CC BY
31
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
7. ДБН В.1.1-3-97 1нженерний захист територш, будннюв i споруд вщ зсув1в та обвалв. Ос-новн1 положена. - К. : Вид-во "Держбуд Укра!ни", 1998. - 46 с.
8. ДБН В.1.1-24:2009 Захист вiд небезпечних геологiчних процес1в. Основнi положения про-ектування. - К. : Вид-во Мш-ва рег. розвитку та бущвництва Украши, 2010. - 108 с.
9. Еколого-тстобудшний прогноз. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kga.gov.ua/ fi-les/doc/genplan/21-ekolog-prognoz-A-3.jpg. - Заголовок з екрана.
10. Закон Украхни "Про благоустрш населених пункйв" // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - 2005. - № 49. - 123 с.
11. Киев. Энциклопедический справочник / под ред. А.В. Кудрицкого. - К. : Глав. ред. Украинской Советской Энциклопедии. - 1986. - 759 с.
12. Програма комплексного розвитку зелено! зони м. Киева до 2010 р. та концепцш форму-вання зелених насаджень в центральной частиш мiста, 19 липня 2005 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.uazakon.com/big/text246/pg1.htm. - Заголовок з екрана.
Миндер В.В., Сидоренко И.О. Парки Киева с условиями сложного рельефа
Проанализировано территориальное распределение парков различного функционального назначения в соответствии с условиями рельефа города Киева. Установлено, что парки со сложным рельефом локализованы в пяти административных районах на правом берегу Днепра. По методике В.В. Баулиной выделены парки города со сложным рельефом, создана их картосхема с распределением парковых площадей. По созданной схеме установлено, что сложные условия рельефа имеют 52 из 124 парков города Киева. Парки, содержащие условия сложного рельефа, занимают 6,4 тыс. га, что составляет около 80 % от общей площади парков города Киева. Подчеркнут особый статус таких территорий, что требует нестандартных композиционных решений и применение различных инженерных мероприятий по укреплению склонов, оврагов, балок.
Ключевые слова: парк, сложный рельеф, уклон, эрозионные процессы, территориальное распределение, картосхема, агролесомелиорация, композиционные особенности.
Minder V.V., Sidorenko I.O. The Territorial Distribution of Parks with Complex Relief in Kyiv
The spatial distribution of parks of various functional purposes in accordance with the terms of the relief of the city of Kiev is analysed. Complex relief parks are estimated to be located in five administrative districts on the right bank of the Dnieper. City parks with complex relief are described according to V. Baulina method; their chart map is designed providing the distribution of park space. According to the established pattern it is revealed that 52 of 124 Kiev parks are characterised with complex relief conditions. Parks, containing a complex relief, cover 6.4 hectares that is about 80 % of the total area of Kiev parks. The special status of these territories, which requires non-standard composite solutions and the use of various engineering activities to strengthen slopes, ravines, gullies, is emphasised.
Key words: park, complex relief, slope, erosion, spatial distribution, chart map, agrofo-restry, compositional features.
УДК 630 *24:580 *16:712.41 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук;
асист О.М. Рижов -Бтоцертвський НАУ
В1КОВ1 ДЕРЕВА В ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ Б1ЛО1 ЦЕРКВИ ТА ÏX РОЛЬ У ФОРМУВАНН1 СУЧАСНОГО ОБРАЗУ М1СТА
Дослщжено видовий склад, таксожишчш показники, саштарний стан та мюце зрос-тання вжових дерев у зелених насадженнях Бшо! Церкви. Виявлено майже 100 дерев 13 вид1в, як мають вш близько 100 роюв. Охарактеризовано окремi види, що досягли сто-лгтнього вжу в мiських умовах. Встановлено вщмшност в рост та розвитку дерев, пор1в-няно з аналопчними видами в дендропарку "Олександрiя" НАН Украши. Показано, що вь ковi дерева збереглися переважно бщя архтектурних споруд збудованих у Х1Х ст. Шд-
46
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.5
креслено естетичне, iсторичне та культурне значения вшових дерев та ix роль у формуван-ш сучасного образу мюта. Запропоновано заходи щодо охорони i збереження цих дерев.
Ключов1 слова: арбофлора, антропогенш навантаження, бонiтет, вж^ дерева, саш-тарний стан, онтогенез, штродуценти.
Вiдомо, що в мкьких умовах довговiчнiсть деревних насаджень внаслвдок техногенного та антропогенного впливу значно зменшуеться, а збереження ава-ршних дерев е недопустимим. Кр1м того, в наших мктах як у минулому, так i ниш пiд час будавництва недостатня увага придаляеться збереженню наявних насаджень. Що стосуеться приватних садиб, то у бшьшосп випадкiв бiля будинтв висаджують плодовi дерева, якi мають незначну довговiчнiсть. Ось чому вiковi дерева в мiських насадженнях трапляються досить рiдко, проте такi рослини мають значну кторичну i культурну цiннiсть, важливе природоохоронне значения та повинш мати статус пам'яток природи мiсцевого значення. Наприклад справжньою окрасою м. Свалява е кшька трьохсотлiтнiх екземплярiв дуба скель-ного, яш збереглися на центральних вулицях мiста. На вулицях м. Трускавець трапляються дерева пркокаштана кiнського, платана захвдного, ялини звичайно! та ялищ бшо! вiком понад 150 рокш. Але особливо вражае величчю i красою двохсотлiтнiй Fagus silvatica 'Purpurea Pendula', дивують потужш i висою два столiтнi дерева кипарисовика Лавсона. У цьому ж мкп досить часто трапляються дерева ту! захiдноí, вiк яких наближаеться до ста рокiв. Безумовно, що щ рослини пiдкреслюють ушкальнкть цих мiст. Вони е пам'ятками природи i разом з тим мають велике значення для наукових дослiджень.
У Бiлiй Церквi, як i у iнших мiстах, арбофлора ввдграе важливу роль у формуванш образу мiста, але в мсл, на жаль, збереглося дуже мало старовкових дерев. Це пояснюеться тим, що всього 50-60 роюв тому це ниш велике мкто, в якому проживае бшьше 210 тис. жителш, було провiнцiальним мiстечком. Питан-ням облiку та збереження старовжових дерев належна увага не придшялася, а пiд час розбудови мкта в 60-80-тi роки минулого столитя деякi цiннi екземпляри дерев були вирубаш. Таким чином, у насадженнях залишилася незначна кiлькiсть вжових дерев, якi зосередженi головним чином бшя споруд, збудованих у Х1Х ст.
Метою роботи було виявлення та вивчення старовiкових дерев в насадженнях мкта Бша Церква, встановлення !х виду, оцiнка саштарного стану, де-коративностi, розмiрiв, ролi в наявному ландшафтi та перспектив використання. У процесi проведення дослщжень потрiбно вирiшити такi завдання:
• визначити вид деревних рослини та ix приблизний вш.
• вимiряти висоту, дiаметр стовбура, проекцiю крони;
• встановити клас вшу та саттарний стан.
• ощнити ландшафтнотвiрну роль дерев та перспективи ix використання.
Методика дослщжень. Iивентаризацiю насаджень проведено зпдно з
iнструктивними положеннями [4]. Видовий склад визначено за морфолопчними ознаками з використанням визначникiв [1-3]. Вiк рослини визначали вiзуально, оцiнюючи !х розмiри та поршнюючи !х з показниками аналопчних видiв дерев, що зростають на територп дендропарку "Олександрк" НАН Укра!ни. Клас вiку визначено за 1.Г. Серебряковим (1962) [5]. Висоту дерев вимiрювали за допомо-гою висотомiра. Дiаметр стовбура вимiряно мiрною вилкою, а проекщю крони -рулеткою у чотирьох напрямках. Санiтарний стан визначено за шкалою, наведе-ною у "Саштарних правилах в лках Укра!ни" [6].
1. Лiсове та садово-паркове господарство
47
№ з/п Назва виду Мюце зростання Кшьюсть екземпля-piB, штук Ор1ентовний BÎK, pOKÎB Висота, M Д1аметр стовбура, м Проекщя крони, м2 Саштарний стан Клас вку
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Бузок звичайний Syringe vulgaris L. Вулиця Богдана Хмельницького 1 90-100 4,5 19 6 2 3
Територш бшя будин-ку органно! музики 2 100 17 70 34 2 3
В'яз шорсткий Ulmus glabra Huds. Сквер Пюнерський 4 100 18-19 32 2 3
Територ1я б1ля Преоб-раженського собору 5 100-110 22-23 86 42 2 3
Територ1я аграрного ун1верситету 3
1 Груша люова Pyrus communis L. Сквер 'Тнститутський" 2 ё 120 14 0,78 36 2 3
Гледичш триколючкова Gleditsia triacanthos L. Сквер "Шонерський" 1 110 12 0,80 26 4 4
2 Бульвар 50 роюв Перемоги (бшя ЗОШ № 7) 2 80-100 19-20 0,78 34 2 2
Територ1я рад1овузла 2 110 19-23 0,76 i 0,84 48 2 i 4 3
3 Пркокаштан кшський Aesculus Територ1я бшя "Старо'1 пошти" 2 90-100 18-20 0,72 42 2 3
hippocastanum L. Територш аграрного ушверситету 6 110 16-18 0,87-0,98 46-52 2-3 3
4 Дуб звичайний Quercus robur L. Вулиця "Сквирське шосе" 27 180-220 17-22 0,83-0,92 52-64 2-4 4
Парк Слави 1 100 16 0,78 32 1 2
5 Катальпа величава Catalpa spesiosa Engelm. Сквер 'Тнститутський", територ1я аграрного ушверситету 2 110 13 0,68-0,73 24-26 2 3
I, щи JfSl/^rriUti
Ор1ентовний
BÎK, pOKÎB
Высота
M
Д1аметр стовбура, м
, Etna Ifepi
Проекщя крони, м2
Саштарний стан
Клас вку
10
90-100
4,5
19
100
17
70
34
100
18-19
32
100-110
22-23
42
ушверситету
Груша люова Pyrus communis L.
Сквер "1нститутський"
2 ё
120
14
0,78
36
Гледичш триколючкова Gleditsia triacanthos L.
Сквер "Шонерський"
110
12
0,80
26
Бульвар 50 рстав Пере моги (бшя ЗОШ № 7)
80-100
19-20
0,78
34
Пркокаштан кшський Aesculus hippocastanum L.
Територш радювузла
110
19-23
0,76 i 0,84
48
Територш бшя "Старо'1 пошти"
90-100
18-20
0,72
42
Територш аграрного ушверситету
110
16-18
0,87-0,98
46-52
2 i 4
2-3
Дуб звичайний Quercus robur L.
Вулиця "Сквирське шосе"
27
180-220
17-22
0,83-0,92
52-64
Парк Слави
100
16
0,78
32
2-4
Катальпа величава Catalpa spesiosa Engelm.
Сквер 'Тнститутсь-кий", територш аграр-ного ушверситету
110
13
0,68-0,73
24-26
Продовж. табл
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
6 Клен гостролистий Acesr platanoides L. Сквер "1нститутсь-кий", територш агарного ушверситету 1 105 17 0.78 26 2 3
7 Липа серце листа Tilia cordata Mill. Вул. Кшвська 2 110-120 23-24 0,96-0,98 48-52 2 3
8 Робшш псевдо акащя Сквер "1нститутський" 2 90-100 16 0,78-0,82 19-21 3 3
9 Сосна звичайна Pinus sylvestris L. Територ1я церкви МарЙ-Магдалини 2 130 16 i 18 0,88 18-19 2 3
Сосна Веймутова Сквер бшя аграрного ушверситету 2 110 14-16 0,78-0,86 28-31 3-4 сухо-вершин. 3-4
10 Pynus strobus L. Територ1я церкви МарЙ-Магдалини 1 120 15 0,88 34 3 3
Широкогшочник схщний Територш бшя "Елева- 8 80 12-15 0,20-0,28 4 2 3
11 Platicladus orientalis тора Браницьких" 4 80 13-15 0, 18-0,24 5 2 3
Ялина звичайна Територ1я б1ля "Crapoi пошти" 2 90-100 18 0,78 10 3 3
12 Picea abies (L.) Karst. Вул. Чапавева 180 1 90-100 19 0, 80 9 2 3
Вул. Росьова 1 90-100 10 082 11 1 3
Парк Слави 6 100 17-18 0,74-0,92 32 1 3
18 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L. Сквер бшя аграрного ушверситету 3 100 16-18 0,82 38-42 2 3
Територ1я аграрного ун1верситету 4 100 18-20 0,86 36-44 2 3
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Встановлено, що нинi на територií м. Бша Церква зростають pi3Hi види дерев. Мкця зростання бiльшостi з них знаходяться на територií, що прилягае до споруд, якi були побудоваш у XVIII-XIX ст. Виключенням е дерева дуба зви-чайного, ят зростають по вул. Очневого прориву. Це залишки лiсу, що рашше iснував на цiй територп. Пiд час будiвництва житлового масиву дерева, якi при-микають до пройно! частини вулицi, були збереженi i нинi е окрасою цього жит-лового району.
Наприкiнцi XIX - на початку ХХ ст. у мсп досить часто висаджували та-m породи, як каштан кiнський (Aesculus hippocastanum L.) та в'яз гладенький (Ul-mus laevis Huds.). Старовiковi дерева цих видiв трапляються у багатьох скверах i садах, особливо бшя споруд, збудованих у Х1Х - на початку ХХ ст. Бшьшкть рослин мають задовшьний стан, дають поточнi прирости та плодоносять, завдяки значним розмiрам та високш декоративностi вони е окрасою наявних насаджень. Деякi з них варто використовувати для вщбору репродуктивного матерiалу. Це стосуеться не тшьки в'язiв, якi виявилися стiйкими до голландсько! хвороби, а i пркокашташв, окремi екземпляри яких менше вражаються каштановою милю (Cameraria ohridella Desch. & Dem.).
Досить поширенi в men старовiковi дерева ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), ят задовшьно переносять мiськi умови та поширеш в парках та скверах. Ниш на територií мкта можна зустрiти майже швтора десятка потужних дерев цього виду, вш яких наближаеться до ста ротв (табл.).
Дерева ялини звичайно! в мiстi трапляються епiзодично, переважно в приватному сектор^ де окремi екземпляри мають значний вш. Лише юлькома екзем-плярами представлеш такi екзоти, як катальпа величава та сосна веймутова, про-те 1х задовiльний стан свiдчить про перспективи !х використання в озелененш мiських територiй.
Будь яке дерево мае критичний вiк, i в мкьких умовах вiн iстотно змен-шуеться, тому пiд час експлуатацп цих дерев необхвдно враховувати, що аварiйнi дерева становлять загрозу для оточуючих рослин, майна i людей. Ось чому в придорожнiх i вуличних насадженнях старовiковi дерева скорте виняток, нiж правило. Але навпь у парках, садах i скверах та насадженнях обмеженого корис-тування вони потребують систематичного обстеження та своечасного реагування у випадку аваршносп.
Серед чинник1в, яш здатнi прискорити загибель дерева, е Viscum album L. Заселения дерев щею рослиною нашвпаразитом призводить до загибелi дерева протягом 7-10 роюв. Нинi омела бша досить поширена i паразитуе на багатьох видах у насадження мiста Бiла Церква. Ще декшька рокiв тому не було випадюв заселення омелою ясена звичайного, каштана кшського, гледичií триколючково!, а нинi такi факти встановлеш.
Висновки:
1. На територп м. Бiла Церква нинi зростае бiльше ста дерев, тринадцяти ввддв,
BiK яких близький до столггнього.
50
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.5
2. CTap0BiK0Bi дерева вдаграють значну мiстобудiвну роль, зростаючи бiля пам'яток архiтектури Х1Х ст., вони прикрашають MiCTO та формують його образ i самi е пам'ятками природи.
3. Саштарний стан бiльшостi дерев задовшьний, вони зазвичай плодоносять, але прирости 1х уповiльнились або припинилися.
4. Необхщно термiново провести паспортизацiю старовшових дерев, як1 зроста-ють на територй' мiста, та надати 1м статус пам'яток природи мiсцевого зна-чення. Це дало б змогу вберегти ц1 ц1нн1 рослини в1д знищення та привернуло б увагу громадськост мiста до проблеми збереження сторовжових дерев.
Лiтература
1. Дендрофлора Украхни: дикорослi й культивоваш дерева i кущi. Голонасiннi / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фiтосодiоцентр", 2002. - 348 с.
2. Дендрофлора Украхни: дикороои й культивоваш дерева i кущi. Покритонасiннi. - Ч. 1. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фтосоцюцентр", 2002. - 448 с.
3. Дендрофлора Украхни: дикороои й культивоваш дерева i кущ^ Покритонасшш. - Ч. 2. / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2005. - 716 с.
4. 1нструкцш з техшчнох швентаризацп зелених насаджень у мiстах i селищах мiського типу Украхни: ГКН 03.08.007-2002: Затверджено наказом Держбуду Украхни 24.12. 2001 р., № 226. - К. : Вид-во Держбуду Украхни, 2002. - 20 с.
5. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк." 1962. - 378 с.
6. Саштарш правила в люах Украхни. Затверджено постановою Кабшету Мiнiстрiв Украхни вiд 27 липня 1995 р., № 555. - К. : Вид-во КМ Украхни, 1995. - 22 с.
Роговский С.В., Рыжов О.М. Вековые деревья в зеленых насаждениях Белая Церковь и их роль в формировании современного образа города
Исследован видовой состав, таксономические показатели, санитарное состояние и указано место произрастания вековых деревьев в зеленых насаждениях г. Белая Церковь. Обнаружено почти 100 деревьев 13 видов, возраст которых близок 100 годам. Охарактеризованы отдельные виды, достигшие столетнего возраста в городских условиях. Изучены отличия в росте и развитии в сравнении с аналогичными видами произрастающими в дендропарке "Александрия" НАН Украины. Показано, что вековые деревья сохранились преимущественно возле архитектурных сооружений, построенных в Х1Х в. Подчеркнуто эстетическое, историческое и культурное значение вековых деревьев и их роль в формировании современного образа города. Предложены меры по охране и сохранению этих деревьев.
Ключевые слова: арбофлора, антропогенные нагрузки, бонитет, вековые деревья, санитарное состояние, онтогенез, интродуценты.
Rogovskiy S. V., Ryzhov A.M. Old-Growth Trees in Green Plantations of Bi-la Tserkva and their Role in the Modern Urban Image Formation
Species composition, taxonomic indicators, sanitary condition and habitat of growing place of old-growth trees in the green plantations of Bila Tserkva are researched. Nearly 100 trees of 13 species that are about 100 years old are found. Some species that have reached 100 year age in an urban setting are characterized. The differences in the growth and development of old-growth trees compared to the similar species in the State Dendrological Park "Alexandria" of the National Academy of Sciences of Ukraine are established. It is shown that old-growth trees survived mainly near architectural structures built in the nineteenth century. The aesthetic, historical and cultural significance of old trees and their role in forming the modern image of the town are emphasizes. Measures to protect and preserve these trees are proposed.
Key words: arboflora, anthropogenic load, taxonomy classification, old-growth trees, sanitation, ontogenesis, introduced species.
1. Лкове та садово-паркове господарство
51
