CC BY
22
Василишин Р.Д. Энергетика лесных экосистем: основные направления и тенденции научных исследований
Проведено исследование и структурирование научных работ, связанных с изучением процессов аккумулирования солнечной энергии природными экосистемами, ее транспортировкой и использованием организмами для производства живого органического вещества и восстановления работоспособности человеческого организма. Установлен вклад отечественной науки в исследование энергетики лесных экосистем и выделены основные их направления: экологическое, фитоэргономическое и производственное. Предложено комплексное определение понятия "Энергетика лесных экосистем".
Ключевые слова: экосистема, биогеоценоз, энергия, экология, биомасса, фотосинтез, фитоэргономика.
Vasylyshyn R.D. Energetics of forest ecosystems: main directions and trends in science
Research and structuring scientific papers relevant for study of processes of solar energy accumulation in natural ecosystems is conducted. Transportation and use of energy for production of living organic matter, maintenance and rehabilitation of the human body is examined. Contribution of Ukrainian science in studying energetics of forest ecosystems is determined. Their main areas are environmental, phytoergonomical and production. Complex definition of "Energetics of forest ecosystems" is proposed.
Keywords: ecosystem, biogeocoenosis, energy, ecology, biomass, photosynthesis, phytoergonomics.
УДК 634.017 Ст. викл. В А. Втенко, канд. бюл. наук;
доц. 1.В. Козаченко, канд. с.-г. наук - Уманський НУ садгеництва
ТАКСОНОМ1ЧНИЙ СКЛАД ДЕРЕВНИХ РОСЛИН АДМШ1СТРАТИВНО1 ТЕРИТОРН УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
Визначено таксон^чний склад деревних рослин, KOTpi зростають на територи адмшютративно! зони Уманського нацюнального ушверситету садiвництва. Вста-новлено, що до !х складу входять представники вщдшу Pinophyta класу Pinopsida та вщд^ Magnoliophyta класу Magnoliopsida. Рекомендовано поповнити колекщю деревних та кущових рослин новими таксон^чними групами. Дано пропозищю щодо проведення етикетування деревних та кущових рослин ще! територи i виготовлення паспор™ на вiковi екземпляри.
Ключовг слова: деревш рослини, вж, таксономiчний склад, Pinophyta, Magnoli-ophyta.
Вступ. Зелеш насадження е важливою складовою в структур! мют та шших населених пункпв. Вони е "зеленими легенями" цих територш. Прогу-люючись парками, люопарками, скверами та алеями, люди захоплюються ве-личчю i красою вжових листяних та хвойних деревних рослин, яю поодиноко та масивами зростають на !х територи. Щд тшню цих велетшв люблять вщ-почивати закохаш пари, мислити фшософи, створювати сво! шедеври художники, милуватися неповторними пейзажами лггш люди.
Агальцова В.А. [1] стверджуе, що залежно вщ кшькост населення, потреби в зелених насадженнях мют таю: вщ 500 тис. до 1 млн чол. - 25 га на 1000 чол.; вщ 250 до 500 тис. чол. - 20 га на 1000 чол.; вщ 100 до 250 тис. чол. - 20 га на 1000 чол.; вщ 100 до 250 тис. чол. - 15 га на 1000 чол.; до 100 тис. - 10 га на 1000 чол. На наш розсуд, головну увагу варто придшяти
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.2
збереженню вжових деревних рослин, як справляють на людей незабутне враження сво!м зовшшшм виглядом та е живими свщками цiлих iсторичних епох суспiльного розвитку.
В европейських кра!нах (Шмеччиш, Великобританп, 1тали, Польщ^ Естонп, Литвi й ш.) велику увагу придiляють збереженню вжових та старо-давнiх деревних рослин, яю своею неповторною естетичною красою та ве-личчю справляють незабутне враження на вiдвiдувачiв, даючи змогу розвива-тися туристичному бiзнесу [2]. За перiод iснування деревних насаджень адмь шстративно! територп Уманського нащонального унiверситету садiвництва (УНУС) не було проведено повного анатзу 1х таксономiчного складу, хоча данi щодо видового рiзноманiття деревних рослин ще! територп наведено у низцi наукових праць [3-4].
Мета дослщжень полягае у встановленш таксономiчного складу деревних рослин, яю ростуть на територп адмшстративно! територп Уманського нащонального ушверситету садiвництва.
Об'ектами доЫджень були деревш рослини, яю ростуть на територп адмшстративно! територп Уманського нащонального ушверситету садiвництва.
Методи дослщжень. Визначення таксономiчного складу деревних рослин проводили за С.Я. Колесшковим [5] та "Дендрофлорою Укра!ни" [6]. Облж деревних рослин проводили на адмшютративнш територп Уманського нацiонального унiверситету садiвництва, яка охоплюе дiлянки мiж входами з вул. 1нтернащонально! i Ки!всько! та центральну частину до входу в Нащ-ональний дендрологiчний парк "Софпвка" НАН Укра!ни.
Результати дослщжень та 1'х обговорення. Як вказуе Н .П. Голуб та ш. [3], першi насадження декоративних деревних рослин почали створювати сшвробггаики та студенти Уманського училища садiвництва, починаючи з 1859 р. Частину рослин було завезено при переlздi його з Одеси до Умаш сшвробггаиками училища. Тодi до нас потрапила (Sophora japónica L.), яка зростае перед корпусом колишньо! бiблiотеки. Серед шших рослин до нашо-го часу збереглися Tilia europea L. (липа европейська), Tilia cordata Mill. (липа серцелиста), Pinus pallasiana D. Don (сосна кримська), Picea abies (L.) Karst., (ялина европейська), Ulmus scabra Mill. (в'яз шорсткий), Quercus ro-bur L. (дуб звичайний), Piceapungens Engelm. (ялина колюча), Aesculus hippo-castanum L. (пркокаштан звичайний).
Даш щодо таксономiчного складу покритонасшних деревних рослин, яю ростуть на територп адмшстративно! зони Уманського нащонального ушверситету садiвництва, наведено в табл. 1.
З даних табл. 1 видно, що загальна юльюсть деревних рослин досль джено! територп УНУС становить 549 шт., серед яких покритонасшш ста-новлять 76,32 % вщ ушх насаджень - 419 шт. Найбшьш чисельш групи пред-ставляють таксони: Corylus colurna L. - 254 шт. (46,27 %), Tilia cordata Mill. -43 шт. (7,83 %), Pyrus communis 'Glek' - 42 шт.(7,65 %); Aesculus hippocasta-num L. - 41 шт. (7,47 %). Найменш чисельними виявилися представники таких таксонiв: Acer campestre L., Aesculus carnea Nayne, Phellodendron amurense Rupr., Quercus robur L. та Ulmus glabra Huds. - по 1 шт. кожно! (0,18 %) вщ загально! юлькосп рослин. Даш щодо таксономiчного складу голонасiнних
деревних рослин, яю ростуть на територи адмшстративно! зони Уманського нацiонального унiверситету садiвництва, наведено в табл. 2.
Табл. 1. TaKCOHOMÍ4Huü склад деревних рослин, ят ростуть на територи адмШстративног зони Уманського нащонального утверситету садiвництва
№ з/п Ha3Ba TaKCOHy Кшьюсть, штук Вщсоток ввд загально! кшькосп рослин
1 Acer campestre L. 1 0,18
2 Acer platanoides L. 2 0,36
3 Acer pseudoplatanus L. 2 0,36
4 Aesculus carnea Nayne 1 0,18
5 Aesculus hippocastanum L. 41 7,47
6 Betula pendula Roth. 3 0,55
7 Corylus colurna L. 254 46,27
8 Fraxinus excelsior L. 2 0,36
9 Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch. 4 0,73
10 Phellodendron amurense Rupr. 1 0,18
11 Pyrus communis 'Glek' 42 7,65
12 Quercus robur L. 1 0,18
13 Sorbus torminalis Crantz. 5 0,91
14 Sophora japonica L. 2 0,36
15 Tilia cordata Mill. 43 7,83
16 Tilia tomentosa Moench. 4 0,73
17 Ulmus glabra Huds. 1 0,18
Загальна кшьюсть рослин 549 100
Табл. 2. Таксономiчний склад голонасшних деревних рослин, яш ростуть на територи адмШстративног зони Уманського нащонального утверситету садiвництва
№ з/п Ha3Ba iaKCOHy Кшьюсть, штук Ввдсоток ввд загально! кшькосп рослин
1 Juniperus virginiana L. 1 0,18
2 Picea abies L. 22 4,01
3 Picea pungens 'Glauca' 12 2,19
4 Pinus pallasiana D. Don 69 12,57
5 Pinus sylvestris L. 2 0,36
6 Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco 8 1,46
7 Thuja occidentalis L. 7 1,28
8 Thuja occidentalis 'Fastigiata' 9 1,64
Загальна кшьюсть рослин 549 100
3 gaHux ia6n. 2 BugHO, ^o ronoHacmm gepeBHi pocnuHH ciaHOBnaiB 130 mi. (23,68 %) Big 3arantHOi KmtKOcii gepeBHux pocnuH gocnigxeHol iepu-iopii yHyC. Han6mtm Hncentm rpynu npegciaBnaroit iaKi iaKCOHu: Pinus pal-lasiana D. Don - 69 mi. (12,57 %), la Picea abies L. - 22 mi. (4,01 %) Big 3a-rantHOi KmtKOcii pocnuH, a HaHMeHm HHcentHUMH BnaBnnnca Juniperus virgini-ana L. - 1 mi. (0,18 %) i Pinus sylvestris L. - 2 mi. (0,36 %) BignoBigHO. Picea pungens 'Glauca' Ha ^h iepniopii HapaxoByeitcfl 12 mi. (2,19 %), Thuja occiden-talis 'Fastigiata' - 9 mi. (1,64 %), Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco - 8 mi. (1,46 %) ia Thuja occidentalis L. - 7 mi. (1,28 %).
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.2
Необхщно також збшьшувати видовий та формовий склад покритона-сiнних i голонасiнних деревних рослин територп адмшютративно! зони Уманського нащонального ушверситету садiвництва новими перспективними ш-тродукованими рослинами, якi сприятимуть збiльшенню !! естетичностi. На наш розсуд, необхщно провести паспортизащю вiкових рослин ще! територп.
Висновки. На основi проведених дослiджень деревних рослин, яю ростуть на територп адмшютративно! територп Уманського нащонального ушверситету садiвництва, встановлено, що:
• таксон(^чний склад деревних насаджень адмшютративно! територп УНУС нараховуе (25 таксошв);
• загальна кiлькiсть деревних рослин, яю ростуть на адмiнiстративнiй територп УНУС покритонасшних рослин, становить 549 шт., серед яких покритонасшних 419 шт., а голонасшних 130 шт. За вщсотковим вiдношенням пок-ритонасiнних i голонасiнних рослин до загально! !х кiлькостi це виражаеться, вдаовщно, в 76,32 % та 23,68 %;
• найбiльшою юльюстю особин представлено Corylus colurna L. - 254 шт. (46,27 %); Pinus pallasiana D. Don - 69 шт. (12,57 %); Tilia cordata Mill. -43 шт. (7,83 %); Pyrus communis 'Glek' - 22 шт. (7,47 %); Aesculus hippocasta-num L. - 41 шт. (7,47 %) та Picea abies L. - 22 шт. (4,01 %). Найменшою юльюстю особин представлено Acer campestre L.; Aesculus carnea Nayne; Juniperus virginiana L.; Phellodendron amurense Rupr., Quercus robur L. та Ulmus glabra Huds. - по 1 шт. кожного таксону (0,18 % вщ загально! кшькосп).
Л1тература
1. Агальцова В. А. Основы лесопаркового хозяйства : учебник / В. А. Агальцова. - М. : Изд-во ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. - 213 с.
2. Гринник П.1. Стародавш дерева Укра!ни / П.1. Гринник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер, О.Г. Листопад, B.C. Борейко // Реестр-довщник : електронний ресурс. - 2009. - 37 с.
3. Голуб Н.П. Декоративш рослини Уманського державного аграрного ушверситету. Дерева, кущ, л1ани / Н.П. Голуб, Л.П. 1щук, Ю.А. Величко. - Умань : Вид-во "В1ЗАВ1", 2009. - 207 с.
4. Шемякш М.В. 1стор1я створення деревних насаджень на територп адмшютративно! зони Уманського нащонального ушверситету сад1вництва та шляхи !х збереження / М.В. Шемякш, В.П. Шлапак, В.А. Вгтенко та ш. // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.7. - С. 51-55.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 554 с.
6. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш. Час-тина 1.Довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. / за ред. М.А. Кохна. -К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2002. - 448 с.
Витенко ВА., Козаченко И.В. Таксономический состав древесных растений административной территории Уманского национального университета садоводства
Определен таксономический состав древесных и кустарниковых растений, которые растут на территории Уманского национального университета садоводства. Установлено, что в их состав входят представители отдела Pinophyta класса Pinopsi-da и отдела Magnoliophyta класса Magnoliopsida. Рекомендовано пополнить коллекцию древесных и кустарниковых растений новыми таксономическими группами Дано предложение о проведении этикетирования древесных и кустарниковых растений данной территории и изготовлении паспортов на вековые экземпляры.
Ключевые слова: древесные и кустарниковые растения, таксономический состав, Pinophyta, Magnoliophyta.
Vitenko VA., Kozachenko I. V. Taxonomic composition of woody plants that grow on the administrative territory of Uman national university of horticulture
The taxonomic composition of woody plants that grow on the administrative territory of Uman national university horticulture was defined. It is established that it is composed by Pinophyta division Pinopsida class and Magnoliophyta division Magnoliopsida class. The authors propose to issue venerable plants certificates for the area. The collection of woody plant and shrubs is recommended to supplement with new taxonomic groups. It is proposed to organize the labeling of woody plants and shrubs on the territory and the making of certificates for venerable specimens.
Keywords: woody, taxonomic composition, Pinophyta, Magnoliophyta.
УДК582.681.81(477.41) Доц. 1.Д. Василенко1, канд. с.-г. наук;
доц. Л.М. Фттова1, канд. с.-г. наук; проф. ЯД. Фучило2, д-р с.-г. наук
ПУХОВ1 ТА БЕЗПУХОВ1 ТОПОЛ1 НА ТЕРИТОРП М1СТА Б1ЛА ЦЕРКВА
Подано матерiали щодо кшькосп чоловiчих i жшочих тополь дев'яти видiв у м. Бша Церква. Наведено конкретш приклади щодо обрiзування крони у жiночих дерев з метою запоб^ання утворенню на них пуху. Встановлено, що цей захщ ефектив-ний за умови його повторного застосування через кожш 4-6 роюв.
Ключовг слова: тополi пухов^ безпухов^ крона, обрiзування.
Актуальшсть. Представники роду тополя (Populus) - деревш дводомш швидкоро^ породи [1-4]. У бшьшосл видiв е чоловiчi та жiночi особини, а на-сiння з пухом, як вщомо, утворюеться лише на жiночих деревах. Теоретично у зрiлому вщ спiввiдношення статей у них 1,00:1,00, проте на практищ таке ств-вiдношення трапляеться рщко, особливо за вегетативного 1х розмноження [5-9].
У зеленш зонi м. Бiла Церква Кшвсько! областi, як по всш Украiнi, так i в шших державах, досить актуальною залишаеться проблема пушшня дерев тополi [16, 17]. У кшщ травня - на початку червня пух iз насшням розносить-ся вiтром, засмiчуючи прилеглу територт та створюючи дискомфорт для на-селення. З цих причин у значноi кiлькостi населення склалось негативне став-лення до цих дерев. На наш погляд, за умови рацюнального використання тополь з урахуванням iх бiологiчних особливостей, проблему iх пушiння можна устшно вирiшити. Розроблення заходiв, спрямованих на зниження штенсив-ностi пушiння тополь i було метою наших дослщжень.
Методика дослщжень. Визначення стат у дерев тополi проводили у межах зеленоi зони мiста Бiла Церква тд час цвiтiння по квитках та суцви-тях. У чоловiчих суцвiттях квiтки з тичинками мали рожево-жовтий колiр, а у жшочих суцвптях квiтки з маточками - зелений. Для контролю стать дерев повторно уточнювали у перюд дозрiвання насшня.
Облiковували всi наявнi види тополь, що зростають на територп мюта, включаючи насадження дендропарку " Олександрiя". Встановлювали тип умов мюцезростання, стать дерев, iх вiк (за рiчними кiльцями на зрiзаних пеньках), висоту. Збiр даних тривав з 2001 по 2012 рр.
1 Бшоцерювський НАУ, м. Бiла Церква;
2 НУ 6iopecypciB i природокористування Украши, м. Кт'в
