CC BY
20
Vitenko VA., Kozachenko I. V. Taxonomic composition of woody plants that grow on the administrative territory of Uman national university of horticulture
The taxonomic composition of woody plants that grow on the administrative territory of Uman national university horticulture was defined. It is established that it is composed by Pinophyta division Pinopsida class and Magnoliophyta division Magnoliopsida class. The authors propose to issue venerable plants certificates for the area. The collection of woody plant and shrubs is recommended to supplement with new taxonomic groups. It is proposed to organize the labeling of woody plants and shrubs on the territory and the making of certificates for venerable specimens.
Keywords: woody, taxonomic composition, Pinophyta, Magnoliophyta.
УДК582.681.81(477.41) Доц. 1.Д. Василенко1, канд. с.-г. наук;
доц. Л.М. Фттова1, канд. с.-г. наук; проф. ЯД. Фучило2, д-р с.-г. наук
ПУХОВ1 ТА БЕЗПУХОВ1 ТОПОЛ1 НА ТЕРИТОРН М1СТА Б1ЛА ЦЕРКВА
Подано матерiали щодо кшькосп чоловiчих i жшочих тополь дев'яти видiв у м. Бша Церква. Наведено конкретш приклади щодо обрiзування крони у жiночих дерев з метою запоб^ання утворенню на них пуху. Встановлено, що цей захщ ефектив-ний за умови його повторного застосування через кожш 4-6 роюв.
Ключовг слова: тополi пухов^ безпухов^ крона, обрiзування.
Актуальшсть. Представники роду тополя (Роры1ш) - деревш дводомш швидкоросл1 породи [1-4]. У бшьшосл вид1в е чолов1ч1 та ж1ноч1 особини, а на-сшня з пухом, як вщомо, утворюеться лише на ж1ночих деревах. Теоретично у зршому в1ц1 стввщношення статей у них 1,00:1,00, проте на практищ таке ств-вщношення трапляеться рщко, особливо за вегетативного 1х розмноження [5-9].
У зеленш зош м. Бша Церква Ки1всько1 обласп, як по всш Укра1ш, так 1 в шших державах, досить актуальною залишаеться проблема пушшня дерев топол1 [16, 17]. У кшщ травня - на початку червня пух 1з насшням розносить-ся в1тром, засм1чуючи прилеглу територ1ю та створюючи дискомфорт для на-селення. З цих причин у значно1 кшькосп населення склалось негативне став-лення до цих дерев. На наш погляд, за умови рацюнального використання тополь з урахуванням 1х бюлопчних особливостей, проблему 1х пушшня можна устшно виршити. Розроблення заход1в, спрямованих на зниження штенсив-носп пушшня тополь 1 було метою наших дослщжень.
Методика досл1джень. Визначення стаи у дерев топол1 проводили у межах зелено1 зони мюта Бша Церква тд час цвтння по кв1тках та суцв1т-тях. У чолов1чих суцв1ттях кв1тки з тичинками мали рожево-жовтий кол1р, а у жшочих суцвггтях кв1тки з маточками - зелений. Для контролю стать дерев повторно уточнювали у перюд дозр1вання насшня.
Облжовували вш наявш види тополь, що зростають на територп мюта, включаючи насадження дендропарку " Олександр1я". Встановлювали тип умов мюцезростання, стать дерев, 1х вш (за р1чними кшьцями на зр1заних пеньках), висоту. Зб1р даних тривав з 2001 по 2012 рр.
1 Бшоцерювський НАУ, м. Бша Церква;
2 НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кт'в
Результати дослщжень. За результатами обстеження у míctí виявили тополi дев'яти видiв: Р. pyramidalis, P. nigra, P. tremula, P. Bolleana, P. alba, P. balsamifera, P. deltoides, P. laurifolia, P. Simonii var. pendula. Типи умов мю-цезростання - свiжий (D2), вологий (D3), сирий (D4) груд. Встановлено, що за-гальна кiлькiсть екземплярiв роду Populus у míctí становила 1219 дерев, з них чоловiчоl стап - 755 шт., а жшочо! - 464 шт. (табл. 1).
Табл. 1. Ктътстъ дерев топот на дйлянках з рЬними умовами м^цезростання у зеленш зот м. Бта Церква, 2012 р.
Вид тополi Тип умов м1с-цезростання Стать дерева Ствв1дношення стат1, Ч: Ж
чолов1ча жшоча разом
Р. pyramidalis в2 62 - 62 -
Вз 207 3 210 -
В4 213 3 216 -
Разом 482 6 488 -
P. nigra В2 21 59 80 0,36 1,00
Вз 54 176 230 0,31 1,00
В4 44 133 177 0,33 1,00
Разом 119 368 487 0,32 1,00
P. tremula В2 17 6 23 2,83 1,00
Вз 18 5 23 3,60 1,00
В4 11 8 19 1,38 1,00
Разом 46 19 65 2,42 1,00
P. Bolleana В2 4 - 4 -
Вз 15 - 15 -
В4 12 - 12 -
Разом 31 - 31 -
P. alba В2 3 2 5 1,50 1,00
Вз 6 6 12 1,00 1,00
В4 5 5 10 1,00 1,00
Разом 14 13 27 1,08 1,00
P. balsamifera В2 2 3 5 0,67 1,00
Вз 3 3 6 1,00 1,00
В4 2 4 6 0,50 1,00
Разом 7 10 17 0,70 1,00
P. deltoides В2 6 8 14 0,75 1,00
Вз 11 18 29 0,61 1,00
В4 9 16 25 0,56 1,00
Разом 26 42 68 0,62 1,00
P. laurifolia Вз 2 4 6 0,50 1,00
В4 4 2 6 2,00 1,00
Разом 6 6 12 1,00 1,00
P. Simonii var. pendula Вз 9 - 9 -
В4 15 - 15 -
Разом 24 - 24 -
Всього дерев В2 126 78 204 1,62:1,00
Вз 329 215 544 1,53:1,00
В4 300 171 471 1,75:1,00
Разом 755 464 1219 1,63:1,00
Згiдно з архiвними матерiалами, тополi трамщальна, Болле, китайсь-ка ф. плакуча - вегетативного походження, а iншi види - змшаного (на-сшневого i вегетативного). Цим можна пояснити вщсутнють особин жшочо! статi у P. Bolleana та P. Simonii var. Pendula, за досить значно! 1х кiлькостi. Найбiльш чисельними виявилися види Р. pyramidalis та P. nigra, яю станов-лять 80 % вщ загально! кiлькостi тополь на територп мiста. У Р. pyramidalis i3 488 дерев жiночими виявились лише 6 особин (по вул. Ш. Алейхема, Т. Шев-ченка, Сквирському шосе). Зауважимо, що по Ки!вському регiону вiдсутнi повiдомлення щодо чисельносп дерев жшочо! статi тополi трамщально! за останнi 20 роюв. Наявнiсть !х на територп мюта дае змогу вiдновити на-сшневе розмноження цього виду i зберегти його як цiнний генофонд для по-дальшо! селекцшно! роботи. Характерно, що при достатньому просторовому розмщенш крони жiночих пiрамiдальних тополь ширшi вiд крон чоловiчих екземплярiв (рис. 1, 2).
Рис. 1. 4onoeine (справа) i жточе Рис. 2. Коробочки з настням i пухом на (злыа) дерева топот пiрамiдальноí жточому depeei топот пiрамiдальноí
Рис. 3. Дерева ma^mi чорног' жiночо'í статг
Рис. 4. Пух з настням на топот чорнш
P. nigra представлений у м. Бша Церква 487-ма деревами, серед яких жiночi екземпляри (рис. 3, 4) за кшьюстю утричi переважають чоловiчi, слу-гуючи основним джерелом забруднення територп мiста тополиним пухом. У P. trémula виявили 65 дерев, з яких чоловiчi переважали жiночi у 2,5 раза. У P. alba стввщношення особин наближалося до класичного (1,08:1,00), а у P. laurifolia дорiвнювало теоретичному (1,00:1,00). У P. balsamifera та P. deltoides спостершаеться перевага жшочих рослин над чоловiчими на 30-40 %. За-галом станом на 2012 р. по мюту Бiла Церква чоловiчих екземплярiв роду Po-pulus налiчувалося на 63 % бiльше шж жiночих, тобто переважали безпуховi дерева. Тип умов мюцезростання не впливав на стввщношення статей.
Актуальним на сьогодш залишаеться питання, чи можна позбутися пуху на зрших жшочих деревах. У лiтературi наведено дат, що стать квiток у роздшьностатевих рослин (до яких вiдносять топол^ може змiнюватися пiд дiею певних стресорiв [10]. Зокрема, студенти Донецького нащонального технiчного унiверситету, шляхом введення ш'екцш препарату, виготовленого з пилку, у високоро^ жiночi дерева тополi бальзамiчноl, змiнювали 1х стать на чоловiчу [11].
Одним iз способiв лжвщацп пуху може стати обрiзування крони, яке також сприяе омолодженню дерева, позбавленню вщ омели тощо [12]. Окре-мi автори негативно ставиться до цього прийому, внаслщок зниження термо-регулятивно1 та пиловловлювально! властивостей кардинально обрiзаних дерев, а також можливост змiни стат у чоловiчих дерев на жшочу [13-15]. Проте вибiрковий пiдхiд у застосуванш цього методу, зокрема застосування обрiзування лише жiночих дерев, дасть змогу нiвелювати його негативнi складовь
Нашi 12-рiчнi спостереження за жшочими 40-50-рiчними деревами P. nigra, у яких було проведено обрiзування гшок та верхньо! частини стовбура, показали, що цей захщ дае змогу позбутися пушшня на досить тривалий час (табл. 2, рис. 5). Так, до 2004 р. (через 4 роки шсля обрiзування) на усх обрь заних екземплярах не утворювався пух з насшням. У 2005 р. лише на п'яти з 30 обрiзаних особин вщновилась поява пуху. У 2006 р. на 21 екземплярi ви-далили гiлля, внаслiдок чого пух знову не утворювався чотири роки, а на п'ятий спостершався лише у п'яти дерев.
Табл. 2. Пилив обр1зування крони на пушшня жточих дерев P. nigra
Тип умов мюцезрос-тання Bík дерев (станом на 2000 р.) Загальна юльюсть дерев, шт. Роки спостережень
2000 2001 2005 2006 2007 2010 2011 2012
d2 40-45 12 -/12 +/0 -/2 +/0 -/0 -/2 +/0 -/0
D3 46-50 9 -/9 +/0 -/0 -/5 +/0 -/0 -/5 +/0
D4 46-50 9 -/9 +/0 -/3 +/0 -/0 -/3 +/0 -/0
Примака: застосування обр1зування (застосовували "+", не застосовували "-") / кшьгасть екземпляр1в, на яких утворювався пух.
Отже, для запобшання пушшню жiночих дерев тополi чорно! необхвд-но обрiзати крону кожш 4-6 рокiв, залежно вщ iндивiдуальних особливостей, стану дерев та Грунтових умов. Результати дослiджень описаних вище дерев
за 1х ростом за висотою пiсля обрiзування наведено у табл. 3. Так, у 2000 р. висота дерев становила вщ 22,0-25,0 м на дшянщ з умовами Б2 (свiжий груд) до 24,0-27,0 м на дшянщ з умовами Б4 (сирий груд). Покращення умов мюцез-ростання не завжди зумовлювало пропорцiйне зростання параметрiв крони.
Пюля обр1зки гшок та верхньо1 частини стовбура у 2001 р. висота дерев становила 10,0-12,5 м, а до 2005 р. вона вщновилася до показ-ниюв вщ 16,0-17,0 м (в умовах Б2) до 18,0-20,0 м (в умовах Б4). Пiсля повторного обрiзування цих дерев у 2006 р. 1х висота у 2010 р. становила вщ 18,0-19,0 м (у Б2) до 20,5-21,5 м (у Б4). На дшянщ з вологими умовами (Б3), через 5 роюв пiсля першого об-рiзування крон, висота дерев становила 19,0-20,0 м, а на четвертий рш тс-ля другого - 21 -22 м.
Табл. 3. Динамжа висоти жточих дерев P. nigra на фон перюдичного
обр'нування
Тип умов мгсцез-ростання Кiлькiсть дерев, екз. Вж дерев на початок спос-тережень, рок1в Роки спостережень
200012001120051200612007|2010|2011 2012
Застосування o6pi3yBaHM (+/-) та висота де рев, м
d2 12 40-45 22,025,0 + 10,010,5 16,017,0 + 10,310,7 12,013,0 18,019,0 + 10,511,0 12,513,0
D3 9 46-50 23,026,0 + 10,511,5 17,018,0 19,020,0 + 10,711,7 19,020,0 21,022,0 + 11,012,0
D4 9 46-50 24,027,0 + 11,512,5 18,020,0 + 11,812,8 14,015,0 20,521,5 + 12,013,0 14,015,0
Отже, внаслщок перюдичного o6pÍ3yBaHM гшок i верхшх частин стов-6ypiB тополi з метою лжвщацп чи недопущення ix пyшiння, спостер^аеться iнтенсивне вiдновлення крон, при цьому щорiчний прирiст за висотою стано-вить вiд 1,5 до 2,6 м.
Для зменшення кiлькостi жшочих екземплярiв тополь надалi, кому-нальному господарству мiста бажано закласти маточну плантацiю тополь i3 чоловiчиx особин. Це стосуеться чорних та бальзамiчниx тополь: Р. pyramidalis, P. nigra, P. balsamifera, P. deltoides, P. laurifolia, P. Simonii var. репёи1а. На такш плантацп можна щорiчно нарiзати зимовi (здерев'янiлi) живщ, укорь нювати ix у шкшщ та висаджувати на територп зелено! зони. Отже, новi то-полi матимуть чоловiчy стать, тобто будуть безпyxовi.
Щодо трьох видiв бших тополь (P. Bolleana, P. alba, P. tremula), як незадовiльно розмножуються здерев'янiлими живцями, то зазначимо, що са-джанцi тополi Болле (виключно чоловiчоl статi) рекомендуемо одержувати
Рис. 5. Дерево тополг чорноИ пкля обр1зування крони
шляхом прищеплювання молодих пагошв цього виду на саджанщ тополi чор-но! або дельтовидно!. Садивним матерiалом бшо! та тремтячо! тополь можуть слугувати молодi коренепаростковi рослини, яких, зазвичай, з'являеться бага-то бiля зрiлих та старих чоловiчих дерев. Крiм того, таю саджанщ можна от-римати у теплищ шляхом укорiнення кореневих вiдрiзкiв або частин пенько-вих паростюв чоловiчих екземплярiв. Висновки:
1. За результатами уперше проведеного обстеження у 2012 р. на територп м. Бша Церква нал1чувалось 1219 екземпляр1в дев'яти вид1в роду Popu-lus, серед яких на 63 % переважали чолов1 дерева (безпухов^. У видовому склад1 переважали Р. pyramidalis та P. nigra (80 %), на представниюв шших семи вид1в припадало 20 % загально! кшькост дерев.
2. Наявшсть шести жшочих дерев Р. рyramidalis е резервом для створення насшневих насаджень з метою збереження генофонду цього виду.
3. За результатами 12-р1чних спостережень за впливом обр1зування крони та верхньо! частини стовбура P. nigra на утворення пуху на жшочих деревах встановлено ефектившсть цього прийому за умови його повторного застосування кожш 4-6 роюв.
4. Рекомендувати комунальному господарству м1ста Бша Церква закласти маточну плантащю чорних i бальзам1чних тополь чолов1чо! стата, 1з жив-щв яких доцiльно вирощувати саджанщ та висаджувати !х у зеленш зонi мiста. Молодi рослини бших тополь можна одержувати iз кореневих, пенькових паросткiв та прищеплюванням на саджанщ тополi чорно! або дельтовидно!.
Доцшьно застосовувати перiодичне обрiзування крони на зрших жшочих (пухових) деревах у найближчi десятилтя, поки у мiстi не будуть ство-ренi новi насадження iз безпухових тополь.
Л1тература
1. Полякова А.И. Определение пола у тополя черного по морфологическим признакам / А.И. Полякова // Труды молодых ученых ВНИАЛМИ. - М. : Сельхозгиз. - 1962. - С. 65-67.
2. Джапаридзе Л.И. Пол у растений / Л.И. Джапаридзе. - Тбилиси. - 1965, ч. II, - 372 с.
3. Львова И.Н. Пол у растений / И.Н. Львова. - М. : Изд-во МГУ. - 1963. - 289 с.
4. Старова Н.В. Сексуализация тополей / Н.В. Старова, Е.А. Еременко // Бюллетень Главного ботанического сада. - М. : Изд-во "Наука". - 1970. - Вып. 75. - С. 36-38.
5. Волкович В.Б. О соотношении мужских и женских клонов у деревьев осины в лесах Ленинградской области / В.Б. Волкович // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - Архангельск : Изд-во АЛТИ. - 1966. - № 2. - С. 60-62.
6. Косоуров Ю.Ф. О формовом разнообразии осины в Лесостепи Башкирии / Ю.Ф. Косоуров // Труды Башкирской ЛСС. - Уфа. - 1966. - Вып. 3. - С. 19-22.
7. Василенко 1.Д. Третинне сшввщношення стал у природних вид1в тополь / 1.Д. Василенко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17,7. - С. 26-32.
8. Старова Н.В. Биологические основы селекции тополей : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук: спец. 094 - "Ботаника" / Н.В. Старова. - М. : Изд-во "Матильда", 1971. - 74 с.
9. Федорова А.И. Древесные растения города Воронежа (биоразнообразие и устойчивость) / А.И. Федорова, М.А. Михеева // Научные труды ВГУ. - Воронеж, 2008. - С. 47-64.
10. Малецкий С.И. Наследственность и генетические процессы при опылении и оплодотворении у цветковых растений / И.С. Малецкий // Труды ин-та цитологии и генетики СО РАН. - Новосибирск: 2010. - Вып. 6. - С. 90-103.
11. Козачок Д.В. Еколопчн проблеми студентського мютечка та шляхи !х вирiшення / Д.В. Козачок, А.И. Панасенко // : матер. ХХ Всеукр. наук. конф. "Охорона навколишнього се-редовища та рацiональне використання природних ресурав". - Донецьк, 2010. - С. 51-52.
12. Методическое пособие по определению видов обрезки крон деревьев и кустарников и требований к производству данного вида работ М. : Департамент природопользования и охраны окружающей среды // Постановление Правительства Москвы от 17 января 2006 г. N 32-ПП. - 2006 г. - 45 с.
13. Казанцева М.Н. Экологические последствия радикальной обрезки крон тополя бальзамического (P. balsamifera) в городских насаждениях Тюмени / М.Н. Казанцева, А.А. Соловьева // Вестник экологии, лесоведения и ландшафтоведения. - Ин-т проблем освоения Севера СО РАН. - 2009. - № 9. - С. 128-135.
14. Старова Н. Не обрезайте кроны тополей! / Н. Старова // Наука и жизнь. - М., 1969. № 9. - С. 142-144.
15. Искрин В.И. Диалектика полов / В.И. Искрин. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Санкт-Петербург, 2003. - С. 125-132).
16. Lester D.T. Variation in sex expression in Populus tremuloides Mich. / D.T. Lester // Sil-vae Genet. - 1963. - Vol. 12. - Pp. 141-151.
17. Melchior G.H. 1967 Zwei Funde von zwittrigkeit an Pappeln der Sektion Aigeiros / G.H. Melchior // Silvae Genet, 1967. - Vol. 16. - Pp. 77-80.
Василенко И.Д., Филиппова Л.Н., Фучило Я.Д. Пуховые и беспуховые тополя на территории города Белая Церковь
Приведены материалы касательно количества мужских и женских тополей девяти видов в г. Белая Церковь. Рассмотрены конкретные примеры по обрезке кроны у женских деревьев во избежание образования на них пуха. Установлено, что это мероприятие эффективно при условии его повторного применения через каждые 4-6 лет.
Ключевые слова: тополя пуховые, беспуховые, крона, обрезка.
Vasylenko I.D., Filipova L.M., Fuchylo Ya.D. Down and nondown poplars in Bila Tserkva area
The paper highlights the materials on the number of nine species of male and female poplars in Bila Tserkva. It gives specific examples on crown cutting in female trees in order to prevent downing. It was established that this event effectively under condition of its re-use through every 4-6 years.
Keywords: down poplars, nondown poplars, crown, cutting.
УДК 581.5 Доц. Ю.Ю. Гайова, канд. бюл. наук -
Черкаський державний технолоЯчний унтерситет, м. Черкаси
ПОШИРЕННЯ АСОЩАЦН AEGOPODIO-PARIETARIETUM OFFICINALIS НА ТЕРИТОРП МОШНОГ1РСЬКОГО КРЯЖУ
Виявлено поширення асощаци Aegopodio-Parietarietum officinalis на територи Мошнопрського кряжу Черкасько! области Поширення асощаци наводили рашше лише для Закарпаття i Криму. Дослщженнями шдтверджено, що поширення асощаци характерно для старовинних покинутих дорщ будiвель, ру!н споруд у люах. Провщним фактором, що визначае формування i поширення асощаци, е давнш ан-тропопресинг, тепер незначний.
Ключовг слова: рослинщсть, Мошнопрський кряж, асощащя Aegopodio-Pari-etarietum officinalis.
Методика дослвдження. Важливою складовою дослщження рослин-ного покриву е класифжащя рослинносп, що вщображае ценотичне р1знома-шття. Дослщження проведено на територп Черкасько! област в межах Мош-
