Історія створення та інвентаризація деревних насаджень на території адміністративної зони Уманського національного університету садівництва та шляхи їх збереження Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7

УДК 634.017 Доц. М.А. Шемякт, канд. с.-г. наук; ст. викл. В.А. Втенко, канд. бюл. наук; проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук; доц. 1.В. Козаченко, канд. с.-г. наук; ст. викл. О.П. Тисячний, канд. с.-г. наук; астр. О.В. Тишкевич; студ. Л.П. Шевчук - Уманський Нащональний утверситет садiвництва

1СТОР1Я СТВОРЕННЯ ТА 1НВЕНТАРИЗАЦ1Я ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОР11 АДМ1Н1СТРАТИВНО1 ЗОНИ УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА ТА ШЛЯХИ IX ЗБЕРЕЖЕННЯ

Проведено швентаризащю деревних насаджень на територп адмшютративно'1 зони Уманського нацюнального ушверситету садiвництва. Встановлено таксоном1ч-ний склад деревних насаджень. Подано пропозици щодо ix збереження.

Ключов1 слова: швентаризащя деревних насаджень, таксономiчний склад, в1ко-вi рослини, шляхи збереження.

Вступ. Рослини е першоджерелом юнування, процв1тання i розвитку життя на нашiй планетi, передусiм завдяки ix здатностi здiйснювати процес фотосинтезу. У процесi фотосинтезу зеленi рослини з вуглекислого газу i води створюють органiчнi речовини, слугують джерелами цiнниx продукпв харчування, сировиною для промисловостi та будiвництва. Рослини (особливо деревш) виробляють необхщний для дихання людини кисень, поглинаючи вуглекислий газ. Також беруть участь в утворенш гумусу, який е нашстотш-шою частиною грунту, забезпечуючи високу врожайнiсть. Вони iстотно впливають на клiмат, водойми, тваринний свгт й iншi елементи бiосфери, з якими тюно пов,язанi. Велике значення рослин у житт людини. Насамперед рослини е середовищем для ixнього життя. Дикоросла флора е безцшним ге-нетичним фондом у селекцшнш роботi та пiд час створення нових форм i сортiв сшьськогосподарських культур [1].

За даними Н.М. Черновоi i А.М. Бiловоi [2], велика кшьюсть рослин, котрi забезпечують сьогодш близько 90 % xарчiв у свiтi, з'являються шляхом окультурення дикорослих рослин. Останшм часом активна господарська дь яльнiсть людини зi створення "благ цивiлiзацiiм призвела до рiзкого зменшен-ня кiлькостi рослин i погiршення екологiчниx умов життя самоi людини, наб-лиження нашоi планети до глобальноi катастрофи. Сьогодш на першому мiсцi повинно бути питання збереження рослинность Втрата нав^ь одного виду може нести важю наслiдки тому, що рослинний i тваринний свiт тiсно пов'яза-ш та виконують притаманну лише кожному з них функцш (знищення бамбу-кових насаджень призведе до зникнення символу i гордостi Китаю - панд).

Мета роботи. Проведення швентаризацй деревних насаджень на терито-рй адмiнiстративноi зони Уманського Нацiонального ушверситету садiвництва.

Методи i методики. Пщ час проведення iнвентаризацii користувались загальноприйнятими методами.

Об'ектами досл1дження були деревш рослини, яю зростають на терито-рii адмiнiстративноi зони Уманського Нацюнального ушверситету садiвництва.

Результати доcлiдження. Iсторiя створення деревних насаджень Головного училища садiвництва (тепер Уманського Нацюнального ушверситету садiвництва) бере свш початок з 1859 р., коли царським указом вщ 2 ве-ресня його було переведено з Одеси до Умаш. Вже 30 вересня 1859 р., зпдно

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

з цим наказом, парк "Софивка" передали училищу як навчальну базу для сту-дентiв [3, 4]. З початком розбудови навчальних корпусiв навколо них почали проводити першi насадження декоративних деревних рослин. Деяк рослини завезли сшвробггники училища внаслiдок пере1зду з Одеси. Серед цих рослин до нас потрапила софора японська (Styphnolobium japonica L.), яка на сьогодш зростае перед корпусом колишньо! бiблiотеки. Перед ним i корпусом № 3 збереглися кшька лип Tilia europea L. (липа европейська), Tilia cordata Mill. (липа серцелиста), Pinus pallasiana D. Don (сосна кримська), Picea abies (L.) Karst., (ялина европейська), Ulmus scabra Mill. (в'яз шорсткий). При входi до вишу (справа вщ головних воргг зростае 120-130^чний дуб зви-чайний (Quercus robur L.). Посадки сосни кримсько! на територи адмшютра-тивно! зони унiверситету здшснет в 1890-1891 рр. До сьогодш збереглися 100^чт дерева Picea pungens Engelm. (ялини колючо!), Aesculus hippocasta-num L. (пркокаштана звичайного). Пркокаштанова алея, якою починаеться вул. Гшбка, належить до повоенних насаджень. У 1969 р. на головнш але! були посадженi два зовтштх ряди Corylus colurna L. (лщини ведмежо!), а в 1971 р. посадили внутршнш ряд. Тими ж роками датуються насадження La-rix decidua Mill. (модрини европейсько!). Sorbus intermedia (Echr.) Pers. (горо-бина шведська) залишилась вiд насаджень 50-х роюв XX ст. Thuja occidenta-lis L. (туя захщна), Buxus sempervirens L. (самшит вiчнозелений) i решта ш-ших дерев були висаджеш в 1990-1992 рр. Поруч на трикутнику в кшщ 1970-х рокiв висадженi три екземпляри Picea pungens Engelm., та Buxus sempervirens L., а Fagus sylvatica 'Pendula' (бук люовий 'Плакучий') висаджений в 2000 р. На початку 80-х роюв бшя профшакторда було посаджено !с^вний каштан (Castanea sativa Mill.) та ряд Juglans regia L. (горiха грецького). Бшя корпусу № 1 у 1994 р. О.М. Ткаченко, тодшнш заступник Голови Верховно! Ради Украши, з нагоди 150^ччя Уманського сшьськогосподарського шсти-туту, висадив Fagus sylvatica 'Atropunicea' (бук люовий "Червонолистий") i Fagus sylvatica 'Asplenifolia' (бук люовий "РозЫченолистий"), а бiля корпусу № 3 Fagus orientalis Lipsky (бук схщний). На сьогодш з ряду залишилось чо-тири грецьких горiхи. Вздовж але! по вул. Глiбка, де розташоваш гуртожитки № 1 та № 4 у 1990 р. було висаджено перший ряд Corylus colurna L., а в 2007 р. - другий ряд [5]. Перед бiблiотекою, яку перенесли в 2010 р. в новий корпус, тд час реконструкци у 1980 р. були шдсаджеш Juniperus virginiana L. (ялiвець вiргiнський), Philadelphus coronarius L. (чубушник звичайний). Вщ попередшх насаджень тут збереглася Padus racemosa (Zam.) Gilib. (черемха звичайна). Перед корпусом № 1 тодi було посаджено Thuja occidentalis 'Columna' (туя захщна "Колоновидна"). У 1983 р. бшя корпусу № 3 В.1. Бшо-ус висадив Pseudotsuga menziesii (Mirb.) (псевдотсуга Мензисова). Picea canadensis 'Conica' (ялина канадська 'Кошчна') та Picea pungens Engelm. висадже-ш бшя корпусу № 1 у 1994 р. [6].

В кшщ 2010 р. нами була проведена швентаризащя деревних рослин адмшютративно! зони Уманського Нащонального ушверситету садiвництва. Даш результату швентаризацп наведеш в табл.

Як видно з табл., на територи адмшсгративно! зони Уманського Нащонального ушверситету садавниитва на сьогодш зростае 549 деревних рослин з 18 родин, 23 родав. Загальна кшьюсть таксошв - 25 (враховуючи 2 форми та 1 сорт).

Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7

Табл. Зведена таблиця paynbmamie швентаризаци деревних рослин територи адмт^тративноХ зони Уманського Нацюнального ушверситету садiвницmва _станом на 10.12.2010 р._

№ з/п Украшська назва flamuHCbKa Hasea Нс, м Dc, см Рк, м

1-3 Берека Sorbus torminalis Crantz. 8-12 55-57 10x5; 10x7

4-5 Берека Sorbus torminalis Crantz. 11-12 34-37 11x10

6 Береза повисла Betula pendula Roth. 16-17 42 12x8

7-9 Береза повисла Betula pendula Roth. 18-19 36-42 8x5

10 Бархат амурський Phellodendron amurense Rupr. 14 27 7x5

11-14 Бундук канадський Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch. 20-22 34-48 7x4; 7x7

15 В'яз голий Ulmus glabra Huds. 18 89 20x15

16 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. 13 44 10x10

17-57 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. 17-18 80-89 20x15; 17x15

58-241 Горiх ведмежий Corylus colurna L. 11-15 36-48 10x8; 12x9

242-312 Горiх ведмежий Corylus colurna L. 9-12 17-30 5x4; 8x5

313-355 Груша звичайна сорт 'Глек' Pyrus communis 'Glek' 15-18 45-55 10x6; 12x6

356 Дуб звичайний Quercus robur L. 26 121 18x16

357 Каштан 1спвний Aesculus carnea Nayne 9-10 18-20 2x1,5

358-359 Клен гостролистий Acerplatanoides L. 15-18 72-90 14x12; 12x10

360-361 Клен-явiр Acerpseudoplatanus L. 1722, 15 52-74 14x12; 8x5;

362 Клен польовий Acer campestre L. 13 48 12x8

363-394 Липа серцелиста Tilia cordata Mill. 17-18 40-59 11x8

395-406 Липа серцелиста Tilia cordata Mill. 15-17 25-35 6x5

407-410 Липа пухнаста Tilia tomentosa Moench. 8-15 40-60 7x5; 8x6

411-419 Псевдотсуга мензисова Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco 16-19 25-35 7x6; 12x7

420-426 Туя захщна Thuja occidentalis L. 4-6 10-13 5x3; 4x4

427-436 Туя захщна ^вновершинна' Thuja occidentalis 'Fastigiata' 4-6 10-12 1x1; 1x0,8

437-438 Софора японська Stypholobium japonicum L. 19-20 42-90 12x8

439-508 Сосна кримська Pinus palladiana D. Don 19-22 50-72 17x15

509-510 Сосна европейська Pinus sylvestris L. 19-20 50-60 16x10

511 Ялiвець вiргiнський Juniperus virginiana L. 14 28 5x5

512-513 Ялина звичайна Picea abies L. 21-23 36-50 7x5; 9x7

514-518 Ялина звичайна Picea abies L. 19-22 34-52 7x5; 12x10

519-529 Ялина звичайна Picea abies L. 14-15 30-32 6x4

530-534 Ялина звичайна Picea abies L. 17-19 52-60 9x6; 8x7

535-542 Ялина колюча ' Блакитна' Piceapungens 'Glauca' 3-7 15-20 3x3; 4x4

543-547 Ялина колюча 'Блакитна' Picea pungens 'Glauca' 9-11 22-27 5x3; 5x5

548-549 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L. 14 40-48 14x10

Примака: Нс - середня висота рослин, м; Dc - середнш д1аметр стовбура, см; Рк - середня проекщя крони, м

Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни

З метою збереження вжових деревних рослин, що зростають на територи адмшютративно! зони Уманського Нацiонального унiверситету садiв-ництва, необхiдно:

• установити 61ля них ввдповщну табличку, на якш подано коротку шформа-щю про цю рослину (етикетка);

• провести, за потреби, комплексне лшування та нам1тити комплекс необхвд-них заход1в з утримання рослин у подальш роки, затсши всю шформащю в електронний паспорт дерева.

Висновки: 1. Проведено швентаризацш деревних рослин, як зростають на територи адмшютративно! зони Уманського Нацiонального ушверси-тету садiвництва. 2. Встановлено, що на цш територи сьогоднi зростае 549 деревних рослин з 18 родин, 23 родiв. Загальна кiлькiсть таксошв - 25 (враховуючи 2 форми та 1 сорт). 3. Наведено дат з ютори створення насаджень, 1х яюсного i кшьюсного складу.

Л1тература

1. Значение растений в жизни человека. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecology-portal .ru/publ/4-1 -0-794

2. Чернова Н.М. Еколопя / Н М. Чернова, А.М. Бшова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. - 231 с.

3. Косенко 1.С. Дендролопчний парк "Софивка": 200 роюв / 1.С. Косенко, Г.Ю. Храбан, В.В. МЫн, В, Ф. Гарбуз. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1996. - 188 с.

4. Косенко 1.С. Дендролопчний парк "Софивка" / 1.С. Косенко : монографiя. - Умань : Уманське вид.-пол^. пiдприемство, 2003. - 240 с.

5. Анненков Н.И. Ботанический словарь / Н.И. Анненков. - М., 1859. - 306 с.

6. Голуб Н.П. Декоративш рослини Уманського Державного аграрного ушверситету. Дерева, кущ^ лiани / Н.П. Голуб, Л.П. 1щук, Ю.А. Величко. - Умань : Вид-во "В1ЗАВ1", 2009. - 207 с.

Шемякин М.А., Витенко В.А., Шлапак В.П., Козаченко 1.В., Тысячный О.П., Тышкевич О.В., Шевчук Л.П. История создания и инвентаризация древесных насаждений на территории административной зоны Уман-ского национального университета садоводства и пути их сохранения

Проведена инвентаризация древесных насаждений на территории административной зоны Уманского национального университета садоводства. Установлен таксономический состав древесных насаждений. Даны рекомендации по их сохранению.

Ключевые слова: инвентаризация древесных насаждений, таксономический состав, вековые растения, пути сохранения.

Shemiakin M.A., Vitenko V.A., Shlapak V.P., Kozachenko I. V., Tysi-achny O.P., Tyshkevych O.V., Shevzyk L.P. The creation history and inventary of the plantation of trees on the territory of the administrative zone of Uman National university of horticulture means of maintenance

The plantations of trees on the territory of the administrative zone of Uman National University of Horticulture are inventoried. The taxonomic composition of the plantations of trees is established. Measures for maintenance of the plantations are suggested.

Keywords: inventory of plantations of trees, taxonomic composition, venerable plants, means of maintenance.