CC BY
69
Reut AA., Mironova L.N. Floriculture in Bashkiria: the Past and the Present
Some results of the introduction study of more than 750 species of ornamental herbaceous plants on the basis of the Botanical Garden-Institute, Ufa Scientific Center, Russian Academy of Sciences, as well as data on the taxonomic composition and ecology (in relation to light and moisture) cultivated flora in 13 cities of the Republic of Bashkortostan, are provided. The frequency of their use as elements of various techniques of floral design is analysed. The species that are the most resistant in the polluted roadside area are identified. Some recommendations concerning improvement and expanding the zone range are made.
Key words: ornamental herbaceous plants, species, zone assortment, taxonomic composition, recommendations.
УДК 631.961:712.41Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -Быоцертвський НАУ
ПРИЧИНИ ДЕГРАДАЦН БАГАТОР1ЧНИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ НАЯВНИХ ПРОБЛЕМ НА ПРИКЛАД1 М1СТА Б1ЛО1 ЦЕРКВИ
Проаналiзовано причини нишшнього зниження декоративности довгсгачносп, послаблення рекреацшних та еколопчних функцш багатс^чних зелених насаджень за-гального, обмеженого користування i обмеженого доступу на прикладi Бшо1 Церкви. Наведено даш щодо структури i площ зелених насаджень мюта. Проведено групування факторiв, яга негативно впливають на стан дерев i кущiв, запропоноваш заходи спрямо-вано на полшшення стану зеленого господарства в мют^ Висловлено думку, що анало-пчш проблеми юнують в шших мютах Украши. Пщкреслено необхщшсть штродук-цшно1 оптимiзацiï мiських культурфiтоценозiв за рахунок використання iншорайонних видiв, декоративних форм i культиварiв, що мають високу декоративнiсть та стшга до несприятливих умов зростання. Запропоновано перелж видiв та культи варiв, перспек-тивних для мiського озеленення.
Ключовг слова: зелеш насадження, культурф^оценоз, норма озеленення, бульвар, парк, сквер, аборигенш та iнтродукованi види, дерева, кущ^ рекреацiя, антропогенний вплив, культивар, декоративна форма.
Постановка проблеми. У науковш лггератур1 достатньо глибоко висв1т-лена роль зелених насаджень у формуванш мжрокшмату та зниженш негативного впливу шуму, загазованосп i запилення повпря [3, 5, 8]. Наприклад вщо-мо, що тд пологом зелених насаджень влггку температура пов1тря знижуеться на 1 -3 оС, для пор1вняння, на аналопчне зниження температури у великому мю-т за допомогою кондицюнер1в необхщно витратити до 1 млн кВат електроенер-гiï [8]. Декоратившсть мюта значною м1рою залежить вщ р1вня його озеленення, здоров! яскрав1 насадження на вулицях i площах випдно вщтшюють при-ваблив1 архгтектурш споруди та приховують недолжи буд1вництва. У сучасних европейських мютах зеленим насадженням выводиться вагома мютотв1рна роль - бульвари пронизують мюьке середовище, з'еднуючи центр мюта з околи-цями, а мюью сади i парки утворюють цЫ системи зон рекреацп в межах мюта [6]. Важко переоцшити еколопчну роль мюьких зелених насаджень, як дедал1 часпше вдаграють також водоочисну, протиерозшну роль [6-8].
Метою наших дослщжень було встановлення причин деградацiï багато-р1чних зелених насаджень на приклад1 м. Бша Церква. Об'ектом вивчення були зелеш насадження, наведет в табл. 1.
щ, га 2012 р.
6,0 4,0 15,0 6,0 31,0 4,0 1,0 0,3
I,5 0,5 0,2 0,3 0,8 0,3 0,5 1,2 0,6
II,2 15,0 6,0 1,8
22,8 65,0
590 650
24
78 1342
140 20 37
600
295,4 998,4 2405,4
Методи дослвдження. Використовувалися загальнонауковi методи ана-лiзу, синтезу, аналоги; та спещальш методи: порiвняльного аналiзу, маршрут-них обстежень, таксацшно! та саштарно! оцшки насаджень.
Система озеленення м. Бша Церква проаналiзована нами ранiше, де показано особливосп 11 становлення та розвитку [4]. Аналiз наведених в табл. 1 даних показуе, що наявна в мюп система озеленення за останш 20 рокiв
Табл. 1. Структура та площа зелених насаджень м. 1>1ла Церква
№ з/п
Назва
Плоп
1989 р.
Парки 1 сквери загального користування
1.1
Центральный мюький парк 1м. Шевченка
6,0
1.2
Парк Слави
4,0
1.3
Парк "Прибережний"
17,0
1.4
Парк "Дитячий"
6,0
Всього м1ськ1 парки
33,0
2.1
Сквер на Торговш площ1
4,0
2.2
Сквер бшя аграрного уншерситету
1,0
2.3
Сквер бшя БК "Бшоцерювшина"
0,7
2.4
Сквер "Гетьманський" бшя музично! школи №1
1,8
2.5
Сквер бшя БЦ КП ДБК "Буд1вельник"
0,5
2.6
Сквер бшя "Кургана слави"
0, 2
2.6
Сквер бшя пам'ятника " Лггак"
0,3
2.8
Сквер "Пюнерський" бшя мюького будинку школяр1в
1,2
2.9
Сквер бшя пам'ятника П. Запорожцю
0,3
2.9
Сквер "1нститутський" у двор1 аграрного уншерситету
0,5
2.10
Сад "Кштчний"
1,2
2.11
Сад "Госттальний"
0,6
Всього м1ськ1 сквери та сади
12,0
3.1
Бульвар 50-р1ччя Перемоги
15,0
3.2
Бульвар "Комсомольський"
6,0
3.3
Бульвар "Першотравневий"
1,8
Всього бульвари
22,8
Загалом зелет насадження загального користування
67,8
Зелет насадження обмеженого користування
4.1
М1жквартальш та м1жбудинков1 зелет зони
600
4.2
Сади приватного сектору
600
4.3
Зелет зони шкш, дитячих садюв, лжарень, магазинш, кафе тощо_
20
4.4
Зелет зони промислових тдприемств
78
Всього насадження обмеженого користування
1298
Зелет насадження спещального призначення
5.1
Вуличт придорожт насадження
140
5.2
Насадження кладовищ
15
5.3
Колективт сади та городи
37
5.4
Прибережна захисна зона р. Рось (50 м) та ставкш р. Протока (25 м) на територц мюта
600
5.5
Дендропарк "Олександр1я" НАН Украши
201,4
Всього зелен насадження спещального призначення
993.4
Вн види зелених насаджень
2359,2
1
4
5
майже не змшилася, проте площа зелених насаджень загального користування дещо зменшилася. Забезпечешсть населення насадженнями загального користування в м. Бша Церква становила 3,12 м2/люд. i зменшилася за останш 25 рокiв на 0,1 м2/люд. Норма озеленення сельбищно! зони становила у 1989 р. 112,3 м2/люд, до 2013 р. збшьшилася - i 115,6 м2/люд, що пояснюеться збшь-шенням площi парку "Олександрiя" та скороченням числа жителiв мiста. Подальше збiльшення площ зелених насаджень загального користування можливе за умови планового розвитку зелених територш мiста. У перспективi пла-нуеться формування ряду мiських парюв i скверiв у прибережнiй частит мюта, якi могли б виконувати не лише рекреацiйну, а й водоохоронну функцп [7]. В останш роки в мюп силами приватних шдприемщв ефектно озелененi територп деяких ресторашв, кафе, магазинiв та шших закладiв.
За цими, здавалося б благополучними цифрами, приховаш серйознi проблеми, яю впливають на стан зелених насаджень та на яюсть життя мютян. Сучасна урбанiзацiя вiдбуваеться в умовах глибоких соцiально-економiчних реформ i характеризуеться стихiйнiстю забудови територп, перетворенням та зни-щенням природних ландшафпв i екосистем, порушенням природно! рiвноваги та пригнiченням середовищетвiрних функцш зелених насаджень, зниженням якостi навколишнього середовища для населення та його еколопчною дестабь лiзацiею. Ця ситуащя ускладнюеться збiльшенням автомобiльного транспорту i кiлькостi його викидiв у атмосферу, техногенним забрудненням Грунлв, рiзким попршанням санiтарного стану зелених насаджень.
До негативних чинниюв, якi зменшують довговiчнiсть рослин у мiських умовах у 1,5-2 (3) рази, С.1. Кузнецов i Ф.М. Левон вiдносять:
1) недосконал1сть технологш садшня дерев [ догляду за ними;
2) загазовашсть повггря, особливо у вуличних насадженнях;
3) недостатню аеращю Грунту через його ущшьнення;
4) недостатню забезпечешсть вологою Грунту та повпряш посухи;
5) недостатню забезпечешсть Грунлв елементами мшерального живлення, особливо на намивних та порушених Грунтах;
6) мехашчш пошкодження стовбур1в (до 50 %) та крони, негативний вплив ш-женерних комушкацш на рослини особливо тд час аварш;
7) низьку ефектившсть боротьби 1з хворобами [ шюдниками;
8) використання неяюсного садивного матер1алу;
9) порушення добових [ р1чних цикл1в розвитку рослин унаслщок впливу штучного освгтлення та змши теплового режиму;
10) збирання опалого листя в паркових насадженнях, що практикуеться в м1ських насадженнях [4].
Не заперечуючи ролi i значення зазначених вище чинникiв, вважаемо, що причина деградацп мiських зелених насаджень спричинена сукупнютю ор-гашзацшно-правових, фiнансово-економiчних, екологiчних та бiологiчних причин. Зелеш насадження населених пункпв е невiд'емною складовою мiського господарства, це культурфггоценози, iснування яких не можливе без цшеспря-мованого антропогенного впливу. Свою еколопчну, рекреацiйну, декоративну та iншi функцп вони можуть використовувати лише за умови систематичного догляду, а вщповщно i фшансування.
Верховна рада Укра!ни у 2005 р. прийняла Закон "Про благоустрш насе-лених мюць", згодом було затверджено цший низку пiдзаконних акпв, яю здiйснюють правове регулювання у сферi зеленого будiвництва, проте вони ма-ють переважно декларативний характер. На нашу думку, ниш у сферi правового регулювання зеленого господарства юнують суперечносп i неузгодженостi, якi не дають змоги цiй галузi ефективно розвиватися. Передуим "Законодавець" не вказав джерел фшансування робiт зi створення i утримання зелених насаджень, не встановив нормативiв витрат та вщповщальносл балансокористувачiв за не-виконання ними сво!х обов'язкiв. Очевидно назрiла необхщнють в розробцi Закону Украши "Про розвиток зелених зон населених пункпв Украши", в якому щ недолiки можна було б усунути.
У 80-тi роки минулого столггтя в мiському бюджетi м. Бша Церква на фь нансування питань озеленення мюта щороку видiляли кошти з розрахунку 56 крб./м2 загально! площi зелених насаджень. Не дивно, що тодi мiсто за рiвнем благоустрою вважалося одним iз кращих у Радянському Союзi. Зараз бюджетне фiнансування зеленого господарства мюта вже бшьше 20 роюв здшснюеться за залишковим принципом, що недостатньо для утримання наявних мюьких насаджень в належному станi та здшснення !х планово! замiни, не кажучи про створення нових насаджень. Цих коштiв недостатньо навиь для систематичного ви-далення аваршних дерев та утримання центральних клумб мюта. Про перспек-тивний план розвитку та планову замiну дерев, що досягли критичного вiку, вза-галi не йдеться. Через вщсутшсть бюджетних коштiв було приватизоване кому-нальне пiдприeмство, яке обслуговувало зелене господарство мюта, проте це не полшшило ситуащю. Нинi посадка нових рослин у мюп проводиться етзодично, випадковим садивним матерiалом, без будь-яко! проектно! документаци. Балан-сокористувачi, на територи яких знаходяться зеленi насадження, у бшьшосп ви-падк^в кошти на !х утримання також майже не видшяють, а мiсцевi органи влади не мають правових i економiчних важелiв впливу для виправлення ситуаци.
Нинi в мiстi розробляеться перспективний план розвитку мiста, в якому будуть вiдображенi i питання розвитку зеленого господарства. Але вже зараз зрозумшо, що вщсутнють планово! замши насаджень в межах 3-5 % загально! кшькосп дерев щороку протягом 25 роюв призвела до необхщносп термiново-го проведения каштального ремонту насаджень у значних об'емах. Не проводиться швентаризащя садово-паркових об'екпв, вiдсутнi паспорти об'ектiв.
Така ситуащя не лише в м. Бша Церква, бшьшють мiських i районних адмiнiстрацiй фактично вiдмовилися вщ планiв перспективного та поточного планування у сферi зеленого будiвництва через брак кошпв i, як наслщок, спос-терiгаеться стихiйнiсть у виконанш робiт, накопичення i поглиблення проблем. Вщсутнш дiевий контроль влади за станом насаджень i якiстю виконання роби зi створення нових насаджень в мютах, не задiяний мехашзм адмiнiстративно правового впливу на порушниюв. Комплексний монiторинг стану зелених насаджень, Грунпв, повiтря, який би давав можливють оперативно реагувати на на-явнi загрози, не проводиться, а мехашзми для його здшснення не розроблеш.
Особливо! уваги потребують насадження спецiального призначення -придорожш та вуличнi пiд лiнiями електропередач, яю зазнають найбiльшого
техногенного впливу i мають найбiльшi пошкодження стовбурiв. Головним чином це наслщки неправильного паркування автомобiлiв. Цi дерева зазнають та-кож систематичних пошкоджень крони внаслщок обрiзок, якi проводяться нес-воечасно, варварськими методами, що призводить до знищення цих важливих з еколопчно! точки зору насаджень. З метою посилення адаптацшних властивос-тей, пiдвищення життездатностi дерев, що висаджуються для вуличного озеле-нення, необхвдно:
• висаджувати дерева з глибою Грунту;
• проводити шженерну шдготовку садивних мгсць, забезпечуючи дренаж, зро-шення, доступ кисню до корешв, захист пристовбурних лунок ввд попадання сол1 тощо;
• застосовувати стимулятори вкоршення та антитрансшранти;
• забезпечувати сприятливий режим мшерального живлення за рахунок добрив пролонговано! дц, оргашчних та органо-мшеральних компоспв з додаванням мжроелементш;
• здшснювати за необхщност внесення мжоризи до корешв рослин на стади ви-рощування саджанщв;
• огороджувати та захищати рослини вщ механ1чних пошкоджень за допомогою спещальних захисних пристосувань;
• заборонити неквал1ф1кован1 обр1зки дерев тд лшями електропередач. Втраченi або у бшьшосп випадкiв знаходяться в занедбаному станi ко-
мунальнi розсадники, яю б мали забезпечувати потреби мют у мiсцевому адап-тованому садивному матерiалi. Як наслiдок, великомiрний садивний матерiал для вуличного озеленения е дефщитним, який у великих мютах покриваеться за рахунок iмпорту. У малих i середнiх мютах вщновлення насаджень або не вщ-буваеться взагалi, або щороку висаджують маломiрнi дерева, якi не прижива-ються. Як наслiдок, непродуктивнi бюджетш втрати сягають мiльйонiв гривень. Вважаемо, що без вщновлення спецiалiзованих розсадниюв не можлива плано-ва замша насаджень, особливо вуличних та придорожшх. Лише в спецiалiзова-них розсадниках, що функцюнуватимуть за сприяння мюьких бюджетних кош-тiв, можливе планове вирощування того асортименту дерев та кущiв, який дiйсно потрiбен для озеленення мют. Це дасть змогу знизити вартють садивного матерiалу, шдвищити його якiснi характеристики та зменшити вщпад рослин пiсля посадки.
Необхщно особливу увагу звернути на асортимент використовуваного садивного матерiалу. Пiд час його формування потрiбно враховувати Грунтово-клiматичнi умови, в яких зростатимуть рослини та функцiональне призначення насаджень, а вщповщно техногенне й антропогенне навантаження на рослини, вимоги до !х швидкосп росту, розмiрiв, декоративности Завдяки штродукцшнш оптимiзацil мiських культурфiтоценозiв нинi е можливiсть пiдiбрати найбшьш екологiчно витривалi види та форми, яю в мiських умовах мають безперечш переваги над аборигенними видами, краще адаптоваш до екстремальних температур та тривалих посух. "Асортимент дерев, кущiв та лiан для озеленення в Ук-ра!ш", що недавно вийшов з друку дае можливiсть зважено вiдбирати види та культи вари для рiзних регюшв Укра!ни, враховуючи призначення насаджень та екотопи в яких вони зростають [1]. Проте, як свщчить досвщ зарубiжних кра-
1н, для створення мюьких зелених насаджень n0Tpi6H0 вiдiбрати i розмножува-ти декоративш форми як аборигенних, так штродукованих видiв, якi за декора-тивними властивостями та екологiчною пластичнютю найбiльш повно вщповь дають мюьким умовам конкретно1 зони (табл. 2)
Табл. 2. Дерева перспективш для м 'гського i вуличного озеленення
№ з/п Назва виду, культивару Вид насаджень Еколопчш вимоги дерева
1 2 3 4
1 Tillia cordata 'Tip Lorberg' придорожш вуличш иасаджеиия зимостшке, свилолюбие, иевибагливе до зволоження
2 Acer platanoides 'Apollo' придорожш вуличш иасаджеиия посухостшке, зимостшке, мало вибагливе до родючост Грунту
3 Acer platanoides Globosum' в садах, парках, вулич-иих иасаджеииях, як архтгектуриий елемент посухостшке, зимостшке, мало вибагливе до родючосп Грунту, може зростати в д1жках
4 Acer platanoides 'Deborah' в мгських садах та парках, вуличиому озелеиеиш дуже стшке до мюьких умов, зимостшке, свилолюбие
5 Acer platanoides 'Royal Red' в мюьких садах та парках, як солггер морозостшке, впростшке, жаростшке, свилолюбие
6 Acer platanoides 'Cleveland' вуличш иасаджеиия, але!, бульвари добре переносить мюью умови, жаростшке
7 Acer platanoides 'Columnare' але!, бульвари, сквери, як солггер та в рядових иасаджеииях морозостшке, впростшке, невибагли-ве до родючосп Грунту, обр1зка приз-водить до розширеиия кроии
8 Acer platanoides 'Summerscade' илощ1, але!, бульвари добре переносить екстремальш мiськi умови
9 Acer platanoides 'Olmstedt' вуличш иасаджеиия, бульвари жаростшке, посухостшке, переносить мюью умови i ущiльиеиия Грунту
10 Acer compestre Elstrijk' вуличш иасаджеиия, але!, сквери добре переносить мюью умови, зимостiйке, иосухостiйке
11 Carpinus betulus 'Fastigiata' та 'Frans Fontene' але!, бульвари, зелеш зони вздовж доргг, як архггектуриий елемент морозостшке, впростшке, иевибагли-ве до родючосп Грунту, вщносно стiйке до мiських умов
12 Corylus colurna L. групи, але!, придорож-т иасаджеиия невибагливе до родючосп Груитiв, теплолюбне, иосухостiйке i жарос-тiйке, добре переносить мюью умови
13 Fraxinus excelsior 'Diversifolia' озеленення вулиць, створення алей погано переносить ущшьиеиия Грунту та шдняття рiвия Груитових вод
14 Gleditsia tri-acanthos 'Skyline' озеленення вулиць, створення алей на пгвдш Укра!ни свiтлолюбие, безшипне, посухос-тiйке, жаростшке, иевибагливе до ро-дючост Груиту, морозостiйке, помiрноросле
15 Populus nigra 'Italica' впрозахисш придорожш та вуличш иасаджеиия морозостiйке, иевибагливе до родючостi Груиту, добре переносить обрiзку, вiдиосио впростшке
16 Populus tremula 'Erecta' вертикальш акценти на площах, у скверах, бульварах, але!, впрозахисш иасаджеиия зимо i морозостiйке, иевибагливе до родючост Груиту, добре переносить мюью умови, посуху, иiддаеться стрижцi, майже ие хворiе
17 Cerasus avium 'Plena' солiгери, груни, алеï на газоиi невибагливе до зволоження, морозостшке, не виносить застшного зволоження Грунту
18 Quercusrobur FastigiataTa Fastigiata Koster' алеï, бульвари, озеленення вулиць невибагливе до Грунту, надае перевагу суглинкам, стшко переносить мтсью умови, посухостшке, впростшке
19 Robinia pseudoacacia Umbaculifera' вyличиi насадження, алеï, бульвари, дiжкова культура жаро- i морозостiйке, невибагливе до родючосл Грунту, добре переносить мюью умови
20 Sorbus aria Magnifica' солiгери, груни, алеï на газоиi, бульвари морозостiйке, теплолюбне, посухо i жаростiйке, вiтростiйке, добре переносить стрижку i мiськi умови
21 Sorbus intermedia 'Brauwers' озеленення вулиць на газош посухостшка, жаростшка, вiтростiйка, невибаглива до родючостi Грунту, добре переносить мсью умови
Необхiдно термшово органiзувати розмноження наведених у табл. 2 ви-дiв i культиварiв у вiтчизняних розсадниках, вiдбирати i розмножувати пер-спективнi форми, виявлеш в мiських насадженнях. Практикувати генеративне розмноження найбшьш перспективних для вуличного озеленення екземплярiв дерев з наступним вщбором найбiльш декоративних i еколопчно стiйких форм, якi згодом можуть стати вихiдними формами для масового вегетативного розмноження. Ниш у м. Бша Церква у вуличному озелененш найчастiше викорис-товуються Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Acer platanoides L. На частку цих видiв припадае до 70 % вуличних насаджень. У насадженнях буль-варiв та площ трапляються Populus balsamea, Populus nigra Italica', Populous trémula L., Populous bolleana Lauche, яю, на жаль, часто вражаються омелою 6i-лою. Потенцiал тополь, враховуючи 1х стшюсть до несприятливих умов, неви-багливють та швидкий рiст, для мюьких насаджень не вичерпаний за умови ви-користання клонiв чоловiчих екземплярiв.
Сприяють деградаци насаджень екологiчнi проблеми: зростання загазо-ваностi, запиленостi повиря, засолення Грунту в пристовбурних лунках та його ущшьнення, збiльшення рiвня шуму в мiстах внаслiдок зростання юлькосп автотранспорту й штенсивносп руху, що негативно впливае передушм на вуличнi насадження. Пiдвищення середньодобово! температури на 1-2 □ С, рiзкi змiни клiматичних умов в останш роки та повторення перiодичних засух негативно впливають на життездатнiсть деревних рослин, яю ослабленi несприятливими мюькими умовами.
До бiологiчних причин деградацп насаджень потрiбно вiднести поши-рення карантинних хвороб та шюдниюв, що ютотно знижуе декоративнiсть насаджень i призводить до передчасно! загибелi рослин. Реальнi наслiдки розпов-сюдження i зростання шкодочинностi рослини- натвпаразита омели бшо! (Vis-cum alba L.), американського бiлого метелика (Hyphantria cunea Dr.), м^ючо! молi пркокаштана кiнського (Cameraria ohridella Desch. & Dem.), ялинового ко-ро!да-типографа (Ips typographus Soees.), калiфорнiйськоl щитiвки (Quadraspidi-otus perniciosus Comst.) видш неозброеним оком, але ефективнi засоби протидп цим загрозам у мiських насадженнях дос не здiйснюються. На нашу думку, ли-
ше своечасне видалення вражених дерев могло б звести щ загрози до мiнiмуму, але для цього потрiбне чiтке функцiонування служби зеленого господарства, наявнють фахiвцiв, якi могли б виявити та локалiзувати розповсюдження шко-дочинних органiзмiв.
За нашими спостереженнями, у Бшш Церквi причинами розладу та пе-редчасно! загибелi насаджень е:
• иiдвищеиия рекреацшиих иаваитажеиь виаслiдок вииикнеиия стихшио! алейно-дорiжио! мережi, розташуваиия в иарковш зоиi кiоскiв;
• иорушеиия нормативш розмщеиия рослии вiдносио комуиiкацiй i сиоруд i, як иаслiдок, !х иошкоджеиия иiд час каиiтальиих i иоточиих ремоитiв;
• розмiщеиия груи дерев та кущш без врахування !х вiдноmеиия до свiтла, воло-гостi i родючостi Груиту, впро-, газо- та иилестiйкостi;
• несумюшсть видiв у груиах за швидюстю росту, довговiчиiстю, тшьовитрива-лiстю, алелопатичними видiлеииями;
• иорушеиия об'емио-иросторово! структуры садово-иаркових об'ектiв виаслiдок хаотичного висаджування дерев без ироектно! докумеитацi!, розростання само-сiву та кореиево! паросп иа вiдкритих дiляиках.
Подальша консерващя наявних проблем у мiському озелененш може призвести до незворотних процешв i поступово! загибелi зелених насаджень, вж яких уже сьогоднi наближаеться до критичного. В умовах глобального по-теплшня, що неминуче призводить до попршення клiматичних умов, зростання тривалосп i жорсткостi посух, шдвищення середньодобових температур та !х рiзкого коливання, зеленi насадження в мютах е единим засобом формування сприятливого мжроктмату, протидi! стихiйним явищам, ефективним засобом зменшення загазованосп та запиленосп повiтря, створення комфортних умов для проживания людей. Необхвдш термiновi зважеш кроки влади, бiзнесу i гро-мади, спрямованi на виправлення наявно! ситуаци i усунення причин деградаци зелених насаджень.
Такими кроками, на нашу думку, мають стати:
1. Термшове проведения швентаризацп наявних мiських насаджень i складан-ня паспортiв на садово-парковi об'екти рiзного функцiонального призна-чення i рiзних форм власностг
2. Розроблення перспективних планiв розвитку системи озеленения населених пунктiв, а на !х основi поточних плашв функцiонування зеленого господарства за умови забезпечення фiнансування цих програм.
3. Створення прозорих, шдзвгших громадi, амортизацiйних фондiв вiдновлен-ня зелених насаджень, на яю б зараховувалися кошти вщшкодування за ви-мушене пошкодження i знесення дерев та кущiв, штрафи за самовшьне пошкодження зелених насаджень та газошв, забруднення навколишнього середовища, добровiльнi внески балансокористувачiв на вiдновлення зеле-них насаджень.
4. Створення спещально! служби монiторингу стану зелених насаджень (мож-ливо регюнально!), яка б мала вiдповiдне лабораторне обладнання i за единою методолопею аналiзувала стан самих насаджень та вивчала фактори, яю впливають на рослини i своечасно попереджувала про наявнi загрози.
5. Вщновлення комунальних розсадникiв, якi б спецiалiзувалися на вирощу-ваннi великомiрного, адаптованого до мюцевих умов садивного матерiалу, зокрема щеплених форм дерев для вуличного озеленення.
6. Розширення повноважень шспекцп, яка контролюе стан зелених насаджень в мютах, з дiевим застосуванням передбачених законом штрафних санкцiй до порушникiв.
7. Вивчення та узагальнення передового досвiду зi створення i експлуатацп зелених насаджень, проведення атестацп керiвних кадрiв, що працюють у системi озеленення, оргашзащя 1х навчання, перепiдготовка кадрiв се-редньо1 ланки.
8. Удосконалення законодавства Укра1ни та iнструктивних i нормативних по-ложень щодо створення i експлуатацп зелених насаджень у мютах.
Л1тература
1. Кузнецов С.1. Асортимент дерев, кущ1в та л1ан для озеленення в Укра'ш / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, В.В. Пушкар. - К. : ЦП "Компршт", 2013. - 256 с.
2. Каталог садових растений Bruns Pflanzen - 2012-2013. - 1142 с.
3. Козлов Ю.П. Оценка полезности городских зеленых насаждений / Ю.П. Козлов, М.С. Иванчук, Х.Г. Якубов // Проблемы озеленения крупных городов : матер. XI Междунар. на-уч.-практ. конф. / под общ. ред. Х.Г. Якубова. - М. : Изд-во "Прима-прес Экспо", 2008. -С. 55-57.
4. Кузнецов С.1. Теоретичш передумови формування дендрофлори мют Укра!ни в сучасних умовах / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон // Збереження та реконструкщя боташчних сад1в i дендро-паргав в умовах сталого розвитку : матер. IV М1жнар. наук. конф., присвяч. 225 р1ччю дендроло-пчного парку "Олександр1я" 23-26 вересня 2013. - Ч. II. - Бша Церква, 2013. - С. 85-88.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник // Володимир Панасович Куче-рявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
4. Роговський С.В. Система озеленення м. Бша Церква - сучасний стан та перспективи розвитку / С.В. Роговський // Агробюлопя : зб. наук. праць. - Бша Церква : Вид-во БНАУ. - 2012. -Вип. 8 (94). - С. 5-9.
5. Роговський С.В. Использование интродуцентов для оптимизации многолетних насаждений крупных городов Украины / С.В. Роговский, Ф.М. Левон // Проблемы озеленения крупных городов: альманах / под общ. ред. Х.Г. Якубова. - М. : Изд-во "Прима-М", 2007. - Вып. 12. -С. 111-112.
6. Роговський С.В. Досвщ створення i утримання зелених насаджень у мютах Свропи та його використання в Укра!ш / С.В. Роговський // Науковий вюник НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво та декоративне сад1вництво НУБЩ Украши. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2013. - № 187, Ч. I. - С. 126-134.
7. Роговський С.В. Використання еколопчних шдход1в тд час розробки концепцп озеленення мюта (на приклад1 м. Бша Церква) / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.6. - С. 228- 235.
8. Якубов Х.Г. Экологический мониторинг зеленых насаждений в Москве / Х.Г. Якубов. -М. : Изд-во ООО "Стамрит", 2005. - 264 с.
9. Закон Украши "Про благоустрш населених пункпв" // Вщомост1 Верховно!' Ради (ВВР), 2005. - № 49. - С. 517 - 1з змшами, внесеними згщно ¡з Законом N 509-VI (509-17) вщ 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст. 358.
Роговский С.В. Причины деградации многолетних зеленых насаждений на примере города Белая Церковь и пути решения существующих проблем
Проанализированы причины снижения декоративности, долговечности, ослабления рекреационных и экологических функций многолетних зеленых насаждений общего, ограниченного использования и специального назначения на примере г. Белая Церковь. Приведены данные о структуре и площади зеленых насаждений города. Осуществлено группирование факторов, которые негативно влияют на состояние деревьев и кустов, предложены меры по улучшению состояния зеленого хозяйства в городе. Высказывается мысль, что такие же проблемы существуют в других городах Украины. Подчеркнута необходимость интродукционной оптимизации городских культурфито-
ценозов за счет использования видов, декоративных форм и культиваров из других регионов, характеризующихся высокой декоративностью и стойкостью к неблагоприятным условиям произрастания. Предложен перечень видов и культиваров, перспективных для городского озеленения.
Ключевые слова: зеленые насаждения, культурфитоценоз, норма озеленения, бульвар, парк, сквер, аборигенные интродуцированные виды, деревья, кусты, рекреация, антропогенное влияние, культивар, декоративная форма.
Rogovskiy S. V. The Causes of Perennial Greenery Degradation and Ways of Solving the Current Problems on the Sample of Bila Tserkva Town
The paper deals with the causes of current decorativability decrease, longevity, weakening recreative and ecological functions of perennial greenery of general and limited use and limited access on the sample of Bila Tserkva town. Some data on the town greenery structure and areas are given. Structure grouping the factors influencing trees and bushes condition and measures aimed at the town greenery condition improvement are provided. The similar problems are argued to exist in other Ukraine's cities. The necessity of introductory optimization of the town culture phytocenosis due to applying highly decorative alien kinds, decorative forms and cultivars and are resistant to unfavourable growing conditions, is highlighted. The range of greenery kinds and cultivars perspective for town is suggested.
Key words: greenery, culture phytocenosis, planting of greenery norm, boulevard, park, square, aborigine and introduced plants, trees, bushes, recreation, anthropogenic impact, cultivar, decorative form.
УДК 634.017:712.253 Ст. наук. ствроб. В.Л. Py6ic, канд. бюлог. наук;
ст. наук. ствроб. С.1. Галкт, канд. бюлог. наук; зав. лаб. настництва Н.С. Бойко - Державний дендрологiчний парк "Олександрш " НАН Украти
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕНДРОЛОГ1ЧНО1 КОЛЕКЦН ДЕРЖАВНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "ОЛЕКСАНДРШ"
НАН УКРАШИ
Встановлено, що штродукщя деревних рослин у дендролопчному парку "Олек-сандрiя" вщбувалася в три етапи: перший - з часу заснування парку в 1788 р. i до 1917 р., другий - з 1946 р. шсля шдпорядкування установи Академи наук Укра!ни i тре-тш - з 2000 р. i дотепер. Наведено вщомосп щодо сучасного таксономiчного складу ш-тродуковано! дендрофлори, яка нараховуе 1218 таксономiчних одиниць, за географiч-ним походженням переважають представники Схщно-Азшсько! флористично! област -226 (42,4 %) видiв, серед життевих форм переважають кущi - 577 (53,1 %).
Ключовг слова: дендропарк "Олександрiя", дендрофлора, етапи штродукци рослин, таксономiчний склад, науковi колекци.
Постановка проблеми. Пюнерами штродукци деревних рослин в Украшу поряд з монастирськими садами та княжими садибами, були перш1 помюш парки, побудоваш у ХУ1-ХУП ст. у Пщпрцях, Жовкв1, Печер1, Кристонопол1, Вишшвщ та шших мютах [2, 3].
Проте найбшьшого розмаху буд1вництво парюв набуло у ХУ111 - першш половин Х1Х ст. Тод1 на Волиш, Подшл1, Галичиш, у центральнш частиш Ук-ра!ни та на Л1вобережж1 не було жодного маетку, який не мав би упорядковано-го парку чи саду з р1зномаштними декоративними рослинами. Парк "Олексан-др1я", заснований у 1788 р., став одним з найвщомших осередюв штродукци деревних рослин в Укра!ш.
