Научная статья на тему 'Просторово-типологічна структура населення птахів західного Полісся у гніздовий період'

Просторово-типологічна структура населення птахів західного Полісся у гніздовий період Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
49
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по истории и археологии, автор научной работы — А І. Гузій

За ознакою подібності структури населення птахів виділено 13 класів екологічно пов’язаних типів, які залежать від умов вологозабезмечення місцепроживань птахів та інших факторів. Аналізується загальний характер розподілу гніздового населення птахів регіону.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Spatial-typological structure of birds population in Western Polissia during the nesting period

On the basis of similarity of birds population structures the 13 classes of ecologically connected types are distinguished which depend on providing of bird habitats with moisture and on the other factors.

Текст научной работы на тему «Просторово-типологічна структура населення птахів західного Полісся у гніздовий період»

• В умовах надм1рно1 кислотное^ гругтв (сностерпаеться в райош шд-пр'я Карпат), флористичш тенденцм формування рослинносп газошв ¡с-тотно в1др1зняються в1д вище наведених. Найчас-пше тут субедифь каторами виступають лколучш злаки.

• Отримаш тенденцп формування рослинност! газошв варто враховувати при прогнозуванш Тх сукцесш та проектуванш господарських заход1в.

Л ¡ Гература

1. Аринушкнна Е.В. Руководство по химическому анализу почв. — М.: МГУ, 1970. — 487 с.

2. Вальтер Г. Общая геоботаника: Пер. с нем. / Перевод и предисловие Еленевского А Г — М : Мир, 1982, —264 с.

3. Кучерявый В.А. Урбоэкология с основами фитомелиорации. — М., 1991. — С. 169.

4. Мнркнп Б.М. Современное состояние и тенденции развития классификации растительности методом Браун-Бланке // Итоги науки и техники. Ботаника. — Т.9. — М., 1989. — 128 с.

5. Миркин Б.М., Розепберг Г.С., Наумова Л.Г. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. — М.: Наука, 1989. — 223 с.

УДК 630*970.13

A.I. Гузш

Украшсъкий державный лкотехшчнийушверситет

ПРОСТОРОВО-ТИПОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕНИЯ ПТАХ1В ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ У ГН13ДОВИЙ ПЕРЮД

За озиакою нод1бносп структури населения nraxie видшено 13 клаав еколопчно пов'язаних niiiiB, яю задежать вщ умов вологозабезпечення мкцснроживань maxie та шших фактор1в. Ана-лвуеться загалышй характер рознодму пнздового населения rrraxiB periony.

Guziy A.I.

Spatial-typological structure of birds' population in Western Polissia during the nesting period

On ilie basis of similarity of birds population structures the 13 classes of ecologically connected types are distinguished which depend on providing of bird habitats with moisture and on the other factors.

1Нд просторово-типолопчною структурою населения тварин розум1ють загалышй характер його територ1альних змш, виявлених за морфолопчною HOfli6nicTio угруновань, взаемозв'язками дослщжуваних BapiaHTiß незалежно в1д ix ноеднань на micneBOCTi [2J.

Для виявлення просторово-типолопчноУ структури населения nTaxie ви-користаш алгоритм i програма В.Л.Кунерштоха, В.¡.Трофимова [1], В.I.Трофимова [3]. Обчислення проведен! з допомогою програми „Автомат" у лабораторп Зоолог1чного мошторингу 1нституту систематики i екологп тварин СВ РАН (м. Новосибфськ).

I раф структури пнздового населения нтах1в л^осташв Захщного Полкся (коеф|ц1ент arperauii — 2,0; nopir — 34) складаеться з двох вертикалышх ря-Д|в 1 чотирьох вщхилених клаЫв (рис.).

Результат орнгшялышх дослщжень 269

Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет

Перший вертикальний ряд утворюють чотири класи: 5-й, 6-й, 7-й I 10-й. П'ятий клас об'еднуе вар1анти населения птах1в дубовмх I сосиових незтк-нутих лкових культур та вирубок березово-соснових насаджепь, 6-й — сосиових чорницевих незшкнутих л1сових культур за участю берези, 7-й — нн-зинних 1 плакорних березняюв, середньовшових ви1ылняк1в ! 10-й — березо-во-в1льхових л1Ыв старших клаЫв В1ку.

Сшльшсть вар1ант1в населения птах1в 5-го класу внзначагп.ся звичайною в1всяикою, лковим щевриком 1 весняним вЫчариком. В 6-му клаЫ сдиф1ка-торами виступають т1 ж види, проте найчиселыпшим тут вистуиае веснянпй в1вчарик, чому сприяе докмшок берези в культурах сосни. Цей вид продовжуг домшувати 1 в вартнтах 7-го класу. Поряд з ним до складу еди(|икатор1в ту г входять зяблик та садова кропив'янка. Найчисельшшими видами птах1в 10-го класу виступають зяблик, садова кропив'янка та малишвка.

3 викладеного очевидно, що м1жкласов1 вимпшост! населения визнача-ються поступовою змшою в едиф1каторах под1бност1 в1д домшування зви-чайно'| в1всянки в 5-му клаЫ до весняного в1вчарика в 6-му I 7-му. В остан-ньому випадку спостер1гаеться замплення звичайноУ в1всянки 1 лкового щсп-рика зябликом 1 садовою кропив'янкою. В 10-му клаа до них двох пид1в нри-еднуеться й малишвка. Домшування звичайноУ в1всянки в 5-му клаа \ П ви-падання з1 складу едж|нкатор1в у 7-му е св1дченням кореляци описаиих змш з зал1снешстю. Висока чиселыисть в 7-му, 10-му I 11-му класах садовоУ кро-пив'янки вказуе на зростання зволоженост1 типу лкорослинних умов.

До складу 1-го класу входять угруповання птах1в стиглих сосняк1в 1 сере-дньов1кових чорницевих сосняюв, широколистяно-соснових, ялнново-соснових Л1С1В; 2-го — стиглих 1 середньов1кових лишайниково-зеленомохових сосняк1в; 3-го — сосиових лишайниково-зеленомохових жер-дняюв; 4-го — березово-соснових чорницевих жерднямв; 5-го — дубових \ сосиових нез1мкнутих л1сових культур, вирубок березово-соснових Л1ав; 6-го — сосиових нез1мкнутих лкових культур з домш1кою берези; 7-го — се-редньов!кових низинних 1 плакорних березняке та в!'льшняк1в; 8-го — зарос-таючих низинних лук; 9-го — стиглих вЫьхових I дубових насаджень; 10-го

— стиглих 1 середньовшових березово-в1льхових насаджень; 11-го — вЬьхо-вих жердняюв; 12-го — березово-соснових жердняк1в I середньов1кових л1-С1 в; 13-го — чорнов1льхових заболочених нез1мкнутих л1сових культур.

Другий вертикальний ряд утворюють п'ять клаЫв: 13-й, 8-й, 12-й, 4-й ! 9-й. До складу 13-го класу входить населения птах1в чорновЬьхових заболочених нез1мкнутих лкових культур, 8-го — заростаючих низинних лук, 12-го

— березово-соснових л1С1п, 4-го — березово-соснових чорницевих жердпякт 1 9-го — дубових вЫьхових угруповань.

Едиф1каторами под!бност1 пар1аппв в 13-му клаЫ виступають рткова кобилочка, борсучок I очеретяна в1всянка, 8-му — очеретяна в1всянка, луч-ний щеврик 1 звичайна в1всянка, 12-му — весияний в1вчарик, зяблик I л1со-вий щеврик, 4-му — зяблик, весняний шпчарик \ малишвка, { 9-му — зяблик, чорноголова кропив'янка \ малишпка. У склад! основних вид1в итах1в просл1дковусгься поступова змша з р1чковоУ кобилочки, борсучка \ очеретяно? в1всянки на вп!ьхових заболочених нез1мкнутих лкових культурах 13-го класу, через очеретяну твсяику, лучного щеврика 1 звичайну шпсянку в менш зволожених умовах заростаючих низинних лук, весняного в1вчарика.

270 Охороня б10р|}|10мя1пття: теоретичп) та приклалт яспскш

Украшський державний лкотехшчний унiверситет

У TicuHX зв'язках з 12-им класом вертикального ряду знаходиться населения птах1в соснових лишайниково-зеленомохових жердняюв. як1 формують 3-й клас. Едифжаторами нод1бност1 ряду виступають весняний в1вчарик, зяблик i лковий щеврик. В1д 4-го по горизонтал1 вшхиляеться 2-й клас. Bin складений з napiainin населения птах1в стиглих i середньов1кових лишайниково-зеленомохових сосняк1в. Об'еднання цих BapianTiB визначасться зябликом, лковим тцевриком i жовтобро-вим в1вчариком. Останш два види i низька як для стиглих лшосташв нплыпсть птах1в вказують на одноярусшсть вертикально'1 структури лкостану. Лише в стиглих Л1сах зазначеш види досягають максимально! иилыюст! i входять до складу домша!тв i субдомшантт. Значно складшша структура орштолопчних комплек-cie формуеться вар1антами населения, як1 входять до складу 1-го класу (птахи чор-ницевих соснямв, широколистяно-сосиових i ялиново-сосиових Jiicin). Це шдтвер-джуеться i м!сцерозташуванням класу па cxeMi, який Ticiio пов'язаиий з 9-м. скла-деним з иаселення птах1в дубових i чорнов1льхових jiiciB. Об'еднання BapiaiiTiB населения в 1-й клас визначасться зябликом, малишвкою i жовтоголовим королпком. Висока середня густота населения rrraxie класу, сшвдомшування малишвки вказують на досить складний характер лшосташв.

3 викладеного очевидно, що класи горизонтального вщхилення ко-релюють з cyxicTio умов мкцепроживань nraxiB, зменшенням трофносп грунту. В цьому ж напрямку зменшуеться й шльккть птах1в.

Лкерятуря

1. Куперштох ВJI., Трофимов В.А. Автомашческое выявление макроструктуры системы // Про-бл. анализа дискретной информации. — 11овосибирск. — 1975. — Ч. 1. — С. 67—83.

2. Рявкни IO.C. Пространственная организация населения птиц лесной зоны (Западная и Средняя Сибирь). — Новосибирск: Наука: 1984. — 264 с.

3. Трофимов В.А. Количественный факторный анализ матриц связей в пространстве разбиений со структурой // Модели агрегирования социально—экологической информации. — Новосибирск,— 1978,—С.91—106.

УДК 582.284(477)

I B. Базюк

Украшський державний лкотех/ичний ушверситет

НОВА ЗНАХ1ДКА MUTINUS САМ NUS FR. В УКРАШСЬКОМУ РОЗТОЧЧ1

Описано знаходження в Укра'жському Розточч1 pinKiciioro виду гриба Mutimis caninus Fr., за-несеного до Mepeoiioï книги Укра'ши. Наводиться його опис, даи1 про час i мкцезнаходжения, за-гальне поширення та карта мкцезнаходжень.

Dazyuk 1.1

A habitat of Mutimis caninus Fr in Ukrainian Rozlochchya

It is reported the habitat of rare species Mutimis caninus Fr. In Ukrainian Roztochchya which is included into the Ukrainian Red Book. It is given its description, information about the time and location, general spreading and locative map.

272 Охороня бюршюмянИтя: тсорстичн) та прпклялш аспект

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.