CC BY
51
sis L. у Нацюнальному дендропарку "Софивка" НАН Укра!ни в 2007 р. було пошкоджено рослини на дослiдно-виробничiй дшянщ "Бердега";
2. В основному, на територи нашо! кра!ни в нашвздичавшому станi зростають масиви шовковицi, як було висаджено в 50-х роках ХХ ст. як по-лезахисш смуги та плантаци пiд вiдгодiвлю тутового шовкопряду. На цих ма-сивах тутова щитiвка не поширилась з причини !хнього вiддалення вщ iнших рослин. Маючи широку полiфагiю, Pseudaulacaspis pentagona завдае значно! шкоди плодовим i ягiдним культурам: яблуш, грушi, персику, абрикосу, сли-в^ смородинi, винограду, черешнi, вишнi, шовковищ;
3. У мiстах та населених пунктах рiзнi види та форми шовковищ трап-ляються, зазвичай, у виглядi невеликих бiогруп або сол^ерами, що, своею чергою, перешкоджае швидкому розповсюдженню Pseudaulacaspis pentagona;
4. Враховуючи змiну клiматичних умов й той чинник, що тутова шдпв-ка мае широку полiфагiю i завдае велико! шкоди плодовим i япдним культурам, то слiд очжувати масового розповсюдження !! на територи нашо! кра!ни;
5. Виявлення тутово! шитiвки у мiсцях !х можливого проникнення i акиматизаци може здшснюватись за допомогою феромонних пасток, що дае змогу знешкодити !! за невелико! кшькостц
6. У боротьбi з Pseudaulacaspis pentagona слiд обробляти пошкоджеш рослини одним iз пестицидiв, що дозволенi в Укра!нi;
7. Застосування ентомофапв у нашiй кра!ш потрiбно ретельно досль дити з причини !хньо! слабко! перезимiвлi, особливо - в швшчних, централь-них, схщних та захiдних регiонах.
Лггература
1. Васильев И.В. Биологический метод борьбы с тутовой щитовкой// Тр. ВИЗР. - М.-Л.: ВИЗР. - 1949, вып. 2. - С. 84-88.
2. Скалова А.Г. Обнаружение тутовой щитовки (Pseudaulacaspis pentagona Targ.) в Аджарии// Справочн. по вопросам карантина раст. - 1941, № 2. - С. 12.
3. Константинова Г.М., Козаржевская Э.Ф. Щитовки - вредители плодовых и декоративных растений. - М.: ВО "Агропромиздат", 1990. - 158 с.
4. Гура Н.А. Методологические указания по предотвращению заноса и распространения тутовой щитовки: Сб. инструктивных и методологических материалов по карантину раст. - Барнаул, 2000. - С. 31-49.
5. Ижевский С.С. Интродукция и применение энтомофагов. - М.: ВО "Агропромиздат", 1990. - 223 с.
6. Gurkan S. Recherches sur la bio-ecologie de Pseudaulacaspis pentagona Targ. Ravageur des pechers et muriers dans la Region de Marmara// Bikki koruma bul. Plant. prot. bull. - 1982/ V. 22. P4. - P. 179-197.
УДК 630* 15 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укражи, м. Львiв; доц. М.Б. Шптьчак, канд. с.-г. наук - Природний заповiдник "Горгани"
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ПОЛЬЩ1
На основi порiвняльного аналiзу дiяльностi польського товариства мисливщв, а також ствставлення даних чисельносп i обсяпв добування основних видiв мисливсь-ких тварин показано особливосп ведення мисливського господарства в Польщу Ключов1 слова: мисливське господарство, чисельшсть, добування.
Assoc. prof. I.V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L'viv; assoc. prof.
M.B. Schpilcak - Nature reserve "Gorgany"
Features of conduct of hunting economy are in Poland
On the basis of comparative analysis of activity of Polish society of hunters, and also comparisons given of quantity and volumes of getting of basic types of hunting's animals the features of conduct of hunting economy are rotined in Poland.
Keywords: hunting economy, quantity, getting.
Мисливське господарство Польшд мае добрi традицй, витоки котрих сягають сиво! давнини. Першi нормативы документи, що регулювали вщно-сини у сферi мисливського господарства на теренах сучасно! Польшд датоваш XIII столггтям [11, 13]. Через соцiально-економiчнi змши упродовж останшх 20-30 роюв нормативно-правничi акти неодноразово змшювалися i доповню-валися. Значнi змiни i доповнення до мисливського законодавства пов'язаш також 3i вступом Польщi до Свросоюзу [1-18]. Позитивний досвiд польських колег м!г би мати iстотне значення для розроблення ново! концепцй розвитку мисливського господарства в Укра!ш, однак особливост ведення мисливського господарства у Польшд та iнших сумiжних кра!нах недостатньо вiдомi.
Дослiдження проводилися шляхом порiвняльного аналiзу матерiалiв зiбраних пiд час зарубiжних вiдряджень упродовж 1986-2008 рр.
Територiя Польщi здебшьшого рiвнинна i становить 312 679 км2, що майже у два рази менше за площу Укра!ни. Населення кра!ни становить 38,5 млн чол., зокрема понад 100 тис. мисливщв [6, 11, 13].
Загальна площа мисливських угiдь становить 29 млн га, зокрема люо-вих - 8 млн га (27,9 %). У склад! люових мисливських упдь переважають шпильковi деревш породи (82 %), а частка листяних - всього 18 %. Серед шпилькових деревних порщ найбшьшу площу займають люостани з перевагою сосни (72 %), значно меншу - смереки (7 %) i ялищ (3 %), а серед листяних - дуба, ясеня, явора, береста (5 %), бука (4 %), берези (4 %), вшьхи (4 %), граба, оси-ки, тополь i верб (1 %). Сшьськогосподарсью землi становлять понад 19 млн га, зокрема ршля - 77 %, луки - 13 %, пасовища - 8 %, сади - 2 % [6,11-13,15].
Уш мисливщ кра!ни об'еднанi громадською органiзацiею - Польським товариством мисливщв i рибалок, яке охоплюе 49 окружних рад з 4760 пер-винними колективами (пол. кулками) або господарствами загальною площею майже 26 млн га (25683221). Серед мисливських упдь товариства переважають сшьськогосподарсью земл!, а частка люових становить близько 27 %. Загальна частка мисливських упдь, наданих у користування громадськш оргаш-зацй мисливщв, становить майже 90 %. 1стотним е те, що, незважаючи на значш соцiально-економiчнi змши в кра!ш, ця частка упродовж останшх 2030 роюв практично не змшилася. Незначш змши, що мали мюце, не переви-щують 0,5-1,5 % i ймов!рно пов'язанi з швентаризащею земельного фонду кра!ни [6, 11]. Державш люи у Польщд посiдають близько 7 % мисливських упдь, у склад! яких бшьшу половину становлять сiльськогосподарськi упддя. На решт мисливських упдь господарство ведуть шш1 користувач! [6-8, 11-17].
Мисливсью упддя Польщд роздшеш на господарства, останш паспор-тизоваш i мають едину загальнодержавну нумеращю. 1х меж! визначеш в натур!, нанесено на картограф!чш матер!али i введено до баз даних GIS, що мае ютотне значення для надання упдь у користування, для сплати державного
мита тощо. Мтмальна площа мисливських угiдь, призначених для ведення мисливського господарства, становить 3000 га [6, 11, 15].
На особливу увагу заслуговують показники фшансово! дiяльностi то-вариства мисливщв. Грошовi надходження до товариства щорiчно зростають i пересiчно становлять понад 20 млн злотих на рш, зокрема 68 % вщ госпо-дарсько! дiяльностi i 32 % за рахунок членських внесюв. Розмiр членських внескiв визначають на кожний рж, зважаючи при цьому на шфлящю та iншi чинники. До прикладу, в 2007 р. величина внеску становила 210 злотих, а шльгового - 105 злотих, а в 2008 р. - 246 (зокрема 24 злотих страхування) i 135 (зокрема 24 злотих страхування) злотих вщповщно. Вступний внесок у 2008 р. зрю до 666 злотих. 1з загально! суми внесюв 75 % кош^в залишаеться окружним радам, а 25 % - вщраховуеться Головному управлшню товариства, яке формуе спещальш фонди на розвиток мисливсько! культури, мiжнарод-но! сшвпращ тощо. Керiвнi органи польського товариства мисливщв значну увагу придшяють страхуванню мисливщв вщ нещасних випадкiв, зокрема в 2008 р. квоту страхування збшьшено до 250 тис. злотих [6].
Умовами вступу Польщд до Свросоюзу були передбачеш доплати ко-лективам мисливцiв i рибалок. М1шмальна величина таких доплат Евросоюзом встановлена у розмiрi 161 злотий на один гектар упдь, а загальна сума базово! доплати передбачена на рiвнi 25 % - у 2004 р., 30 % - у 2005 р. та 35 % - у 2006 р. вщ аналопчно! суми доплат у сшьському господарсга кра!н Свропейсько! спiльноти. Сума доплат для господарств, котрi вiдповiдають пiдвишеним вимогам, могла бути збшьшена до рiвня 36 % в 2004 р., 39 % в
2005 р. та до 42 % в 2006 р. Понад це, зпдно з умовами, передбаченими зако-нодавством, у доплатах певну частку мали мати кошти з нащонального бюджету. 3i врахуванням бюджетних кош^в доплати могли сягати в 2004 р. -55 %, у 2005 р. - 60 % i в 2006 р. - 65 % вщ аналопчних доплат у сшьському господарствi кра!н Свропейсько! спшьноти. Польськ мисливщ мають також змогу отримувати кошти з рiзних фондiв, до прикладу, з "Нацiонального фонду охорони середовища i водного господарства" ("NFOSiGW"), а також завдя-ки участi у рiзних конкурсах i акцiях. Одна з таких акцш - "Оживити поля
2006 - рж курiпки", яка поряд з шшим передбачае реалiзацiю освггшх прог-рам для широких кш громадськостi, зокрема i для шкшьно! молодi [4, 8, 10].
Польське товариство мисливщв утримуе 17 осередюв розведення дичи-ни, а також одну науково-дослщну станцiю з проблем мисливського господарства, яка веде мониторинг стану мисливського фонду. Науковщ разом з мислив-цями заклали понад 60 стащонарних полiгонiв для мониторингу мисливсько! фауни. Окрiм облшв, фахiвцi науково-дослiдно! станц^' аналiзують плани розведення та добування мисливських тварин. За саштарно гiгiенiчним станом мисливського фонду ретельно стежать спещалюти з шституту паразитологй iм. В. Штефанського Польсько! академй наук. Результати наукових дослщжень i монiторингу стану мисливсько! фауни регулярно публжуе, популярний серед мисливцiв i широких кш громадськостi часопис "Lowiec Polski" [1-18].
Як свщчать матерiали мисливсько! статистики, чисельшсть i обсяги добування бшьшос^ видiв мисливських тварин у Польщд зростають. Виняток становлять хiба окремi види, до прикладу лось, поголiв,я якого пiсля Друго! свiтово! вшни нараховувало кiлька десяткiв особин. У наш час його чисель-
шсть змшюеться у межах 2 тис. особин, хоча в 90-х роках минулого столггтя сягала 5 тис., а добування становило майже 2 тис. особин. З 2001 р. у Польшд полювання на лося заборонене, проте рiзкого зростання чисельност не спос-тер^аеться, а загибель тварин з рiзних причин значно зросла [2, 11, 15, 17].
Найбшьш чисельною серед оленеподiбних видiв мисливських тварин в упддях Польшi е сарна европейська, поголiв,я яко! сягае понад 600 тис. особин. Сшввщношення статей у популяцй цього виду становить 1:1,3 Се-редньорiчний прирют становить 30-60 тис. особин (5-10 %). У багатьох округах прирют сягае 15-25 %. Середня щшьшсть населення сарни 23 особини на 1000 га упдь придатних для поширення виду, а в кращих округах - до 40-50 особин на 1000 га упдь. Водночас, зпдно з дослщженнями Р. Дзедiча (Я. 2004), на Любельщизш, мтмальна шiльнiсть населення сарни
становить 5, а максимальна - 485 особин на 1000 га упдь придатних для поширення виду [7]. Загибель сарни вщ рiзних причин нерщко перевищуе 10-15 тис. особин на рш [2, 15, 17].
Щорiчний обсяг добування сарни коливаеться у межах 120-160 тис. особин. ПереЫчно добувають 5-6 сарн на 1000 га, а в швшчно-захщних округах 10-15 особин на 1000 га. Упродовж останшх 25 роюв склалася стшка тен-денщя до збшьшення чисельност i обсягiв добування особин цього виду, зокрема чисельшсть зросла на 30-40 %, а обсяги добування - на 40-50 %. Проте, плани добування сарни у Польшд з року в рш не виконуються на 1-5 тис. го-лiв. У мисливському сезош 2006-2007 рр., добуто понад всього 123 тис. сарн. Упродовж останшх роюв польсью мисливщ вживають запобiгливi заходи проти можливого зменшення чисельност сарни шляхом збiльшення вiдстрiлу самщв i зменшення добування самиць. Серед впольованих в останш роки сарн самщв було 43,9 %, самиць - 43,4 %, а малят - 12,7 % [2, 11, 15, 17].
Оленя люового облжовують у 2966 господарствах Польшi. В се-редньому в одному господарствi нараховуеться 34-45 оленiв, а в 179 господарствах !х понад 100 особин. Загальна чисельнiсть популяцй перевищуе 100 тис. голiв. ПереЫчна шiльнiсть населення популяцй оленя становить 13,7 особин на 1000 га люових упдь. Найбшьша щшьшсть населення оленя у швшчно-захщних областях, де вона сягае 20-30 голiв на 1000 га люових упдь. У статевш структурi популяцй оленя мае мюце незначна перевага самиць - 1:1,4, а у вшовш - переважають особини першого класу вжу - 57,1 %, за ними слщують особини другого класу вжу 32,6 %, а третього - 10,3 %. Проте, окремi фахiвцi вважають, що прийнятий норматив стввщношення самцiв (40 %) самиць (50 %) i телят (10 %) веде до поглиблення регресивних тенденцш у популяцй оленя люового [16, 18]. Загибель олешв вщ рiзних причин сягае 2-3 тис. голiв в рiк.
За мисливський сезон 2006-2007 добуто майже 32 тис. олешв. Пере-шчно добувають 30-40 тис. олешв, а на одну тисячу гектарiв стршяють 4-5 олешв. В окремих господарствах добувають у два рази бшьше. Щорiчно плани вщстршу збiльшуються на 500-1000 голiв.
У планах вщстршу оленеподiбних враховуеться статева i вшова структура. Наприклад, у рiчному планi вiдстрiлу 34,9 тис. олешв мало бути 12,3 тис. самщв, 15,7 тис. самиць i 6,9 тис. телят. Цей рiчний план виконано на 88,7 %. Добуто всього 30,9 тис. олешв. План вщстршу самщв виконано на
88 %, самиць на 84,3 % i телят на 85,3 %. Добуто всього 10,8 тис. самщв, 13,9 тис. самиць i 6,2 тис. телят.
Серед добутих самщв особини першого класу вшу становлять 63,6 %, другого - 32,1 %, третього - 4,3 %. Середнш вш добутих самщв у першому клас вшу становив 3,5 роюв, у другому - 7,5 роюв, у третьому - 12,5 роюв. Середнш вш добутих самщв становить 5 роюв. Спрямовуються зусилля на поступове збшьшення середнього вшу добутих самщв.
Структура добуто1 частини популяцй' оленя у Польшд мае вщповщати встановленш нормй 35 % самщв; 45 % самиць i 20 % телят. В окремi роки та-ке сшввщношення не втримуеться [2, 11, 15, 17, 18].
Загальна чисельшсть свиш дико1 у Польшд становить 140-150 тис. особин, що в 2,5 раза перевищуе поголiв,я виду в 1983 р. Середня щшьшсть населення 12-15 особин на 1000 га упдь. Середнш прирют популяцй' перевищуе 30 %.
У Польщд добувають понад 100 тис. кабашв, тобто у швтора раза бшь-ше, нiж в 1983 р. За мисливський сезон 2006-2007 добуто понад 104 тис. кабашв. Щорiчно обсяги добування зростають на 15-25 %. В окремих господарствах добувають 35-55 особин на 1000 га упдь. Вшова структура впольова-них свиней диких - поросята - 54 %, шдсвинки - 35 % решта - 11 % не зов-Ым вщповщае встановленому нормативу - 60:30:10 [2, 11, 15, 17].
Загальна чисельшсть лаш в Польщд становить 7290 особин, що у два рази перевищуе поголiв,я виду у 1983 р. Сшввщношення статей 1:1,3. Середнш прирют - 10-15 %, а в окремих округах до 35-50 % [2].
Вщстрш лаш досить штенсивний i сягае 32,1 % вщ загально1 чисель-ность За мисливський сезон 2006-2007 добуто майже 2333 лаш. За 25 роюв обсяги добування лаш зросли у 7,5 раза. У структурi вщстршювано1 частини популяцй' лаш - 33,4 % самщв, 43,9 % самиць i 22,7 % телят. Серед самщв лаш вщстршюють 51,3 % особин першого класу вшу, 37,2 % особин другого класу вшу i 11,5 % тварин з третього класу вшу [2].
Загальна чисельшсть зайця у Польщд рiзко зменшилася з 1 млн в 90-х роках минулого столггтя до 300-400 тис. у наш час. Середня щшьшсть населення становить 10-11 особин на 1000 га. Обсяги добування зайця рiзко змен-шилися, в мисливському сезош 2006-2007 рр. добуто близько 16 тис. особин. В окремi роки ще 2-3 тис. зайщв вщловлювали [12-17].
В мисливському сезош 2005-2006 рр., в Польщд облшували 13000, а здобули всього 200 особин дикого кролика. Для порiвняння, у цьому ж сезо-т, в Шмеччиш вполювали 150000 диких кролиюв. Правда, упродовж останшх десятирiч минулого столбя в Шмеччиш добували шорiчно понад 850000 кролиюв, а до зими 1978-1979 рр. - понад 1,5 млн особин.
Чисельшсть лиса за останш 15-20 роюв зросла з 50 тис. до 180 тис. До прикладу, чисельшсть популяцй' лиса становила: у 1990 р. - 56000; у 1995 р. - 67000; у 2000 р. - 145000 i в 2001 р. - 161000 особин. Вщстрш зрю до 120130 тис. особин на рш. У мисливському сезош 1990-1991 рр. добули 29000; 1995-1996 рр. - 38000; 2000-2001 рр. - 101000, сезош 2001/2002 рр. -107000 особин, а в 2006-2007 рр. - 136000 особин [12-17].
Добування гуски Ыро1 за останш 15 роюв зросло з 2-4 тис. до 1420 тис. , крижня зменшилося з 200-250 тис. штук до 100-120 тис. особин. За мисливський сезон 2006-2007 добуто майже 104 тис. крижшв. Загальна чи-
сельшсть фазана становить 80-90 тис. особин, а добування - 60-70 тис. осо-бин. За мисливський сезон 2006-2007 добуто близько 72 тис. фазашв. На 1000 га, швденно-схщних окрупв добувають вщ 20 до 45 особин фазана.
Добування куршки сiроï за останш 15 роюв зменшилося з 225 тис. до 1020 тис. За мисливський сезон 2006-2007 добуто близько 13 тис. куршок шрих. Перешчно вiдстрiлюють 3-10 особин на 1000 га придатних для виду упдь [12-17].
Вовк на теренах Польшд, починаючи з 1995 р. шдлягае охоронi. Чисельшсть популяцiï вовка становить приблизно 500-900 особин. Упродовж року документально засвiдчуеться знищення вовками 700-1000 голiв мисливських тварин (олень, сарна, свиня дика), а також близько 500 голiв свшсь-ких тварин ^вщ, корови, кош, кози, собаки). Збитки заподiянi вовками вщ-шкодовуе держава. До прикладу, в райош Кросно, за перюд вiд 2002 р. до 2005 р. вщшкодовано 528 тис. злотих [1].
На загал, досвщ польських мисливцiв свiдчить, що, незважаючи на ю-тотнi соцiально-економiчнi змiни в краïнi, завдяки дотриманню традицiй, своечасному удосконаленню нормативно-правничих ак^в, пiклуванню про мисливцiв i мисливський фонд можна забезпечити значний прирют чисель-ностi та обсягiв добування основних видiв мисливських тварин. Природна монополiя польського товариства мисливцiв, як основного користувача мисливських упдь, не е перешкодою, а навпаки, - сприяе розвитку мисливського господарства в нових соцiально-економiчних умовах.
Лггература
1. Blaszczyk J. Wilczy problem// Lowiec Polski. - 2007. - NR 2, (1929). - S. 18-20.
2. Brylinski R. Sytuacja zwierzyny grubej(2)// Lowiec Polski. - 2003. - NR 10, (1889). - S. 14-15.
3. Blaszczyk J. Dzierzawa obwodow lowieckich// Lowiec Polski. - 2006. - NR 10, (1925). -S. 22-24.
4. Dopïaty bezposrednie szansQ uzyskania srodkow prez kola lowieckie// Lowiec Polski. -2004. - NR 4, (1895). - S. 5.
5. Duszynski M. NRL o skladce// Lowiec Polski. - 2006. - NR 10, (1925). - S. 8.
6. Dzialnosc Zarzqdu Glownego PZL w roku 2003. Omowienie sprawozdania// Lowiec Polski. - 2004. - NR 5, (1896). - S. 4-7.
7. Dziedzic R. Rogacz - wczoraj inwentaryzacija - dzisiaj polowanie// Lowiec Polski. - 2004. - NR 5, (1896). - S. 15-16.
8. Fundusz wspiera "Ozywic pola"// Lowiec Polski. - 2006. - NR 8, (1923). - S. 9.
9. Gawor J., Malczewski A., Rocki B. Niebezpieczny dla clowieka pasozyt lisow// Lowiec Polski. - 2003. - NR 10, (1889). - S. 16-17.
10. Glçbocki B. Edukacja przede wszystkim// Lowiec Polski. - 2006. - NR 10, (1925). - S. 10-11.
11. Hell P. Pol'ovnictvo v krajinâch RVHP. - Priroda, Bratislava. - 592 s.
12. Kamieniarz R., Panek M. Wyniki monitoringu zwierzyny drobnej v latach 2002/2003// Lowiec Polski. - 2004. - NR 5, (1896). - S. 11-14.
13. Lowiectwo. Delta W-Z, Warszawa, 1994. - 336 s.
14. Mazur S. Sezon na kroliki// Lowiec Polski. - 2007. - NR 12, (1939). - S. 6-11.
15. Stanowisko Polskiego Zwiqzku Lowieckiego w sprawie nowelizacji ustawy Prawo lowieckie// Lowiec Polski. - 2003. - NR 10, (1889). - S. 5-8.
16. Wojnicz M. Gorale chronic jelenie// Lowiec Polski. - 2006. - NR 8, (1923). - S. 18-20.
17. Panek M. Wyniki monitoringu zwierzyny drobnej v latach 2002/2003// Lowiec Polski. -2004. - NR 4, (1895). - S. 11-12.
18. Zalewski D. W trosze o jelenie// Lowiec Polski. - 2008. - NR 3, (1942). - S. 6-11.
