CC BY
18
Нацюнальний лiсотехнiчний yHÍBepcHTeT Украши
УДК 581.52:634.942(477.60)
PICEA PUNGENS ENGELM. В УРБАН0ДЕНДР0ФЛ0Р1 ПРОМИСЛОВИХ MICT П1ВДЕНН0Г0 СХОДУ УКРА1НИ
О.П. Суслова1
Наведено результати обстеження Picea pungens Engelm. у насадженнях промисло-вих мiст пiвденного сходу Украши. Визначено репрезентативнiсть виду в мюьких насадженнях рiзних тишв (парках, скверах, на вулицях), вж рослин, 1х життездатнють. Представленiсть виду в насадженнях змшюеться вiд 3 % (парки, вуличш насадження) до 16 % (сквери). У паркових зонах i вуличних насадженнях трапляються дерева bíkom вiд 10 до 50 роюв, у скверах - до 40 рокiв. Встановлено, що у Picea pungens Í3 досягнен-ням 30-рiчного вiку з'являються ознаки старшня i зниження життездатность Зроблено висновок, що в насадженнях промислових мют старi дерева Picea pungens потребують замiни на молодi саджанщ у вiцi 40 рокiв (сквери) та 50 роюв (парки, вуличш наса-дження).
Ключов1 слова: урбанодендрофлора, життездатнють, вiкова категорiя, тип декора-тивних насаджень.
Вступ. За сучасних умов CTpiMKoro зростання техногенного навантажен-ня на урбоекосистеми, нагально постае питання оптимiзацii навколишнього се-редовища. Значна роль у виршент цiеi проблеми належить рослинам. Водно-час, техногеннi емiсii та несприятливi природно-клiматичнi умови степовоi зо-ни пiвденного сходу Украши негативно впливають на життевий стан рослин. Тому зелене будiвництво i люорозведення в iндустрiальному регiонi повиннi базуватись на використанш видiв деревних рослин, стшких до наявних природ-но-ктматичних умов та антропогенного навантаження.
1нтродукцшне випробування Picea pungens Engelm. на твденному сходi Украши було розпочато в 1926 р. у Великоанадольському степовому люницт [1]. Протягом 90-лггнього iнтродукцiйного експерименту дослiджуваний вид за-рекомендував себе в умовах помiрного континентального клiмату i промисло-вого забруднення як адаптований та високодекоративний. Picea pungens в умо-вах степово'1' зони цiлком зимо- та посухостшкий вид, а завдяки високiй декора-тивностi протягом всього року ввдповвдае вищому балу декоративноси [3, 4]. Незважаючи на значний доробок з питань штродукцшного випробування Picea pungens на твденному сходi Украши, дат щодо стану виду в мюьких насадженнях вщсутш. Тому актуальним е визначення життездатноси Picea pungens та ii стану за виростання в мюьких насадженнях промислових мiст.
Мета роботи — оцшити життездатнють Picea pungens рiзного вжу в насадження промислових мют твденного сходу Украши та визначити термши за-мiни ix на молодi саджанцi.
Об'екти та методики. Об'ект дослвджень - дерева Picea pungens у мюьких насадженнях рiзниx титв (парках, скверах, вуличних насадженнях) промислових мiст твденного сходу Украши (Авдивка, Донецьк, Харцизьк, Макив-ка, Зугрес та 1ловайськ). До вуличних насаджень ввднесено деревнi рослини, що зростають на вулицях вздовж автомобшьних дорiг та мiж тротуарами та будiв-
1 Зав. вщдшу дендрологи та квггникарства О.П. Суслова, канд. бюл. наук - Донецький ботатчний сад НАН Украши, м. Кривий Pir
лями [2]. 1нвентаризащю дерев проведено методом маршрутних обстежень. Визначено кшьюсть особин, !хне мюцезростання, вж, дiаметр стовбура, висоту. Для вимiрювання дiаметра стовбура (з точшстю до 0,5 см) використано мiрну вилку. Висоту стовбура визначено за допомогою маятникового висотомiра Макарова (ВМ) (з точшстю 0,5 м). Для цього вимiрювали рулеткою базис (вщстань ввд дерева до мюця спостереження): за висоти дерева 5-15 м вибирали десяти-метровий базис, а за висоти 15-25 м - двадцятиметровий. До показниюв висото-мiра додавали зрiст спостер^ача. За висоти дерева менше 5 м вимiрювання проводили мiрною рейкою. Вiк рослин встановлено зпдно з архiвними документами служби комунального господарства дослiджуваних мiст, а також вiзуально на основi 1х таксономiчних параметрiв, враховуючи умови зростання. Для оць нювання стану рослин встановлено 1х життeздатнiсть за шкалою Л.С. Савельево! [5]. Рослини з 6-8 балами життездатноси вiдносять до рослин у доброму сташ: 8 балiв - рослина здорова, ввдсутш сухi гiлки, здоровий стовбур, форма крони вiдповiдае цьому виду рослини; 7 балiв - з'являються дрiбнi сухi гiлки та знижуеться прирiст у висоту; 6 балiв - вщбуваеться всихання верхiвко-вого приросту на бiчних гiлках. Рослини з оцшкою 4-5 балiв мають задовшьний стан: 5 балiв - основний ^^ier вiдзначаеться на бiчних гшках, з'являеться су-ховерхiсть, всихають окремi бiчнi гiлки; 4 бали - виражена суховерхiсть, всиха-ють окремi скелетнi гiлки. З оцiнкою 1-3 бали дерева мають незадовшьний стан: 3 бали - масово всихають скелетш гшки, повнiстю змiнюеться форма крони, ввдзначаеться масова поросль на стовбурах; 2 бали - повне всихання крони, рiст пагошв тiльки на стовбурах; 1 бал - повне всихання уме! рослини, рiст по-рослi з коренево! шийки. Сухi дерева оцiнено 0 балами. Статистичне оброблен-ня отриманих результатав проведено за допомогою програми Excell, для вста-новлення достовiрностi вiдмiнностей у рiзних групах вибiрок даних використано коефiцiент Ст'юдента.
Результата дослiдження. За результатами обстежень Picea pungens трапляеться в мюьких насадженнях уих типiв. Найбiльшу кшьюсть дерев ялини колючо! виявлено у скверах - 16 % вщ уих виявлених деревних рослин; у парках та вуличних насадженнях - 3 %. У мюьких насадженнях ростуть дерева вь ком вщ 10 до 50 роив. Щд час розподшу дерев за вшовими категорiями з штер-валом 10 роив встановлено, що дерева вшом до 10 рокiв присутш в насадженнях всiх титв. Незважаючи на високу адаптивну здатшсть виду до природно-клiматичних умов та антропогенного навантаження на твденному сходi Укра-!ни, останнiм часом у вуличш насадження та сквери висаджували лише по 2 % Picea pungens (вщ усiх саджанщв), а в паркових зонах - 5 % (рис. 1). Найбшьша кшьюсть дерев у парках i скверах мае 21-30 роив (48 та 59 % ввдповвдно). У вуличних насадженнях переважають дерева вшом 31-40 роив (38 % ввд загально! кшькосл рослин), а частка рослин вшом 21-30 роив складають 25 %. Дерева вь ком 41-50 рокiв трапляються у парках i вуличних насадженнях, а у скверах ввд-сутнi. У паркових насадженнях дерева вшом 41-50 роив становлять 21 % ввд уих рослин дослiджуваного виду, у вуличних насадженнях - 6 %.
Для найбшьш ефективного виконання рослинами сво!х функцш, важли-вим е не лише !х наявнiсть у мюьких насадженнях, але i !хнш стан. Умови нав-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
колишнього середовища, сучасна напружена еколопчна ситуац1я загалом сприяють послабленню, передчасному стар1нню деревних рослин, ураженню ïx хворобами i шюдниками, а в1дтак втрачанню ними декоративност1 та життездатност1 задовго до досягнення гранично!' межi 1'хнього юнування. Тому було встановлено життездатнiсть дерев в умовах мюта залежно вщ ïx вiку та умов зростання. Найбшьш сприятливими для зростання виду виявились умови
' ;ть дерев з життездатнютю 6-8 балiв е
Bík дерев, роюв
Життездат- < 11- 21- 31- 41- < 11- 21- 31- 41- < 11- 21- 31- 41-
нють, бал 10 20 30 40 50 10 20 30 40 50 10 20 30 40 50
парки сквери вуличш насадження
0 - - - - - - 3,1 - - - - 3,1 - - -
1 - - - - - - 1,6 - - - - - - - -
2 2,3 3,2
3 - - 0,4 - - - 5,5 1,6 - - - - 4,4 1,7 1,1
4 - 3,4 0,7 - - - 1,6 - - - - - 12,3 5,8
5 - 9,8 7,3 - - - 0,8 9,2 - - - 20,6 16,7 5,2 2,1
6 - 73,5 40,1 19,4 - - 49,2 23,5 51,3 - 100 30,1 19,3 6,9 17,0
7 - 11,8 48,0 69,7 37,0 100 15,6 62,2 48,7 - - 13,7 25,4 38,7 39,4
8 100 1,5 2,8 10,9 63,0 - 20,3 0,4 - - - 31 21,0 41,6 40,4
<10 11-20 21-30 31-40 41-50 bíkobí категорп, роки Рис. 1. BiKoei категорп' Piceapungens Engelm. у мкьких насадженняхpi3Hux munie
Табл. 1. Представлешсть Picea pungens Engelm. pi3Hoï жummeздаmнoсmi та eiKy в мйських насадженнях (%)
Життездат-нють. бал
1120
2130
3140
4150
парки
Bík дерев, роюв
1120
2130
3140
4150
сквери
1120
2130
3140
4150
вуличн насадження
3,1
3,1
1,6
2,3
3,2
0,4
5,5
1,6
4,4
1,7
1,1
3,4
0,7
1,6
12,3
5,8
9,8
7,3
0,8
9,2
20,6
16,7
5,2
2,1
73,5
40,1
19,4
49,2
23,5
51,3
100
30,1
19,3
6,9
17,0
11,8
48,0
69,7
37,0
100
15,6
62,2
48,7
13,7
25,4
38,7
39,4
100
1,5
2,8
10,9
63,0
20,3
0,4
31
21,0
41,6
40,4
0
1
2
3
4
5
6
7
8
10 роюв мають найвищий бал життездатност (8), тодi як у скверах -7 балiв, а у вуличних насадженнях ус молодi дерева ощнено 6 балами. 87 % дерев у паркових зонах вком 11-20 роюв ощнено 6-8 балами життездатност^ у скверах - 86 %, а у вуличних насадженнях - лише 75 %. З вком життездатнють дерев зменшуеться. У паркових зонах серед дерев вком 11-20 роюв у 23 % рослин вщбуваеться зниження життездатност до 4-5 балiв i вони переходять iз категорп доброго стану до задовшьного. У скверах 2 % дерев вком 11-20 роюв мають задовшьний стан, 9 % - незадовшьний. У вуличних насадженнях, де рос-лини схильш до найбшьшого антропогенного впливу, 21 % дерев мають задовшьний стан, 2 % - незадовшьний. О^м цього, у вуличних насадженнях ще'1 вково'1 категорп виявлено 3 % сухих дерев. У насадженнях парюв i вулиць трапляються старi екземпляри (вком 41-50 роюв). Служби комунального гос-подарства, що доглядають за деревними рослинами, постшно з насаджень вида-ляють суxi дерева, залишаючи лише здоров^ У парках частка таких рослин ста-
новить 20 % вщ загально! кiлькостi обстежених рослин i Bei вони ощнеш 6-8 балами життeздатностi. У вуличних насадженнях збереглися лише 9 % дерев вщ загально! кшькосп та майже 97 % з них ощнено 6-8 балами, 2 % мають задо-вiльний стан та 1 % - незадовшьний (3 бали).
Важливим показником умов, в яких зростають дерева, e ix морфометрич-нi параметри (висота рослини та дiаметр стовбура). Визначено, що в насадженнях дослщжуваних промислових мiст висота дерев Picea pungens у вщ до 10 роюв змiнюeться вiд 1,2 м - у парках до 1,6 м - у скверах (рис. 2, А). Згодом дерева, що ростуть на вулицях вздовж дор^ починають вщставати у росл. З до-сягненням дерев вшу 11-20 роюв середня висота !х становить 5,1±0'74 м, тодi як
г о±0,61 п А±0,60 • • ггл
дерева у парках i скверах досягають висоти 6,8 ' м та 7,0 ' м вiдповiдно. Та-ку закономiрнiсть встановлено для дерев у^х вiковиx категорiй. Оцiнюючи дос-товiрнiсть вiдмiнностей висоти дерев мiж рiзними типами насаджень, з'ясовано, що рослини, яю зростають у парках i скверах у вiковiй категорй' 11-20 роюв, мають значення ймовiрностi 0,228, що за рiвня значимост (р=0,05) свiдчить про недостовiрнiсть вщмшност мiж цими групами (табл. 2). У групах парки-вулич-нi насадження та сквери-вуличш насадження (11-20 роюв) значення ймовiрнос-тi 0,037 та 0,030 вщповщно, що пiдтверджуe статистично достовiрну вщмш-нiсть мiж групами (р=0,05) (див. табл. 2). Достовiрну вiдмiннiсть мiж цими групами тдтверджено статистично для дерев шших вiковиx категорiй.
Рис. 2. Морфометричш показники стовбура Picea pungens Engelm. залежно eid в1ку в м1ських насадженняхр1зних munie
Табл. 2. ДостовЬршсть рiзнuцi морфометричних показнитв стовбура Picea pungens Engelm. у мйських насадженнях рiзнuх титв
Вшова категорiя, роки
Значення ймовiрностi випадково'1 появи ан^зованих вибiрок
парки-скве-ри
парки-вулицi
сквери-вулицi
дiаметр стовбура
парки-скве ри
парки-вулицi
сквери-вулищ
< 10
1.029
1.301
0.082
1.780
0.038
0.010
11-20
0.228
0.037
0.030
1.811
0.004
0.027
21-30
1.714
0.048
0.020
0.643
0.045
0.023
31-40
0.622
0.031
0.035
0.220
0.023
0.017
41-50
0.051
0.057
OKpiM цього. встановлено дiаметр стовбура дослщжуваних дерев вшом вщ 10 до 50 роюв у piзних типах насаджень. Дiаметp стовбура дерев вшом до 10 роюв у насадженнях piзних титв майже не вiдpiзняeться: 4.6±0'61 см - у вуличних насадженнях. 5.8±0'94 см - у парках та 5.7±0'17 см у скверах. Вщмшност
Нацюнальний лгсотехшчний ун1верситет УкраГни
дiаметра стовбура в трьох групах статистично не тдтверджено (див. рис. 2, Б; табл. 2). З вшом середне значення дiаметра стовбура дерев у вуличних наса-дженнях зменшуеться ввдносно рослин у парках i скверах, а ввдмшшсть у групах парки-вуличш насадження та сквери-вуличнi насадження е статистично достовiрною.
Висновки. Picea pungens ввдграе значну роль у насадженнях парив, скверiв i вулиць промислових мiст пiвденного сходу Украши завдяки високiй адаптивнiй здатностi та декоративности Репрезентативнiсть ii змiнюеться вщ 3 % - у вуличних та паркових насадженнях до 16 % - у скверах. У насадженнях паркових зон i вуличних насадженнях трапляються дерева вшом вщ 10 до 50 роив. Встановлено, що в умовах урбатзованого середовища у дослiджуваного виду скорочуеться тривалiсть життевого циклу та з досягненням 30-рiчного вiку у дерев з'являються ознаки старiння i зниження життездатностi. Найменш життездатними виявились дерева у скверах, 1х довговiчнiсть в умовах регiону не перевищуе 40 рокiв; дерева у парках та вуличних насадженнях втрачають деко-ративнiсть у вiцi 45-50 роив. Цей факт можна вважати обгрунтуванням для до-цiльностi замiни старих дерев Picea pungens на молодi саджанщ в разi досягнен-ня вiку 40 рокiв (у скверах) та 50 роив (у парках i вуличних насадженнях).
Лггература
1. Крайнев Д.К. Краткий исторический очерк Велико-Анадольского леса / Д.К. Крайнев // Велико-Анадольский лес : сб. науч. тр. - Харьков : Изд-во Харьков. ун-та, 1955. - С. 11-22.
2. Левон Ф.М. Концептуальш аспекти формування мюьких зелених насаджень у сучасних умовах / Ф.М. Левон, С.1. Кузнецов // 1нтродукщя рослин : зб. наук. праць. - К., 2006. - № 4. - С. 53-56.
3. Поляков А. К. Интродукция древесных растений в условиях техногенной среды / А.К. Поляков; под общ. ред. чл.-корр. НАН Украины А.З. Глухова. - Донецк : Изд-во "Но-улидж", 2009. - 268 с.
4. Поляков А.К. Хвойные на юго-востоке Украины / А.К. Поляков, Е.П. Суслова. - Донецк : Изд-во "Норд-Пресс", 2004. - 195 с.
5. Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кустарников в защитных лесных насаждениях / Л.С. Савельева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 168 с.
Надшшла до редакцп 24.03.2016 р.
Суслова О.П. Picea pungens Engelm. в урбанодендрофлоре промышленных городов юго-востока Украины
Приведены результаты обследования Picea pungens Engelm. в насаждениях промышленных городов юго-востока Украины. Определены репрезентативность вида в городских насаждениях различных типов (парках, скверах, на улицах), возраст растений, их жизнеспособность. Представленность вида в насаждениях колеблется от 3 % (парки, уличные насаждения) до 16 % (скверы). В парковых зонах и уличных насаждениях встречаются деревья в возрасте от 10 до 50 лет, в скверах - до 40 лет. Установлено, что у Picea pungens при достижении 30-летнего возраста появляются признаки старения и снижения жизнеспособности. Сделан вывод, что в насаждениях промышленных городов старые деревья Picea pungens требуют замены на молодые саженцы в возрасте 40 лет (скверы) и 50 лет (парки, уличные насаждения).
Ключевые слова: урбанодендрофлора, жизнеспособность, возрастная категория, тип декоративных насаждений.
Suslova Ye.P. Picea pungens Engelm in Urban Dendroflora of Industrial Towns in South-eastern Ukraine
Some achievements of the research with Picea pungens Engelm in planting of industrial towns at south-eastern Ukraine are presented. The species representativeness is determined for urban plantings of various kinds including parks, public gardens and streets, as well as the age of plants and their vital capacity. The species representation in plantations ranges from 3 per cent in parks and street plantations to 16 per cent in public gardens. In park zones and street plantations the age of trees is between 10 and 50 years old while in public gardens up to 40 years old. It is specified that with Picea pungens in the age of 30 years old there appear the signs of aging and reduction of vital capacity. The conclusion is made that in the plantings of industrial towns the old Picea pungens trees require substitution for young plants as soon as they reach the age of 40 years old (for public gardens) and 50 years old (for parks and street plantations).
Keywords: urban dendroflora, kind of plantings, vital capacity, age category.
УДК 630*17(075.8)
ДЕЯК11СТОРИЧН1АСПЕКТИ Л1С01НВЕНТАРИЗАЦН I ПРАВ ВЛАСН0СТ1 НА Л1СИ У ЗАХ1ДН0МУ I ЦЕНТРАЛЬНОМУ П0Л1СС1УКРА1НИ П.Г. Хомюк1, А.М. Редькович2, В. О. Максимов3
Проаналiзовано юторто становлення люошвентаризацшних та люовпорядних ро-6iT на територи Захщного i Центрального Полюся. Наведено нормативш акти, яю вь дображають поступове вдосконалення пiдходiв до швентаризацп лiсiв.
Наведено юторичш даш про оргашзащю люовпорядкування у люах, вдосконалення вимог до розрахунку обсяпв користування деревиною, встановлення вжу головного користування, подано перелж лiсовпорядних iнструкцiй.
Охарактеризовано шдходи до формування прав власностi на люи. Наведено нор-мативнi акти, яю регламентують право власностi на землю i лiс. Описано особливост оформлення лiсiв комунально! власностi, i'x сучасний стан.
Ключов1 слова: право власност на лiс, комунальна власнють, лiсоiнвентаризацiя, лiсовпорядкування, нормативний акт, люовпорядна iнструкцiя.
Незважаючи на iснування на територи Захщного i Центрального Полюся Укра'ши рiзних державних утворень, люи завжди були об'ектом власностi, в яких здшснювали лiсоiнвентаризацiйнi i господарсью заходи. Територiя По-лiського регюну завжди характеризувалася високими показниками люистоси (40-55 %) й тому мала тдвищену увагу з боку власниюв й покупцiв лiсу.
З iсторичних лiтописiв i найперших руських закошв можна довiдатися, що з давшх часiв найцiннiшими вважали тi люи, яю були важливими мисливсь-кими упддями князiв, використовували для заготiвлi меду i воску на територи монастирiв, захисту вiд кочiвникiв та ш. [14] Проте вже на той час виникали ок-ремi елементи лiсового законодавства, спрямованi на облш i впорядкування ви-користання люових ресурсiв. Так, у XVI ст. у люах з'явилися межовi знаки, яю роздiляли ix на мисливсью i бортницьк1 угiддя, при цьому чггких нормативiв щодо розмежування лтв мiж власниками не було.
1 доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ УкраТни, м. Львш;
2 нач. лкокомплексу А.М. Редькович - ДП "Цуманське лкове господарство", смт. Цумань;
3 здобувач В.О. Максимов - НЛТУ УкраТни, голова кооперативу СВСК "Селянський л1с", м. Костоп1ль
