CC BY
22
Warszawa : Osrodek ochrony zabytkowego krajobrazu; Narodowa Instytucja Kultury. - 2001. -№ 10/(16). - С. 237-240.
Собченко В.Ф. Анализ коллекций декоративных растений квартала № 1 Национального дендрологического парка "Софиевка" НАН Украины.
По результатам инвентаризации 2007-2012 гг. было определено, что коллекционный фонд квартала № 1 НДП "Софиевка" за период 1997-2012 гг. был обогащен автором на 29 видов и 25 форм и сортов декоративных растений, которые относятся к 13 родам и 9 семействам общим количеством 146 шт., в том числе: 56 % кустов и 44 % деревьев. Среди древесных пород вегетативно размноженными являются 84 % растений, в том числе: внутривидовая прививка (гомотрансплантация) - 58 %, междувидовая (гетеротрансплантация) - 20 %. Среди кустовых растений вегетативно размноженными являются 78 шт. растений, в том числе: укорененных черенков -82 %, корневых отсадков - 12 %.
Sobchenko V.F. The collection analyze of decorative plants in quarter № 1 of National dendrology park "Sofiyivka" NAS of Ukraine
The inventorying in quarter № 1 of NDP "Sofiyivka" is realized in 2007-2012. After that the author extended collection fund in 1997-2012 on 29 kinds and 25 forms and sorts of decorative plants which belong to 13 genus and 9 families by a general amount 146, including: 56 % bushes and 44 % trees. There are 84 % plants, including: internal specific grafting (homo-transplantation) - 58 %, interspecific (heterotransplantation) - 20 % among arboreal vegetative multiplied breeds. There are 78 plants, including: engrained slips - 82 %, root slips - 12 % among bush vegetative multiplied plants.
УДК582.475"313"(477.[4+74]) Acnip. O.A. СтасюК -
Уманський HyC
ВИКОРИСТАННЯ СОСНИ ВЕЙМУТОВО1 (PINUS STROBUS L.) В ОЗЕЛЕНЕНН1 НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В Л1СОСТЕПОВО1 I СТЕПОВО1 ЗОН УКРА1НИ
Дослщжено загальний стан сосни веймутово! (Pinus strobus L.), 11 picT у насаджен-нях мют Люостепово! i Степово! зон Укра!ни та в насадженнях дендролопчних парив "Олександрiя" (м. Бша Церква), i "Софивка" (м. Умань), встановлено перспективш ви-ди для створення ландшафтних i регулярних груп та стшюсть до стрес-фактс^в.
Knw4oei слова: рют, стан, сосна веймутова, пейзажна i регулярна групи, стрес-фактори.
Вступ. На сучасному етат розвитку суспшьства набувае особливо! ваги виршення завдань щодо збшьшення в Украш площ1 вшх категорш зеле-них насаджень (мюьких, примюьких, полезахисних, придорожшх, люових та ш.), збереження юнуючих насаджень, полшшення !х якост та життевосп, по-силення 1хньо! фгтомелюративно! щнносп. Критичне техногенне наванта-ження на навколишне природне середовище та надм1рний рекреацшний тиск на природш комплекси зумовлюють збщнення i винищення видового та по-пуляцшного складу флори регюну. Впровадження в зелеш насадження штро-дуценпв, як характеризуються швидким ростом i розвитком та високими де-
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
коративними якостями, стшю проти промислових викидiв, сприяе тдвищен-ню продуктивностi насаджень, збереженню природного потенцiалу фггоцено-зiв та розширенню бiорiзноманiття рослин.
Мета дослщження е встановлення загального стану сосни веймутово! (\Finus МгоЪт Ь.) та визначення 11 показникiв росту у вуличних i паркових на-садженнях Люостепово! та Степово! зон Укра!ни.
Об'екти та методика дослвдження. Дослiдження проводили у вуличних насадженнях мют Черкасько! (м. Умань i м. Смша), Вшницько! (м. Туль-чин, м. Гайсин, м. Немирiв, м. Вшниця), Херсонсько! (м. Херсон), Одесько! (м. Одеса), Микола!всько! областей (м. Микола!в) а також у дендролопчних парках "Олександрiя" (м. Бша Церква), та "Софпвка"(м. Умань).
Результати дослщжень. Ртш МгоЪт не мае широкого впровадження в озелененш у зв'язку з тим, що недостатньо повно висвiтленi науково обгрунтоваш данi з вивчення !! штродукцп в умовах Лiсостепу i Степу Укра-!ни. Тому виникае необхщшсть в дослщженш, що полягае в узагальненш досвiду штродукцп Р. МгоЪт в цьому репош, визначеннi бюлопчних особ-ливостей росту, розвитку й розмноження. Добiр деревних рослин на основi штродукцп, вивчення особливостей !х росту в складних природнокшматич-них умовах е одшею з важливих передумов для успiшного вирiшення завдань iз залiснення вiльних територiй та озеленення мют i селищ.
В ощнках стану i росту деревних порщ в умовах урбанiзованого сере-довища значна кiлькiсть дослiдникiв акцентуе увагу на промисловому заб-руднеш як на одному iз основних факторiв негативного впливу на життедь яльнiсть рослин. Ботанiчною iнвентаризацiею зелених насаджень у мютах пiвдня Укра!ни засвiдчено високу стiйкiсть Р. МгоЪт в таких складних умовах, сформованих сукупною дiею численних негативних чинниюв урбосере-довища i посилених гострим дефщитом вологи. У вуличних насадженнях мюта Херсона Р. МгоЪт у 35^чному вiцi досягае висоти 17,5 м i дiаметра 30,3 см (табл. 1).
Табл. 1. Р^т Ртш strobus Ь. в паркових та вуличних насадженнях
ЛкостеповоТ г СтеповоТзони УкраТни
Вид Вж Середш Число дерев на д1-лянщ, шт. Ввдстань м1ж деревами, м
д1аметр, см висота, м
вуличш насадження, м. Умань
Ртыз $1гоЪж Ь. 46 46,3 18,6 2 5-6
Рыегсыз гоЪиг Ь. 47 44,8±0'64 18,0 6
КоЫта pseudoacacia Ь. 46 44,6±0'59 17,8 4
вуличш насадження, м. Смша
Finus $1гоЪж Ь. 42 41,6±0'46 17,6 12 4
Риегсж гоЪиг Ь. 45 48,3±0'81 19,0 8
КоЫта pseudoacacia Ь. 42 40,8±0'52 17,2 3
вуличш насадження, м. Тульчин
Finus ,?1гоЪт Ь. 50 52,3 ' 19,4 14 6
гоЪш Ь. 50 57,2±0'82 18,5 6
RoЪinia pseudoacacia Ь. 52 50,7±0'66 18,2 10
дендр опарк "Олекcандрiя"
Pinus strobus L. 55 44,3 17,5 6 3-4
Quercus robur L. 55 46,5±0'M 18,7 10
Robinia pseudoacacia L. 55 40,6±°'J8 17,0 2
дендропарк "Софпвка"
Pinus strobus L. 46 52,1 ' 19,8 4 4-6
Quercus robur L. 45 48,3±0'68 20,5 8
Robinia pseudoacacia L. 46 50,8±0'81 19,2 2
сквер бшя вокзалу, м. Вшниця
Pinus strobus L. 50 44.3 14,6 28 5-6
Robinia pseudoacacia L. 50 43,6±°,/9 14,0 26
вуличш насадження, м. Вшниця
Pinus strobus L. 71 48,3 , 17,6 41 5-6
Fraxinus excelsior L. 71 45,8±0,04 17,0 16
Robinia pseudoacacia L. 69 47,0±°,59 16,5 34
Gleditsia triacanthos L. 71 46,6±0,40 18,0 28
територш зоопарку, м. Гайсин
Pinus strobus L. 35 31,6 17,6 21 4
Quercus robur L. 35 38,3±011 19,0 12
Robinia pseudoacacia L. 34 30,8±u,12 17,2 3
Gleditsia triacanthos L. 35 26,5±°,°4 18,7 10
вуличш насадження, м. Немирiв
Pinus strobus L. 82 46,6±0,'0 17,4 52 4
Fraxinus excelsior L. 82 48,3±0,81 18,0 18
Robinia pseudoacacia L. 84 40,8™," 17,2 33
вуличш насадження, м. Одеса
Pinus strobus L. 71 48,3 17,6 17 8
Fraxinus excelsior L. 71 43,2™," 16,2 18
Armeniaca vulgaris Mill. 71 35,7+0,16 14,2 15
сквер у фасаднш частиш територп Херсонського аграрного ушве рситету
Pinus strobus L. 35 30,3+0,25 17,5 16 4
Gleditsia triacanthos L. 30 26,5±0,24 18,7 14
Robinia pseudoacacia L. 52 38,6±0,38 17,0 13,5
вуличш насадження, м. Микола!в
Pinus strobus L. 82 62,6, 19,5 21 4
Gleditsia triacanthos L. 82 34,3±0,18 21,2 19
У перетку найпоширешших деревних порщ, якi використовують в зе-лених насадженнях урбашзованого i техногенного середовища та i за межами мют в умовах виражено! нестачi вологи в Степу Укра!ни, P. strobus належить провщне положення. У вуличних насадженнях м. Одеси P. strobus у 71^чно-му вiцi досягае висоти 17,6 м i дiаметра 48,3 см. Чудовi дерева виявлено в м. Миколаевi у 82-рiчному вiцi !х висота становила 19,5 м, дiаметр 62,6 см. У м. Херсош у вуличних посадках P. strobus у 35^чному вiцi досягла висоти 17,5 м i дiаметра 30,3 см.
Як видно з табл., P. strobus не поступаеться ростом R. pseudoacacia, F. excelsior, A. vulgaris, у вуличних насадженнях, але дещо поступаеться в рост з Q. robur у насадженнях дендропарюв "Софпвка" i "Олекcандрiя" та
G. triacanthos у насадженнях мют. P. strobus е цiнним видом, який можна ви-користовувати в насадженнях парюв, CKBepiB i у вуличних насадженнях. Сосна веймутова у ландшафтних парках та в озелененш населених пунклв можна використовувати як солиер, у виглядi пейзажних груп, для створення кон-трастних композицш з вiчнозеленими рослинами. Для того, щоб виростити гарне дерево-солiтер, необхщно висаджувати групу молодих дерев приблиз-но однакового розмiру, який у зршому вiцi буде займати крона одинокого дерева [1]. Рекомендуемо P. strobus використовувати в ландшафтних насадже-нях в таких групах [4] :
• пейзажний - з двох дерев P. strobus + клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.); з трьох дерев P. strobus + катальпа (Catalpa speciosa Ward.) + прко каштан зви-чайний (Aesculus hippocastanum L.); P. strobus + R. pseudoacacia + ясен зви-чайний (Fraxinus excelsior L.); P. strobus + ятвець вiргiнський (Juniperus virginiana L.) + сосна ельдарська (Pinus eldarica Medw.); P. strobus + клен срiблястий (Acer dasycarpum Ehrh.) + бук люовий (Fagus silvatica L.);
• регулярних - P. strobus + сосна прська (Pinus nugo Turra.) + аронiя червоноп-лода (Aronia melanocarpa Elliot.), а також P. strobus + тополя шрамщальна (Populuspyramidalis Roz.).
Для пейзажноï групи з участю P. strobus дiаметр та^ групи повинен становити 7-8 м. Шляхом поступового зрщжування групи вщбором гiрших екземплярiв з часом на мющ групи залишиться тiльки один або кшька екзем-плярiв (рис.).
Рис. Ландшафтна група з участю Pinus strobus L.
Вулищ е важливим елементом функцiональноï та просторовоï струк-тури населених мiсць. Невщ'емною частиною вуличних магiстралей у великих мютах уже з кшця XVIII ст., а особливо з другсй половини XIX ст., ста-
ють рядовi посадки дерев [2]. У Францп планування таких багаторядних посадок лягло в основу перших у свт бульварiв. Характерне озеленення ву-лиць у кожному конкретному випадку вiдповiдаe таким вимогам: транспор-тним, планувальним та клiматичним. Вони й зумовлюють добiр та компози-цшне розмiщення рослин.
Умови мiського середовища е особливо складними для росту дерев-них рослин. Це зумовлено особливостями температурного i радiацiйного ре-жимiв, забрудненням атмосферного пов^я, своерщнютю мiських rрунтiв та iн. Одним з найвагомших факторiв, що зумовлюе життевiсть рослин, е Грунт. Грунтовi умови в мiстах вирiзняються значною строкатiстю, поширенi змша-нi й насипш Грунти переважно з домшками будiвельного смiття, iз поруше-ними умовами живлення i водного режиму. Нестача живильних речовин чи ïх надлишок, ущшьнення Грунтiв, кислотнiсть, що не вщповщае потребам де-ревних рослин, справляють значний вплив на рют i загальний стан мюьких зелених насаджень.
На основi проведених спостережень встановлено, що P. strobus е од-шею з перспективних деревних порщ у мiських умовах. Незважаючи на тзне розпускання хвоï та раннш ïï опад в умовах дефщиту вологи, вона проявляе високу декоративнють у перiод цвiтiння, даючи приемний аромат. P. strobus декоративна i чудово виглядае взимку в безлистяному станi. У цей перiод крону прикрашають зеленуватi молодi пагони, а також чггко помiтнi плоди, яю рясно вкривають дерево бiльшу частину зими, завдяки чому крона здале-ку здаеться зеленуватою, нiжною, шби вкрита весняними листочками.
Iнтродукцiя нових рослин протягом останшх двох сторiч призвела до нагромадження на територп Лiсостепу i Степу Украïни вели^ кiлькостi вип-робуваних часом рослин. Багато з них досягли зршого вiку, добре розвива-ються i рясно плодоносять [4].
До таких рослин i належить P. strobus. Вона своею стшюстю, продуктивною та високими декоративними якостями, виявленими протягом ба-гатьох десятирiч, довела можливiсть ïï ширшоï культури як для озеленення, так i для сировинноï бази лiсогосподарськоï, фармакологiчноï та iнших галу-зей промисловосп. Збереження насаджень цих унiкальних дерев, яю перевь ренi екологiчними умовами Люостепу i Степу, е живою шюстращею стiйкос-тi та господарсь^ цiнностi генофонду P. strobus. Практичне значення цих насаджень у тому, що вони можуть слугувати маточниками для отримання насшня з метою подальшого розмноження P. strobus у культурь
Озеленення вулиць, бульварiв, парюв, скверiв на якiсно новому рiвнi потребуе великоï кiлькостi садивного матерiалу i, зокрема, дерев, кущiв, лiан, якi б вiдзначалися високими декоративними та лiсiвничими характеристиками. Багато рослин твдня досягли зрiлого в^, добре розвиваються та рясно плодоносять, серед них i P. strobus. Крiм цього, перевiренi в мюцевих еколо-гiчних умовах, плодоноснi особини е джерелом надшного посiвного матерь алу. Дослiджуючи фактори, здатнi викликати стресовi реакцiï рослини в ан-тропогенiзованих умовах, якi роздiленi на фiзичнi та хiмiчнi. Група фiзичних стресорiв, за даними С.В. Горленко [3], зазвичай, дiе на рослини комплексно, тому ïх реакцiï можуть проявлятися у досить несподiваних i дош не вивчених
формах на 6ioxiMi4HOMy i клiтинному рiвнях. До фiзичних вони вiднесли температуру повиря i Грунту, дефiцит вологи або перезволоження, освгтлешсть, опромiнення, мехашчш пошкодження, зокрема обрiзкy та стрижку.
Щорiчнi викиди шкiдливих речовин у повпряний басейн промислови-ми та сшьськогосподарськими пiдприeмствами рiзних форм власносп в районi мiст Черкаси, Смша та Умань становлять за рж понад 63 тис. тонн. Ок-рiм них, значним джерелом забруднення повиряного басейну е десятки тисяч одиниць державного та приватного автотранспорту. До реч^ якщо за свиови-ми стандартами нормативнi шкiдливi викиди в атмосферу на одного жителя на рж дорiвнюють 1 т, то в мютах Украïни цей показник сягае 15-20 тонн.
В умовах забрyдненоï атмосфери рослини сповшьнюють свiй рiст, а iнколи гинуть. Але коли вмшо добирати зелеш рослини, то вони можуть бути хорошим фшьтром промисловоï атмосфери. До таких порщ-штродуценпв потрiбно вiднести P. strobus. Висновки:
1. Встановлено, що Pinus strobus е одшею з перспективних деревних видiв у мюьких насадженнях, зокрема числi i на швдш Украши.
2. Pinus strobus, незважаючи на пiзне розпускання хво! та раннiй ïï опад в умовах дефщиту вологи, проявляе високу декоративнiсть в перiод цвтн-ня i плодоношення.
3. За показниками росту в умовах покращеного зволоження Pinus strobes поступаеться лише Gleditsia triacanthos i Quercu srobur та прирiвнюеться до Robinia pseudoacacia i Flaxinus excelsior.
Л1тература
1. Болотов Н.А. Сосну Веймутову - в массовую культуру / Н.А. Болотов, А.Б. Беляев, Б.К. Усачёв // Лесное хозяйство : журнал. - 1986. - N° 4. - С. 35-37.
2. Гиргидов Д.Я. Интродукция древесных пород на северо-западе СССР / Д.Я. Гирги-дов. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1955. - 45 с.
3. Горленко С.В. Устойчивость древесных интродуцентов к биотическим факторам / С.В. Горленко, А.И. Блинцов, Н.А. Панько. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1988. - 189 с.
4. Лапин П.И. Интродукция лесных пород / П.И. Лапин, К.К. Калуцкий, О.Н. Калуцкая. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 224 с.
Стасюк А.А. Использование сосны веймутовой (Pinus strobus L.) в озеленения населенных пунктов Лесостепной и Степной зон Украины
Исследованы общее состояние сосны веймутовой (Pinus strobus L.), ее рост в насаждениях городов Лесостепной, Степной зон Украины и в насаждениях дендрологических парков "Александрия" (г. Белая Церковь), "Софиивка" (г. Умань), установлены перспективные виды для создания пейзажных и регулярных групп и стойкость к стресс-факторам.
Ключевые слова: рост, сосна веймутова, пейзажная и регулярная группы, стресс-факторы.
Stasyuk O.A. Usage perspectives of Weymouth pine (Pinus strobus L.) for planting of greenery in the Forest-Steppe and Steppe zone of Ukraine
Systematic condition of Weymouth pine (Pinus strobus L.), its growth are examined in city plantations in the Forest-Steppe and Steppe zones of Ukraine and also in plantations of dendrological parks "Olexandria" (Bila Tserkva city) and "Sofiyivka" (Uman). Perspective species are defined for landscape and regular groups making, stress factors tolerance. Keywords: growth, state, Weymouth pine, landscape and regular groups, stress factors.
