CC BY
62
8. Шпарик Ю.С. Рекомендаци щодо шдяхiв сталого ведения люового господарства в лгсах р1зного цшьового призначення / Ю.С. Шпарик, П.Д. Марюв, Т. В. Парпан, О.Б. Лопарьова, Т.В. Кухарський, Е.В. Турис // Науков1 основи збалансовшого ведення люового господарства в Карпатському регюш : зб. реком. - 1вшо-Франювськ : Вид-во УкрНДЫрлю. - 2012. - Вип. 4. -С. 365-406.
ВитерР.М., ШпарыкЮ.С. Современная структура древостоев влажной буково-пихтовой сурамены в Украинских Карпатах
Анализ структуры лесов влажной буково-пихтовой сурамены в регионе Украинских Карпат показал полное доминирование здесь ели (94 %), избыток средневозрастных древостоев (21 %), доминирование древостоев высоких классов бонитета (76 %) и расположение их на крутых (50 %) и покатых (39 %) склонах северных экспозиций (52 %). Более половины площадей этого типа леса (51 %) сосредоточены в лесах Ивано-Франковской обл. и почти половина (48 %) отнесена к эксплуатационным лесам. Выделены базовые подкатегории лесов и главные породы с целью разработки лесоводствен-ных мероприятий по хозяйственным комплексам.
Ключевые слова: влажная буково-пихтовая сурамень, главная порода, категории лесов, бонитет, группы возраста, хозяйственные комплексы.
Viter R.M., Shparyk Y.S. The Actual Structure of Forest Stands in the Wet Beech-Fir-Spruce Forest Type in the Ukrainian Carpathians
The structural analysis of the forest stands in the wet beech-fir-spruce forest type in the Ukrainian Carpathians' region showed complete dominance of spruce (94 %), an excess of middle-aged stands (21 %), preference of stands with high growth class (76 %) and their location on steep (50 %) and declivous (39 %) slopes of the northern exposures (52 %). More than half of this forest type area (51 %) are concentrated in the forests of the Ivano-Frankivsk region, and almost half (48 %) are classified as managed forests. Basic sub-categories of forests and principal species were proposed for the forestry measures development within forestry complexes.
Key words: wet beech-fir-spruce forest type, principal species, categories of forests, growth class, age group, forestry complexes.
УДК 639.1.04 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук;
здобувач О.М. Похалюк - НЛТУ Украти, м. Львiв
МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО КРА1Н 6ВРОПИ
Сучасна чисельшсть мисливщв у европейських крашах перевищуе 8 млн oci6. Найбшьше i'x у Францц, 1спани, Великобритании 1тали. У мисливських упддях Свропи з ратичних видiв у значнш кшькост добувають Capreolus capreolus, Cervus elaphus, Sus scrofa, Alces alces, Cervus dama, Rupicapra rupicapra. Передумовами ефективного ведення мисливського господарства у европейських крашах е дотримання етики полювання, вольерне розведення мисливських звiрiв i птахiв, регуляця чисельност хижагав i вщ-сутшсть браконьерського добування дичини, науково обгрунтоване управлiння популя-цiями мисливських тварин, мисливський туризм. В УкраКш зареестровано близько 560 тис. мисливцiв. За чисельшстю мисливських тварин Украша ютошо поступаеться крашам Свропи.
Ключовi слова: мисливець, полювання, мисливськi звiрi, вольер, Свропа, Украша.
Мисливське господарство е однieю Í3 форм природокористування.
Мета мисливськогосподарсько! дiяльностi полягае в експлуатацп, вiдтвореннi та збереженнi поголiв'я дичини в мисливських упддях. В УкраМ внаслiдок тривалого неконтрольованого використання мисливських ресурсов, iнтенсивноí господарсько! дiяльностi, попршення умов iснування дичини, браконьерства, а
також вщсутносп фахшцш, чисельнiсть мисливських тварин е значно меншою, нiж у европейських крашах. На вiдмiну вiд Украши, в економiчно розвинених крашах бвропи, Пiвнiчноï Америки мисливськогосподарська д1яльшсть е рентабельною, сприяе створенню додаткових робочих мiсць, забезпечуе значнi надходження в бюджет краши.
Мисливство - вид специального використання ресурсiв тваринного свггу шляхом добування мисливських тварин, ят перебувають у станi природно1 волi або утримуються у нашввшьних умовах у межах мисливських упдь. Полюван-ня задовольняе матерiальнi, рекреацшш та iншi потреби громадян i популярне в населения багатьох краш бвропи. Тому актуальним е аналiз чисельностi мис-ливцiв европейських краш, використання мисливських ресурав, особливостей полювання та ведення мисливського господарства.
Найбшьшу чисельнiсть мисливцiв (понад 1,3 млн оаб) зареестровано у Францiï (табл. 1). У 1900 р. в краЫ було 463 тис. мисливщв, у середин 50-х роив ХХ ст. 1х чисельнiсть становила понад 1,5 млн осiб, у 1969 р. - близько 2 млн [8, 13]. У Францц основними об'ектами полювання iз ратичних е козуля (Capre-olus capreolus) i дика свиня (Sus scrofa). Шо^чно в цiй краïнi добувають понад 450 тис. ратичних, iз них: понад 50 % козуль, близько 45 % диких свиней i лише 4 % олешв благородних (Cervus elaphus). Однак чисельшсть добутих оленiв про-тягом одного сезону полювання у Францц становить 15-20 тис., а загальна чисельшсть поголiв'я оленiв у мисливських упддях Украши - близько 15 тис. Кр1м полювання на ратичних, зайця, у краïнi поширене полювання на пернату дичину (на початку ХХ1 ст. у мисливських упддях добували понад 6 млн фазашв, понад 3 млн куршок, близько 2 млн диких качок, понад 1 млн слукв).
У 70-80 роках минулого столiття в 1талп чисельнiсть мисливцш становила 1,5-2,0 млн оаб, сучасна чисельшсть - 750 тис. [2, 9]. В Ггалп площа мисливських упдь становить 27 млн га, а об'ектами полювання е 70 видав звiрiв i птахнв. У краш проводиться шгенсивне полювання. У минулому столiттi об'ектами полювання, кр1м традицiйних видав (ратичнi, заець), були спiвочi птахи, зокрема: горобець, жайворонок, зяблик та iн. [6]. У 70-80-х роках ХХ ст. на осшнх i весняних перельотах мисливщ добували i вiдловлювали отками мiльйони горобцеподiбних птахш. Зокрема лише дроздш добували понад 100 млн Дрiзд, поряд iз зайцем i фазаном, ввдносився до найважливших об'ектiв полювання [9, 16]. За ктотно!' чисельностi мисливцiв виникають труд-нощi пiд час забезпечення правом полювання. Тому серед мисливщв Францц та 1талц значно поширений мисливський туризм. Iталiйськi, французькi, iспанськi мисливщ охоче полювали в Криму на птахiв, зокрема перепiлку (Coturnix cotur-nix) i слукву (Scolopax rusticola).
Протягом десяти рокiв (1990-1999 рр.) в УкраЫ надходження вiд шо-земного мисливського туризму становили 3081 тис. доларiв. З 1990 по 1996 рр. шо^чш надходження становили в середньому 152 тис., а протягом 19971999 рр., внаслвдок полювання iталiйських, французьких мисливцш, надходження збшьшилась у 4,4 раза. За перюд 1990-1999 рр. в УкраЫ полювали понад 3 тис. шоземних мисливцш. Це значно менше, нiж в iнших крашах: Польша, Угорщина та ш. На початку 70-х роюв ХХ ст. в Угорщиш шорiчно полювали близько 8 тис. шоземних мисливщв, на початку ХХ1 ст. - у три рази бшьше
(понад 25 тис.). Орieнтацiя мисливського господарства на трофейне полювання сприяла пiдвищенню ефективносп мисливськогосподарсько! дiяльностi.
Табл. 1. Чисельтсть мисливщв у кранах Свропи
Краша Площа, тис. км Чисельтсть Людей на 1 км2 Стввщношення: мисливщв 1 населення
населения, млн оиб мисливщв
оиб %
Албан1я 29 3,3 17000 0,5 114 1:194
Австр1я 84 8,3 118200 1,4 99 1:70
Англ1я 244 63,2 800000 1,3 259 1:79
Бельг1я 32 10,3 20000 0,2 321 1:515
Бшорусь 93 9,5 130000 1,4 102 1:73
Босн1я 1 Герцеговина 51 4,4 50000 1,1 86 1:88
Болгар1я 111 7,4 95000 1,3 67 1 78
Грецк 132 11,3 270000 2,4 86 1 42
Дан1я 43 5,5 165000 3,0 128 1 33
Естон1я 45 1,3 15000 1,2 29 1 87
[рланд1я 70 4,6 350000 7,6 66 1 13
[сландк 103 0,3 6000 2,0 3 1 50
[спанш 505 45 980000 2,2 89 1 46
1тал1я 301 59 750000 1,3 196 1 79
Кшр 9 0,8 45000 5,6 89 1 18
Латв1я 64 2,3 25000 1,1 36 1 92
Литва 65 3,4 25000 0,7 52 1:136
Македонш 34 2,4 12000 0,5 70 1:200
Молдав1я 34 3,6 12000 0,3 106 1:300
Н1дерланди 41 16,4 30500 0,2 400 1:538
Н1меччина 357 81,8 350000 0,4 229 1:238
Норвег1я 385 5,0 190000 3,8 13 1:26
Польща 312 38,5 108000 0,3 123 1:356
Португал1я 92 10,8 230000 2,1 117 1:47
Румун1я 238 20,1 60000 0,3 84 1:335
Серб1я 88 9,0 80000 0,9 102 1:112
Словаччина 49 5,4 55000 1,0 110 1:98
Словешя 20 2,0 22000 1,1 100 1:91
Туреччина 783 70,0 300000 0,4 89 1:233
Угорщина 93 10,0 50000 0,5 107 1:200
Украша 603 45,4 560000 1,2 75 1 81
Ф1нлянд1я 338 5,4 290000 5,3 16 1 19
Франщя 551 65,0 1313000 2,0 118 1 49
Хорват1я 56 4,3 55000 1,3 77 1 78
Чех1я 79 10,5 100000 0,9 133 1:105
Швейцар1я 41 7,6 30000 0,4 185 1:253
Швец1я 450 9,3 290000 3,1 21 1:31
Перша виставка мисливських трофе1в, яку було проведено в 1871 р., ви-явилася початком iнтенсивного розвитку трофейного полювання, а добуп трофей навiть в умовах надмiрноí шдльносп звiрiв, е одними з найкращих у свiтi та свiдченням високоефективного рiвня ведения мисливського господарства, яке
фунтуеться на останшх досягненнях науки [3, 5]. Усшшному розвитку трофейного полювання сприяло iнтенсивне розведення дичини.
На початку ХХ1 ст. дедалi бшьшо' популярностi серед мисливцiв набува-ло трофейне полювання. Однак, намагаючись добути трофейн екземпляри -найкращих, найбшьших особин, трофейне полювання завдае шкоди генофонду диких тварин, призводить до порушення вiковоï i статево' структури популяцiй, зменшення вiдтворення поголiв'я. Одним iз шлянв оптимiзацiï структури при-родних популяцiй i пiдвищення продуктивной мисливських угiдь е вольерне розведення та утримання ратичних. У значнш кiлькостi у вольерах кра'ни, крш фазанiв, курiпок, качок, розводили диких свиней, муфлонв, оленв та iншi види.
Мисливське господарство Украши, крш шоземного мисливського туризму, спрямоване на експорт дичини. Крш м'яса велико'' i ^бно' дичини, експор-тували живих зайщв, курiпок, фазашв. У 80-х роках минулого столтя близько 90 % дичини експортували [5], вже з 60-х ротв у веденнi мисливського госпо-дарства угорсью мисливцi досягли рентабельностi [18]. Угорським мисливцям вдалося досягнути ращонального та ефективного ведення мисливського госпо-дарства внаслiдок заходов, якi впроваджували з 60-х роюв минулого столтя. Тодi за кожним егерем було за^плено понад 7 тис. га упдь. Бiльшiсть егер^в були вшом понад 60 рокiв, понад половину егерiв не мали фахово'' освии. Наказ Мiнiстра землеробства зобов'язав Угорський союз мисливцiв сформувати егерську охорону вiком не старше 45 ротв i з обов'язковою спецiальною освь тою [18]. Сприяло збшьшенню дичини в упддях правильна органiзацiя i дотри-мання етичних норм полювання. Добування ратичних, за винятком дико'' свиш, проводили тальки з шдходу або тдЪду. Кожного мисливця супроводжував егер, 'х забезпечували транспортом. Кожний вистрш мисливець здiйснював тiльки з дозволу егеря. За невлучний вистрш i шдранка мисливця штрафували [3]. Загалом в Угорщинi, пор^вно з 60-ми роками минулого столитя, на початку ХХ1 ст. чисельнiсть мисливщв збiльшилась у 2,6 раза i становить 50 тис. оаб.
Крш !талп, iстотною чисельнiстю мисливщв характеризуются 1спан1я (980 тис.) та Великобританя (800 тис.). Англ1я - найбшьш економiчно розвине-на кра'на бвропи. Площа мисливських угiдь становить близько 70 % територц кра'ни, з них: близько 75 % - сшьськогосподарсью упддя, лiсовi землi - понад 10 % територп кра'ни. Незважаючи на господарську освоешсть територiï, чи-сельнiсть мисливщв у краМ збшьшуеться. У серединi ХХ ст. чисельнкть мис-ливпiв тут становила 500 тис. осiб, у 2000 р. зареестровано понад 600 тис. 1з шести видiв ратичних у мисливських упддях фоновим видом е козуля. Пого-л1в'я ратичних становить понад 1 млн голiв, з них на частку козулi - 49 %. По-голiв'я оленя благородного становить понад 35 %, ланi (Cervus dama) - близько 10 %, решта - олень плямистий (Cervus nippon), мунтжак (Muntiacus reevesi), китайський водяний олень (Hydropotes inermis) i рдао трапляеться олень Давида (Elaphurus davidianus). Тому в добуванш англiйських мисливщв переважае козуля, на частку яко' припадае понад 50 %, а оленя благородного - понад 30 % вщ загально' кiлькостi впольованих ратичних. В Англй' близько 12 % мисливщв полюють на оленя благородного, однак бажаючих добути оленя значно бшьше.
Крш ратичних, у мисливських упддях Великобритани поширеш три види зайпеподiбних: кршь дикий (Oryctolagus cuniculus), заець арий (Lepus euro-
paeus), заець бший (Lepus timidus). Чисельнкть зайця ciporo в упддях краши в 2 рази бшьша, нiж зайця бшого. Загальна чисельнiсть поголiв'я зайщв - понад 1,2 млн голш, а дикого кролика в 3-4 рази перевищуе ix поголiв'я. Полювати на кролика дикого дозволено цiлорiчно. 1з пернатих мисливцi добувають голубiв, курiпок, борову дичину. Пернату дичину прийнято стршяти влiт i тшьки одного виду. У 70-х роках ХХ ст. понад 150 тис. англшських мисливщв полювали на голубiв, у 80-х роках щорiчно добували понад 10 млн припутнiв [11, 17]. У кра-iнi популярне полювання на курiпок (Perdix perdix, Lagopus lagopus scoticus, Lagopus mutus), фазана (Phasianus colchicus), парфосне полювання на лисицю (Vulpes vulpes) [11].
Традицшно ктотну чисельнiсть мисливщв зареестровано у пiвнiчниx крашах бвропи: Фiнляндiя, Шиетпя, Норвегiя. Чисельнiсть мисливцш тут харак-теризуеться стабiльнiстю протягом тривалого перюду. У другiй половит ХХ ст. чисельнкть мисливцiв у Норвегп змiнювалася в межах 100-150 тис. оаб (су-часна чисельнкть - 190 тис.). Приблизно 7 % чоловiчого населения краши вь ком понад 16 ротв були мисливцями. Близько 82 % полювали зазвичай на бшу куршку, 29 % - на лося (Alces alces), 11 % - на оленя, 10 % - на козулю i 5 % -на швшчного оленя. Олень благородний в Норвегп не чисельний. Поширений в заxiдиiй частинi краши, яка характеризуеться м'якою зимою i кращою кормовою базою. Полюють на нього зазвичай загонним методом, але в умовах переучено! мiсцевостi (гори, ущелини та ш.) полювання не завжди бувае здобутли-вим, використання лiцензiй не перевищуе 40 % [14]. Мисливщ Норвегп вважа-ють оленя благородного найщншшим трофеем. У 1964 р. у мисливських упд-дях краши з ратичних мисливцями будо добуто 7 тис. лоав, 7 тис. швшчних оленiв, 1 тис. благородних оленiв, приблизно через 50 ротв добування лося збiльшилось у 5 разш, козулi - майже у 8 разiв, оленя благородного - у 20 разiв. Добування оленя швшчного становило 9 тис. голiв.
З друго! половини ХХ ст. чисельнкть дичини не тiльки в Норвегп, але й в шших крашах Скандинавп iстотно збiльшилася. На думку скандинавських мисливцiв, причини збшьшення поголш'я мисливських звiрiв i птаxiв полягали в сприятливому клiматi, збшьшенш кормових ресурсш, вiдсутностi великих хи-жакш та iн. Зими в Норвегп в другш половинi ХХ ст. стали теплтими, характе-ризувалися меншим снiговим покривом, незначними низькими температурами. Сприятливi умови дали змогу козулi заселити пiвнiчнi територп. Рубки лку призвели до збiльшения моза!чносп угiдь i кормових ресурсш. Одним з основ-них чинникiв збшьшення чисельностi, як вважають шведськi мисливствознавщ, була заборона випасу свiйськиx тварин у лкових бiотопаx. Вдалося переконати фермерш, що утримання велико! рогато!' худоби на загороджених пасовищах збшьшить виxiд молочно! i м'ясно! продукцп [4].
У Швецп, як i в Норвегп, одним з основних об'ектш полювання е лось. Збшьшення чисельностi популяцп лося у скандинавських крашах досягнули шляхом регулювання структури поголiв'я, рiзними нормами добування тварин. У Швецп збiльшения поголш'я лося зареестровано на початку 20-х роюв мину-лого столiття. У 1977 р. в упддях краши було добуто 70 тис. лоав, у 1979 р. -116 тис. Добування самщв змшювалося в межах ввд 51 до 69 %. У 1981 р. добу-
то 162 тис. тварин, в тому числД: близько 54 тис. самщв, 37 тис. самок i 61 тис. молодняка. У 1982 р. загальна чисельшсть поголДв'я лося становила 300 тис. го-лiв, а в 1983 р. - близько 450 тис. Щшьшсть поголДв'я в бДотопах становила вiд 26 до 40 особин на 1000 га. Однак вибiркове полювання призвело до зменшення продуктивностi популяцй' за рахунок збДльшення вiдсотка старих самок, змен-шилась на 25 кг середня вага самцiв. Було прийнято рДшеншя про рiвномiрне до-бування всДх вiкових i статевих груп лося. Тобто восени вирiшили добувати в кожнш вiковiй групi: 20 % телят, 20 % - вДком 1,5 рокДв, 20 % - вДком 2,5 рокДв i 20 % лосДв старшого вiку, в одшаковш кiлькостi самщв i самок [4]. Оптимальною чисельнДстю лося в угДддях Швецй' е близько 250 тис. голДв. У сучасних умовах шведськi мисливцi добувають понад 100 тис. особин. Полювання на лося е по-пулярним серед шведських мисливщв. Полюють на лося понад 200 тис. осДб. За-галом чисельнiсть мисливщв у Швецй' становить 290-310 тис. мисливщв.
ЗбДльшилась чисельнiсть мисливщв у ФДиляндо. У 50-х роках минулого столитя в кра1'ш зареестровано 100-120 тис. мисливщв, у 60-х роках - близько 170 тис. осДб, у 70-х роках - понад 220 тис. [1, 12, 19, 20]. На початку ХХ1 ст. !х-ня чисельшсть становила 290 тис. осДб. Загалом об'ектами полювання у ФДилян-дц е 37 видДв звДрДв i птахДв. Протягом перiоду полювання понад 200 тис. мисливщв полюють мДшмум один раз, з них понад 30 % шчого не добувають. Ре-зультативним е полювання приблизно у половини мисливщв [10]. ЛДсовД землi становлять понад 60 % територп краши, а сДльськогосподарськД - 8 %. 1з ратич-них найбiльше добувають лося. Середньорiчне добуваншя лося становить 38 тис. голДв. Звичайними об'ектами полювання е олень бДлохвостий (Odocoileus virginianus) i козуля, середньорДчне добуваншя оленя - понад 12 тис. голДв, а ко-зулД - понад 90 тис. У невеликш кшькостД добувають лань, дику свиню i муфлона (Ovis ammon) [10]. Усшшною виявилася штродукщя оленя бшохвостого. У 1938 р. Дз США фшськД емДгранти завезли 1'х до Фшляндц [1]. У 1966 р. за чи-сельностД поголДв'я 2,5 тис. голДв добуваншя становило 200-300 особин. У ви-падку зростания чисельностД, збДльшився вДдсоток добуваншя. Протягом мис-ливського сезону 1984-1985 рр. впольовано понад 6,4 тис. голДв, з них: 30,0 % самщв, 24,8 % самок i 45,2 % молодняка.
На вДдмДну вДд скандинавських кра1'н, у Шмеччиш, Австрп, Швейцарй' та Днших крашах Центрально!' бвропи основним об'ектом полювання е козуля. За перДод 1996-2000 рр. в мисливських угДддях Шмеччини добуто близько 5,2 млн голДв, в Австри - понад 1,0 млн. На початку ХХ1 ст. у Швейцарй' щорДчне добуваншя козулД знаходиться в межах 40-45 тис. голДв. КрДм козулД, об'ектами полювання в кра1'ш Дз ратичних е олень благородний, дика свиия i скельниця (Rupicapra rupicapra), у Шмеччиш та Австри, крДм зазначених вище ратичних, добувають муфлона i лань [15]. У Шмеччиш в ктотнш кДлькостД добувають диких свиней. НаприкДнщ минулого столДття добуваншя дико! свиш змДнювалося в межах вДд 250 до 450 тис. голДв, сучасне добуваншя знаходиться в межах вДд 450 до 650 тис. голДв. Тобто за рДк у Шмеччиш добувають таку чисельшсть диких свиней, яка вДдповДдае загальнш чисельностД ратичних в УкраЫ. Станом на 2012 р. у мисливських угДддях Украши зареестровано близько 240,3 тис. голДв ратичних (рис. 1).
Рис. 1. Динамжа поголiв'я ратичних у мисливських уг1ддях Украти
За rap^ 1993-2012 pp. чисельшсть поголiв,я paтичниx змшювалася в межах вiд 175 тис. (2001 p). до 270 тис. голiв (1995 p.). Пpотягом 2000-2002 pp. y мисливських уиддях ^аши зapеeстpовaно нaйменшy чисельнiсть поголiв,я paтичниx. За 19-piчний пеpiод (1993-2012 pp.) сеpедньоpiчнa чисельнiсть стано-вила 212,9±6,7 тис. особин, сеpедньоpiчний пpиpiст - лише 3,46±0,48 %.
У 90-х pокax y Нiмеччинi сеpедньоpiчне добyвaння оленя становило по-над 50 тис. голiв, сyчaсне - понад 65 тис. В Австpiï на дpyгомy мiсцi за шльюс-тю впольованих особин - олень блaгоpодний. Тут щоpiчно добyвaють вiд 35 до 45 тис. голiв. ^^лизно в тaкiй кiлькостi нiмецькi мисливщ добувають лань. Пошиpення муфлона i скельнищ пpиypоченi до гipськоï мюцевосп. У Шмеччи-нi добування 1х незначне. Сеpедньоpiчне добування муфлона становить ^иб-лизно 5,5 тис. голiв, а скельницi - 4,5 тис. В Австpiï добування скельницi в 5 pa-зiв бiльше, шж у Нiмеччинi, у Швейцapiï - у 3 p^K Однieю iз пpичин значно'1 чисельностi добування звipiв у сеpедньоeвpопейськиx кpaïнax полягae у вщсут-ностi бpaконьepського полювання.
Kpiм paтичниx, у eвpопейськиx кpaïнax активно полюють i на iншi види мисливських звipiв i птaxiв. Зо^ема в Австpiï добування зайця ^ого становить близько 200 тис. голiв, а в Нiмеччинi - бтьше в 2-2,5 paзи. Добування в Шмеччит iншого виду з pядy зaйцеподiбнi - кpоликa дикого - змiнюeться в ю-тотних межах, однак зaлишaeться значним (200-450 тис. особин).
^отягом ХХ ст. чисельшсть мисливщв збiльшyвaлaсь майже у вах ^а-шах Gвpопи. Так у Дани чисельшсть мисливщв у 1922 p. становила 60 тис. оаб, у 1961 p. - 110 тис., 1976 p. - 155 тис., тобто 8 % чоловiчого населення ^аши були мисливцями. Поpiвняно з 70-ми pокaми, на початку ХХ1 ст. чисельнiсть збтьшилась незначно i становить 165 тис. оаб. Лiсовi землi в ^arni займають лише 12 % теpитоpiï, а сiльськогосподapськi - 65 %, щiльнiсть населення -128 оаб на 1 км2. Нaйбiльшою щшьшстю населення xapaктеpизyються в Gвpопi Бельпя (350 осiб на 1 км2) i Голлaндiя (400 осiб на 1 км2). У Бельгп мисливсью yгiддя займають площу 2,8 млн га, з них люових упдь - 620 тис. га. У Голландп лiси займають лише понад 7 % теpитоpiï кpaïни. За площею лiсiв Укpaïнa посi-дae восьме мiсце в Gвpопi. Загальна площа земель лiсового фонду Укpaïни становить понад 10 млн га, з яких лiсовою pослиннiстю вкpито 9,4 млн га (табл. 2). Однак люиспсть теpитоpiï ^aim становить 15,6 % i e найменшою сеpед кpaïн континенту. У сусщшх кpaïнax лiсистiсть бiльшa: в Румунн - 29 %, Словаччи-нi - 40,8 %, Польщi - 28,6 %, Бiлоpyсi - 42 %.
Тaбл. 2. Площa лiсiв ma licucmicmb KpaïH €вpоnu
№ з/п Краша Площа, тис. га Люистють, %
загальна лiсiв лiсiв на 1 особу
1 Фшлявддя 33814 21883 4,1 б4,7
2 Швещя 4499б 272б4 3,0 б0,б
3 Iтaлiя 30134 9857 0,2 32,7
4 Нiмеччинa 35702 10740 0,1 30,1
5 Польща 312б9 8942 0,2 28,б
б Франщя 551б9 1515б 0,2 27,5
7 Iспaнiя 5059б 13509 0,3 2б,7
8 Норвегiя 38515 8710 1,9 22,б
9 Украша б0350 9400 0,2 15,б
В Укpaïнi зapеeстpовaно близько 5б0 тис. мисливцiв, що стaновить 1,2 % вiд зaгaльноï чисельносп нaселення. Щоpiчно полюють понaд 280 тис. оаб. У мисливський ^p^ 2011-2012 pp. до6уто близько 13,0 тис., що стaновить 5,3 % вщ зaгaльноï чисельностi поголiв,я фис. 2).
Puc. 2. Добувaння pamu4Huxу Mu^mcbKuxугiддях yKpaïHu
3a rap^ 1993-2012 pp. в мисливськж yгiддяx кpaïни добуто 1бб,4 тис. голiв paтичниx, сеpедньоpiчне добyвaння стaновило лише 3,80±0,2(5 % зaгaльного поголiв,я. Тaким чином, пpодyктивнiсть мисливськиx упдь незнaчнa. Iстотнa чисельнiсть мисливцiв не мaють змоги полювaти нa paтичнi види, що спонyкae деякиx з нж до бpaконьepського добyвaння дичини. Одним i3 шляxiв тдви-щення пpодyктивностi мисливськиx yгiдь, pентaбельностi ведення мисливсько-го господapствa e вольepне pозведення мисливськиx твapин. Мисливцiв, як не мaють змоги отpимaти лщензп нa добyвaння paтичниx звipiв, не мaють доступу до пpивaтниx упдь, можнa зaбезпечити полювaнням y зтачнт зa площею вольepax iз гapaнтовaним добyвaнням звipa.
У сyсiднix KpaÏHax Gвpопи (Польщa, Словaччинa, Бiлоpyсь) чисельшсть тa добyвaння paтичниx бiльшa, шж в Укpaïнi. TaK, y Польщi щоpiчне добyвaння paтичниx стaновить 350-400 тис. голiв. У мисливськиx yгiддяx Kpa'1'ни нaйчaстi-ше добyвaють дику свиню i козулю. Ha чaсткy дико'1 свинi пpипaдae понaд 50 % впольовaниx paтичниx, a та козулю - близько 40 %, близько 10 % добyвaють оленя блaгоpодного, a чaсткa лaнi тa мyфлонa стaновить менше 1 % [22].
Зaгaльнa площa мислиЕськик yгiдь Польщi стaновить близько 28,8 млн га. Сiльськогосподapськi yгiддя покpивaють б8 % теpитоpiï кpaïни (лiсовi зем-лi - понaд 28 %). Угiддя кpaïни xapaктеpизyються спpиятливими yмовaми для iснyвaння зaйця сipого. У 60-x pокax минулого столтя чисельнiсть поголiв,я
зайця становило понад 3 млн голiв. З 70-х ротв ХХ ст. зареестровано зменшен-ня чисельностi на теренах краши. Добування зайця становить 15-20 тис. голiв, що е в 7,8 р^в менше, нiж добування лисиц. Однiею iз причин ктотно! чи-сельностi лисицi полягае у застосуванш перорально! вакцинацií хижака [26]. Лисиця iстотно вплинула на чисельнкть не тшьки польово!' дичини (заець, сра курiпка, фазан), але й на молодняк козулi [25, 27].
Зпдно з дослiдженнями польських науковщв, причинами зменшення чи-сельностi зайця, ^м хижакiв (лисиця, бродячi собаки i коти), е використання мшеральних добрив, хiмiчних засобш захисту рослин, загибель тварин унасль док сшьськогосподарських робiт (оранка, збiр урожаю), хвороби (кокцидоз, бруцельоз та ш), браконьери [22]. Кр1м зайця, iз польово!' дичини польсью мис-ливцi добувають фазана, сiру курiпку. Однак добування фазана (90-100 тис.) в 2-3 разiв менше, шж у сусщшх угiддях Нмеччини, а сiроí куршки - у три рази бшьша, нiж у нiмецьких угiддях. У Польшд в 5 разiв менше мисливщв, нiж в Украíнi. Однак чисельнкть мисливщв, як i в багатьох iнших кра'нах бвропи, збшьшилась, порiвняно з минулим столiття. У 70-х роках ХХ ст. чисельнкть мисливщв у Польшд становила 40 тис. осб, на початку ХХ1 ст. збшьшилась у 2,7 раза i становить понад 100 тис.
Бшьша чисельнiсть мисливцiв у Бшорус! Тут !'х зареестровано 130 тис. осб. Мисливське господарство краши динамiчно розвиваеться. Користувачi мисливських угiдь проводять бiотехнiчнi заходи, створюють i розвивають ш-фраструктуру, рiдко трапляються випадки браконьерського полювання, що зу-мовлюе бажання зарубiжних мисливцш до полювання у Бшорус! У краíнi що-разу бiльшого розвитку набувае шоземний мисливський туризм. Так у 2009 р. шоземш мисливцi в упддях Бiлорусi добули 10 зубрiв, понад 200 лосв, 264 оленя благородного, 589 козуль i 3356 диких свиней. У Бшоруа дозволено полювання на зубра, яке не перевишуе 2 % вщ загально!' чисельносп поголiв'я. Надходження вiд мисливського туризму становить понад 30 % ввд загальних надходжень у мисливське господарство краши. Щорiчно в крашу на полювання пршжджають понад 4 тис. мисливщв [21].
Отже, в ХХ1 ст. чисельнкть мисливщв у бврош е ктотною. З урахуван-ням невеликих за площею краш (Лихтенштейн, Люксембург, Андорра та iн.) су-часна чисельнiсть становить понад 8 млн осб.
У крашах бвропи чисельнiсть мисливських тварин значно бшьша, шж в Украíнi. Добування ратичних у мисливських угiддях европейських краш (НВ-меччина, Францiя, Польща, Швещя, Австрiя та ш) е бшьшим за поголш'я ратичних в УкраЫ. Причинами ефективного ведення мисливського господарства у крашах бвропи е дотримання етики полювання, вольерне розведення мисливських звiрiв i птахiв, регуляцiя чисельностi хижакiв i ввдсутнкть браконьерського добування дичини, науково обфунтоване управлiння популяць ями мисливських тварин, мисливський туризм та ш.
Лггература
1. Банников А. Охотничье хозяйство Финляндии / А. Банников, В. Гаврин // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 1968. - № 16. - С. 42-43.
2. Богатырь Л. В Италии / Л. Богатырь // Охота и охотничье хозяйство : сб. науч. тр. - 1988. - № 3. - С. 43.
3. Бородин А. У Венгерских охотников / А. Бородин // Охота и охотничье хозяйство ; сб. науч. тр. - 1970. - № 7. - С. 44-45.
4. Гаврин В. Охотничье хозяйство Норвегии / В. Гаврин // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1970. - № 3. - С. 42-43.
5. Данилкин А. Венгрия i наука и охотничье хозяйство / А. Данилкин // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1984. - № 2. - С. 28-29.
6. Дёжкин В. Итальянский феномен / В. Дёжкин // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1980. - № 4. - С. 2б-27.
7. Дёжкин В.В. Охота и охотничье хозяйство мира i справ. пособ. / В.В. Дёжкин. - М. i Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 358 с.
8. Дёжкин В. Охотничья продукция стран Европы / В. Дёжкин, Н. Перовская // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1970. - № 12. - С. 38-41.
9. Добрынина Н. Управление охотой в Италии / Н. Добрынина // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1989. - № 10. - С. 42-43.
10. Эрмала А. Охота в Финляндии в 2011 году / А. Эрмала // Охотведение! ежегодный на-учно-теорт. журнал ГНУ ВНИИОЗ им проф. Б.М. Житкова. - 2012. - № 2 (52). - С. 105-113.
11. Каплин А. Охота в Англии / А. Каплин // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. -195б. - № 7. - С. 55-57.
12. Крючков С. Охота в Финляндии / С. Крючков // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1958. - № 9. - С. 55-57.
13. Кюнисе Карно. Охота во Франции / Карно Кюнисе // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1958. - № 2. - С. 58-б0.
14. Ларсен Том. Охота в Норвегии / Том Ларсен // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 19б9. - № 1. - С. 42-43.
15. Прощв О.Р. Серна (Rupicapra rupicapra Linnaeus, 1758) / О.Р. Прощв, П.Б. Хоецький. -Львш, 2000. - 5б с.
16. Солдаткин Е. Охота по итальянски / Е. Солдаткин // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1991. - № 8. - С. 42-43.
17. Трофименко С. Охота в Великобритании / С. Трофименко // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1985. - № 1. - С. 42-43.
18. Федотьев Е. Охота в Венгрии / Е. Федотьев // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 19б1. - № 8. - С. 52-53.
19. Фокина В. Охота в Финляндии / В. Фокина // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 1979. - № 1. - С. 42-43.
20. Чиркова А. Охота в Финляндии / А. Чиркова // Охота и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 195б. - № 12. - С. 51-52.
21. Шарафанович Ольга. Шанс на добычу / Ольга Шарафанович // Лесное и охотничье хозяйство i сб. науч. тр. - 2010. - № 10. - С. 38-40.
22. Dziedzic Roman. Status gatunków lownych w Polsce i krajach s^siaduj^cych / Roman Dzied-zic, Ryszard Dziçciolowski // Miçdzynarodowa konferencja. Zarz^dzanie populacjami zwierz^t dziko zyj^cych na terenach pogranicza (2-3 wrzecnia 2010, Chelm). - Chelm, 2010. - Pp. 7-23.
23. Dziedzic R. Przyczyny spadku populacji szaraka w Polsce / R. Dziedzic, R. Kamieniarz, B. Dziedzic ta in. - Lublin, 2010. - 50 р.
24. Kamieniarz Robert. Program redukcji lisa / Kamieniarz Robert // towiec Polski. - 2010. - № 1. - Pp. 1б-22.
25. Ledwosinski Marek. Wscieklizna i lisy / Marek Ledwosinski // towiec Polski. - 2010. - № 8. - Pp. 8-13.
26. Ludowicz Bogdan. Lisy kontra zajqce / Bogdan Ludowicz // towiec Polski. - 2011. - № 4. - Pp. 28-29.
Хоецкий П.Б., Похалюк О.Н. Охотничье хозяйство стран Европы
Современная численность охотников в европейских странах свыше 8 млн человек. Больше всех их во Франции, Испании, Великобритании, Италии. В угодьях Европы из копытных видов в значительном количестве добывают Capreolus capreolus, Cervus elap-hus, Sus scrofa, Alces alces, Cervus dama, Rupicapra rupicapra и другие виды. Причинами эффективного ведения охотничьего хозяйства в странах Европы являются соблюдение этики охоты, вольерное разведение охотничьих зверей и птиц, регуляция численности хищников и отсутствие браконьерского добывания дичи, научно обоснованное управление популяциями охотничьих животных, охотничий туризм. В Украине зарегистри-
ровано около 560 тыс. охотников. Численность охотничьих животных в Украине существенно уступает европейским странам.
Ключевые слова: охотник, охота, охотничьи звери, вольеры, Европа, Украина.
Khoyetskyy P.B., Pokhalyuk O.M. Wildlife Management in European Countries
Current number of hunters in Europe amounts to over 8 million people. Most of them are registered in France, Spain, Great Britain, and Italy. As to ungulates in Europe's hunting areas, the hunters harvest largely animals such as Capreolus capreolus, Cervus elaphus, Sus scrofa, Alces alces, Cervus dama, Rupicarpa rupicarpa and other species. The effective game management in European countries is attributed to ethical hunting, captive breeding of game animals and birds, predators control, the absence of poaching game animals, science-based management of game animal populations, hunting tourism promotion and others. In Ukraine, nearly 560 thousand hunters are registered. The number of game animals in Ukrainian hunting grounds is insignificant and substantially rancedes European countries.
Key words: hunter, hunting, game animals, enclosure, Europe, Ukraine.
УДК[636.08:639.1](437.6) Ст. викл. 1.1. Делеган, канд. с.-г. наук;
доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦН ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СЛОВАЧЧИН1
Показано особливост оргашзаци ведення мисливського господарства у Словаць-кш Республщ. Наведено загальну характеристику мисливських упдь, динамшу чисель-ност й добування мисливських тварин за видами, вшовою i статевою структурою, заз-начено суми збитюв, заподiяних мисливськими тваринами сшьському i люовому госпо-дарству, а також суми збитюв у мисливському господарствi внаслщок загибелi тварин на шляхах транспорту. Словацький досвщ оргашзаци охорони, вщтворення i ращональ-ного використання мисливських та iнших видiв дико! фауни заслуговуе на особливу увагу в Укра1ш, де е сприятливi природнi умови для значного шдвищення ефективностi ведення мисливського господарства i збереження рiзноманiття тваринного свiту.
Ключовi слова: досвщ оргашзаци ведення мисливського господарства, чисель-нiсть i добування мисливських тварин.
Словаччина (офщшна назва - Словацька Республша) розташована у Центральнш Cвропi, загальна площа - 49 тис. км2, чисельнкть населения -5,4 млн осб. Це переважно прська краша, значна частина 11 територií розташована в межах Захщних Карпат. Рiвнини переважно оброблеш. Лiси займають понад 40 % територп краíни. Переважають широколистят породи бук (31 %) i дуб (10 %), а з хвойних найбiльше поширенi ялина (29 %) i ялиця (9 %). Площа мисливських угiдь краши (4,4 млн га), в 10,8 раза менша, нiж в УкраЫ (47,3 млн га) [1, 2]. Мисливсьт угiддя роздiленi на 1859 ревiрiв (господарств). Пересiчна площа одного ревiру становить 2401,2 га. Розмiри i межi ревiрiв заз-вичай стаб^н, зафiксованi в натурi, нанесен на карти, введенi у спецальну загальнодержавну геоiнформацiйну систему, яка функцюнуе з 2008 р. i доступна для усх громадян краши. Користувачами мисливських упдь (ревiрiв) е ко-лективи товариства мисливпдв i рибалок - 67,5 %, юридичн та фiзичнi особи (здебiльшого власники с1льськогосподарських угiдь) - 17,7 %, державнi пiд-приемства лiсового господарства - 7,6 %, вiйськове ведомство - 3,7 %, гро-мадсью органiзацií мiських, с1льських, церковних i приватних власникiв лiсiв -
