CC BY
32
Лггература
1. Захарин А.А. Методы экспресс-тестирования некоторых физиологических свойств растений / А. А. Захарин // Физиология растений - наука третьего тысячелетия : матер. Междунар. конф., Москва, 4-9 октября 1999 года. - М. : Изд-во "Спринт", 1999. - Т. 1. - С. 362-363.
2. Китаев О.1. Визначення морозостшкост плодових порщ лабораторним методом прямого проморожування / О.1. Китаев, В.В. Грохольський, Д.В. Потанш, М.О. Бублик // Садшниптво : зб. наук. праць. - 2005. - Вип. 56. - С. 170-180.
3. Нестеров Я.С. Методика определения зимостойкости и морозостойкости плодовых и ягодных культур / Я.С. Нестеров. - Мичуринск, 1972. - 80 с.
4. Соловьёва М.А. Физиологические основы формирования морозоустойчивости плодовых растений и защита от зимних повреждений / М.А. Соловьёва // Сельскохозяйственная биология. - 1983. - № 7. - С. 108-113.
5. Туманов И.И. Физиология закаливания и морозостойкости растений / Туманов И.И. - М. : Изд-во "Наука". - 1979. - 352 с.
6. Туманов И.И. Изучение процесса льдообразования в растениях путем измерения тепловых выделений / И.И. Туманов, О.А. Красавцев, Т.И. Трунова // Физиология растений. -1969. - Т. 16, № 5. - С. 907-916.
7. Туманов И.И. Методы определения морозостойкости растений / Туманов И.И. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 88 с.
Кухарская М.А. Оценка морозоустойчивости представителей рода Catalpa Scop. лабораторным методом прямого промораживания побегов
Приведены результаты исследований по определению морозоустойчивости некоторых видов рода Catalpa Scop. с помощью лабораторного метода прямого промораживания побегов. В ходе осуществления исследований установлены определенные закономерности повреждения структур различных тканей побегов Catalpa speciosa Ward., C. hybrida Spaeth. и C. bignonioides Walt. В частности зафиксировано уменьшение индекса повреждения тканей побегов во всех исследуемых видов с каждым годом, что свидетельствует о положительной динамике адаптационных процессов и подтверждает перспективность их использования в регионе исследований.
Ключевые слова: катальпа, интродукция, морозостойкость, льдообразование, прямое промораживание.
Kukharska М.А. The Frost Resistance Estimation of the Catalpa Scop. Genus Members with Laboratory Method by Direct Shoots Freezing
The research results of the frost resistance determination of some species of the Catalpa Scop. genus with laboratory method by direct shoots freezing are given. In the course of investigations certain patterns of damage structures of various tissues of shoots of Catalpa speciosa Ward., C. hybrida Spaeth. and C. bignonioides Walt. were established. In particular, the decrease of shoots tissue damage index recorded in all studied species every year, that indicates a positive dynamic of adaptive processes and confirms the prospects of their use in the area of research.
Key words: Catalpa, introduction, frost resistance, ice formation, direct freezing.
УДК 712.253(477.46) Acnip. О.Ю. Марно-Куца - Уманський НУ cadiemufma
КОМПЛЕКСНЕ ОЦ1НЮВАННЯ ДЕРЕВНИХ ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ У М1СТ1 УМАНЬ
Проанал1зовано деревш парков1 насадження в Умаш. Здшснено класифшащю м1ських зелених насаджень за функцюнальними i територ1альними ознаками. Проведено ландшафтно-арх1тектурний аналiз оцшки паркових деревних насаджень юторично! частини мiста Умань. Встановлено естетичну оцшку деревних паркових насаджень на дослщжуваних об'ектах, шд час оцшювання !х естетичного стану 4 i 5 балами за вщпо-вщними критерiями оцшки було встановлено !х естетичш якосп, мехашчш пошко-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
дження та шш1 чинники. Розподшено деревш парков1 насадження за величиною росту, як зростають у парках, скверах та у внутршньоквартальному дворику в Умаш.
Ключовi слова: м1сто, парк, сквер, деревш насадження, естетична оценка, величина росту.
Вступ. Зеленi насадження ктотно впливають на планувальну структуру мкта i е одним з найважливших факторiв у створеннi найкращих еколопчних, мiкроклiматичних та санiтарно-гiгiенiчних умов життя населения у формуванн культурного ландшафту сучасного мiста.
З наявнiстю зелених насаджень i характером 1х розмщення тiсно пов'язанi функцiональне зонування мкьких територiй, система транспортних i шшохвдних магiстралей, трасування iнженерних комунiкацiй тощо. Зеленi насадження впливають на формування забудови заселених територiй мкта, на шд-вищення художньо1 виразносп архнтектурних ансамблш. З розвитком тишзацц та iндустрiалiзацií масового будавництва художньо-естетична роль зелених насаджень зростае ще бшьше [1].
Мета дослщжень - проаналiзувати структуру та ощнити естетичний стан деревних паркових насаджень в Умаш.
Об'ект дослщжень - деревш насадження, що зростають на територц паркiв, скверiв та внутршньоквартальних дворикiв в Уманi.
Методи дослщжень. Для ощнювання стану деревних рослин застосова-но унiфiковану шестибальну шкалу, запропоновану В.П. Шлапаком, Г.1. Музи-кою, В. А. Вiтенко та iншими [4]. Розподш деревних рослин за висотою, формою крони, швидкктю росту, довговiчнiстю проведено за А.1. Колесшковим [2].
Результати дослщження. Мiськi зелен насадження, за дани-ми Л. Б. Лунц [3], класифжують за функщональною i територiальною ознаками. За функщональною ознакою подшяють на три групи:
• загального користування (мiськi парки, парки культури i вiдпочинку, районт парки, парки житлових районiв i сквери при групах житлових будинюв, сквери, бульвари тощо.);
• обмеженого користування (на житлових територшх, на донках шкiл, дитячих установ, громадських будiвель, спортивних споруд, закладiв охорони здоров'я, промислових шдприемств тощо);
• спещального призначення (на вулицях, у саттарно-захисних та охоронних зонах, виставок, кладовищ, а також розсадниюв та iн.).
За територiальною ознакою зелеш насадження подшяють на дв групи: внутрiшньомiськi i замiськi. До внутршньомкьких вiдносять зеленi насадження, розташоваш в межах забудови, на сельбищних територiях.
До замiських ввдносять зеленi насадження, розташованi на територц по-замiськоí забудови, незалежно вщ того, чи знаходяться вони в межах або за межами юридичних кордошв мкько1 межi. До складу зазначених двох груп мо-жуть входити рiзнi за функщональним призначенням види зелених насаджень. При цьому необидно враховувати, що з розвитком мкт i мiських агломеращй, утворенi в груповi системи населених мiсць, дедалi вагомiшого значення набу-вають зеленi насадження - лкопарки, лiси, природнi парки та iншi види насаджень, що забезпечують оздоровлення та масовий вiдпочинок населення.
За нашими дослiджениями, деревнi насадження, яю зростають у парках ш. Черняховського, "Дитячий", скверах "Молодiжний" iм. Т.Г. Шевченко та
внутршньоквартальному дворику на перетиш вулиць Урицького та Горького, кнують протягом тривалого часу.
Провiвши ландшафтно-архiтектурний аналiз, встановлено, що за типом насаджень на дослщжуваних територ1ях переважають груповi посадки, у яких найбiльш представленi: i3 хвойних порiд - Thuja occidentals L., Picea abies Link., а з листяних порiд - Ulmus laevis Pall., Aesculus hippocastanum L., Quercus robur L., Acer platanoides L., Acer pseudoplaianus L., Tilia cordata Mill., Malus domestica Borkh. та ia
Пiд час вивчення таксономiчного складу дендрофлори виявлено, що на територц зростае 48 видiв деревних рослин, якi належать до 27 родш та 16 родин. Отже, аналiз дендрофлори iсторичноí частини мкта Умань показав, що в основному вона представлена такими родами, як Cupressaceae (0,2 %), Pinaceae (0,3 %), Hippocastanaceae (1,7 %), Aceraceae (17,1 %), Tiliaceae (17,6 %), Rosaceae (4,8 %) частка iнших родiв e незначною.
Географiчний аналiз деревних порiд паркiв скверiв та внутрiшньо- квартального дворика показав, що в них переважають представники европейського (Picea abies Link., Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L., Tilia cordata Mill.), швшчноамериканського (Quercus rubra L., Fraxinus pennsylvanica Marshall., Populus balsamifera L.), балкансько-малоазшського (Juglans regia L., Corylus colurna L.), схiдноазiатського (Morus alba L., Armeniaca vulgaris Lam., Ailanthus alyissima Mill.) та балканського або передньоазшського походження (Cerasus vulgaris Mill.).
Результати проведено1 середшо оцiнки естетичного стану деревних рослин на територiях парку "Дитячий" та "iм. Черняховського", скверiв "Моло-дiжний" та "1м. Т.Г. Шевченка", а також внутрiшньоквартального дворика на перетиш вулиць Урицького та Горького наведено в табл. 1.
За даними табл. 1, естетичний стан деревних рослин ощнено:
1 бал (Pinus pallasiana Lamb., Thuja occidentalis L., Thuja orientalis L., Juniperus virginiana L,. Piceapungens f. 'Glauca' Engelm., Picea abies Link.);
2 бали (Crataegus monogyna Jacq., Morus alba L., Fraxinus pennsylvanica Marsh., Fraxinus excelsior L., Sorbus torminalis (L.) Crantz., Sorbus aucuparia L., Sorbus aucuparia L. f. "Pendula", Catalpa bignonioides Walt., Ailanthus alyissima Mill., Corylus colurna L., Armeniaca mandshurica (Maxim.) Koehne., Armeniaca vulgaris Lam., Salix babylonica pendula L., Tilia americana L., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Huds., Tilia tomentosa Mo-ench.);
3 бали (Malus domestica Borkh., Salix alba L., Padus racemosa (Lam.) Gilib., Betula pendula Roth., Betula verrucosa Ehrh., Quercus robur L., Quercus rubra L., Acer negundo L., Acer sacharinum Marshall., Acer pseudoplaianus L., Prunus armeniaca L., Prunus cerasus L., Juglans regia L., Prunus avium L., Pyrus communis L.);
4 бали (Acer platanoides L., Gleditsia triacanthos f. "Intermis" L., Tilia cordata Mill., Tilia europaea L.);
5 балiв (Aesculus hippocastanum L., Populus balsamifera L., Populus nigra "Italica" L., Populus nigra L.);
6 балiв (Carpinus betulus L.).
Ha^OH&ibHiifi л^техтяний yнiверситет Укрaïни
Ta6j г. 1. Оцтка естетичного стану де ревних pi ослин в м. Умань
№ з/п Територк Умат Назва рослини Оцтка стану рос-лин, бали Прими-ка
Хвойнi породи
1 1 Pinus pallasiana Lamb. 1 -
2 1, 2, 3 Thuja occidentalis L. 1 -
2 Thuja orientalis L. 1 -
3 1 Juniperus virginiana L. 1 -
4 1, 4 Picea pungens f. 'Glauca' Engelm. 1 -
З 1, 3 Picea abies Link. 1 -
Листяш породи
б 1, 3 Betula pendula Roth. 3 пошкоджеш гики
7 З Betula verrucosa Ehrh. 3 пошкоджеш гики
8 1, 2, 4 Ulmus laevis Pall. 2 e зламаш гики
9 З Ulmus scabra Huds. 2 e зламаш гики
10 1, 2, 3, 4, З Aesculus hippocastanum L. З уфажеш мшуючою мшлю
11 1 Crataegus monogyna Jacq. 2 -
12 1, 4, З, Quercus robur L 3 -
13 З Quercus rubra L. 3 -
14 1, 2, 4, З Acer platanoides L. 4 пошкодженш омелою
1З 2, З Acer negundo L. 3 e зламаш гики
1б 2 Acer sacharinum Marshall. 3 -
17 1, 2, З Acerpseudoplaianus L. 3 -
18 1, 2, 3, З Tilia cordata Mill. 4 пошкоджена омелою
19 4,З Tilia europaea L. 4 пошкоджена омелою
20 З Tilia tomentosa Moench. 2 -
21 З Tilia americana L. 2 -
22 1, 2 Robinia pseudoacacia L. 1 -
23 1, 2, 3 Sophora japonica L. 1 -
24 1, Morus alba L. 2
2З 1, 3, З Malus domestica Borkh. 3 cyxi гики
2б 1, 2 Fraxinus pennsylvanica Marsh. 2 -
27 1, 2 Fraxinus excelsior L. 2 -
28 3 Prunus armeniaca L 3 cyxi гики
29 3, Prunus cerasus L. 3 cyxi гики
30 3, 4 Juglans regia L. 3 cyxi гики
31 2, 3 Pyrus communis L. 3 cyxi гики
32 3 Catalpa bignonioides Walt. 2 -
33 2 Ailanthus alyissima Mill. 2 -
34 2 Gleditsia triacanthos f. "Intermis" L. 4 пошкодження cтовбypа та плок
ЗЗ 2, 4 Sorbus aucuparia L. 2 пошкоджена омелою
Зб 4 Sorbus aucuparia L. f. "Pendula" 2 -
37 З Sorbus torminalis (L.) Crantz. 2 -
38 4 Corylus colurna L. 2 -
39 З Armeniaca mandshurica (Maxim.) Koehne. 2 -
40 3, 4, З Armeniaca vulgaris Lam. 2 -
41 З Salix babylonica pendula L. 2 -
42 З Salix alba L. 3 пошкоджена омелою
43 З Carpinuss betulus L. б меxанiчнi пошкоджеш стов6ур та гики
44 З Populuss balsamifera L. З асиметричшсть крони та cyxi гшки
4З З Populus nigra 'Italica' L. З cyxi гики
46 5 Populus nigra L. 5 пошкодження стовбура та крони
47 5 Padus racemosa (Lam.) Gilib. 3 мехашчш пошкоджеш гики
Примггка: 1 - Парк îm. Черняховсього; 2 - сквер "Молодiжний"; 3 - внутршньо-квартальний дворик по вулищ Урицького; 4 - сквер îm. Т.Г. Шевченка, 5 - парк "Дитя-чий".
Провiвши аналiз структури деревних паркових насаджень на перерахо-ваних вище об'ектах, було роздшено за величеною росту:
• дерева I величини (20 м i бшьше) - Pinus pallasiana Lamb., Thuja occidentals L., Juniperus virginiana L., Picea pungens f. "Glauca" Engelm., Picea abies Link., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Huds., Aesculus hippocastanum L., Quercus robur L., Quercus rubra L., Acer platanoides L., Acer sacharinum Marshall., Acer pseudoplaianus L., Tilia cordata Mill., Tilia europaea L., Tilia tomentosa Moench., Tilia americana L., Robinia pseudoacacia L., Sophora japonica L., Fraxinus pennsylvanica Marsh., Fraxinus excelsior L., Juglans regia L., Ailanthus alyissima Mill., Gleditsia triacanthos f. "Intermis" L., Corylus colurna L., Salix alba L., Carpinus betulus L., Populus balsamifera L., Populus nigra 'Italica' L., Populus nigra L.
• дерева II величини (10-20 м) - Betula pendula Roth., Betula verrucosa Ehrh., Acer negundo L., Morus alba L., Malus domestica Borkh., Prunus communis L., Catalpa bignonioides Walt. Sorbus aucuparia L., Sorbus torminalis (L.) Crantz., Salix babylonica pendula L.
• дерева III величини (5-10 м) - Thuja orientalis L., Crataegus monogyna Jacq., Prunus armeniaca L., Prunus cerasus L., Sorbus aucuparia L. f. 'Pendula', Armeniaca mandshurica (Maxim.) Koehne., Armeniaca vulgaris Lam., Padus racemosa (Lam.) Gilib.
Встановлено, що в паркових насадженнях переважають дерева першо1 величини, а менше дерев друго1 величини, яю доповнюють дерева третьо!' вели-чини.
Висновки:
1. Проаналiзовано структуру деревних насаджень на територiях парив îm. Черняховського та "Дитячий", скверiв "Молод1жний" та îm. Т.Г. Шевченка i внутршньоквартальнього дворика на перетиш вулиць Урицького та Горького в Умаш.
2. Встановлено ландшафтно-архпектурний аналiз та визначено стан кторич-но'1 частини мiста Умань.
3. Наведено естетичну оцшку деревних паркових насаджень на дослвджува-них об'ектах.
4. Розподшено деревнi парковi насадження за величиною росту, яы зростають у парках, скверах та у внутршньоквартальному дворику.
Лiтература
1. Горохов В.А. Городское зеленое строительство : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / В.А. Горохов. - М. : Стройиздат, 1991. - 416 с.
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.
3. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство : учебн. [для студ. ВУЗов] / Л.Б. Лунц. -Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Стройиздат, 1974. - 275 с.
4. Шлапак В.П. Методи оцшки естетичного стану вжових деревних насаджень юторично!' частини Нацюнального дендропарку "Софйвка" НАН Украши / В.П. Шлапак, Г.1. Музика,
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
В.А. Вггенко, Л.1. Марно, Н.О. Гончар // Науковий вiсник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украхни. - 2010. - Вип. 20.6. - С. 8-13.
Марно-Куца Э.М. Комплексная оценка древесных парковых насаждений в городе Умань
Проанализированы древесные парковые насаждения в Умани. Осуществлена классификация городских зеленых насаждений по функциональному и территориальному признаку. Проведен ландшафтно-архитектурный анализ оценки парковых древесных насаждений исторической части города Умань.
Установлена эстетическая оценка древесных парковых насаждений на исследуемых объектах, при оценке их эстетического состояния 4 и 5 баллами по соответствующим критериям оценки были установлены их эстетические качества, механические повреждения и другие факторы. Распределены древесные парковые насаждения по величине роста, которые растут в парках, скверах и во внутриквартальном дворике в Умани.
Ключевые слова: город, парк, сквер, древесные насаждения, эстетическая оценка, величина роста.
Marno-Kutsa O.M. Comprehensive Assessment of Parklands in Uman
Parkland plantations in the city of Uman are analysed. The classification of urban green spaces on the functional and territorial characteristics is made. A landscape-architectural analysis of parkland plantations evaluation in the historic part of city of Uman is conducted. The aesthetic evaluation of parklands on the studied object is made, in assessing their aesthetic of 4 and 5 points for appropriate evaluation criteria their aesthetic qualities, mechanical damage and other factors were established. Parkland plantations are distributed according to the largest growth, increasing in parks, squares and intra courtyard in Uman.
Key words: city, parks, gardens, tree plantation, aesthetic evaluation, value growth.
УДК 582.916.16:581.526.32 Acnip. В.М. Новосад1 -
Схдноевропейський НУ iM. ЛеС Укратки
ЖАРОСТ1ЙК1СТЬ I ВОДОУТРИМУВАЛЬНА ЗДАТШСТЬ LIGUSTRUM VULGARE L. ТА LIGUSTRUM OVALIFOLIUM "AUREUM"
Дослщжено стушнь жаростшкост i водоутримувально! здатност Ligustrum vulgare L. та Ligustrum ovalifolium "Aureum". Установлено, що бирючина звичайна е стшюшою до дн високих температур (за 60°С некротизуеться 80-90 % листово! пластинки), шж бирючина круглолиста (за 60°С асимшююча поверхня ушкоджуеться пов-шстю). Порiвняно з бирючиною звичайною бирючина круглолиста виявилася менш по-сухостшкою. Уже через 30 хв максимальне значення дослщжуваних листюв становило 15 % вологи i до юнця дослщу (90 хв) це значення зросло до 25 %. Водночас у бирючи-ни звичайно! через 30 хв максимальне значення дослщжуваних листюв становило 13,4 % вологи, а в юнщ дослщу - 23,4 %.
Ключовi слова: жаростшюсть, водоутримувальна здатшсть, водяна баня, листок, випаровування.
Вступ. Бирючина (Ligustrum) - рвд родини оливових (Oleaceae). Кушд або невелит дерева з нерозсiченими супротивними листками. Вiдомо близько 30 видш, поширених у Пiвденнiй Gвропi, Швденнш i Пiвденно-схiднiй Азп i Швшчнш Африцi.
Ligustrum vulgare L. (бирючина звичайна) росте у виглядi листопадних кушiв висотою 2...3 м. Листки продовгувато-яйцевидш, зверху темно-зеленi,
1 Наук. кергвник: проф. В.О. Кучерявий, д-р с.-г. наук
