CC BY
27
УДК 630*5:712.253(091)477.46) Acnip. О.В. Гербут - Уманський державный
аграрный умверситет
1НВЕНТАРИЗАЦ1Я ТА 1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ САДОВО-ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ М1СТА УМАН1
Наведено вiдомостi з icTopiï створення старовинних napKiB мюта YMaHÏ. Подано данi з швентаризацп паркiв, CKBepiB та вуличних насаджень та описано стан зеле-них насаджень.
Ключовi слова, швентаризащя, старовинш парки, сквери, вуличш насадження.
Post-graduate O.V. Gerbut - Uman state agrarian university
Taking of inventory and historical aspects of forming of garden and park
planting of city of Uman
Information is resulted from history of creation of age-old parks of city of Uman. The given is given for taking of inventory of parks, public gardens and street planting, and the state of the green planting is described.
Keywords. taking of inventory, age-old parks, public gardens, strect planting.
Як форма синтезу природи садово-паркове мистецтво пов'язане з юто-ричними стилями i розвиваеться у взаемоди з фшософ1ею, лгтературою, жи-вописом, архитектурою i водночас вщображае рiзне ставлення людини до природи, властиве кожнш добь Новий тип садово-паркового мистецтва вини-кав у певний час i в певному мющ лише тод^ коли для цього створювалися вщповщт суспiльно-економiчнi та культурно-юторичш умови. З цього пог-ляду стильовий образ парку можна сприймати лише як частину культури пев-ного суспшьства на певному еташ.
1з зростанням i розвитком мют власники замюьких i мюьких садиб та ïxm спадкоемщ здавали землю в оренду або продавали, iнодi частинами, шд мiську забудову. Поруч iз приватними платними садами колишшх маеткiв з'являються загально доступш сади i парки. Виникае новий сощальний прос-тiр, який е мюцем для прогулянок: бульвари, сквери, мюью сади.
Парки стають одним iз мiсць вiдпочинку та спшкування городян, разом з ярмарками та виставками створюють святкове мюьке середовище. Часто завдяки садам та паркам людина сприймала природу глибоко й емоцшно. Але з часом садово-парковi насадження зазнавали значних трансформацш, спричинених i ïx природним еством, що весь час розвивалося i перероджува-лося, i змшою стилiв та смакiв жителiв мюта [5].
На сьогоднi мюто - це складний рукотворний комплекс, до якого входить природа, як природна, так i штучна (парки, сквери, газони, сади та ш.). Штучне природне середовище залежить вщ людини, а природне середовище в мют нерозривно пов'язане з його плануванням, арх^ектурою, комунiкацiями.
Концепщею озеленення мiста Yманi передбачено значний розвиток ландшафтноï' та рекреацiйноï' територи мiста шляхом органiзацiï' безпосе-редньоï' системи озеленених територiй та шших вiдкритиx просторiв, якi у поеднанш iз замiськими лiсами формують комплексну зелену зону мюта [4].
Оргашзащя повноцiнноï системи озеленених територш займае значне мiсце серед заxодiв, спрямованих на вирiшення проблем охорони та покра-щання навколишнього середовища мiста, оскiльки зеленi насадження володь
3. Рослини у ландшафтнш apxiTeKTypi
277
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ють великим комплексом оздоровчих i захисних властивостей. Наявш озеле-ненi територп мюта представленi озелененими територiями загального та об-меженого користування, спецiального призначення та люами ДЛФ (держав-ний люовий фонд). Озелененi територп загального користування представле-нi Ювiлейним парком, що знаходиться в стадп б^^вництва, та низкою скве-рiв. 1х загальна площа становить 22,6 га або 2,3 м на одного мешканця [2].
Мета роботи - дослщити юторичш аспекти створення парюв, скверiв, здiйснити iнвентаризацiю паркових i вуличних фiтоценозiв.
Об'ект досл1дження - парки, сквери, вуличш насадження та видовий склад деревинних порщ з метою ощнки 1х кiлькiсного та яюсного складу.
Матерiали та методы до^дження - швентаризацш здiйснювали зпдно з 'Чнструкщею з техшчно1 швентаризацп зелених насаджень у мiстах та селищах мюького типу Украши" [3] та використано архiвнi данi.
Обговорення результа^в дослiдження. У наш час з метою забезпе-чення сприятливо! еколопчно1 обстановки, запобiгання та стабшзацп нега-тивних природних процесiв i явищ в Укра1ш, як i в багатьох крашах свiту, бе-руть пiд особливу охорону природш територп та об'екти, якi мають велику екологiчну цiннiсть як ушкальш та типовi природнi комплекси.
Територiя мiста Уманi розташована в швденно-захщний частинi Чер-касько1 областi, в межах Бусько-Синюзького фiзико-географiчного району швденно1 степово1 Придншровсько1 височини. Територiя Умаш становить 4787 га, з них 941,4 га озеленено: територп, що становить 20 %. Згiдно з Кон-цепщею озеленення мiста заплановано збшьшити площу зелених насаджень ще на 653,6 га (табл. 1).
Табл. 1. Зведена таблиця озеленення територш
№ з\п Територп 1снуюч1 Що нам1ча-ються Всього
1 Загального користування 22,6 180,3 202,9
2 Обмеженого користування, зокрема: 309,5 77,1 386,6
- дендропарк "Софпвка" 156,0 - 156,0
- розвиток дендропарку вздовж р. Кам'янка - 10,6 10,6
- колективт сади 153,5 66,5 239,0
3 .Шсопарк - 51,3 51,3
4 Спещал1зованого призначення, зокрема: 122,3 344,9 467,2
- водоохоронт та мелюративт 51,1 237,0 288,1
- саттарно-захист 14,2 107,9 122,1
- розсадники 57,0 - 57,0
5 Л1с ДЛФ 487,0 - 487,0
Разом 941,4 653,6 1595,0
З юторп мюта вщомо, що Центральним сквером мiста Умаш назива-ють зелений масив на перетиш вулиць Коломенсько1 i Рафаша Чорного та Жовтнево1 революцп. 1сторичш документи розповiдають таке: "Колись у XIII та - на початку XIX ст. на мющ мюького скверу був католицький цвинтар, шзшше - пустир; у 90-х роках XIX ст. стара мюька управа насадила тут дере-
278
Збiрник науково-техшчних праць
ва. I цей сквеp став мiсцем гулянок i pозваг. Вхiд до сквеpy 6ув платний i в л^ш днi тут щовечоpа можна було спостеpiгати хаpактеpнy каpтинy: у ^ик-pашених китайськими лiхтаpиками алеях pозважалась мiська бypжyазiя. Цей пpиватний сад шд назвою мШато-де-Флеpм належав вщставному pотмiстpy Ржевуському ". У 1920-1922 pp. сквеp був мiсцем масових збоpiв та мiтингiв. Тут пpоголошyвали i^rop^rn пpомови вiдомi паpтiйнi та вiйськовi лiдеpи, та-кi як M.I. Kалiнiн та С.М. Будьонний. Згодом сквеp стали називати Сад iм. Kалiнiна або Сад Будьонного.
По вулищ Радянськiй, в напpямкy цешрального базаpy, pозташований сквеp Геpоïв. Пеpшi деpева на цьому мiсцi було насаджено ще в сеpединi XIX ст. Називався цей сад Мит^'вським, вщ назви вyлицi. За pадянських часiв сквеp був вiдомий як сад iм. Kотовського. Як геpой гpомадянськоï вiйни уп-pодовж 1922-1925 pp. жив в Умаш. У 1926 p. у сквеpi встановили пам'ят-ник r.I. Kотовськомy на^оти швейноï фабpики. В цьому будинку pозмiщy-вався штаб дpyгоï кавалеpiйськоï дивiзiï вiдомого полководця. G в сквеpi ще пам'ятники. Так, бшя педагогiчного yнiвеpситетy стоïть скpомний мемоpiал пеpшим оpганiзатоpам pадянськоï влади в мют I.Ю. Уpбайлiсy та O.A. Пюн-тковському, котpих було вбито в Ычш 1918 p. шд час засiдання Мiськоï Ду-ми. Встановили його в 1932 p. А в 1968 p. уманчани вшанували пам'ять во-ïнiв-геpоïв, як загинули, захищаючи piдне мiсто вщ нiмецько-фашистських загаpбникiв, встановленням Oбелiска слави.
Мiж гiмназieю та кiнотеатpом Чеpняхiвського, що по вyлицi Жовтне-воï pеволюцiï, у 1932 p. учш та вчителi школи насадили деpева, якi згодом pозpослися у сквеp. До цього тут був пуст^ - колишнiй майдан пеpед вшсь-ковим собоpом. З 1982 p. сквеp отpимye назву Молодiжного чеpез те, що тут побудували танцмайданчик, де у вихщш та святковi днi вiдбyвалися танцю-вальнi гулянки. У^одовж 1982-1991 pp. у цьому затишному куточку в ^rnpi мюта оpганiзовyвали щоpiчнi виставки квiтiв. У 1992 p. в сквеpi встановили пам'ятних воïнам-iнтеpнацiоналiстам, якi загинули в Афгашсташ, виконуючи iнтеpнацiональний обов'язок.
На пеpетинi вулиць Садовоï та Гоголя pозташований сквеp iм. двiчi геpоя Радянського Союзу, генеpала аpмiï !Д. Чеpняхiвського. Пам'ятник йому було встановлено у 1948 p. Як давно pостyть деpева на цьому мющ не-вiдомо, але бiля пам'ятника височie 500-piчний дуб.
Hеподалiк пеpетинy вулиць Жовтневоï pеволюцiï та Леншсь^' Iскpи пpостягнyвся майже до мюького ставу мOсташiвкам, сквеp iменi 300^ччя возз'еднання Укpаïни з Росieю, закладений у 1954 p. Сьогоднi вш бiльше вь домий мешканцям мюта як сквеp iменi Шевченка. Пам'ятник вщомому у^а-ïнськомy поету було встановлено в 1981 p. Площа сквеpy становить ^иблиз-но 3,3 га. За початковим планом тут мав бути фонтан, але, як завжди, не вис-тачило кош^в. Шсля pеконстpyкцiï сквеpy в 1986 p. тут з'явилися новi деpе-ва, газони та лавки для вщпочинку.
До 50-piччя Жовтневоï pеволюцiï по вyлицi Km^^^ у 1967 p. pозби-ли величезний rnp^ Назвали його - Жовтневий. Згодом з'явилась нова наз-ва - Ювшейний. Площа сквеpy пpиблизно 10 га. Деpева для посадки ^иво-зили з piзних мiст: ^ломни, Тбiлiсi, Gpевана, Ленiнгpада, Смiли, ^нева, то-
3. Pоcлммм у ландшафтнш архiтектурi
279
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHiHHHÖ ymBepcHTeT yKpaiHH
My gopenHo ^h 3eneHHH MacHB oTpHMaB rn,e ogHy Ha3By - ,3py^6a. Y 1992 p. MictKa Bnaga nnaHyBana noöygyBaTH Ha TepHTopii CKBepy ahtahhö napK po3Bar. A b 2004 p. fioro TaKH noöygyBanH.
Tafia. 2. TaKCOHOMWHUü ccaad iiaunoiuupeiiiiuux ieieiux iiacadjiceiib m. yMaHi
PogHHa Pig Bug Haeag^eHHa
1 2 3 4 5 6
Pinaceae Link. Picea Dietr. Picea abies (L.) Karst. A + + + + + +
Pinus L. Pinus sylvestris (L.) A - + - - - -
Pinus nigra Arn. I - + - - - -
Cupressaceae Neger. Thuja L. Thuja occidentalis L. I - + + - - +
Rosaceae Jass. Sorbus L. Sorbus aucuparia L. A
Tiliaceae Juss Tilia L. Tilia cotrdata Mill. A + + + + + +
Tilia platyphyllos Scop. A + + + + + +
Aceraceae Lindl. Acer L. Acer platanoides L. A + + + + + +
Acer pseudoplatanus L. A + - + + - +
Acer campestre L. A +
Acer tataricum L. A + + + + + +
Acer negundo L. I - + - - + +
Hippocastana-ceae Torr. Et Grey Aesculus L. Aesculus Hippocastanum L. I - + - - + +
Betula-ceae S.F. Gray Carpinus L. Corylus L. Betula L. Carpinus betulus L. A - - + - - +
Corylus columa L. A +
Betula pendula Roth. A + - - - + +
Fagaceae A.B. R. Quercus L. Quercus robur L. A - + - - - +
Juglandaceae A. Rich. Ex Kunth Juglans L. Juglans regia L. I +
Oleaceae Lindl. Fraxinus L. Fraxinus excelsior L. A + + + + + +
Fraxinus lanceolata Borkh. I + + + + + +
Bignoniaceae Pers. Catalpa Scop. Catalpa speciosa Warder ex Engelm I +
Ulmaceae Mirb. Ulmus L. Ulmus glabra Huds. A + + - - - +
Ulmus laevis Pall. A + + - - - +
Salicaceae Lindl. Salix L. Salix caprea L. A + - - - - +
Salix_fragilis L. A + - - - - +
Salix acutifolia Willd A +
Populus L. Populus alba L. A + + + + + +
Populus canescens (Ait.) Smith. I + + + + + +
Populus nigra L. A + - - + + +
Populus italica Moench. I - - + + + +
npuMimKa: A - aöopHreHrn bhah, I - iHTpogyKoBarn BHAH; 1 - napK roBmefiHHfi -nno^ero 10 ra; 2 - CKBep iM. HepHaxiBCbKoro - nno^ero 1,4 ra; 3 - CKBep iM. KaniHiHa -nno^ero 1,4 ra; 4 - CKBep Monogi^HHfi - nno^ero - 1,2; 5 - CKBep Tepoi'B BenHKoi BiT-HH3HaHoi BifiHH - nno^ero 2,0 ra; 6 - Byn^i 3 BenHKHM TpaHcnopTHHM HaBaHTa^eHHHM.
280
36ipHHK HayKOBO-TexHiHHHx iipani»
У 1966 р. бшя кооперативного коледжу, що по вулицi Садовiй, розби-ли сквер, посадили багато кущдв троянд, але на жаль, до нашого часу не дожив жоден. Сквер Пюнерський розташований на передмют Лиса Гора, нап-роти школи № 12. Учнi посадили тут дерева, а в 1974 р., до дня визволення м1ста вщ шмецьких вiйськ, тут встановили пам'ятний знак -Гармату.
На мiсцi сучасно! будiвлi "1нжпроекту", що знаходиться позаду костелу, за радянських чаЫв був гарний, великий сквер. Вш займав площу близько га, i ще здалеку можна було бачити рельефш, чiткi обриси окремих груп дерев, як утворювали разом з шдсадками чагарнику привабливий декоратив-ний ансамбль. Майорiли тут яскравi квiти, росли рiзноманiтнi породи дерев: туя, дуб, ялина, берест, волоськ горiхи, клени, липи, сосни. Тут були два кь нотеатри ("Комсомолець" та Лiтнiй), тир, танцмайданчик, торговельш кiоски, карусель.
Як видно з табл. 2, що бшьшють насаджень скверiв та паркiв утворенi аборигенними видами, яю зростають як у виглядi солiтерiв, так i чистих i змь шаних груп, рядових посадок, насаджень уздовж вулиць.
1нвентаризащю мюьких зелених насаджень здiйснювали з метою ощн-ки !хнього кшьюсного та якiсного складу. Матерiали швентаризаци представлено в табл.3.
Табл. 3. Таксащя зелених насаджень листа
У середньому Класи
Назва Тип посадки Стан вш, рокiв висота, м дiаметр, см саштар-ного стану Наявшсть
об'екта об'екта до 25 25-60 понад 60 5 о д 5-20 понад 20 5 Э 'и 5-30 понад 30 1 2 3 4 пошкоджень
Парк Ювь лейний масив, тддь сок дь ючий + + + + Сухi гшки, стволова губка
Сквер 1м. Чернях1всь-кого пооди-ною, рядов^ груповi дь ючий + + + + Поламаш гшки, наявшсть омели, меха-шчш ушко-дження
Сквер 1м. Кадшша рядовi, пооди-нокi дь ючий + + + + Наявнiсть дупел, механiчнi ушкодження
Сквер Мо-додiжний пооди-нокi, групо-в^ ря- ДOвi дь ючий + + + + Наявнiсть омели, сухi гшки, зламаш мододi дерева
Сквер Геро-!в Велико! В^чизняно! вiйни рядовi, пооди-ною дь ючий + + + + Механiчнi пошкодження, наявшсть дупел
Вудичнi на-садження рядовi, пооди-нокi дь ючий + + + + Ослабл^ наявшсть дупед, механiчнi ушкодження
Нацшнальний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт УкраТни
Як бaчимо з дaниx тaбл., що вж декоpaтивниx нaсaджень мiстa Умaнi сягае вiд 25 до 60 pокiв, xочa й тpaпляються стapшi види, особливо у вуличнж нaсaдженняx. Bисотa деpев змiнюeться вiд 5 до пошд 20 м, a дiaметp стовбуpa - вiд 10 до 30 см. Кгаси сaнiтapного CTa^ пapку тa сквеpiв e дpугоï кaтегоpiï з дещо сповiльненим pостом, з поодинокими суxими сучкaми в ^ош. Tpa^ ляеться пошкодження коpи до двоx метpiв уздовж стовбуpa тa до 25 % по його пеpифеpiï aле без гниль А вуличш нaсaдження вiдносили до тpетього клaсу, оскiльки вони бшьш пошкодженi, ослaблi, з дуплaми i стовбуpними гнилями, неглибокими тpiщинaми, зшчною кiлькiстю суxиx сучкiв. Пошкодження коpи до 2,5 метpiв уздовж стовбуpa i до 50 % пеpифеpiï, тa зapaженi омелою.
Тaкож нгявт фpуктовi деpевa, якi в поpу цвiтiння додaють бiльшоï ес-тетично1' цiнностi. Але пеpедбaчено збiльшення нaсaджень зaгaльного rap^-тувaння нa 180,3 га шляxом:
• тpaнсфоpмaцiï зaxисниx нaсaджень na сxилax i в пpибеpежниx зaxисниx смугax;
• озеленення теpитоpiй, що були зapезеpвовaнi тд чaс будiвництвa новиx жит-
ловж мaсивiв тд зелене буд1вництво;
• облaштувaння теpитоpiй, що зв1льняються тсля виносу об^кив 1ншого фун-
кцiонaльного пpизнaчення.
Пеpедбaчено знaчно збiльшити озеленеш теpитоpiï спецiaльного ^из-нaчення - мелiоpaтивниx, водооxоpонниx, сaнiтapно-зaxисниx. Чaстинa теpи-тоpiï водооxоpонного пpизнaчення, що буде знaxодитись в межax сельбищно1' зони, opa^rm^ буде мaти подвiйне функцiонaльне пpизнaчення i чaстково викоpистовувaтись як озеленеш теpитоpiï зaгaльного коpистувaння. Тому ïx блaгоустpiй повинен бути зшчно вищого piвня, нiж блaгоустpiй водооxоpон-ниx теpитоpiй.
Для зaмiського коpоткочaсного вiдпочинку нaселення мiстa i сш пе-pедбaчено викоpистaння лiсовиx мaсивiв, pозтaшовaниx поблизу мiстa i, та-сaмпеpед, уpочищa "Бiлогpудiвський лю", що знaxодиться в нaявнiй межi мiстa Умaнi. Зaгaлом, зa дaними Bсесвiтньоï оpгaнiзaцiï оxоpони здоpов,я, для здоpового функцiонувaння оpгaнiзму людини необxiдно 50 м нaсaджень зa-гaльного коpистувaння тa 300 м лiсiв m одного мешкaнця.
Bнaслiдок pозвитку системи озелененж теpитоpiй зaгaльнa площa ïx збшьшиться нa 47,8 % i буде стaновити 148,7 м m одну людину. Площa озе-ленениx теpитоpiй зaгaльного коpистувaння збiльшиться в 10,7 paзiв i буде стaновити 17,6 м нa одну людину.
BHCHOBKH
1. Отже, здiйснивши iнвентapизaцiю, ми дiйшли висновку, що сaдово-пapковi нaсaдження xapaктеpизуються спpощеною видовою стpуктуpою (31 вид), з ниx 21 вид e aбоpигенним видaм.
2. Пошкодження деpевноï pослинностi пpедстaвленa дpугим тa тpетiм клaсом сaнiтapного стaну, тому вчaснi зaxоди зi зaxисту тa вiдновлювaння де-pев допоможуть покpaщити ситуaцiю.
3. Тaким чином, ситуaцiя з сaдово-пapковими нaсaдженнями м. Умaнi не e безшдшною, aле iснуe низкa пpоблем, в^шення якиx дaсть змогу пок-parn,rn^ функцiонувaння нaсaджень.
282
Зб1рник' нayкoвo-тeхнiчних праць
Л1тература
1. Загальномкька програма благоустрою м. Умань на 2007-2010 роки. - Умань : Уманське вид.-жотгр. пщпр, 2007. - 140 с.
2. 1нструкщя з техшчно'1 швентаризацп зелених насаджень у мютах та селищах мюько-го типу Украiни. - К. : Держжитлокомунгосп, 2001. - 26 с.
3. Концепц1я озеленення мюта Уманi. - Умань : Комп'ютерний набiр, 2001. - 10 с.
4. Род1чкш I. Старовиннi мастки Украiни / Родiчкiн I., Родiчкiна О. - К. : Мистецтво, 2005. - 381 с.
УДК 635.1/.8 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; acnip. М.М. Лесь -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Б1ОЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ 1СТ1ВНИХ ГРИБ1В НА МАЛОЦ1НН1Й ДЕРЕВИН1 ТА В1ДХОДАХ ДЕРЕВООБРОБКИ
Розглянуто проблему вирощування 1'спвних грибiв у природних умовах. Виявле-но, що значнi деревш ресурси зосередженi у лiсовому та садово-парковому господар-ствах, приватних плодових i декоративних садах, а також ус рослиннi рештки у XXI ст. будуть використаш для вирощування i перероблення грибiв на лшарсью препарати та продукти харчування. Передбачено розроблення та впровадження нових технологий екстенсивного вирощування гливи звичайно'1' в люових i сiльських фермерських госпо-дарствах, садiвничих кооперативних, а також приватних садах i городах.
Ключовi слова: глива звичайна, 1'спвш гриби, екстенсивне вирощування, гри-би-деструктори.
Prof. V.P. Kucheryaviy; post-graduate M.M. Les' - NUFWT of Ukraine, L'viv
Bioecological features of extensive cultivation of edible mushrooms
on wood of not valuable breeds and wastes of timber industry
The problem of growing of edible mushrooms is considered in natural terms. It is discovered that considerable arboreal resources, which are concentrated in forest and garden and to the park economies, private fruit and decorative gardens, and also all vegetable tailings in XXI age will be used for growing and redoing of mushrooms on medicinal preparations and food stuffs. Development and introduction of new technologies of the extensive growing of гливи is foreseen ordinary in forest and rural farms, co-operative of gardener, and also private gardens and vegetable gardens.
Keywords: gliva ordinary, edible mushrooms, extensive cultivation, mushrooms-destructors.
Вступ. Сьогодш частка св1тового виробництва ют1вних гриб1в стано-вить близько 5 млн т. Продукщя грибництва впродовж двадцяти останшх ро-юв щор1чно збшьшуеться на 13-18 %. Найбшьше виробляе ют1вних гриб1в Китай - 2246 тис. т, США - близько 345 тис. т, Польща - 59 тис. т, Угорщина - 22 тис. т, РоЫя - 6 тис. т, Украша виробляе приблизно 2 тис. т. Практично все виробництво в Украш1 базуеться на дорогому штенсивному метод! вирощування у спещальних культивацшних примщеннях з вщповщним мшрокль матом та режимом освгглення.
Екстенсивний метод вирощування ют1вних гриб1в на деревиш мало-цшних порщ та вщходах деревооброблення е значно дешевшим i простим. Водночас, вш потребуе глибоких бюеколопчних знань, зокрема з бюлоги та
