CC BY
42
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 712.2:582.091/.097(477.41/.42) Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук; астр. М.О. Гричук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ТАКСОНОМ1ЧНИЙ СКЛАД ТА СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА НАСАДЖЕНЬ ДЕНДРОПАРК1В ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати швентаризацшних дослщжень щодо видового складу наса-джень дендропарюв Житомирського Полiсся на сучасному етапi розвитку. Проаналiзова-но змшн 1х таксономiчного складу в iсторичному аспектi. Ниш у насадженнях дослщних об'ек™ виявлено 133 види та культивари деревнях рослин. Найбшьша колекцiя деревнях рослин представлена у дендропарку "Елгга", найменша - в дендропарку "Пiлява". Про-аналiзовано систематичну структуру насаджень дослщннх дендропаркiв. Виявлено бщ-шсть видового та внутршнъовидового рiзноманiття колекцшннх фондiв та 1х iстотне зменшення упродовж розвитку. У насадженнях дендропарюв Житомирського Полiсся зростають вiковi екземпляри деревнях рослин та значна кiлькiсть iнтродуцентiв.
Ключовi слова: дендропарки Житомирського Полiсся, iнтродукцiя, видовий склад, таксон, систематична структура насаджень.
Дендропарки як об'екти природо-заповiдного фонду на рiвнi iз боташчни-ми садами та парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва е осередками збе-реження велико!' кшькосп аборигенних та iнтродукованих деревних видiв, зок-рема раритетних та господарсько-щнних. На територií Укра'нського Полкся з 58 наявних дендропаркiв (станом на 01.01.2014 р.) розташовано шкть, половина з яких знаходиться у Житомирському Полiссi (дендропарки "Гладковицький", "Елиа", "Пшява"), у Кшвському - "Сирецький дендропарк", "Юннатський" та у Ршненському - "Дендрологiчний парк Березшвського лкового коледжу") [10].
У процесi ретроспективного ан^зу створення та розвитку вказаних об'ектш виявлено обмежену iнформацiю щодо деяких дендропарюв, зокрема Житомирського Полкся, а також знайдено розбiжностi щодо кiлькiсного складу ден-дролопчних колекцiй, адмiнiстративного рангу та ш. [5, 7]. Актуальнiсть вивчен-ня дендропаркiв Житомирського Полiсся пов'язана i з тим, що вони е осередками збереження дендросозофлори Укра'нського Полкся та мають статус дендропарюв мкцевого значения, щодо яких е рекомендацц з оц1нювання сучасного стану [1]. Ниш вже розроблено кригерп щодо комплексного ощнювання сучасного стану парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва дендрологiчноí щнносп [8, 9], одним iз критерiíв яко! е кiлькiсна структура таксономiчного складу дослщжуваних об'ектш. З огляду на це, виникае доцiльнiсть та потреба проведення iнвентаризацií насаджень дендропаркiв Житомирського Полкся.
Мета дослщження - визначення видового складу насаджень дендропарюв Житомирського Полiсся на сучасному еташ розвитку та аналiз 'х таксономiч-ного складу в iсторичному аспект!
Матер1али 1 методика досл1джень. Об'ектами дослщжень були дендропарки "Гладковицький", "Елиа", "Пшява", якi розташованi у Житомирському Полкс! Таксономiчний склад визначено на основi iнвеигаризацiйних i такса-цiйних матерiалiв лiсництв та шд час польових обстежень. Латинськi та укра-
1нськ1 назви уточнено за дов1дковими л1тературними джерелами, систематичну структуру видового складу визначено за сучасною систематикою Angiosperm Phylogeny Group (APG III) [2-4, 11].
Результати дослщжень. На основ1 опрацювання л1тературних джерел, таксацшних опис1в та проведених польових маршрутних дослщжень у склад1 на-саджень дендропарюв Житомирського Полюся виявлено екземпляри деревних рослин 133 таксошв, зокрема, 117 вид1в та 16 культивар1в, що об'еднаш у 63 роди, яю, водночас, вщносять до 27 родин. Бшьшу ix частину (81 %) представляе вщдш Magnoliophyta, близько 19 % - Pinophyta (рис. 1).
Pinophyta, 19 Magnoliophyta, 81
Рис. 1. CnieeîÔHomeHня юлькоат таксошв eiôômie Pinophyta та
Magnoliophyta деревних рослин дендропартв Житомирського Полкся
Найчисельшшою е колекщя дендропарку "Елгга", яка HanÏHye 94 види та культивари деревних рослин, що становить 71 % вщ загально'1 кшькосп таксоно-MÏHHoro складу дендропaркiв Житомирського Полюся. Кiлькiсть тaксонiв голо-насшних та покритонaсiнних у цьому дендропарку е також найбшьшою порiвня-но з шшими (рис. 2), що становить, вщповщно, 64 % i 72 % вiд загально'1 шль-костi тaксонiв на рiвнi виду.
Е-'ЮО
"Ел1та" "Гладковицький" "Пшява" Рис. 2. Сniввiдношeння юлькоат таксошв на рiвнi виду у дендропарках Житомирського Пол^ся
Наявнють широкого асортименту колекцп* дендропарку мЕлiтaм пов'язана з тим, що, по-перше, його було закладено за проектом Центрального республь канського боташчного саду АН Украши (ниш - Нащональний ботaнiчний сад iм. М.М. Гришка), по-друге, посадки здшснювали пiзнiше, порiвняно з iншими дослщжуваними об'ектами. На час створення (1984 р.) у дендропарку, зидно з л^ературними даними зростало 300 видiв та кyльтивaрiв деревних рослин, серед яких 250 видiв е штродуцентами для зони Правобережного Полiсся [5]. Ниш на територп дендропарку представлено таю штродуковаш види, як Juniperus virgi-niana L., Chamaecyparis lawsoniana (A. Murray bis) Pari., Rhus typhina L., Catalpa bignonioides Walt., Celtis occidentals L., Quercus macranthera Fisch. et Mey., Quer-cus castaneifolia C.A. Mey., Platanus acerifolia (Aiton) Willd. та ш. На основi проведених дослщжень варто зауважити, що зменшення тaксономiчного складу та задовшьний стан насаджень дендропарку, передуем, пов,язaнi з вiдсyтнiстю на-лежного догляду, зaсмiченiстю територп* дендропарку та ïï використанням не за щльовим призначенням, а саме для випасу домaшнiх тварин.
Значно меншою виявилася колекцiя дендропарку "Гладковицький", де за-гальна кiлькiсть тaксонiв на сучасному етaпi розвитку становить 61 одиницю (45 %), тодi як у 1957 р. становила 73 таксони. У зв'язку iз вщсутнктю систематичного догляду у дендропарку спостерiгaeться значне поширення Quercus rubra L. та Celastrus scandens L, яю ниш e ^азшними видами [6], що порушують загальну композицiю дендропарку та зменшують ршень забезпечення еколопч-нж та бюлопчник вимог iншиx рослин, зокрема такт цiнниx видiв, як Cladras-tis lutea (F. Michx.) С. Koch, Castanea sativa Mill., Pyrus ussuriensis Maxim., Quercus rubra L., Sorbus torminalis (L.) Crantz., Quercus palustris Muench. У дендропарку ниш чико проглядаються тальки алейш посадки iз Picea abies (L.) Karst. i Thuja occidentalis L., посадка Thuja occidentalis 'Columna' у виглядi кола в центральна частиш дендропарку, проте iншi рослинш угруповання за участю тaкиx iитродyцентiв, як Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Pinus banksiana Lamb. та Pinus strobus L. закрита малоцшними насадженнями.
У дендропарку "Плява" насадження представлен 50 таксонами, що становить 38 % вщ загально!' юлькоста насаджень у дендропaркax Житомирського По-лiсся, тодi як, згiдно з лтературними даними та тaксaцiйними описами, у 1968 р. ïx кшьккть становила 75 одиниць. Варто зазначити, що в цьому дендропарку e ба-гато вiковиx насаджень, зокрема, куртина Larix decidua Mill. площею 0,3 га, рядо-ва посадка Picea abies (L.) Karst. та Picea pungens Engelm., екземпляри Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Fraxinus excelsior L. та Fagus sylvatica L., вж якиx ниш, зпдно з таксащйними описами, становить близько 115 рокш. Вони можуть бути залишками рослинниx угруповань, яш були висaдженi пiд час закладання невеликого лiсопaркy графом С. Потоцьким навколо його мисливського будиночку у кiнцi Х1Х ст. Ниш частина вжовж екземплярiв вже випала iз насаджень, а бшь-шкть екземплярiв, що залишилися, перебувають у незадовшьному стaнi. За словами пращвникш лiсництвa, якi здiйснюють догляд за дендропарком, це може бути спричинено зниженням стiйкостi насаджень до збудникш xвороб внaслiдок перепаду ршня ^ym^m вод пiд час посушливж лiтнix сезонiв 2002-2009 рр., а та-кож меxaнiчним пошкодженням пiд час склaдниx погодниx умов взимку 2013 р. У зв'язку з цим виникae потреба проведення подеревного облiкy вiковиx насаджень з метою обгрунтування зaxодiв щодо ïx збереження.
Узагальнюючи викладене вище, можна стверджувати, що у тaксономiч-ному склaдi дослiджyвaниx об'eктiв пiд час ïx розвитку ввдбулися знaчнi змши у бiк його зменшення (табл. 1).
Табл. 1. Показники зменшення складу насаджень дендропартв Житомирського Полкся в кторичному acneKmi
Дендропарк Пло-ща, га Кшьюсть тaксонiв, шт. Кшьюсть таксотв, що зникли, шт. Рш проведення швен-таризацп Перюд, роюв Вщносний показник динaмiки
"Гладковицький" 4,0 73 12 1957 57 0,21
61 2014
"Елiтa" 4,8 300 206 1984 30 6,9
94 2014
"Пiлявa" 6,1 75 25 1968 46 0,54
50 2014
Клькютъ таксошв, зазначена в лiтературних джерелах [5, 7], значно вщ-рiзняeться вщ фактично'', яка представлена в дендропарках на сучасному етапi. Це спричинено, по-перше, тим, що промiжнi швентаризацшш дослiдження, окрiм таксацiйних описiв люництв, не проводили взагалi з моменту закладання дендро-паркiв ('Тладковицький", 1957 р.), або ж проводили майже швстолггтя тому ("Ш-лява", 1968 р.), однак, на жаль, застарта шформащя дублюеться в сучасних джерелах [7]. По-друге, зменшення таксономiчного складу насаджень усiх дослщжу-ваних дендропаркiв зумовлено тим, що упродовж усього часу 'х розвитку догляд за ними проводили не систематично, а заходiв з вщновлення та розширення асор-тименту колекцiй взагалi не здiйснювали. Окрiм цього, порiвнюючи динамiку кiлькiсноí змiни таксономiчного складу насаджень дендропарюв, якi вiдносно од-наковi за площею, стае очевидним, що кiлькiсть таксонiв дендропарку "Елгга", зазначена в першоджерелах, була або помилковою, або дiйсно значно зменшила-ся упродовж часу. Чисельне зменшення таксонш у цьому парку виявляеться неадекватно динамiчним: за 30 роюв на площi всього 4,8 га "вщпало" близько 200 таксошв, тому вщповщно вiдносний показник динамки е значним та стано-вить 6,9. У зв'язку з цим виникае потреба проведення детальнiших дослщжень з метою виявлення причин тако'' значно'' змiни у кiлькiсному складi видово'' струк-тури насаджень вказаного дендропарку. Варто зауважити, що одшею з причин зазначених проблем можуть бути змши у пiдпорядкуваннi дослщних об,eктiв рiз-ним установам упродовж ''х створення та розвитку.
За систематичною структурою у насадженнях дендропарюв Житомирсь-кого Полiсся голонасiннi представлеш 2 родинами, 8 родами, 17 видами i 8 куль-тиварами деревних рослин, на якi припадае 19 % вiд загально'' шлькосл таксонiв (див. рис. 1). Покритонасшш представленi 25 родинами, 56 родами, 100 видами i 8 культиварами деревних рослин, що вщповщно становить 81 % вщ загально'' кшькосп таксонiв. Проаналiзувавши розпод1л родин за загальною кiлькiстю так-сошв, визначено, що значна ''х частина (28 %) представлена тiльки одним видом чи культиваром (рис. 3).
Родини, представлеш 2-5 таксонами, 52 Родини, представлен! 6-10 таксонами, 10 Родини, представлен! 11-15 таксонами, 7 Родини, представлен! бшыне, шж 15 таксонами, 3 Родини, представлен! одним видом або культиваром, 28
Рис. 3. РозпоЫл родин деревних рослин дендропарюв Житомирського Пол^ся за ктьтсним складом таксошв
Найбшьшу частку (52 %) становлять родини, яю представлеш 2-5 таксонами, а наймешу (3 %) - ттьки одна родина (Rosaceae Дшв.), яка нараховуе 33 види; 7 % становлять родини, яю представлеш 11-15 таксонами: Pinaceaе ЬшШеу (11 видiв та 2 культивари) та Cupressaceae ВагИеА: (6 вид1в i 6 культива-рiв). Аналiз розподту родин за ктьюстю родiв та видiв дае змогу детальнiше охарактеризувати стан систематичного рiзноманiття насаджень дендропарюв Житомирського Полюся (табл. 2).
Табл. 2. Розподгл родин за ктьюстю представленихpodie, euöie та культиваргв деревних рослин у дендропарках Житомирського По.исся
Рщ Вид Культивар
№ з/п Родина я н о 'S3 я .5 « ■ Я Н 5 ° 's * £3 ~ Я ЯП й R ET .Я О .3- « & Я £ В я н о 'S3 я « ■ я н 5 ° 's * £3 СЗ L.Q Д и 5 к .3 'S3 я Я £ В кшьюсть Я 'S я S Я i 8 « Й л к СО м ¡^ РЭ ^ £ 'В s?
1 Rosaceae Juss. 16 25 33 28 0 0
2 Pinaceae Lindl. 5 8 11 9 2 13
3 Fabaceae Lindl. 4 6 4 3 0 0
4 Betulaceae A. Gray 4 6 6 5 0 0
5 Cupressaceae Bartl. 3 5 6 5 6 38
6 Fagaceae Dumort. 3 5 8 7 1 6
7 Oleaceae Hoffmanns. & Link 3 5 3 3 0 0
8 Caprifoliaceae Juss. 2 3 2 2 0 0
9 Celastraceae R. Br. 2 3 2 2 1 6
10 Hydrangeaceae Dumort. 2 3 3 3 0 0
11 Salicaceae Mirb. 2 3 8 7 1 6
12 Vitaceae Juss. 2 3 2 2 0 0
13 Adoxaceae E. Mey. 2 3 2 2 2 13
14 Grossulariaceae DC. 1 2 2 2 0 0
15 Anacardiaceae (R. Br.) Lindl. 1 2 1 1 0 0
16 Berberidaceae Juss. 1 2 2 2 1 6
17 Bignoniaceae Juss. 1 2 1 1 0 0
18 Cannabaceae Mart. 1 2 1 1 0 0
19 Cornaceae Bercht. & J. Presl 1 2 2 2 1 6
20 Hippocastanaceae Torr. et Gray 1 2 1 1 0 0
21 Juglandaceae DC. ex Perleb 1 2 3 3 0 0
22 Moraceae Gaudich. 1 2 0 0 1 6
23 Platanaceae T. Lestib. 1 2 1 1 0 0
24 Rhamnaceae Juss. 1 2 1 1 0 0
25 Sapindaceae Juss. 1 2 7 6 0 0
26 Malvaceae Juss. 1 2 2 2 0 0
27 Ulmaceae Mirb. 1 2 3 3 0 0
Загальна кшьюсть 64 100 117 100 16 100
У дендропарках Житомирського Полкся родина Rosaceae Juss. нараховуе у своему склада 33 види або 28 % ввд загально!' кшькосп таксотв на рiвнi виду та належить до найбiльшоí за кiлькiстю родав (25 %). Бiльшiсть родин представлена 1-4 родами, ят включають вiд 1 до 8 видш. Значна частка родин (48 %) представлена одним родом. Варто зауважити, що згiдно з сучасною систематикою APG III, що Грунтуеться на аналiзi ДНК рослин [11], роди Sambucus L. та Viburnum L. вщносять ниш до родини Adoxaceae E. Mey., Carpinus L. та Corylus L. - до родини Betulaceae A. Gray, рщ Tilia L. - до родини Malvaceae Juss., а роди Acer L. та Celtis L. - ввдповвдно до родин Sapindaceae Juss. та Canna-baceae Mart. Внаслвдок аналiзу розподшу родiв за кшькктю видiв та культиварiв виявлено, що до найчисельнiших родш вщносять Acer L. (7 видав), Quercus L. (6 видiв та 1 культивар), Spiraea L. (7 видiв), Thuja L. (2 види i 4 культивари), Sa-
lix L. (5 видав та 1 культивар), Juniperus L. (4 види та 1 культивар). Вони займа-ють 10 % ввд загально! кшькосп родав, а бшьшу частку (52 %) займають роди, ят представлен! одним видом чи культиваром, наприклад рвд Morus L.
Варто зауважити, що культивари рщко трапляються на територц досль джуваних об'екпв, займаючи тшьки 12 % серед загально!' кшькосп таксошв. Зде-бшьшого це так "класичш" культивари, як е поширеними у насадженнях за-гального користування: Salix alba 'Vitellina Pendula', Morus alba 'Pendula', Quer-cus robur 'Fastigiata', Cornus alba 'Argenteo-marginata', Euonymus fortunei 'Emerald Gaiety', Picea pungens 'Glauca' ("Ел1та"), Thuja occidentalis 'Columna' ("Ел1та", "Гладковицький"), Berberis thunbergii 'Atropurpurea' ("Ел1та", "Пiлява"). Тiльки в дендропарку "Ел1та" зтрапляються культивари Juniperus sabina 'Variegata', Thuja occidentalis 'Aurea', Th. occidentalis 'Ellwangeriana Aurea' та Th. occidentalis 'Erico-ides'. Значна частка культивар1в (38 %) належить до родини Cupressaceae Bartl. (див. табл. 2). Бвдшсть культиварного р1зноманитя можна пояснити тим, що ix або не висаджували взагал1 шд час закладання дендропарку ("Гладковицький"), або ж значним в1дпадом у зв'язку з бюлопчним стар1нням ("Пшява"), ввдсутнк-тю належного догляду та меншою ст1йк1стю культивар1в до антропогенного на-вантаження ("Ел1та").
Висновки. З 58 дендропаркш Украши ш1сть дендропаркш розташоваш в зон1 Украшського Пол1сся, половина з яких знаходиться у Житомирському По-л1сс1 ("Гладковицький", "Ел1та", "Пшява"). Упродовж !'х розвитку в1дбулися значш негативн1 зм1ни в таксоном1чному склад1 насаджень. Нин1 виявлено 133 види та культивари деревних рослин, що об'еднаш у 64 роди, як1, водночас, належать до 27 родин. Найбшьша колекц1я як голонаанних, так i покритонасш-них таксонов деревних рослин представлена у дендропарку "Елгга" (94 таксони), найменша - в дендропарку "Пшява" (50 таксонiв).
У систематичнш структурi насаджень дослiдниx дендропарюв значна частка родин (48 %) представлена одним родом деревних рослин, а переважна частка (52 %) родiв представлена одним видом чи культиваром. Найбшьшу кшь-кiсть таксонiв на ршш виду налiчуе родина Rosaceae Juss. (33 види). Можна стверджувати про вiдносну бiднiсть колекцшних фондав дослiдниx дендропаркш та деградацiю !х кiлькiсного i якiсного складу упродовж !'х iснування.
У насадженнях дендропаркш Житомирського Полiсся зростають вiковi дерева ("Плява") та значна кiлькiсть штродуцеипв ("Елгга"), тому вони потребу -ють комплексного ощнювання сучасного стану та розроблення рекомендацiй щодо заxодiв з !х збереження.
Лiтература
1. Байрак О.М. Дендропарки як обекти природно-заповщного фонду Украши / О.М. Байрак // Збереження та реконструкция ботанiчних сад1в i дендропарюв в умовах сталого розвитку : матер. IV Мiжнар. наук. конф., присв. 225-рiччю дендролог. парку "Олександрш", 23-26 вересня 2013 р. - Бка Церква, 2013. - Ч. 1. - С. 10-11.
2. Кохно М.А. Дихорост й культивоваш дерева i кущi. Голонасiннi : довщник / М.А. Кох-но, B.I. r^imM, Г.С. Захаренко, О.М. Колесшченко та ш.; за ред. М.А. Кохна, C.I. Кузнецова. -К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
3. Кохно М.А. Дикороон й культивоваш дерева i кущi. Покритонасiннi : довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш.; за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосощ-оцентр". - 2002. - Ч. 1. - 448 с.
4. Кохно М.А. Дикорослi й культивованi дерева i кущi. Покритонасшш : довщник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко, В.Г. Собко та iH.; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофи-менко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр". - 2005. - Ч. 2. - 716 с.
5. Орлов О.О. Заповщна Житомирщина : монографш / О.О. Орлов, С.П. Сренький, А.В. По-добайло, В.А. Сесш. - К. : Вид-во Кт'в. еколого-культурний центр, 2001. - 196 с.
6. 1вченко А.1. Вщ малопоширених деревних рослин штродукованих видгв до iнвазiйного стану !х популяцш проблеми та застереження / А.1. 1вченко // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. на-ук.-техн. праць. - Сер.: Заповiдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 263-266.
7. Марков Ф.Ф. Природно-заповщш об'екти Житомирського Полюся та !х сучасний стан / Ф.Ф. Марков, А.1. Гузiй // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 20 11. - Вип. 21.17. - С. 55-59.
8. Олексшченко Н.О. 1нтродуценти паркв-пам'яток садово-паркового мистецтва Централь-но-придншровсько! височинно! областi : монограф1я / Н.О. Олексшченко, Н.В. Гатальська. - К. : Вид-во ЦП "Компринт". - 2013. - Ч. 2. - 139 с.
9. Олексшченко Н.О. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Центрально-приднш-ровсько! височинно! област : монограф1я / Н.О. Олексшченко, Н.В. Гатальська. - К. : Вид-во ЦП "Компринт". - 2012. - Ч. 1. - 145 с.
10. Гричук М.О. Ретроспективний аналiз створення та розвитку дендропаркв Украшського Полiсся / М. О. Гричук // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Жсгвництво та декоративне садгвництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2014. - Вип. 198, ч.1. - С. 152-159.
11. Angiosperm Phylogeny Group (2009) An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III // Botanical Journal of the Linnaean Society : journal. - London, 2009. - Vol. 161, № 2. - Pp. 105-121.
Олексийченко Н.А., Гричук М.О. Таксономический состав и систематическая структура насаждений дендропарков Житомирского Полесья
Приведены результаты инвентаризационных исследований видового состава насаждений дендропарков Житомирского Полесья на современном этапе развития. Проанализированы изменения их таксономического состава в историческом аспекте. На текущий момент в насаждениях объектов исследования выявлено 133 вида и культивара древесных растений. Самая большая коллекция древесных растений представлена в дендропар-ке "Элита", наименьшая - в дендропарке "Пилява". Проведен анализ систематической структуры насаждений исследуемых дендропарков. Обнаружено бедность видового и внутривидового разнообразия коллекционных фондов и их существенное уменьшение на протяжении их развития. В насаждениях дендропарков Житомирского Полесья растут вековые экземпляры древесных растений и значительное количество интродуцентов.
Ключевые слова: дендропарки Житомирского Полесья, интродукция, видовой состав, таксон, систематическая структура насаждений.
Oleksiychenko N.O., Grychuk M.O. The Taxonomic Composition and Systematic Structure of Plantations of Zhytomyr Polissya's Dendrological Parks
The results of the inventory of the species composition of plantations of the Zhytomyr Polissya's dendrological parks have been shown at the present stage of their development. The changes of their taxonomic composition have been analyzed from the historical aspect. Currently, 133 species and cultivars of woody plants have been revealed in the plantations of research objects. The largest collection of woody plants is introduced in the park "Elita", the lowest - in the park "Pilyava". The analysis of the systematic structure of the plantations of the research parks has been fulfilled. A scarse of species and intraspecific diversity of collection funds has been found and also their significant decreasing during their development. The age specimens of woody plants and a significant number of introducted species grow in the plantations of the Zhytomyr Polissya's dendrological parks.
Key words: Zhytomyr Polissya's dendrological parks, introduction, species composition, taxon, systematic structure of plantations.
