CC BY
61
3. Фадеев Е. Кабан / Е. Фадеев // Охота и охотничье хозяйство. - 1987. - № 2. - С. 10-13.
4. Feichtner B. Ursachen der Streckenschwankungen beim Schwarzwild im Saarland / B. Feichtner // Zeitschrift fur Jagduissenschaft. - 1998. - 44. - S. 140-150.
5. Neet C.R. Population dynamics and management of Sus Scrofa in western Switzerland: a atatistical modeling approach / C.R. Neet // Ibex JME. - 1995. - 3. - P. 188-191.
6. Saez-Royuela C. The increased population of the wild boar (Sus scrofa) in Evrope / C. Saez-Royuela, J. Telleria // Mammal Reviev. - 1986. - 16. - P. 97-101.
Стельмах С.М. Структура популяции и стадность кабана (Sus scrofa L.) на Расточьи
Приведены результаты изучения половой и возрастной структуры, а также стадности кабана в регионе Расточья с 1999 по 2008 гг. Освещены основные причины низкой воспроизводственной способности изучаемой популяции. Возрастная и половая структура местной популяции характеризируется существенными колебаниями по годам. Наиболее низкий процент поросят отмечен в 1999 г. (21 %), наивысший - в 2003 г. (48,6 %). При относительно большой частице взрослых животных по большинству годах отмечен незначительный процент молодняка, что есть признаком низких воспроизводственных свойств популяции. Среднегодовой показатель стадности колеблется в пределах 3,2-6,8 особей. Наивысшим он был в 2003 г., когда частица поросят была наибольшей.
Ключевые слова: фауна, кабан, Расточья.
Stelmach S.M. Population structure and herd Wild pig (Sus scrofa L.) at Roztochya
Results over of study of sexual and age-old structure are brought, and also to herd instinct of wild pig in the region of Roztochya in a period from 1999 to 2008 reasons of subzero reproductive ability of investigated are reflected. The age-dependent and sexual structure of local population is characterized substantial fluctuations on years. The lowest percent of piglings is marked in 1999 (21 %), and the greatest in 2003 (48,6 %). Under the condition of relatively large part of adult individuals for majorities years an insignificant percent a sapling which is the sign of low reproductive ability of populftion is marked. The annual average index of herd instinct ranges from 3,2 to 6,8 individuals. The greatest index was noticed in 2003, when part of piglings was most.
Keywords: fauna, wild pig, Roztochya._
УДК 639.1.07 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
1НТРОДУКЦ1Я ТА РЕАКЛ1МАТИЗАЦ1Я МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В У ЗАХ1ДНОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ
Проаналiзовано результати штродукцп та реа^матизацп мисливських 3BÍpÍB у Захщному регюш Украши. З друго! половини ХХ ст. було розселено близько 4,5 тис. мисливських 3BÍpÍB. 1з 11 видiв устшним виявилася штродукщя (Ondatra zibethica, Nyctereutes procyonoides) i реа^матизащя (Bison bonasus, Castor fiber) двох видiв.
Ключов1 слова: штродукщя, а^матизащя, мисливсью звiрi, Захщний регюн Украши.
У ХХ ст. (особливо у його другш половит) щея збагачення мисливсь-ко! фауни шляхом завозу в Украшу нових вид1в зв1р1в була пашвною доктриною. До цього часу погляд на акшматизацш, як на метод реконструкци фауни, мае сво!х прихильниюв, як доцшьшсть акшматизацп обгрунтовують економ1чною рентабельною, збшьшенням видового р1зномашття мисливських зв1р1в тощо. Протягом минулого столггтя в Укра!ш вживали значних за-
ходiв з акшматизаци, деякi види успiшно прижилися у мисливських упддях краши. Одш з них стали поширеними видами (ондатра), iншi - звичайними (енотоподiбний собака) [2-4; 11-15].
У 60-х роках ХХ ст. пропонувалося акшматизувати в Укршт 9 видiв мисливсько1 фауни i реаклiматизувати 12, Í3 них у Захiдному регiонi: акшматизувати - плямистого оленя, лань, муфлона, а реакшматизувати - оленя благородного, серну, зубра, бобра, байбака европейського, зайця-бшяка. Пропо-нували аклiматизувати на пiвднi Подiлля перегузню, байбака, скунса, на шв-Тернопшьсько1 областi реаклiматизувати бобра, норку европейську, в ль сових масивах акшматизувати колонка [24]. У Карпати доцшьним вважали iнтродукувати сiноставця альпшського, колонка, соболя [21, 23]. Однак спро-би аклiматизувати колонка за межами ареалу (прська система Тянь-Шаню), а козерога у Криму - не увшчалися усшхом.
У ХХ ст. неодноразовi спроби вселення нових видiв звiрiв у мисливсь-к угiддя Украши були невдалими. Науковщ, дослiдники, якi дотримувалися концепци реконструкци фауни шляхом акшматизаци, не звертали уваги на негативнi наслiдки, замовчували 1х. Зокрема, до погiршення хутра (рщше, товстiше) призвела аклiматизацiя бшки-телеутки в Криму, яку завезли (124 особин) у 1940 р. з Алтаю [25]. Вважають, що порiвняно з вихiдною формою, кримська телеутка змшилася, яка стала меншою, коротколапою, довготшою iз коротким хвостом. Безусшшною була аклiматизацiя виду не тшьки в Криму, але й у Луганськш, Житомирськiй областях [1, 7, 19, 21]. Ак-лiматизувати скунса намагалися у 1936 р. в мисливських упддях Харювсько! областi. Проюнували звiрi в угiддях Печенiзького мисливського господарства до 1940 р. [19].
Дик тварини Неотротчно! областi в умовах област Голарктично! ак-лiматизовуються погано. Неотропiчна фауна давнiша за походженням, ii види характеризуються вузькою еколопчною спецiалiзацiею. Неоарктична фауна -молода, багато видiв е еврiбiонтами, мають значне поширення. Тому в бшь-шостi випадкiв аклiматизацiя видiв (шиншила, нутрiя та iн.) iз древнiх фаун (австралшсько1, неотрошчно1 та ш.) була малоуспiшною [27]. В Украшу нут-рiя (Myocastor coypus Mol.) потрапила у 1948 р. iз завезенням у Херсонську область 59 особин з метою нашввшьного розведення i отримання цiнного хутра. Система нашввшьного утримання передбачала комбшоване клiткове (осiнньо-зимового перiоду) та вшьне (протягом лiтньо-осiннього перiоду) розведення нутри. Протягом 2-3 рокiв звiрi знищили водну та прибережну рослиннiсть на всш площi господарства, реестрували загибель звiрiв. Внасль док незадовшьно1 племшно1 роботи на фермах збiльшилась кшьюсть самиць, якi не брали участ у розмноженнi, а цiлорiчна пiдгодiвля кормами пiдвищила собiвартiсть вирощування звiрiв [9, 10]. Бiльшiсть нутрiевих ферм були орга-нiзованi за межами захщних областей [6]. Однак першi нутрiевi ферми ство-реш у Львiвськiй та Волинськiй областях у 1950 р. У Львiвськiй област протягом 1958-1961 рр. заготовлено понад 10 тис. шкурок нутри вольерно1 на суму 77 тис. крб. Протягом року на Сокальськш нутрiевiй фермi вiд 400 самиць ви-ростили 2208 голiв молодняка, здали 1626 шкурок на суму 15,46 тис. крб [6].
Iнтродукцiя нового виду - втручання у бюгеоценоз, - супроводжуеть-ся здебiльшого негативними наслщками. Новий вид змiнюе у ньому кормовi зв'язки, спричиняе перебудову структури екосистеми, порушуе рiвновагу 6i-оценозу. Iнтродукованi особини нового виду змушеш знаходити екологiчну нiшу для юнування, вступати у конкуренцiю з мюцевими екологiчно близь-кими видами. Так, американська норка (Mustela vison Schreber), випущена в аре^ европейсько1 (Mustela lutreola L.), витюнила ïï з бiотопiв iснування, що було однiею iз причин зменшення аборигенного виду. Внаслiдок життедiяль-ност ондатри у водоймах змiнювалась структура водноï рослинностi, вона займала нори хохул^ що призвело до зменшення чисельност рiдкiсного виду. Однак хутро ондатри, за своïми якостями, поступаеться хохуль У багатьо-х европейських крашах (Бельгiя, Францiя та ш.) ондатру вважали шкiдливим видом. Зокрема, в Англда вона потрапила випадково у 1927 р. iз спецiалiзо-ваних ферм, але до кшця 1939 р. тут ïï цшковито винищили.
З другоï половини 50-х роюв ХХ ст. до початку ХХ1 ст. у мисливськ угiддя Захiдного регiону Украïни було розселено близько 4,5 тис. звiрiв 12 видiв (табл. 1).
Табл. 1. Розселення мисливських 3eipie у 3axidHOMy регюш Украти
Ряд Вид Чисельтсть, особин
Carnivora [Caniformes] Nyctereutes procyonoides 994
Atriodactyla Bison bonasus 82
[Cerviformes] Cervus nippon 199
Cervus elaphus 114
Cervus dama 152
Sus scrofa 20
Ovis ammon 159
Equus hemionus 2
Rodentia [Muriformes] Ondatra zibethica 22V8
Castor fiber 111
Duplicidentata Lepus timidus 9б
[Leporiformes] Oryctolagus cuniculus 250
Найбшьше видiв (7) намагалися аклiматизувати з ряду ратичш, два ви-ди - з ряду гризуни i два - з ряду зайцеподiбнi. 1з ряду хижi iнтродуковано один вид - енотоподiбного собаку. Безуспiшним виявилися акшматизащя ви-дiв iз ряду зайцеподiбних. Кроля дикого випускали у 60-х i на початку 70-х роюв (ХХ ст.) у восьми пунктах Захщного регюну Украши, а зайця-бшяка - у двох пунктах Закарпатсько1 областi. Найбiльше розселено ондатри (приблиз-но 2,3 тис. особин) i енотоподiбного собаки (майже 1 тис. особин).
Усшшною виявилася акшматизащя ондатри (Ondatra zibethica L.). В Украшу звiрiв вперше завезено у 1944 р. кшьюстю особин i випущено у плавнях Нижнього Дншра [1]. На територiю Захщного регiону Украши, зокрема у водно-болотш угiддя Закарпатсько1 областi, вона проникла iз Словаччини, а в упддях Львiвськоl областi - з Польшд. У 1950 р. рееструвалась лише у захщ-них районах, а до 1960 р. заселила ус придатш для життедiяльностi угiддя Захщного регiону Украши [23]. Сприяли поширенню виду випуски протягом
1950-1952 рр. у Волинськш та Рiвненськiй областях [19]. Ондатра характеризуемся високояюсним хутром. За перiод з 1958-1961 рр. у Львiвськiй областi на заго^вельш пункти хутровини надiйшло 8018 шкурок ондатри на суму 6699 крб. [22]. Однак з 1963 р. у Львiвськiй област заго^вля шкурок змен-шилась вiд 916 до 100 шкурок у 1967 р., зменшення заготiвлi шкурок реестрували i в iнших областях [17, 18].
У мисливсью угiддя захщних областей випуск енотоподiбного собаки проводився протягом 1951-1953 рр. У першi роки шсля випуску реестрували розмноження виду у Виноградiвському, Берегiвському, Ужгородському, Пе-речинському (Закарпатська обл.), Бродiвському, Кам'янко-Бузькому, Золо-чiвському, Радехiвському (Львiвська обл.), Ковельському, Ратнiвському, Ка-мiнь-Кашiрському районах (Волинська обл.). Улюбленими бютопами юну-вання виду виявилися невелик перелiски по долинах рiчок, заплави водойм та високотравш луки, заболочен угiддя, що заросли чагарником, очеретом, рогозою та ш. [8]. У 1958-1966 рр. енотоподiбний собака був об'ектом полю-вання, шкури здавалися у пункти хутрозаготiвель. Загалом, протягом зазначе-ного перiоду, заготовлено 1673 шкур на суму понад 10 тис. крб. Однак iз збшьшенням чисельност збiльшилась шкода, яку завдавав звiр мисливським господарствам, в упддях яких проводились бiотехнiчнi заходи з охорони та вщтворення водоболотно! та борово! дичини [16].
Початкова усшшна аклiматизацiя i розселення енотоподiбного собаки у нових для виду умовах через декшька роюв змiнились зменшенням розмноження i чисельностi популяци, значною смертнiстю, що пояснюють поступо-вим розширенням бiотичних зв,язкiв i мiжвидових контактiв у завезеного виду, появи у нього воропв, паразитiв, хвороб, конкурентiв. Gнотоподiбний собака прижився в Укра!ш, зокрема i в Захiдному регiонi, але нiде не досяг значно! щшьность 1снуе думка про недоцiльнiсть акшматизаци виду в Укра-!ш [4, 17]. У процес акшматизаци тд впливом нових умов зовнiшнього сере-довища вiдбулися змiни в екологи та морфологи ознак енотоподiбного собаки [7]. Його шерсть попршилась, порiвняно з особинами з природного ареалу.
Зареестровано випадки, коли штродукований вид, вцшвши пiсля випуску, зник протягом нетривалого перiоду (скунс, заець-бшяк). Зокрема, у листопадi 1963 р. iз Сибiру в мисливсью упддя Рахiвського та Перечинсько-го райошв (Закарпатська обл.) завезено близько 100 особин зайця-бшяка (Le-pus tmidus Ь.) [7, 24]. Звiрiв було випущено на горi Говерла i в районi поло-нини Рiвно!. У зайця-бiляка змiна Ырого лiтнього хутра на бiле зимове вщбу-ваеться восени, а сшговий покрив з'явився лише у Ычш, бiлi за забарвленням звiрки були добре пом^ними для хижакiв. Бшьшють поголiв,я загинуло вiд хижакiв, деяких особин виявляли на значних вщстанях вiд мiсця випуску. На-весш 1964 р. у мiсцях випуску реестрували розмноження зайця-бшяка, але хижаки i собаки пастухiв знищили !х. Пiсля 1968 р. вiдомостей про юнування виду немае.
У Захiдний регiон Укра!ни, з метою збагачення мюцево! терюфауни, з пiвдня кра!ни декiлька разiв завозили кролика дикого (Oryctolagus cunicu-lus Ь.). Зокрема, у 1964 р. з Одесько! областi на !вано-Франювщину завезено
90 диких кролиюв i випущено поблизу Бурштина i Богородчан, де кролики юнували до 1971 р. (рис.).
300
X 250
к
1С
3 200
0
.1 150
1 '00-
и
к
Р? 50 0 ■
1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971
Роки
Рис. Чисельшсть ОгуМо^т сытсыЬж в угiддях 1вано-Франтвсько1 обл.
Колони звiркiв майже повшстю знищили брод^ собаки, браконьери, якi добували 1х за допомогою петель. Весною 1971 р., внаслщок весняного затоплення нiр водою, загинув молодняк. У 1967 р. у Львiвську область iз Херсонсько! в угiддя Городоцького, Яворiвського i Микола!вських районiв завезено 100 кролiв, аклiматизацiя виявилася безуспiшною [23, 26]. Випадки загибелi колонiй кроля протягом короткого термшу вiдомi не лише в Укра1ш, але й в шших кра!нах (Польща) [5, 29].
Реакшматизащя - один iз шляхiв збереження виду в межах природного ареалу. Успiхiв досягнуто в реакшматизаци зубра, байбака степового, бобра та ш. [26, 28]. Влггку 2002 р. ми обстежили мюця випуску бобра в Львiвсь-кiй та Рiвненськiй областях. У 1981 р. у ДМГ "Стир" з метою реакшматизаци бобра завезено 10 особин з ДМГ "Ушомир" (Житомирська обл.) i випущено на р. Медянка (Лагодiвське лiсництво). Загалом, з 1981 по 2008 рр. в упддях ДМГ "Стир" середньорiчний прирiст чисельностi популяцп бобра становив
±2 9
13,9 ' %. Станом на 2010 р. в угщдях мисливського господарства зареестро-вано понад 100 особин, здшснюють добування. Бобер проник у рiчку Стир та 11, притоки, торф,янi кар'ери Бродiвського, Буського та Радехiвського райошв, а також зареестровано поширення виду в упддях ^чки, мелiоративнi кана-ли) Яворiвського, Сокальського районiв [28]. У Львiвськiй областi за 5^ч-ний перiод (2003-2008 рр.) чисельшсть збшьшилась у 3,4 раза, а станом на 2010 р. поголiв,я нараховуе понад 1,0 тис. особин, щорiчне добування не пе-ревищуе 1-2,5 % вiд загально! чисельност поголiв,я.
У Рiвненськiй областi у 1964-1965 рр. здшснено випуск бобра у трьох пунктах. Одним з мюць випуску була рiчка Бобер (права притока рiчки Случ), де вони i прижилися. У 1983 р. в мюцях поселення звiра органiзовано загальнозоологiчний заказник. Пiд територш заказника вiдведенi урочище Брищ i насадження Князiвського та Бобрiвського лiсництв, якi прилягають безпосередньо до рiчки. За матерiалами таксаци в упддях ДП "Березшвський ЛГ" чисельнiсть бобра становить близько 100 особин, найбшьше звiра зареестровано у Князiвському та Березнiвському лiсництвах - 70 особин. Крiм
заказника, вони заселяють й iншi водойми, як розташованi на територи лю-ництв, зокрема трапляються по рiчцi Oxpi, мелiоративних каналах, ставках. В урочищд Суша влаштована значна сiтка мелюративних каналiв, де ми вияви-ли понад 10 бобрових хаток. В умовах ДП "Березшвський ЛГ" i ДП "Сос-нiвський ЛГ" поселення бобрiв знаходяться переважно в умовах С4, В3, В4.
Протягом iсторичного перiоду в Украïнi зникли багато мисливських видiв, iз ратичних i копитних - 6 видiв. Однак ïx реаклiматизацiï придiлялося менше уваги. За винятком зубра, у природне середовище не було реакшмати-зовано жодного виду, який рашше заселяв територда Украïни (сайгак, кулан, байбак прський, серна, сiноставець малий та ш.), натомiсть пропонували за-возити види чужоï фауни лише для замши мюцевого малоцiнного або "шюд-ливого" виду iншим, цiннiшим з господарсь^' позицiï, що займае подiбну екологiчну нiшу в бiоценозаx iншоï частини земноï кулi [9, 21].
На початку ХХ1 ст. свгтова популяцiя зубра нараховувала близько 3 тис. особин, як походять вщ 12 особин-засновникiв. В останнi десятилгття в Украïнi вiдбуваеться постiйне зменшення генетично1' рiзноманiтностi виду, що безумовно впливае на його стшюсть до впливу як бютичних, так i абютич-них факторiв. Передусiм це стосуеться популяцш, чисельнiсть яких не пере-вищуе 50 особин. Нав^ь короткотермiнове виживання таких популяцiй ставиться тд сумнiв. Практика селекцiонерiв свiдчить, що тривалий iнбридинг, який вщбуваеться iз поколiння в поколшня, зазвичай, призводить до знижен-ня плодючосп, продуктивностi, iншиx негативних наслщюв. Внаслiдок близь-коспорiдненого розведення ютотно зменшуеться мiнливiсть iнбридовиx лiнiй, звiрi можуть втратити властивiсть пристосування до змш середовища.
Прикладом негативно:' реакшматизаци може бути формування стада зубра з метою вщновлення субпопуляци виду у Стшвських Бескидах. З метою вщновлення поголiв,я у 2005 р. розроблено проект "Вщновлення евро-пейськоï популяцп зубра у Схщних Украшських Карпатах", який сшвфшан-суе Фонд великих рослинощних ссавцiв (Lagre Herbivore Foundation, Holland) та Товариство друзiв зубра (Stowarzysyenie Milosnikow Zubrow, Polska). Зпд-но з проектом, зубрiв пiсля дворiчноï перетримки повинш були в 2009 р. ви-пустити з вольера на природу, проте лише в червт ix завезли i випустили у вольер площею 3 га (табл. 2).
Табл. 2. Реестр зубpiв, завезених у НПП "Cкoлiвcькi Бескиди"
Батьки Зубри завезет в НПП Дата ^ать
самець самиця "Cколiвськi Бескиди" народження
Orion Zwetschke Theo 9.10.2006 самець
Orion Lina Thunderbird 30.04.2007 самець
Orion Thyria Thasidos 31.05.2008 самець
Orion Lina Thyria 21.06.2002 самиця
Orion Thyria Thalia 5.10.2006 самиця
Orion Zwetschke Thoska 11.07.2002 самиця
Як видно з табл. 2, завезет особини походять вщ одного самця. Два самщ i двi самищ е прямими нащадками двох самиць iз стада. Уже на почат-ковiй стади формування стадо характеризуеться значним рiвнем iнбридингу,
а генетична pi3HOMamTmcTb - надзвичайно низька. Близькоспорщнене схре-щування у високоiнбредових стадах е недопустимим, оскiльки призводить до iстотного збiльшення частоти прояву рiзноманiтних аномалiй, носiями яких були родичь Зокрема, iстотною е внутрiшньочеревна загибель зубренят через вщхилення у розвитку несумюних з подальшим формуванням плоду. Збшь-шуеться рання пiсляродова загибель малят, зменшуеться 1хня вага шд час на-родження. Вони повшьшше набирають вагу, схильнi до рiзного роду захво-рювань протягом життя, зменшуеться тривалiсть 1хнього життя, тобто тюний iнбридинг, призводить до зниження загально! життездатностi потомства. Так, у вересш 2009 р. самиця Thyria народила зубреня, однак у жовтш, через погано загоену пуповину, воно загинуло. Завезет iз зоопарку звiрi виявилися не пристосованими до юнування у природних умовах. У жовтш вщ виснаження загинув самець (Thasidos).
Неправильне формування стада, в якому виявилися найближчi родичi (брат-сестра), було одшею iз причин загибелi зубрiв Надвiрнянськоl субпопу-ляци. Середнш коефiцiент iнбридингу субпопуляци становив понад 40 %. Внаслщок вiдбулося ютотне зниження генетично! мiнливостi, зокрема за генами стшкосл до захворювань. У стадi з'явилися i поширилися спадковi зах-ворювання, зумовленi летальними i напiвлетальними генами (мертво наро-дженi, крипторхiзм - недорозвинення Ым'янниюв). Появилися i поширилися iнфекцiйнi захворювання сечостатевих органiв самцiв, зумовлених стафшо-коками i гнiйними актомiцетами. У деяких самщв захворювання на гншний баланопостит проходило у гострiй формь
Загалом, з друго! половини ХХ ст. у Захщному регiонi Укра!ни нама-галися аклiматизувати вiсiм видiв i реаклiматизувати - чотири. У мисливськ угiддя було вселено 4,5 тис. звiрiв. Успiшною виявилася реакшматизащя бобра, зубра, аклiматизацiя - ондатри, енотоподiбного собаки. Бiльшiсть заходiв з акшматизаци мисливських звiрiв зазнали невдач. В умовах Укра!ни вщсутт бiогеоценози, що мають вiльнi еколопчш нiшi для звiрiв, яких пропонували аклiматизувати (скунс, колонок, соболь та im), тому пiдстав для завезення но-вих видiв немае.
Лггература
1. Воииствеиский М.А. Итоги и перспективы акклиматизации охотничье-промысловых животных на Украине / М.А. Воинственский, А.Б. Кистяковский, В.В. Пархоменко, А.А. Салганский, И.Т. Сокур // Акклиматизация животных в СССР : матер. конф. по акклиматизации животных в СССР. - Алма-Ата : Изд-во АН КССР, 1963. - С. 70-76.
2. Гаврин В. Акклиматизация и реакклиматизация охотничьих животных в СССР / В. Гаврин // Охота и охотничье хозяйство. - 1975. - № 11. - С. 16-17.
3. Гептиер В. Каковы же пути обогащение фауны? / В. Гептнер // Охота и охотничье хозяйство. - 1963. - № 2. - С. 21-26.
4. Гептиер В. Ответ оппонентам. По поводу некоторых статей об акклиматизации / В. Гептнер // Охота и охотничье хозяйство. - 1964. - № 6. - С. 17-19.
5. Козловский И.С. Опыт ведения охотничьего хозяйства в Польше / И.С. Козловский, В. Мисюкевич // Охотоведение: Ежегодный научно-теоретический журнал ГНУ ВНИИОЗ им. проф. Б.М. Житкова РАСХН. - Киров, 2004. - № 2 (52). - С. 118-138.
6. Колесов Л.В. Нутр1я / Л.В. Колесов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1967. - 174 с.
7. Колосов А.М. Охрана и обогащение фауны СССР / А.М. Колосов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 277 с.
8. Корнеев О.П. Довiдник мисливця та рибалки / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во "Урожай", 1972. - 238 с.
9. Корнеев О.П. Мисливство - галузь народного господарства / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - 145 с.
10. Корнеев О.П. Мисливсью звiрi Украши / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1960. - 44 с.
11. Лавров Н. 40 лет акклиматизации ондатры / Н. Лавров // Охота и охотничье хозяйство. - 1968. - № 9. - С. 10-11.
12. Лавров Н. Обогащение фауны нашей страны / Н. Лавров // Охота и охотничье хозяйство. - 1967. - № 11. - С. 18-20.
13. Павлов М.П. Акклиматизация охотничье-промысловых зверей и птиц в СССР. - Ч.
1 / М.П. Павлов, И.Б. Корсакова, В.В. Тимофеев, В.Г. Сафонов. - Киров : Волго-Вятское книжное изд-во, 1973. - 535 с.
14. Павлов М.П. Акклиматизация охотничье-промысловых зверей и птиц в СССР. - Ч.
2 / М.П. Павлов, И.Б. Корсакова, Н.П. Лавров. - Киров : Волго-Вятское книжное изд-во, 1973. - 458 с.
15. Павлов М. Обогащение фауны СССР / М. Павлов // Охота и охотничье хозяйство. -№ 11. - 1977. - С. 16-19.
16. Ризнич И. Снять ограничение отстрела енотовидной собаки / И. Ризнич // Охота и охотничье хозяйство. - 1957. - № 4. - С. 61.
17. Самарский С.Л. Результаты акклиматизации пушных зверей в условиях Среднего Приднепровья / С.Л. Самарский // Развитие охотничьего хозяйства Украинской ССР : матер. Второй научно-производ. конф. - К. : Вид-во "Либщь", 1973. - С. 91-93.
18. Серкез Л.С. О производительности и продуктивности охотничьих угодий Львовской области / Л.С. Серкез // Развитие охотничьего хозяйства Украинской ССР : матер. Второй научно-производ. конф. - К. : Вид-во "Либщь", 1973. - С. 93-96.
19. Сокур 1.Т. Акшматизащя i розведення хутрових звiрiв на Укршш / 1.Т. Сокур. - К. : Вид-во "Рад. шк", 1953. - 72 с.
20. Сокур 1.Т. 1сторичш змши та використання фауни ссавщв Украши / 1.Т. Сокур. - К. : Вид-во АН УРСР, 1961. - 83 с.
21. Сокур 1.Т. Ссавщ фауни Украши i 1'х господарське значення / 1.Т. Сокур. - К. : Вид-во "Рад. шк", 1960. - 211 с.
22. Татаринов К.А. Пути обогащения карпатской фауны / К. А. Татаринов // Акклиматизация животных в СССР : матер. конф. по акклиматизации животных в СССР. -Алма-Ата : Изд-во АН КССР, 1963. - С. 179-180.
23. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Украши. Еколопя, значення, охорона / К. А. Татаринов. - Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1973. - 254 с.
24. Татаринов К.А. Хутровi звiрi Подшля та шляхи збагачення мюцево!' терюфауни / К.А. Татаринов // Матерiали до вивчення природних ресурав Подшля. - Тернопшь-Кременець, 1963. - С. 176-180.
25. Ткаченко А. Акклиматизация животных в Крыму / А. Ткаченко // Охота и охотничье хозяйство. - 1963. - № 7. - С. 25-26.
26. Турянин И.И. Звери советских Карпат, их хозяйственное и зоопаразитологическое значение : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биолог. наук. - К. : Вид-во "Либщь", 1972. - 40 с.
27. Чесноков Н.И. О некоторых вопросах акклиматизации охотничьих животных / Н.И. Чесноков // Современные проблемы охотничьего хозяйства : сб. научн. трудов. - М. : ИЗД-ВО "НАУКА", 1989. - С. 27-37.
28. Шелепило А.В. Стан популяцп бобра у мисливських угщдях Львiвськоï обласп / А.В. Шелепило, П.Б. Хоецький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1903. - Вип. 13.3.
29. Kamieniarz R. Zwierzçta lowne w Polsce na przelomie XX i XXI wieki / R. Kamieniarz, M. Panek. - Czempin : OHZ PZL, 2008. - 87 с.
Хоецкий П.Б. Интродукция и реакклиматизация охотничьих зверей в Западном регионе Украины
Проанализированы результаты интродукции и реакклиматизации охотничьих зверей в Западном регионе Украины. Со второй половины ХХ в. было расселено
около 4,5 тыс. охотничьих зверей. Из 11 видов успешной оказалась интродукция (Ondatra zibethica, Nyctereutes procyonoides) и реакклиматизация (Bison bonasus, Castor fiber) двух видов.
Ключевые слова: интродукция, акклиматизация, охотничьи звери, Западный регион Украины.
Khoyetskyy P.B. Introduction and reacclimatization of game species in the Western region of Ukraine
The results of introduction and reacclimatization of game species in the Western region of Ukraine have been analized. About 4.5 thousand game species have been released since the second part of XX th century. Among 11 species the introduction of two ones (Ondatra zibethica, Nyctereutes procyonoides) and reacclimatization of two (Bison bonasus, Castor fiber) turned out to be the most successful.
Keywords: introduction, reacclimatization, game species, Western region of Ukraine.
УДК 5982 Астр. Л. Б. Шпортун - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ХАРАКТЕРИСТИКА Б1ОТОП1В ЗИМ1ВЛ1 ОРН1ТОФАУНИ ЗМ1ШАНИХ Л1С1В ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Проаналiзовано структуру населения шаав найбшьш сформованих люосташв стиглого вшу переважаючих груп i тдгруп змшаних лiсiв природного заповщника "Розточчя". Враховували тип люорослинних умов, тип люу, тип i вш деревостану, наявшсть тдросту i тдлюку, мозшчшсть люово! рослинносп, наявшсть галявин i водойм, рiвень фактора турбування, рельеф, набiр та яюсть кормових i захисних ста-цiй. Розподiл за типами, боштування та iивеитаризацiя бютотв ориiтофауии е важ-ливим етапом 1х впорядкування з погляду планування i проведення наукових досль джень, зокрема у природио-заповiдиих об'ектах.
Ключов1 слова: люостан, бiотоп, зимуюча орштофауна, Розточчя.
Вступ. На Головному европейському вододш, в межах територи Ук-ра1ни { Польшд, розташований ушкальний у ф1зико-географ1чному вщношен-т район - Розточчя. Укра1нська частина Розточчя - це крайнш швшчно-за-хщний вщр1г Подшьсько1" височини. Вш починаеться вщ околиць мюта Львова { тягнеться вузьким горбистим пасмом (15-20 км шириною) на 60 км у тв-шчно-захщному напрямку до кордону з Польщею, а на 11 територи до м. Красника [4].
За геоботашчним районуванням територ1я Розточчя належить до Роз-точанського геоботашчного округу широколистяних лшв Балтшсько1" провш-ци Центральноевропейсько1 область Для рослинносп регюну характерна участь таких елеменлв середньоевропейсько1 рослинносл, як бук европейсь-кий, дуб скельний, ялиця бша [3].
Для характеристики бютошв та бютошчного розподшу зимуючих ви-д1в птах1в особливо важливе значення мають дендролопчш характеристики люових екосистем, зокрема наявшсть коршних л1сотв1рних та шших порщ дерев, до яких т чи шш1 види птах1в адаптоваш у суворих зимових умовах. Зазначимо, що з боку Карпат Розточчям проходить межа поширення ялищ бь ло1, смереки звичайно1, бука люового, як е важливими породами для осших популяцш багатьох горобинних птах1в, а також частково для низки вид1в, що
