховуе 20 видiв, всi вони е мисливськими, значний вщсоток становлять червонокнижш види
500
450
400
350
300
250
200
150
100
Роки
1957
1958
1959
1960
1961
1962
(рись, kít люовий, перегузня, горностай та íh.). Деякi з них вiдновили чисель-шсть популяци (борсук, видра), чисельшсть корсака (Vulpes corsac L.), горностая, перегузш (Vormela peregusna Guld.), тхора степового (Mustela eversmanni Lesson), незважаючи на заборону добування, залишаеться низь-кою [2, 6, 7]. Але вс вони е щнними мисливськими видами i в перспектив^ за умови вiдновлення чисельностi до промислово!, можна буде вiдновити 1хне добування. До списку мисливських звiрiв Укра!ни iз ряду хижi необхщно включити шакала (Canis aureus) [11]. Хижак на початку ХХ1 ст. проник з Угорщини у Закарпаття [8]. Протягом 2002-2008 рр. у мисливських упддях Виноградiвського та Берепвського районiв добуто до десяти особин. До мисливських видiв ми вщнесли здичавiлого собаку.
Табл. 3. Систематика мисливських 3eipie
Ряд Кiлькiсть видiв
ссавцiв мисливських
в Украш Украша Захвдний репой
Soriciformes [Insectivora] 13 3 2
Vespertilioniformes [Chiroptera] 26 - -
Caniformes [Carnivora] 20 20 17
Leporiformes [Lagomorpha] 3 3 2
Muriformes [Rodentia] 50 18 14
Equiformes [Perissodactyla] 2 - -
Cerviformes [Atriodactyla] 8 8 8
Delphiniformes [Cetacea] 3 - -
1з ряду ратичш в Укра!ш штрудуковано три види (олень плямистий, лань, муфлон) i один вщ реаклiматизовано - зубр (Bison bonasus L.), iншi чо-тири види е видами, на яких найчастше полюють мисливщ. 1з основних ви-дiв мисливських звiрiв об'ектами систематичного полювання е 16 видiв.
У Захiдному регюш нараховують 43 мисливських звiрiв, що становить 34 % вiд загально! кiлькостi ссавцiв i 65 % вщ загально! кiлькостi мисливських видiв фауни Укра!ни. Об'ектами систематичного полювання е 10 видiв, з них: 3 види ратичних, 6 видiв хижих i один вид зайцеподiбних.
Висновки. Таким чином, iз 124 ссавцiв фауни Укра!ни мисливськими потрiбно вважати 44 види. На основi аналiзу мисливсько-господарського за-конодавства, вщомчих матерiалiв таксаци звiрiв, наукових публжацш, до основних видiв ми вiднесли 33 звiрiв, iз них експлуатацiйна група становить 16 видiв. Об'ектами систематичного полювання е 6 видiв ратичних, 1 вид ко-питних, 5 - хижаюв, 3 - гризунiв i один вид ряду зайцеподiбних. Через змши в тваринному свiтi та навколишньому середовищi перелiк мисливських звiрiв необхщно переглядати за певний промiжок часу. З щею метою потрiбно створити при Державному компел лiсового господарства компетентну комь сiю з науковщв, працiвникiв мисливського господарства, мисливцiв iз фун-кцiею дорадчого органу.
Лггература
1. Бондаренко В.Д. Мисливськогосподарське законодавство / В.Д. Бондаренко, А.М. Дейнека, В.Р. Бурмас та ш. - Льв1в : Вид-во "Сполом", 2005. - 334 с.
2. Боровик Е.Н. Корсак Vulpes corsac (Carnivora, Canidae) на территории Украины // Вестник зоологии. - 2002. - Т. 36, № 2. - С. 95-96.
3. Гулай В.И. Современные охотничье-промысловые животные Украины (особенности экологии, охрана, рациональное использование) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / Ин-т зоологи АН Республики Молдова. - Кишенев, 1994. - С. 53.
4. Дёжкин Вадим. Основные принципы стратегии развития охотничьего хозяйства России / Вадим Дёжкин, Алексей Данилкин, Владимир Кузякин // Охота. - 2006. - № 9. - С. 2-3.
5. 1саев О. Про невщкладш заходи боротьби з браконьерством в системi мисливських господарств Украши / О. 1саев, С. Черняк, Р. Козир та ш // Оружие и охота. - 2007. - 4 (93). -С. 51-52.
6. Колесников А.М. Новые находки хоря-перевязки, Vormela peregusna, лисицы-корсака, Vulpes corsac, в Луганской обл. / А.М. Колесников, А.В. Кондратенко // Вестник зоологии. - 2004. - Т. 38, № 5. - С. 46.
7. Лавров Н.П. Особенности и причины длительной депрессии численности горностая в лесостепной и степной зонах СССР / Н.П. Лавров // Труды НИИОП ВНИО. - 2003. - Вып. XVI. - С. 90-106.
8. Пот1ш Л. Шакал, Canis aureus (Mammalia, Carnivora) - новий вид фауни Закарпаття, Украша // Вестник зоологии. - 2006. - Т. 40, № 1. - С. 80.
9. Придатко В.1. Геошформацшш технологи та еколопчна шдикащя / В.1. Придатко, С.М. Бережняк. - К., 2009. - 87 с.
10. Макушенко М.О. До поширення та екологп деяких видiв промислових звiрiв Черш-вецько'1 обласп / М.О. Макушенко, 1.Д. Шнаревич // Науковi записки Львiвського наукового природознавчого музею АН УРСР. - 1954. - Т. III. - С. 77-89.
11. Роженко Н.В. Появление шакала обыкновенного (Canis aureus) на юге Украины / Н.В. Роженко, А.М. Волох // Вестник зоологии. - 2000. - Т. 34, № 1-2. - С. 125-129.
12. Рудишин М.П. Ращональне ведения мисливського господарства / М.П. Рудишин, Г.М. Мурский, К.А. Татаринов та ш - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1987. - 181 с.
13. Скшьський 1.В. Ссавщ твденно-схщно!' частини Буковинського Передкарпаття: су-часний стан фауни, раритетш види, перспективи використання та заходи збереження / ГВ. Скшьський, Л! Мелещук, М.В. Тащук // Сучасний музей. Наукова й експозицшна дiяльнiсть : матер. наук. конф., присвячено'1 145-й рiчницi заснування Крайового музею в Чершвцях. -Чершвщ : Вид-во "ДрукАрт", 2008. - С. 52-67.
14. Сокур 1.Т. Звiрi радянських Карпат i ïx господарське значення / IX Сокур. - К. : АН УРСР, 1952. - 68 с.
15. Сокур 1.Т. Ссавщ фауни Украши i 1'х господарське значення / IX Сокур. - К. : Вид-во "Радянська шк., 1960. - 210 с.
16. Сокур 1.Т. Як людина збагачуе тваринний св^. - К. : Вид-во "Радянська шк., 1961. -
47 с.
17. Татаринов К.А. Вщомосп по терюфауш Волинського Полюся / К.А. Татаринов // Науковi записки Кременецького педшституту. - 1960. - Т. V. - С. 157-183.
18. Турянин И.И. Звери советских Карпат, их хозяйственное и зоопаразитологическое значение : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / Ин-т зоологи АН УССР. - К., 1972. - С. 40.
19. Хоецький П.Б. До анашзу списку ссавщв Украши / П.Б. Хоецький // Лiсiвництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан", 2002. - Вип. 103. - С. 97-99.
20. Шейгас 1.М. Регюнальш особливосп облшв чисельносп основних видiв мисливських тварин у загальнш системi швентаризаци терiофауни / ГМ. Шейгас // Лiсiвництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан". - 2002. - Вип. 102. - С. 106-112.
Хоецкий П.Б. К анализу видового состава охотничьих зверей Украины
Проанализирован видовой состав териофауны Украины. К основным охотничьим зверям отнесено 33 вида. Объектами систематической охоты есть 16 видов. В Западном регионе насчитывается 43 основных охотничьих зверей, что составляет 34 % от общей численности млекопитающих, и 65 % - от общей численности охотничьих видов фауны Украины.
Ключевые слова: млекопитающие, охотничьи звери, западный регион Украины.
Khoyetskyy P.B. Toward an analysis of hunting game list in Ukraine
The number of terrestrial fauna species in Ukraine has been analyzed. 33 game species are referred to the main game animals. 16 game species are considered to be objects of consistent hunting. In the Western region there are 43 main game animals that accounted for 34 percent of total number of mammals and 65 percent of total number of game species of fauna in Ukraine.
Keywords: mammals, game animals, Western region of Ukraine.
УДК630*53:630*2:582.681.81(477.51/.52) Асист. А.М. Бтоус, канд. с.-г. наук;
ст. викл. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук; ст. викл. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кит
Ф1ТОМАСА СТОВБУР1В ОСИКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Розроблено систему математичних моделей та комплекс таблиць для оцшюван-ня ф^омаси CTOB6ypiB дерев осики в абсолютно сухому стан у деревостанах Схщно-го Полюся Укрш'ни. Пщ час моделювання компоненпв ф^омаси стовбура було вико-ристано алометричну залежнють, у яку як аргумента вводили вш, дiаметр, висоту та вщносну повноту. Запропоноваш у дослщженш нормативи можуть бути застосоваш в осикових деревостанах з вщносною повнотою 0,7, середньою висотою в межах вщ 6 до 28 м та середшм дiаметром - вщ 4 до 32 см включно, i яю дадуть змогу ощнити запас вуглецю та енергетичний потенщал осичниюв.
Ключов1 слова: осиковi деревостани, ф^омаса, модель, стовбур, деревина, кора, Схщне Полiсся Украши.
Осика - одна is основних л1сотв1рних порщ, яка поширена по всш те-риторн Украши i мае особливе значения в контекст! еколопчно! функцп та ресурсозабезпечення. Здшснити комплексне ощнювання ресурсного та еко-лопчного потенцiалy осикових деревостанiв неможливо без дослщження 1'хньо1 фiтомаси, зокрема 11 основно'' складово'' - надземно'' частини. Специфь ка застосування i попит на фггомасу стов6ур!в, високий потенщал депонуван-ня вуглецю та киснепродуктивносл потребують докладного дослiдження надземно'' фггомаси осики.
Мета дослiдження - розроблення нормативно-шформацшного забез-печення ощнки фггомаси стов6ур!в осикових деревостанiв.
Матерiали i методика дослiдження. Процес розроблення нормативiв для оцiнювання надземно'' фiтомаси осичниюв складаеться з таких етапiв: вивчення досвщу дослiдження фiтомаси; з6Гр, оброблення та аналiз дослщ-них даних; моделювання компоненпв фiтомаси деревостану та перевiрка моделей; розроблення вщповщних нормативiв та 'хня верифiкацiя.
На основ! аналiзy лiтератyрних джерел визначено найприйнятшшу методику побудови нормативiв, яку використовували такi дослiдниками, як А.С. Аткш [1], А.А. Макаренко [4], П.1. Лакида, Л.М. Матушевич [3], D.B. Botkin, L.G. Simpson [8], H.A.I. Madgwick [9]. Вона передбачала пошук багатофакторних залежностей компоненпв фiтомаси деревостанiв вщ !хшх основних таксацшних показникiв, що мали тюний взаемний зв'язок.
Результати дослiдження. Для вивчення компоненпв фггомаси осикових деревосташв у регiонi Схщного Полюся Украши дослщили 37 тимчасо-
