CC BY
21
Ключевые слова: породный отвал, регуляторы роста - Циркон, Епин, Мочевин Ki, капсулированные удобрения, сосна, тяжелые металлы, пигменты фотосинтеза.
Baranov V.I., Guz M.M., Gavriljak M.Ya., Bechlej S.V., Vaschuk S.P. The Impact of the Growth Regulators and Capsuleted Fertilizers for the Morphophysiological Indices of the Pioneer Tree Plants on the Soil in the Result of Coal Mine's Rock Debris
The article is devoted to the invest ion of the influence of the gemming seeds. The morphometric indices of the germs of different sorts of pine tree and the influence the capsules and ordinary nitroammophos for the contents of heavy metals and photosynthesis pigments in the pine tree plants have been motivated scientifically. It is set that nitroamofoski will have the use of kapsulevanoy row of advantages: growth of nursery transplants is stimulated and their metabolism is improved; without regard to diminishing of maintenance of heavy metals, their general maintenance in-bulk plants due to stimulation of its increase, does not almost change; washing of elements of fertilizers will diminish with fallouts, that reduces the technogenic loading on an environment.
Keywords: coal mine rock debris, growth regulators, capsuleted fertilizers, pine, heavy metals, pigments of photosynthesis_
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
РАТИЧН1 У МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 - РЕСУРСИ, СТАН ПОПУЛЯЦ1Й ТА 1ХНС
ВИКОРИСТАННЯ
Проаналiзовано динамшу чисельносп ратичних в мисливських упддях 1вано-Франювсько! обласп. За перюд з 1966 по 2008 р. в динамщ чисельносп оленя видь лено три повних перюди i один незавершений, козулi - два повних i незавершений, дико1 свиш - чотири повних i незавершений. Добування ратичних видiв було адек-ватним 1'хшй чисельносп.
Ключов1 слова: 1вано-Франювська обл., ратичш звiрi, динамша чисельносп, прирют.
Загальна площа мисливських упдь 1вано-Франювсько1' обласп стано-вить 968,7 тис. га. Мисливськогосподарську д1яльшсть в обласп проводять 34 мисливських господарств, як належать до Державного компету люового та мисливського господарств (ДКЛМГ), Укра1нського товариства мисливщв \ рибалок (УТМР), господарств з шшою формою власносл. У структур! ДКЛМГ 15 шдприемств \ Галицький нацюнальний природний парк. За ними закршлено 430,3 тис. га, що становить 44,4 % мисливських упдь обласп. Об-ласна оргашзащя УТМР нараховуе 8 мисливських господарств, за ними закршлено 417,1 тис. га (43,1 % упдь). Поступово збшьшуеться площа мисливських упдь, наданих користувачам з шшою формою власносл (приватш мисливськ господарства, мисливськ клуби \ товариства тощо). У користу-ванш 10 господарств з шшою формою власносл е 121,3 тис. га упдь (12,5 %).
Сприятлив1 умови юнування, р1зноманптасть мисливських зв1р1в е основою для високооргашзованого та ефективного мисливського господарства регюну. Одним 1з шлях1в шдвищення ефективносл ведення мисливського господарств регюну е збшьшення чисельносп дичини, зокрема основних 11 ви-д1в. В упддях обласп поширеш близько 30 мисливських вид1в. До основних, яю користуються найбшьшою популяршстю серед мисливщв \ е об'ектами штенсивно! мисливськогосподарсько! д1яльност1 та постшного полювання,
належать ратичш. 1з 10 видiв ратичних фауни Укра!ни в областi поширенi три аборигенш i три адвентивнi види.
Основш види мисливських звiрiв 1вано-Франювсько! областi описано у численних публжащях, зокрема, розглянуто бiологiю, екологiю, поширен-ня. Динамiчним змiнам чисельностi дослщники придiляли менше уваги [10, 11, 14-17]. З огляду на зазначене, метою роботи е аналiз динамжи чисельнос-тi ратичних звiрiв в упддях 1вано-Франювсько! областi та ощнка можливостi розроблення на цiй основi ефективних заходiв з вiдтворення, охорони та ращ-онального використання мисливських ресуршв.
Матерiал та методика. Аналiз динамiки популяцiй ратичних звiрiв здшснено на основi матерiалiв статистично! звггност користувачiв мисливських угiдь 1вано-Франювсько! областi, М1шстерства охорони навколишнього природного середовища Укра!ни. Для оцiнки стану популяцш, впливу добу-вання на динамжу поголiв,я використано методи математично! статистики, зокрема кореляцiйний аналiз [9, 13]. Розрахунки експлуатацп поголiв,я ратичних видiв проводились за допомогою пакетiв прикладних комп'ютерних про-грам Microsoft Excel. Адекватне використання ресурЫв дичини спостерь гаеться в тому випадку, коли в разi зростання або спадання чисельност попу-ляцп виду вiдповiдно зростае або спадае обсяг добування. Це шдтвер-джуеться високим (k = 0,71-0,90) i дуже високим (k = 0,91-1,00) коефщента-ми кореляци за тюнотою зв'язку чисельностi виду та його добування. Хаотич-не використання ресурЫв дичини характеризують коефiцiенти кореляци в межах вщ 0,1 до 0,70. У разi зростання чисельност обсяги добування, в деякi роки зменшували, а у разi зменшення чисельностi - навпаки - збшьшували. Неадекватне використання ресурсiв характеризують вщ'емш коефiцiенти кореляци, що означае: у разi збiльшення чисельностi козулi обсяги добування зменшували, а в разi зменшення - збiльшували.
Результати дослвджень. Найбiльшими представниками ратичних у фауш Укра!ни е зубр (Bison bonasus L.) i лось (Alces alces L.). Внаслщок антропогенного впливу в кшщ ХХ ст. в мисливських упддях област зник реак-лiматизований зубр, а на початку ХХ1 ст. - лось (рееструються лише окремi випадки трапляння).
Реаклiматизацiю зубра в Укра1ш розпочато iз завезення звiрiв в угiддя Львiвськоl та Волинсько! областей у 1965 р., у Рiвненську та Кшвську област -у 1967 р., Чершвецьку - у 1970 р. В 1вано-Франювську область (угiддя Надвiр-нянського люокомбшату) в 1976 р. з Окського державного заповедника (Росiя) завезено 8 зубрiв (4 самцi, 4 самки). Для поповнення стада у 1978 р. з Приоксь-ко-Терасного заповедника (Росiя) додатково завезено 2 зубрищ, а у 1982 р. - ще 8 тварин. Всього з двох названих заповiдникiв завезено 18 зубрiв [2, 4-8, 14]. Звiрi, переселенi з шшо! кшматично! зони в жовтнi, не змогли за короткий про-мiжок часу адаптуватися до нових умов. Свою роль вщграли i негативнi нас-лiдки транспортування. У груднi 1976 р. внаслщок паралiчу серця, який виник вщ штоксикацн органiзму хрошчною бронхопневмонiею, загинув перший зубр. Протягом лютого-березня 1977 р. загинуло ще три особини (1 самець, 2 самки). Ветеринарною експертизою встановлено, що причиною загибелi були фiзичне виснаження, пневмошя, токсикоз, серцева недостатнiсть.
Перший приплщ у новоствореному стадi 3y6piB зареестровано в 1979 р. З 1980 р. у вЫх самцiв простежуеться гншно-некротичне захворюван-ня (загнивання) репродуктивних оргашв, т.зв. гнiйний баланопостит. Поява i поширення у стадi спадкових шфекцшних хвороб, гноеутворювальними ак-тиномщетами, стафiлококами. З цiеï причини спостер^ався регулярний що-рiчний вiдпад зубрiв: гинули зубренята, хворiли самцi передаючи хворобу самкам. Поза тим гинули зубри через виснаження внаслщок нестачi кормiв, переохолодження органiзму у важк зими та ураження печiнки фасщолами. Серед iнших причин, що призвели до негативних наслщюв - неправильно вибране мюце випуску (густонаселений район област^, загибель тварин вна-слщок зiткнення з транспортом (поïздом), високий антропогенний прес у ра-йош перебування стада, неправильне формування груп для завезення (най-ближчi родич^ внаслiдок чого виникло значний спад генетичноï мiнливостi (зокрема з генами стшкост до захворювань) Рiвень шбридшгу перевищував 40 %, характеризував у два рази вищий рiвень допустимого кровозмшуван-ня. На спад чисельност вплинули також виключно важкi багатосшжш зими з тривалими морозами [5]. До 1999 р. вцшли 4 самищ.
У 60-х роках ХХ ст. в УкраАт внаслiдок лiмiтування полювання, поси-лення боротьби з браконьерством, зменшенням чисельностi вовка збшьши-лась популяцiя лося. В 1962 р. вид реестрували в 13 областях, а в 1971 р. вш заселив упддя 19 областей [3]. На територи Iвано-Франкiвськоï област поява лося датуеться 1969 р.: у липш самця виявлено в упддях Надвiрнянського ль сництва. У Ычш наступного року (1970 р.) шшого самця зареестровано бiля с. Цвггкове Калуського району. З середини 70-х до 90-х роюв ХХ ст. зареестровано збшьшення чисельност поголiв,я. Прирiст коливався в межах
±7 0
вщ 0,8 до 77,1 % (в середньому - 19,5 ' %). Прирiст в 77,1 % не е природним для виду, збшьшення чисельност пояснюеться не вщтворенням, а м^ращею лося з територш пiвнiчних сусiднiх областей. За короткий термш (19781983 рр.) поголiв,я збiльшилось в 7,8 раза. Перюд з 1983 по 1993 рр. характе-ризувався вщносною стабiльнiстю, чисельнiсть звiрiв змiнювалася у межах 100-130 особин, за деякими ведомостями в 1990 р. чисельшсть досягла майже 150 голiв [11], що дало змогу проводити полювання. Щорiчно добувалося в середньому 4 особини, загалом добуто - 40 голiв, найбiльше в 1898 р. - 12. Коефщент кореляцiï мiж чисельнiстю та добуванням (k = 0,17) свщчить про хаотичне, необгрунтоване добування. У серединi 90-х роюв вщбулося стрiм-ке зменшення чисельность За перiод з 1994 по 2000 рр. поголiв,я зменшилось в 13,5 раза. Зпдно з матерiалами користувачiв мисливських угiдь пiсля 2002 р. вид не рееструеться в межах область Однак трапляються поодинок особини. Так, у 2003 р. загинув лось внаслщок на1'зду автомобшя на дорозi Iвано-Франкiвськ - Калуш, поблизу с. Павлiвка (Тисменицький р-н). У 2005 р. зареестровано тривале перебування в зимовий перюд самця лося в упддях Росшьнянського люництва (ДП "Солотвинське ЛГ").
У динамщ поголiв,я оленя благородного за перюд з 1964 по 2008 рр. зареестровано три завершеш цикли змши чисельност та четвертий - незавершений (рис. 1).
Рис. 1. Чисельшсть Сеют е1арНту мисливськихуг1ддях 1вано-Франшвсько1
област1
Перший перюд (1964-1981 рр.) характеризувався швидким збшьшен-ням чисельносл, середнш прирют популяци становив 13,0±16 % (5=4,6; ¥=35,8 %), найменший прирют - 3,5 % (1977 р.). Погол1в'я оленя в мисливських упддях област досягло найбшьшо! чисельносл - понад 3,8 тис. особин, а також найбшьшого приросту - 21,4 % (1965 р.). Значне збшьшення чисельносл ратичних зв1р1в \ оленя, зокрема, пояснюеться ютотними витратами на проведення бютехшчних заход1в. В упддях держшсфонду з розрахунку на 1000 га упдь витрачалось понад 16 крб., менше в упддях УТМР, в середньо-му - понад 9 крб. У прських упддях придшяли увагу влаштуванню мисливських стежин, що сприяло кращш охорош, шдгод1вл1 зв1р1в [18]. Зменшення чисельносл зареестроване шсля 1972 р. протягом наступних 9 роюв, в середньо-му ел1мшащя становила 12,8±2'6 % (5=7,0; ¥=54,7 %), максимальне значення становило 23,3 % \ було бшьшим, тж максимальне значення приросту.
Тривалють другого перюду (1981-1998 рр.), як { першого, становила 17 роюв. Вш характеризувався незначним приростом протягом трьох роюв (1981-1984 рр.), ютотним перюдом стабшзацп чисельносл (1984-1992 рр.) та
тривалим, протягом 6 роюв (1992-1998), зменшенням погол1в'я. Максимальне
±2 1
значення приросту становило 17,1 %, середне - 4,9 ' (5=5,6; ¥=113,8 %), мь шмальне - 0,2 %. Протягом цього перюду зареестровано максимальне значення ел1мшаци 22,0 %, середне було незначним - 7,7±20 (5=6,4; ¥=83,3 %).
Третш незначний перюд змши чисельносл тривав 3 роки (1998-2001) { характеризувався найменшою чисельшстю погол1в'я оленя (1,2 тис. особин) протягом 44-р1чного (1966-2008 рр.) проанал1зованого перюду.
Четвертий (незавершений) перюд характеризуемся незначним прирос-
±1 3
том поголiв,я, в середньому - 5,1± (5=3,5; У=68,3 %). Чисельнiсть понад 1,7 тис. особин е меншою, нiж чисельнiсть виду в 70-80-х роках ХХ ст. Врахо-вуючи, що збiльшення чисельностi зареестровано протягом 7 рокiв, а повний цикл змши в умовах област становить в середньому 12-17 роюв, можна перед-бачити подальше зростання поголiв,я протягом незначного термiну (бшя 5 ро-кiв) з подальшим зменшенням, що зумовлюе необхiднiсть проведення комплексу бютехшчних заходiв, спрямованих на вiдтворення чисельностi виду.
Добування за перюд з 1997 по 2008 рр. було адекватним (к = 0,71) i незначним, змши в межах вщ 2 до 18 особин, що становило 0,2-1,1 % пого-лiв,я (в середньому - 0,5±01 %). Загалом, чисельшсть оленя благородного за перiод з 1964 по 2008 рр. змшювалася в межах вщ 1200 до 3840 особин, в середньому - 2109±82 особин. За 44^чний перюд прирют становив вiд 0,2 до 21,4 % (в середньому - 7,5±1г1 %), зменшення чисельност зареестроване в ме-
±1 7
жах вщ 1,3 до 22,0 % (в середньому - 10,4 ' %).
Одним iз основних перспективних мисливських видiв в упддях облас-тi е козуля. Вона характеризуеться еколопчною пластичнiстю, iз ратичних найменше впливае на лiсову рослиншсть i в мисливських угiддях - найпоши-ренiший вид. Станом на 2009 р. поголiв,я виду становить понад 50 % вщ за-гально! чисельностi ратичних. Майже однакова чисельшсть оленя (близько 21 %) та дико! свиш (понад 20 %) i незначна чисельшсть адвентивних видiв -близько 2 %.
У динамщ чисельност козулi за перiод з 1966 по 2008 рр. простежу-ються три перiоди змiни чисельностi (рис. 2).
Рис. 2. Чисельшсть СаргвоШв еаргвоШв в мисливськихугiддях 1вано-Франтвсько1 областi
Перший перюд 1966-1981 рр. тривав 15 роюв, характеризувався най-бiльшою чисельнiстю (близько 9 тис.), а також найбшьшим приростом
±3 8
22,5 %, середнш - 11,8"'° % (5=9,3; ¥=78,9 %). Протягом цього перiоду за-реестровано найбiльшу елiмiнацiю (41,8 %), середне зменшення чисельносл становило - 13,0±5,2 % (5=15,7; ¥=121,0 %).
Другий перiод (1981-1998 рр.) тривав 17 рокiв, характеризувався ста-бiльною чисельнiстю виду протягом 1985-1991 рр. у межах 5,4-5,8 тис. осо-бин та значним зменшенням поголiв,я протягом 1993-1998 р., зареестровано значну елiмiнацiю понад 40 % (1996 р.), в середньому - 11,6±41 % (5=12,4; ¥=107,1 %). За анашзований перюд (1966-2008 рр.) зареестровано найменшу чисельшсть виду в 1998 р. (бшя 2,7 тис. особин).
Третш перюд (незавершений) характеризуеться середшм приростом
±1 2
чисельносл 5,7 ' % (5=3,5; ¥=61,4 %) i е у 2 рази меншим за попередт перь оди. Тривалiсть циклу змiни для виду становить приблизно 16 роюв, зростан-ня чисельносл тривае вже 10 роюв i в наступш роки, без проведення значних бютехшчних заходiв, може призвести до зменшення поголiв,я.
Добування за перiод з 2001 по 2008 рр. зростало вщ 2 до 66 особин,
було адекватним чисельносл (к = 0,98), не перевищувало 1,4 %, в середньо-
±0 2
му - 0,8 ' %. Загалом, за перiод з 1965 по 2008 рр. чисельшсть козулi змшю-валася в межах вiд 2787 до 8900 особин, в середньому - 5270±200 голiв. При-
±1 3
рют перебував у межах 1,0-22,5 %, в середньому - 8,7 %, а зменшення чи-
±3 1
сельносл вiд 0,9 до 41,8 %, в середньому - 11,8 ' %.
У динамщ чисельностi дико! свинi зареестровано 4 завершених цикли коливання i 5 - незавершений (рис. 3).
Рис. 3. Чисельшсть Чт 8сго/а в мисливськихугiддях 1вано-Франтвсько1 областi
Перший перюд (1966-1974 рр.) тривав 8 роюв, характеризувався максимальною чисельшстю поголiв,я 4,9 тис. особин (1972 р.), а також макси-мальним приростом 31,9 % та елiмiнацiею 36,1 % популяцп. Другий перюд (1974-1981 рр.) тривав 7 роюв, характеризувався значним зменшенням чи-сельност виду. Порiвняно з 1972 р. (рш максимально:' чисельност виду) в 1981 р. популящя зменшилась бiльш, як у 3 рази. Максимальне зменшення чисельностi становило 22,7 % (1980 р.), середне - 14,2±3'2 % (S=7,2; V=51,0 %). Протягом третього перiоду (1981-1990 рр.) - тривав 9 роюв - пе-реважали роки зi збiльшенням чисельностi. Середнш прирiст поголiв,я стано-вив - 8,7±2,4 (S=5,9; V=68,3 %).
Четвертий перюд (1990-1998 рр.), на вщмшу вщ третього, характеризувався тривалим зменшенням чисельностi протягом 6 роюв (загалом трива-лiсть перiоду становила 8 роюв). Максимальна елiмiнацiя становила 29,9 %, середня - 14,43±4,96 % (S=12,1; V=84,1 %), середнiй прирiст - 8,9 %. В 1998 р. зареестровано найменшу чисельшсть виду за перюд з 1966 по 2008 р. -1,2 тис. особин. П'ятий незавершений перюд тривае 10 роюв, характеризуемся незначним приростом 5,2±10 % (S=2,9; V=55,0 %). У середньому три-валiсть циклу змiни для ди^ свинi в угiддях областi становила 8 роюв.
Добування ди^ свиш за перiод з 1997 по 2008 рр. перебувало в межах вщ 16 до 59 особин, коефщент кореляци мiж чисельшстю та добуванням становить 0,85. Вщсоток добування становив вщ 1,2 до 3,6 %, в середньому -2,4±од %. Загалом, чисельшсть дикоï свиш в упддях област змшювалася в межах вiд 1200 до 4900 особин, в середньому - 2170±130 особин. Прирют популяцп у межах вщ 0,3 до 31,9 %, в середньому 8,8±1,6 %, а зменшення - в ме-
±2 7
жах вщ 0,2 до 36,1 %, в середньому - 14,2 ' %.
Висновок. У мисливських упддях Iвано-Франкiвськоï област iз ратичних найпоширешшими е три види: олень, козуля, дика свиня. У юнщ ХХ ст. зник реакиматизований у 70-х роках зубр. На початку ХХ1 ст. в упддях област рееструються лише поодиною випадки трапляння лося. Понад 50 % чисельност ратичних становить поголiв,я козулi. У динамщ поголiв,я козулi за перюд з 1966 по 2008 рр. зареестровано два перюди (третш незавершений) змши чисельност^ оленя - три перюди, (четвертий незавершений), дикоï свиш - чотири перюди (п'ятий незавершений). Добування ратичних (за винятком лося) було адекватним 1хнш чисельность
Лггература
1. Банников А. Лось // Охота и охотничье хозяйство. - 1970. - № 4. - С. 10-11.
2. Болденков С.В. Мисливське господарство Украши за роки радянсько1 влади // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1970. - № 3. - С. 7-10.
3. Болденков С.В. Динамика численности и некоторые данные о добыче лося в Украинской ССР // Развитие охотничьего хозяйства Украинской ССР : матер. Второй научно-произв. конф. - К., 1973. - С. 147-149.
4. Болденков С. Зубры на Украине // Охота и охотничье хозяйство. - 1977. - № 11. - С. 9.
5. Бондаренко В.Д. Зубри знову над прiрвою? / В.Д. Бондаренко, Р.П. Коцаба, П.Б. Хо-ецький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -1999. - Вип. 9.9. - С. 120-126.
6. Бондаренко В.Д. Рэа^матызацыя зубра у заходшм рэгiёне Украшы / В.Д. Бондаре-нко, П.Б. Хоецький // Материалы научно-практической конференции, посвященной 60-летию со дня образования Государственного заповедника "Беловежская пуща". - Минск, 1999. - С. 251-253.
7. Галака Б.О. Про сучасне поширення зубра (Bison bonasus L.) на Укрш'ш // Збiрник праць Зоолопчного музею. - № 35. - 1973. - С. 85-87.
8. Герус К. Сучасний стан популяцш зубра в Укра1'ш / К. Герус, В. Крижашвський // Bi-сник Львiвського ушверситету. - Сер. : Бюлопчна. - 2005. - Вип. 39. - С. 110-113.
9. Горошко М.П. Бiометрiя / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львiв : Вид-во "Камула", 2004. - 235 с.
10. Гунчак Микола. Мисливсью ратичнi Карпат та основт чинники, що визначають ix чисельнiсть // Проблеми вивчення та охорони бiорiзноманiття Карпат i прилеглих територiй : матер. Мжнар. наук. конф. - 1вано-Франк1вськ : Вид-во "Гостинець", 2007. - С. 174-177.
11. Гунчак Микола. Стан популяцш диких копитних тварин у Карпатах // Велик ссав-щ Карпат : матер. Мiжнар. екол. конф. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Оверая", 2000. - С. 7-11.
12. Гунчак М.С. Сучасний стан рештродукованого зубра (Bison bonasus L.) в Карпатах // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. статей уча-сниюв М1жнар. наук.-практ. конф. - Житормир, 2007. - Т. II. - С. 217-220.
13. Лакин Г.Ф. Биометрия : учебн. пособ. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 343 с.
14. Перерва В.И. Состояние поголовья зубров на Украине и перспективы его рационального использования / В.И. Перерва, И.Е. Литус, В.И. Крыжановский // Вестник зоологии. - 1991. - № 5. - С. 11-15.
15. Салганский А.А. Копытные звери Украины и пути их рационального использования // Первая научная конференция по развитию охотничьего хозяйства Украинской ССР : тезисы докладов. - К., 1968. - Ч. II. - С. 196-201.
16. Татаринов К.А. Реакклиматизация зубров в лесах Волынской области / К. А. Тата-ринов, Ф.А. Дякун // Зоологический журнал. - 1969. - Т. 48, № 4. - С. 612-614.
17. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши. - Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1973. - 257 с.
18. Чмиль М.И. Некоторые вопросы современного ведения охотничьего хозяйства в Ивано-Франковской области // Развитие охотничьего хозяйства Украинской ССР : матер. Второй научно-произв. конф. - К., 1973. - С. 117-118.
Хоецкий П.Б. Копытные в охотничьих угодьях Ивано-Франковской области: ресурсы, состояние популяций и их использование
Проанализирована динамика численности копытных в охотничьих угодьях Ивано-Франковской области. За период с 1966 по 2008 г. в динамике численности оленя выделены три полных периода и один незавершенный, косули - два полных и незавершенный, свиньи дикой - четыре полных и незавершенный. Добывание копытных видов было адекватным их численности.
Ключевые слова: Ивано-Франковская обл., копытные, динамика численности, прирост.
Khoyetskyy Р.В. Hoofs animals in huntings lands оf Ivano-Frankivsk region: resources, state of population and their using
The dynamics of quantity of the hoofs animals has been analysed in huntings lands of the Ivano-Frankivsk region. For period from 1966 to on 2008 three periods (4th - uncompleted) are registered in the dynamics of quantity of deer, of roe - two periods (3th -uncomplete, wild pig - four (5th - uncompleted). The obtaining of types of the hoofs animals was adequate their quantity.
Keywords: Ivano-Franivsk region, hoofs animals, dynamics of quantity, increase of quantity.
