CC BY
10
25. Физико-геог рафическое районирование Украинской ССР/ Под ред. В.П.Попова, Л.И.Марннича, А.И.Ланько. - К.: Изд-во Киев, ун-та, 1968. - 683 с.
26. Фрейберг И.А. Лесокультурное районирование лесостепного Зауралья// Сб. научи. тр.: Леса Урала и хозяйство у них. - Свердловск, 1970, вып. 4. - С. 119-124.
27. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Куковица Г.С. Геоботаническое районирование равнинной части запада Украины// Ботан. жури. - 1971, т.56, № 10. - С. 1388-1395.
28. .\liklaszewski Л. Ьаху 1 (сэтнсГша w Роксе.- \Varszawa, 1928.
УДК 630*970.13 A.I. Гузш — Природный заповедник "Розточчя "
ПОРШНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕНИЯ ПТАХ1В БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ Л1С1В БАСЕЙН1В Р1ЧОК Б1ЕБРЖ I ПРИПЯТЬ У ГНВДОВИЙ ПЕРЮД
Вперше розглядаються ochobih показники населения птах1в березово-соснових jiicie Захщного Пол1сся, наводиться ix поршняльний аналгз.
Doc. A.I. Guziy - USUFIVT
Insectivorous bird in forestry and the main characters of their population structure in conditions of balanced forest ecosystems
The effect of insectivorous bird on their victims and on forest stand ground, the economic efficiency of their use in forestry, the quantitative characters of bird population in conditions of balanced forest ecosystems are considered
Обл1ки птах1в проводилися у березово-соснових л1сах заплави р. Бшбрж (Бюбржанський Парк Народовий, Полыца) та р. Прип'ять (Шацький природний нацюнальний парк) за методикою А.П. Кузякжа (1| у 1992-1997 роках.
Статистична обробка 31браного матер1алу виконана з допомогою пакету прикладних програм банку даних лабораторп Зоологичного мошторингу 1нститу-ту систематика i екологн тварин СВ РАН (м. Новосиб1рськ).
Обстежеш автором л1сов{ угруповання являють собою св1ж1 (сосняки-зеленомоховО i волоп (сосняки чорницевО cocHoei бори.
Характерною рисою розглядуваних сосняюв е значна участь у склад1 дере-востану 6epi3 пухнастоТ i бородавчастоТ, добре розвинутий надгрунтове вкриття за участю чорнищ, буях1в, багна, зелених MoxiB.
Молодняки у Biu,i 9-12 рок1в досягають висоти 1,5-2,0 м i запасу 10-15 м3/га. Куртини сосни з березою, березов1 зарост1 чергуються з вщкритими дшян-ками, у надгрунтовому вкритп яких переважають зелен! мохи i вже згадуваш ча-гарники.
Жердняки bikom 30-35 рок1в досягають висоти 10-12 м. 1х продуктившсть становить 30-35 м3/га. ГПдшсок слабо виражений.
Вертикальна структура середньов1кових люосташв пом1тно ускладнюсть-ся. У першому яруа переважас сосна звичайна 3i значною участю 6epi3. У шдгис-ку з'являються крушина ламка, горобина. Бтьшого розвитку набувае чагарнико-вий ярус. У 5-ти р1чному Biu,i середньов1ков1 березово-соснов1 лки сягають висоти 15-17 м запасом близько 150 м3/га.
Природно, що найбшьш розвинутими е стипи люи. У першому яруа зрос-тае сосна звичайна, якш за висотою помггно уступають берези пухнаста чи боро-давчаста. Другий, тимчасовий, ярус також формуе береза. П¡л^псок утворюють
26 iuijmiiK науково-техшчних мраць
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
крушина ламка, бересклета, горобина, nwpicT сосни i берези. Добре розвинутий надФУнтове ВКР,ПТЯ- ^ в'ц' poniß Ц1 л ¡си досягають висоти 23-25 м запасом до 250-280 м3/га.
Табл /. Основыi показчики населения nntaxie береюво-соснових Jticie Вопинського Ио.иссяу гн'пдовии nepiod
Показники BiKoei категорп jiicocTaniB*
HJIK Ж СВ CT
1 Кшьюсть вид1в: всього/<|юнових 27/22 49/34 56/42 57/46
? Шшыпсть населения, особин/ км 346 358 461 558
Ч Типи фаун, кшыисть нидж/ % особин
а) транспалеарктичнии 4/4 8/2 10/4 11/4
б)европейський 23/96 35/93 38/87 38/88
в) сиб1рський - 6/5 7/9 7/7
г) голарктичний - - 1/0,1 1/0.4
4. Еколого-фаушстична група (кшьюсть вид1в/ % особин)
а) лкова 20/36 44/74 51/90 52/89
б)чагарникова 5/41 3/21 3/7 3/7
в) узлюна 1/22 1/5 1/2 1/3
г) заплавно-л1сова - 1/0,2 1/2 1/2
д) люоетепова 1/1 - - -
е) нолггопна
5. М1сце збору корму, % особин
а) на земл1 53 54 52 47
б) у кронах 19 20 28 32
в) у чагарниках 27 23 14 14
г) на стовбурах - 2 6 7
д) у повпр1 0,6 0,1 - -
6. Бюмаса населения, кг/ км^ 1 1 12 17 23
7. 'Грансформовано енерги, тис. ккал/добу х км2 за рахунок, % 8 9 12 15
а) безхребетних 88 85 83 84
б) хребетних - 0.2 2 3
в) наепшевих корм1в 13 14 14 12
г) вегетативних частим росл и н - 1 L 2 1
*11рнмггка: HJ1K - нелмкнуп люов1 культури; Ж - жерднякн; СВ - ссрсдньошкош люи; CT - стипн Л1си.
Основы! показники гшздовоУ структури населения гшшв березово-сосно-вих лю1в (чорницевих сосняюв) наведеш у табл. 1 i 2. Загалом тут виявлено 67 ви-fliß, у т.ч. у гшздовий перюд - 61. Кшьмсть вщцв з 27-28 у молодняках I класу Bi-ку зростае до 57 - у стиглих люах. Фаушстичний склад майже yeix BapiaHTiß населения европейський. Виияток становлять стипн березово-соснов1 Л1си басейну р. Б1ебрж в яких домшують птахи сиб1рсько-европейського походження. Частка участ! птах1в европейського походження з 93-94 % особин на незшкнутих люових культурах двох Bapiam-iß зменшуеться до 88-85 у стиглих лках. У люах басейну р. Б1ебрж спостер1гаеться зменшення чисельносп птах1в европейського походження 1 збшьшення - сиб1рського. Звсртас також увагу вщеутшеть на Волинсь-кому Полюа птахт монгольського походження i пом1тно високаУх чиселыпеть у люах Полыщ (8 i по 3 % особин на вирубках i у молодняках I класу в1ку). 1Д1ль-Н1сть населення птах1в з 346 особин/ км2 на незшкнутих л1сових культурах Во-
-Шсовста салово-паркове господаpciво 27
линського Псиисся зростае до 560 - у стиглих люах, польського - з 330 до 613 в1д-повщно. У молодняках I класу в1ку домжують 1 сшвдомшують веспяний в!вчарик (26 1 28 %) та звичайна в1всянка (22 1 16 %), жердняках Волинського Полнея - зяблик 1 весняний в1вчарик (22 } 11 %), польсько'У- весняний в1вчарик ! зяблик (27 1 17 %). У середньов!кових I стиглих люах Полюся у цшому домшуе зяблик (20 I 25 %). Проте на украУнськш дшянщ зони сгнвдомшуе мапишвка (10-11 %). Очевидно, що у люах Волинського Полюся спостер1гаеться збщыиення чисельносп птах1в европейських широколистяних Л1С1В.
Табл. 2. Основ/и показчики населения птахгв березово-соснових л/с/в басейну р. Шебрж у гтздовий период_
Показники Вжов1 категорй" люоеташв
МЛК Ж СВ СТ
1.Къчьюсть вид1в: всього/фонових 28/26 46/33 55/41 57/50
2. Щшыпсть населения, особин/ км11 330 295 383 613
3. 'Гипи фаун, кшьюеть вид1в/% особин
а) транспалеарктичний 6/3 9/2 11/7 10/5
б) европейський 20/94 32/93 37/86 40/85
в) сиб1рський 1/0,6 5/5 7/8 7/10
г) монгольський 1/2,7 -
4. Е коло го-фаун ¡стична група (ю'льмсть вид ¡в/ % особин)
а) л1сова 19/42 41/66 50/92 51/90
б) чагарникова 6/39 3/28 3/4 3/7
в) л1состепова 1/0,3 - _ _
г) узлюна 1/16 1/5 1/3 1/2
д) заплавно-л1сова - 1/0,2 1/0,5 1/0,8
е) степова 2/3 - - _
с) полггопна - _ - 1/0,2
5. Мкце збору корму, % особин
а) на земл1 51 51 49 43
б) у кронах 21 27 34 35
в) у чагарниках 27 21 9 14
г) на стовбурах - 0,8 8 8
д) у пов1тр1 0,6 0,3 0,3 0,3
6. Кюмаса населения, кг/ км2 9 10 13 23
7. Трансфор.мовано енергп, тис. ккал/добу х км^за рахунок, % 8 7 9 15
а) безхребегних 89 85 86 84
б) хребетних - 0,7 3 2
в) насшневих корм!в 11 15 9 13
г) вегетативних частин рослин - - 1 1
За еколого-фаужстичною структурою у березово-соснових л1сах домшу-ють люов1 птахи, частка участ1 яких на нез1мкнутих л!сових культурах Волинського Пол1сся з 36 % особин зростас до 89 - у стиглих лках, польського - в1дпов1-дно з 42 до 90 %. Характерно, що на вирубках басейну р. Б1ебрж 11 % особин припадае на степових птах1в. Бютопи вирубок тут нагадують степов! дЬянки, що характеризуються тщаними грунтами, збщненою рослиншстю. Найбтьша к1ль-юсть птахт тримаеться земль Доля Ух участч у населенж птах1в люоеташв Волин! з 53 % особин у молодняках I класу вжу зменшуеться до 47 - у стиглих лкоста-нах, Полыщ - з 51 до 43 % вщповщно. У басейш р. Бгёбрж найбшьша юльюсть
28 Збфинк науково-технгшнх и рань
Науковий líkiniK. 2001, вип. 11.4
irraxiB uici групп спостер1гаеться на вирубках (77 %). Вщносна чисельшсть крон-hhkíb з 19 % зростае до 32 ¡ з 21 до 35 % вщповщно. Бюмаса i кшьюсть трансфор-мованоТ населениям енергн з 11 кг/ км2 i 8 тис. ккап/добу х км2 на нез1мкнутих ль сових культурах зростають до 23 i 15 - у стиглих люах. Найбшыиа кшьюсть енер-говитрат компенсуеться за рахунок живлення безхребетними. Доля Yx yMacri з 88 % У молодняках I класу в1ку Волинського Пол1сся зменшуеться до 84 - у стиглих л1сах, а на польськш територн в1дпов1дно з 89 до 84 %. Значно менша кшьюсть енергн вщновлюеться за рахунок поТдання насшневих kopmíb, якщо частка учасп зм|„Юеться у межах 9-15 %. У щлому характер eneproo6iry у населенш птах1в по-р1внюваних територ1й сутгево не в!др1зняеться.
За бюмасою у нез1мкнутих л1сових культурах двох райошв домшують i сшвдомжують звичайна в1всянка (22 i 18 %), тетерев (10 i 24 %), а на Волинсько-му Полюсу KpiM цього, cipa куртка (21 %). У жердняках, середньов1кових i стиглих л1сах найбшьша кшьмсть бюмаси продукуе зяблика (10-15 %). У молодняках I класу В1ку загалом найбшьша кшьшсть eHepri'í iipoTÍKae через популяцп звичай-ноУ в1всянки (20-26 %) та весняного в1вчарика (15-17 %), жердняках, середньовь кових i стиглих люах - зяблика (18-22 %).
Таким чином, р1зномантисть гшздового населения птах1в березово-сосно-вих nicie Волинського Полюся i басейну р. Б1ебрж вщр1зняеться незначною кшь-kíctkj вид1в ¡ становить 62-67 таксашв. Фаунютичний склад, за винятком стиглих люосташв польськоТ дшянки, свропейський. У стиглих люах басейну р. Б1ебрж склад фауни - сиб1рсько-европейський. Пом1тно1 чисельност1 тут досягають птахи монгольського типу фауни. У люах Волинського Полюся пор1вняно вища нпль-н1сть птахж, пов'язаних з листяними породами дерев. Для вирубок n¡bh04í Полыщ характерна значна чисельшсть степових nTaxie.
JlÍTepaTypa
1. Кузикин A.II. Зоогсофафия СССР// Уч. зап. Моск. псд. ин-та им. Н.К. Крупской. - 1962. - 109 с. - Биогсшрафия. - Вып. 1.-С. 3-182._
УДК 712.253 Р.Б. Дудип - УкрДЛГУ
ДЕРЕВА - ДОВГОЖИТЕЛ1 СТАРОВИННИХ ПАРК1В
Розглянуто TpimaiiicTb жиля основних паркоутворюючих порщ, вщм1чено нанста-piiiii дерева на YKpaini. Серед насаджень старовинних паркш Льв1всько1 обласп вшилено дсрева-довгожител1 ¡ зачначено íx ochobhí таксацшш показники - ¡ик, дшметр, висоту. Сформульоваио також приишшош положения щодо оптимального викорисгання паркових дсревосташв з рскрсашйною метою.
R. Dudyn - USUFIVT
The oldest trees of the old parks
Hie life age of the main park creative species has been obtained and the oldest trees in Ukraine have been marked in the paper. The oldest trees were separated from the trees of the Lviv region's oldest parks and the main taxative indexes such as age, diameter and high were given. The principal things as for optimal using of the park wood plant species with the recreation aim have been formulated.
Лкове та садово-паркове господарство
