CC BY
8
Науковий вкник, 2004, вип. 14.6
9. Виноградов В.Н. Теоретические основы облесения и сельскохозяйственного освоения песков и практические мероприятия// Научные основы облесения и сельскохозяйственного освоения песков. - М.: Колос, 1977. - С. 2-19.
10. Павловский Е.С. Проблемы экологии полезащитных лесонасаждений на сельскохозяйственных землях// Лесомелиоративные насаждения, их экология и значение в лесоаг-рарном ландшафте. - Волгоград. - 1983, вып. 2. - С. 17-25.
11. Коптев В.1., Л1шенко А.А. Полезахисне люорозведення. - К.: Урожай, 1989. - 168 с.
12. Копш Л.1. Теоретичш аспекти збшьшення люистосп захщного регюну Украши// Науковий вюник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 126-131.
13. Копш Л.1. Еколого-економiчнi передумови збшьшення площi лiсiв захiдного региону Украши// Науковий вiсник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.3. - С. 76-79.
14. Котов В.М. Рубки ухода в полезащитных лесных полосах// Ведение хозяйства в колхозных лесах. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - С. 34-36.
15. Рожков А.Г. Рост некоторых древесных и кустарников на почвах разной степени смытости.// Вопросы эрозии и почвоведения продуктивности склоновых земель Молдовы. -Кишинев. - 1966, т.5. - С. 37-51.
16. Дубравы и повышение их продуктивности/ Мелехов И.С., Виноградов В.Н., Ло-сицкий К.Б., Моисеев Н.А., Новосельцева А.И. - М.: Колос, 1981. - 216 с.
17. Моисеев Н.А. Основы прогнозирования, использования и воспроизводства лесных ресурсов. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 224 с.
18. Lonkiewicz B. Ochrona i zrownowazone uzytkowanie lasow w Polsce. - Warszawa: Fundacia IUCN Poland, 1996. - 263 s._
УДК 630*970.13 Проф. А.1. Гузш, д-р с.-г наук -ДАУ
ОРДИНАЦ1Я У ВИЯВЛЕНН1 КОРЕЛЯЦ1ЙНИХ ЗВ'ЯЗК1В НАСЕЛЕННЯ ПТАХ1В З ТИПАМИ Л1СУ
На прикладi населення rnaxiB Захщного Полюся у гшздовий перюд розгля-даеться можливють виявлення ix кореляцшних зв'язюв з типами люу.
Ключов1 слова: населення птахiв, корелящя, типи лiсу.
Prof. A.I. Guziy - State University of Agriculture and Ecology of Ukraine
Ordination in revealing correlative relation between bird population and
forest types
The consideration is being given to the possibility of revealing the correlative relations between bird population and forest types at the example of western Polissya bird population during the nestling period.
Keywords: bird population, correlation, forest types.
1з метою виявлення кореляцшних зв'язюв населення тварин, у тому числ1 й птах1в, з факторами середовища, зокрема 1з основними класифжа-цшними люотиполопчними одиницями, структурою люосташв тощо, необ-хщно провести статистичну обробку матер1алу, подати його у стислому виг-ляд1 й проанашзувати у поеднанш з факторами середовища. Для досягнення ^ei мети необхщно виявити просторово-типолопчну структуру населення птах1в з наступною побудовою граф1в - ординацшних схем структури на площиш, зор1ентувавши ix у факторному середовишд.
Пщ просторово-типолопчною структурою населення тварин розумь ють загальний характер його територ1альних змш, виявлених за морфолопч-ною под1бн1стю угруповань i взаемозв'язками дослщжуваних вар1ант1в неза-лежно вiд ix спорiдненостi на мюцевост [3]. На структурних ординацшних
1. Лкознавство, лiсiвництво, лiсова наука i освiта
15
схемах вщбиваеться характер змiн об'еклв у факторному середовищд. Сто-совно лiсових орштолопчних комплексiв, добре простежуеться зв'язок насе-лення птахiв iз структурою люосташв, типами лiсорослинних умов та шшими факторами середовища. Зазначене питання детальшше розглянемо на прик-ладi гшздового населення птахiв Захiдного Полiсся. Для виявлення кореля-цiйних зв,язкiв угруповань птахiв з факторами середовища на ЕОМ опрацьо-вано 24 варiанти !х населення.
Статистична обробка результат облiкiв птахiв виконана з застосуван-ням апробованого програмного забезпечення банку даних лаборатори зооло-гiчного мошторингу 1нституту систематики та екологи тварин СВ РАН (м. Но-восибiрськ). За мiру зв'язку прийнято вщношення подiбностi-вiдмiнностi для кiлькiсних ознак, що вщображаеться коефiцiентом спiльностi Жаккара [6], у модифжаци Р. Л. Наумова [2]. Для виявлення просторово-типолопчно! струк-тури населення птахiв використанi алгоритм i програма В.Л. Куперштоха i В. А. Трофимова [1]. Розроблений ними алгоритм передбачае розподш сукуп-ност варiантiв населення на незадану кшьюсть класiв (груп). Об'еднання у класи проводять за ступiнню подiбностi кожного iз розглядуваних варiантiв стосовно у вщношенш до усiх iнших проб аналiзованоl матрицi коефiцiентiв. Крiм цього, програмою передбачено визначення мiри подiбностi видiлених класiв мiж собою, що дае можливють виявити основнi зв'язки у системi. Пiд час проведення розрахунюв, попередньо вводять коефiцiент агрегаци. Коефь цiент вагомостi менше порогу вважаеться незначним i вираховуеться як се-редне вiд усiх коефщенпв подiбностi аналiзованих варiантiв населення.
Структура подаеться у виглядi груп орштолопчних комплекЫв i зв'яз-кiв мiж ними. З метою виявлення просторово-типолопчно! структури населення птахiв використана програма "Автомат" [4]. Порiвняно простим способом виявлення бшьш-менш однорщних груп використовують метод кореля-цiйних плеяд [5]. Проби (варiанти населення птахiв) групуються за максимальною подiбнiстю при 1х сшввщношенш безпосередньо мiж собою. Такий шдхщ забезпечуе надiйне виявлення сукупностей (компактних груп) при по-рiвняно ч^ко вираженiй дискретностi.
Для вибору оптимально! структури, змшюючи коефiцiент агрегаци, можна отримати структури рiзного ступеня стискання. При цьому загальний характер змш угруповань залишаеться незмiнним. Виявленi структури е дос-татньо стiйкими. Уточнюючи розрахунки, варiюючи коефiцiентами агрегаци, обирають той структурний граф, який найкраще шюструе виявленi особли-востi змш в угрупованнях шж^в.
Тренд структури гшздового населення птахiв лiсостанiв Захщного По-лiсся (коефiцiент агрегаци - 2,0; порш -34) складаеться з двох вертикальних рядiв i чотирьох вдаилених класiв (рис.). Перший вертикальний ряд утворю-ють чотири класи: 5-ий, 6-ий, 7-ий i 10-ий. Клас 5-ий об'еднуе варiанти населення шж!в дубових i соснових незiмкнутих лiсових культур та зрубiв бере-зово-соснових насаджень (домiнують i спiвдомiнують звичайна вiвсянка, ль совий щеврик, весняний вiвчарик), 6-ий - соснових чорницевих незiмкнутих лiсових культур за участю берези (весняний вiвчарик, звичайна вiвсянка, ль
16
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
Науковий вкчшк', 2004, вип. 14.6
совий щеврик), 7-ий - низинних i плакорних березнякiв, середньовiкових вiльшнякiв (весняний в!вчарик, зяблик, садова кропив'янка) i 10-ий - березо-во-вiльхових лiсiв старших класiв вiку (зяблик, садова кропив'янка, малишв-ка). Домiнування звичайно! вiвсянки в 5-му класi та ïï випадання зi складу едифiкаторiв у 7-му е свiдченням кореляци описаних змiн з залiсненiстю. Ви-сока чисельнiсть садовоï кропив'янки в 7-му, 10-му i 11-му класах вказуе на зростання зволоженост умов мюцепроживання птахiв.
Другий вертикальний ряд утворюють п'ять класiв: 13-ий (р!чкова ко-билочка, борсучок, очеретяна вiвсянка), 8-ий (очеретяна вiвсянка, лучний щеврик, звичайна вiвсянка), 12-ий (весняний вiвчарик, зяблик, лiсовий щеврик), 4-ий (зяблик, весняний вiвчарик, малинiвка) i 9-ий (зяблик, чорноголова кропив'янка, малишвка).
У складi основних видiв птах!в простежуеться поступова змiна р!чко-воï кобилочки, лучноï очеретянки i очеретяноï вiвсянки у чорновiльхових за-болочених незiмкнутих лiсових культурах 13-го класу, через очеретяну в!в-сянку, лучного щеврика i звичайну вiвсянку в менш зволожених умовах за-ростаючих низинних лук, весняного вiвчарика, зяблика, вшьшанку i лiсового щеврика в березово-соснових люах, до зяблика, чорноголово1' кропив'янки i вiльшанки в дубових i чорновiльхових угрупованнях 9-го класу. При цьому спостершаеться кореляцiя складу i чисельност птахiв з волопстю типу люо-рослинних умов, залюешстю територiй i трофнiстю грунту.
Порiвнюючи особливостi динамiки основних показникiв населення птахiв у класах описаних рядiв, стае очевидним, що в першому рядi змiни у структурi населення птахiв корелюють зi зростанням зволоженост типу люо-рослинних умов (зруби соснових борiв - вiльшняки), в другому, навпаки, ix ксерофiтизацiю (заболоченi вiльшняки - дубовi лiси).
У тюних зв'язках з 12-им класом вертикального ряду знаходиться населення птах!в соснових лишайниково-зеленомохових молодих лiсiв - лiсiв, якi формують 3-й клас. Вiд 4-го класу за вюсю абсцис вiдxиляеться 2-й клас. Вiн складений з варiантiв населення птах!в стиглих i середньовiковиx лишайнико-во-зеленомохових сосняюв. Участь у склад! населення люового щеврика i жов-тобрового вiвчарика низька як для стиглих люосташв, щшьшсть птаxiв шдтвер-джують одноярусшсть структури лiсостану. Клас 1-й (птахи чорницевих сосняюв, широколистяно-соснових i смереково-соснових лю!в), тюно пов'язаний з 9-им, складеним з населення птаxiв дубових i чорновшьхових лшв. Об'еднання варiантiв населення в 1-ий клас визначаеться зябликом, вшьшанкою i золото-мушкою жовточубою. Висока щшьшсть населення птаxiв класу, ствдом!нуван-ня вiльшанки свiдчать про складну багатоярусну структуру лiсостанiв.
Очевидно, що класи горизонтального в!дхилення корелюють з ксеро-фiтизацiею рослинност!, зменшенням трофност грунту. В цьому ж напрямку зменшуеться й кшьюсть птах!в.
Таким чином, структура гшздового населення птах!в за вюсю ординат корелюе з трофшстю грунту, залюешстю, вжом люосташв, за д!агоналлю -типами люорослинних умов. У структур! видшяються два вертикальш ряди. М1жкласов! вщмшносл населення птах!в першого ряду пов'язаш з! змшою
1. Лкознавство, лiсiвництво, лiсова наука i освгга
17
дубових i соснових He3ÍMKHyrax лiсових культур березняками, березово-вшь-ховими насадженнями. Як наслщок, звичайна вiвсянка, лiсовий щеврик, вес-няний вiвчарик у дубових i соснових незiмкнутих лiсових культурах змшю-ються зябликом, садовою кропив'янкою i вшьшанкою - у березово-вiльхових люах. Вiдмiнностi класiв населення птахiв другого вертикального ряду зу-мовлюеться змшою чорновiльхових заболочених лiсових культур чагарнико-вими низинними луками, молодими березово-сосновими люами, стиглими дубовими i чорновшьховими насадженнями. Рiчкова кобилочка, лучна очере-тянка i очеретяна вiвсянка у чорновшьхових заболочених незiмкнутих люо-вих культурах змшюеться зябликом, чорноголовою кропив'янкою i вшьшанкою - у стиглих чорновшьхових i дубових насадженнях. Центральне становище займае населення шж^в молодих березово-соснових лiсiв з домшуванням зяблика, весняного вiвчарика i вшьшанки.
Лiтература
1. Куперштох В.Л., Трофимов В.А. Автоматическое выявление макроструктуры системы// Пробл. анализа дискретной информации. - Новосибирск, 1975, ч. 1. - С. 67-83.
2. Наумов Р. Л. Птицы в очаге клещевого энцефалита Красноярского края/ Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - М., 1964. - 19 с.
3. Равкин Ю.С. Пространственная организация населения птиц лесной зоны (Западная и Средняя Сибирь). - Новосибирск: Наука, 1984. - 264 с.
4. Трофимов В.А. Количественный факторный анализ матриц связей в пространстве разбиений со структурой// Модели агрегирования социально-экологической информации. -Новосибирск, 1978. - С. 91-106.
5. Терентьев П.В. Метод количественных плеяд. - Вестн. ЛГУ, 1959, № 9, С. 137-141.
6. Iaccard P. Bull. bloc. Vaund. blci. Nat. - 1902. - 38. - P. 69-130.
УДК 581.522.4+575 Ст. наук. ствроб. П.С. Гнатв1, канд. с.-г. наук -
1нститут екологи Карпат НАН УкраХни
СЕЛЕКЦ1Я Р1ДК1СНИХ ФОРМ БУКА Л1СОВОГО ЗА ОЗНАКАМИ М1НЛИВОСТ1 ЙОГО П1ВСИБСОВОГО
ПОТОМСТВА
Наведеш результати селекцшно'1 роботи з ушкальною декоративною формою бука. Представлена характеристика тгментно'1 системи i структурно-метаболiчна ощнка адаптацп материнсько'1 особини порiвняно 3i звичним видом бука люового в урбашстичнш екосистемi м. Львова. Доведено генетичну щншсть насшня, отрима-ного вщ рщкюних клонових садових форм дерев, на прикладi вирощеного ix самось ву. Показано можливють генетичного закршлення й розщеплення соматичних мута-цiй прищеплених клонiв у поколiнняx ix твсибсового потомства. Вирощенi аянць мутанти вщ бука унiкальноi форми запропоновано зберегти для вивчення розвитку як соматичних, так i генних мутацiй впродовж майбутнього онтогенезу дерев.
1 79026, Украша, м. Львiв, вул. Козельницька, 4. Тел.: (0322) 70-74-43
18
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освгги, науки та лiсового господарства в УкраТш
