Научная статья на тему 'Структура населення птахів чистих соснових борів Волинського Полісся у зимовий період'

Структура населення птахів чистих соснових борів Волинського Полісся у зимовий період Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
36
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — А. І. Гузій

Розглядається динаміка основних показників населення птахів з урахуванням різних вікових категорій соснових борів Волинського Полісся у зимовий період.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The stucture of bird population in pure pine forests of Volyn Polissia during winter period

The dynamics of main indices of bird population of Volyn Polissia during winter period is considered, taking into account different age categories of pine forests.

Текст научной работы на тему «Структура населення птахів чистих соснових борів Волинського Полісся у зимовий період»

4. МИСЛИВСТВОаВАВСТВО, ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ Л1СЖ

УДК 630*970.13 Доц. A.I. Гузш, к.с-г.н. - УкрДЛТУ

СТРУКТУРА НАСЕЛЕНИЯ ПТАХ1В ЧИСТИХ СОСНОВИХ БОР1В ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ У ЗИМОВИЙ ПЕР10Д

Розглядаеться динамжа основних показниюв населения nTaxiB з урахуванням р1зних в1кових категорш соснових 6opiB Волинського Полюся у зимовий перюд.

Doc. A. Guziy - USUFWT

The stucture of bird population in pure pine forests of Volyn Polissia during

winter period

The dynamics of main indices of bird population of Volyn Polissia during winter period is considered, taking into account different age categories of pine forests.

Структура зимового населения nraxiB чистих соснових 6opiB вивчалася на приклад! угруповань Шацького природного нацюнального парку та прилеглих те-риторш.

Метою роботи е виявлення видового складу, щшьносл, фаушстично! при-належноста, визначення кшьюсних показниюв за бюмасою, енерговитратами населения итах1в в умовах р1зних вжових категорш соснових 6opiB Волинського Пол1сся у зимовий перюд. В основу роботи лягли результати облтв nraxiB, що проводилися за методикою А.П. Кузяюна. 3i6paHi автором матер1али опрацьоваш за допомогою програмних засоб1в банку даних лабораторп зоолопчиого мошто-риигу 1нституту Систематики i Екологп Тварии СВ РАН (м. Новосиб1рськ).

Чиста cocHOBi л1си (бори) переважно зростають за IV боштетом. Ц1 л1си ха-рактеризуються здебшьшого одноярусною структурою, низькою продуктившстю, перавагою у нагрунтовому покрив1 лишайииюв i зелених MoxiB. Нез1мкнут1 л1сов1 культури у вщ1 10-15 рок1в досягають висоти лише 1-1,5 м. Продуктившсть наса-джеиня становить 5-7 м3/га. У жердняках запас деревостану збшьшуеться до 20 м3/га. Запас середньовжових niciB у вшд 50 роюв становить 40-50 м3/га. Середня висота стиглих лгсостатв становить 15-18 м, a ix запас - 150-170 м3/га. У тдтску зрщка зростае крушина ламка.

У зимовому населенш соснових niciB р1зномаштшсть nraxiB з 17 вид1в на нез1мкнутих л1сових культурах зростае до 29 - у стиглих угрупованнях, а кшь-к1сть фонових - з 6 до 25 представниюв. Фаушстичиий склад населения nraxiB молодняюв - европейський, середньовжових i стиглих niciB - сиб1рсько-евро-иейський. Частка участа nraxiB европейського иоходження з 90 % особин у нез1м-кнутих л1сових культурах змеишуеться до 77 - у стиглих л1сах, сиб1рського - з 9, иавпаки, зростае до 15 %. Щшьшсть населения nraxiB з 37 особин/ км2 на нез1мк-нутих л1сових культурах збшьшуеться до 282 - у стиглих л1сах. В ycix вжових ка-тегор1ях люосташв за щшьтстю дом1нуе жовтоголовий королик (39-68 %). У мо-лодняках ствдом1иуе московка (11 %), середньовжових i стиглих л1сах - вщповь

180

Л1с1вницьк1 дослщження в УкраТш (VI-i Погребнякзвськз читання)

Науковий bíchhk, 2000, вип. 10.4

дно чиж та чубата синиця (10 i 11 %). Характерною рисою зимового населения nraxiB р1зних bíkobhx категорш соснових niciB е участь у склад1 основних вид1в чубато! синищ та московки, а починаючи з BÍKy жердняюв - чижа i повзика. За еколого-фаушстичною структурою дом1нують hícobí птахи (98 %). Найбшьша kí-льюсть nraxiB тримаеться у кронах дерев. 1хня частка з 90 % особин на нез1мкну-тих л1сових культурах зменшуеться до 72 у стиглих л1сах, а кшьюсть стовбурних i чагарникових вид1в з 2 i 3 % збшьшуеться до 16 i 7 % вщповщно. Бюмаса i кшь-KicTb трансформовано! енергл з 0,4 кг/ км2 i 0,6 тис. ккал/добу х км2 зростають до 6 кг/ км2 i тис. ккал/добухкм2. Компенсащя енергетичних витрат проходить за ра-хунок живлення безхребетними i насшневими кормами. Частка безхребетних з 76 % у нез1мкнутих л1сових культурах зменшуеться до 57 % - у стиглих л1сах, на-сшневих kopmíb - з 24 %, навпаки, зростае до 42 %. У молодняках I i II клашв BÍKy за б1омасою дом1нують i сп1вдом1нують жовтоголовий королик (38 i 22 %) та сойка (по 20 %), середньов1кових - cipa сова, жовтоголовий королик i великий дятел (14; 12 i 11 %), стиглих л1сах - великий дятел, жовтоголовий королик (14 i 11 %). Най-бшьша к1льк1сть енергопотоку прот1кае через популяц1! жовтоголового королика (25 - 56 %). У молодняках ствдомшуе московка (11 i 10 %), у сереньов1кових л1сах - чиж (10 %). Ochobhí показники зимового населения птах1в наведет у табл.

Табл. Основш показники населения nmaxie чистих соснових л1С1в Волинського Пол1сся у Зиновий nepiod

Показники Bíkobí KaTeropií л1еоетан1в

НЛК Ж СВ СТ

1.К1ль-сть вид1в: всього /фонових 17/6 2/13 29/21 29/25

2. Щ1льн1сть населения, особин/ км2 37 112 177 282

3. Типи фаун, юль-сть вид1в/ % особин

а) транспалеарктичний 2/1 s 5/7 6/8

б)европейський 10/90 13/87 16/79 15/77

в) сиб1рський 5/9 6/9 8/13 8/15

4. Еколого-фаушстична група (к1ль-сть вид1в/ % особин)

а) л1сова 15/97 20/98 27/98 27/98

б) чагарникова 1/0,5 - - -

в) узл1сна 1/3 1/0,9 1/0,6 1/1

г) заплавно-л1сова - 1/0,8 1/2 1/1

5. Micu,e збору корму, % особин

а) на земл1 6 3 4 4

б) у кронах 90 83 75 72

в) у чагарниках 3 6 8 7

г) на стовбурах 2 9 13 16

6. BioMaca населения, кг/ км2 0,4 2 4 6

7. Трансформовано eHepri'í, тис. ккал/добу х км2 за рахунок, % 0,6 2 3 6

а) безхребетних 76 68 56 57

б) хребетних - - 5 1

в) наешневих kopmíb 24 32 39 42

Примьтка: НЛК - нез1мкнул люов! культури; Ж - жердняки; СВ - середньов1ков1; СТ - Crarai

Таким чином, р1зноман1тн1сть зимового населения nraxiB з 17 вид1в у нез1-мкнутих л1сових культурах зростае до 29 у стиглих л1сах, а !хня щ1льн1сть - з

Мисливствознавство, охорона та захист л1су

181

майже 40 до 280 особин/ км2'. В умх вжових категор1ях за щшьшстю дом1нуе жо-втоголовий королик, поряд з яким у молодняках ствдом1нуе московка, середньо-вжових [ стиглих л1сах - чиж [ чубата синиця. За походженням переважають птахи евроиейського типу фауни, частка яких з 90 % у нез1мкнутих л1сових культурах зменшуеться до 77 % у стиглих л1сах, а сиб1рського - з 9 зростае до 15 %. Бю-маса [ кшьюсть трансформовано! енергп з 0,4 кг/км [ 0,6 тис. ккал/добухкм зростають до 6 кг/км2 1 тис. ккал/добухкм2.

Лггература

1. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. Моск. пед. ин-та иM'H'K'Kpyпcкoй' - 1962.

- 109 с.

2. Кузякин А.П. Биогеография СССР// Уч. зап. Моск. пед. ии-та иM'H'K'Kpyпcкoй' - 1962, вып. 1. - С. 3-182.

УДК 630' 187 П.Я. Слободян - УкрНДЫрлгс

ОСЕРЕДКИ ВСИХАННЯ ЯЛИНИ СКОЛ1ВСБКИХ БЕСКИД1В У Р13НИХ ТИПАХ Л1СУ

Розподш площ осередгав всихаиия ялинниюв по типах люу в Бескидах представлений на приклад1 Скол1вського державного люогосподарського шдприемства. BiH вказуе на те, що всихання ялини мае масовий характер, а його ¡нтенсившсть не пов'язана з типами люу. Поряд з цим, нами встановлено залежшсть поширення осередгав всихання вщ титв люорослинних умов.

P. Y. Slobodjan - UMFRI Center of Skolivsky Beskydy spruce drying up in different types of forest

Skoly State Forestry Enterprise is cite as an example of drying up centers distribution according to forest types of Beskydy. It point out that Spruce drying up is mass phenomena and its intensity doesn't relate to forest to types. As the same time, we determine spreading of up centers on depending on types of geographical conditions.

Розташовуючись вщ захщного до схщного кордону Бескид1в, Скол1всью Бескиди займають площу близько 1200 км2 з досить розмченим рельефом, з глибокими базисами ерозп. 3 твшчно! сторони Скол1вських Бескид1в по руслу р. Стрий проходить границя Верхньодшстровських Бескид1в, а з швденно! по лшп Турка-Славськ - Стрийсько-Сянсько! Верховини. Поздовжш хребти мають висоту 1000-1350 м н.р.м. Переважають середньоглибою буроземш Грунти. Кл1мат прохолодний, з сумою активних температур вщ 1200-1300 до 1800-1900 0С i сумою р1чних оиад1в до 1200 мм.

На територп Скол1вських Бескид1в знаходиться ряд важливих л1согосио-дарських пщириемств, що охоилюють близько 81,4 % ix илощг Станом на початок 1999 р. тут нараховувалось 7 держл1сгосшв, у т.ч. один вшськовий, 26 л1с-ництв Льв1вського державного л1согосиодарського об'еднання "Льв1вл1с" i 1вано-Франювського обласного управлшня л1сового господарства, 885 квартал1в загаль-ною площею 97643 га. Найбшьшу площу району займае Скол1вське державне л1-согосподарське пщириемство (22 %).

Найбшьш1 площ1 Скол1вського ДЛГ займають ялина европейська (15284,7 га) та бук л1совий (13203,2 га), яю охоилюють 85 % иокритих л1сом земель. Недо-статньо розиовсюджена ялиця бша - 2713,2 га, що становить всього 8 % вщ загаль-

182

Л1с1вницьк1 дослщження в Укра'лш (VI-i Погребнякзвськз читання)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.