CC BY
18
irraxiB uici групп спостер1гаеться на вирубках (77 %). Вщносна чисельшсть крон-hhkíb з 19 % зростае до 32 ¡ з 21 до 35 % вщповщно. Бюмаса i кшьшсть трансфор-мованоТ населениям енергн з 11 кг/ км2 i 8 тис. ккал/добу х км2 на нез1мкнутих ль сових культурах зростають до 23 i 15 - у стиглих л1сах. Найбшыиа ккпьшсть енер-говитрат компенсуеться за рахунок живлення безхребетними. Доля Yx учасп з 88 % У молодняках I класу в1ку Волинського Пол1сся зменшуеться до 84 - у стиглих люах, а на польськш територн вадповщно з 89 до 84 %. Значно менша кшьюсть енерпТ вщновлюеться за рахунок поТдання насшневих kopmíb, якщо частка участ1 зм|„Юеться у межах 9-15 %. У щлому характер eneproo6iry у населенш птах1в по-р1внюваних територ1й сутгево не в!др1зняеться.
За бюмасою у нез1мкнутих л1сових культурах двох райошв домшують i сшвдомжують звичайна в1всянка (22 i 18 %), тетерев (10 i 24 %), а на Волинсько-му Полюсу KpiM цього, cipa куртка (21 %). У жердняках, середньов1кових i стиглих л1сах найбшьша кшьмсть бюмаси продукуе зяблика (10-15 %). У молодняках I класу В1ку загалом найбшьша кшьшсть eHepri'í npoTÍKae через популяцп звичай-ноУ в1всянки (20-26 %) та весняного в1вчарика (15-17 %), жердняках, середньовь кових i стиглих люах - зяблика (18-22 %).
Таким чином, р1зномантнсть гшздового населения rrraxiB березово-сосно-вих nicie Волинського Полкся i басейну р. Б1ебрж вщр1зняеться незначною кшь-kíctkj вид1в ¡ становить 62-67 таксашв. Фаунютичний склад, за винятком стиглих люосташв польськоТ дшянки, свропейський. У стиглих люах басейну р. Б1ебрж склад фауни - сиб1рсько-европейський. Пом1тноТ чисельносп тут досягають птахи монгольського типу фауни. У люах Волинського Полюся пор1вняно вища ипль-н1сть птахж, пов'язаних з листяними породами дерев. Для внрубок n¡bh04í Полыщ характерна значна чисельшсть степових птах1в.
JlÍTepaTypa
1. Кузикин A.II. Зоогсофафия СССР// Уч. зап. Моск. псд. ип-та им. Н.К. Крупской. - 1962. - 109 с. - Виогсшрафия. - Вып. 1.-С. 3-182._
УДК 712.253 Р.Б. Дудип - УкрДЛГУ
ДЕРЕВА - ДОВГОЖИТЕЛ1 СТАРОВИННИХ ПАРК1В
Розглянуто TpimaiiicTb жнтгя основних паркоутворюючих порщ, шдм1чено найста-pinii дерева на Укра««!. Серед насаджень старовинних паркш Льв1всько1 обласп вшилено дерева-довгожител1 ¡ зачначено íx ochobhí таксацшш показники - ¡ик, д|аметр, висоту. Сформульовано також принципов! положения щодо оптпмалыюго викорисгання паркових деревосташв з рекреашйною метою.
R. Dudyn - USUFWT
The oldest trees of the old parks
Hie life age of the main park creative species has been obtained and the oldest trees in Ukraine have been marked in the paper. The oldest trees were separated from the trees of the Lviv region's oldest parks and the main taxative indexes such as age, diameter and high were given. The principal things as for optimal using of the park wood plant species with the recreation aim have been formulated.
Лкове та садово-паркове господарство
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
Деревш породи належать до оргашзмт, що володпоть найбтьш тривалим життевим циклом. Вменими-дендрологами наводяться прикладн, коли деяю дерева досягають bîку п'яти i бтьше тисяч poKie. Життевий цикл багатьох дерев по-довжусться завдяки ïx здатност! давати поросль. При зрубуванш таких дерев 3Î сплячих бруньок на nui виростають hobî пагони, з якнх замють одного старого стовбура на попереднш кореневж систем! виникае декшька нових. У цьому випа-дку дшсний bîk одного екземпляра деревноУ породи буде значно в1др1знятися в1д einy порослевих стовбур1в. Шсля кожного рубання пагони будуть омолоджувати-ся, a bîk даного оргашзму весь час буде збьпьшуватися.
Вщомо, що найдовгов1чшшим деревом в Укршш вважаеться тис япдний. Bîk цього релита може досягати чотири тисяч1 рокж. У нашш кра'Гш найбшьший осередок тису - Княждв1рський резерват в околицях КоломиТ в 1вано-Франмвсь-кш обл., площею 206 га.
HaficTapiuiHM деревом в УкраТш вважаеться 1300-pi4Hnfi дуб в урочииц Юзеф1в PieHeHCbKoï обл. У сел1 Верхня Хортиця росте 880-р1чний дуб, пщ якнм, за легендами, вщпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко. Дтметр його стовбура - понад bîcîm метр1в. 500 роюв мае дуб Сковороди (сучасна Сковородишвка, ХарювськоТ обл.). У м. Трускавець Льв1вськоТ обл. ще донедавна pic 350-лггнш дуб. В урочииц Дядюип на Черкащиш охороняеться 13 дуб1в bîkom близько 200 рок1в (середня висота 27 м, 1.92 м в окружное^) |4].
Старовинн1 парки Заходу Украши закладалися переважно на площах, ям колись були зайнят1 люовими насадженнями. 1Д1 дерева збер1галися у парковому комплекс!, i 3i збшьшенням в1ку парку caMi ставали довгожителями.
Нами було вивчено особливосп довгов1чносп деревних пор1д у старовин-них парках Львова та Льв1вськоУ область
Одним з Haficrapiiimx парюв Украши е льв1вський парк ¡м. КФранка, закла-дений в XVI ст. Основний склад насаджень парку - дуб, ясен, клен гостролистий, пркокаштан. ГПзнкие у нього було введено багато екзотичних пор1д, але основу ландшафту i тепер складають bîkobî дуби, ясени i клени, що досягли 200-250-р1чного BÎKy [2]. Про розм1ри цих дерев можна судити з даних, наведених у табл. 1.
_Табл. 1. Залйри найкрупшших дерев парку Ы. ¡в. Франка_
Иазва дерев
bik,
(роки)
Висога, м
Д1аметр стовбура, см
Диметр кропи, м
Дуб черешковий Дуб черешковий Дуб черешковий Дуб черешковий Дуб черешковий .Ясен звичайний Тополя бша Клен-яв1р_
200 250 200 200 200 250 150 110-150
25 28 25 28 25 30 25 23
117
130 121 115 119 150 150 90
25 30 25 20 25 20 25 10
За данями Рубцова (1953), у парку знаходився найстаришш на УкраТж екзе- j мпляр бию'Г акацм у eiui близько 150 рокт, висотою понад 22 м, з д1аметром стовбура на BiicoTi грудей 88 см. Тут же автор виявив дуже errapi екземпляри плакучих форм ясена (Fraxinus excelsior var. pendula)', на деяких з них ч1тко видно вщмж-н1сть у poeri тдщепи i прищепи |3|. OÖMipn одного з екземпляр1в у Biui 90-100 ро-: Kie, прищепленого на BiicoTi 1.2 м, показали, що д1аметр тдщепи у Micni зрощення]
30 tüipniiK науьгово-техшчннх нрацьj
б в у поперечнику 90 см, а прищепи - 80 см, тобто прищепа вщстапа у pocri по д1-аметру за 90 poKie на 10 см. Загапьна висота рослини 12 м, д1аметр крони 15 м.
Заслуговуе на увагу боташчннй сад Львтського державного ушверситету ¡м 1 Франка, заснований в 1852 р. на 6a3¡ вже старого парку колишнього езу'Утсько-го монастиря. У боташчному саду з тих чаав збереглася значка частина дерев, у тому чист, як свщчать apxÍBHi дат, один величезний екземпляр липи крупнолисто!' (Tiliaplatyphyllos) у bíuí 400-500 роюв. Д1аметр стовбура uie'í липи досягас 2.5 м. У тому ж саду е екземпляри липи дрйнолистоУ (Tilia cordata) з д1аметром стовбура 1 5 м i топол1 бшоУ з окружшстю стовбура 4.5 м i висотою 22 м. У парку боташчно-го саду, шо знаходиться по вул. Кирила i Мефод1я, виявлено там cTapi дерева: ropix чорний (дтметром 1.27 м), бук л1совий (0.92 м), сосна Веймутова (0.86 м), модрина европейська (0.80 м), дуб черешковий (д1аметром 1.05 та 0.89 м).
На територп садиби-музею М. Грушевського, що знаходиться на вул. 1в. Франка, 156 у Львову виявлено екземпляр бука\нсового, д1аметром 1.10 м.
На uifi же вулищ знаходиться костьол Софп (1594 р.), поблизу якого на схилах зростають CTapi екземпляри бука люового (близько 12 шт.), д1амстр яких становить 0.84-1.18 м.
Досить цшавою пам'яткою садово-паркового мистецтва е дендрарж УкраУ-нського державного люотехшчного ушверситету, розташований по вул. О. Коби-лянськоУ, 1.
1стор1я цього дендрар1ю почалася ¡з заснування КрайовоУ л1совоТ школи в 1874 р. Люова школа спочатку розмщувалася у будинку по вул. Святого Миколая (hhhí акад. М.Грушевського). Там же вперше було висаджено три деревця дуба зви-чайного, один з котрих був запишений noTÍM як дерево-пам'ятка. Згодом на територп люово'Г школи стало tícho i цей учбовий заклад перенесли до колишньоУ садиби Mi-лашевських по вул. ЗШлжевича (hhhí 1вана Франка). Територм садиби була зайнята фруктовим садом. Вщ вулищ Святого Марка (hhhí О.КобилянськоУ) росли фецький ropix, досить старий граб та чорна тополя, сильно уражена омелою. На той час перед фасадом будинку були abí 40-50-p¡4H¡ модрини европейсьм, як1 збереглися до наших дшв. Територ1ю садиби вдало розпланував ¡нспектор мюьких сад1в Pepinr. Була проведена пересадка деяких дерев з попередньоУ територп люовоУ школи. Першим пере-несеним деревом був уже згаданий пам'ятковий дуб, котрий i дониж зберпся у центральнж частит дендрарпо. Недалеко вщ парадноУ брами (вщ вул. I. Франка) ви-саджене тюльпанове дерево, яке зростае тут з 1877 р., коли зламаний 3-р1чний са-джанець перенесли до дендрарпо, де bíh росте дониш. Навпроти входу в учбовий корпус зростае багряник японський, який на сьогодшшнш день займае тут домшуюче положения i вважасться найстаршим екземпляром на Заход! УкраУни [1 ].
Загалом рослиншсть дендрарто на територп Л1СовоУ школи була описана проф. Тннецьким у журнал! "Sylwan" (1896). У kíhuí 40-х роюв цього столптя най-бшьш цжав1 деревш рослини дендрар1ю ¡з колекцп В.Тинецького були вщмнеш А.Щербиною. У травш 1993 р. пращвниками ботсаду була проведена жвентаризащя, яка виявила, що ¡з згаданих проф. Тинецьким 130 таксожв на даний час збереглося 35. Певна частина в ¡диаду була зумовлена невщповщшетю природно-кл1матичних умов. Проте, швидше всього, значна мльмсть таксошв, що випали 3Í складу фггоце-нозу, були випенеш бшьш конкурентноздатними видами при надмфному загущены!.
Варто зазначити, що на даний час розташування деревних рослин бшыиос--' TaKconÍB дещо ¡нше вщ того, яке наводив проф. Тинецький. Можна вважати, що
Jlicoet та садово-иаркове господарство Ч I
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
ця рослиншсть зараз досягла выносного юпмаксового стану, хоча певш Д1лянки не зовс1м вщповщають цьому i потребують реконструкцп.
У парку "Зал1зна вода" зареестровано найстарппий на УкраУш екземпляр юнського каштана у вщ1 близько 150-200 ромв. Екземпляр цей з подвшним стов-буром. Окружшсть одного з стовбурт становить 3.5 м (д1аметр 1.11 м), ¡ншого -5.2 м (дтметр 1.66 м). Загальна висота 23-25 м, д1аметр крони 25 м.
Прекрасна каштанова алея у парку "Високий замок" закладена близько 1840 р., тобто до сьогодшшнього часу Уй нал1чуеться понад 150 poKie.
Поблизу Львова (м. Рудки) е Вишнянський радгосп-техшкум. На його те-pHTopi'i розкинувся парк ¡м. О. Фредра. ГПд'Узна алея до технжуму складаеться з б1лих i чорних тополь; деяким екземплярам нагнчуеться понад 150 роюв i вони мають досить велим розм1ри (табл. 3).
Табл. 3. Зам/ри старых дерев у парку ш. О. Фредра
Назва порщ Дшметр стовбура, м Висота, м Д1аметр крони, м
Тополя бша 1.85 28 28
Тополя чорна 2.28 30 30
Тополя чорна 2.15 35 32
Кр1м вище приведених даних про юльюсть дерев-довгожителт у льв1вських парках Ух е ще досить багато. Так, "Сквер на валах" прикрашають стар1 дерева, що вциили шсля бур1 1890 р. 3 тих часш збереглося юлька кашташв, лип 1 клежв.
Осюльки у ц|й статп розглядаються старовинш парки Львова та облает^ за-лишаються обдгпеними увагою багато старовинних парюв УкраУни, не менш вщом1 своУми деревами-довгожителями. Тому слщ сказати, що стар! дерева у будь-якому парку е щнним компонентом 1 потребують особливоУ уваги 1 охорони. Встановлення у парку строгого режиму, регулювання кшькост! виЫдувачт 1 заборона руху поза дорожньою 1 стежковою аткою може значно покращити стан насаджень \ попереди-ти Ух передчасну загибель. Стар1 дерева, пошкоджеш шкщниками та хворобами, не-обхщно л1кувати, а також л!квщовувати дупла та шип мехашчж пошкодження.
Л1тература
1. Каталог деревних рослин дендрарио Ботшпчиого саду Украшського державного л(со-техшчного ушвереитету/А.1.1вченко, Я.М.Шляхта-Льв1в: УкрДЛТУ, 1995.-31 с.
2. Кучерявнй В.П. На зелених орбпах Львова. - Льв1в: Каменяр, 1972.
3. Рубцов Л.И. Долговечность декоративных деревьев и кустарников. - К.: изд-во АН УССР, 1953.'
4. "УкраУнськин лк", № 3, 1993.
УДК 630*622+118 Доц. Л./. Koniu, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
НАПРЯМКИ РЕГУЛЮВАННЯ BIKOBOI СТРУКТУРИ СМЕРЕКОВИХ Л1СОСТАН1В ЗАХ1ДНОГО РЕГЮНУ УКРА1НИ
Характеризуются CMepeKOBi jiicn захщного periony Украши. Аналпуються причини морушеиня i'x BiKOBO! Сфуктури. Пропонуються заходи щодо розширення плопп i oirniMi-чаци BiKOBO! структури смерекових деревосташв.
32 Збфннк iiayKOBO-lexiiiHiuii праиь
